CC BY
33
УДК 331.101.262:330.34:339.92 Валентина Полжаршвна Антонюк,
д-р екон. наук, професор, Олена Дмитр1вна Прогшмак, Дар'я Валентишвна Кузнецова
1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Донецьк
ОЦ1НКА ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 НА М1ЖНАРОДНОМУ Р1ВН1:
РЕЙТИНГОВИЙ АНАЛ1З
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
В епоху глобал1зац11 економ1чного життя важливим завданням кожно! краши е забезпечення зростання конкурентоспромож-ност1 нацюнально! економши. Це забезпечуе доступ до ринюв ресуршв i товар1в, можли-вють зростання обсягiв i ефективносп ви-робництва, отримання доходiв i пiдвищення рiвня та якостi життя населення.
На мiжнародному рiвнi проблеми кон-курентоспроможностi дослiджуються Все-свггшм економiчним форумом (WEF) та 1н-ститутом розвитку менеджменту (IMD) у Лозанш (Швейцарiя). Щорiчнi свiтовi рейтинги конкурентоспроможносп кра!н i реп-ошв фшсують низькi И показники в Украш. За Глобальним шдексом конкурентоспро-можностi (Г1К) вона посщала: у 2007 р.- 69, у 2008 р. - 72, у 2009 р. - 82, у 2010 р. - 89, у 2011-2012 рр. - 82 мюця [1]. Щцвищення конкурентоспроможносп економши Украши е актуальним завданням, яке слщ виршувати як на нацiональному рiвнi, так i в рамках кожного господарюючого суб'екта.
Серед зарубiжних учених, якi обгрун-товують актуальнiсть стану та можливостей конкурентоспроможносп краши, анатзують чинники, недолiки та позитивнi сторони цьо-го процесу, варто зазначити таких: П. Круг-ман, П. Карнел^ Д. Кiсiнг, Б. Олш, М. Портер, Я. Фейгенберг, Р. Латпмер, Д. Сакс [28]. До кола украшських учених, як зробили свiй внесок у дослщження проблем конкурен-тоспроможностi, слщ вiднести В. Гейця, Б. Кваснюка, I. Крючкову, Ю. Полунеева, В. Василенко, А. Чухна, Я. Жалша [9-14] та
ш Проблеми конкурентоспроможносп активно дослiджують фахiвцi Ради конкурентоспроможносп Укра1ни. Однак поки що Укра1на не мае значних усmхiв у забезпе-ченнi конкурентоспроможносп, що вказуе на актуальнiсть подальшо! розробки теоретич-них та прикладних аспекпв ще! проблеми.
В основу постшного пiдвищення конку-рентоспроможностi краш покладено шнова-цiйний тип економiчного зростання, яке здш-снюеться за допомогою радикальних струк-турних i технологiчних зрушень, що мали по-ширення у промислово розвинутих крашах. У наш час конкурентоспроможнiсть краши ви-значають не обсяги традицшних виробництв вугiлля та сталi, а випереджальна динамша високотехнологiчних секторiв промисловосп.
В Украш промисловiсть е провщною галуззю економiки, однак 1й притаманний сировинний характер з орiентацiею на низь-котехнологiчну продукцiю чорно! металурги, хiмiчноl промисловостi, металообробки й ш-ших галузей перших технологiчних укладiв. Саме це обумовлюе низький рiвень конку-рентоспроможностi кра!ни та недовикори-стання значного людського потенцiалу, який е рушшною силою прискорення шновацшно-технологiчного процесу.
У сучасних умовах серед чинниюв конкурентоспроможностi все бшьшу роль вiдiграють людськi ресурси, як е практично необмеженими. Саме людина, И креативний потенцiал е джерелом економiчного зростання й конкурентоспроможносп розвинутих кра!н, що як прюритет державно! полiтики
© В.П. Антонюк, О.Д. Прогшмак, Д.В. Кузнецова, 2013
- Економжа npoMumoeoemi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 177
визначають розвиток людського потенцiалу. Для тдвищення конкурентоспроможностi Украши виникае потреба бшьш глибокого дослiдження залежностi конкурентних пози-цiй кра1н свiту вiд рiвня людського розвитку.
Метою статтi е обгрунтування взаемо-зв'язку людського розвитку та конкуренто-спроможностi кра!н на основi рейтингового аналiзу за мiжнародними iндексами та ви-значення параметрiв конкурентоспромож-ностi Украши.
У нових теорiях економiчного розвитку увага перемщуеться вiд традицiйних чин-ниюв (капiтал, природнi ресурси, швестицп) до гумаштарних (знання, культура, креатив-нють тощо), якi формуються завдяки людсь-кому розвитку. Зростае роль гумаштарних чинниюв i в забезпеченнi конкурентоспро-можностi. Освiтнiй, iнтелектуальний, твор-чий, культурний рiвень населення безпосе-редньо пов'язаш з конкурентними можливо-стями краши та 11 регiонiв [9, с. 221, 240; 23]. Про значну роль параметрiв людського розвитку в забезпеченш конкурентоспромож-носп свiдчить включення !х показникiв у методики ощнки рiвня конкурентоспромож-носп на глобальному, нацiональному та ре-гiональному рiвнях.
Мiжнароднi оцiнки конкурентоспро-можностi кра1н здебiльшого використовують штегральш iндекси. Серед них найбiльше визнання здобули Глобальний шдекс конку-рентоспроможносп (Г1К) Всесвiтнього еко-номiчного форуму (WEF) та Рейтинг мiжна-родно! конкурентоспроможностi (РМК) Мiж-народного шституту розвитку менеджменту (IMD). Обидва шдекси для визначення рiвня конкурентоспроможностi кра!н включають значне коло показникiв, як характеризують людський розвиток.
Розвиток людського потенцiалу е необ-хiдною соцiальною умовою високо! конку-рентоспроможностi, однак його безпосе-реднiм чинником е людський каттал. Тому важливим для досягнення конкурентоспро-можностi краши i регюшв е розвиток людського катталу та його ефективне використан-ня шляхом забезпечення сучасно! та ефектив-но! системи освiти, пiдвищення штелекту-ального рiвня трудових ресурсiв, змщнення
здоров'я, пiдвищення економiчноl активностi та можливостей зайнятосп, ефективно! орга-шзацп працi. Так, до складу показниюв, за якими визначаеться Г1К, входять показники охорони здоров'я i початково! освiти, вищо! освiти i професшно! пiдготовки, ефектив-ностi ринку пращ. У щлому Г1К складаеться на 32% iз соцiальних показникiв, що свiдчить про вагомiсть цих факторiв у конкуренто-спроможностi кожно! краши.
Дослiдження показують, що в сучасних умовах мiж людським розвитком i конкурен-тоспроможнiстю iснуе тiсна взаемозалеж-нiсть. Розвиток людського потенцiалу, який мютить демографiчну, освiтню, сощально-економiчну та соцiокультурну складовi, ство-рюе сощогумаштарш пiдвалини конкуренто-спроможностi. Полшшення демографiчних параметрiв i стану здоров'я населення забез-печуе збiльшення чисельносп економiчно активного населення i зайнятих у суспiльному виробництвi. Змщнення здоров'я сприяе тд-вищенню фiзичноl витривалостi у процесi працi та збшьшенню перiоду працездатностi. Це збшьшуе чисельнiсть трудових ресурсiв, необхiдних для розвитку економши. Однак найбiльший вплив на параметри конкурен-тоспроможностi мае освггня та соцiокультур-на складова.
