CC BY
15
вш становить одну з компонент вартост виробничо-ресурсного потенщалу. Коефщент при показнику трудомюткост продукци становить 1.43, при фон-домiсткостi продукци - 0,79. У цшому рiвняння множинно! регреси показуе, що рiвень ресурсно! ефективностi безпосередньо залежить вiд використання виробничо-ресурсного потенщалу. Чим вищий показник фондо-, трудо- та матерiаломiсткостi виробництва продукци, тим нижча ресурсна ефектившсть виробничо-ресурсного потенщалу.
При дослщженш тенденци змiни величини прибутку, яка припадае на одиницю продукци, залежно вiд параметрiв фондо-, трудо- та матерiаломiс-ткостi виготовлення продукци, змiстовна суть залишаеться практично такою ж. Крiм цього необхщно вiдзначити iстотну роль затрат сировини i матерiалiв у цiнi продукци i ll вплив на прибуток. З вивчення ще! залежностi також видно, що зростання фондоозброеност пращ недостатньо забезпечуеться збшь-шенням фондовiддачi.
Пiдсумовуючи варто констатувати, що критерш ефективностi вироб-ничо-ресурсного потенщалу повинен забезпечувати кшьюсне вимiрювання рiвня та темпiв змiни його ефективность Структура критерiю повинна вщоб-ражати два фактори процесу: живу i уречевлену працю. Вiдповiдно з обра-ним критерiем визначаеться склад факторiв, котрi реально впливають на про-цес управлiння, використання виробничо-ресурсного потенщалу. Кожному фактору повинен вщповщати щентифжований показник, який кiлькiсно вь дображае вплив чинника на ощнку ефективносп.
Л1тература
1. Pollett M.P. Collected Papers, Harpes and Bros, New York, 1940. - 270 p.
2. Джексон Штер, Гейк Пол. Вчись анашзувати ринок./ Пер. з англ. - Льв1в: Сейбр-свггло. - 1995. - 270 с.
3. Беллман Ф., Глинсберг Е., Гросе О. Некорорые вопросы математической теории процесов управления. - М.: Изд-во Иностранной литературы, 1962. - 320 с.
4. Математические методы в планировании отрасли и предприятий/ Под ред. П.Г. Попова. - М.: Знание, 1973. - 48 с.
5. Сергиенко П.В. Применение метода векторного спада для решения задач целочисленного программирования// УСиМ: 1975, № 3.
6. Покришан А. Перехщна економша, й змют i особливосп// Економша Украши, № 11. - 1996. - С. 18-26.
7. Commander S., Fan Q. Schafter M. Enterprise Restructuring in Economic. Policy in Russia. Wash. The World Bank, 1996. - 369 p._
УДК 339.31.17 Викладач С.М. Макух - Дрогобицький державный
nedazoziuH^ утверситет iM. 1вана Франка
ЗАЛЕЖН1СТЬ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМШНОГО РОЗВИТКУ
КРА1НИ В1Д ВИВЕДЕННЯ У СФЕРУ ПР1ОРИТЕТУ АКТИВ1ЗАЦ11 1НВЕСТУВАННЯ В II ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ
Обгрунтовано вагомiсть значення розгляду ролi зовнiшнього iнвестування в економщ Украхни у взаемозв'язку з прюритетшстю розвитку ll людського катталу з точки зору необхiдностi змши (у бiк зростання) параметрiв рiвня сощально-еконо-мiчних показникiв ll функцюнування.
Teacher S.M. Makuh - Drogobych state pedagogical university the named after Ivan Franko
Dependence of socio-economic development of country on destroying in
sphere of priority of activation of investing in its human capital
The importance of consideration the meaning of the external investments in economics of Ukraine is argumented in close connection with the priority of development of the country's human capital from the point of view necessity changes (in the side of rising) the rates of social-economics indexes of it's function.
