CC BY
9
В1СНИК ВДНЗУ «Укрсанська. медична стоматологгчна академЫ»
Summary
FUNCTIONAL CONDITION OF KIDNEYS IN PATIENTS WITH HYPOTHYROIDISM AND ARTERIAL HYPERTENSION Radchenko O. M., Olenich L.V.
Key words: hypertension, hypothyroidism, kidney, glomerular filtrationrate, microalbuminuria.
Hypertension is the leading cause of morbidity, disability and mortality. The risk of complications and death in hypertension increases according to the increase of concomitant risk factors and comorbid diseases, including hypothyroidism. Estimating the parameters of kidney function in patients with hypertension and hypothyroidism 119 patients were examined with hypertension of 1 and 2 degrees, which are divided into two groups: those with hypothyroidism and with preserved function of the thyroid gland. Renal dysfunction was found in all patients with a combination of hypothyroidism and hypertension. Moreover, renal function decreases along with the progression of hypertension, with the development of the hypertensive heart and also with progression of hypothyroidism and increasing age.
УДК [617.735:617.741-004.1] - 089.168 Стебловська 1.С.
СПОС1Б ПОПЕРЕДЖЕННЯ УСКЛАДНЕНЬ П1СЛЯ ФАКОЕМУЛЬСИФЖАЦП КАТАРАКТИ У ПАЩ6НТ1В З Д1АБЕТИЧНОЮ РЕТИНОПАТ16Ю
ВДНЗУ «УкраТнсыка медична стоматолопчна академия», м. Полтава
При обстеженн 36 пацieнтiв (36 очей) з д/'абетичною ретинопат'ею псля видалення катаракти було виявлено, що кращi анатомо-ф'з'юлог'нн'! та функцiональнi результати в пюляопера^йному пер'юд! мають па^енти, як в до- та пюляопера^йному пер'юд! отримували додаткову терапю вь тамiнно-мiнеральними препаратами. У па^ент'т, що не приймали дану терапю, розвиток усклад-нень п'юля видалення катаракти у вигляд/ набряку макулярно'1 длянки спостергався на 10% част'ь ше, н1.ж в хворих з медикаментозним пiдтримуючим лкуванням. Кпючов1 слова: цукровий д1абет, вггамЫно-мЫералы-л препарати, катаракта, макула.
Збтышення ктыкосл хворих на цукровий дiа- пати непро^феративноТ стадп. Середнш вк обс-бет спостер^аетыся в усыому свт i на сыогоднн тежуваних хворих дорiвнював 69,3±0,5 ромв.
шнш день нараховуе близько 130 млн чоловк, а до 2025 року, за прогнозом, досягне 350 млн oci6. Поширенють цукрового дiабету (ЦД) в роз-винених кражах становить 4-17% вщ загально'1' популяцп [1].
Незважаючи на вдосконалення методiв контролю цукру в кров^ юнуючих методiв лкування дiабетичних уражень органа зору, дiабетична ретинопа™ та дiабетична катаракта все ж про-довжують залишатись причиною бтьшосп ви-падш слiпоти та iнвалiдностi в свт [2,3].
Видалення катаракти у па^ен^в з ЦД е фактором ризику виникнення шсляоперацшного набряку макулярно' дiлянки як при вщсутност змiн сiткiвки до операцп, так i при ïx наявностi [4]. До сьогодн не мае единою думки у питаны профн лактики та лкування макулярного набряку шсля факоемульсифкацп катаракти, що обумовлюе актуальнють даного дослiдження.
Мета дослiдження
Виявити та порiвняти змiни морфологiï с™в-ки у пацiентiв з цукровим дiабетом та наявною дiабетичною ретинопатю, в залежностi вiд за-стосування в^амшно-мшеральних препаратiв в до- та шсляоперацшному перiодi видалення катаракти.
Матерiали та методи дослiдження
Пщ нашим спостереженням знаходилось 36 па^ен^в (36 очей), що мали катаракту, яка ускладнювалась наявнiстю дiабетичноï ретино-
Першу групу склало 17 чоловк (17 очей) з дiабе-тичною ретинопатiею, що були прооперованi з приводу катаракти та отримували в дооперацш-ному та шсляоперацшному пер^ в^амшно-мiнеральнi препарати. Пацiентам друго'' групи у кiлькостi 19 оаб (19 очей), що також мали дiабе-тичну ретинопатiю та катаракту, в^амшно-мiнеральнi препарати не призначались.
