CC BY
13
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Summary
PSYCHOLOGICAL ASSESSMENT OF PATIENTS WITH DEFECTS AND DEFORMATIONS OF EXTERNAL NOSE IN PRE- AND POSTOPERATIVE PERIOD Skrypnikov A.N., Bodnar L.A.
Keywords: experimental and psychological examination, defects and deformations of nose, rhinoplasty.
Clinical and psychopathological state has improved after rhinoplasty in the majority of patients with defects and deformations of the nose. Situational and personal anxiety has also decreased. Depressive symptoms have subsided. Self-assessment has been improved in terms of "happiness", "mind", "character", "appearance". Clinical and psychopathological state has not changed in patients who were dissatisfied with surgery and evaluated their appearance inadequately. Such patients require an integrated approach to treatment with the appointment of psychopharmacological agents and psychological care.
УДК-618.1-084-08 Тарановська О. О.
ПОПВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТ0Д1В Д0П0Л0Г0В01 ПОДГОТОВКИ ШИЙКИ МАТКИ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава.
Проведена пор{внялъна характеристика ефективност{ застосування р{зноматтних метод{в допологовог тдготовки шийки матки. Доведено, що ттрацерв{калъне введения пропедил-гелю (динопростону) мае бшъшу швидтстъ реал{заци ефекту, однак його застосування супроводжу-етъея бшъш високою частотою виникнення ускладненъ впродовж полог{в в пор{внянт з викори-станням кольпосептину або осмотичною дилатащею шийки матки паличками ламтарп.
Ключов1 слова: допологова пщготовка шийки матки, динопростон,
Рацюнальна пщготовка шийки матки до полопв займае важливе м1сце у сучасному акушерству осктьки пологи при незршш шийц1 матки су-проводжуються бтьшою частотою виникнення слабкосп пологовоТ д1яльносп, невчасним ви-литтям навколоплщних вод, високим вщеотком оперативного завершения полопв, кровотечами, пологовим травматизмом, дистесом плоду та асфшаею новонародженого [6]. 3 ¡ншого боку, з розширенням можливостей пренатальноТ д1аг-ностики, збтьшенням ктькосп ваптних високого ризику через соматичж захворювання, важю форми гестозу, ¡зо1мунний конфлкт, перед акушерами постае питания про дострокове розро-дження [2,3, 8].
Для уешшного початку та подальшого розвитку скорочувальноТ д1яльносп матки необхщна "зрта" шийка матки як екпадова родовоТ домшанти [1]. Тому перюд бюлопчноТ пщготовки ваптноТ до полопв е надзвичайно важливим. Вш характеризуеться дозр1ванням еп1ф1зарно-ппоталамо-ппоф1зарно-наднирниковоТ системи плода, викидом синтезованого плодом кортикотрошну, перетворенням попередниюв кортизолу в кортизол в плаценту синтезом естрогежв, усуненням «прогестеронового блоку» та пщвищенням збудливосп ендометрш. Дисбаланс нервово-ендокринних
взаемовщносин внаслщок функцюнальноТ або органично'!' патологи чи спадковоТ схильност1 потенцшеться ваптнютю, призводячи до розвитку плацентарноТ дисфункци, яка заважае розгор-нути генетично детермшовану програму
кольпосептин, ламшари.
допологовоТ перебудови оргажзму ваптноТ, i, в особливосп, шийки матки наприкшц1 гестаци.