Пiдвищення якосп освiти i професшно! тдготовки приводить до зростання ква-лiфiкацil, формування необхiдних компетен-цiй. Полшшення соцiально-економiчних па-раметрiв розвитку людського потенщалу сприяе пiдвищенню трудово! активносп, професшно! мобiльностi, мотиващ! до пращ. Розвиток сощокультурних параметрiв, через утвердження трудових щнностей, формуе новi засади мотиващ! до працi, трудово! та шновацшно! активностi.
Це сприяе нагромадженню людського капiталу та тдвищенню його якiсних характеристик (рис. 1), забезпечуе високу конку-рентоспроможнiсть краши шляхом:
кшьюсного i якiсного кадрового забезпечення економши вiдповiдно до сучасних потреб виробництва, що передбачае форму-вання необхщних компетенцiй, культури працi, вiдповiдальностi за И результати;
Економiка промисловостi Есопоту of Industry
РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
(сукупш можливосл людей, усього населения до екожмчио!, сощальио! д1яльност1 та власного розвитку)
С К Л А Д О В I Л Ю Д С Ь К О Г О П О Т Е Н Ц I А Л У
Демографiчна:
чисельтсть i структура насе-лення;
тривалiсть життя
киши
Фiзiологiчна:
стан здоров 'я; спроможтсть до виконання трудових функцш
Освтня:
загальна освта; профестна освта; безперервна освта
Сощально-економiчна:
економiчна активтсть; рiвень життя; зайняткть
Соцюкул ьтурна
загальна культура; етичт норми; ментальтсть
Збшьшеиия чисельиосл економ1чно активного населення
У
Шдвищення стану здоров'я, ф1зично1, штелек-туальио!, психо-лопчио! спромож-иост до пращ
_Р
Подовження тривалосл трудового життя
Пiдвищеиия якосп професшио! тдготов-ки, формуваиия су-часиих компетеищй;
розвиток креативного потеицiалу робочо! сили
_р
Збiльшеиия мотивацш до пращ;
посилення трудово! та шиовацшио! активиостi
У
Утверджеиия трудових ценностей, форму-ваиия сучасио! культури пращ;
формування особис-то! вдаоввдальиосл за якiсть трудового життя
' v
Чисельнiсть зайнятого населения
Знания, кватфшацш, компетенцп
Фiзична витривалiсть
Мотиващя до ефективно! працi
Трудова та шноващйна активнiсть
Професiйна мобiльнiсть
ЛЮДСЬКИИ КАП1ТАЛ
продуктивиi здiбиостi, особистiсиi риси, мотиващя i мобiльиiсть пращвиика, що використовуються в екоиомiчиiй дiяльиостi
В П Л И В
^С-ПТО М О Ж Н I С Т Ь
забезпечення економши кадрами необхщно! квал1ф1кацИ; забезпечення високо! продуктивносн пращ; забезпечення високо! якосп пращ та якосп продукци;
нагромадження штелектуального потенща-лу, розвиток науки, винахщництва, ращональ заторства;
зростання шновацшно! активносп зайнятих; формування здатносп освоювати шновацшш технологи;
формування особистого чинника модерш-зацп економши та розвитку вищих технолопч-них уклад 1в;
шдвищення ефективносп використання ви-робничих фонд1в \ матер1альних ресуршв
Рис. 1. Модель впливу людського потенцгалу, людського катталу на конкурентоспроможтсть крагни
зростання продуктивносп пращ на основ! шдвищення квал!ф1кацп, мотивацп, ор-гашзацп трудового процесу, освоения ново! техшки 1 технологи;
шдвищення якосп трудового процесу та якосп продукци завдяки можливостям
модершзацп виробництва, якюному вико-нанню трудових функцш, шдвищенню вщ-повщальносп пращвниюв;
забезпечення розвитку науки, нагромадження штелектуального кашталу, активь заци винахщництва та ращоналхзаторства;
Економжа промисловостi
Экономика промышленности
формування сприятливого шновацш-ного середовища на основi сучасних знань i компетенцш працiвникiв, !х готовностi до нововведень, тдвищення професшно! мо-бiльностi;
тдвищення ефективносп використан-ня основного катталу за рахунок забезпе-чення тдприемств висококвалiфiкованими працiвниками вiдповiдного профiлю, яю во-лодiють необхiдними компетенцiями;
забезпечення можливостей модершза-ци виробництва, переведення його на бшьш високi технолопчш уклади завдяки наявностi висококвалiфiкованих та шновацшно спро-можних кадрiв.
У забезпеченш позитивного впливу людського розвитку на конкурентоспромож-нiсть краши важливу роль вiдiграе шститу-цшне середовище, яке також е продуктом сощокультурного розвитку певно! краши.
Людський розвиток i конкурентоспро-можнiсть е взаемозалежними процесами. З одного боку, розвиток людського потенщалу на основi тдвищення освгги, кватфшаци, трудово!, шдприемницько!, шновацшно! ак-тивностi населення та шших його якiсних характеристик виступае вагомим чинником конкурентоспроможностi. З шшого боку, тд-вищення конкурентоспроможносп економiки е економiчним пiдгрунтям для людського розвитку, адже воно сприяе розвитку еко-номiчноl дiяльностi, зростанню зайнятосп та доходiв населення, збiльшенню бюджетних можливостей держави щодо розвитку сощ-ально! сфери, сощально! пiдтримки населення, а також формуе висок вимоги до розвит-ку людського чинника виробництва.
Виявлення взаемозв'язку мiж людсь-ким розвитком i конкурентоспроможнiстю було здiйснено на основi 1ндексу людського розвитку ПРООН i Глобального iндексу кон-курентоспроможностi Всесвггнього еконо-мiчного форуму. Пряме порiвняння значень 1ЛР та Г1К або 1МК неможливе, оскiльки оцiнки робляться за рiзними показниками i методиками. Тому для виявлення взаемо-залежносп було використано рейтинговий аналiз, який е одним iз методiв дослщження соцiально-економiчних явищ i використо-вуеться в аналiзi конкурентоспроможностi [15, с. 284].
Розгляд структури iндексiв конкурентоспроможносп та 1ЛР свiдчить, що данi iндекси являють собою складш iерархiчнi вимiрювальнi системи, розрiзняються набором блоюв, змiстом i кшьюстю показникiв, алгоритмом iнтеграцil iнформацil та шкалою значень шдекшв, що ускладнюе порiвняння результатiв вимiрювання рiвня конкурентоспроможносп й людського розвитку кра!н свiту. Тому актуальним е виявлення кшьюс-них залежностей мiж рангами кра!н за зна-ченнями даних шдекшв. Використано метод порiвняння рейтинпв, який грунтуеться на методi рангово! кореляцil. Дослiдники вихо-дять з того, що в iдеалi одш й тi ж самi краши повинш мати близькi рейтинги за обома шдексами, адже методологи розрахунюв рейтингiв мають загальну спрямованють.