Для виявлення змш морфологи' атмвки всiм пацiентам у до- та шсляоперацшному пер^ була проведена оптична когерентна томографiя (ОКТ), а також загальноофтальмолопчш обсте-ження: вiзометрiя, тонометрiя, периметрiя.
Всiм хворим проведена факоемульсифка^я катаракти з iмплантацiею |Ол на факомашин INFINITY. У зв'язку iз щiльнiстю ядра кришталика у 10 па^ен^в та неможливiстю провести ОКТ дослщження в дооперацiйному перiодi, за поча-ткову товщину прийнято вважати товщину маку-лярно' дiлянки в 1-й день шсля операцп. Термш спостережень в пiсляоперацiйному перiодi - 1-й день, 1-й та 3-й мюяцк
В^амшно-мшеральш препарати, що були призначен пацiентам першо' групи, мютять оме-га-3-жирш кислоти, зеаксантин i люте'н, а також мiнерали та антиоксиданти, i е додатковим дже-релом поживних речовин, як сприяють належ-ному функцiонуванню очей та використовуються як для профiлактики, так i для лкування патоло-пчних змiн сiткiвки.
Препарат призначався за схемою: 1 таблетка 1 раз на добу пщ час 'ж за 1 мюяць дооперацш-
ного перюду та HacTynHi 2 мiсяцi пюля операцй.
Отримаш в результатi обстежень па^ен^в kí-лькiснi показники оброблялись методами мате-матично'' статистики з розрахунком середшх ви-бiркових значень (М), дисперси (а) та помилок середшх значень (m) у двох групах обстежених оаб. Вiрогiднiсть вщмшностей отриманих ре-зультатiв для рiзних груп визначалася за допо-могою t-критерiю надiйностi Стьюдента. Вщмш-ност вважали статистично значимими при зага-льноприйнятiй у медико-бiологiчних дослщжен-нях iмовiрностi помилки p<0,05. lмовiрнiсть по-милки оцiнювали за таблицями Стьюдента з урахуванням розмiру експериментальних груп. Обчислення проводили на персональному ком-^Kr^i iз використанням програм "Microsoft Excel 2007".
Результати дослщження та 1х обговорення
В результатi наших дослщжень було виявле-но, що товщина центрально' зони атшки у пац^ ентiв 1 групи зазнае змш в пiсляоперацiйному перiодi, що характеризуются пiдвищенням морфометричних показникiв атшки. В 1-й день пюляоперацшного перюду, за даними оптично'' когерентно' томографп, вона становила у сере-дньому 279,55 ± 3,4 мкм, з крайшми показниками 265 та 288 мкм. Так, початкова товщина атшки склала 275,28±7,2 мкм. Через 1 мюяць пiсля операцй виявлено статистично достовiрне зб^ льшення товщини cítkíbkh до 331,5±10,3 мкм Retina Map
(р<0,05), мiнiмальне значення 285 та максима-льне 356 мкм, за рахунок набряку макулярноТ д^ лянки у 9 па^ен^в (53% вщ загальноТ кiлькостi хворих). У решти пацiентiв товщина атшки не зазнавала статистично достовiрних змш. У тер-мiнi 3 мюяц пiсля видалення катаракти товщина атшки достовiрно зменшилась до 296,13±8,2 мкм (р<0,05), крайнi значення 268 та 302 мкм.
На малюнку 1 наведено приклад ОКТ патента першоТ групи з наявним набряком макулярноТ дтянки.
Бiльш значнi змЫи товщини центральноТ зони сiткiвки мали хворi 2 групи. Так, початкова товщина атшки центральноТ зони у середньому склала 305,23±10,3 мкм, з розмахом вщ 277 до 315 мкм. Через 1 мюяць спостережень в^^чено статистично достовiрне збтьшення товщини макулярноТ дтянки з середшм значенням 389,6±11,7 мкм (р<0,05), за рахунок набряку центральноТ зони атшки у 12 пащешчв. Статистично достовiрнi змши макулярноТ дiлянки атш-ки у решти, 7 пащенлв, не спостер^ались. У те-рмiнi 3 мюяц пiсля оперативного втручання се-редне значення дорiвнювало 356,5±9,7 мкм (р<0,05), що в порiвняннi з початковими показниками товщини макулярноТ дтянки пщвищилось у середньому на 51 мкм.
На малюнку 2 наведено приклад ОКТ патента другоТ групи з кютозним набряком центральноТ зони атшки.