У межах Украши з метою пщготовки шийки матки до спонтанних та ¡ндукованих полопв ви-користовують: 1) традицшну пщготовку шийки матки глюкозо-вп"амшо-естрогено-кальц1евим фоном з наступним родопщеиленням окситоци-ном [4]; 2) пщготовку шийки матки гелями, як1 мютять простагландин Е2: препщт-гель та npocTiH Е2, вапнальний гель (компажя "Pharmacia Upjohn"), цервщт (ф1рма "Forest"), пропес (ф1рма "Ferring"), 3) використання осмо-тичних дилататор1в, натуральних та синтетич-них, таких, як ламщел, гтан, дтапан. На сучасному еташ застосування глюкозо-вп"амшо-естрогено-кальц1евого фону е безперспектив-ним, осктьки потребуе тривалого застосування, мае безл1ч системних поЕнчних ефеючв та низьку ефективнють, що становить лише 50 % [5]. Натомють бтьш широкого застосування набувае м1сцеве введения естрогежв у вигляд1 вапнальних таблеток Кольпосептин (0,01 г про-местину - синтетичного 17 - естрадюлу д1еф1р-оксиду i 0,2 гхпорхинальдола)
Тож, хоча останн1м часом все бтьше дослщжень присвячено питанию пщготовки шийки матки до полопв [7, 9], однак питания щодо найбтьш рацюнального методу пщготовки шийки матки лишаються актуальними та дискусшними i вимагають подальшого вивчення. Саме з цих позицш ми виходили, виконуючи дане дослщження.
Метою нашоТ роботи було пор1вняльне ви-
"Дане досл/дження с фрагментом роботи, що входить до комплексно/ ш/ц/ативноГ теми "Особливост/' гомеостазу внутршнього середовища оргашзму жшок ¡з г1неколог1чними захворюваннями /' ваг1тних з акушерською та екстраген1тальною патолог1ею, методШ Тх консервативного та оперативного лтування на стан репродуктивного здоров'я, переб/г ваг1тност1, пологШ, пкляпологового пер1оду, стан плода /' новонародженого" (№держреестра цп 010311001314).
вчення ефективносп сучасних метод1в дополо-гово'Г пщготовки шийки матки, що мають в основ! застосування осмотичних дилятатор1в, м1сцевого введения простагландиыв та естрогешв.
Матср1али та методи дослпджсння
3 метою виконання поставлених задач нами було проведене спостереження за 63 ваптними, що мали nepmi пологи при доношенш гестаци. В залежносп вщ проведеного методу пщготовки шийки матки вони були розподтеш на 3 групи.
I групу становили 30 жшок, яким пщго-товка шийки матки велася за допомогою вапна-льного введения Кольпосептину по 1 таблетц1 на добу. II групу склали 22 жшок, яким ¡нтрацервн кально вводили Препидил-гель (0,5 динопросто-ну в 2,5 мл гелю - препарат простагландину Е2. В III rpyni (13 ваптних) використовували осмоти-чн1 дилататори ("Набори паличок ламшари "Юнона"). В цервкальний канал вводили вщ 3 до
8 (в середньому - 5) паличок ламшарш.
За вком, соц1альним розподтом, спектром ri-неколопчноТ' та екстрагештальноТ патологи групи були сп1вставим1 м1ж собою. Оцшку «зртосп» шийки матки у жшок проводили за допомогою шкали BiLuona в модифкаци Е.Т.Чернухи. Про ефективнють пщготовки шийки матки судили за динамкою дозр1вання шийки матки, характером пологовоТ д1яльност1, часом виникнення та три-валютю полопв.
Результати та iix обговорення
До проведения пщготовки ступшь зртосп шийки матки за шкалою BiLuona становила 1,64 ±0,03 бали в I rpyni, 1,68± 0,06 в ll-й та 1,7 ±0,06 бал1в в III rpyni. Пюля проведения пщготовки шийки матки вщповщним методом стан шийки матки був оцшений у 12,86 ±0,02 бали, 11,5±
Пор1вняльна оцшка ускладнень в nepet
0,04 бали та 11,67 ±0,03 бали вщповщно по трупам спостереження. Таким чином, ефективнють використання кольпосептину була на 10% ви-щою при пор1вняны з осмотичними дилятаторами та простагландинами. При цьому час, що йо-го потребував процес «дозр1вання» шийки матки в трупах пор1вняння досить значимо р1знився. Так, в I rpyni BiH становив 8,6±0,5 fli6, що незр1внянно бтьше, шж в ¡нших. В II rpyni час дозр1вання становив - 12,8±0,6 годин, що майже в 2,5 рази менше, шж в III rpyni - 31,1 ±1,2 години (р<0,05).
