CC BY
17
УДК 332.1:330.3
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ РЕГ10НУ ЯК ОДИН З ВИЗНАЧАЛЬНИХ ЧИННИК1В РОЗВИТКУ
ЕК0Н0М1КИ, БАЗ0ВАН01 НА ЗНАННЯХ
© 2017 ЗВАРИЧ О. I.
УДК 332.1:330.3
Зварич О. I. Людський каштал perioHy як один з визначальних чиннимв розвитку економши, базованоТ на знаннях
Метою cmammi е визначення рол'> людського капталу як чинника економ1чного розвитку та конкурентоспроможностi регюшв в економщ ба-зованш на знаннях. Сформовано поняття людського капталу та складовi, що визначають його яксть. Зроблено акцент на зростанн значення людського капталу в економщ базованш на знаннях, та на рол'> людського капталу як одного з чинниюв, що зумовлюе розвиток регшкв. ЗдШ-снено анал'в та о^нку кожноI зi складовихлюдського капталу та на ¡х основi обчислено 'нтегральний показниклюдського капталу для регюшв Укртни, за допомогою якого визначено рвень ¡х конкурентоспроможностi. Проведений анал'в дав змогу дшти висновку про те, що, на жаль, у досл'джуваному перодi в уах регонах Украни спостер'гаеться зменшення числа студент'в, як i ^mmi пра^вни^в освти в перерахунку на 10 тис. мешкан^в, при цьому перша змiнна зменшувалась швидше, що св'дчить про необхiднiсть переосмислення i подальшоiiнновацiйно¡змiни системи вищоI освти у кра¡Hi.
Ключов'! слова: регон, економ'нний розвиток, людський каптал, економка, базована на знаннях. Табл.: 5. Ббл.: 8.
Зварич Олена IzopiBHa - кандидат економiчних наук, асистент, 1вано-Франшвський унверситет права iменi короля Данила Галицького (вул. £. Коновальця, 35,1вано-Франювськ, 76000, Украна) E-mail: lena_zl@ukr.net
УДК 332.1:330.3 Зварыч Е. И. Человеческий капитал региона как один из определяющих факторов развития экономики, основанной на знаниях
Целью статьи является определение роли человеческого капитала как фактора экономического развития и конкурентоспособности регионов в экономике, основанной на знаниях. В теоретической части статьи сформировано понятие человеческого капитала и составляющие, определяющие его качество. Сделан акцент на росте значения человеческого капитала в экономике, основанной на знаниях, и на роли человеческого капитала как одного из факторов, обусловливающих развитие регионов. Осуществлены анализ и оценка каждой из составляющих человеческого капитала, и на их основе вычислен интегральный показатель человеческого капитала для регионов Украины, с помощью которого определен уровень их конкурентоспособности. Проведенный анализ позволил сделать вывод о том, что, к сожалению, в исследуемом периоде во всех регионах Украины наблюдается уменьшение числа студентов, как и количества работников образования в пересчете на 10 тыс. населения, при этом первая переменная уменьшалась быстрее, что свидетельствует о необходимости переосмысления и последующих инновационных изменений системы высшего образования в стране. Ключевые слова: регион, экономическое развитие, человеческий капитал, экономика, основанная на знаниях. Табл.: 5. Библ.: 8.
Зварыч Елена Игоревна - кандидат экономических наук, ассистент, Ивано-Франковский университет права имени короля Даниила Галиц-кого (ул. Е. Коновальца, 35, Ивано-Франковск, 76000, Украина) E-mail: lena_zl@ukr.net
UDC 332.1:330.3
Zvarych O. I.
The Human Capital of Region as One of the Determining Factors for Development of the Knowledge-Based Economy
The article is aimed at defining the role of human capital as a factor for economic development and competitiveness of regions in a knowledge-based economy In the theoretical part of the article, the concept of human capital and the components determining its quality are formulated. The emphasis is placed on the growing importance of human capital in the knowledge economy and on the role of human capital as one of the factors contributing to the development of regions. The analysis and assessment of each of the components of human capital were carried out, and on their basis the integral index of human capital for the regions of Ukraine was calculated, with the help of which the level of their competitiveness was determined. The accomplished analysis provided to conclude that, unfortunately, during the period researched in all regions of Ukraine there was a decrease in the number of students, as well as the number of education workers in terms of the equivalent amount of 10 thousand people, while the first variable decreased faster, indicating the need for rethinking and subsequent innovative changes in the higher education system of the country.
Keywords: region, economic development, human capital, knowledge-based
economy.
Tbl.: 5. Bibl.: 8.
Zvarych Olena I. - PhD (Economics), Assistant, Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Halytskyi (35 Ye. Konovaltsia Str., Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine) E-mail: lena_zl@ukr.net
На сьогодш спостертаеться зростання защкав-леност тематикою, пов'язаною з побудовою економжи, базовано! на знаннях (ЕБЗ), тобто економжи, в якш знання, будучи стратепчним запасом суспкьства, стають И основою функцюнування. В еко-номiчному сенй знання трактуються однаково i як еко-номiчне благо, i як головний чинник розвитку економь ки. Знання можуть створювати та використовувати у сво!й дшльност ткьки люди, тому в ЕБЗ зростае значення людського кашталу.
Головними чинниками розвитку ЕБЗ е: + шновацшш знання та шноваци, що е основою нових видiв продукци i послуг, що дозволяе шдприемствам i регюнам отримати конкурен-тоспроможш переваги; + навчання i людський каштал, який може бути використаний в господарськш дiяльностi з ш-новацшним характером i який трактуеться однаково i як джерело, i як потенцшна ланка пере-дачi знань до економжи.
