CC BY
50
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2009 р. Вип. № 19
УДК 349.24:658.382
Алктаева A.B.*
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В ОЦ1НКИ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВА
Досл1джено та еизначено загалът nidxodu щодо оцтки людсъкого розеитку на макро (краши ceimy) та мезо pieni (peziomi Украти), встановлено тенденцт, зни-ження ступеню розеитку людсъкого потенциалу на даних piennx. Запропоноеано проеодити розрахунок тдексу людсъкого розеитку тдприемстеа. Визначено скла-doei показники людсъкого розеитку на nidnpueMcmei.
CTpiviKC розширення шформацшно-технолопчно! сфери суспшьства, впровадження засо-oiß шформатизацп у Bei сфери життедяльносп призводить до необхщносп формування пра-щвниюв нового р1вня. До сучасного пращвника на пщприемств1 пред'являються досить висою вимоги: вщповщальнють, комунiкабсльнiсть. високий р1вснь ¡нтслскту. умшня дютавати, аналь зувати i використовувати ¡нформащю. зд1бносп до творчо!, самостшно! роботи, пщвищення защкавленосп в пращ i т.д. Знайти такого робтшка пщприемству досить складно, це пов'язано з i'x гострою нехваткою на ринку npaui. Розвиток науково-техшчного прогресу збшыпив залеж-шсть результат1в господарсько! д1яльност1 вщ пращвниюв, бо саме в i'xHix руках зосереджене майбутне юнування пщприемства. I сьогодш розвиток п1дприемства в першу чергу залежить вщ р1вня розвитку людей, що на ньому працюють.
Глобальна концепщя людського розвитку ¡сторично й лог1чно виникла на 6a3i Tcopii люд-ського кап ¡талу й стала одним з найкращих досягнень людсько! цившзаци. На вщм1ну вщ тео-pii людського кап ¡талу, яка доводить сконо\пчну доц1льн1сть удосконалення людини саме як чинника виробництва, концепщя людського розвитку виходить з первинно! самоцшносп розвитку людини, з того, що виробництво ¿снуе заради розвитку людей, а не люди - заради розвитку виробництва [1] Проблем! людського розвитку на макро (краши евпу) та мезо piBHi (perio-ни Украши) присвячено багато наукових праць вщчизняних вчених: Гршново! O.A., Калачо-Boi' I.B., Поздняково! Л.А., Л1баново! Е.М., Власенко Н.С. та шш.
Основн1 положения кон цеп цп людського розвитку, були сформован! св1товою сп1льно-тою наприюнц1 80-х роклв минулого стол1ття. Вони зводяться до того, що клнцсвою метою сус-п1льного розвитку повинно бути пщвищення якостi життя людей. На сьогодн1 ця концепц1я ви-знана 61льш1стю кра1н евпу як об'ективно необхщна умова при визначенш стратегй' та тактики i'x сощально-сконо\пчного розвитку [2 - 4].
Мета дано! стат1 - на основ! юнуючих методик оц1нки людського розвитку на макро та мезо piBHi визначити чинники, що характеризуют людський розвиток пщприемства.
Концепщя людського розвитку грунтуеться на сощально-сконо\пчних показниках, а за-пропонований Програмою розвитку ООН шдекс людського розвитку визнаний у всьому евт як ¡нтегральнпй показник стану соц1ально-сконом¡много розвитку краши, що вщображае до-сконал1сть соц1ально-трудових вщносин. Це основний показник, за яким в евт ощнюються досягнення краши.
1ндекс людського розвитку (1ЛР) - був розроблений в 1990 рощ пакистанським економю-том Махбубом ель Хаком i використовуеться ООН в щор1чному звт з розвитку людського по-тенц1алу.
BiH складаеться з наступних компонента: оч1кувана тривал1сть життя при народженш; насклльки доступною е осв1та (р1вень грамотност1 серед дорослого населения та р1вень охоп-лення населения шкшьного та студентського в1ку початковою, середньою та вищою осв1тою); наскшьки в сусп1льств1 забезпечен1 гщн1 умови життя для кожно! людини (показник ВВП на душу населения виражений через паритет кушвельно! спроможносп).