Дозр1вання шийки матки до 10-12 бал1в протя-гом 6-8 годин пюля введения «Пропедил-гелю» вщбулося у 4 ваптних (18,1%); 9-15 годин - у 7 ваптних (31,8%); 16-24 годин - у 7 ваптних (31,8%). Чотири па^ентки (18,1%) потребували повторного введения гелю. Самостшна пологова д1яльнють розвинулася в ycix жшок групи: впро-довж доби у 16 жшок (72%), на 2 добу - у 4 жшок (18,1%), на 3 добу - у 2 па^енток (9%). Пологи через природы шляхи вщбулися у 20 жшок (90,9%). 3 них у 4 жшок спостер1галося дополо-гове вилиття навколоплщних вод (18,1%). Три родтл1 (13,6%) потребували пологопосилення окситоцином через розвиток слабкосп пологовоТ д1яльност1. Середня тривалють полопв становила 9,2±1,2 години. У 1 ж1нки тактика консервативного ведения була змшена на користь кеса-ревого розтину в наслщок кл1н1чно вузького тазу, ще 2 жшкам KecapiB розтин був проведений в результат! прогресуючого дистресу плоду (за-гальний вщсоток оперативного розродження у rpyni - 13,6%). У 1 жшки пюля кесаревого розтину та у 2 3i спонтанним nepe6iroM полопв мала м1сце ппотон1чна кровотеча (13,6%). Розриви шийки матки I ступеню мали м1сце у 2 випадках (9%), II ступеня - у 1 випадку (4,5%)
Таблиця 1.
полосе при pi3Hux видах допологовоГ мдготовки шийки матки
Ускладнення в пологах та шсляпологовому nepiofli 1група (п=30) II група (п=22) III група (п=13)
Допологове вилиття навколоплщних вод 18,1% - 7,6%
Аномали пологовоТ д1яльност1 13,6% - 15
1ндукц1я пологовоТ д1яльност1 - 24% 46,1%
rinoTOHiMHOi' кровотеч1 13,6% - 7,6%
Розриви шийки матки 13,6% 6,6% 15 %
KecapiB розтин 3,3%. 13,6% 7,6
Асф1шя новонародженого 4,5%
У I грут час, який минув вщ початку пщготовки шийки матки до виникнення пологовоТ д1яльност1, в середньому становив 6,7 ± 0,6 д1б. Однак, лише у 23 па^енток (76%) вщм1чалося спонтанне виникнення пологовоТ д1яльност1. 1ншим ж1нкам (24%) проводилося родозбуджен-ня окситоцином пюля попередньо проведеноТ' амн1отомГ|.
Слщ зазначити, що у 39% (9) жшок з1 спонтанним розвитком перейм пологи розпочалися на 5-7 добу пюля початку проведения пщготовки шийки матки, ще у 6 жшок (26%) пологи розпочалися на 7-10 день введения Кольпосептина. У
8 жшок (34%) пологова д1яльнють самостшно розвинулася лише протягом перших 3 fli6 пюля завершения пщготовки. У жшок 3i спонтанним розвитком пологовоТ д1яльносп ускладнень в пологах не спостер1галося. У 1 жшки проведене пюля застосування Кольпосептину родозбуд-ження окситоцином не дало ефекту, що спону-кало до проведения кесаревого розтину. Зага-лом частота оперативного втручання в пологах жшок I групи становив 3,3%, що майже на трети-ну менше ыж при застосуванш простагландиыв (р<0,05) та в 2 рази менша за таку в III rpyni (р<0,05). Середня тривалють полопв становила 11,2±0,6 годин. Вщм1чалася менша частота роз-
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
витку шеляпологових уекпаднень: випадюв ппотошчноТ' кровотеч1 не мали м1сця, розриви шийки матки I ступеня вщм1чеш у 2 жшок, що становило 6,6% (р<0,05).
