CC BY
29
УДК 314.18:331.582:338.432
Кафлевська С.Г., к.е.н., доцент® Втныцъкый нацюналъныы аграрный утеерсытет
ДЕМОГРАФ 1ЧНИЙ АСПЕКТ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ АГРОСФЕРИ
Розглядаютъся науково-практичт проблемы ринку прац1 в Украж, анал1зуетъся стан заынятост1 стъсъкого населения та перспективы зменшення скрытого безробття, розвытку рынку стъсъко! прац1.
Ключов1 слова: праця, рынок прац1, м1грац1я, безробття, постшне населения.
Постановка проблеми. Найяскравше вщбивае внутршш процеси в держав! демограф1чний розвиток. 1деться не лише про народжувашсть \ вщтворення населения, а й про загальну яюсть людського ресурсу: стан здоров'я, еколопчну ситуащю, тривалкть життя, р1вень народжуваност1, стввщношення населения в р1зних вжових трупах, економ1чний розвиток, м1гращю, сощально-психолопчне самопочуття населения, р1вень культури.
Анашз останшх дослщжень 1 публшацш. Дослщженню проблем формування та використання трудових ресурЫв села та вщтворення трудового потенщалу аграрного виробництва присвячеш науков1 роботи Д. Богиш, П. П. Борщевського, О. А. Богуцького, О. Г. Гудзинського, О. Дякова, В Д1есперова, I. Л. Левицью, С. Д. Лучик, М. Й. Малка, М. М. Матюхи, П. Т. Саблука, М. Шаповала, Л. Шепотько, О.Г. Шпикуляка, В. В. Юрчишина, К. I. Якуби та шших.
Разом з тнм ряд питань, особливо тих, що стосуються яюсних характеристик трудового потенщалу аграрно! сфери, галузевих умов \ фактор1в його вщтворення розглянут1 недостатньо \ потребують подальшого вивчення \ дослщження.
Метою дано! науково! публжаци е вивчення демограф1чно! ситуаци в сшьськш мкцевост1 Украши та визначення напрям1в забезпечення надежно! зайнятост1 населения, зменшення безроб1ття сшьського населения та розвитку ринку пращ.
Демограф1чним потенщалом села е число його мешканщв. Зростання чисельност1 сшьського населения з демограф1чно! точки зору головним чином визначаеться статистикою народжуваност1 \ смертности а також балансом м1граци населения.
О.В. Кустовська визначае демограф1чне явище, як значну змшу кшьюсних та яккних параметр1в населения або демограф1чних процеЫв, що здшснюе пом1тний вплив на характер вщтворення. Найбшьш поширеними, на И думку, е два види демограф¿чних явищ: одш залежать вщ власне характеру вщтворення населения та взаемозв'язюв його компонент. До них належать д1тонародження, вимирання поколшня, змша чисельност1 населения, а також взаемозв'язки його
® Кафлевська С.Г., 2012
41
структури та руху (наприклад, стабшзащя вшово! структуры, старшня населения). 1нш1 зумовлюються взаемод1ею вщтворення населения з природными та сощальними процесами. Переважна бшьшкть демограф1чних явищ належать до другого виду I е виявом ди зовшшшх щодо вщтворення населения фактор1в. Демограф1чш явища можна вважати виявом законом1рностей демограф1чних процеав, тенденцш 1хньо! змши [1].
Дослщження показують, що демограф1чна ситуащя в Укра!ш насьогодш, визначаеться демограф1чною кризою, яка характеризуеться зниженням народжуваност1, зростанням смертности старшням населения, штенсивним м1грацшним вщпливом молодих людей за кордон. Особливо загрозливих розм1р1в вона набула в украшських селах, зменшення чисельност1 населения тут почалось ще з 2000 р.
На думку С. Д. Лучик, основна причина демограф1чно! кризи криеться у сфер1 пращ. Складна економ1чна ситуащя, що склалась в сшьському господарств1, незважаючи нав1ть на певш позитивш зрушення, призвела до того, що переважна бшьшкть селян перебувае на меж1 зубожшня. У сшьськш мкцевост1 виникло таке сощально небезпечне явище як безроб1ття. Складшсть з отриманням достатньо оплачувано! роботи змушуе багатьох громадян нашо! держави шукати роботу у мктах або за кордоном [2].
