CC BY
14
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК [330.101:331.522.4](477) Здобувач Г.В. Река -Ubeiecbrn КА
МАКРОЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Проаналiзовано iнтелектуальний складник iндексу людського розвитку. Розгля-нуто динамiку шдексу людського розвитку для Укршш, на 0CH0Bi чого запропонова-но напрями удосконалення його тдрахунку.
Ключов1 слова: штелектуальний капiтал, людський розвиток, шдекс людського розвитку, освiта.
Competitor G.V. Reka - L'viv commercial academy Macroeconomic analysis of intellectual capital
Intellectual component of the Human Development Index is analyzed. The HDI dynamics is tracked for Ukraine, on the basis of what improvement directions his calculation are supplied.
Keywords: intellectual capital, human development, the human developing index, education.
Економ1чний усшх краши значною м1рою залежить вщ штелектуально-го кашталу, тобто вщ обсягу шформаци, знань та штелекту. Поеднання i взаемод1я iнформацii та штелекту людини генеруе новi знання, що ефективно використовуються в господарському житп. Проте великi труднощi створюе ощнювання iнтелектуального капiталу як на мжро- так i макрорiвнi, оскшьки не пiддаються кiлькiсному вимiру якост iндивiда. Тому актуальним е розгляд економiчних iнструментiв дослiдження iнтелектуального кашталу сусшльства.
Категорiю мiнтелектуальний капiталм введено в науковий об^ порiвня-но недавно - з 90-х рр. ХХ ст. У^м, на сьогодш юнуе чимало праць зарубiж-них та в^чизняних вчених, присвячених проблемам формування i нагрома-дження штелектуального капiталу. Зокрема, аналiз сутностi та виокремлення складниюв iнтелектуального капiталу здшснено у дослiдженнях таких вчених та практиюв, як Л. Едвшсон, М. Мелоун, Т. Стюарт, Е. Брукшг, Д. Клейн, Л. Прусак, П. Салiван, Д. Тiс та ш. Серед украiнських економiстiв, як вивчали окремi аспекти цiеi проблематики, слщ назвати В. Базилевича, Г. Башнянина, О. Бутнiк-Сiверського, А. Гальчинського, В. Гейця, М. До-лшнього, О. Кендюхова, О. Святоцького, А. Чухна та шших. Однак, потре-буе удосконалення методика дослiдження стану i перспектив розвитку ште-лектуального капiталу суспiльства.
Метою статтi е дослщження теоретичних основ iнтелектуального кашталу i уточнення критерiiв ощнки iнтелектуальних складникiв iндексу людського розвитку.
Перед тим як звернутись до наявних напрацювань ощнки штелектуального кашталу, потрiбно розкрити суть цього поняття. На нашу думку, ш-
телектуальнии каштал - це сукупн1сть 1нтелектуальних ресурс1в людей шд-приемств та оргашзацш (знання, умшня i творч1 обдарування шдивщв, 1хнш осв1тньо-квал1ф1кац1йний рiвень, об'екти штелектуально! власностi, машиннi iнтелектуальнi засоби, оргашзацшш структури), якi е наслщком попередньо! творчо! дiяльностi людини i використовуються суб'ектами пiдприемництва для виконання поставлених цшей. Основними складниками штелектуального капiталу е людський та структурний капiтал. Людський капiтал - це сукуп-нiсть усiх продуктивних рис людини (знання, здiбностi, навички, досвщ, ком-петентнiсть тощо), якi здатш приносити дохiд. Структурний капiтал - все, що дае змогу пращвникам реалiзувати свiИ потенцiал: технiчне i програмне за-безпечення, органiзацiИна структура, патенти, знаки для товарiв i послуг, сто-сунки з кшентами [1].
На макрорiвнi iнтелектуальниИ каштал визначити доволi важко, ос-кшьки ще не запропоновано загальноприйнятих методик врахування штелектуального складника у ВВП, а показник чистого економiчного добробуту не набув широкого застосування. Проте на сьогодш економюти використовують шдекс людського розвитку (Human Development Index), який дае змогу роби-ти порiвняльний аналiз, зокрема й штелектуального складника, стосовно 162 кра!н свггу. Цей узагальнений показник застосовують для кiлькiсного ви-мiру людського розвитку у щорiчних звiтах Програми розвитку ООН (ПРО-ОН) "Human development report".