Актуальшсть проблеми. Дедалi частше зауважуемо, що "сучасна система освгти кра1н з перехщною економжою не розвивае у тих, хто вчиться, т вмшня та навички, як знадобляться 1м в умовах модершзацп економжи та виробництва" [14]. "Основоположною базою проектування суспшьства i еко-номжи знань", як зазначае академж НАН Укра1ни В. Геець [4, с.4], на цей час е "вщтворення замiсть звикання до певно! титзаци поведiнки i вiдповiдних вiдносин серед носив знання певних вщтворювальних процесiв", "за [2, с.112] допомогою яких... "знання" стають соцiально визнаними як "реаль-шсть". Та й реалп панування високорозвинутих кра1н на свiтовому ринку все бгльше переконують нас в очевидност того, що 1х лiдерство зумовлене не стшьки потужнiстю ресурсного потенщалу чи рiвнем розвитку економiки, а в першу чергу, саме яюстю 1х людського капiталу. Що ж до лщерства окремого пiдприемства - то воно дедалi бiльшою мiрою залежить вiд ефективного ви-користання ушкальних за своею природою факторiв нематерiального характеру - таких як: професшна квалiфiкацiя, знання й умшня спiвробiтникiв, вiдносини iз споживачами, патенти, права на дизайн i торговi марки, структура управлшня, iнформацiйнi технологи тощо, якi в сукупност i створюють категорiю "мтелектуалъний каптал" [11, с.28-33]. При якому, de facto ми постаемо перед необхщшстю вирiшення проблеми створення досконало! сис-теми ефективних методiв оволодiння знаннями й пошуку нових форм фшан-сування освгги. А це можливо тiльки при врахуванш всього спектру якостей людини: 11 природних здiбностей, здатностi до опанування знань i набуття досвщу через можливГсть одержання освгти, фГзичного здоров'я та штелекту-ального потенщалу.
Аналiз останнiх дослiджень i публшащй. Як вщомо, С.Г. Струмилш одним з перших (1964 р.) обгрунтував значення освгти i дав кшьюсну ощнку 11 впливу на ефектившсть працi i виробництва [18]. З 1962 р. (офщшно1 дати на-родження теори людського катталу) ведуться активнi дискуси щодо взаемозв'язку доходГв iндивiда, фГрми, суспiльства в щлому i освггаього рГвня пращвника, набутих ним знань, умшь та навичок, природних здiбностей i фь зичних можливостей. Неповний перелiк праць зарубiжних i вгтчизняних вче-них, таких як: Г. Беккера, Я. МГнсера, Т. Шульги, А. Туроу, Е. Долана, Д. Лш-для, С. Фiшера, Р. Дорнбуша, Е. Дешсона, К. Шмалензi, Ф. Махлупа, В. Гойла, Д. Богиш, О. Гршново1, А. Чухна, С. Дятлова, С. Савельева, П. Тобмена, шш. тдтверджують як значимють дано1 форми кашталу у сощально-економГчному розвитку кра1ни, так i вщсутшсть едност у шдходГ до визначення його сутнос-тГ i шляхГв формування та способГв функщонування.
Мета статл полягае в розкриттi сутi та значення необхщност стиму-лювання залучення зовнiшнiх iнвестицiй у розвиток людського кашталу в УкраАт.
Виклад основного матерiалу. Створення твори людського капталу, на думку науковщв [3, с.94], стало мнайвизначнiшою подiею в ютори еконо-мiчноl думки останнiх десятирiч". А тотожнiсть значущостi на мiкрорiвнi людського капiталу, як i виробничого та комерцшного (з точки зору одер-жання прибутку), все бшьш очевидна. "1стотною частиною нацюнального багатства краши" [3, с.103] вважають його на макрорiвнi i розглядають як сформований або розвинений у результат швестицш i нагромаджений людьми певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбностей, мотивацiй, який цшес-прямовано використовуеться в тш чи шшш сферi суспiльного виробництва, сприяе зростанню продуктивност працi й ... доходiв (заробiткiв) його влас-ника. О^м цього, "сукупнiсть наявних (у того чи шшого суб'екта) законних прав на результати його творчо! дiяльностi, його природних i набутих ште-лектуальних здiбностей i навичок; а також нагромаджеш ним бази знань i ко-рисних вiдносин з шшими суб'ектами" формують його штелектуальний кат-тал [12]. А ще - "ттелектуальний продукт, як зауважуе академж НАН Ук-раши А. Чухно [20, с.63], i за обсягами, i за структурою витрат - це якiсно но-ве явище,... яке може мати дуже скромний вигляд,...а його цiна може мати кшька нулiв...i перемiщатися може цей продукт i в середиш краши, i мiж крашами без фiзичних носив".
