CC BY
21
УДК 314.18:316.334.55(477.54)
Ментей О.С., к.е.н, викладач®
Хартвсъкии нацюналъний аграрнийутверситет гм. В.В. Докучаева
ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНИЯ ХАРК1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
Здтснено анал1з динамгки чиселъност1 стъсъкого населения Харкгвсъког област1. Зазначено основт проблемы та наслгдки сучасног демограф1чног тенденцИ села. Зроблено статистичний прогноз чыселъност1 стъсъкого населения дослгджуваногорегюну.
Ключое1 слова: демограф1я, населения, прогноз.
Постановка проблеми. Демограф1чш прогнози лежать в основ! будь -якого социального прогнозування \ планування. Незалежно вщ того, що плануеться на перспективу: розвиток виробництва товар1в або послуг, сощальна структура суспшьства, окрем1 сощальш процеси - у вс1х випадках, нам перш за все потр1бно знати чисельшсть \ склад майбутшх учасниюв цих сощальних процеЫв, оскшьки це впливае на характер та штенсившсть 1х д1яльност1 вщповщно, на характер та штенсившсть сощальних процеав.
Отже, прогнозування чисельност1 населения завжди буде актуальним, тому що наявшсть достов1рно! демограф1чно! шформаци е необхщним елементом забезпечення нормально! життед1яльност1 суспшьства.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Перш1 спроби прогнозування населения датуються юнцем 17- початком 18 стол1ття [1, с. 10]. Цш проблем! присвячено фшософсью та економ1чш трактати перюду феодал1зму та зародження ¿ндустр1ального суспшьства. В Укра!ш перш1 прогнозш розробки чисельност1 населения здшснили на початку 30-х роюв 20 стол1ття в1тчизняш вчеш Ю.О. Корчак-Чепурювський, М.В. Птуха, А.П. Хоменко [1, с.25]. Попри деяку недосконалкть прогнозннх гшотез розвптку населения, спроби скласти перш1 прогнозш розрахунки кшькост1 населения УРСР були важливою в1хою у становленш в1тчизняного демограф1чного прогнозування.
Сьогодш прогнозуванням чисельност1 населения Украши займаються не тшьки провщш науковщ держави, але й м1жнародш оргашзаци. Зокрема, згщно з прогнозами Св1тового банку, чисельшсть населения працездатного в1ку в Укра!ш протягом перюду вщ 2005 до 2020 року скоротиться на 16% при вщносно сталш загальнш чисельност1 [2]. Що ж виходить - загальна кшьккть населения не зменшуеться, а кшьккть працездатного населения зменшуеться, отже маемо старшня населения.
Старшня населения - це невщворотна демограф1чна тенденщя. Однак у Звт Св1тового банку вказуеться, що немае пщстав через це бити на сполох. Завдяки кращому усвщомленню стратепчних виклиюв, як1 несе старшня
® Ментей О.С., 2012
453
населения, та вчасному впровадженню необхщних реформ краши зможуть усшшно подолати наслщки "третього перехщного перюду". "Проте", - як пщкреслюе Пол Бермшгхем, - "добре пщготуватися - означав починати д1яти вже сьогодш" [2].
Метою статт! е анал1з динамжи вибуття сшьського населения Харювсько! обласп та прогнозування подальшо! тенденци.
Виклад основного матер1алу. В наслщок дп у сшьському господарств! Украши ринкових мехашзм1в, що грунтуються на вшьнш конкурентам боротьб1, продовжуеться розвиток структурних змш виробництва: трансформуеться спещал1защя пщприемств з ор1ентащею на скорочення нерентабельних напрямюв та розвнток виробництва тих вид1в продукцп, що е прибутковими. Наслщком тако! переор1ентаци в 2009 р. стало зростання обсяпв землекористування у круиних пщприемств галуз1, як1 зор1ентоваш иереважно на рослинництво, акумулювання земель вщбувалося до початку фшансово! кризи, коли госиодарства ще мали ресурси для накоиичення земель.
В галуз1 тваринництва спостер1гаеться подальше скорочення виробництва (окр1м птах1вництва), \ фшансова криза, що розпочалася у вересш 2008 р., лише посилила цю тенденцш. В перспектив! структурш змши в сшьському господарств! будуть ще бшьш пом1тними, можна оч1кувати подальшого зменшення кшькост1 господарств, що мають в свош структур! виробництва галузь тваринництва. Також варто оч1кувати подальшого укрупнения господарств, адже невеликим пщприемствам буде важко пережити економ1чну та фшансову кризи самостшно. На основ! врахування даних тенденцш, питания формування чисельност1 трудового населения ¿з забезпеченням продуктивно! зайнятост1 в сшьськш мюцевост1 вимагають глибокого теоретичного та методичного переосмислення.
