Научная статья на тему 'Вплив змін цитокінового профілю внутрішньоочної рідини на стан сітківки після факоемульсифікації катаракти'

Вплив змін цитокінового профілю внутрішньоочної рідини на стан сітківки після факоемульсифікації катаракти Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
82
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
кістозний макулярний набряк / факоемульсифікація / катаракта / внутрішньоочна рідина / цитокіни / cystic macular oedema / phacoemulsification / cataract / intraocular fluid / cytokines

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Стебловська І. С.

Зниження гостроти зору після видалення катаракти в більшості випадків обумовлено виникненням кістозного макулярного набряку. Тому метою дослідження було виявити особливості цитокінового профіля внутрішньоочної рідини при проведенні факоемульсифікації катаракти та їх вплив на рівень, частоту та характер змін сітківки в різні терміни післяопераційного періоду. Було обстежено 54 хворих (54 ока), в яких було встановлено наявність змутніння кришталика та яким була прооперована катаракта методом факоемульсифікації (ФЕК). Дослідження виконувалось на базі очного відділення ПОКЛ. Досліджувану внутрішньоочну рідину забирали за допомогою інсулінового шприца при парацентезі рогівки. Об’єм рідини складав близько 0,3-0,4 мл. Рідину передньої камери ока досліджували на рівень TNF-α і bFGF

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Стебловська І. С.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

IMPACT OF CHANGES IN CYTOKINE PROFILE OF INTRAOCULAR FLUID ON RETINA AFTER CATARACT PHACOEMULSIFICATION

The decrease in visual acuity after cataract surgery in most cases is due to the occurrence of cystoid macular oedema. Therefore, the aim of the study was to identify the features of cytokines profile of intraocular fluid during phacoemulsification, and their impact on the level, frequency and character of changes in the retina at different time intervals of the postoperative period. The study involved 54 patients (54 eyes) who were diagnosed to have cataract and subjected to phacoemulsification. The research was carried out at the Ophthalmology Department of Poltava Regional Clinical Hospital. Intraocular fluid was taken by an insulin syringe with paracentese of the cornea. The fluid volume was about 0.3-0.4 ml. The fluid of the anterior chamber of the eye was checked for the levels of TNF-α and bFGF.

Текст научной работы на тему «Вплив змін цитокінового профілю внутрішньоочної рідини на стан сітківки після факоемульсифікації катаракти»

УДК 616.735:616.741-004.1-089 Стебловська 1.С.

ВПЛИВ ЗМ1Н ЦИТОК1НОВОГО ПРОФ1ЛЮ ВНУТР1ШНЬООЧНО1 Р1ДИНИ НА

СТАН С1ТК1ВКИ П1СЛЯ ФАКОЕМУЛЬСИФ1КАЦ11 КАТАРАКТИ

ВДНЗУ «УкраТ'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава

Зниження гостроти зору п'юля видалення катаракти в б'тьшост'! випадк'т обумовлено виникненням кстозного макулярного набряку. Тому метою досл'дження було виявити особливост/ цитокнового профля внутр'шньоочноУ рiдини при проведенн факоемульсиф'кацИ катаракти та Ух вплив на р-вень, частоту та характер зм/'н атшки в р'зн'! термiни пюляопера^йного пероду. Було обстеже-но 54 хворих (54 ока), в яких було встановлено наявнсть змутнння кришталика та яким була про-оперована катаракта методом факоемульсиф'кацИ (ФЕК). Дослiдження виконувалось на баз/ очного вЮд'тення ПОКЛ. Досл'джувану внутрiшньоочну рiдину забирали за допомогою '¡нсул'нового шприца при парацентезi рогiвки. Об'ем р/'дини складав близько 0,3-0,4 мл. Рiдину передньоУ камери ока до-сл'джували на р'тень TNF-a / bFGF

Ключовi слова: кютозний макулярний набряк, факоемульсифка^я, Вступ

Юлькють звернень пац1ент1в з приводу катаракти в УкраТ'ш становить вщ 980 до 1200 на 100 тис. населення [1,5]. Набряк макулярноТ дтянки е одним з найбтьш частих ускладнень шсля фа-коемульсифкацп, та складае 1,2-2% [2,6]. Про-те, при використанш сучасних д1агностичних методик - оптичноТ когерентноТ томографп (ОКТ) -частота виявленого кютозного макулярного набряку (КМН) може дор1внювати 20-28% [3].