Л. Едвiнссон i М. Мелоун [8, с.37] розглядають "людський каптал" (human capital) як одну зi складових частин мтелектуального капталу (ш-ша - "структурний каптал" (structural capital)), тобто як сукупшсть знань, практичних навичок i творчих здiбностей службовщв компани, якi застосову-ються при виконанш ll поточних завдань (проте, вш не може бути власшстю компанil), вiдносячи сюди i моральш цiнностi компанil, культуру працi та за-гальний пiдхiд до справи. До структурного включають технiчне й програмне забезпечення, оргашзацшну структуру, патенти, торговi марки i все те, що дае змогу пращвникам компанп реалiзувати свiй виробничий потенцiал; вщ-носини, якi склалися мiж компашею та ll клiентами (на вщмшу вiд людського вiн може бути власшстю компани, отже й об'ектом купiвлi-продажу).
Тому iнтелектуальнi твестици повинш здiйснюватися у формi вкла-день у людський каптал через витрати на освгту (навчання практичних умшь i навичок за сприяння розвитку творчих здiбностей у процесi шдготовки й пiдвищення рiвня квалiфiкацil кадрiв), а також придбання виняткових прав користування (патенти, лщензи, промисловi зразки, товарш знаки); тформа-цшних послуг (квалiфiкованих спецiалiстiв найм за контрактом чи разовi кон-сультативнi послуги); науково-техшчноЧ продукци (проектно-кошторисна до-кументащя, програми забезпечення, методики, ноу-хау). При цьому для виз-начення ефективнос^ iнвестицiй у людський капiтал використовують аналiз "витрати-вигоди" (cost-benefit analysis) який, як вважають, необхщно застосо-вувати тод^ коли потрiбно "зробити те, що цшовий механiзм робить неявно, а саме, вщбрати проекти вщповщно з вигодами, що приходяться на одиницю
витрат" [10, с.95]. Тобто, в даному випадку зютавляють iнвестицiйнi витрати вЫх видiв з цiннiстю майбутнiх випд, а внутрiшню норму вiддачi використо-вують при розрахунках окупностi вкладень. Так у США 1х частка перевишуе "чистi" валовi швестици кашталу, а у Захiднiй Gвропi цей компонент забезпе-чуе близько 75 % приросту нацюнального багатства.
Важливе значення концепщя людського капiталу мае i для вивчення комплексу питань iз забезпечення ращонально! зайнятостi та оптимального функщонування на ринку пращ: беруться до уваги моделi вибору мiж робо-тою та дозвшлям i моделi iнвестування в людський капiтал [9, с.6-9]. Згiдно дослщжень захiдних вчених, в останнi десятирiччя його частка i роль пос-тiйно збiльшуються, в результатi чого вш перетворюеться на головний фактор економiчного зростання на вЫх рiвнях.
За оцiнками Свiтового банку, поряд з фшансовими причинами, основ-ним чинником невдалих реформ у нашш кра!ш називають кадровий непрофе-сiоналiзм. Проте, [6] беручи до уваги те, що "без всякого сумшву, виникнен-ня шдприемницько! економши стало подiею не тiльки економiчною i техно-логiчною, але й культурною i психологiчною", необхiдно зазначити, що саме цей фактор i зумовив ряд особливостей нашого часу, серед яких варто виок-ремити змшу свiтогляду та необхiднiсть формування нового типу дтовог культуры. Адже, недостатню квалiфiкацiю кадрiв у загальному перелiку внутрiшнiх загроз економiчнiй безпещ пiдприемства видiляють як одну з найвагомших. Формування у молодого поколшня (як i у старих кадрiв) нави-кiв сучасно! дтовог культуры е в Укра1ш завданням, яке потребуе нагального вирiшення. Зауважимо, що до головних проблем дтовог культуры протягом останнього десятилггтя вщносять:
• перша - технолопчний прогрес вимагае подготовки величезного числа фах1в-щв нового типу з переважанням високоштелектуальних зд1биостей (юиуюча система освгги виявилась иепiдготовлеиою до тако! техиолопчио! революцп);
• друга - ускладиеиия вше! дшово! обстановки для пiдприемств i посилеиия боротьби за 1х виживання вимагае створеиия цшо! армii спещально тдготов-леиих, iителектуальио гиучких та Мщативних меиеджерiв, иа роль яких тд-ходить далеко ие кожний громадяиии захвдио! краши;
• третя - наповнення краш Заходу вихщцями з iиших краш породило тенденцию до зниженняргвня дыовог культуры [7, с.81].