Враховуючи те, що галузь сшьського господарства е найбшьш залежною вщ природно-кл1матичних умов економ1чно! д1яльносп, виробництво напряму залежить вщ дп природних \ бюлопчних закошв, праця в сел1 вимагае не лише високих ф1зичних навантажень, а й значних витрат часу на виконання робочих операцш. Так як сшьське господарство е специф1чною галуззю, що мае значну територ1альну розпорошешеть, а виробництво в ньому мае як економ1чний, так \ природний та бюлопчний характер, трудова участь в ньому вимагае значно! мобшзаци сил пращвниюв села. Через кнування розб1жност1 м1ж робочим перюдом I юнцевим результатом, особливо вщчуваеться часова вщдалешеть в галуз1 рослинництва, процес винагороди за працю часто не вщповщае трудовим зусиллям працюючого, формування доход1в пращвниюв села е неоднорщним, остаточний 1х розм1р визначаеться лише теля реал1заци сшьськогосподарсько! продукцп [3, с.108].
Оцшюючи динамку забезпеченост1 сшьського господарства Харювсько! област1 працездатним населениям за перюд 2000-2009 рр., вщм1тимо спад як загально! кшькост1 населения сшьських територш, так I зниження 1х працездатно! кшькост1 та числа оЫб, зайнятих безпосередньо в сшьському господарств!. Статистичш даш Головного управлшня статистики в Харювськш
454
обласи свщчать, що за останш 15 рок1в сшьське населения област1 скоротилося на 101,7 тис., або на 13,2 % (по Укра!ш цей показник становить 12 %) [4, с.164].
За 2010 р. найнегатившше "сальдо мкраци" вщзначено по Барвшювському району - 549 оЫб, по Бор1вському, Золоч1вському, Великобурлуцькому та Близнюювському районах вибуло вщ 240 до 260 ос1б, у той же час Харювський, Дергач1вський, Чугу!вський, Первомайський та Лоз1вський райони стали найприваблившими для переселения до них людей з шших регюшв. У цьому контекст! характерне те, що в тих же Дергач1вському, Чугу!вському та Харювському районах збудовано та введено в експлуатацш найбшыле житла в сшьськш м1сцевост1 - вщ 7 до 17 тис. ж2, у той час як у Шевченк1вському райош цей показник нульовий, а по Двор1чанському, Барвшмвському, Зачепил1вському, Кегич1вському та Краснокутському районах складае лише вщ 300 до 500 м2 [5, с 423]. Причиною цього стали як економ1чш фактори, так \ сощальш проблеми, що не виршувались в сшьськш мюцевост1 десятир1ччями. Загальне зниження кшькост1 пращвниюв сшьського господарства за перюд з 2000 р. по 2009 р. склало 88,9 тис. ос1б. Найвищ1 темпи вибуття пращвниюв з галуз1 спостеркаються в перюд з 2000 р. по 2005 р, коли, в середньому зарш галузь втрачала 11,1 тис. ос1б.
Основними факторами вибуття стали не лише старшня населения та недостатня оновлювашсть кадр1в молодими пращвниками, але й скорочення самого виробництва, зменшення кшькост1 дшчих сшьськогосподарських пщприемств. 3 2005 по 2009 втрачалось, в середньому, 710 ос1б на рк. При цьому, якщо в 2000 рощ кшьюсть працюючих в сшьському господарств1 складала 18,6% вщ загально! кшькост1 населения села, то на 2009 рк цей показник скоротився до 5,0%, тобто \ у вщносному вираженш вщбулось скорочення частки працюючих в агарному сектор! до загально! кшькост1 селян на 13,56 вщсоткових пункти [6, с.233].
Через продовження негативних процеЫв в сощально-економ1чному розвитку села, спостеркаеться зниження привабливост1 проживания населения у сшьськш мкцевост1, особливо молодо зростае р1вень мкраци з села. Загальне сальдо м1граци в цшому по обласп у 2009 р. дор1внювало 1985 ос1б (0,7 особи на 1000 жителш). Мтграцшний приркт населения формувався переважно за рахунок м1жрегюнального м1грацшного обмшу (73,7%).
Таблиця 1
Динамжа вибуття сшьського населения Харк1всько¥ обласп
за 2001-2010 рр.
Рк Кшьюсть сшьського населения тис. ос1б Скорочення
тис. ос1б у %
2001 628,6 - -
2002 625,5 -3,1 -0,5
2006 586,0 -39,5 -6,7
2008 568,5 -17,5 -3,1
2009 560,9 -7,6 -1,4
2010 555,0 -5,9 -1,1
середне значения 587,4 -12,3 -2,1
455
В наслщок цього втрачаеться демограф1чний, трудовий та штелектуальний потенщал сшьсько! мюцевостг Розрахунки, приведен! в табл. 1, доводять, що скорочення сшьського населения Харювсько! област1 -вщбуваеться постшно, а саме: з 2001 по 2010 р1к кшькють сшьського населения скоротилась на 73,6 тис. ос1б, що в середньому, складае 12,27 тис. ос1б щор1чно.