Варто зазначити, що концепщя людського розвитку пропонуе основш напрями дш щодо оптимiзацil зв'язку мiж економiчним зростанням i розвит-ком людини, зокрема збiльшення швестицш в освiту, охорону здоров'я, про-фесiИну пiдготовку, що сприятиме реалiзацil здiбностеИ людини та 11 участ у виробництвi та розподiлi благ [5].
1ндекс людського розвитку визначають на основi трьох показниюв:
1) очiкуваного довголiття, якиИ вимiрюють як сподiвану тривалiсть життя;
2) досягнутого рiвня освiти, якиИ вимiрюють як сукупниИ iндекс писемнос-ii дорослого населения (вага в iндексi - 2/3) i сукупно! частки учнiв по-чаткових, середиiх та вищих навчальних закладiв серед о^б, молодших 24 рокiв (вага в щде^ - 2/3);
3) життевого рiвия, якиИ вимiрюють на основi реального ВВП на душу населення (у доларах США паритету кутвельно! спроможиостi (ПКС)).
Методика обчислення цього агрегованого шдексу передбачае встанов-лення фiксованих максимальних i мшмальних значень для кожного з трьох шдекшв:
1) тривалiсть маИбутнього життя при народжент - 25 i 85 роюв;
2) писемиiсть серед населення - 0 % i 100 %;
3) сукупна частка учтв - 0 % i 100 %;
4) реальниИ ВВП на душу населення (у дол. США ПКС) - 100 дол. i 40000 дол. [6].
Для кожного компонента 1ЛР обчислюють окремi шдекси за такою формулою:
/ ч фактичне значення х - мшмальне значення х /1Л
Хндекс (x ) =-—-, (1)
максимальне значення х - мшмальне значення х
Haцioнaльний л^тех^чний унiвeрситeт yKpa'1'ни
де X - шказник, для якoгo визначають чacткoвий iндекc.
Вapтo нагадати, щр за значенням IЛP y 1992 p. (цей шде^ cтaнoвив 0,842) У^ашу зapaxoвyвaли дo кpaïн з вишким piвнем poзвиткy.
Пpoтягoм 1992-1996 pp. У^аша, як пoкaзyють дат табл. 1 i p^., toc-лiдoвнo втpaчaлa y вимipi iндекcy людcькoгo poзвиткy. Пoчинaючи з 1997 p., темпи падшня цьoгo шказника yпoвiльнювaлиcя i y 1998 p. впеpше бyлo за-фiкcoвaнo зpocтaння значення IЛP в У^шт. Пpoте, це не дaлo змoги У^шт пoвеpнyтиcя дo гpyп ^аш з вишким piвнем людcькoгo poзвиткy. Вна^^к знaчнoгo зниження цьoгo iндекcy п^ля 1992 p., У^ашу бyлo в^не^та дo гpyпи ^аш iз cеpеднiм cтyпенем poзвиткy.
Табл. 1.1ндекс людськoгo poummuy для У^ати, 1992-2005 pp.
PÍR Oчiкyвaнa тpивaлicть життя npn нapoджен-kí (y po-ках) Piвень oc-вiченocтi дopocлoгo кacелеккя (в %, BÍR 15 p. Í CTap-шí) Сукуп-на Hac-тка уч- KÍB (%) ВВП на душу нacелен-ня (ПКС в дoл. США) Iндекc rnP
oчiкyвaнoï тpивaлocтi життя piвня ocвiти ВВП на душу нacе-лення
1992 69,4 95,0 70,0 5010 0,740 0,893 0,653 0,762
1993 68,7 99,0 69,7 3344 0,728 0,892 0,586 0,732
1994 68,0 99,0 68,4 3330 0,717 0,888 0,585 0,730
1995 67,5 99,0 67,8 2620 0,708 0,886 0,545 0,713
1996 66,9 99,0 68,2 2230 0,699 0,887 0,518 0,701
1997 67,4 99,0 68,9 2175 0,706 0,890 0,514 0,703
1998 69,1 99,6 78 3194 0,73 0,92 0,58 0,744
1999 68,1 99,6 77 3458 0,72 0,92 0,59 0,742
2000 68,1 99,6 77 3816 0,72 0,92 0,61 0,748
2001 69,2 99,6 81 4350 0,74 0,93 0,63 0,766
2002 69,5 99,6 84 4870 0,74 0,94 0,65 0,777
2003 66,1 99,4 86 5491 0,69 0,95 0,67 0,766
2004 66,1 99,4 85 6394 0,69 0,94 0,69 0,774
2005 67,7 99,4 86,5 6848 0,711 0,948 0,705 0,788
Джeрeлo: Складете на ocнoвi даних щopiчниx звтв Пpoгpaми poзвиткy ООН (ПPOOH) Human Development Report
Рис. Динамка шдексу людськoгo po3eumKy для У^аши за 1992-2005pp.