Ми теж постаемо перед необхщшстю пошуку нових форм фшансуван-ня { метод1в оволодшня знаниями, й виршення проблеми створення системи безперервно! освгги, оскшьки в найближчому майбутньому, як вважають[17], кра!ни Ствдружност "постануть перед проблемою нездатностг з допомо-гою нацюнального науково-технгчного потенщалу власними силами забезпе-чити потреби економгк свогх крагн". Як приклад, 2001 р. у вЫх кра!нах (за винятком Росн { Укра!ни) питома вага вартост науково-техшчних робгг не перевищувала 1 % ВВП в той час, як протягом останшх роюв, р1вень затрат на науку { проектш роботи по вщношенню до ВВП в Швецн - близько 4 %, США, Шмеччит, Японп - 3 %, Великобританп { Францн - бшьше 2 %. А це неминуче "приржае ... виршувати внутршнг проблеми зарахунок перманен-тних закупгвель технгки / технологш, попадаючи при цьому в довгострокову
технолог1чну залежшстъ в1д зовшшшх джерел, що в кшцевому результатI черевато тдривом нащоналъног безпеки держави" [1, с.610].
Проте, i тут не обшдеться без парадоксу, оскiльки основним важелем, що впливатиме на обмеження iмпорту технологш з-за кордону (характерно для кра1н СНД) виступатиме не 1х "одинична вартiсть в умовах, нiбито дефщи-ту фiнансових ресурЫв, а, насамперед, обмеження попиту, який i буде визна-чати можливост використання придбаних технологiчних новинок аж до 2015 р."[1, с.626]. Це зумовлюеться не тiльки слабкою кушвельною спромож-нiстю населення (незважаючи на його сощальне розшарування) i бшьшосп пiдприемств (через дефiцит коштiв власних i позичкових на обiговi засоби), але й порiвняно низьким рiвнем загалъног техн1чно1 культури (i це головне!) бшьшосп населення (i виробниюв, i споживачiв товарiв та послуг), що значно звужуе можливосл масового використання запроваджуваних в дш технологш.
Тому, проблему якост1 трудового потенщалу [15, с.30-31] намага-ються виршити не тiльки в Украiнi, але i в багатьох iнших крашах. Так, зок-рема в РФ, зпдно з розробленою iнститутом соцiально-економiчних проблемою народонаселення РАН методики вимiру i оцiнки його якосп, узагальню-ючим iндикатором яко1 е сощальна дiездатнiсть (здатнiсть особистостi до здшснення трудових функцiй в специфiчних умовах конкретного виробниц-тва), за основу беруть таю двi групи властивостей:
• енергетичний потенщал чи здаттсть до пращ, яка включае психоф1зичний (ф1зичне 1 псих1чне здоров'я) та штелектуальний потенщал (когттивний 1 творчий);
• сощалъно-психологгчний потенщал, який визначаеться комуткативними можливостями (комуткативтсть 1 культурний р1вень), 1 социальною актив-тстю (моральний облш, потреба досягнень).
Зазначеш комплекси формування якостi трудового потенщалу, як вважають, визначають не тшьки його актуальний стан, але й певну динам^ на найближчi 7-10 рокiв. Проведенi сощальш дослiдження показують, що пер-винш iндикатори соцiальноi дiездатностi (фiзичне i психiчне здоров'я, знання, творчi задатки, культурний рiвень, моральнiсть, потреба досягнення мети, ко-мунiкабельнiсть) свiдчать про постшне зниження якостi трудового потенщалу.