У III rpyni, де застосовувалися осмотичн1 диля-татори, спонтанна пологова д1яльнють виникла у 3 жшок (23%) в nepLui 20-30 годин пюля початку пщготовки, у 3 (23 %) жшок - в 30-40 годин, ще у 1 (7,6%) жшки пологи почалися через 42 години. 6 жшок (46,1%) в результат! потребували ¡ндукци пологовоТ' д1яльност1, що проводилася внутр1шньовенним введениям окситоцину пюля амнютомп. Серед ж1нок групи 1 жшка мала до-пологове вилиття навколоплщних вод (7,6%). Ще у 2 жшок (15%) в процеа полопв мали мюце аномалП' пологовоТ д1яльносп, що потребували застосування родопосилення. У одше'Г з них з приводу прогресуючоТ' слабкост1 пологовоТ д1яльносп був проведений кесарський розтин (7,6%). В пюляпологовому nepiofli ппотошчна кровотеча становила 7,6% (1 випадок), що май-же в дв1ч1 менше в пор1внянн1 з I групою (р<0,05). Травматизм шийки матки у жшок III групи стано-вив 15 % - 2 випадки розрив1в шийки матки I та II ступешв.
Bei дп"и у ж1нок, що пщлягали спостереженню, народилися живими, з оцшкою за шкалою Апгар 7-9 бал1в. Лише одна д1вчинка, народжена жшкою II групи шляхом кесарського розтину за показаниям дистрес плоду в пологах, мала асфшаю I ступеня.
Висновки
Результати проведеного дослщження евщчать про ефективнють yeix обраних для пор1вняння метод1в пщготовки шийки матки. Вони зручш у застосуванн1 та в результат! сприяють скоро-ченню часу «дозр!вання» шийки матки, пщви-щують частоту спонтанного початку полопв, профтактують виникнення ускладнень у nepeöi-3i полопв.
Однак, як показуе пор1вняльна оцшка, д1я пре-парат1в е р1зною в багатьох аспектах. Препарати простагландишв мають бтьш швидку реал1зац1ю ефекту i силу впливу, осктьки «об'ектом» Т'х мю-цевоТ' дп е шийка матки, де ц1 кп1тинн1 гормони руйнують та розм'якшують колаген. В подаль-шому вони активують скорочення мюметрш, що стимулюе пологову д1яльнють.
Це мае подвшне значения. 3 одного боку - по-зитивне, осктьки скорочуе термш початку пологовоТ' д1яльносп, тривалють полопв, але з ¡ншого боку негативний вплив простагландиновоТ' пщготовки проявляеться бтьш частим виникненням порушень скоротливоТ' д1яльносп, дистресу плоду, пологовим травматизмом, пщвищенням час-тоти оперативного розродження.
Застосування проместрину або осмотичних дилятатор1в сприяе бтьш повтьному дозр1ван-ню шийки матки. При Тх застосуванн1 меншою е частота спонтанноТ' пологовоТ д1яльност1 i частн ше виникае необхщнють ¡ндукци полопв.
Однак частота виникнення ускладнень в поло-
гах також е меншою. Особливо це стосуеться дистресу плоду, порушень скорочувальноТ' активное^ матки в пологах та пюляпологовому nepiofli, допологового вилиття вод. Цих ускладнень не було зафксовано в rpyni жшок, яким пщготов-ка шийки матки проводилась за допомогою ко-льпосептину.
М'яка д1я проместрину пояснюеться тим, що повтьне всмоктування естрогешв сприяе стимулянт адренорецептор1в опосередковано, каска-дно, з пщвищенням синтезу в мюметрп скорочу-вальних бтюв актомюзину та утворенням енергм АТФ.
Схож1 результати отримаш нами при спосте-реженн1 за nepe6iroM полопв у ж1нок з застосу-ванням лам1нар1й. Однак, ми не вбачаемо сутте-вих переваг застосування осмотичних дилятато-piB супроти ¡нтравапнального введения кольпо-септину.