У rpyni краш, що розвиваються, Украша перебувае i досi, незважаючи на те, що вона шднялася у рейтингу з 102 мюця у 1996 рр. на 91 мюце у 1997 р., на 78 мюце 1998 р., на 74 мюце у 1999 р. Станом на 2005 р. Украша посщае 76 мюце серед 177 краш св^у.
Тут варто вiдзначити, що за шдексом рiвня освiченостi Украша входить до числа краш з високим рiвнем розвитку. Так, Украша у 2005 р. за цим показником (значення шдексу - 0,948) випередила таю краши, як Швейцарда та Япошю [3].
Слщ зазначити, що для вимiрювання 1ЛР в Укра1ш ПРООН використо-вуе дещо завищенi данi порiвняно з офщшною нацiональною статистикою. У рейтингу за 1ЛР краш свiтового спiвтовариства, наведеному у "Human development report 1999", який розрахований ПРООН за даними 1997 р., Украша пось дае 91 мюце. Зокрема, у 1997 р. середня тривалють життя, зпдно з даними на-щонально1 статистики, становила 67,4 роюв, а ПРООН користувалась показником 68,8 роюв, сукупна частка учнiв вщповщно була 68,9 % i 77 %. За даними Свггового Банку, обсяг реального ВВП за паритетом кушвельно1 спроможнос-тi становив в Укра1ш у 1997 р. 2175 доларiв США, а ПРООН використовуе для розрахунюв показник 2190 доларiв США. Вiдтак розрахунки за даними 1997 р. дають вимiр 1ЛР для Украши 0,703, що вщповщае 97 мiсцю [4].
На величину шдексу людського розвитку в Укра1ш значною мiрою впливае величина доходiв на душу населення, а вщтак i офiцiйнi показники ВВП. Якщо врахувати, що близько 30-40 % загального обсягу виробництва в Укра1ш перебувае в "тшьовш" економiцi i значна частина ще1 дiяльностi не зарахована до офщшних показникiв ВВП, то реальний спад життевого рiвня може бути значно меншим, шж те стрiмке падiння, яке можна бачити в офь цiйних даних про дохщ на душу населення в Украшь
На думку авторiв працi "Людський розвиток регiонiв Украши: методика оцiнки та сучасний стан", для краш, що перебувають у перехщному пе-рiодi, не повшстю вiдображено реальну ситуацiю щодо людського розвитку. Зокрема, згiдно з методикою ПРООН, до розгляду береться досить обмежене коло чинниюв, що не дае змоги грунтовшше охарактеризувати проблему. Враховуються лише позитивш характеристики (стимулятори) людського розвитку, тобто, чим вищим е значення показника, тим вищий рiвень людського розвитку дослщжуваного об'екта. Залишаються без уваги негативш шдикато-ри (дестимулятори) розвитку суспшьства, наприклад, стан злочинностi, без-робiття, корупцiï i хабарництва тощо, якi притаманнi крашам з перехщною економiкою [5].
З огляду на це, украшсью науковцi О. Власюк та С. Пирожков ще у 1995 р. розробили власну методику розрахунку шдексу людського розвитку, яка дае змогу детальшше охарактеризувати стан людського розвитку в Укра-ïm [2]. Критери ощнки людського розвитку наведено в табл. 2.
З табл. 2 видно, що така методика повшше охоплюе таю складники ш-телектуального кашталу як розвиток науки, швестици в освiту, швестици в культуру, а також розвиток шформацшно-комушкацшних технологiй. На нашу думку, варто доповнити цей критерш ощнки 1ЛР кiлькiстю комп,ютерiв на тисячу населення та часткою населення, яка користуеться 1нтернетом.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Табл. 2. Пршритети критерИ'в ощнки регюнальних pieHie людського розвитку
№ Критерп Макрохарактеристика Вага критер.