О^м того, серед факторiв, що визначають яюсть робочо1 сили i трудового потенцiалу кра1ни, видшяють ряд, якi в основному призводять до не-гативних наслiдкiв:
• низъкий р1венъ оплати пращ - не дае змоги забезпечити, нав1ть ф1зичне ввд-творення (часто нижче прожиткового мшмуму); й по суп впливае 1 на характер сприйняття реалш навколишнього свггу: характеры в1дчуття напруги, дратАвливосп, нудьги, страху, констатацп тотально1 несправедливости юну-
•____к __•__/ »-»
ючого сустльного ладу, що зумовлюе наростання вщчуження (не сприйняття життя, що склалося");
• використання модел\ множинног зайнятост1 ("щдробггки") - призводить до природного виснаження робочо1 сили 1 ускладнення внутршньо с1мейних вщносин, а також вщбиваеться на якосп сощал1заци тдростаючого поколш-ня (вщсуттсть матер1 чи батька, чи обох, а також виховання в чужш с1м'1 або престар1лих родич1в);
• безробггтя траисформуеться з головного фактора безпеки в руйиiвиика моральных засад сустльства (особливо це стосуеться молод^. Традицшно джерелами фшансування штелектуальних ¡нвестицш е кошти бюджету кра!ни { державних шдприемств; приватний каштал; кошти донор1в { спонсор1в у форм1 благодшних акцш. Та державш витрати на осв1-ту в УкраАт стосовно до вЫх державних витрат 1990 р. становили тшь-ки 14,7 %; у 1991 р. - 14,0 %; у 1995 р. - 12,1 %; у 1999 р. -13,5 %; у 2000 р. -14,7 % (це р1вень 1990 р.), а це вщповщно становило - 3,8 %; 4,6 %; 5,4 %; 3,6 %; 4,1 % ВВП кра!ни. З них: на вищу освту - у 1990 р. - 18,1 %; у 1991 р. - 20,7 %; у 1995 р. - 17,8 %; у 1999 р.- 20,6 %; { тльки в 2000 р. !х темпи приросту до попереднього року становили 1,57 рази (32,3 %).
Зменшилися { параметри обсяпв надходжень П11 в освту (3,4 млн. дол. при 1х питомш ваз1 0,1 % в 2001 р. й 3,3 млн. дол. при !х питомш ваз1 0,1 % у 2002 р.), у 2004 р. - нульовий прирют. Найнижч1 показники !х обсяпв у науц / науковому обслуговуваннг - 23,9 млн. дол. (0,6 %) та медичнш про-мисловостг - 24,4 млн. дол. (0,6 %) у 1996-99 рр., хоча не змшилася картина на краще { у 2001-2004рр. За тдрахунками обсяпв П11 за видами економ1чно1 д1яльност1 найбшьша !х частка 2285,1 млн. дол. США у 2001 р. (51,9 % вщ загального обсягу швестицш), й 3314,6 - у 2004 р. (50,1 %) у промисловостг.
Проте, анал1з розподшу обсяпв фшансування (1х джерела) наукових та науково-техшчних робгт показуе значну актившсть з боку шоземних замовниюв. Прирют обсяпв фшансування за рахунок !х кошт1в у1996-1997рр. (до попереднього року) 1,57 рази (169,4 млн. грн. у 1996 р.; 101,9 млн. грн. у 1995 р.), й 1,71 - у 1997 р. (273,8 млн. грн.) значно перевищують показники приросту обсяпв кошт1в вггчизняних замовниюв, яю, вщповщно, становлять -1,4 у 1996 р. й 1,38 у 1997 р.
У 1998-2000 рр. - майже однаков1 темпами приросту обсяпв фшансу-вання, як за рахунок кошт1в вггчизняних замовниюв (1,10; 1,21; 1,31;), так { шоземних держав (1,10; 1,24; 1,33). Динамжа показниюв у 2001-03 рр. дещо шша: до попередшх роюв прирют становив - 1,006; 1,02; 1,4; (кошти в1тчиз-няних замовниюв), та 1,16; 1,23; 1,31 (кошти замовниюв шоземних держав).