Перш шж анал1зувати яюсш показники трудового потенщалу сшьського населения, необхщно дослщити основш тенденци розвнтку його кшьюсннх характеристик. Узагальнюючим показником, який окреслюе загальш тенденци розвнтку демограф1чних процеав у сшьськш мкцевост1, е динамжа абсолютно! I вщносно! чисельност1 населения.
Таблиця 1
Динамжа чисельносл населения УкраУни [3]__
Показники Роки 2011 р в % до 1995р.
1995 2000 2005 2009 2010 2011
Наявне населения, тис. оаб 51728,4 49429,8 47280,8 46143,7 45962,9 45778,5 88,5
у т.ч.мюьке 35118,8 33338,6 32009,3 31587,2 31524,8 31441,6 89,5
сшьське 16609,6 16091,2 15271,5 14556,5 14438,1 14336,9 86,3
Частка наявного сшьського населения, % 32,1 32,6 32,3 31,5 31,4 31,3 X
Постшне населения, тис. оаб 51300,4 49115,0 47100,5 45963,4 45782,6 45598,2 88,9
Частка постш-ного сшьського населения, % 99,2 99,4 99,6 99,6 99,6 99,6 X
чоловшв 46,4 46,3 46,2 46,1 46,1 46,1 X
ЖШОК 53,6 53,7 53,8 53,9 53,9 53,9 X
42
Так, за останшми даними Держкомстату станом, на 1 с1чня 2011 р. в Укра!ш чисельшсть постшного населения становила 45598,2 тис. ос1б, що на 5949,9 тис. чол. (13,0 %) менше пор1вняно ¿з 1995 роком, а пор1вняно ¿з 2010 роком на 184,4 тис. чоловж (0,4 %). В той час, як мюьке населения зменшилось вщповщно на 3677,2 \ 83,2 тис. чоловж, то сшьське на 2272,7 \ 101,2 тис. чоловш, що засвщчуе факт мпрацп сшьського населения, особливо в останш роки, в мюто та за меж1 Украши I депопуляци сшьського населения.
В структур! населения 31,3 % займае сшьське населения, що не тдтверджуе статус Украши, як аграрно! держави, 1 68,7 % - це мюьке населения, питома вага якого зросла на 0,8 пунктов пор1вняно ¿з 1995 роком.
53,9 % населения - це жшки та 46,1 % - чоловши, питома вага яких зменшилась пор1вняно ¿з базисним роком на 0,7 пункти. Проте останш чотири роки дане сшввщнлошення е незмшним.
Починаючи з 1990 р. села Украши втратили 2632,4 тис. жител1в, що становить бшьше 43,4 % загального обсягу скорочення, при тому, що частка сшьських жител1в у загальнш структур! населения Украши становить лише третину.
60000
50000
40000
30000
20000
10000
0
1995 2000 2005 2008 2009 2010 2011
□ Мюьке □ Сшьське
Рис.1. Динамжа чисельносп населения УкраУни
3 графша 2. видно, що, починаючи з 2002 року, простежуеться чтока тенденцш до зниження питомо! ваги сшьського населения в його загальнш чисельносто на 1,7 пункти. Це зменшення зумовлено, передуЫм, природним скороченням (табл. 2).
Статистика твердить, що за роки незалежност1 в Укра!ш вщбулись значш змши у скорочеш наявно! чисельност1 населения. Зокрема, значно зменшилась питома вага сшьського населения. За останш роки питома вага селян коливаеться в межах 31-33% вщ усього наявного населения. Украша змшила свш статус
43
аграрно! держави.
На думку Саблука П.Т., Купалово! Г.1. зменшення сшьського населения вщбувалося внаслщок високих, сощально невиправданих темшв урбашзаци, розбудови великих мкт та штенсивного у зв'язку з цим м1грацшного вщпливу селян у мкта, що докоршно падрвало демограф1чну основу !х вщтворення. Не меншо! шкоди завдали адмшктративно-територ1альш перетворення сшьських поселень у мюью. Зменшення природного приросту селянства, починаючи з 1979 р., переросло у депопуляцш. [4,5].
