CC BY
14
© Ляховська Т. Ю., Лiхачов В. К., Тарановська О. О., Макаров О. Г. УДК 681.2/.4:618.36
Ляховська Т. Ю., Л'хачов В. К., Тарановська О. О., Макаров О. Г.
ЛОКАЛ1ЗАЦ1Я ПЛАЦЕНТИ У ПОРОЖНИН1 МАТКИ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ П1СЛЯПОЛОГОВОТ КРОВОТЕЧ1
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
660726@mail.ru
Робота е фрагментом 1н1ц1ативно1 науково-до-слщно! теми роботи «Вивчення патогенетичних ме-хан1зм1в виникнення захворювань репродуктивно! системи у жшок, розробка метод1в удосконалення !х проф1лактики, консервативного та оперативного л1кування I реаб1л1тацИ» № державно! реестрацИ 0112и002900.
Вступ. Складнють вир1шення проблеми матко-вих кровотеч у пологах та зниження материнсько! смертност1 за ц1е! патологи обумовлен наявню-тю велико! к1лькост1 фактор1в ризику, що сприяють розвитку кровотеч1. Досл1дженнями останн1х рок1в встановлено, що з мюцем прикр1плення плаценти у порожнин матки т1сно пов'язан1 переб1г ваг1тност1 I полог1в. Проте дан1 л1тератури про залежн1сть ве-личини крововтрати вщ м1сця розташування плаценти у порожнин матки нечисленн та неодноз-начн1 [1,2,3]. Тому це питання потребуе подальшого вивчення.
Мета дослщження. Визначити вплив розташування плаценти у порожнин матки на величину пю-ляпологово!крововтрати.
Об'ект I методи досл1дження. Нами проведений ретроспективний кл1н1ко-статистичний анал1з юторм полог1в та обм1нних карт у 378 ж1нок з р1з-ною локал1зац1ею плаценти: в област1 дна матки -128 ос1б (перша група), у т1л1 матки - 182 особи (друга група), у нижньому в1дд1л1 матки - 68 жшок (третя група). Локал1зац1ю плаценти визначали уль-тразвуковим методом за допомогою лшмного датчика 3.5 мГц. Величину крововтрати вим1рювали грав1метричним методом з послщуючим перерахун-ком у процент вщ маси т1ла.
Результати дослщжень та Ух обговорення. У ж1нок з локал1зац1ею плаценти у нижн1х в1дд1лах матки у 4,5 рази частше в1дм1чене п1зне менархе, н1ж у ос1б з розмщенням плаценти у дн1 матки та у 3,7 рази частше, н1ж у ж1нок з локал1зац1ею плаценти у т1л1 матки (10,3±3,1%, 2,3±1,5% та 2,8±1,6%, вщповщно, р<0,001); у 2 (р<0,002) I 2,8 (р<0,001) рази - порушення менструального циклу (39,7±5,4%, 20,3±3,9% та 14,3±3,3%, в1дпов1дно); у 4 I 3,3 рази (р<0,001) - запальн1 захворювання статевих орган1в 30,9±4,9% проти 8,6±2,8% та 9,3±2,8%; у 4 I 5 раз1в (р<0,001) - неплщнють в анамнез! (22,6±4,3% проти 5,5±2,3% та 4,4±2%). Аборти у 2,6 рази част1ше передували пологам у жшок з локал1зац1ею плаценти у нижньому в1дд1л1, н1ж у дн1 I т1л1 матки, а два I бтьше аборт1в перед пологами вщм1чен1 у 10,4 рази частше у ос1б третьо! групи, н1ж у ж1нок першо! та у 11,7 раз1в
част1ше, н1ж у ос1б друго! груп (р<0,001). Незаверше-н1сть формування системи репродукцп, про що свщ-чить п1зне менархе, порушення менструального циклу, яке може бути I наслщком недостатньо! гормонально! насиченост1 орган1зму, а також функцю-нальна неповноц1нн1сть слизового шару порожнини матки, викликана мехаычною травмою чи запальним процесом сприяють 1мплантаци запл1днено! яйцекгл-тини у нижн1х в1дд1лах матки.