ВЫ вище зазначеш фактори здшснюють величезне навантаження на наукову сферу Укра!ни, яке супроводжуеться { збшьшенням вщтоку перспек-тивних наукових кадр1в до шших галузей { за кордон. Ця тенденщя е сталою ще з 90-х рр. та характерна { для кра!н колишнього сощал1стичного табору [1, с.610]. Даш М1ждержавного статистичного ком1тету СНД за 1991-2001 рр. св1дчать про скорочення загально! чисельност спещал1ст1в, яю виконували науков1 дослщження { розроблення в кра!нах СНД, бшьш шж в 2 рази - з 1,6 млн. до 0,7 млн. чол. Зареестровано у вЫх кра!нах сшвдружност р1зке зменшення чисельност спещал1ст1в: у Бшоруси, Роси, Грузи, Казахсташ, Киргизи, Узбекистан { Укра!ш - у два рази; в В1рменп { Молдов1 - три.
Негативний вплив на вжову структуру кадр1в науки мае незначне по-повнення {!х обновления молодими вченими (в деяких кра!нах воно було вщ-сутне взагал1) протягом останнього десяташття. Питома вага спещал1ст1в -дослщниюв у вщ1 до 40 роюв в Азербайджан^ Бшоруси, Казахстан^ Киргизи,
Таджикистанi в 2001 р. склала 32-37 %, Вiрменii, Росii та Украiнi - 26-29 %, Молдовi - 20 % 1х чисельностi. А частка наукових пращвниюв у вiцi вiд 40 роюв i старше у вЫх краiнах досягнула 63-80 % загально! чисельностi спе-цiалiстiв.
В УкраНш, згiдно зi статистичними даними 2005 р. [16, с.144-147], з числа зайнятих в економщ у 2004 р. з рiзних причин вибуло 4,9 тис. докторiв i кандида^в наук, певна частина з яких вшхала до краiн (найпривабливiшими залишаються США, Нiмеччина, Росiя) з кращими для науковоi та життевоi дiяльностi умовами. 1з загального числа науковщв, що емiгрували у 2004 р. з краши, понад 20 % фахiвцiв працювали у галузi медичних наук, кожен п'ятий - техшчних або бюлопчних наук, кожний восьмий - фiзико-матема-тичних, крiм того, майже чверть складали вченi, яю вiдносяться до групи найбiльш творчо активних, а саме кандидати наук у вщ до 40 роюв, 27,6 % -доктори та кандидати наук вжом 41-50 роюв, в результат чого середнш вш докторiв та кандидатiв наук, яю виiхали за межi краiни, менший за середнiй в Украiнi i становив вiдповiдно 59 i 49 рокiв.
Висновки. Таким чином, беручи до уваги те, що серед внутршшх заг-роз економiчнiй безпещ Украши - тi, якi зародилися у виробничш, науково-технiчнiй i соцiальнiй сферах е найбiльш небезпечними, ми постаемо перед фактом необхщност визнання значущостi ролi людського капталу i розгля-ду вагомостi його потенщалу (з точки зору акумуляци як нащональних, так i вироблених протягом втв свiтових знань, практичних навичок i творчих здiбностей) у соцiально-економiчному розвитку краiни.