Оскiльки обидва iндекси (1ЛР та Г1К) розраховувалися не для однакових груп кра!н, то було вдабрано лише тi кра!ни, якi увшшли до обох iндексiв, i здшснено вiдпо-вiдне коригування рангiв (табл. 1). Визна-чення рiзницi мiж Г1К та 1ЛР свщчить про збалансованiсть (або незбалансованiсть) мiж досягнутою конкурентоспроможнiстю та рiвнем людського розвитку.
Аналiз даних табл. 1 показуе, що знач-на кшьюсть кра!н мае збалансованiсть мiж обома параметрами. У бшьше 40% кра!н роз-бiжнiсть мiж рангами за обома шдексами не перевищуе 9 пункпв, а в багатьох крашах во-на становить 2-4 пункти. Висою ранги за Г1К та 1ЛР мае бiльшiсть кра!н €С, США, Канада, Японiя та деяю iншi кра!ни. Отже, досяг-нутий рiвень конкурентоспроможностi цих кра!н створюе умови для високого рiвня люд-ського розвитку, який, у свою чергу, сприяе змiцненню 1х конкурентних позицш. Державна полiтика цих кра!н спрямована на розвиток людського потенщалу як основного чинника високо! конкурентоспроможносп. Так, у 2006 р. Президент США оприлюднив довгострокову програму «1шщатива щодо тдвищення конкурентоспроможносп США», в основу яко! закладено розвиток науки та освгги, змщнення технолопчно! пiдготовле-ностi, залучення талановитих пращвниюв зi всього свiту i створення системи тдготовки кадрiв, яка орiентована на ХХ1 ст. [17].
Економта промисловостi Есопоту of Industry
Таблиця 1
Пор1вняння ранг1в крат ceimy за рейтингом Глобального тдексу конкурентоспроможност1 та 1ндексом людського розвитку за 2010-2011 рр.
КраТни CBiTy 2010 2011 КраТни св^у 2010 2011
Г1К 1ЛР d=riK-1ЛР Г1К 1ЛР d=riK-1ЛР Г1К 1ЛР d=riK-1ЛР Г1К 1ЛР d=riK-1ЛР
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Швейцарiя 1 10 -9 1 10 -9 Перу 71 69 2 65 69 -4
Швещя 2 9 -7 3 9 -6 Нам1б1я 72 95 -23 81 97 -16
Сшгапур 3 25 -22 2 25 -23 Марокко 73 103 -30 71 105 -34
США 4 4 0 5 4 1 Ботсвана 74 93 -19 78 95 -17
Шмеччина 5 8 -3 6 8 -2 Хорвапя 75 44 31 74 44 30
Япошя 6 11 -5 3 11 -8 Гватемала 76 104 -28 82 106 -24
Фiнляндiя 7 21 -14 4 21 -17 Македошя 77 67 10 77 67 10
Нiдерланди 8 3 5 7 3 4 Руанда 78 124 -46 68 129 -61
Дашя 9 15 -6 8 15 -7 Сгипет 79 91 -12 92 93 -1
Канада 10 6 4 12 6 6 Сальвадор 80 85 -5 89 87 2
Гонконг 11 12 -1 11 12 -1 Грещя 81 28 53 88 28 60
Великобрита-нiя 12 27 -15 10 27 -17 Тришдад 1 Тобаго 82 55 27 79 55 24
Норвепя 13 1 12 15 1 14 Фшпшни 83 90 -7 73 92 -19
Францiя 14 19 -5 17 19 -2 Алжир 84 80 4 85 81 4
Австралiя 15 2 13 19 2 17 Аргентина 85 43 42 74 44 30
Катар 16 35 -19 13 35 -22 Албашя 86 60 26 76 60 16
Австрiя 17 18 -1 18 18 0 Украша 87 65 22 80 65 15
Бельпя 18 17 1 14 17 -3 Гамб1я 88 127 -39 97 131 -34
Люксембург 19 24 -5 22 24 -2 Гондурас 89 96 -7 84 98 -14
Сауд. Аравiя 20 50 -30 16 50 -34 Л1ван 90 61 29 87 61 26
Корея Респ. 21 14 7 23 14 9 Груз1я 91 64 27 86 64 22
Нова Зеландiя 22 5 17 24 5 19 Молдова 92 89 3 91 91 0
1зра1ль 23 16 7 21 16 5 Ямайка 93 68 25 105 68 37
ОАЕ 24 29 -5 26 29 -3 Серб1я 94 53 41 93 53 40
Малайзiя 25 54 -29 20 54 -34 Сир1я 95 94 1 96 96 0
Китай 26 83 -57 25 84 -59 В1рмешя 96 72 24 90 72 18
Бруней-Дарус. 27 31 -4 27 31 -4 Монгол1я 97 88 9 94 90 4
Iрландiя 28 7 21 28 7 21 Домшжана 98 82 16 108 83 25
Чилi 29 42 -13 30 42 -12 Босшя 99 63 36 98 63 35
Iсландiя 30 13 17 29 13 16 Бенш 100 126 -26 102 130 -28
Тунiс 31 78 -47 38 79 -41 Сенегал 101 118 -17 109 121 -12
Естонiя 32 32 0 32 32 0 Еквадор 102 70 32 99 70 29
Оман 33 75 -42 31 75 -44 Кешя 103 110 -7 100 112 -12
Кувейт 34 56 -22 33 56 -23 Бангладеш 104 112 -8 106 114 -8
Чеська респ. 35 26 9 36 26 10 Бол1в1я 105 87 18 101 89 12
Бахрейн 36 40 -4 35 40 -5 Камбоджа 106 108 -2 95 110 -15
Ташанд 37 84 -47 37 85 -48 Гайана 107 92 15 107 94 13
Польща 38 37 1 39 37 2 Камерун 108 115 -7 114 117 -3
Юпр 39 30 9 45 30 15 Нжарагуа 109 102 7 113 104 9
Iспанiя 40 22 18 34 22 12 Танзашя 110 117 -7 118 119 -1
Барбадос 41 45 -4 40 45 -5 Гана 111 107 4 112 109 3
Iндонезiя 42 98 -56 44 100 -56 Замб1я 112 124 -12 111 128 -17
Словенiя 43 20 23 55 20 35 Таджикистан 113 100 13 103 102 1
Португалiя 44 39 5 43 39 4 Кабо-Верде 114 105 9 117 107 10
Литва 45 38 7 42 38 4 Уганда 115 123 -8 119 127 -8
Iталiя 46 23 23 41 23 18 Ефюшя 116 131 -15 104 135 -31
Чорногорiя 47 48 -1 58 48 10 Парагвай 117 86 31 120 88 32
Мальта 48 34 14 49 34 15 Киргизстан 118 99 19 124 101 23
- Економжа nромисловостi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 181
2013, №3(63)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
!НД1Я 49 106 -57 54 108 -54 Венесуела 119 62 57 122 62 60
Угорщина 50 36 14 46 36 10 Пакистан 120 111 9 116 113 3
Панама 51 52 -1 47 52 -5 Мадагаскар 121 116 5 128 118 10
ПАР 52 97 -45 48 99 -51 Малавi 122 129 -7 115 133 -18