Патогенез виникнення КМН шсля операцп по видаленню змутнтого кришталика е до кшця не з'ясованим, але активно обговорюеться можли-вий вплив запальних мед1атор1в, зокрема деяких вид1в штерлеймшв та простагландишв, кшьмсть яких пщвищуеться у вщповщь на х1рург1чну травму, на змши морфолог1Т атшки [3,4].

Мета

Виявити та дослщити зм1ни циток1нового проф1лю (TNF-a i bFGF) внутр1шньокамерноТ р1-дини па^етчв при проведеннi факоемульсифн кацiТ катаракти та Тх вплив на характер i частоту морфологiчних змiн атмвки.

Матерiали та методи

У дослщженш брало участь 54 хворих (54 ока), що мали змутншня кришталика та яким проводилось хiрургiчне лкування катаракти методом факоемульсифiкацiТ (ФЕК) на базi офта-льмологiчного вщдтення ПОКЛ. Внутршньока-мерну рiдину забирали через парацентез ропвки одноразовим шсулшовим шприцом в об'емi 0,30,4 мл. Пюля взяття вологи передньоТ камери ТТ переливали в пробiрку для центрифугування об'емом 10 мл з 0,5 мл консервуючого розчину i охолоджували ТТ. Дослiдження вмюту TNF-a i bFGF проводили за допомогою iмунофермент-ного аналiзу з використанням стандартних ко-мерцiйних наборiв реактивiв DIACLON (Фран-цiя). Пробiрки розморожували саме в день про-ведення аналiзiв. Проведення всiх дослщжень виконувалось виключно по iнструкцiТ, що дода-еться до набору фiрмою-виробником. 1нтенсив-нiсть забарвлення продукту ферментативноТ ре-акцiТ кiлькiсно оцiнювали на рiдерi PR2100 Sanofi

катаракта, внутршньоочна рiдина, цитокiни.

Diagnostic Pasteur (Франц1я).

Математичну обробку результат1в визначен-ня оптичноТ щтьносп проводили за кал1брувальноТ кривоТ методом logit-log-перетворення з використанням лщензшного пакета програм «Уран». Результати анал1зу вира-жали в пкг/мл.

Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили на персональному комп'ютер1 за допомогою програми STATISTICA for Windows ХР i таблиць Microsoft Excel 2003. Для пор1внян-ня середшх значень у двох незалежних групах використовували U-критерш Манна-yi™ (MannWhitney test), який е найбтьш потужною непа-раметричною альтернативою t-критерiем Стью-дента. При вивченш динамiки змiни середнiх значень у дослщжуваних групах використовували Т-критерш Вiлкоксона (Wilcoxon test) для двох залежних (парних) вибiрок.

З метою встановлення достовiрностi вщмш-ностi в середшх величинах дослщжуваних ознак ми розраховували Н-критерш Крускала-Уоллюа (Kruskal-Wallis test).

Результати та 1х обговорення

При дослщженш рiвня TNF-a у внутршньо-очноТ рiдини було виявлено, що вш становив вiд 1,01 пкг/мл до 135,35 пкг/мл; середне значення дорiвнювало 26,51 ± 7,23 пкг/мл. Рiвень TNF-a у внутрiшньо камерноТ рiдини у хворих з катарактою шсля ФЕК не залежав вщ стат пацiентiв. Pi-вень TNF-a внутршньоочноТ рiдини у чоловшв був дещо пiдвищеним, але збтьшення даного показника е статистично недостовiрним.