*ПДТУ, acnipaHT
Саме щ три ви\при вщображають ключов1 можливосп у забезпеченш всього процесу людського розвитку. IJ1P розраховуеться за формулою:
, .,,, ^life ^ educ ^тс . , ,
1ЛР = —-, (1)
3
де IJ1P - шдекс людського розвитку;
Iufe - ¡ндскс тривалосп життя;
leduc - ¡НДСКС р1вНЯ ОСв1чСНОСТК
line - ¡ндскс скоригованого реального ВВП на душу населения [1].
BiH може мати максимальне значения - 1, а мшмальне - 0. ГПсля оцшювання Bci краши розмщуються за ним в спадному порядку, i найбщыпу увагу привертае 1хне мюце в шдскск а не його абсолютне значения [5]. IJ1P е своерщним рейтинговим показником, що дозволяе в щ-лому методолопчно коректно та шформацшно обгрунтовано визначити мюце кожно! краши на единш шкалг
Звичайно в ¡ндскс буквально «просяться» й iHini складов!, наприклад показники зайнято-CTi (або безробггтя), полтганих свобод, еколопчно! ситуацп. злочинносп i т.д. Однак ¡снуе ба-гато труднопцв, щодо i'x кщьюсного вираження та можливосп д1 стати достов1рну i тонну ¡нфо-рмашю по Bcix 179 крашах, що оцшюються.
Концепщя людського розвитку створювалася Програмою розвитку ООН (ПРООН) саме для виршення завдань сприяння людському розвитку у всесвппьому масштаб!, на \пжнарод-ному piBHi. I у зв'язку з цим методолопя розрахунку ¡ндсксу людського розвитку ПРООН грун-туеться на vii шмаль ному Ha6opi показниюв, за якими можна 'обрати достов1рн1 пор1внянн1 дат в ycix крашах св1ту. U,i показники час вщ часу переглядаються, вдосконалюються i т. д., однак ключов1 в и м i р и людського розвитку залишаються незмшними. [1].
Нашу крашу було вперше включено в розрахунки IJ1P у Доповщ1 за 1993 piK. Тод1, за роз-рахунками за 1990 piK, вона поещала цшком пристойне 45-те viicuc. а абсолютне значения зве-деного ¡ндсксу дор1внювало 0,844. Десятир1чна криза зумовила р1зке зниження показниюв се-редньодушового ВВП й ютотне скорочення тривалост1 життя. А найпрпп рейтингов! показники у нас припали на 1995 piK (Доповщь 1998 року) - 102-ге viicuc [5].
1з виходом ¿з кризи, початком економ1чного зростання становище Украши в IJ1P з року в piK потроху полшшувалося. На ochobI даних [6], що наведено ООН за останш п'ять роклв (табл. 1) не дивлячись на те, що IJ1P в Украш в 2002 р. пор1вняно з 2006 р. вирю, viicuc Украши в евт знизилося на 12 позицш (рис. 1). I у звт за 2008 piK , що базуеться на даних 2006 року Украша посша далеко не почесне 82-ге viicuc (IJ1P = 0,786).
Таблиця 1 - Показники людського розвитку в Укра1ш [6]
Показник 2002 р. (доповщь за 2004 р.) 2003 р. (доповщь за 2005 р.) 2004 р. (доповщь за 2005 р.) 2005 р. (доповщь за 2007 р.) 2006 р. (доповщь за 2008 р.)
Мюце в евт за IJ1P 70 78 77 76 82
Значения IJ1P 0,77 0,766 0,776 0,788 0,786
Нашими найближчими су ci дам и е: Ташанд (81-е viicuc. IJ1P = 0,786) та В1рмешя (83 viicuc. IJ1P = 0,777). Вщ цив1л1зованого ев ¡ту Украшу вщдшяють щонайменш 40 позицш [6]. Звичайно для Украши ця динамша е негативною. Пор1вняно з попередшм роком Украша опустилася на плеть позиц1й i ув1йшла до групи краш п середн1м pißHCvi людського розвитку. Причина цих ма-лоприемних 3viiH пов'язана з компонентом тривалосп життя та ¿ндексом ВВП. За даними ООН, тривал1сть життя в Укра!'нi - 67,7 роклв. а ¡ндскс ВВП - 0,689. При цьому напп найближч1 пост-радянсью схщнослов'янсью сусщи: Росля та Бшорусь - ув1йшли до групи кра1н ¡з високим piв-нем розвитку: 73-те та 67-ме мюця вщповщно. Bei ж европсйськл краши, включно з молодими демократ1ями Схщно! Свропи та Балтики, розташувалися в рамках перших 45 позицш рейтингу. 1нша наша сладка - Полыца - посша 39-те viicuc. очп<увана тривал1сть життя при народженн1 дитини в ui й Kpai'Hi на BiciM роклв довша, н1ж в У краш i (75,3 роки). Чеська республ1ка поелла 35-те viicuc. Обшшли нас i обидва нових члена GC - Болгар ¡я (56-те viicuc) та Румушя (62-ге viicuc).
