CC BY
29
УДК 331.522.4:631.11(477.44)
Чорнопищук T.I., к.е.н., доцент® Вшницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
OCHOBHI ТЕНДЕНЦИ ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВАХ В1ННИЧЧИНИ
Проанал1зовано тенденцИ' формування трудового потенщалу у сшъсъкогосподарсъких тдприемстеах Вшниччини, еиокремлено проблемы, що впливаютъ на ятст та тлътсш показники у процеа формування трудового потенщалу агроформуванъ. Дослгджено основт умови розвитку трудового потенщалуу стъсъкому 20cnodapcmei област1.
Ключое1 слова: трудовий потенщал, mpydoeipecypcu, сшъсъке населения, демограф1чш процеси.
Постановка проблеми. Сощально-економ1чний розвиток краши, а вщповщно i реформування аграрно! сфери економжи мають супроводжуватися економ1чними трансформациями та розвитком людини, як головно! продуктивно! сили. У Нащональнш стратеги розвитку "Украша - 2015" визначено, що основною рушшною силою сучасного цившзованого процесу е гумаштарш чинники - осв1та, здоров'я, квал1ф1кащя, штелектуальшсть, мобшьшсть, особист! якост1, щнност1, св1тоглядна система, моральний профшь людини [1]. Ефективне формування трудового потенщалу на сел1 безпосередньо диктуеться i своерщшстю сучасно! економ1чно1 ситуаци. Однак у сучаснш аграрнш полчищ прюритетшсть штереав селянина бшьше виражена у сфер1щеальних побажань, а не реальних дш з боку уряду та суспшьства загалом. А глибою динам1чш змши у формуванш трудового потенщалу за останш роки свщчать про негативш тенденцп (несприятлива демограф1чна ситуащя, попршення показниюв сощального розвитку на сел1, неквал1ф1кований менеджмент у бшьшост1 агроформувань тощо), яю загострюють проблеми у стабшзаци роботи в1тчизняних сшьськогосподарських пщприемств не стшьки на цей час, як у майбутньому.
Анал1з дослвджень та публжацш. Питания ефективного формування трудового потенщалу у в1тчизняних сшьськогосподарських пщприемствах широко висв1тлювалися у дослщженнях в1тчизняних науковщв, зокрема Д.П. Богиш, O.A. Бугуцького, 1.Ф. Гнибщенка, M.I. Долшнього, B.C. Д1есперова, O.I. Здоровцова, Г.1. Купалово1, М.Й. Малка, П.Т. Саблука, О.Шкшьова, О.Г.Шпикуляка, K.I. Якуби та шших. У ochobî цих дослщжень лежать методичш основи визначення KaTeropiï "трудовий потенщал", обгрунтування умов ефективного формування трудового потенщалу у агроформуваннях. Та еволющя сощально-економ1чних вщносин, реформування аграрного сектору ставлять перед в1тчизняною наукою завдання нового осмислення питань Teopiï i практики
® Чорнопищук T.I., 2012
349
розвитку людини I сукупносп И зд1бностей, потреб, штерешв, життевих цшей та ор1ентацш, !х ефективно! реал1заци, анал1зу сощально-економ1чних передумов 1 законом1рностей формування трудового потенщалу, умов залучення I повного використання у суспшьному виробництвг
Метою дослщження е вивчення основних тенденцш формування трудового потенщалу у сшьськогосподарських пщприемствах Вшниччини та обгрунтування напрям1в розвитку трудового потенщалу у сучасних умовах.