Рк
Рис. 2. Динамжа питомоТ ваги селян у загальнш чисельносп населения УкраУни, %
Якщо до початку 90-х роюв основним чинником зменшення чисельносп сшьського населения виступав м1грацшний вщплив до м1ських поселень, то протягом дослщжуваного перюду визначальною причиною скорочення кшькосп сшьського населения е природне скорочення населения, тобто переважання чисельносп померлих над чисельшстю народжених, або депопулящя населения.
Незважаючи на те, що чнсельшсть мкького населения у 2,2 рази бшьше сшьського, проте природне скорочення населения в абсолютному вираженш у сшьськш мюцевост1 значно вщр1зняеться за розм1рами вщ аналопчного процесу у мкьких поселениях. Якщо у 2010 рощ скорочення мкького населения склало 431,1 тис. ос1б, то сшьського - 267,1 тис. ос1б, що у 1,6 рази бшьше. Позитивним е те, що темпи скорочення населения як мкького так \ сшьського значно зменшились у 2010 рощ пор1вняно ¿з 2000 роком вщповщно на 5,7 та 11,3 пункти.
44
В 2010 рощ природне скорочення населения склало 200,6 тис. ос1б, що на 172,4 тис. ос1б (у 1,9 рази) менше р1вня 2000 року 1 на 6,4 тис. ос1б (3,3 %) бшьше р1вня 2009 року. Кр1м того, пор1вняно ¿з 2009 роком скорочення мюького населения у звпному рощ вщбувалось бшьш швидкими темпами на 11,4 тис. оЫб, тод1 як сшьського населения бшьш повшьно на 5,1 тис. оЫб, що повязано ¿з значним скороченням загально! кшькост1 населения у сшьськш мюцевосп (табл.
3).
Таблиця 3
Природний прщист (скорочення) населения УкраУни (тис. ос1б) *
Роки Всього Мюью поселения Сшьська мюцевють У вщсотках до 2000 р.
мюью поселения сшьська мюцевють
2000 -373,0 -219,1 -153,9 - -
2003 -356,8 -193,5 -163,3 88,3 108,1
2004 -334,0 -176,1 -157,9 80,4 102,6
2005 -355,9 -187,3 -168,6 85,5 109,6
2006 -297,7 -155,1 -142,6 70,8 92,7
2007 -290,2 -152,2 -138,0 69,5 89,7
2008 -243,9 -122,3 -121,6 55,8 79,0
2009 -194,2 -93,1 -101,1 42,5 65,7
2010 -200,6 -104,5 -96,0 47,7 62,4
Проте розрахований на основ! даних рисунку 2 коефщент уповшьнення вказуе на р1зницю у темпах такого скорочення, яка складае 203 %; а уповшьнення темтв природного скорочення населения у сшьських поселениях у 2010 рощ пор1вняно ¿з 2000 роком складае 2 рази, тод1 як у мюьких лише 43%.
(на 1000 наяеного населения)
-9,4 -9,5 I
-6,7 I -7,0 И
2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000
J М1ськ1 поселения
.1 с1льська мюцевють
Рис. 3. Загальш коеф1щснти природного приросту (скорочення)
Найпрша ситуащя ¿з природним скороченням населения сшьсько! мюцевосп у 2010 рощ склалася у Чертпвськш (-19,8), Сумськш (-14,5) та Черкаськш (- 12,2)
-8,3
3
4,8
-5,5
-10,5
6,3
20
-10
0
45
областях, тод1 як Закарпатська \ Р1вненська область мають коефщенти природного приросту вщповщно 2,6 1 0,9, коефщенти ж природного скорочення в Республщ1 Крим 1 Чершвецькш обласп мають мшмальний р1вень -1,1 та -1,5, що у 10 - 13 раз1в менше.