1 Середня забезпечетсть житлом Життевий рiвеиь 0,098
2 Реал1защя щей Розвиток науки 0,085
3 В1дв1дування населениям заклад1в культури i мистецтва Духовтсть суспiльства 0,079
4 Оч1кувана тривалшть життя Стан здоров'я населення 0,066
5 Загальна тривалшть навчання Освiчеиiсть населення 0,058
6 ¡нвестицп в освгту Освiчеиiсть населення 0,058
7 Кшьшсть телефотв Розвиток 1КТ 0,048
8 Чисельтсть академЫв i члеиiв-кореспоидеитiв НАН Розвиток науки 0,045
9 ¡нвестицп в культуру та ЗМ1 Духовнiсть сустльства 0,043
10 Сумарний коефiцiеит иароджуваиостi Перебiг процесiв вiдтворения 0,041
11 Нацiоиальиий дохiд на душу населення Життевий рiвень 0,041
12 Кшьшсть працiвиикiв правоохоронних оргаиiв Правоохоронна дiяльнiсть 0,035
13 Працевлаштування населення Соцiальний захист 0,030
14 Кiлькiсть студенив у вищих навчальних закладах Освiченiсть населення 0,029
15 Коефщент дитячоï' смертиостi Стан здоров'я населення 0,025
16 Чисельиiсть працiвиикiв культури Духовтсть сустльства 0,024
17 Коефщент злочинност Правоохоронна дiяльнiсть 0,022
18 Фiиаисуваиия молодiжиих програм, фiзкультури i спорту Розвиток сощально1 iнфраструктури 0,020
19 Кiлькiсть телевiзорiв Розвиток 1КТ 0,018
20 Чисельиiсть працiвиикiв науки Розвиток науки 0,016
21 Сальдо м^ацп Мобшьтсть населення 0,015
22 Мiграцiйиий рух Мобiльнiсть населення 0,015
23 Кiлькiсть iивалiдiв Стан здоров'я населення 0,014
24 Середньомшячна заробiтиа плата робiтиикiв та службовщв Життевий рiвень 0,013
25 Забезпечеиiсть дiтей дошкшьними навчальними закладами Розвиток сощально1 iнфраструктури 0,010
26 Кшькшть лiкарияиих лiжок Розвиток сощально1 тфраструктури 0,010
27 Коефiцiеит судимост Правоохоронна дiяльнiсть 0,009
28 Демографiчие иаваитажеиия населення Перебiг процесiв ввдтворення 0,008
29 Виплати i пшьги з суспiльиих фоидiв споживання Соцiальний захист 0,007
30 Кiлькiсть радiоприймачiв Розвиток 1КТ 0,007
31 Кiлькiсть безробiтиих Зайнятшть населення 0,007
32 Питома вага зайнятих у виробиицтвi Зайнятшть населення 0,001
Всього 1,000
Джерело: Власюк О.С., Пирожков С.1. 1ндекс людського розвитку: досвщ Украши / Нащональний шститут стратепчних дослщжень. - К., 1995. - С. 21.
1ндекс людського розвитку е бшьш мiстким соцiально-економiчним показником, нiж ВВП на душу населення, оскшьки визначення добробуту суспшьства на основi ВВП неповною мiрою вiдтворюе реальну картину. Так, скажiмо, частка ВВП на душу населення в СРСР перебувала на рiвнi багатьох захiдних краiн з ринковою економшою. Одночасно iснувала велика диспро-порцiя мiж рiвнем життя в радянських i захiдних крашах. Причина полягае у невщповщност мiж показником ВВП та рiвнем життя у командно-адмшю-тративнiй економiцi.
Отже, для економiчного поступу краш значення штелектуального ка-пiталу стае прiоритетним. За останш роки вiдбулося значне зростання впливу штелектуального складника на соцiально-економiчний розвиток. З огляду на це, виникае необхщшсть уточнення методу обчислення 1ЛР, який використо-вуе ООН i який не е повним внаслщок того, що коли його розробляли бшьше тридцяти рокiв тому, штелектуальний складник економiчного розвитку краш не був визначальним.
Л1тература
1. Базилевич В.Д. 1нтелектуальна власшсть : пщручник / В.Д. Базилевич. - К. : Знания, 2006. - С. 421.
2. Власюк О.С. 1ндекс людського розвитку: досвщ Украши / Власюк О.С., Пирожков С.1. - К. : Нацюнальний ш-т стратег1чних дослщжень, 1995. - С. 15.
3. Доклад о развитии человека 2007/2008. Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделенном : пер. с англ. - М. : Изд-во "Весь мир", 2007. - С. 229-232.
4. Звгг "1999. Украша. Людський розвиток". - К., 2000. - С. 7.
5. Людський розвиток регюшв Украши: методика оцшки та сучасний стан. - К., 2002. - С. 9-10.
6. Human Development Report 2001. Making new technologies work for human development. - New-York: Oxford University Press, 2001. - Р. 239-240.