Зростають депресивш процеси, продовжуеться обезлюднення сшьських населених пункт1в. В Харювськш област1 практично в кожному райош е по декшька сш, що вже втратили можливють до самовщтворення населения \ в перспектив! зникнуть в найближч1 роки. Найвищ1 темпи скорочення спостер1гались в 2006р., коли за р1к населения сш област1 зменшилось на 6,7%. У 2009-2010рр. темпи скорочення дещо уповшьнились, склавши 1,4 та 1,1% вщповщно, але про перспективне подолання процесу скорочення ще не можна говорити. Визначаючи перспективу подальшого формування трудових ресурав сшьськогосподарських пщприемств, проведемо прогнозування динамжи загально! кшькост1 населения сшьсько! мюцевост1 для наступних 10 роюв на основ! розрахунку ряд1в динамжи (табл. 2).
Таблиця 2
Прогноз вибуття сшьського населения ХаркчвськоУ облает! _на 2011-2020рр._
Р1к Прогнозована кшькють населения, тис. ос1б Прогнозоване скорочення населения , тис. ос1б
2011 543,41 -11,59
2012 532,06 -11,35
2013 520,95 -11,11
2014 510,07 -10,88
2015 499,42 -10,65
2016 488,99 -10,43
2017 478,78 -10,21
2018 468,78 -10,00
2019 458,99 -9,79
2020 449,41 -9,58
Як видно з таблиц! 2, спостер1гаеться скорочення загально! чисельност1 населения. Дане скорочення вщбуваеться переважно за рахунок молодих \ працездатних людей. I, на жаль, прогноз в цьому сенс1 вкрай несприятливий. Нав1ть при позитивних тенденщях народжуваност1, яю ми спостер1гаемо зараз, ми не зможемо зламати тенденцш скорочення чисельностг Народжувашсть в осяжному майбутньому не буде забезпечувати нав1ть просте вщтворення населения.
3 огляду на це, державна пол1тика в умовах старшчого населения повинна будуватися виходячи, принаймш, з двох складових: перша - пол1тика, спрямована на змшу демограф1чно! структури, зокрема, збшьшення народжуваност1 та поповнення молодого населения за рахунок м1грацшно1 пол1тики, а друга складова - це пщтримка людей похилого вку.
456
Висновки. Отже, щор1чне середне вибуття сшьського населения Харювсько! област1 за 2001-2010 роки становить 12,3 тис. oci6., що становить 2,1% вщ загально! чисельност1 населения. При збереженш дано! тенденци до 2020 року чисельшсть сшьського населения Харювсько! област1 прогнозуеться в кшькост1 449,41 тис.ос1б.
Лише гнучка i спрямована на кожну окрему людину демограф1чна полынка спроможна у сучасних умовах зламати дану тенденцш та зберегти сшьський генофонд perioHy, забезпечити умови для розширеного вщтворення населения.
Л1тература
1. MaxopiH Г.Л. Основи демографи. Курс лекцш / Г.Л. MaxopiH / Житомир: Вид-во "Волинь", 2009. - 96 с.
2. Населения Украши CTapie - для иодолання наслщмв таких демограф1чних змш необхщш реформи [Електронний ресурс] / Зв1т Св1тового банку: К. - 2007. - Режим доступу: http://web.worldbank.org.
3. Якуба K.I. Безроб1ття селян: економ1чний i сощальний аспект / K.I. Якуба // Економ1каАПК. - 2010. - №6. - с.107-112.
4. Статистичний зб1рник: праця Харювсько! област1 2009 / за ред. О. С. Никифорова - Харюв: Головне управлшня статистики у Харювськш облает^ 2010. - 347 с.
5. Статистичний щор1чник Харкшсько! обласп за 2009 piK. - Харюв: Головне управл1ння статистики у Харювськш обласп, 2010. - 628 с.
6. Економ1чна активнють населения Украши в 2008 рощ. Стат. щор1чник. К.: Держкомстат Украши, 2009. - 459 с.
Summary Mentej O.S.
Kharkiv national agrarian university the named after V.V. Dokuchaev
PROGNOSIS OF QUANTITY OF RURAL POPULATION OF KHARKIV AREA
The analysis of dynamics of quantity of rural population of the Kharkiv area is carried out. Basic problems and consequences of modern demographic tendency of village are marked. The statistical prognosis of quantity of rural population of the probed region is done.
Key words: demography, population, prognosis.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
457