Таблиця 2
Показники природного руху населения УкраУни по роках* _
Показники 2000 2005 2010 2010 р. до 2000 р., %
Усього, тис. ос1б На 1 тис. населения Усього, тис. ос1б На 1 тис. населения Усього, тис. ос1б На 1 тис. населения
Чисельшсть народжених -усього 385,1 7,8 426,1 9,0 497,7 10,8 129,2
у мктах 238,0 7,2 284,3 8,9 326,6 10,4 137,2
у селах 147,1 9,2 141,8 9,4 171,1 11,9 116,3
Чисельшсть померлих -усього 758,1 15,4 782,0 16,6 698,2 15,2 92,1
у мктах 457,1 13,8 471,6 14,8 431,1 13,7 94,3
у селах 301,0 18,8 310,4 20,5 267,1 18,6 88,7
Природний приркт населения -всього -373,0 -7,6 -355,9 -7,6 -200,5 -4,4 X
у мктах -219,1 -6,6 -187,3 -5,9 -104,5 -3,7 X
у селах -153,9 -9,6 -168,6 -11,1 -96,0 -6,6 X
Юльюсть зареестрованих шлюб1в 274,5 5,6 332,1 7,1 305,9 6,7 111,4
Юльюсть зареестрованих розлучень 197,3 4,0 183,5 3,9 126,1 2,7 63,9
*Джерело розраховано за даними Державно! служби статистики Украши
Не сприяють виршенню демограф1чно! проблеми складш матер1альш та побутов1 умови селян. У сел1 проживае майже 23,3% населения вшом 60 роюв \ старше. Станом на 01.01.2011 р. в селах Украши проживае 16,0 % населения у вщ1 до 15 роюв, 6,3 % - вшом 15-19 роюв, 55 % - вшом 20-60 роюв { 22,7% вшом старше 60 роюв. Це значно пр1Ш показники, шж для вшових груп мюького населения в Укрш'ш (рис. 4; 5).
Ниш питома вага ос1б у вшд 60 роюв \ старше в загальнш чисельност1 населения становить 22,7% { е одшею з найбшьших у свт. Якщо вшова трамща мюького населения характеризуеться бшьш-менш р1вном1рним розподшом допрацездатних, працездатних \ шсляпрацездатних контингента, то у вшовш шрамвд сшьського населения ч1тко виокремлюються 2 групи - поколшня людей, як1 народилися у перюд короткочасного пщнесення народжуваност1 середини 1980-х роюв, I поколшня народжених у середин! 1930-х. Вища пор1вняно з мкьким населениям частка д1тей серед селян дае пщстави спод1ватися на певне омолодження сшьського населения у майбутньому.
46
□ до 15 р. □ 15-19 р. □ 20-60 р. □ старше 60 р.
□ до 15 р. □ 15-19 р. □ 20-60 р. □ старше 60
Рис. 4. Структура сшьського Рис. 5. Структура мкького населения
населения УкраТни УкраТни
В 1нститут1 демографн та сощальних дослщжень спробували прорахувати, що буде з нашим населениям, якщо кожна жшка народжуватиме двох д1тей (нще в Сврош немае такого високого показника), а середня тривалкть життя збшьшиться до р1вня Японн, тобто на 13 роюв. I нав1ть за таких умов населения Украши скорочуватиметься. "Це означав, що потенщал демограф1чного росту у нас вичерпаний. Вичерпаний через те, що серед нашого населения багато ос1б похилого вшу \ мало молодг Вщ середини 60-х роюв р1вень народжуваност1 не забезпечуе нав1ть просте вщтворення, тобто кожне наступне поколшня менше попереднього. Ниш п'ятир1чних д1вчаток менше, шж 75-лпшх жшок", - зазначае Е. Лбанова [6].
Заслуговуе на увагу проблема високого р1вня смертност1 молодо а особливо чолов1чого населения в1ком до 65 роюв, причиною яко! е травматизм як на робочому мют1, так \ в побут1, 65% новонароджених хлопчиюв не доживають до 65 роюв. Найбшьш1 зрушення (як \ протягом останшх 50 роюв) очжуються у показниках смертност1 чоловшв працездатного вжу. Передбачаеться, що ймов1ршсть померти, не доживши до 60 роюв, для 16-р1чних юнаюв у 2026 рощ становитиме 16-21%. Практично смертшсть саме цього контингенту визначатиме загальний характер тенденцш смертност1 та тривалост1 життя населения Украши, як зазначае демограф Е. Л1банова. 1нтенсившсть народжуваност1 зросла загалом з 7,8 у 2000 р. до 10,8 немовляти на 1000 населения у 2010 рощ, а р1вень смертност1 зменшилась вщповщно - з 15,4 до 15,2 особи. Проте, за И словами, ниш для вщтворення наци 10 украшських жшок повинш народжувати 23-24 дитини, а насправд1 народжуеться лише 13. "Украшська жшка не хоче народжувати - вона вийшла за меж1 родини \ прагне сощально реал1зуватися", - пщсумовуе Л1банова.