Виклад основного матер1алу. Розвиток ринкових вщносин на сучасному еташ, реформування економжи, зокрема галуз1 сшьського господарства, зумовлюють глибою змши у сфер1 формування трудового потенщалу. Трудовий потенщал е узагальнюючою категор1ею процесу становления I розвитку людини в трудовш д1яльност1, а також важливим виробничим ресурсом у систем! сощально-економ1чного потенщалу краши. У наукових та практичних дослщженнях трудових вщносин, що формуються у в1тчизнянш економшд, категор1я стала використовуватися лише з розвитком приватного сектору та поглибленням ринкових важел1в господарювання для характеристики максимально можливо! потенцшно! здатност1 людини до пращ, тобто для комплексно! ощнки запасу робочо! сили в врахуванням не лише чисельност1 населения, а його яккних параметр1в - освпи, квал1ф1каци, трудово! активное^, потенцшно! продуктивное^ пращ. Трудовий потенщал сшьськогосподарських пщприемств у економ1чнш л1тератур1 розглядаеться переважно як кшьккть, яюсть I м1ра наявно! та потенщально! сукупно! здатносп населения сшьсько! мюцевост1 яка реал1зуеться у його трудовш поведшщ.
Характеризуеться трудовий потенщал д1ездатною силою окремо! людини чи групи людей до самовщтворення та створення споживчих вартостей, засоб1в до життя I до цього часу ш натурально!, ш грошово! одиниць вим1ру, притаманних лише цш категори, економ1чна наука не вщнайшла. Переважно для И кшьккного вираження залишаються ф1зичш особи як носи I персошфжоваш власники ще! д1ездатно! сили. Вщповщно, кшьккш параметри трудового потенщалу сшьськогосподарських пщприемств визначаються чисельшстю пращвниюв пщприемств, розташованих у сшьськш мюцевост1, а також кшькютю селян, як1 з певних причин не зайнят1 у процеЫ виробництва, але володшть здатшетю до пращ I при створенш вщповщних умов можуть реал1зувати цю здатшеть для створення матер1альних благ або надання суспшьно корисних послуг. Якюш характеристики трудового потенщалу визначаються ф1зичним станом здоров'я пращвниюв, !х вком, оевп-ою, квал1фшащею, трудовою актившетю, зайнятштю, творчим характером.
Оскшьки "трудовий потенщал" розглядаеться як сукупшсть працездатного населения з !х кшькюними та яюсними характеристиками, тобто прослщковуеться територ1альна приналежшеть населения, тому частше у науковш л1тератур1 розглядаеться на регюнальному р1вш. Процес формування трудового потенщалу пщприемств зал ежить вщ низки фактор ¿в. Насамперед, проявляються первинш задатки кожно! людини (талант, р1вень штелекту, здатшеть сприймати I засвоювати шформащю, мотивацшш прюритети). Кр1м
350
того, в процеа життед1яльност1 людина набувае певних характеристик (професи, р1вия осв1ти, р1вия квал1ф1каци, становления до певно! професи тощо), що формуються пщ виливом демограф1чних, сощально-економ1чних, сощально-психолопчних, пол1тичних, етшчних та шших фактор1в.
У Вшницькш област1 сшьське населения складае 50,4% наявного населения облает^ тод1 як у 1960 р. цей показник складав 82,5 %, у 1980 р. -64,2%, 2000 р. - 53,4 %. Чисельшсть сшьського наявного населения Вшниччини на 1.01.11 р. становила 827,1 тис. ос1б [2]. Щор1чно сшьське населения Вшниччини зменшуеться. Темпи зменшення чисельност1 сшьського населения у област1 значно випереджають темпи зменшення мюького населения. Лише за перюд 2000-2011 рр. чисельшсть мюького населения област1 зменшилася на 3,6 %, сшьського населения - на 14,4%, або на 172,8 тис. ос1б.
Одшею з виражених тенденцш у формуванш трудового потенщалу села е депопулящя сшьського населения. У сшьськш мкцевост1 Украши депопулящя розпочалася з 1979 року. Для Вшниччини штенсившсть скорочення сшьського населения е вищою середньо! величини, що склалася по Укра!ш. На кожних 1000 жител1в сшьсько! мюцевост1 Вшниччини сшьське населения скоротилася на 11 ос1б [3].
Поглиблення депопуляци вщбуваеться пщ спшьним впливом несприятливо! динамжи обох основних демограф1чних процеЫв -народжуваност1 та смертности На Вшниччиш коефщент народжуваност1 за 2010 р1к складав 10,6 ос1б на 1000 жител1в \ був близьким до середнього значения по Укра!ш, тод1 як коефщент смертност1 складав 16,2 особи. Серед сшьського населения Вшниччини р1вень смертност1 у 2010 р. склався вдв1ч1 вищим пор1вняно до мкького населения области I навпъ за рахунок пщвищення народжуваносп у поточному десятир1чч1 не можливо ютотно пом'якшити депопулящю через довготривал1 негативш зрушення щодо смертност1 населения.