Маврикш 53 66 -13 52 66 -14 Свазшенд 123 109 14 132 111 21
Коста-Рiка 54 59 -5 59 59 0 Нiгерiя 124 119 5 125 122 3
Азербайджан 55 76 -21 53 76 -23 Лесото 125 122 3 133 126 7
Бразилiя 56 71 -15 51 71 -20 Кот-д1вуар 126 128 -2 127 132 -5
В'етнам 57 101 -44 63 103 -40 Непал 127 120 7 123 123 0
Словаччина 58 33 25 67 33 34 Мозамбж 128 135 -7 131 139 -8
Туреччина 59 77 -18 57 77 -20 Малi 129 132 -3 126 136 -10
Шр1 Ланка 60 81 -21 50 82 -32 Тимор-Лешп 130 113 17 129 115 14
Роая 61 57 4 64 57 7 Бурюна-Фасо 131 133 -2 134 137 -3
Уругвай 62 46 16 61 46 15 Мавриташя 132 121 11 135 125 10
Иорданiя 63 79 -16 69 80 -11 Зiмбабве 133 130 3 130 134 -4
Мексика 64 51 13 56 51 5 Буруц^ 134 136 -2 138 140 -2
РУМУН1Я 65 47 18 75 47 28 Ангола 135 114 21 137 116 21
КОЛУМ61Я 66 73 -7 66 73 -7 Чад 136 134 2 140 138 2
Iран Респ. 67 74 -7 60 74 -14 Белiз х х х 121 78 43
Латвiя 68 41 27 62 41 21 Гат х х х 139 124 15
Болгарiя 69 49 20 72 49 23 Смен х х х 136 120 16
Казахстан 70 58 12 70 58 12 Суринам х х х 110 86 24
1 Складено на основ! джерел [1, 16]. Осшльки обидва iндекси розраховувалися для р1зно!' шлькосп кра!н, то для аналiзу було вiдiбрано тшьки т1 кра!ни, як1 увшшли до обох iндексiв. Вщповщно до !х шлькосп (136 кран у 2010 р. та 140 у 2011 р.) !х ранги було скориговано. х - щ кра!ни не було включено в дослщження 2010 р.
У значно! кшькосн кра!н 1з низьким р1вжм розвитку спостерiгаються низью зна-чення за обома рангами, що вказуе на взае-мообумовленють такого становища. Рiвень конкурентоспроможносп ряду кра!н значно перевищуе показники людського розвитку (Китай - 59 п., Туню - 41, Та!ланд - 48, Iндонезiя - 56, 1нд1я - 54, В'етнам - 40 п.). Отже, наявний економiчний потенщал цих кра!н не повною м1рою використовуеться для забезпечення бшьш сприятливих умов розвитку населения, що формуе потенщал со-щальних потрясшь.
Ще в одше! групи кра!н спостерйаеть-ся протилежна ситуащя - iндекс людського розвитку значно перевищуе рiвень конкурентоспроможносп (Грецiя - на 60 п., Аргентина - на 40, Венесуела - на 60, Сербiя - на 40 п.). Таким чином, у багатьох кра!нах людський потенщал не використовуеться на-лежним чином для забезпечення конкуренто-спроможносн, i це явище е поширеним у постсощалютичних кра!нах.
Даш рис. 2, 3, як шюструють поле розподшу кра!н за рангами обох iндексiв,
свщчать про нсну взаемообумовленiсть ш-декшв людського розвитку i конкурентоспроможносп. Кра!ни, розташованi вздовж дiагоналi графша (злiва направо), характери-зуються збалансованютю м1ж рiвнем людського розвитку та конкурентоспроможнютю. У кра!н, як значно вщхиляються вщ дiаго-нал^ мае мiсце розбалансованiсть м1ж р1вжм конкурентоспроможностi й досягненнями в людському розвитку.
Для ощнки тюноти взаемозв'язку м1ж конкурентоспроможнютю та людським роз-витком кра!н було використано статистичний метод аналiзу - розрахунок парного коефщь ента рангово! кореляци Спiрмена (Р^) за формулою
6! л2
р = 1 --
п(п2 -1)
(1)
де Л - р1зниця м1ж рангами обох параметрiв; п - число спостережень. Здiйсненi розрахунки дали такий результат:
у 2010 р.:
Економжа промисловостi ^^ Есопоту о[Ы^Г
140
120
Р
1
а н г и
100
80
з
а 60
I
Л Р
40
20
Китай кп ТШ"
«»ТуОм,
__ с Малайз1яКувейт Сауд I вськаАрав I я
Снгапур Вел
1нд I я
1ндонез I я
Ташанд
:^пар
В'етнам
м1 б1я
Руан
Еф1оп1я
Гамбя Щ Бен I н д^шбя
Бангла
емала окко
р I Ланка 0-
Оман Азербай,
рдан I я 1ран
БразилКолум)^1яПеру
ж МавРикй м Макед! Коста-Р| ка ^
Рос I я Казахст
ГА Чил ¡„Ба
__Панам
Чорногор1я Барбадос хрейн ПортугалI я
на
Словак я
ва Зеланд I ярланд | я
ловен я
ексика "^Болгарт
гваумун|я Хс
~ Латв1я
. . Л Го^дурайр 1 я -
'^^овМонголя Алжир ДомУка|
Гайана 1яБол I в1я Т4 Дом1 н I кана
В I рмен ¡я_ .. к Еквадор
Укра1на Ямайка'
1я ЛГван' ^ Босн Iя I Герцеговина Венесуела
каАнгола
акистаТимор-Лешт ваз ленд ерде
иргизстан
Парагвай
ан
«Трин ^фобаробя
рва™> Аргентина
Грец1я
20
40
60 80 Ранги за Г1К
100
120
140
0
0
Рис. 2. Вгзуалгзацгя розподыу за векторами скоригованих рангов 1ЛР ПРООН та Г1К WEFу 2010 р.
(побудовано авторами на основ! табл. 1)
Рис. 3. Вгзуалгзацгя розподыу за векторами скоригованих рангов 1ЛР ПРООН та Г1К WEFу 2011 р.
(побудовано авторами на основ! табл. 1)
р = 1 -
1 ху10 1
Ру11 = 1 -
6•61445 136(18495 -1) у 2011 р.:
6•69636
=1 -
368670 2515320
= 0,854;
=1 -
417816
= 0,848.
140(19600 -1) 2743860 Розрахунки свщчать, що парний коефь щент рангово! кореляцп мае суттеве позитив-не значення, що вказуе на прямий та достат-ньо тiсний взаемозв'язок мiж рангами, якi ха-
рактеризують конкурентоспроможнiсть кра1н i рiвень 1х людського розвитку. При цьому значення даного коефщента в обох роках до-слiдження майже не в^^зняеться, що вказуе на достовiрнiсть зроблених розрахунюв.