Лееый! OS
D
щвввя
С fli-xj-rroScm» щ шш
о в™F j 'ШЯЯШШШ
ЁпМНГН'1
optftvue
Малюнок 1
ОКТ атювки макулярноТ дтянки патента першоТ групи у mepMÍHÍ 1 мюяць пюля операцй
В1СНИК ВДНЗУ «УкраИнська медична стоматологгчна академЫ»
Retina Мэр
Ичцищ 1-intríj t«a«:i |ÖP(U1' V
Левый! OS
HJHCIIHilli вНАЙНЗ
opt#vue
Малюнок 2
ОКТ патента cimKÍBKU макулярноТ дтянки друго)' групи у rnepMÍHÍ 1 мюяць пюля видалення катаракти
Таким чином, при порiвняннi товщини атшки макулярноТ дтянки у па^етчв обох груп вияв-лено, що дост^рно вищi морфометричнi показ-ники стану атшки у всiх термiнах спостережень мали па^енти другоТ групи, що не приймали в^ тамiнно-мiнеральнi препарати. Рiзниця показни-кiв товщини атшки у пацiентiв 1 та 2 групи через 1 мюяць спостережень склала близько 58 мкм, з переважанням даних показниш у хворих 2 групи. Через 3 мюяц пюля видалення катаракти в^^чено статистично достовiрне зменшення товщини атшки у пацiентiв обох груп, але у хворих 2 групи товщина атшки продовжувала переважати i надалi (хоча даний показник дещо зменшився та становив близько 60,4 мкм).
Пщсумовуючи все вищевикладене, можна за-уважити, що набряк макулярноТ дтянки рiзного ступеня прояву спостер^ався у обох групах па-^етчв, з максимальними значеннями через 1 мюяць пюля оперативного втручання. Надалi спостер^алось поступове зменшення товщини атшки у пацiентiв обох груп. Але показники товщини атшки переважали у хворих, що не приймали в^амшно-мшеральних препаралв. До 3-х мюячного термiну морфометричнi показники стану атшки наближались до вихiдного рiвня (1-й день пюля операци). Пiдвищення товщини атшки макулярноТ дтянки у па^енлв першоТ групи становив 53% вщ загальноТ кiлькостi хворих. В другш групi хворих даний показник був вищим на 10 вщсотш, та становив 63,2% вщ загальноТ ктькосл пацiентiв.
Таким чином, у якост одного iз можливих на-прямкiв оптимiзацiТ профiлактики виникнення
макулярного набряку в пюляоперацшному nepi-одi пiсля факоeмульсифiкацiT катаракти у хворих з цукровим дiабeтом може бути рекомендованим використання в^амшно-мшеральних препара^в.
Висновки
Застосування вiтамiнно-мiнepальних препара-лв в до- та пiсляопepацiйному перод факоемуль-сифкаци катаракти у оаб з дiабeтичною ретинопа-тieю сприяе отриманню кращих анатомо-функцiональних результат стану пiсля операцп, що пщтверджуеться меншими показниками приросту товщини сгшвки макулярноТ дiлянки та, як на-слiдок, вищими показниками гостроти зору.
Практичне значення
Зважаючи на вищевикладене, можна рекомен-дувати застосування вгтамшно-мшеральних пре-паpатiв у па^енпв з дiабeтичною peтинопатieю як в дооперацмному, так i в пюляоперацшному перн одi для пpофiлактування можливих змш сiткiвки пн сля факоемульсифкацп катаракти.
Лiтература
1. Балаболкин М.1. Роль окисного стресу в патогeнeзi судинних ускладнень цукрового дiабeту (лек^я) / М.1. Балаболкин, 6.М. Клебанова // Терапевт. аpхiв. - 2000. - Т.73, №4. - С. 3-8.
2. Евграфов В.Ю. Дiабeтична ретинопатчя: патогенез, дiагностика, лiкування : автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 1996. - 47 с.
3. 1змайлов А.С. Кл^чна класифка^я дiабeтичноT ретинопатп / А.С. 1змайлов, Л.В. Балашевич // Офтальмохipуpгiя i тератя.-2002.- Т.2.,№1-2.- С. 26-32.
4. Варваринский Е.В. Патогенез диабетической ретинопатии, роль местного воспалительного и пролиферативного процесса / Е.В. Варваринский, Д.В. Черных, Е.В. Смирнов [и др.] // Современные технологии лечения витреоретинальной патологи : XI научно-практическая конференция. - М., 2013. - С. 50-51.