Нижчу за украшську позицию за-йняла шша наша сусщка - Груз1я (93-те мюце), ще нижче Азербайджан (97-ме мюце) та Молдова (113-те мюце). Звюно, варто зга-дати й про л ¡дер 1 в рейтингу. Першу позищю обшмае 1сланд1я. де тривалють життя сягае 81,6 роив, а 1 ндскс ВВП - 0,982. Друге мюце обшмае Норвспя (тривал1сть життя 79,9, шдекс ВВП 1,000), на третьому \iicm Канада (тривалють життя 80,4 роив, шдекс ВВП 0,986). США зайняли 15 ш-сце, а Великобриташя - 21-ше [7].
Не дивлячись на те, що ООН використовувала далеко не евгла данш, 1 показник 1ЛР жод-ним чином не враховуе наслщки глобально! фшансово-економ1чно1 кризи, нам е над чим помь ркувати. Звичайно 1ЛР не може подати глибоку й риноб1чну картину доел 1 дж\ ва н о го феномену чи процесу, але може вивести на поверхню домшантш тенденцп. Для Украши такою «домшан-тною тенденцию» е низький за европейськими стандартами р1вень життя людини.
Лопчним кроком продовження роботи ПРООН в У крап-п стало використання в нацюна-льних доповщях 1ндскав людського розвитку репошв краши. Тому починаючи з 1995 року публпчуються щор1чш зв1ти про нашональний людський розвиток рспон!в Украши. 3 огляду на ряд причин методика розрахунку 1ЛР ПРООН мала бути розширена 1 вдосконалена при вико-ристанш всередиш краши. Основш причини необхщност1 такого вдосконалення такл [8]:
• запропоноваш ПРООН ¡ндскси людського розвитку враховують тшьки позитивш чин-ники (стимулятори) людського розвитку (збшыпення тривалоелл життя, р1вня осв1чсност1 та доходу). Але на можливосл людського розвитку впливають також I нсгативш чинники (дести-мулятори) розвитку сусшльства (наприклад, злочиннють, безробптя г т. ш). Урахування 1х дае важливу шформащю про перебш небажаних, проте наявних процсслв у ход1 людського розвитку;
• такий важливий та ушверсальний показник розвитку сусшльства, як штегральний ш-декс людського розвитку, повинен мати надлишкову шформативнють, що е надшною гарант -ею проти його викривлення в 61 к завищення чи занижения. Застосування бшыдо! кшькосп пром1жних показниив пщвищуе шформацшну надшнють загального ¡ндсксу;
• рсальшшс враховувати р1зш складов! людського розвитку в загальному шдска не з од-наковими вагами (як це робиться за методикою ПРООН), а з рпними. щоб вщобразити р1зну 1х значимють для загального процесу.
Назван! причини спонукали украшських вчених до розробки власно! методики оцшки ш-дексу людського розвитку, яка дае змогу уникнути розглянутих недолил в 1 визначити рейтинг кожно! облает 1 як за загальним ртнем людського розвитку, так 1 за окремими його складовими. Така методика, адаптована до нацюнальних умов, передуам до нашонально!' статистично! ба-зи, розроблена в Укра!ш спещалютами Держкомстату [9].
Украшська нацюнальна методика побудови ¡ндсксу людського розвитку - це триржнева система. Верхнш щабель - це штегральний регюнальний шдекс людського розвитку (Р1ЛР), другий щабель - загальш групов1 показники розвитку 9 основних аспекпв людського розвитку: р1вня оевгги населения; умов проживания населения; материального добробуту населения; стану та охорони здоров'я; еколопчно! ситуацп; сощального середовища; демограф1чного розвитку; розвитку ринку пращ; фшансування людського розвитку. Третш щабель - характеристика кожного з аспект ¡в людського розвитку регюшв Украши, що забезпечуеться використанням 94 первинних складових 9 загальних 1ндикатор1в. Отже, характеристика кожного з аспектов людського розвитку регюшв Украши забезпечуеться використанням узагальнюючого та складових шдикаторш. Кожний показник ще! системи мае самостшнс значения \ водночас е складовою загального показника [10].