Також було встановлено, що рiвень TNF-a внутршньоочноТ рiдини не залежав вщ вiку пацн ентiв. Значення Kruskal-Wallis test i його рiвень значимосп склав Н = 3,34, р = 0,34. У Bii_(i 40-49 poKiB показник х ± ах (TNF-а) склав 38,72 ± 15,19, у 50-59 ромв - 12,42 ± 4,36, 60-69 рокiв - 28,78 ± 11,32 та 19,42 ± 10,93 у вiцi 70 i старше.

Не виявлено залежностi ступеня щтьносп ядра кришталика за Buratto вiд рiвня TNF-a, що вказано в табл.1.1.

Актуальш проблеми сучасноТ медицини

Таблиця 1.1

Кореля^я р'вня TNFa внутр'шньоочно)'р'дини в залежност'1 eid ступеня ш^льност'! ядра кришталика за Buratto

Стушнь щтьност ядра кришталика за Buratto TNF-a ^ ± ох Значення Kruskal-Wallis test i його |^вень зна-чимос^

I 30,29 ± 8,21 Н = 3,18 р = 0,36

II 23,41 ± 10,7

III 30,33 ± 16,26

При дослщженш рiвня bFGF внутршньоока-мерно''' рiдини було встановлено, що вш колива-вся вiд 1,33 пкг/мл до 15,14 пкг/мл i3 середым показником 4,15 ± 0,24 пкг/мл. Дослщження показали, що рiвень bFGF у внутрiшньоочнiй рiдинi хворих катарактою шсля ФЕК також не залежав

Вплив р!вня TNF-a у внутр!шньоочн!й piduHi у

вщ стат та вку пацieнтiв.

В результат дослiджень виявлено пряму за-лежнють рiвня TNF-a i bFGF внутршньокамерно''' рiдини хворих з катарактою шсля ФЕК на мор-фологiчнi змш сiткiвки та розвиток макулярного набряку. Ця залежнють вказана в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

т'ю тсля ФЕК на частоту виникнення макулярного набряку

Ктьюсть па^енпв Частота макулярного набряку 1-а доба шсля операцп (%, Р ) Частота макулярного набряку 1 мюяць пюля операцп (%, Р ) Частота макулярного набряку 1 рш шсля операцп (%, Р )

1. Всього (n=82) 4,88 7,32 3,66

2. Па^енти з рiвнем TNF-a внутршньо очно''' рщини 36,36 пкг/мл i вище (n=6) 66,67 100 50,0

3. Па^енти з рiвнем TNF-a внутршньо очно''' рщини 20,03 пкг/мл i нижче (n=76) - - -

р2-3 <0,01 <0,05

Таблиця 3.1.

Вплив р'вня bFGF внутр'шньоочно)'р'дини на товщину атювки макулярно)' длянки

Середня товщина стовки макулярно''' дтянки (мкм) Рiвень bFGF внутршньоочно''' рщини (пкг/мл)

150-200 1-3,32

201-300 3,53-7,23

301-400 7,78-13,14

Значення середньоТ товщини атшки макулярноТ зони в залежност вщ рiвня bFGF внутрш ньоочноТ рiдини наведено в табл. 3.1.

Пщ час дослщжень встановлено прямий ко-реляцiйний зв'язок (коефiцieнт Спiрмена г = 0,747; р < 0,05) мiж показником середньоТ товщини макулярноТ зони атшки i рiвнем bFGF внутршньоочноТ' рiдини.

Обговорення

Дослiдження рiвня TNF-a та bFGF внутрш ньоочноТ рщини вказують на факт наявностi мю-цевих iмунних порушень органу зору у хворих з катарактою шсля видалення кришталика. У про-цес спостережень був встановлений факт прямого кореляцшного зв'язку мiж рiвнем внутрш ньоочноТ рiдини двох цитоюыв - TNF-a i bFGF, а також Тх вплив на частоту розвитку макулярного набряку та показника середньоТ товщини атшки в макулярнш дтянцк

Було виявлено, що протизапальний фактор TNF-a мае вплив на розвиток макулярного набряку в раншх та вщстрочених перiодах пюля факоемульсифкаци катаракти, а рiвень даного показника впливае на частоту цього ускладнен-ня.