Для бiльш глибокого аналiзу !х взаемо-зв'язку було розроблено матрицю оцiнки якостi розвитку кра!н свiту, у якiй кра!ни розподшено на 4 групи за рангами Г1К та 1ЛР (табл. 2).
Таблиця 2
Матриця збалансованост1 розвитку крагн за рангами 1ЛР та Г1К у 2010-2011 рр.
Ранги Ранги за рейтингом !ЛР
Г1К 1-34 (А) 35-68 (В) 69-102 (С) 103-136 (D)
1 2 3 4 5
2010 р.
1-34 I Швейцар1я, Швещя, Сш-гапур, США, Шмеччина, Япошя, Ф1нлянд1я, Нь дерланди, Дашя, Канада, Гонконг, Великобрита-шя, Норвепя, Франщя, Австрал1я, Австр1я, Бельпя, Люксембург, Корея, Нова Зеланд1я, Ьра-!ль, ОАЕ, Бруней, ^лан-д1я, Iсландiя, Естошя Саудiвська Аравiя, Малайзiя, Чилi, Кувейт, Китай, Туню, Оман
35-68 II Катар, Чехiя Юпр, Iспанiя Словенiя, Iталiя, Мальта, Словаччина Бахрейн, Польща, Барбадос, Португалiя, Литва, Чорногорiя, Угорщина, Панама, Маврикш, Коста-Рiка, Росiя, Уругвай, Мексика, Румушя, Латвiя Та!ланд, Iндонезiя, ПАР, Азербайджан, Бразитя, В'етнам, Туреччина, Шрь Ланка, Йордашя, Колумбiя, Iран Iндiя
69101 III Грецiя Болгарiя, Казахстан, Хорватия, Македонiя, Тринiдад i Тобаго, Аргентина, Албанiя, Украша, Лiван, Грузiя, Сербiя, Ямайка, Боснiя i Герцеговина Перу, Намiбiя, Ботсвана, Сгипет, Сальвадор, Фшптни, Алжир, Гондурас, Молдова, Сирiя, Вiрменiя, Монголiя, Домiнiкана, Еквадор Марокко, Гватемала, Руанда, Гамбiя, Бенiн, Сенегал
103136 Венесуела Гайана, Болiвiя, Кенiя, Непал, Бангладеш, Мозамбш,
(103140) IV Таджикистан, Парагвай, Киргизстан, Ншарагуа Камбоджа, Малi, Камерун, Танзашя, Тимор-Леш-п, Гана, Мавританiя, Замбiя, Ангола, Кабо-Верде, Уганда, Ефютя, Мадагаскар, Малав^ Зiм-бабве, Свазтенд, Бу-рундi, Нiгерiя, Лесото, Кот-д'!вуар, Чад
Економгка промисловостг Экономика промышленности
1 2 3 4 5
2011 р.
1-34 I Норвепя, Австрал1я, Нь дерланди, США, Нова Зеланд1я, Канада, !рлан-д1я, Шмеччина Швещя, Швейцар1я, Япошя, Гонконг (Китай), !сланд1я, Корея, Дашя, Ьрашь, Бельпя, Австр1я, Фран-ця, Люксембург, Сшга-пур, Бруней, Велико-бриташя, Естошя, кпа-шя, Ф1нлянд1я, ОАЕ Катар, Сауд1вська Арав1я, Малайз1я, Кувейт, Чит Оман, Китай
35-68 II Словешя, Ггашя, Чеська Республша, К1пр, Словаччина, Мальта Угорщина, Польща, Литва, Португал1я, Бахрейн, Латв1я, Барбадос, Уругвай, Чорногор1я, Мексика, Панама, Роая, Коста-Рша, Маврикш Перу, Бразитя, Колумб1я, !ран, Азербайджан, Туреччина, Туню, ШрьЛанка, Та1ланд, Iндонезiя, ПАР В'етнам, Iндiя, Руанда,
69101 III Грещя Аргентина, Хорватия, Румушя, Болгар1я, Серб1я, Тришдад 1 Тобаго, Казахстан, Алба-шя, Л1ван, Босшя, Гру-з1я, Укра1на, Македошя Еквадор, Вiрменiя, Йордашя, Алжир, Сальвадор, Болiвiя, Монголiя, Молдова, Фшппши, Сгипет, Ботсвана, Сирiя, Намiбiя, Гондурас Марокко, Гватемала, Камбоджа, Кенiя, Гамбiя, Бенiн
103136 (103140) IV Венесуела, Ямайка Белiз, Домiнiкана, Суринам, Парагвай, Гайана, Киргизстан, Таджикистан, Ншарагуа, Кабо-Верде, Гана, Свазi-ленд, Пакистан, Бангладеш, Тимор-Леш-ти, Ангола, Камерун, Мадагаскар, Танза-шя, Смен, Сенегал, Нiгерiя, Непал, Гат, Мавританiя, Лесото, Уганда, Замбiя, Кот-д'Iвуар, Малавi, Зiм-бабве, Ефiопiя, Малi, Буршна-Фасо, Чад, Мозамбш, Бурундi
На основi аналiзу матрицi можна при-пустити, яким чином були досягнул висок показники конкурентоспроможностi - шляхом нагромадження людського капiталу й ефективного його використання через модер-шзацш та впровадження iнновацiйних тех-нологш у всi сфери життeдiяльностi, тобто збалансованого i гармонiйного поеднання людського, сощального й економiчного роз-
витку, або було обрано шший шлях з опорою на традицшш ресурси розвитку. Про високу якiсть розвитку можна говорити тод^ коли за рiвнем людського розвитку та конкуренто-спроможностi досягнуто високих рангiв (ви-ще середнього рiвня), а розрив мiж рангами обох iндексiв е не надмiрним. У процесi аналiзу особливу увагу було придiлено шсти-туцiйним чинникам розвитку краш, яю ма-
Економгка промисловостг Есопоту of
ють суттевий (а нерiдко i визначальний) вплив на стратеги розвитку.
Кра!ни, яю займають високi ранги (першi 34 мiсць) за ПК, незважаючи на на-явнiсть в окремих кра!нах розривiв помiж двома шдексами, майже усi знаходяться в блощ 1А i лише декiлька з них в блоках 1В та 1С. У цих крашах вщхилення мiж двома iн-дексами не е найменшим, але вони мають високi ранги i за ПК, i за ЫР. Бiльшiсть iз них протягом уже довгого часу знаходяться в першiй двадцятщ найбiльш конкурентоспро-можних кра!н. Перевага в ПК перед ЫР, яку мають майже ус цi кра!ни, iнодi е значною (Сiнгапур, Фiнляндiя та Велика Британiя), але вона може пояснюватися методикою роз-рахунку (через логарифмування) тако! скла-дово! ЫР, як шдекс скоригованого реального ВВП на душу населення, надвисою значення якого штучно заниженг Слiд вщзначити, що жодна з пострадянських кра!н, окрiм Естони, не увiйшла в цей найбшьш «благополучний» блок.