Результата розрахунку групових показниив 1ЛР на регюнальному р1вш дозволяють визначити ключов1 проблеми та прюритстш напрямки розвитку для кожного регюну. Кшьисш
2002 р.Ощповвдь 2003 р.(допошдь 2004р.(доповщь 2005 р/дсповвдь 2006 р.(до№В1дь за 2004р.) за2005р.) за 2006р.) за2007р.) за 2008р.)
Рис. 1 - Мюце Украши в свш за 1ЛР
значения складових цього шдексу певною \прою вщображають також ефектившсть д1яльносп оргашв державно! влади щодо розвитку людського потенщалу вщповщного регюну.
За градащею 1ЛР лщирукт позицн останш роки займае Севастополь, Кшвська, та Хар-ювська область. У тршщ аутсайдер ¡в за 1ЛР розмщуються Донецька, Луганська та Юровоградсь-ка область незважаючи на те, що р1вень доход ¡в населения тут один з найвищих в Украйп [11].
Але чому Донецька область в нацюнальному рейтингу 1ЛР поещае останш 26-21-ш \iic-ця? На думку Л. Кудриной «Такий низький рейтинг обласп обумовлений, в першу чергу, станом навколишнього природного середовища. Це один з найваго\пших чинниклв. який впливае на показники здоров'я \ три вал ост 1 життя населения. У нас як \ рашше вище за украшсью пока-зники материнська \ дитяча смертшсть \ нижче тривалють життя. А статистика травм нагадуе бойове зведення з пол ¡в битв: 256 тисяч випадюв за 2007 рЬс!» [12].
На думку автора людський розвиток, як на р1вш регюну, так \ на р1вш держави, перш за все зал ежить вщ пщприемств, що в них юнують. Бо саме вони формують першочергов1 показники для розрахунку 1ЛР. Але на жаль бшышеть пщприемств в своему прагненш досягти яко-мога бшыпого прибутку, не звертають уваги аш на розвиток сво!х пращвниюв, аш на стан навколишнього середовища, що попршуеться в результат! 1х д1яльностг Вони лише прагнуть на-жити якомога бшыпе коыгпв та майна. Але будь-яке майно оргашзацш, окр1м людей, безд1яль-но, це пасивш ресурси, що вимагають втручання людини для виробництва вартостк Трудов 1 ресурси пщприемства не можна розглядати як дешеву робочу силу, оскшьки вони по значущос-т1 стоять на одному р1вш з матер ¡ал ьними { фшансовими ресурсами. I саме вщ того яка осв1та, квал1ф1кащя, знания, навики \ доевщ, втшеш в робочш сил1 пщприемства залежить його ¡сну-вання сьогодш та розвиток в подалыпому.
Забезпечення розвитку пщприемства можливе лише за умови створення умов необхщних для розвитку людини, шляхом вивчення фактор1в, яю спонукають д1яльнють пращвниюв \ мо-тив1в, що лежать в основ1 1х поведшки. Для детального дослщження та анал1зу цих фактор ¡в автором пропонуеться розраховувати показник людського розвитку пщприемства як кшцевого результату сощального розвитку колектив1в пщприемства (рис. 1).
Виходячи з анал1зу методик розрахунку 1ЛР на р1вш кра1н евпу та регюнальному р1вш, найбшып обгрунтованою видаеться ¿ерарх1чна система розрахунку. Верхнш щабель - це штег-ральний 1ЛР, другий - групов11ЛР, перший - показники розвитку пращвниюв пщприемства.
Ключовими можливостями людського розвитку визначальними вважаються довге \ здорове життя, здобуття освп"и, доступ до засоб1в, що забезпечують гщний життевий р1вень. Ц1 три мож-ливосп е провщними для людського розвитку, вел шип пщпорядковуються 1м, е другорядними вщносно них [4]. На основ1 цього автором для розрахунку 1ЛРП було запропоновано включити таю групи показниюв: р1вень осв1ти пращвниюв пщприемства; стан та охорона здоров'я пращв-никлв пщприемства; р1вень життя та матер1альний добробут пращвниюв пщприемства.