Реферат
СПОСОБ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОСЛЕ ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИИ КАТАРАКТЫ У ПАЦИЕНТОВ С ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИЕЙ Стебловская И. С.
Ключевые слова: сахарный диабет, витаминно-минеральные препараты, катаракта, макула.
При обследовании 36 пациентов (36 глаз) с диабетической ретинопатией после удаления катаракты было выявлено, что лучшие анатомо-физиологические и функциональные результаты в послеоперационном периоде имеют пациенты, которые в до- и послеоперационном периоде получали дополнительную терапию витаминно-минеральными препаратами. У пациентов, не принимавших данную терапию, развитие осложнений после удаления катаракты в виде отека макулярной области наблюдался на 10% чаще, чем у больных с поддерживающим медикаментозным лечением.
Summary
WAYS TO PREVENT COMPLICATIONS AFTER CATARACT PHACOEMULSIFICATION IN PATIENTS WITH DIABETIC
RETINOPATHY
Steblovska I.
Key words: Diabetes mellitus, vitamin- and mineral-containing medication, cataract, macula.
Having examined 36 patients (36 eyes) with diabetic retinopathy following cataract extraction it was found that the best anatomical, physiological and functional results in the postoperative period were shown by the patients who took additional vitamin and mineral medication during pre-operative and post-operative periods. Patients who did not take the medications developed complications after cataract extraction in the form of edema of macular area that was observed by 10 % more likely than patients with supportive medication.
УДК 616.62-003.7-089.879. Стецишин Р.В.
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ СЛОЖНЫХ КАМНЕЙ МОЧЕТОЧНИКА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КОНТАКТНОЙ ЛАЗЕРНОЙ УРЕТЕРОЛИТОТРИПСИИ
Харьковская медицинская академия последипломного образования
Лазерная контактная литотрипсия выполнена 243 пациентам со сложными камнями мочеточников. Эффективность процедуры уретеролитотрипсии у пациентов со сложными камнями мочеточника при использовании лазерного литотриптора была достаточно высокой, составив 92,2% (то есть статус «stone free» был достигнут в 224 случаях из 243). Интраоперационные осложнения при лазерной уретролитотрипсии отмечены только у 17 (7,0%) больных, причем все эти осложнения не носили тяжелого характера. Невозможность достижения статуса "stone free" имела место у только у 23 (9,5%) из 243 пациентов. Использование лазерной контактной уретеролитотрипсии способствует улучшению результатов лечения сложных камней мочеточника, снижению количества интраоперационных, ранних и поздних послеоперационных осложнений. Ключевые слова: камни мочеточника, ультразвуковая контрактная литотрипсия, лазерная контактная литотрипсия.
Работа выполнена в соответствии с планом исследовательских работ Харьковской медицинской академии последипломного образования и является фрагментом НИР «Разработка и усовершенствование эффективности диагностических и терапевтических технологий при хирургических заболеваниях почек и мочевыводящих путей и мужской репродуктивной системы (№гос.регистрации 0198U002627).
Успехи в использовании эндоскопических технологий, связанные с разработкой ультратонких семиригидных уретероскопов в комбинации с высокочастотными ультразвуковыми и лазерными литотрипторами, позволили значительно повысить эффективность и безопасность урете-роскопии и контактной литотрипсии в лечении камней мочеточника [1, 4]. В связи с дороговизной процедуры лазерной уретеролитотрипсии, эндоскопическая дезинтеграция конкрементов мочеточника с использованием ультразвуковых литотрипторов до сих пор остается ведущей процедурой в контактной хирургии уретеролити-аза [2, 3, 5].
По данным различных авторов [6, 8], при выполнении ультразвуковой уретеролитотрип-сии частота травмы мочеточника различной
степени тяжести от незначительных повреаде-ний слизистой до перфорации стенки достигает 15%, а частота ранних и поздних осложнений может достигать 15-30%. В то же время, ряд исследований свидетельствуют о том, что использование лазерной уретеролитотрипсии позволяет снизить частоту осложнений до 1% при эффективности процедуры 97% [7].
В связи с вышеизложенным, представляется актуальным выявление контингента пациентов с уретролитиазом, у которых выполнение «стандартной» ультразвуковой уретеролитотрипсии чревато значительным количеством осложнений и неудач, и где лазерная дезинтеграция конкрементов мочеточника будет методом выбора, несмотря на дороговизну метода.
Нами предложен термин «сложного камня»