Проведена оцшка евщчить про необхщн1сть ¡ндивщуального зваженого пщходу до вибору засобу допологовоТ' пщготовки шийки матки з урахуванням насамперед показань до м проведения, очкуваного результату, особливостей nepe6iry BariTHOCTi у кожноТ' конкретно'! жшки.
Перспектива подалыпих дослпджснь
Анал1з позитивних та негативних аспект1в застосування сучасних 3aco6iB пщготовки шийки матки до полопв, що включають м1сцеве застосування естрогешв, простогландишв та осмотичних дилятатор1в, вказуе на Т'х недосконалють i необхщнють подальших дослщжень для розроб-ки нових зручних, безпечних та ефективних за-co6iB антенатальноТ' пщготовки шийки матки.
Л1тсратура
1. Глаголева Е.А. Сравнительная эффективность современных средств для подготовки шейки матки к родам / Е.А.Глаголева,
A.П.Никонов // Акушерство и гинекология. - 2000. - № 2. - С. 26-29.
2. Жук C.I. Пор1вняльна характеристика р1зних метод1в розродження у жшок з ппертенз1ею / С.1.Жук, С.Б.Чечуга // Зб1рник на-укових праць сшвробптниюв КМАПО ¡м.. П.Л.Шупика,- 2002,-Вип.11, кн..3.-С.506-511.
3. Каминский В.В. Дородовая подготовка женщин с поздними гес-тозами / В.В.Каминский, С.И.Жук, С.Б.Чечуга // Врачебное дело .-1999.-№2.-С.109-110
4. Краснопольский В.И. Новые методы профилактики и лечения острых неспецифических послеабортных и послеродовых эндометритов: практические рекомендации для врачей /
B.И.раснопольский, В.Е.Радзинский, И.И.Ткачева - Новосибирск, 1995.-120с.
5. Сидорова И.С. Эффективность родовозбуждения с помощью вагинального геля 2Простин Е22 / И.С.Сидорова, И.О.Макаров, А.Б. Эдогова // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2000. - № 2. - С. 33-35.
6. Сидорова И.С. Современные принципы ведения родов при слабости родовой деятельности / И.С.Сидорова, И.О. Макаров, Т.З.Овешникова. [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2000. - 5. - С.22-26.
7. Юзько О.М. Ефективнють сучасних метод1в пщготовки шийки матки до полопв/ О.М.Юзько, Ф Т.Г.армазей // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. -2004. - №5. - С. 62-66.
8. Ngai S. W. Labour characteristics and uterine activity: misoprostol compared with oxytocin in women at term with prelabour rupture of the membranes / S. W. Ngai // Br. J. Obstet. Gynaecol. - 2000. -№107:2. - P.222-227.
9. Wing A.D. Induction of labor with misoprostol for premature rupture of membranes beyong thirty-six week's gestation / A.D.Wing, R.H.Paul // American Journal of Obstetrics and Gynecology.-1998.-V.179, №1. - P.228-231.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОВ ДОРОДОВОЙ ПОДГОТОВКИ ШЕЙКИ МАТКИ Тарановская Е.А.
Ключевые слова: дородовая подготовка шейки, динопростон, кольпосептин, ламинарии.
Проведена сравнительная характеристика эффективности применения различных методов дородовой подготовки шейки матки. Доказано, что интрацервикальное введение пропедил-геля (динопросто-на) обладает большей скоростью реализации эффекта, однако его применение сопровождается высокой частотой возникновения осложнений в течении родов в сравнении с использованием кольпосе-птина или осмотической дилятацией шейки матки палочками ламинарий.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF APPROACHES IN ANTENATAL CERVIX PREPARATION Taranovskaya Ye.A.
Keywords: antenatal preparation, neck of uterus, dynoproston, Colposeptyn, laminaria.
There has been carried out the comparative characteristic referred to the effectiveness in applying of different approaches to antenatal uterus cervix preparation. It has been proved that intracervical introduction of Propedyl-gel (dynoproston) possesses greater rate in producing certain effects, however its complication may be accompanied with high-frequent labor complications in comparison with Colposeptyn or osmotic dilatation of cervix of uterus by the sticks of laminaria.