Концепцш людського капiталу в сучасному ви-глядi сформувалася, головним чином, шд впливом праць таких економiстiв, як Г. Беккер [1], Е. Дешсон [2], Т. Шульц [3], В. Антонюк [4], Н. Голiкова [5], Дж. Кен-дрик [6], В. Пономаренко, М. Кизим [7] та ш. Американ-ський економiст Е. Дешсон ще у 70-тi роки XX ст. визна-чив фактори економiчного зростання кра!ни, серед яких перше мiсце вiдвiв якостi робочо! сили, зокрема, рiвню освiти, що е найважливiшою складовою людського капиталу [2]. Методи оцiнки впливу людського кашталу на економiчне зростання краши в подальшому удосконале-но Дж. Кендриком [6]. За розробку та розвиток теори людського кашталу Т. Шульц та Г. Беккер отримали Но-белiвськi преми вцповцно у 1979 р. та 1992 р.
Проте, незважаючи на численш напрацювання, слiд зазначити необхiднiсть подальшо! розроб-ки науково-методологiчних засад i практичних рекомендацiй щодо аналiзу, оцшки та визначення ролi людського кашталу в економiчному розвитку i конку-рентоспроможностi регiонiв.
Постановка завдання виходить 1з дослiдження питань, пов'язаних iз роллю людського капiталу в реп-ональному розвитку економiки, базовано! на знаннях. У теоретичнш частинi стати сформовано поняття людського капталу i складовi, що визначають його яюсть. Також зроблено акцент на зростанш значення людського капталу в економiцi, базованiй на знаннях, та на ролi людського кашталу як одного з чинниюв, що зумовлюе розвиток регюшв. У практичнш частинi статтi здшсне-но аналiз та оцiнку кожно! зi складових людського ка-пiталу та на !х основi обчислено iнтегральний показник людського кашталу для регюшв Украши, за допомогою якого визначено рiвень !х конкурентоспроможностi.
Метою дослiдження е визначення ролi людського капiталу як чинника економiчного розвитку та конку-рентоспроможностi регiонiв в ЕБЗ.
Людський капiтал належить до нематерiальних за-пасiв i являе найважливiшу складову штелектуального капiталу. Вiн визначаеться як сукупшсть властивостей, притаманних людинi, таких як знання, вмшня, профе-сшний досвiд, психологiчнi характеристики, здоров'я i розвиток. Цi властивостi мають яюсний характер i во-лодiють визначеною вартютю. Впливаючи на продук-тившсть роботи працiвникiв, вони можуть бути джере-лом майбутнк доходiв однаково як для пращвника, так i для оргашзаци.
Видкяють двi ютотш ознаки людського капiталу: + його запас не змшюеться пропорцiйно до змши чисельностi населення. Це означае, що запаси людського кашталу не залежать в1д демографiч-ного потенщалу, !х можна розглядати як у ккь-кiсному, так i в яюсному аспектi; + людський каштал не пiдпадае пiд усi ринковi закони, вiн не може змшювати власника, од-нак може бути збкьшений через iнвестування в нього.
1нвестування в людський каштал шдвищуе його яюсть i може охоплювати такi дш
+ надання послуг, пов'язаних iз охороною здоров'я;
+ навчання на рiзних рiвнях, також освгга для до-рослих;
+ мiграцiя населення з метою пошуку кращо! ро-боти;
+ пошук шформаци про ситуацiю на ринку працi;
+ науковi дослiдження, що ведуть до розширення знань i можливостi !х застосування.
1нвестици в людський капiтал мають комплемен-тарний характер щодо швестицш у фiзичний капiтал, вiдповiдне ж використання фiзичного капiталу вимагае щораз бкьшого людського капiталу.
Людський каштал визначае працездатшсть людей, !х адаптащю до змiн у зовншньому середовищi та можли-востi прийняття нових рiшень. Зростання працевлашту-вання завдяки розвитку людського капiталу являе собою ютотний чинник, що сприяе повшшому використанню запасш працi. Ситуацiя на ринку пращ стосовно ршня освгти, розвитку науки, охорони здоров'я чи доступност до знарядь, вироблених на базi нових технологий, в1дно-ситься до чинниюв, що формують людський каптал.
У дослцженнях ЕБЗ людський каштал вцобра-жаеться у варткно-фшансовому та суспкьно-демо-графiчному вимiрi. У першому випадку вш трактуеться як сума капп^зованих коштiв на вцтворення i освiту людей працездатного вжу в економiчнiй дiяльностi. У другому випадку людський каштал визначають сукуп-ш запаси знань, компетенцiй i вмiнь, отриманих у про-цей навчання, i якi можуть сприяти дослiднiй, освiтнiй, практичнiй i господарсьюй дiяльностi.
На сьогоднi до найбкьш помiтних тенденцiй розвитку загалом i регiонального розвитку зокрема вiдноситься прискорення наукового i технологiчного прогресу, надаеться велике значення таким чинникам, як знання, дослцження i 1нновадГ1. Темпи сощально-економiчного розвитку регiонiв i рiвень !х конкуренто-спроможностi меншою мiрою тепер визначають при-роднi та матерiальнi ресурси, а бкьшою - нематерiальнi форми капiталу, перш за все, освiченi люди, такi, яю во-лодiють здiбнiстю i бажанням до спiвробiтництва, креа-тивнi, шноватори, здатнi абсорбувати шноваци.
Наголошуеться, що малорозвинений людський капiтал сильно прив'язаний i залежить вiд мiсця проживання, натомють особи, добре освiченi, виявляють бкьшу просторову рухливiсть. Тому б1дш малорозвиненi регiони характеризуе дефiцит людей, яю володiють знаннями й шновацшними здiбностями. Якщо хочеться ефективно будувати людський каштал в певному простор^ то варто водночас створювати умови для створення робочих мюць, в протилежному випадку матиме мiсце вцплив високо квалiфiкованих працiвникiв. Внаслiдок цього сконцентроваш локально кошти створення людського кашталу не будуть покрип, а зиски матимуть мюце на просторах, цкком випадко-вих (часто в шшш краМ).