1з постшного сшьського населения 56,2% складае населения у працездатному вщ1 (чоловжи вжом 16-59 роюв, жшки - 16-54 роки), тод1 як мюького - 61,8 %. Особи старш1 працездатного в1ку у сшьсьюй мкцевост1
47
становлять 3828,6 тис. ос1б, або 26,6%, у мкт1 - 23,8 %, молодш1 працездатного вку - 2485,8 тис. ос1б або 17,2 % (14,4 % у м1ст1). 3 ус1х вшових труп дуже велика частка ос1б вшом 70 роюв \ старших - 14,1% (для пор1вняння - серед мюького населения цей показник становить лише 10,3 %).
Якщо в середньому по Укра!ш на 1 працездатного приходиться 0,41 населения старшого за працездатний вк, то у Чершпвськш та Черкаськш областях вщповщно - 0,51 та 0,47, а в Закарпатськш, Р1вненськш та Волинськш областях вщповщно - -0,31, 0,33 та 0,35.
Демограф1чна ситуащя у сшьськш мюцевост1, як \ в мютах, суттевим чином попршуеться негативними тенденщями зростання смертносп населения, яю розпочалися ще у минулому стол1ттг
Зростання смертноси сшьського населения обумовлено цшою низкою морально-психолопчних, сощально-економ1чних, етнчннх та шших причин довготривалого характеру впливу, низьким р1внем життя сшьського населения \ його попршенням у кризовий перюд, недостатшм р1внем розвитку сощально! шфраструктури, зокрема державно! системи охорони здоров'я, сформовано! за радянських час!в, ! кризою галуз! охорони здоров'я, обумовлено! сучасними сощально-економ1чними трансформац!ями, пог!ршенням стану навколишнього середовища У м!жнародн!й практиц! одним ¿з найб!льш емних показник!в, що характеризуе д!ев!сть соц!ально-економ!чно! та демограф!чно! пол1тики, вважаеться показник смертност! немовлят, рис. 6.
Особливою штенсившстю зростання хараткризуеться показник смертност! серед немовлят, що народилися у с!льськ!й м!сцевост! у 2000 та 2007 - 2008 роках, коли було зафксовано його найвище значения - 11,9 та 11,8 - 10,9, тобто ¿з кожно! тисяч! живонароджених помирало майже 11 -12 д!тей. Однак, починаючи ¿з 2009 р. смертн!сть д!тей в!ком до одного року характеризуеться поступовим зниженням, ! у 2010 р. зазначений показник у сшьськш м!сцевост! становив 9,3 у розрахунку на 1000 живонароджених, що на 1,6 менше р!вня 2000 року, коли даний показник був найвищим ¿на 0,8 вище р1вня 2003 року, коли даний показник був найнижчим.
Що стосуеться коефщента смертност! д1тей у в1щ до 1 року у мюьких поселениях, то тут спостеркаеться краща ситуащя, яка характеризуеться зниженням даного показника у 2010 рощ пор1вняно ¿з 2000 роком на 3,4 пункти { в 2010 рощ цей показник (8,5) майже сягнув р1вня 2003 року (8,3).
Проведений анал1з показниюв смертност! немовлят у сшьськш мюцевост1 та мктах доводить прше становище сшьських жител1в, оскшьки досвщ свщчить, що перший мкяць життя немовляти характеризуеться найвищим ризиком смертц саме у цей перюд найвища ймов1ршсть померти у найменш життездатних д1тей, насамперед ввд причин, яю не пщдаються лкуванню та корекцн.