Висновки

В результат наших дослщжень було встановлено:

1. Пщвищення рiвня TNF-a у внутршньоочнш

рiдинi хворих катарактою шсля ФЕК, призводить до збтьшення можливосп розвитку макулярного набряку.

2. Збтьшення показника рiвня bFGF у внут-рiшньоочнiй рiдинi хворих катарактою шсля ФЕК призводить до потовщення середнього значення атшки в макулярнш дтянцк

3. Фактор росту i регулятор анпогенезу -фактор росту фiбробластiв bFGF - впливае на центральну товщину с™вки пiсля проведення ФЕК.

Лтература

1. Мартопляс К. В. Сравнение отдаленных результатов факоэму-льсификации катаракты у больных сахарным диабетом II типа (по данным оптической когерентной томографии) / К. В. Мартопляс, М. П. Кульбида, С. К. Дмитриев [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2011. - N 2. - С. 15-18.

2. Фадеева Т.В. Клшко-функцюнальш результати факоемульси-фнкаци з iмплантацiею штраокулярноТ' лшзи у патент з ранш-ми формами вковоТ' макулярноТ дегенерацп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.08 «Офта-льмолопя» / Т.В. Фадеева. - М., 2012.

3. Ching H. Y. Cystoid macular edema and changes in retinal thickness after phacoemulsification with optical coherence tomography // Eye. - 2006. - No. 20. - P. 297-303.

4. Masood I. The -174G/C interleukin-6 promoter polymorphism influences the development of macular oedema following uncomplicated phacoemulsification surgery / I. Masood, A. Negi, S. A. Vernon, P. Comeglio, A. H. Child // Eye. - 2007. - №2. - Р. 14121415

5. Perente I. Evaluation of macular changes after uncomplicated phacoemulsification surgery by optical coherence tomography / I. Perente, C. A. Utine, C. Ozturker [et al.] // Curr. Eye. Res. - 2007. -No. 32. - P. 241-247.

6. Nunes S. Central retinal thickness measured with HD-OCT shows a weak correlation with visual acuity in the eye with CSME / Nunes, S., I. Pereira, A. Santos [et al.] // Br. J. Ophthalmol. - 2010. - No. 94. - P. 1201-1204.

Том 17, Випуск 2 (58)

179

Реферат

ВЛИЯНИЕ ИЗМЕНЕНИЙ ЦИТОКИНОВОГО ПРОФИЛЯ ВНУТРИГЛАЗНОЙ ЖИДКОСТИ НА СОСТОЯНИЕ СЕТЧАТКИ ПОСЛЕ ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИИ КАТАРАКТЫ Стебловская И.С.

Ключевые слова: кистозный макулярный отек, факоэмульсификация, катаракта, внутриглазная жидкость, цитокины.

Снижение остроты зрения после удаления катаракты, в большинстве случаев, обусловлено возникновением кистозного макулярного отека. Поэтому, целью исследования было выявить особенности цитокинового профиля внутриглазной жидкости при проведении факоэмульсификации катаракты и их влияние на уровень, частоту и характер изменений сетчатки в различные сроки послеоперационного периода. Было обследовано 54 больных (54 глаза), в которых было установлено наличие помутнения хрусталика и которым была прооперирована катаракта методом факоэмульсификации (ФЭК). Исследование выполнялось на базе глазного отделения ПОКЛ. Внутриглазную жидкость забирали с помощью инсулинового шприца при парацентезе роговицы. Объем жидкости составлял около 0,3-0,4 мл. Жидкость передней камеры глаза исследовали на уровень TNF-a и bFGF

Summary

IMPACT OF CHANGES IN CYTOKINE PROFILE OF INTRAOCULAR FLUID ON RETINA AFTER CATARACT

PHACOEMULSIFICATION

Steblovska I. S.