Адже вщ його якостi (рiвня розвинутостi, умов юнування, залучення i функцiонування) залежить не тiльки економiчна безпека будь-якого тд-приемства на И внутршньому ринку, але i безпека самоi краiни при включенi И у свiтовi iнтеграцiйнi процеси. Тому, запорукою ефективного функщону-вання процесу становлення i розвитку пiдприемництва в УкраНш в результатi ринково! трансформацii, а також виходу нащонального господарства на яюс-но новий вищий рiвень конкурентоздатностi у свiтовому вимiрi, на нашу думку, може виступати тшьки формування нового типу людини-прац1вника -шдивща з новим свггобаченням й здатшстю повно! реалiзацii сво!х вмшь та навичок при виконаннi поставлених завдань. Сприятиме ж цьому i подаль-ший розвиток наукового сектора в УкраНш, для пiдвищення ефективнос^ якого необхiдно вирiшити ряд функщональних задач, серед яких:
• врахування особливостей св1тового розпод1лу прац1 (зовтшне середовище, вплив пол1в Земл1 та 1нш1 ириродн1 фактори впливають на те, що в однш мю-цевост! у людей формуються зд1бност1, як1 сприяють розвитку одних вид1в д1яльност1, а в 1нш1й мшцевосп - 1нших вид1в д1яльност1 [19]);
• тдвищення загального р1вня культури, бо "результати роботи науковця дуже
• залежать в1д впливу на нього шших людей, того оточення, в якому в1н живе, що штотним чином впливае на напрям його думок" [13];
• визначення правил зд1йснення науковоА д1яльност1 [5];
• створення умов для iндивiдуальноi прац1 вченого (використання в1дпов1дно1
• методологи, а також психолопчно! установки, що сприяе зосередженню уваги людини на пошуку iстини);
• придшення одиочасио! уваги ие тшьки професiйиому зростаиию, особистш-иому г штелектуальному розвитку, а також здоров'ю науковщв;
• п1двищеиия продуктивност та ефективиостГ роботи (за П. Друкером [6] "кра-ща организация роботи веде за собою тдвищення продуктивности пращ збтьшуе в1ддачу в1д твестицш");
• видГлеиия важливост поеднання функцш сприяиия плаиуваиню иауково! дь яльиост й контролю за вчасиим впровадженням результатов II дГяльиост у виробництво.
Л1тература
1. Барковский А., Саломатина М., Ковалев А. Евразийский инновационный вектор геоэкономического сотрудничества (перспективы взаимодействия России со странами СНГ в условиях перехода на инновационную модель развития)// Безопасность Евразии. -
2003, № 4, октябрь-декабрь. - С. 610-624.
2. Бергер П., Лукмам Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М.: Медиум, 1995. - С. 112.
3. Богиня Д.П., Гр1шмова О.А. Основи економши пращ. - К.: Знання, 2001. С. 94-117.
4. Геець В. Характер перехщних процеав до економши знань// Економша Украши. -
2004, № 5. - С. 4-7.
5. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках: Сочинения в двух томах. - М.: Мысль, 1989.
6. Друкер П. Практика менеджмента: Пер. с англ.: Уч.пос. - М.: Изд-ий дом "Вилья-мс", 2000. - 398 с.
7. Зиновьев А. А. Феномен западнизма. - М.: Центрполиграф, 1995. - 461 с.
8. Эдвинссон Л., Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании/ В кн. "Новая постиндустриальная волна на Западе". - М.: Асаёеш1а, 1999. - С. 432-433.
9. Эренберг Р. Дж., Смит Р.С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996. - 800 с.
10. Капелюшников Р.И. Современные буржуазные концепции формирования рабочей силы. - М.: Наука, 1981. - 276 с.
11. Кендюхов О. Гносеология штелектуального катталу// Економша Украши. - 2003, № 4. - С. 28-33.
12. Леонтьев Б. Новая экономическая парадигма// Журнал для акционеров. - 2000, № 12. - С. 37-43.
13. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Дело, 2000. - 560 с.
14. Образование в странах с переходной экономикой: задачи развития. Всемирный банк; Европа и Центральная Азия. Сектор социального развития. - 2000. - 17 с.
15. Римашевская Н. Качество человеческого потенциала в современной России// Безопасность Евразии. - 2004, № 1, январь-март. - С. 14-30.
16. Статистичний бюлетень за ачень 2005 р. - К.: Фшанси Г статистика, 2005. - 264 с.
17. Статистика СНГ. Межгосударственный статистический комитет СНГ. - 2002, № 19 (298), октябрь. - С. 7-22.
18. Струмилин С.Г. Избранные произведения: Проблемы экономики труда. - М.: Наука, 1964, т. 3. - 364 с.
19. Цвирко-Годыцкий Д. О влиянии окружающей среды на нравы и способности людей// Арсенал ХХ1 века. - 2000, № 2. - С. 85-88.
20. Чухно А. 1нтелектуальний каттал: сутнють форми Г законом1рност1 розвитку// Економка Украши. - 2002, № 12. - С. 61-67.