Одним ¿з головних чинниюв формування, функщонування й розвитку трудового потенщалу краши е мкращя населения. Демограф1чш, освп-ш, професшш характеристики учасниюв мкрацшних процеав активно сприяють вщтворенню людського потенщалу. Саме цим пояснюеться пщвищена увага вчених-економкт1в до регулювання мкрацшних процеав.
48
- Мюьм поселения —■ — Стьська мюцевють —Д—Усього по УкраМ
Рис. 6. Коефщ^нти смертност! д1тей у в1щ до 1 року (померло дггей вжом до 1 року на 1000 народжених живими) в УкраУш
Основними центрами тяжшня украшських трудових м1грант1в е РоЫя (4050%), Польща (15-20%), Чех1я (10-15%), 1тал1я (майже 10%), Португал1я (4-6%). У цшому понад 90% загального потоку трудових м1грант1в припадае на краши СНД (Роая 1 частково Бшорусь), кра!ни Вишеградсько! групп (Польща, Словаюя, Чех1я, Угорщина) та держави Швденно! Свропи.
Тривалкть перебування наших громадян на робот1 за кордоном становить у середньому блнзько шести мкящв. Оскшьки в трудових мпрацшх бере участь майже 10% економ1чно активного населения, то пропозищя робочо! сили громадян Укра!ни за межами нашо! держави складае 5% вщ загально! пропозицн робочо! сили. Таким чином, сучасна трудова м1гращя не тшьки зменшуе масштаби пропозицн робочо! сили на украшському ринку пращ, а й знижуе !! яюсть [7].
Ситуащя, ймов1рно, ютотно змшиться вже найближчим часом у зв'язку з1 вступом до СС захщних сусвдв Укра!ни. Полшшення можливостей зайнятост1 в кра!нах Швденно! Свропи (Португал1я, Грещя) не компенсуе втратн таких можливостей у Польщ1, Чехи, Словаччиш, Угорщиш. Менше 10% колишшх трудових м1грант1в вщкривае в Укра!ш власну справу, I лише окрем1 особи створюють робоч1 мюця для найманих пращвниюв - переважна частина теля повернення працюе за наймом. Отже, ймов1рне зменшення масштаб1в трудово! мпрацп викличе певне посилення навантаження на в1тчизняний ринок пращ
49
Сьогодш сшьське населения \ сшьське господарство е джерелом поповнення робочо! сили великих мют та шдустр1альних центр1в не тшьки Украши I республж колишнього Радянського Союзу, але I заруб1жжя (Греци, 1тали, 1спани, Португали, Шмеччини, Англи, Польщ1, США та ш.). У результат! чого абсолютна чисельшсть селян за 1913 - 2010 роки зменшилась на 12,5 млн. ос1б, або на 44,0 %, а питома вага сшьського населения у загальнш чисельност1 населения Украши скоротилась з 81 % у 1913 рощ до 32,5 % у 2010 рощ, або майже у 2,5 рази. Найбшьш мобшьною е молодь, яка покидае село у перше чергу. Тшьки двадцята частина ввд тих, хто народжуеться та виростае в сел1 залишаеться тут жити. Якщо не вжити ниш невщкладних заход1в, то у сел1 загострнться дефщнт як квал1ф1кованнх кадр1в, так I робочо! снлн загалом [8].
6 4
Ю 2
'(3 2 о
о 0 о
§ -2
й л
к -4
"~*~3,6 *-3,2 *-3,2 * 3,5
У1
°00° 2003 2 0041 6^005 1111 2206 2007 2008 2009 1 2010
^-5,1
] ^-7 Рк
■ Коефщенти мнрацшного приросту
Рис.7. Р1вень м1грацшного приросту (скорочення) населения УкраУни
Отже, задослщжуваний перюд (2000-2010 рр.) спостеркаемо скорочення населения по Укра!ш, яке вщбуваеться в основному за рахунок природного й мехашчного руху. Варто вщзначити, що м1грацшш процеси дещо знижуються. Так, у 2010 рощ пор1вняно з 2008-м сальдо м1граци зменшилося на 13,7 тис. оаб.