УДК: 616.72-002-092-008:616.13-004.6 Ткаченко М.В.
1НСУЛ1Н0РЕЗИСТЕНТН1СТЬ ТА И М1СЦЕ В ПАТ0ГЕНЕ31 0СТЕ0АРТР0ВУ В П0ЕДНАНН1 В МЕТАБ0Л1ЧНИМ СИНДРОМОМ I АТЕРОСКЛЕРОЗОМ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В статт{ представлет результаты вивчення взаемозв'язку тсулторезистентност1 як основного чинника метабол{чного синдрому у хворих на остеоартроз. Остановлено, що у хворих з поед-наною патолог{ею в{рог{дно тдвищет показники прозапалъних цитоштв, вмжт лептину на фо-адипонектину, що вплинуло на зростання тдексу iнcyлiнopeзucmeнmнocmi. Для ко-рекци виявлених зрушень розроблена компксна тератя гз застосуванням тогл1тазону, який е агонгстом РРАЯ- у рецепторгв, що сприяло зменшенню 1Р, пригтченню синтезу прозапалъних цитоштв, активних радикал{в, а також активащею секреци адипонектину, який асоц{юетъся з протизапалъним ефектом, що в свою чергу позитивно вплинуло на перебк остеоартрозу.
Ключов1 слова: остеоартроз, метаболнний синдром, цитокши, ¡нсулЫорезистентнють, пюштазон.
Вступ глщеридем1я, артрит, бронх1альна астма \ деяю
До 55% в структур! суглобовоТ патологи дово- Ф°рми раку [2, 5, 6]
диться на остеоартроз (ОА). На думку бшьшосп дослщниш остеоартроз - це група захворювань, р1зних по етюлоги, але схожих за бюлопчними, морфолопчними, юпычними ознаками \ результатом. Уа вони призводять до втрати палшового хряща \ супутнього ураження ¡нших компоненте суглоба - субхонд рал ьн оТ кютки, синов1алыноТ оболонки \ периартикулярних тканин [4].
Проблема ОА у поеднанш з метабол1чним синдромом (МС) знаходиться в центр1 уваги сучасноТ медицини у зв'язку з ранньою ¡нвалщи-зац1ею, пщвищеним ризиком ускладнень пор1вняно ¡з загальною популя^ею. Ожиршня \ надм1рна маса тта, як1 е скпадовими МС, значно пщвищують ризик таких прогностично несприят-ливих захворювань, як цукровий д1абет (ЦД) 2-го типу, серцево-судинних захворювань, артер1аль-на ппертенз1я, пперхолестеринем1я, ппертри-
На сьогодш не викликае сумшву той факт, що жирова тканина е дуже динам1чним ендокринним органом. Адтоцити продукують р1зы бюлопчно активы молекули - адтокши, що вщ1грають важливу роль у регуляци енергетичного балансу, чутливост1 до ¡нсулшу, ¡мунолопчно'1' вщповщ1 та стану кровоносних судин. До них вщносять фактор некрозу пухпин-альфа (ФНП-а), лептин, адтонектин, ¡нпб1тор активатора плазм1ногена-1 (1АП-1), интерлейюн-б (Ш-6), анпотензиноген, ¡нсул1нопод1бний фактор росту - 1 (1ФР-1) [3, 7, 8].
Важливу роль у патогенез! синдрому 1Р вщ1грае актива^я системи циток1н1в , а дисбаланс деяких з них (пщвищення 1Л-6, ФНП-а та зниження 1Л-10, 1Л-4) вважають предикторами судинних ускладнень. Так, було доведено, що ¡нсулшорезистетнють (1Р), що лежить в основ!
* Стаття е частиною НДР «Розробка Memodie профшактики та лшування хвороб, я/г/ походять ¡з метабол1чного синдрому, препаратами, що стимулюють рецептори, активуючи прол1ферац1ю пероксисом (PPAR-y) шляхом удосконалення критерив diazHocmuKU» (№ 0107U001555).