Це наочно шдтверджуе той факт, що висок значення рiвня конкурентоспромож-ностi завжди досягаються завдяки розвитку людського потенщалу. Додатковим доказом е i те, що жодна кра!на з низьким рiвнем людського розвитку не досягла високо! кон-курентоспроможностi. Виняток становлять лише декшька кра!н (Китай, В'етнам, Оман, Iндiя), якi е дуже рiзними за сво!ми шляхами досягнення високого рiвня конкурентоспро-можностi. Специфша культури, менталь-ностi, традицiйного способу життя населення цих кра!н обумовлюють ту особливiсть, що низькi параметри людського розвитку поки що не виступають гальмом конкурентоспро-можносп.
З приводу великих розбiжностей в окремих крашах мiж двома шдексами у груш кра!н з високим ступенем конкурентоспро-можностi, або людського розвитку (!рлан-дiя - 21 п., Сшгапур - 23, Нова Зеландiя -19 п.), треба зробити таке зауваження: ЫР побудований не стшьки на якюних, скшьки на кiлькiсних показниках, а ПК заснований на анкетних опитуваннях, тому дозволяе ви-значити якюш аспекти явищ. Можна стверд-жувати, що вш дае бiльш адекватну оцiнку процесам, як вiдбуваються у сферах, що
шддаються дослiдженню. Тому високi по-казники за IЛР у деяких, причому насампе-ред у постсощалютичних кра!нах, можуть приховувати низькi якюш показники у сферi освiти i охорони здоров'я.
У блоцi ГУ-Б 29 (25 у 2010 р.) краги при дуже низьких значеннях ранпв ПК (нижчi за 100) мають також дуже низью значення ЫР. Отже, у крашах iз низькою кон-курентоспроможнiстю не створено умов для людського розвитку. У свою чергу, здатнють економши досягти стабшьного економiчного зростання в середньо- i довгостроковiй пер-спективi (яка вимiрюеться через ПК) можли-ва тiльки на засадах формування i викори-стання людського потенщалу. Так, наприк-лад, Ангола, яка за рейтингом ПК посщала в 2011 р. 139 мюце, за такими складовими, як охорона здоров'я i початкова освгта, а також вища освгта i професiйна шдготовка, посiла 142 мiсце. НизькГ мюця за цими складовими мають краши Центрально! Африки г кiлька азiатських кра!н, тому вони опинились у блощ ГУ-Д з найгГршими рангами за шдексами ПК та ЫР.
Кра!ни, яю мають висою значення за IЛР, Г при цьому знаходяться вище середньо-го рГвня за ПК (блок П-А), майже усГ належать до европейського середземноморського регГону, мюце розташування якого, а також традицп економГчно! дГяльностГ, суспГльно! органГзацП, культури, мають великий пози-тивний вплив на деяю показники обох ш-дексГв.
Кра!ни, у яких обидва шдекси мають значення вище середнього на обох шкалах (блок П-В), досить вщрГзняються за багатьма ознаками, однак у них присутня «зчепле-нГсть» мГж досить високими значеннями обох параметрГв, що свГдчить не тГльки про зба-лансованГсть, але Г якють розвитку цих кра!н. У цей блок увшшли три пострадянськГ кра!-ни - Литва, ЛатвГя Г РосГя.
Вважаемо, що найбГльший вплив на процеси трансформацп нагромадженого людського потенщалу у висою показники конку-рентоспроможностГ мае якГсть шституцш-ного середовища, визначити яку можна на пГдставГ тако! складово! ПК, як «ГшШШйош» (суспГльнГ Гнститути). I! аналГз дае можли-вГсть дГйти висновку, що у кра!нах Гз досить
Економгка промисловостг Экономика промышленности
високим piBHeM 1ЛР гальмуеться досягнення високих показниюв конкуpeнтоспpоможностi низькими значеннями показниюв за «Instu-tutions». Це бшьшою мipою стосуеться по-страдянських, меншою - постсоцiалiстичних кра!н, де було зруйновано попередню шсти-туцiональну систему, а ^Bi iнститути поки що не розбудовано повною мipою. При цьо-му йдеться не тшьки про iнститути ринку i громадянського суспшьства, яких взагалi не було, а й сощальш iнститути, зокрема шсти-тут довipи, церкви тощо.
Нeпоганi перспективи людського розвитку можуть бути у кра!нах групи II-C, що вже досягли piвня конкуpeнтоспpоможностi вище середнього. Шлях, яким досягаються високi показники конкуpeнтоспpоможностi цих кра1н, пов'язаний з наданням преферен-цш вiтчизняному та iнозeмному бiзнeсу, створенням iнституцiйного середовища для динамiчного розвитку iнновацiй, великого i малого бiзнeсу. При цьому розрив помiж Г1К i 1ЛР у крашах цього блоку е бшьшим, шж у блоках 1-А та II-Б. Адже людський потeнцiал не накопичуеться дуже високими темпами, особливо таю його складов^ як тpивалiсть життя, piвeнь освiти. Яскравим прикладом е Та!ланд, який за 1ЛР посщае 85 (у 2010 р. -84) ранг, а за Г1К - 37 (38). Велика група кра1н з цього блоку здшснила не тшьки «стрибок» до високих показниюв eкономiч-ного зростання, як у свш час кра!ни, за якими закршилася назва «азiатських дракошв», а вже готова до досягнення високих показни-кiв людського розвитку. Цьому сприяе шсти-туцiйнe середовище, адже шдекс iнституцiй у них набагато вищий, нiж у бiльшостi пострадянських кра!н, окpiм балтiйських, i вищий шж ранги 1ЛР i Г1К. Завдяки цьому вони швидко просуваються за рангами Г1К: Бpазилiя - з 66 мюця у 2006 р. на 51 у 2011 р., В'етнам - з 77 на 63, ШрьЛанка з 79 на 50, Азербайджан - з 64 на 53, а Колумбiя, Ташанд i Туреччина лише незначно попрши-ли сво! позици (динамiка pангiв дослiджeна за нескоригованими рейтингами Г1К).
Кра!ни численно! групи, що займають ранги нижче середнього piвня в обох рейтингах (блок III-С та IV-С), е дуже piзними за сво!ми характеристиками. 1х об'еднуе те, що бшьшють iз них уже багато часу знаходиться
в дуже нестабшьному eкономiчному, соща-льному i полггичному станi, причому у !х становищi не спостepiгаеться особливого прогресу i регресу. Це означае, що шанси основно! маси цих кра!н найближчим часом опинитися у кращш гpупi е малими, навпаки, бiльшiсть з них тшьки попршила сво! позицi! поpiвняно з 2006 р. за Г1К, що обумовлено низькою якiстю iнститутiв.
Блок III-В привертае особливу увагу, адже саме в ньому опинилася бшьшють постсощалютичних i пострадянських кра!н i серед них - Укра!на, причому майже з най-гipшими показниками за 1ЛР у цiй груш. Саме в цих кра!нах спостертаеться найбiльша нeзбалансованiсть розвитку - нагромадже-ний людський потeнцiал не трансформуеться у висок показники конкурентоспроможнос-тi. Бiльш за все вони наближеш до розвину-тих кра!н за iндeксом якостi вищо! освгги i пpофeсiйно! пiдготовки, що е !х найбiльшою конкурентною перевагою i вказуе на наяв-нiсть значного нагромадження людського кашталу. Однак ця перевага поки що не peалiзуеться в показники, яю характеризують !х шлях до конкурентоспроможно! економь ки.