Важливу роль у формуванш розриву м1ж мкьким \ сшьським населения щодо штенсивност1 депопуляци вдаграе такий структурний чинник, як вищий р1вень постаршня сшьського населения. Скорочення частки молод1 за рахунок зростання частки ос1б похилого вшу, що властиве украшському суспшьству, бшьш швидко вщбуваеться у сшьськш мюцевостг Анал1з вжового складу сшьського населения Вшниччини свщчить, що молодших працездатного в1ку селян (до 16 роюв) - 16,2 %, працездатного вку - 53,0% { 30,8 % складае населения пенсшного вку [3]. Молодь у вщ1 вщ 15 до 25 роюв, за даними Головного обласного управлшня статистики у Вшницькш облает^ складае 12,7% сшьського населения (105897 ос1б), у вщ1 25-29 роюв - 47890 ос1б, або 5,8%, тод1 як сшьське населения област1 вком вщ 60-69 роюв складае 10,3%, а 70 роюв1понад - 17,3 %. [3].
Доповнюе явища, загрозлив1 для подальшого юнування сшьського способу життя, нелегальна трудова м1гращя, яка вже стала серйозним викликом для держави. У сшьськш мкцевост1 Вшниччини за рахунок мкраци вщбулося скорочення населения, яке склало 2,3 особи на 1000 жител1в села.
351
Як наслщок вище вказаних демограф1чних тенденцш у сшьсьюй мюцевост1, щор1чно зменшуеться чисельшсть селян зайнятих у суспшьному виробництвг У 2010 р. зайняте у сшьському господарств1 населения складало 53,4 тис. ос1б, або 7,7 % усього зайнятого у област1 населения, що на 136,8 тис. ос1б, або на 15 вщсоткових пункта менше р1вня 2000 р. [3]
Негативш тенденци простежуються \ щодо яюсного складу сшьсько! робочо! сили. До 1990 р. в сшьському господарств1 Украши простежувалася тенденцш зростання осв1тнього, професшного, квал1ф1кацшного р1вня сшьськогосподарських пращвниюв. 3 90-х роюв простежуеться постшне попршення яюсних \ юльюсних показниюв забезпеченост1 галуз1 квал1ф1кованими кадрами кер1вниюв, спещалют1в \ пращвниюв роб1тничих професш. Тод1 як пропозищя квал1фшованих пращвниюв сшьського господарства у останш роки перевищуе. Вищ1 навчальш заклади област1 лише Ш-ГУ р1вшв акредитаци щороку випускають майже швтисяч1 спещалют1в для сшьського господарства, з яких значна частина отримуе направления у сшьське господарство. За тако! пропозици на кожну з вакансш щороку м1г би оголошуватися конкурс з не менш як 2-3 ос1б, але проблема в тому, що переважна чисельшсть цих випускниюв не стае до роботи, а з тих, хто призначаеться на посади, звшьняються протягом першого ж року роботи. Внаслщок безадресно! пщготовки молодих спещалют1в, а також вщсутност1 надежно! оплати, умов пращ, вщпочинку \ проживания у сшьсьюй м1сцевост1, станом на юнець 2010 р., у сшьському господарств1 та сфер1 пов'язаних з ним послуг повну вищу осв1ту мали лише 9,9% облшово! чисельност1 штатних пращвниюв, 14,6%- неповну та базову вищу. Не краща ситуащя спостеркаеться також у сфер1 пщготовки й пщвищення квал!ф1каци кадр1в сшьських професш [2].
У процес1 вщтворення трудового потенщалу села на стадп використання також простежуються негативш тенденцп. Р1вень доход1в пращвниюв аграрних пщприемств, як основа вщтворення та розвитку трудового потенщалу села, е критично низьким. Середньор1чна номшальна зарплата у сшьському господарств1 в 2011р. була на 15 % нижча, шж у середньому по област1 [2]. Значна частина штатних пращвниюв сшьського господарства одержують зароб1тну плату, нижчу за мш1мальну.