Вплив знань як основного чинника ЕБЗ на регю-нальний розвиток диференцiюеться з огляду на його
ступшь просторово! концентраци. Розвиток ЕБЗ в ре-гiонах вимагае, щоб знання в них не лише розвивали-ся, але також використовувались, ведучи до отримання економiчних вигод у галузях, що мають особливе зна-чення для конкурентоспроможност регiонiв.
Зростанню значення людського капiталу в еконо-мiцi приписуеться в значному ступеш штенсифь кацш процесiв метрополiзащ!. У великих мютах людський капiтал створюеться завдяки школам i ви-шам, абсорбуеться завдяки м^ращ! i iнтенсивно вико-ристовуеться на ринку пращ. Регюнами з найбкьшим потенцiалом людського капiталу i водночас найбкьшим його приростом в останш роки е простори метрополи великих мiст. Швидкий розвиток найбагатших регiонiв означае те, що зростае !х дивергенцiя до малорозвине-них регiонiв, а звiдси варто очжувати посилення нерiв-ностi в доходах регюнальних економiк. Таким чином, утримання подку на високо- та малорозвинеш простори спричинене не ткьки нерiвномiрнiстю розподку засобiв у фiзичний капiтал, але й диференцiйованими ознаками мюцевих i регiональних спкьнот.
Одним iз головних чинникiв розвитку ЕБЗ, ^м людського капiталу, е шновацшш знання i 1нновадГ1, завдяки яким можуть розвиватися новi види виробництва продукщ! i послуг, шдприемства можуть отримувати конкурентоспроможну перевагу, а регюни отримують можливiсть розвитку. Регюнальний розвиток можна стимулювати через зростання шноващйност людей, краще освiчених, збкьшуючи !х перiод освiти, що знахо-дить вiддзеркалення у збiльшеннi !х рiвня знань. У ЕБЗ яюсна освiта i набутi вмiння е чинниками, що визна-чають успк на конкурентоспроможному ринку працi. Збкьшення перiоду освiти однак матиме ткьки тодi вплив на економiчний розвиток цього простору, коли отримаш теоретичш знання зможуть бути використа-ними практично. Це означае, що високий рiвень безро-бiття е чинником, що обмежуе (знижуе) вплив освгги на економiчне зростання.
Деякi дослдники звертають увагу на наявнiсть за-лежностi, що полягае у тому, що економiчний розвиток зумовлюе збкьшення попиту на освiту, а не навпаки. Швидший економiчний розвиток сприяе збкьшенню повернення iндивiдуальних iнвестицiй в осшту. 1накше кажучи, рiвень освии е тим вищим, чим вищим е рiвень зростання ВВП/ВРП.
Треба також пам'ятати, що, з одного боку, збкьшення перюду освпи, що знаходить вiддзеркалення у збкь-шеннi рiвня знань, може стимулювати економiчний розвиток через зростання шноващйност краще освiчених людей, а з другого - економiчний розвиток може бути пришвидшений через iмпорт сучасних технологiй i гос-подарських рiшень, застосовуваних на просторах, кра-ще розвинених. Очевидно, що ефективне використання цих технологiй i рiшень вимагае шдвищення рiвня освiти населення. Варто також звернути увагу на той факт, що шновацшш процеси, впроваджуваш зовшшшми чинниками щодо ще! мюцево! спкьноти, можуть стикнутись iз неприхильною реакцiею з боку ще! спкьноти.
1стотними утруднюючими або унеможливлюю-чими бар'ерами для частини суспкьства в планi вкла-дення швестищй в людський капiтал е розповсюджеш соцiальнi нерiвностi. Супроводжують !х часто таю яви-ща, як закршлене безробiття, бiднiсть чи маргiналiзацiя, яю сприяють втратi людського капiталу, в результата чого фактичний рiвень накопичення людського кашта-лу нижчий в^д, можливого. Такi явища спостерiгаються на багатьох ринках пращ в просторових системах, по-гiршують доступ проживаючого населення до знань, що негативно впливае на розвиток людського кашталу. Вимушена безпорадшсть певних груп населення нази-ваеться вiдlемним людським кашталом. На зниження людського капiталу мае вплив також м^рацш з цих про-сторiв висококвалiфiкованих кадрiв.
Людський каптал визначаеться як сукупнiсть властивостей, що притаманш людям, зокрема, таких як знання, вмшня, професiйний досвц, психологiчнi характеристики, здоров'я i розвиток. Розглядаючи людський каптал вцносно вiдособлених просторових оди-ниць, можна констатувати, що його рiвень визначають таю складов^ як частка населення з вищою освгтою, сту-денти, академiчнi працiвники, науково-дослiднi працiв-ники, а також можливкть користування медичними по-слугами та послугами працевлаштування. Цi елементи варто дослiджувати в двох аспектах: стану i тенденцш змiни !х запасiв, а також !х використання.
Bимiрювання людського кашталу вимагае центи-фiкацil емпiричних показниюв, що вiдносяться до елементiв людського кашталу та визначають його яюсть.
У свп^ вищезгаданих роздумiв до показниюв, що описують людський каштал в просторовому трактуван-нi, можна взнести:
^ кiлькiсть студентiв вищих навчальних закладiв
на 10 тис. населення регюну; ^ кiлькiсть пращвниюв освiти на 10 тис. населення регюну;
+ кiлькiсть працiвникiв, зад1яних у виконаннi на-укових дослiджень, i розробок на 1000 працев-лаштованих осiб у регюш; ^ забезпеченiсть населення лiкарняними лiжками,
кiлькiсть лiжок на 10 тис. населення в регюш; + частка зареестрованих безробiтних у кiлькостi населення у працездатному вщ1
Для здшснення аналiзу й оцiнки кожно! зi скла-дових людського капiталу використано статистичш данi Державно! служби статистики Украши [8]. Аналi-зуючи ккьюсть студентiв вищих навчальних закладiв на 10 тис. населення регюну, варто зауважити значний розмах у формуванш ще! змшно!. У 2010 р. ця змшна до-сягла найвищого значення в м. Киевi (1981 студент на 10 тис. населення), найменшу ж - у Закарпатсьюй облас-тi (228 студентiв на 10 тис. населення) (табл. 1). У 2016 р. розмах став трохи менший, тому що аналiзована змшна досягла найвищого значення в м. Киевi (1285 студентав на 10 тис. населення), а найменшого - у Юровоградсьюй обласп (161 студент на 10 тис. населення).