Key words: cystic macular oedema, phacoemulsification, cataract, intraocular fluid, cytokines.

The decrease in visual acuity after cataract surgery in most cases is due to the occurrence of cystoid macular oedema. Therefore, the aim of the study was to identify the features of cytokines profile of intraocular fluid during phacoemulsification, and their impact on the level, frequency and character of changes in the retina at different time intervals of the postoperative period. The study involved 54 patients (54 eyes) who were diagnosed to have cataract and subjected to phacoemulsification. The research was carried out at the Ophthalmology Department of Poltava Regional Clinical Hospital. Intraocular fluid was taken by an insulin syringe with paracentese of the cornea. The fluid volume was about 0.3-0.4 ml. The fluid of the anterior chamber of the eye was checked for the levels of TNF-a and bFGF.

УДК 616.831-009.11 -0532-0851.82 Страшко €.Ю.

РЕАБ1Л1ТАЦ1Я Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ДЦП, ШЛЯХОМ ВПЛИВУ НА РУХОВИЙ СТЕРЕОТИП

ВДЗНУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава

Проблема реабШтацИ д/'тей, як страждають на дитячий церебральний паралiч, актуальна у всьо-му свШ. М'язов/' ланцюги тла людини мають будову взаемно симетричних сп'ралей-антагон'ют'т. При ДЦП гармоншна кнематика м'язових сп'ралей-антагон'ют'т порушена. Антропологiчно / фiзiо-логiчно обгрунтовано впливати методами реабШтацИ одночасно на м'язи-антагон'юти. Мета -гармо^за^я Ух взаемоди. Запропонован методи простi й економiчнi, дозволяють складати /ндив-дуальн! програми впливу на м'язовi спiралi, пдвищувати ефективнсть лкування д/'тей, як страждають на дитячий церебральний паралiч.

Ключов1 слова: дитячий церебральний парал1ч, м'язов1 сглрал1, тригерж м'язов1 пункти, порушення постави, реаб1л1тац1я, оптимальж пози I руху, руховий стереотип.

Дана робота е фрагментом НДР кафедри фiзичноi' реабттацп, спортивноТ медицини, фiзичного виховання i валеологп Оде-ського нацонального медичного унiверсиmеmу «Дослiдження методiв тдвищення ефективноорганiзацii', контролю i ке-рування процесом корекцп функцонального стану i фiзичноi' пiдгоmовленосmi рiзних конmингенmiв, що займаються фiзичною культурою i спортом, з використанням ннова^йних пiдходiв, заснованих на засmосуваннi нових сучасних mехнологiй фiзич-ного виховання i лкувальноТ фiзичноi' культури», № держ. реестрацп 0108и010376.

Лкування д^ей, хворих на дитячий церебра- ними рисами ДЦП е порушення м'язового тону-

льний паралiч (ДЦП) е одыею з найскладыших су, дискоордина^я рухiв, патолопчы пози та ру-

проблем медичноТ реаб^тацп. Щорiчно статус хи, порушення психомоторного розвитку, дефект

«дитиначнвалщ» в УкраТн отримуе близько 16 вщчуття власного тта у просторк

тис. д^ей, або 20 оаб на 10 тис. д^ей, iз них 18 Медична реаб^та^я дп"ей, хворих на ДЦП,

683 - хворi на ДЦП. Загальна ктькють со^ально потребуе вироблення адекватноТ стратеги i такти-

дезадаптованих д^ей в УкраТн становить близь- ки заходiв, комплексного пщходу, застосування,

ко 50 тис. по можливосп, немедикаментозних методiв ^зн

Так, у 30 % д^ей, хворих на ДЦП, хвороба отерашя, кшезотерашя). Концеп^я доказовоТ ме-

проявляеться насамперед нездатнютю хворого дицини застер^ае лкаря вщ широкого викорис-

самостшно утримувати вертикальне положення тання медикамент в реабтп"ацшному процеск

тта, виконувати довтьш рухи, також характер- Важливим чинником е проста та матерiально не-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.