Серед 128 жшок з локал1зац1ею плаценти у дн1 матки перш1 пологи були у 87 (67,9±2,9%), друг1 -у 37 (28,9±;,3%), трет1 I б1льше - у 4 (3,2±1,7%) ос1б. У друг1й груп1 79 жшок (43,4±3%) народжували впер-ше, 97 ос1б (53,5±1,7%) мали друг пологи I лише 6 жшок (3,3±1,8%) народжували втрете. У третм груп1 перш1 пологи були у 16 (23,5±4,4%) ваг1тних, друг1 - у 43 (63,2±6%), трет1 I б1льше у 9 (13,3±3,5%) жшок. Тобто при розташуванн плаценти у дн1 матки у 2,9 рази част1ше спостер1гались перш1 пологи, в пор1внянн1 з !! розташуванням у нижн1х в1дд1лах (р<0,001). Отже, 1мплантац1я пл1дного яйця в облас-т1 дна част1ше в1дбуваеться у першовагггних ж1нок. Однак таке розм1щення плаценти приводить до зниження моторно! функци матки внасл1док «прогесте-ронового блоку» в д1лянц1 плацентарно! площадки та порушення ретракци м1ометр1ю. Клш1чно це про-являеться у найбтыхмй тривалост1 полог1в у ос1б з локал1зац1ею плаценти у дн1 матки, зап1зн1лими пологами, як1 у жшок ц1е! групи в1дм1чен1 у 6,3±2,4%, а у ж1нок з розм1щенням плаценти у нижн1х в1дд1лах матки не спостер1гались взагал1.
Як показали наши досл1дження, при локал1зац1! плаценти у дн1 матки у 2,2 рази част1ше, н1ж при !! розм1щенн1 у нижньому в1дд1л1 вщм1чене несвоечас-не вилиття навколопл1дних вод (61,7±3,6% проти 27,9±5,1%, р<0,001), у 3,2 рази част1ше проводили родозбудження (14,1±3,4% проти 4,4±2,1%, р<0,02), у 2,8 рази частше - родостимуляц1ю (16,4±3,6% проти 5,9±2,4%, р<0,02), у 5,9 раз1в б1льше вщм1-чалась слабкють пологово! д1яльност1 (17,2±3,7% проти 2,9±1,7%, р<0,001), у 3,3 рази - великий плщ (24,2±4,1% проти 7,4±2,9%, р<0,001). Ус1 ц1 фактори ускладнюють переб1г полог1в, приводять до порушення скоротливо! д1яльност1 м'яз1в матки I розвитку кровотеч1.
Таким чином, в основ! розвитку пюляпологово! кровотеч1 при локал1зац1! плаценти у дн1 матки ле-жить порушення !! скоротливо! д1яльност1. Але пояс-нити патолопчну крововтрату при розмщенн плаценти у нижньому в1дд1л1 матки тими ж причинами,
що I при II розташуванн! у дн1 нам здаеться не зовс1м що д1ти першо1 групи народжувались з нижчою
обумовленим. Згщно одержаних нами результат1в оц1нкою за шкалою Апгар на 1,1 бали, в пор1внянн1
при локал1зацИ плаценти у нижньому в1дд1л1, навпа- з новонародженими третьо! (р<0,05) та на 1,5 бали -
ки, тривалють полог1в була найкоротшою, в пор1в- друго! (р<0,05) груп.
няння з особами першо! групи (488,5±29,5 хвилин Середня величина крововтрати в пологах у ж1нок
проти 706,7±38,3 хвилин, р<0,001), у 2,7 рази час- з розмщенням плаценти у дн1 матки становила
тше спостер1гались передчасн1 пологи (11,8±3,3% 501,7±26,4 мл, у т1л1 матки - 425,6±26,3 мл, а при II
проти 4,7±2,1%, р<0,05), у 4,2 рази частше ж1нки локал1зацИ у нижньому в1дд1л1 матки - 567,4±23,7 мл
народжували втрете i б1льше (13,3±3,5% проти (р<0,05). Слщ зауважити, що у пологах, ускладнених
3,2±1,7%, р<0,01). Ми вважаемо, що порушення кровотечею, плацента у 3 рази частше розмщува-
скоротливо! дiяльностi при низькiй локалiзацiI пла- лась у нижых вiдцiлах (р<0,01) та у 1,4 рази частше
центи обумовлене, насамперед, неповноцЫнютю у дн матки (р<0,05).