За аналiзований перюд можна спостерiгати нега-тивну тенденцiю, а саме спад ккькосй осiб, що навчаються у вишах. Найб1льший спад спостер1га-еться у: Юровоградськш областi (на 42,91 %), мкт Киевi (на 35,13 %), Хмельницькш областi (на 34,03%), наймен-ший спад вiдмiчаеться у Вшницькш областi (на 8,09 %).
Наступна аналiзована складова людського каш-талу, що характеризуе вищу освггу та науково-дослiдну дiяльнiсть регiонiв Украши, - це кiлькiсть працiвникiв освiти на 10 тис. населення регюну. У 2010 р. найб1льше значення цього показника було у м. Киевi - 434 особи на 10 тис. населення, а в 2016 р. у Волинськш област -446 ос1б. Найменша ккьюсть пращвниюв освiти у 2010 р. була в Донецькш областi, а в 2016 р. - 86 ос1б на 10 тис. населення в Луганськш область Останне, вочевидь, зу-мовлено военними д1ями на територи цього регiону. Як видно, розмах у формуванш цiеl змшш становив 150 та 360 ос1б у 2010 та 2016 роках вцповцно.
За винятком Кшвсько!, Волинсько! та Терноп1ль-сько! областей, в яких кiлькiсть працiвникiв освiти в пе-рерахунку на 10 тис. населення незначно зросла (в1д 2 % до 5 %), у вс1х iнших областях спостерiгаеться стагнац1я або спад значення цього показника. Критичною е ситуа-ц1я в Луганськiй (на 70,36 %) та Донецькш (на 56,61 %) об-
ластях, в яких к1льюсть працшниюв освгти зменшилась за дослцжуваний перiод у 3,4 та 2,3 разу в1дпов1дно.
Не менш важливою характеристикою людського капiталу е к1льюсть прац1вникiв, зад1яних у виконанш наукових дослiджень i розробок. У перерахунку на 1000 професшно активних ос1б найб1льше ос16 в цш д1яльнос-т1 як в 2010 р., так ! в 2016 р., було задшно в м. Киев! (26 та 32 особи на 1000 працевлаштованих ос1б у регюш). Найменша к1льк1сть працевлаштованих - 0,2 особи у Хмельницькш та 0,3 особи у Донецькш областях зареестрова-но у 2010 та 2016 роках в1дпов1дно. Таким чином, розмах у формуванш анал1зовано! змшно! становив в 2010 р. 25,61 оаб, а в 2016 р. - вже 31,77 особи. Варто також за-значити, що без м. Киева та Харювсько! област1, в яких значення цього показника в анал1зованому перюд1 е най-б1льшими, вар1ац1я ще! змшно! в 1нших рег1онах е незна-чною (в1д 5 до 7 оаб у 2010 та 2016 роках в1дпов1дно).
На в1дмшу в1д двох попередн1х показниюв, за складовою юлькост пращвниюв, зад1яних у виконанш наукових досл1джень 1 розробок, спостер1гаеться зрос-тання в досл1джуваному пер1од1 в б1льшост1 рег1он1в. Найб1льше зростання припадае на Хмельницьку область (384,59 %), а найб1льший спад на Донецьку область (89,75 %) (див. табл. 1).
Таблиця 1
Складовi людського капiталу, що характеризуют вищу освiту i науково-дослiдну дiяльнiсть регiонiв УкраУни
за 2010 та 2016 рр.
Область Кiлькiсть студентiв вищих навчальних закладiв на 10 тис. населення, осiб Кшьмсть пращвниюв освгги на 10 тис. населення регюну, оаб Кшьмсть пращвниюв, задiяних у виконанш наукових доЫджень i розробок на 1000 зайнятих оаб в регюш, оаб
2010 2016 2016/ 2010, % 2010 2016 2016/ 2010, % 2010 2016 2016/ 2010, %
1 2 3 4 5 6 6 7 8 9
Украна 544 373 68,57 369 338 91,77 4 6 136,11
Вшницька 309 284 91,91 395 386 97,80 1 1 107,68
Волинська 324 257 79,32 431 446 103,44 1 1 99,92
Днтропетровська 513 371 72,32 348 351 100,89 5 7 139,64
Донецька 387 284 123 43,39 3 0,3 10,25
Житомирська 346 250 72,25 395 379 95,97 1 1 134,95
Закарпатська 228 180 78,95 383 390 101,77 1 1 127,83
Запорiзька 573 401 69,98 343 304 88,67 3 6 197,50
lвано-Франкiвська 397 276 69,52 391 391 99,88 1 1 65,31
КиТвська 235 170 72,34 356 375 105,25 3 2 83,08
Кiровоградська 282 161 57,09 367 370 100,95 1 1 134,70
Луганська 460 291 86 29,64 1 1 106,19
Львiвська 618 493 79,77 407 409 100,52 4 4 119,39
МиколаТвська 367 283 77,11 366 353 96,57 2 4 186,97
Одеська 597 475 79,56 406 377 92,69 3 3 124,91
Полтавська 437 341 78,03 352 329 93,51 2 2 142,34
Рiвненська 432 311 71,99 408 413 101,24 0,4 1 156,97
Сумська 445 332 74,61 367 374 101,64 3 6 180,94
Терноптьська 507 399 78,70 415 425 102,63 1 1 170,28
<С
О ^
ш <
=П <
=л о
<
2 ш
Зактчення табл. 1
1 2 3 4 s 6 6 7 а 9
XapKiBCbKa 928 659 71,01 393 380 96,69 12 13 115,53
XepcoHCbKa 354 257 72,60 373 371 99,64 2 2 93,46
Xмельницька 382 252 65,97 391 390 99,70 0,2 1 384,59
Черкаська 407 314 77,15 380 361 95,09 2 2 94,71
Чернiвецька 413 346 83,78 387 388 100,25 2 2 92,40
Чершпвська 294 204 69,39 363 362 99,61 1 2 145,39
м. Кшв 1981 1285 64,87 434 414 95,20 26 32 124,38
Наступш двi аналiзованi змiннi, тобто забезпече-нiсть населення лжарняними лiжками (кiлькiсть лiжок на 10 тис. населення в регюш) та частка зареeстрованих безробiтних у илькост населення у працездатному вщ характеризують доступ населення до послуг охорони здоров'я та рiвень використання людського капiталy в регiонах. Варто зауважити, що за сво!м змктом другий показник e дестимулятором, що означаe, що чим менше значення вш приймаe, тим бкьшим e його позитивний вплив на запаси людського капггалу.