Цшшсть осв1ченосп в сучасних умовах особливо висока \ дедал1 зростае в \iipy розвитку науково-техшчно! рсволюцй' та штелектуал1зацп пращ. Цей ви\пр людського розвитку вщо-бражае можливосп людей набувати знань \ зд1бностей для повноправно! та багатогранно! учасп в жита не тшьки пщприемства, але й сучасного суспшьства. Необхщно, щоб навчання було можливе «в процесс». прямо на робочому \iicni. Бо осв1та \ власний розвиток людини - це не лише читання «чертово! книги» ! прослухування «чергово! лекц!!», але ! полшшення власного виробничого процесу, \ знайомство з людьми, яю працюють поруч, \ обмш доевщом [1]. Не повинно бути р1знищ м1ж навчанням, роботою \ життям. Це один нерозривний процес. I основне завдання кер1вника пщприемства створити умови для здшенення цього процесу, результатом якого повинен стати висококвал1ф1 кований спещалют - робтшк пщприемства. Саме тому для розрахунку групового 1ЛРП «р1вень осв1ти пращвниюв пщприемства» були вибраш показники: юлыасть пращвниклв. що мають повну або неповну вищу оевпу; клльклеть пращвниюв вивче-них новим профсаям (первинна професшна подготовка, переподготовка); клльклеть пращвниюв, що пщвищили квал1ф1кащю.
Вим1р довгол1ття вщображае можливють людей прожити тривале й здорове життя. Хоча прямого зв'язку \пж довголггтям 1 здоров'ям населения немае, однак будь-яке продовження життя в загальному випадку бажане для людей [1]. Значения продовження життя для шдприемства полягае в зменшенш витрат пов'язаних з вщеутшетю робтшка за хворобою, а також в збшыпенш можливого стажу роботи пращвника. Тому до показниюв для розрахунку групового
шдексу 1ЛРП «Стан та охорона здоров'я пращвншав пщприемства» можна вщнести: кшыасть нещасних випадюв пов'язаних з виробництвом; каштальш швестицп та поточш витрати на охорону навколншнього природного середовища; витрати на оздоровления робтшюв.
Показник матер1ального р1вня життя мае вщображати можливосп доступу людей до ма-тер1альних рссурав. необхщних для пдного ¡снування. включаючи ведения здорового способу життя, забезпечення територ1ально1 1 сощально! мобшьносп, обмш шформащею 1 участь у жита суспшьства [1]. Р1вень життя та матер1альний добробут пращвниюв пщприемства при розрахунку 1ЛРП можливо охарактеризувати наступними показниками: середнш р1вень заробь тно1 плати по пщприемству; заохочувальш та компенсацшш витрати; вщрахування на сощальш заходи.
1НДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ШДПРИСМСТВА
(ШРП)
трупов! Р1вень освпп пращвниюв шдекси шдприемства
т
Стан та охорона здоров'я пращвниюв шдприемства
тг
Р1вень життя та матерь альний добробут пращвниюв шдприемства
ТГ
показники
для розрахунку ШРП
• кшыасть пращвнишв, що мають повну або неповну вищу освпу;
• юльюсть пращвнишв ви-вчених новим профеаям (первинна професшна шд-готовка, перешдготовка);
• юльюсть пращвнишв, що шдвищили квал1ф1кацпо.
• юльюсть нещасних випадюв пов'язаних з виробництвом;
• каштальш швестицп та поточш витрати на охорону навколншнього природного середови-ща;
• витрати на оздоровления робплшюв.
-¡Г?-
• середнш ршень заробею! плати по шдпри-емству;
• заохочувальш та компенсацшш витрати;
• вщрахування на сощальш заходи.
✓у
ОСНОВН1 |и|\П|)И
ЛЮДСЬКОГО розвитку
осв1чешсть
ДОВГОЛ1ТТЯ
матертльнии р1вень життя
КЛЮЧОВ1
можлпвосп
ЛЮДСЬКОГО розвитку
1
1Г
т
набути, розширювати й оно-влювати знания
прожити довге и здоро-ве життя
мати доступ до засоб1в ¡снування. що забезпе-чують пдний р1вень
Рис. 2 - Схема розрахунку шдексу людського розвитку пщприемства
Звичайно до показниклв. людського розвитку пщприемства можна вщнести й шип. але, на думку автора, навпъ при таклй нсзначнш кллькосп. розрахунок 1ЛРП дозволить об'ективно ощ-нити умови розвитку людей що на ньому працюють. А також дасть можливють розробити сощ-ально-сконо\пчну стратепю шдприемства, першочерговим завданням яко! повинно стати вста-новлення прямого зв'язку \пж показниками економ1чного розвитку та р1внем матер¿ального добробуту працюючих. Розробка сощально-сконо\пчно1' стратеги. що буде базуватися на розра-хунках з 1ЛРП, дозволить не тшьки розробляти сощально-економ1чну стратепю пщприемства, але й проводити контроль за \прою II виконання та здшснювати корскщю поточних план ¡в та стратспчного розвитку пщприемства в щлому.