системи репродукцiI, функцюнальною нездатнiстю Висновки. Таким чином найчастше фiзiологiч-
м'язового шару матки. Отже, розмщення плаценти на крововтрата вiдмiчаеться у жiнок з розмiщенням
у нижньому в^дьт матки е фактором ризику розви- плаценти у дн матки. Пiсляродова кровотеча у бть-
тку пiсляпологовоI кровотечi. шостi випадюв супроводжуе пологи з локалiзацiею
Аналiзуючи перебiг вагiтностi i пологiв нами плаценти у дн та нижньому вщдьт матки. Але при-
вiдмiчено, що головне передлежання плода зу- чини цього, на нашу думку, дещо вщмшнк При роз-
стрiчалося у 127 (99,2±8,5%) жiнок з розмщенням ташуванн плаценти у дтянц дна матки, внаслiдок
плаценти у дн матки, у 179 (98,4±4,5%) осiб у тiлi виключення велико! площi м'язiв матки вiдбуваеться
матки та у 65 (95,6±5,8) - у нижньому вщдшк Тазове порушення скоротливо! дiяльностi, що ускладнюе
передлежання було у 1 (0,8±0,9%) ваптно! першо!, перебiг пологiв та приводить до частшого розви-
у 3 (1,6±1,3%) - друго!, та у 2 (2,9±1,7%) - третьо! тку кровотечг При розмiщеннi плаценти у нижньому
груп (р>0,05). Маса плода на 17% була бтьшою при вщдьт матки розвиток кровотечi обумовлений, на-
розташуваннi плаценти у дн матки, нiж у нижньому самперед, неповноцшнютю системи репродукцiI,
вщдьт (3778,8±47,5г проти 3231,5±43,6г, р<0,05), функцiональною нездатнютю м'язового шару матки. що може бути пов'язано з бтьшою товщиною Перспективи подальших дослiджень. Роз-
м'язового шару та кращим живленням плода. Але робка методiв профiлактики розвитку пюляполого-
затяжний перебiг пологiв, пщвищення частоти опе- вих кровотеч з урахуванням розташування плаценти
ративних втручань i ускладнень приводило до того, у порожнин матки.
Л^ература
1. Абрамченко В.В. Беременность и роды высокого риска / В.В. Абрамченко. - М.: МИА, 2004. - 400 с.
2. Громова А.М. Особливост переб^у ваптност i полопв у юних жiнок / А.М. Громова, Т.Ю. Ляховська. В.К. Лiхачов, Л.А. Не-
стеренко. - Зб. наук. праць Асощацп акушерiв-гiнекологiв УкраУни. - КиУв: 1нтермед, 2005. - С. 122-125.
3. Ляховська Т.Ю. Особливост переб^у вагiтностi i полопв у жшок з рiзним розмщенням плаценти / Т.Ю. Ляховська //
Укра!нський медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 3. - С. 103-105.
4. Лихачов В.К. Оперативное акушерство с фантомным курсом / В.К. Лихачов. - М.: МИА, 2014. - 497 с.
5. Стрижаков А.Н. Ультразвуковая диагностика в акушерстве и гинекологии / А.Н. Стрижаков, А.Т. Бунин, М.В. Медведев. -
М.: Медицина, 2014. - 400 с.
УДК 681.2/.4:618.36
ЛОКАЛ1ЗАЦ1Я ПЛАЦЕНТИ У ПОРОЖНИН1 МАТКИ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ РОЗВИТКУ П1СЛЯПОЛОГО-ВОТ КРОВОТЕЧ1
Ляховська Т. Ю., Лiхачов В. К., Тарановська О. О., Макаров О. Г.
Резюме. Для визначення впливу розташування плаценти на величину пюляпологово! крововтрати про-аналiзованi ютори полопв у 378 жшок з локалiзацiею плаценти: в област дна матки - 128 оЫб, у матки -182 особи, у нижньому вщдьт матки - 68 жшок. Найчастше фiзiологiчна крововтрата вiдмiчаеться у жшок з розмiщенням плаценти у дн матки. У пологах, ускладнених кровотечею, плацента у 3 рази частше розм^ щувалась у нижых вiдцiлах та у 1,4 рази частше у днi матки. Локалiзацiю плаценти у днi та нижньому вщдьт матки необхiдно розцiнювати як фактор ризику розвитку пюляпологово! кровотечк
Ключовi слова: локалiзацiя плаценти, пiсляпологова кровотеча.