Щодо забезпеченостi населення лжарняними лiжками, то найкращу ситуацш в 2010 р. можна було спостертати в Чернiгiвськiй областi (116 лiжко-мiсць), а в 2016 р. в м. Киeвi (102 лiжко-мiсць). Натомiсть най-гiрша ситуац1я за цieю змiнною притаманна в обох пе-рiодах Житомирськiй областi (80 та 69 лiжок на 10 тис. населення в 2010 та 2016 роках вцповцно). Проте роз-мах по регюнах за цим показником становив: у 2010 р. -36 та у 2016 р. - 33 лiжко-мiсця (табл. 2).
Таблиця 2
Cкладовi людського капiталу, що характеризують доступ населення до послуг охорони здоров'я та piвень використання людського капггалу в регюнах УкраТни за 2010 та 2016 рр.
Область Забезпечешсть населення лшарняними лiжками, кшьккть лiжок на 10 тис. населення в репош, лiжко-мiсць Частка зареестрованих безробгтних у кшькосп населення у працездатному вщЬ %
2010 2016 2016/2010, % 2010 2016 2016/2010, %
1 2 3 4 s 6 7
Украна 94 74 79,04 S 9 114,S1
Вшницька 88 69 78,70 10 10 97,00
Волинська 83 73 87,39 9 12 135,29
Днтропетровська 106 88 83,40 7 8 111,27
Донецька 87 8 14 167,86
Житомирська 80 69 87,06 10 11 114,29
Закарпатська 81 69 85,50 9 10 114,94
Запорiзька 93 85 91,70 8 10 133,33
1вано-Франшська 91 78 86,31 8 9 107,32
Кшвська 88 74 84,28 7 7 93,15
^ровоградська 98 85 86,97 9 12 139,33
Луганська 105 7 16 222,22
Львiвська 98 86 88,05 8 8 98,72
МиколаТвська 86 74 86,61 8 10 115,48
Одеська 94 79 84,06 6 7 111,48
Полтавська 91 80 88,19 10 13 129,90
PÍBHeH^ra 91 75 81,93 11 11 92,98
Сумська 97 85 87,80 11 9 87,74
Терноптьська 91 85 92,86 11 12 109,52
Xаркiвська 92 86 93,26 7 6 88,89
XeproH^^ 102 77 74,95 9 11 130,23
Xмельницька 93 79 85,45 9 9 109,30
Заштення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Черкаська 89 81 90,71 10 10 105,05
Чернiвецька 90 75 83,91 9 9 102,35
Чернiгiвська 116 99 85,28 11 11 107,62
м. КиТв 109 102 93,38 6 7 115,52
Варто зазначити негативну тенденцш, що прита-манна вс1м регюнам Украши у зменшенш забезпеченост населення лжарняними л1жками у досл1джуваному пе-рюд1 Так, найб1льше скорочення л1жко-м1сць в1дбулося в Херсонсьюй (на 25,05 %), Вшницьюй (на 21,3 %), Р1внен-сьюй областях (на 18,07 %). Найменше зменшилась к1ль-юсть л1карняних л1жок у м. Киев1 (на 6,62 %), Харювськш (на 6,74 %) 1 Тернопкьсьюй областях (на 7,14 %).
Наступною складовою людського капталу, за якою здшснено анал1з, е частка зареестрованих безроб1тних у ккькост населення у працез-датному вщ1 Варто пам'ятати, що наявне безроб1ття е причиною, що людський каптал на цьому простор1 не т1льки не розвиваеться, але й здешевлюеться. Отже, чим менше безроб1ття, тим краще з точки зору людського капталу.
У 2010 р. найменший р1вень зареестрованого без-роб1ття спостер1гався в м. Киев1 та Одесьюй област (6 %), натомють найб1льший в1дсоток - кожен десятий пращвник безроб1тний - мають Р1вненська, Сумська, Терноп1льська, Чернтвська область У 2016 р. найниж-чий р1вень безроб1ття зареестровано в Харювськш об-ласт (6 %), а найвищий - в Лугансьюй та Донецьюй областях (16 % та 14 % в1дпов1дно).