У 2010 р. Укра!на за скоригованим рангом 1ЛР на 22 п. перевищувала ранг за Г1К, у 2011 р. - на 15 п. Економiчна i поль тична ситуащя, яка склалася в кра!ш, не за-безпечила тpансфоpмацiю наявного людського потенщалу в параметри конкурентоспро-можностi, оскiльки не створено умов для розвитку тдприемництва, шновацшно! ак-тивностi.
Захiднi дослiдники визначають суспшьства пострадянських кра!н, як "анти-сучаснi", тобто суспiльства, у яких заблоко-ванi тeхнiчнi та сощальш шновацп [18, с. 23]. Ця ситуащя стае одшею з головних проблем економш кра!н так званого наздоганяючого розвитку (catching-up economies), до яких вщнесено i Укра!ну. Перешкодою на шляху переходу до шшо! якостi розвитку е низька яюсть суспiльних iнститутiв, що визначае Г1К. Усi кра!ни цiе! групи мають дуже низью ранги за показниками якосп суспiльних (державних i громадянських) iнститутiв, окpiм Албанi! та Грузи. За шдексом iн-ституцш кра!ни цiе! групи майже вш знахо-
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
дяться нижче 90 мюця, а Украша взагалi в 2011 р. була на 131 серед 142 краш (для по-рiвняння: у 2010 р. - 134, у 2008 р. - 115, а в 2004 р. - 104 серед 125 краш). Отже, в Укра-1Ш не спостерйаеться прогресу в полшшенш шституцшного середовища.
Вплив даного чинника враховусться в Г1К на основi оцiнок 15 параметрiв, за жод-ним з яких Украша не мае конкурентних пе-реваг i посiдае дуже низькi мюця в рейтингу. Корупщя, низька якють управлiнських рь шень, слабкiсть громадянського суспшьст-ва - цi явища, що поширенi в Украш, не пе-решкоджають розвитку тiльки великих вертикально штегрованих корпорацiй сировин-но-видобувного сектору промисловостi або монополюпв галузi. Великi фiрми з потуж-ним, однак застарiлим основним кашталом можуть iснувати лише пiд дахом урядового захисту, здiйснюваного за допомогою суб-сидiй, протекцiонiстських тарифiв i хабарiв, тобто засобiв, якi навряд чи ведуть до ефек-тивного виробництва [19, с. 90].
Пщтверджуе це положення й позицп Украши в рейтингу iндексу сприйняття ко-рупцп, що визначае громадська оргашзащя Transparency International (Берлiн, Шмеччи-на). У 2007 р. за цим рейтингом Украша посша 118 мюце iз 179 краш, погiршуючи свою позищю з 99 (серед 163 краш) у 2006 р. [20, с. 142]. У 2012 р. вона посщала 144 мюце серед 176 краш Украша мае дуже низький рейтинг за шдексом економiчноl свободи, який оприлюднюеться виданням Wall Street Journal i Фондом «Спадщина», у 2012 р. вона посщала 163 мюце iз 179 краш i порiвняно з 2009 р. суттево попршила сво! позици (мала 152 мюце) [21].
Вщсталють у розвитку шституцш по-роджуе слабку здатнють до впровадження нових технологш, соцiальних iнновацiй [19], що i е причиною того, що розбудова в Укра-isi национальное' шновацшнох системи, де створення конкурентних переваг засновано на пщвищенш ефективностi використання науково-технiчного й штелектуального по-тенцiалу наци, стае бшьш мiфом, нiж реаль-нiстю. У той час як iншi краши свiту здш-снюють перехiд до розбудови економши, конкурентоспроможнiсть яко! базуеться на генерацп, упровадженнi та застосуванш шно-
вацш, на освГченостг креативносп та здГб-ностях людини, Укра!на залишаеться на так званому рГвш факторного розвитку, за термь нолопею ВсесвГтнього економГчного форуму, тобто на рГвш кра!н, конкурентоспро-можнють яких базуеться на штенсивному (посиленому) використанш основних засобГв виробництва Г винищенш навколишнього середовища, що, у свою чергу, зумовлюе втрати людського потенщалу. Це е перешкодою до сталого розвитку суспшьства.
Додатковим доказом вщсутносп в Ук-ра!ш поступового якюного шляху розвитку може бути такий факт. Росшсью дослщники здшснили спробу штеграцп результата рей-тинпв кра!н, отриманих провщними дослщ-ницькими мГжнародними оргашзащями, Г складання свого «рейтингу прогресу» на засадах зютавлень 7 рейтинпв, серед яких: рейтинг за шдексом конкурентоспроможнос-тг рейтинг за шдексом умов ведення бГзнесу, рейтинг за шдексом розвитку людського потенщалу, рейтинг економГчно розвинутих кра!ни, рейтинг за шдексом економГчно! свободи, рейтинг за шдексом сприйняття корупци. Зазначений «рейтинг прогресу» був обчислений за допомогою простих арифме-тичних процедур сумування вщхилень. Вш дае шформащю про становище кра!ни вщ-носно шших кра!н свГту. Укра!на посщае в цьому рейтингу 100 мюце Гз 101 кра!ни, що вказуе на дуже низью !! позицп майже в усГх цих рейтингах [22, с. 34]. Видатний амери-канський учений, лауреат НобелГвсько! пре-мп за дослщження в галузГ шститущонально! теори Дуглас Норт вважае, що постсощалю-тичш кра!ни тшьки тепер починають розумь ти, що саме шституцюнальна основа - причина тепершнього неефективного функцю-нування !х економГк, Г намагаються знайти способи !! перебудови для того, щоб завдяки переспрямуванню стимулГв повернутися на шлях збшьшення продуктивносп виробництва [19, с. 141]. Вш дав таку характеристику цим кра!нам: «за ненадшних прав власносп, недотримання закошв, юнування бар'ерГв для входження в галузь Г монополютичних об-межень ... у багатьох кра!нах третього свГту можливосп для полГтичних та економГчних керГвниюв усе ще залишаються рГзними, але в основному сприяють дГяльносп, спрямова-
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
нш на перерозподш благ, а не на ïx вироб-ництво, на створення монополш, а не умов для конкуренци, на обмеження можливостей, а не на ïx розширення. Рщко коли вони спо-нукають до iнвестицiй в освiту, що збшьшуе продуктивнiсть виробництва. Органiзацiï, що розвиваються на такiй iнституцiональнiй ос-новi, стануть ефективнiшими, але тшьки в тому, щоб зробити суспшьство ще непродук-тивнiшим, а шституцшну основу - ще менш спонукальною до продуктивноï дiяльностi» [19, с. 18].