УДК 681.2/.4:618.36
ЛОКАЛИЗАЦИЯ ПЛАЦЕНТЫ В ПОЛОСТИ МАТКИ КАК ФАКТОР РИСКА РАЗВИТИЯ ПОСЛЕРОДОВОГО КРОВОТЕЧЕНИЯ
Ляховская Т. Ю., Лихачов В. К., Тарановская Е. А., Макаров О. Г.
Резюме. Для определения влияния расположения плаценты на величину послеродового кровотечения проанализированы истории родов у 378 женщин с локализацией плаценты в области дна матки - 128 человек, в теле матки - 182, в нижнем отделе - 68 женщин. Наиболее часто физиологическая кровопотеря отмечалась у женщин с размещением плаценты в теле матки. В родах, осложненных кровотечением, плацента в 3 раза чаще располагалась в нижних отделах и в 1,4 раза в дне матки. Локализацию плаценты в дне и теле матки следует расценивать как фактор риска развития послеродового кровотечения.
Ключевые слова: локализация плаценты, послеродовое кровотечение.
UDC 681.2/.4:618.36
LOCALIZATION OF PLACENTA IN THE UTERINE CAVITY AS A RISK FACTOR FOR POSTPARTUM HEMORRHAGE
Liakhovska T. Yu., Likhachov V. K., Taranovska O. O., Makarov O. G.
Abstract. Introduction. The recent years researches have stated that placentation localization in the uterine cavity is closely associated with gestation course and labor. However, the research data on the dependence of blood loss amount on placenta location in the uterine cavity are few and ambiguous. Therefore, this issue requires further study.
The aim of the study was to determine the influence of placenta localization in the uterine cavity on the amount of postpartum blood loss.
Object and research methods. Retrospective clinical and statistical analysis of the labor and delivery records and also prenatal records of 378 women with different placenta localization: in the uterine fundus area - 128 women (I group), in the uterine body - 182 women (II group), in the uterus lower part - 68 women (III group) was carried out. Localization of placenta was determined by ultrasound method using linear probe 3,5 mHz.
The results and discussion of the study. It was determined that in women with placenta location in the uterine fundus, the first labor were observed in 2,9 times more frequent, in comparison with the cases of placenta location in the lower parts (р<0,001). So, implantation of the ovum in the fundus area occurs more often in primiparas. However, such placenta location causes reduced motor function of the uterus, disorder of normal excitation wave irradiation and processes of myometrium retraction. Clinically it is manifested in long labor duration in women with placenta localization in the uterine fundus area, delayed labor, that were observed in 6,3±2,4% of this group and in women with placenta location in the uterus lower parts were not observed at all.
According to obtained data, the labor duration in women with lower part placenta localization, on the contrary, was the shortest in comparison with I group women (488,5±29,5 minutes compared to 706,7±38,3 minutes, р<0,001 ), in 2,7 times more frequent the premature birth were observed (11,8±3.3% compared to 4,7±2,1%, р<0,05), in 4,2 times more frequent women give birth for the third time or more (13,3±3,5% compared to 3,2±1,7%, р<0,01).
The average blood loss during labor in women with placenta localization in the uterine fundus area amounted 501,7±26,4 ml, in the uterine body - 425,6±26,3 ml, and in the uterus lower part 567,4±23,7 ml (р< 0,05). It should be noted, that in labor, complicated by hemorrhage, placenta was 3 times more often localized in the lower parts (р< 0,01) and 1,4 times more often in the uterine fundus area (р< 0,05).
Conclusions. Thus, physiological blood loss was observed in women with placenta localization in the uterine fundus area. Postpartum hemorrhage in most cases complicates labor with placenta localization in the uterine fundus area and lower part of the uterus. But the reasons, in our opinion, are different. Placenta localization in the uterine fundus causes contractile activity disorder, which complicates labor and leads to more frequent bleeding due to exclusion of large area of uterus muscles. When placenta is localized in the uterus lower part, bleeding is primarily caused by reproductive system inferiority, functional disability of the uterine muscular layer.
Keywords: placenta localization, postpartum hemorrhage.
Рецензент - проф. Громова А. М.
Стаття надшшла 04.03.2016 року