За анал1зований перюд спостер1гаеться значне зростання безробгття в Лугансьюй област (б1льше, пж у два рази). Значне зростання р1вня безроб1ття харак-терне також для Донецько! (167,8 %), Юровоградсько! (139,3 %), Волинсько! (135,3 %), Запор1зько1 (133,3 %) та шших областей Укра!ни (див. табл. 2). Т1льки в Сумсьюй (87,7 %), Харювськш (88,9 %), Р1вненсьюй (92,9 %), Ки-!всьюй (93,1 %), Вшницьюй (97 %), Льв1всьюй (98,7 %) областях спостер1гаеться незначний спад частки безро-б1тних у числ1 населення у працездатному вщ1 Хоча таю тенденци не обов'язково вказують на те, що в1дбуваеть-ся безпосередньо зростання числа працюючих. Такий спад може бути спричинений зб1льшенням критерив, яким повинна в1дпов1дати особа, щоб бути зареестрова-ною як безробгтна, ви!здом людей за кордон у пошуках роботи та в1дсутпстю бажання у частини ос1б, що зали-шаються без роботи 1 не бачать шанс1в на знаходження мюця працевлаштування.
Дал1 здшснено обчислення штегрального показ-ника людського капталу з використанням проанал1зо-ваних вище складових людського капталу. Такий шдх1д слугуватиме подальшому формуванню рейтингу областей Украши за !х конкурентоспроможност в аспект на-явного людського кашталу.
Велике значення у дослцженп штегрального по-казника людського капталу мае визначення характеру
складових, що описують людський каптал. Беручи до уваги вплив змши складових на р1вень запасу людського капталу, визначаються стимулятори, в раз1 використан-ня яких мае мюце позитивна залежпсть м1ж напрямом змши складових 1 напрямом змши запас1в людського кашталу, та дестимулятори, у випадку використання яких така залежшсть обернена.
Змшш: ккьюсть студент1в вищих навчальних заклад1в на 10 тис. населення регюну; ккьюсть пра-щвниюв осв1ти на 10 тис. населення регюну; ккьюсть пращвниюв, задшних у виконанш наукових досл1джень 1 розробок на 1000 працевлаштованих ос1б в регюш; забезпечешсть населення лжарняними л1жками, ккьюсть л1жок на 10 тис. населення в регюш е стимуляторами, що означае, що зростання !х величини впливае на зростання величини штегрального показника людського кашталу.
Змшна, що визначае частку зареестрованих без-робгтних у ккькосп населення у працездатному вщ1, е дестимулятором. Це означае, що чим б1льше вона мае значення, тим б1льшим е зниження р1вня штегрального показника людського кашталу. З метою замши дестиму-лятора на стимулятор найб1льше значення цього показника под1лено на його значення для кожного регюну.
Також прийнято гшотезу, що кожна змшна мае од-наковий вплив на р1вень людського кашталу. Ди-ференцшована !х вага встановлюеться зазвичай експертним методом або ж при використанш ускладне-них обчислювальних процедур. Однак оск1льки резуль-тати спроб визначення об'ективних метод1в зважування д1агностичних ознак, що використовуються, не були ви-значеш як задовкьш, тому в цш робот кожнш складо-вш людського кашталу приписано однакову вагу.
З метою нормалiзацil показниюв значення складових людського кашталу за окремими регюнами под1лено на !х середне значення по УкраМ. В результат величина, б1льша за 1, св1дчить про те, що ця складова викорис-товуеться в цьому регюш краще пор1вняно 1з середшм значенням по краМ. Якщо ж ця величина менша за 1, то маемо обернену характеристику складово! людського кашталу для конкретного регюну.
Дал1 для кожно! територ1ально! одинищ шдрахо-ваш величини п1дсумовано за вс1ма зм1нними 1 под1лено на !х к1льк1сть. Таким чином, розраховано штегральний показник людського кап1талу, який волод1е тими самими характеристиками, що й окрем1 його складов1: дозволяе стверджувати про вищий в1д середнього р1вень конку-рентоспроможност1 окремих регюшв в аспект1 наявно-го людського капталу, якщо його величини на б1льша за 1, 1 нижчий в1д середньодержавного р1вень конкуренто-
спроможност регюну в разi, якщо штегральний показ-ник людського капiталу менший за 1.
Крiм того, значення штегрального показника людського капiталу дозволяють визначити конкуренто-спроможну позицiю окремих регiонiв. Чим вище його значення, тим вищою е конкурентоспроможна позицш цього простору в рейтингу регюшв.
Шдраховаш iнтегральнi показники людського кашталу дозволили сформувати рейтинг регiонiв iз по-
гляду на наявний людський каштал. У 2010 р. регюни, в яких цей показник приймав значення, бiльшi за 1, роз-поряджалися людським капiталом бкьшою мiрою, нiж у середньому по краМ. Такими регiонами були: м. Ки!в (2,64), Харкiвська (1,5), Днiпропетровська (1,05), Львiв-ська та Одеська (1,03) област (табл. 3).
В уси iнших областях цей показник приймав значення, меншi за 1, при цьому найнижчi зазначено в Жи-томирськiй та Закарпатськiй областях (0,7).
Таблиця 3
!нтегральнии показник людського кашталу за репонами Украши у 2010 р.