Висновки. Дослщження на основi зюта-влення мiжнародниx iндексiв показало знач-ну взаeмозалежнiсть людського розвитку та конкурентоспроможносп у бiльшостi краш свiту. У сучасних умовах щеолопя економiч-ного детермiнiзму, а разом з нею i теори, яю заснованi на матерiальному капiталi - основному чиннику економiчного розвитку шдуст-рiального суспiльства, поступаеться мюцем концепцiям нематерiальниx капiталiв (людського, сощального, iнтелектуального, симво-лiчного), що е новим ресурсом розвитку су-часного поспндус^ального суспiльства. Усе бшьше збiгаються погляди вчених на те, що одним з основних ресуршв у свгговш конкурентнiй боротьбi для краш наздоганя-ючого розвитку ми- би стати переxiд вiд теxнократичноï парадигми до сощально-iнженерноï, у якш провiдними е людськi ре-сурси, соцiальнi та органiзацiйнi шноваци. Виявлено, що трансформацiï людського потенщалу краш у висок показники конкурентоспроможносп значною мiрою залежить вщ якостi iнституцiйного середовища.
Украша належить до групи краш, у яких висою показники людського розвитку не повшстю використовуються для забезпе-чення конкурентоспроможностi. Украша мае досить високий потенщал людського розвит-ку, однак слабке використання його в за-безпеченш конкурентоспроможнi краши вка-зуе на вкрай низький рiвень державних i гро-мадянських iнститутiв, вiдсутнiсть ефектив-но1' iнституцiональноï системи, яка забезпе-чуе взаемодiю науки, освiти, бiзнесу й окре-мо1' людини.
Щцвищення ролi людського чинника в забезпеченш конкурентоспроможностi еко-номiки може бути досягнуто за допомогою
створення сприятливого шституцшного середовища для розвитку людини, вггчизняно-го 6i3Hecy та ринково! конкуренци. Для цього необхщно: стимулювати структурну i техно-лопчну модернiзацiю економiки, що буде формувати попит на високий освггнш, про-фесiйний, iнтелектyальний, креативний потенцiал людини; удосконалити законодав-ство у сферi господарювання i соцiальнiй сферi й забезпечити безумовне дотримання норм закошв; забезпечити формування гнуч-ко! податково! системи, спрямовано! на шд-тримку фюкальними засобами рiзноманiтних чинникiв конкурентоспроможносп (науки, шновацш, малого пiдприeмництва та ш); забезпечити подолання корупцп в ушх формах !! прояву, зниження лобiстського тиску на органи влади та протекщошзму на ко-ристь великого бiзнесy. Подальшi дослщ-ження в даному напрямi актуально здшсню-вати в контекстi пошуку механiзмiв розбло-кування всiх шляхiв для розвитку шдприем-ницько!, трудово!, шновацшно!, науково!, сощально!, культурно! активносн всiх суб'ек-тiв укра!нського суспшьства.
Лггература
1. The Global Competitiveness Report 2011-2012. World Economic Forum [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_Re-port_2011-12.pdf
2. Krugman P. Competitiveness: a Dangerous obsession // Competitiveness. An International Economics Reader. — N.Y.: Foreign Affairs, 1994. - Р. 1-17.
3. Porter M. The Competitive Advantage of Nations / М. Porter. - New York: Free Press, 1990. - 437 p.
4. Keesing D. Labour Skills and Comparative Advantage / D. Keesing // American Economic Review. - 1966. - May.
5. Fagerberg J. Technology and Competitiveness / J. Fagerberg // Oxford Review of Economic Policy. - 1996. - 12, № 3. - Р. 39-51.
6. Carneliu P. The Growth Competitiveness Index: Resent Economic Developments and the Prospects for a Sustained Recovery / Р. Carneliu, J. Blank, F. Pau // The Global Competitiveness Report 2002, Ch. 1.1. - New
Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
York: Oxford University Press for World Economic Forum, 2003. - Р. 3-21.
7. Lattimer R. The New Age of Competitiveness, Competitiveness Review / R. Lattimer. - 2003. - Vol. 13 (2).
8. Сакс Д. Що таке конкурентоспроможшсть в умовах глобалiзащ! [Електрон-ний ресурс] / Д. Сакс. - Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/66710/
9. Конкурентоспроможшсть укра!нсь-ко! економши / за ред. В.М. Гейця, В.П. Се-миноженка, Б.С. Кваснюка. - К.: Фешкс, 2007. - 556 с.
10. Конкурентоспроможшсть еконо-мши Укра!ни: стан i перспективи пiдвищення / ра ред. 1.В. Крюково!. - К.: Основа, 2007. -488 с.
11. Полунеев Ю. Конкурентоспроможшсть кра!ни як нацiональна щей або останнш шанс для Укра!ни / Ю. Полунеев // Економiчний аналiз. - 2011. - Вип. 8, ч. 1. -С. 152-156.
12. Василенко В.Н. Конкурентоспособность регионов: истоки, оценки и перспективы: моногр. / В.Н. Василенко, О.Ю. Ага-фоненко, В.Е. Будяков; НАН Украины, Ин-т экон.-прав. исслед. - Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2008. - 363 с.
13. Чухно А. Нова економiчна полпика (теоретико-методолопчш засади) / А. Чухно // Економша Укра!ни. - 2005. - № 7. -С.15-22.
14. Конкурентоспроможшсть економь ки Укра!ни в умовах глобалiзацi! / Я.А. Жа-лiло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белшська та iн.; за ред. Я.А. Жалша. - К.: Н1СД, 2005. - 388 с.
15. Шашко А.А. Управление конкурентоспособностью регионов и стратегия регионального развития / А.А. Шашко // Формування ринково! економши: зб. наук. праць. - Ч. 1. - К.: КНЕУ, 2011. - С. 278-286.
16. The Global Competitiveness Report 2009-2010. World Economic Forum [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.feg. org.ua.
17. America Creating Opportunities to Meaningfully Promote Excellence in Technology, Education, and Science Act // Public Law 110-69 America Competes Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nist. gov/mep/upload/PL 110-69_8907.pdf.
18. Роуз Р. Достижение целей в квазисовременном обществе: социальные сети в России / Р. Роуз // Общественные науки и современность. - 2002. - № 3. - С. 23-38.
19. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. А.Н. Несте-ренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. -М.: Фонд экон. кн. «Начала», 1997. - 180 с.
20. Шнипко О С. 1нновацшний дефолт Украши: економшо-технолопчний контекст: моногр. / О.С. Шнипко. - К.: Генеза, 2009. -248 с.
21. Рейтинги Украши / Економша. Радю Свобода вщ 5 листопада 2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/popup/248 10419.html.
22. Николаев И. Рейтинг прогресса (какие страны развиваются быстрее) / И. Николаев, О. Точилкина // Общество и экономика. - 2011. - № 7. - С. 5-41.
23. Вишневский О.С. Конкурентоспроможшсть регюну як складова ^шально^' орiентацii економши / О.С. Вишневський // Управлшсью аспекти пщвищення нацюналь-но! конкурентоспроможносп: матерiали V мiжнар. наук.-практ. конф. (^мферополь, 2022 жовт. 2011 р.). - ^мферополь: Кримський ш-т бiзнесу УЕУ, 2011. - С. 98-102.
Надшшла до редакци 10.07.2013 р.
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