Перераховаш тенденцн мають довготермшовий характер, а тому, на наш погляд, для !хнього виршення потр1бно розробити довгостроков1 й цшенаправлеш ди, насамперед, на мкцевому, пот1м регюнальному та державному р1внях. У такш ситуацп напрями демограф1чно! пол1тики держави мають бути спрямоваш, передуам, на пщвищення р1вня та полшшення якост1 життя населения. Акценти слщ робити не на кшьюсних, а яюсних структурних параметрах демограф1чного вщтворення, а саме - на економ1чному забезпеченш вщтворення населения, неообхщному сощальному захист1 сшьських Ымей, особливо з д1тьми та оЫб похилого вжу, полшшенш еколопчно! ситуаци, популяризаци здорового способу життя, створенш належдних матер1альних умов, а також умов пращ, осв1ти, охорони здоров'я, вщпочинку. Здшснення цих
50
заход1в забезпечить перехщ до сучасного режиму вщтворення населения \ пщвищення тривалост1 повнощнного активного життя населения на селг
Висновки. У сшьськш мюцевост1 вщбуваеться активний процес скорочення сшьського населения \ попршення його кшьюсних та яюсннх характеристик. Значна частина населения складаеться з людей пенсшного вку, з нижчим р1внем осв1ти, шж у промисловому сектор^ без надежно! мотивацн до пращ. Вщбуваеться масове перемщення трудових ресурЫв до особистих селянських господарств з переважанням важко! ручно! пращ та низьким р1внем И продуктивности Наявний трудовий потенщал сшьськогосподарських пщприемств не використовуеться з достатшм р1внем ефективностг
Тому, для покращення демограф1чних чинниюв в кра!ш1 спрямування !х на вщтворення трудового потенщалу села необхщно створювати робоч1 м1сця не лише в аграрних пщприемствах, а й на пщприемствах, яю забезпечують розвиток виробничо! та сощально! шфраструктури; розвивати сощально -трудов! вщносини в аграрному сектора регулювати, використовуючи ринков! важел1, вщтк висококвал!фкованих спещашспв за кордон; використовувати економ!чш й сощальш важел! для актив!зацн сшьського населения, пщвищення доход1в та р1вня !х життя; вдосконалювати нормативно-правове забезпечення для регулювання трудово! д1яльност1 пращвниюв; створити ч1тку систему захисту прав громадян Украши, що працюють за кордоном, протид1яти незаконнш мшрацн, торпвл! людьми.
Л1тература
1. Кустовська О.В. Демограф1чний розвиток (статистичний анал1з I моделювання) / О.В. Кустовська. - Тернопшь: Економ1чна думка, 2008. - 326 с.
2. Лучик С.Д. Вплив трансформацшних змш на використання трудового потенщалу села / С.Д. Лучик // Економка АПК. - 2009. - №3. - С. 149-153.
3. Державний ком1тет статистики Украши [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: Ийр:// www.ukrstat.gov.ua.
4. Саблук П.Т. Демограф!чш проблеми украшського села: наук. доп. / П.Т. Саблук, К.1. Якуба; В1дп. ред. акад. УААН П.Т. Саблук. - К.: 1АЕ УААН, 2002. - 37 с.
5. Купалова Г.1. Ринок робочо! сили в аграрному сектор! економки Украши (теоретичш та практичш проблеми) / Г.1. Купалова. - К.: 1АЕ, 1995. -234 с.
6. Л1банова Е. Ринок пращ та сощальний захист : навчальний поабник ¿з сощально! пол1тики / Е. Л1банова, О. Палш. - К.: Вид-во Соломн Павличко "Основи", 2004. - 491 с.
7. Стан ринку пращ в сшьськш мшцевост! Розвиток ринку пращ в Укра!ш: проблеми та перспективи ©agroua.net 2002-2006
8. Жабак М. М. Концептуальш засади державного регулювання вщтворення та використання трудового потенщалу села / М. М. Жабак //Економка та держава. - 2010. - №5. - С.20-22.
51
Summary
Kaflevska S. G., candidate of economic sciences associated professor Vinnitsa national agrarian university
DEMOGRAPHIC ASPECT OF THE LABOUR POTENTIAL OF AGRICULTURAL SPHERE
Scientific and practical problems of the labour market in Ukraine are considered; the state of employment of rural population and perspectives of the reduction of hidden unemployment and development of the rural labour market are analyzed.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
52