Область 1 2 3 4 5 1ПЛК РеИтинг
Вшницька 0,57 1,07 0,22 0,93 0,81 0,72 23
Волинська 0,60 1,17 0,15 0,89 0,95 0,75 19
Днтропетровська 0,94 0,94 1,10 1,13 1,14 1,05 3
Донецька 0,71 0,77 0,64 0,93 0,96 0,80 14
Житомирська 0,64 1,07 0,12 0,85 0,83 0,70 24
Закарпатська 0,42 1,04 0,24 0,86 0,93 0,70 25
Запорвька 1,05 0,93 0,66 0,99 1,08 0,94 6
1вано-Франшська 0,73 1,06 0,33 0,96 0,99 0,81 11
Кшвська 0,43 0,97 0,68 0,93 1,11 0,82 10
К1ровоградська 0,52 0,99 0,21 1,04 0,91 0,74 22
Луганська 0,85 0,79 0,26 1,12 1,13 0,83 9
Льв1вська 1,14 1,10 0,84 1,04 1,04 1,03 4
МиколаТвська 0,67 0,99 0,52 0,91 0,96 0,81 12
Одеська 1,10 1,10 0,61 1,00 1,33 1,03 5
Полтавська 0,80 0,95 0,36 0,96 0,84 0,78 16
Р1вненська 0,79 1,11 0,10 0,97 0,71 0,74 21
Сумська 0,82 1,00 0,75 1,03 0,76 0,87 7
Терноп1льська 0,93 1,12 0,12 0,97 0,77 0,78 15
Харк1вська 1,71 1,07 2,61 0,98 1,13 1,50 2
Херсонська 0,65 1,01 0,37 1,09 0,94 0,81 13
Хмельницька 0,70 1,06 0,04 0,99 0,94 0,75 20
Черкаська 0,75 1,03 0,36 0,95 0,82 0,78 17
Чершвецька 0,76 1,05 0,54 0,95 0,95 0,85 8
Чершпвська 0,54 0,99 0,26 1,23 0,77 0,76 18
м. Кшв 3,64 1,18 5,83 1,16 1,40 2,64 1
1 - кiлькiсть студентiв вищих навчальних закладiв на 10 тис. населення регюну; 2 - кшьюсть працiвникiв освiти на 10 тисяч населен-ня регюну; 3 - кшьккть пра^вниш, задiяних у виконаннi наукових дошджень i розробок на 1000 працевлаштованих осiб у регiонi; 4 - забезпеченкть населення лiкарняними лiжками; 5 - частка зареестрованих безробiтних у шькосп населення у працездатному вц 1ПЛК - iнтегральний показник людського катталу; Рейтинг регiонiв - «1» означае найвищу позицiю.
У 2016 рощ штегральний показник людського капталу приймав значення, бiльшi за 1, у регюнах: м. Ки!в (2,55), Харювсьюй (1,54), Львiвськiй (1,13), Днтропетровсьюй (1,11), Одеськш (1,08) та Сумськш (1,03) областях. В iнших областях значення цього показника були ршш або меншi за 1, при цьому найнижчi зазначено у регюнах: Луганськш (0,35), Донецьюй (0,36), Жито-мирськiй (0,73) та Закарпатсьюй (0,74) областях (табл. 4).
За обидва дослцжуваш перiоди 1 та 2 мюця по-дкяли мiж собою м. Ки!в та Харювська область вцпо-
вiдно (табл. 5). За 3 та 4 мюця у рейтингу використан-ня запайв людського капiталу поперемiнно змагались Днiпропетровська та Львiвська областi. Свою позицш в рейтингу конкурентоспроможност виправили облас-тi: Рiвненська (з 21 мксця на 15), Вшницька (з 23 мксця на 18), Тернопкьська (з 15 мксця на 10).
Не змшили свое! позици в рейтингу регюни: м. Ки!в, Харювська, Волинська, Одеська та Чершвецька обласп. Натомють через военний стан суттево втрати-ли сво! позицй: Луганська (з 9 мюця на 25) та Донецька
<
О ш
Таблиця 4
1нтегральний показник людського кашталу за регiонами УкраУни в 2016 роц
Область 1 2 3 4 5 1ПЛК Рейтинг
Вшницька 0,76 1,14 0,18 0,93 0,96 0,79 18
Волинська 0,69 1,32 0,11 0,98 0,81 0,78 19
Днiпропетровська 0,99 1,04 1,13 1,19 1,18 1,11 4
Донецька 0,00 0,36 0,05 0,00 0,66 0,36 24
Житомирська 0,67 1,12 0,12 0,93 0,83 0,73 22
Закарпатська 0,48 1,15 0,22 0,93 0,93 0,74 21
Запорiзька 1,08 0,90 0,95 1,15 0,93 1,00 7
lвано-Франкiвська 0,74 1,15 0,16 1,05 1,06 0,83 12
КиТвська 0,46 1,11 0,41 1,00 1,37 0,87 11
Кiровоградська 0,43 1,09 0,21 1,14 0,75 0,73 23
Луганська 0,00 0,26 0,21 0,00 0,58 0,35 25
Львiвська 1,32 1,21 0,74 1,16 1,21 1,13 3
МиколаТвська 0,76 1,04 0,72 1,00 0,96 0,90 9
Одеська 1,27 1,11 0,56 1,06 1,37 1,08 5
Полтавська 0,91 0,97 0,38 1,08 0,74 0,82 14
Рiвненська 0,83 1,22 0,11 1,01 0,88 0,81 15
Сумська 0,89 1,10 0,99 1,14 1,00 1,03 6
Тернопiльська 1,07 1,26 0,16 1,14 0,81 0,89 10
Харшська 1,77 1,12 2,21 1,15 1,45 1,54 2
Херсонська 0,69 1,10 0,26 1,03 0,83 0,78 20
Хмельницька 0,68 1,15 0,10 1,07 0,99 0,80 17
Черкаська 0,84 1,07 0,25 1,09 0,89 0,83 13
Чернiвецька 0,93 1,15 0,37 1,01 1,07 0,90 8
Чернтвська 0,55 1,07 0,28 1,33 0,82 0,81 16
м. КиТв 3,45 1,22 5,33 1,37 1,39 2,55 1
<
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
1 - шьккть студент1в вищих навчальних заклад1в на 10 тис. населення регюну; 2 - к1льк1сть прац1вник1в осв1ти на 10 тисяч населен-ня регюну; 3 - кшьгасть прац1вник1в, зад1яних у виконанн1 наукових дошджень I розробок на 1000 працевлаштованих ос1б в рег1он1; 4 - забезпечешсть населення л1карняними л1жками; 5 - частка зареестрованих безроб1тних у кшькосп населення у працездатному вщ1; 1ПЛК - 1нтегральний показник людського катталу; Рейтинг рег1он1в - «1» означае найвищу позиц1ю.