Згодом, за допомогою прийняття пщходу, щодо створення умов з розвитку потснщалу та вроджених зд1бностсй кожного пращвника пщприемства, украшсью пщприемства зможуть за-ймати конкурентноздатну позищю на ринку XXI стол1ття. а Укра1на в щлому досягне серед-ньоевропейського р1вня добробуту.
Для можливосп впровадження дано! методики на практищ, автором в подальшому досл1-дженш буде розроблена с к о н о м ¡ко- м ат с м ат и ч на модель з розрахунку IJ1P шдприемств будуть а та проаналповаш показники 1ЛРП на шдприемствах нашого Mi ста.
Висновки
В результат! проведеного дослщження було визначено загальш шдходи до оцшки людсь-кого розвитку на макро (краши свпу) та мезо piBHi (регюни Украши), встановлено тенденщю, щодо загального низького ступеню розвитку людського потенщалу на даних р1внях.
На основ! анал1зу ¡снуючих методик розрахунку 1ЛР, запропоновано проводити розраху-нок шдексу людського розвитку шдприемства, який дозволить об'ективно оцшити умови розвитку людей що на ньому працюють, а також дасть можливють розробити сощально-сконо\пчну стратепю д1яльносп шдприемства. Визначено складов! показники людського розвитку шдприемства.
üepeniK посиланъ
1. ГрШнова O.A. Еконо\пка npaui та сощально-трудов1 вщносини / O.A. I'ршшова - К.: Знания, 2006. - 559 с.
2. Калачова I.B. Показники регюнального людського розвитку як шструмент оцшки ефектив-ност1 соц1ально-економ1чно1 пол1тики / I.B. Калачова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/PNR_2006/Economics/13_kalachova%20irina%20.doc.htm.
3. Позднякова Л.А. Социально-экономическая модель развития предприятия (на примере железнодорожного транспорта) I Л.А. Позднякова - X.: Бизнес Информ, 1998. - 186 с.
4. Пухтаевич Г. О. Анал1з нацюнально! економпси: Навч. noci6. / Г. О. Пухтаевич - К.: КНЕУ, 2005.-254 с.
5. Ревенко А. Чому Украша опинилася на 78-му viicui у св1товому ¡ндска людського розвитку /А. Ревенко II Дзеркало тижня. - 2005. - № 37 (565) вщ 24 - 30 вересня. - С. 2.
6. 2008 Statistical Update. Ukraine. The Human Development Index - going beyond income [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdrstats.undp.org/2008/countries/ country_fact_sheets/cty_fs_UKR.html.
7. Радченко М. За шдексом людського розвитку Украша - в ком пан ii з Ташандом та В1рмеш-ею IМ. Радченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukr.pik.org.ua /news /2008/ 12/23/ 227002.htm.
8. Методика вим1рювання людського розвитку регюшв Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
9. Регюнальний людський розвиток: Статистичний бюлетень. - К.: Державний компет статистики Украши, 2004. - 28 с.
10. Людський розвиток регюшв Украши: методика оцшки i сучасний стан/Е.М. /Пбанова. Н.С. Власенко, О.С. Власик та ш. - К.: Державний компет статистики Украши, 2002.-18-43 с.
11. За шдексом людського розвитку Буковина ooiгнала Донецьк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zik.com.ua/ua/news/2007/09/10/89370.
12. Кудрина Л. Почему Донецкая область занимает последнее место в Украине по индексу человеческого развития'.' /. /. Кудрина II Приазовский рабочий. - 2008. - №63 от 25 апреля. - С. 4.
Рецензент: О.В. Балашова канд. екон. наук, доц., ПДТУ
Стаття надшшла 09.02.2009