Мало на мет1 створити умови для формування ¿з селян ефективних господар1в-товаровиробниюв \ реформування земельних вщносин, яю б працювали на себе, на сво! доходи. Проте за роки трансформацшних перетворень не набуло великого поширення формування середнього класу селян. Чисельшсть фермерських господарств у област1 уже тривалий час перебувае на одному р1вш - 1,3-1,4 тис., не забезпечуе високих грошових надходжень реал1защя право власност1 селянами на земельну дшянку (пай).
Несприятливою для розвитку населения у сшьських населених пунктах залишаеться наявшсть основних життезабезпечуючих чинниюв (заклад1в осв1ти, охорони здоров'я, культури, побуту, комунального господарства тощо). 1х юльюсть е значно меншою вщ потреби I досягнутого р1вня в мютах.
352
Визначальною умовою розвитку трудового потенщалу сшьськогосподарських пщприемств виступае формування рационально! продуктивно! зайнятост1 протягом року, а також заохочення до покращення роботи в аграрному ceKTopi, забезпечення людей високою оплатою пращ i стимулювання до вдосконалення свое! пращ. Вищезгадаш проблеми на сел1 можна виршувати шляхом диверсифкацп вид1в д1яльност1 сшьського населения. А для полшшення демограф1чно! ситуацп та продуктивного використання трудового потенщалу необхщно розробити обгрунтоваш регюнальш програми розвитку сшьських територш, забезпечити д1еву державну пщтримку аграрного пщприемства й пшьг для розвитку малого б1знесу, сшьського туризму, кредитування заход1в щодо створення сощально! шфраструктури, збереження культурних щнностей села та ресурсного забезпечення оргашзацшних заход1в щодо формування трудового потенщалу. Це посприяе розвитков1 виробничо! та сощально! шфраструктури в сшьськш мюцевост1, стимулюватиме розвиток сфери послуг, що в юнцевому результат!, позитивно позначиться на píbhí життя, формуванш сшьського трудового потенщалу.
Висновки. Процес формування трудового потенщалу сшьськогосподарських пщприемств протягом останшх pokíb характеризуемся негативними змшами, що проявляються на bcíx стад1ях вщтворення трудових pecypciB, починаючи з вщтворення та розподшу й закшчуючи ïx використанням. Важливими економ1чними умовами виршення вище зазначених проблем е, насамперед, забезпечення ращонально1 продуктивно! зайнятост1 сшьського населения протягом року, полшшення кадрово! пол1тики у сшьськогосподарських пщприемствах, обгрунтування на регюнальному píbhí програми розвитку ciльcькиx територш, формування сприятливо! для розвитку середнього та малого б1знесу на сел1 державно! пол1тики.
Л1тература
1. Украша - 2G15. Нащональна програма розвитку/ Украшсько-пол1тичш об'еднання "Украшський форум". - K.:2GG8. - 72 с.
2. Статистика: Головне управлшня статистики у Вшницькш област1 [Електронний ресурс]. - Режим flocTyny:www.vn.ukrstat.gov.ua
3. Статистичний щор1чник Вшниччини за 2G1G р. /За ред. С.НЛгнатова.-. Вшниця: Держкомстат ГУС у Вшницькш облает^ 2G11. - 62Gc.
Summary Chornopishchuk T.
Vinnitsa national agricultural university
MAJOR TRENDS OF EMPLOYMENT POTENTIAL FORMATION PROCESS AMONG AGRICULTURAL ENTERPRICES OF VINNYTSIA
REGION
353
Major trends of employment potential formation process among agricultural enterprises of Vinnytsia region have been analyzed, the problems that affect qualitative and quantitative indicators in the process of employment potential formation process among agricultural enterprises have been revealed. The basic conditions of employment potential formation process within agricultural field have been researched.
Рецензент - к.е.н., доцент Батюк Б.Б.
354