Таблиця 5
Рейтинг конкурентоспроможносп регiонiв УкраУни з огляду на використання людського кашталу у 2010 та 2016 рр.
Область 2010 2016 2010-2016 Область 2010 2016 2010-2016
Вшницька 23 18 +5 МиколаТвська 12 9 +3
Волинська 19 19 0 Одеська 5 5 0
Днтропетровська 3 4 -1 Полтавська 16 14 +2
Донецька 14 24 -10 Рiвненська 21 15 +6
Житомирська 24 22 +2 Сумська 7 6 +1
Закарпатська 25 21 +4 Терношльська 15 10 +5
Запорiзька 6 7 -1 Харшська 2 2 0
1вано-Франшська 11 12 -1 Херсонська 13 20 -7
КиТвська 10 11 -1 Хмельницька 20 17 +3
Юровоградська 22 23 -1 Черкаська 17 13 +4
Луганська 9 25 -16 Чершвецька 8 8 0
Львiвська 4 3 + 1 Чершпвська 18 16 +2
м. КиТв 1 1 0
<
2 ш
(з 14 мксця на 24), а також Херсонська область (з 13 мкс-ця на 20).
На сьогоднi великим викликом для економж вси рiвнiв, в тому чи^ й регiонально!, е побудо-ва економiки, базовано! на знаннях. Особливу роль в ЕБЗ виконуе людський каптал: ткьки людина вмiе створювати знання i використовувати 'й у сво!й дiяльностi. Освiченi та креативнi люди е основою ЕБЗ, тому дуже важливу роль варто вывести пiдвищенню !х квалiфiкацil, особливо в напрямах i спещальностях, що сприяють регiональному розвитку. ■
ВИСНОВКИ
Проведене дослiдження дало змогу дшти таких висновкiв:
+ на жаль, у дослцжуваному перiодi в уск регю-нах Укра!ни спостертаеться зменшення числа студентiв, як i кiлькостi працiвникiв освiти в перерахунку на 10 тис. мешканщв, при цьому перша змшна зменшувалась швидше, що св^д,-чить про необхцшсть переосмислення i по-дальшо! шновацшно! змiни системи вищо! освiти в краМ; + сфера використання людського кашталу занад-то мала, про що свцчить занадто мале щодо можливост працевлаштування у сферi дшль-ностi з науково-дослiдного розвитку; + у просторовому аспектi розмiщення людського капiталу виявляе сильну регiональну асиметрш; людський капiтал зосереджуеться в регюнах, в яких е головна агломерацш, що володiе великими академiчними та науково-дослiдними осередками;
+ негативнi насл^ки мае для регiонiв Укра!ни стан вшськових дiй, який зумовлюе м^рацш людського капiталу в iншi регюни, а iнодi i за межi держави.
Таким чином, зважаючи на велику роль людсько-го капiталу у формуванш ЕБЗ в регiонах Укра!ни, регю-нальна полiтика мае бути цкеспрямована на прагнення до вирiвнювання мiжрегiональних вiдмiнностей через збкьшення запасiв людського кашталу в слабких еко-номiчних регiонах i на ефективне !х використання. Така стратегш дасть змогу розвивати ЕБЗ як основу регю-нально! активiзацi!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Becker G. S. Human Capital. N.Y.: Columbia University Press, 1964. 412 p.
2. Denison E. Accounting for Slower Economic Growth: The United States in the 1970's. Washington: DC, 1979. 232 p.
3. Shultz T. Human Capital in the International // International Encyclopedia of the Social Sciences. In 17 vol. Vol. 6. N.Y.: MacmillanReference USA, 1968. 550 p.
4. Антонюк В. П. Формування та використання людського капталу в УкраТнп соцiально-економiчна оцшка та забезпе-чення розвитку: монографiя. Донецьк: 1н-т економки промис-ловост НАН УкраТни, 2007. 348 с.
5. Голшова Н. В. Людський каптал - ключовий фактор економiчного зростання // 1нновацшний фактор сталого економiчного зростання. 2002. URL: https://revolution.allbest.ru/ economy/00441679_1.html
6. Кендрик Дж. Экономический рост и формирование капитала. Вопросы экономики. 1976. № 11. С. 54-56.
7. Пономаренко В. С., Кизим М. О., Узунов Ф. В. Pi-вень i яюсть життя населення УкраТни: монографiя. Харш: ВД «1НЖЕК», 2003. 226 с.
8. Офiцiйний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: www.ukrstat.gov.ua
REFERENCES
Antoniuk, V. P. Formuvannia ta vykorystannia liudskoho kapi-talu v Ukraini: sotsialno-ekonomichna otsinka ta zabezpechennia rozvytku [Formation and use of human capital in Ukraine: socioeconomic assessment and development]. Donetsk: In-t ekonomiky promyslovosti NAN Ukrainy, 2007.
Becker, G. S. Human Capital New York: Columbia University Press, 1964.
Denison, E. Accounting for Slower Economic Growth: The United States in the 1970's Washington: DC, 1979.
Holikova, N. V. "Liudskyi kapital - kliuchovyi faktor ekono-michnoho zrostannia" [Human capital is a key factor in economic growth]. Innovatsiinyi faktor staloho ekonomichnoho zrostannia. 2002. https://revolution.allbest.ru/economy/00441679_1.html
Kendrik, Dzh. "Ekonomicheskiy rost i formirovaniye kapitala" [Economic growth and capital formation]. Voprosy ekonomiki, no. 11 (1976): 54-56.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. www. ukrstat.gov.ua
Ponomarenko, V. S., Kyzym, M. O., and Uzunov, F. V. Riven i yakist zhyttia naselennia Ukrainy [Level and quality of life of the population of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2003.
Shultz, T. "Human Capital in the International" In International Encyclopedia of the Social Sciences, vol. 6. New York: Macmillan Reference USA, 1968.
<C
О ^
ш
<C =n
_Q
<c =n о
<
о
ш
