CC BY
9
© Удовицька Н. О. УДК 618.5 Удовицька Н. О.
ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ СЛАБКОСТ1 ПОЛОГОВОГ Д1ЯЛЬНОСТ1
Мюький клiнiчний пологовий будинок (м. Полтава)
mn_koptev@ukr.net
Робота е фрагментом науково-дослщно! теми Вищого державного навчального закладу Укра!-ни «Укра1нська медична стоматолопчна академiя» МОЗ Укра1ни «Вивчення патогенетичних мехаыз-мiв виникнення захворювань репродуктивно! сис-теми у жiнок, розробка методiв удосконалення !х профiлактики, консервативного та оперативного л^вання i реабьжтаци» № державно! реестрацiI 0112и002900, автор е стввиконавцем дано! роботи.
Вступ. На сьогоднi слабкiсть пологово! дiяль-ностi залишаеться серйозним ускладненням, яке обтяжуе перебк пологiв та становить небезпеку для здоров'я матерi i плода [1,2,4].
Досить висока питома вага слабкост пологово! дiяльностi i пов'язаний iз нею рiст материнсько! за-хворюваностi та перинатальних ускладнень обумов-люють актуальнiсть пошуку для практичних лiкарiв простих, широкодоступних, але, в той же час, ефек-тивних методiв прогнозування слабкостi пологово! дiяльностi. Це надасть можливiсть своечасно !й за-побiгти, i таким чином сприяти зниженню перинатально! захворюваност та смертностi, збереженню репродуктивного здоров'я жшки [3,5].
Мета досл1дження. Встановити фактори, якi сприяють розвитку слабкостi пологово! дiяльностi у жшок.
Об'ект I методи досл1дження. Доотдження виконане шляхом порiвняльного ретроспективного аналiзу 120 iсторiй пологiв, перебiг яких супрово-джувався слабкiстю пологово! дiяльностi (СПД) -
I група, та 400 юторм пологiв iз нормальною полого-вою дiяльнiстю (НПД) - II група.
Результати дослщжень та Ух о б го воре н-ня. Аналiз вкового складу жiнок показав, що у I груп особи вiком до 18 роюв становили 12,5%, а у II груп - лише 2,5% (р<0,002). У вiцi 19-25 роюв серед родть iз СПД було 68 жшок (56,7%), а в контрольна груп - 278 (69,5%). Жшки у вМ 26-30 рокiв вiдповiдно склали 13,3% та 23%. 1з 120 жшок I групи
II оЫб (9,2%) мали вк 31-35 рокiв; 8 жшок (6,7%) досягнули 36-40 роюв; у вковм груп понад 40 роюв налiчувалося 2 жiнки (1,7%). Вщповщно в контроль-нiй груп вiк жiнок розподiлявся наступним чином: у вМ 31-35 рокiв - 10 оЫб (2,5%); у вковм групi 36-40 рокiв - також 10 оЫб (2,5%).
Таким чином, жшки у вiцi 19-25 роюв складають бiльшiсть в обох доотджуваних групах.
Аналiзуючи вiковий склад жшок, ми дмшли ви-сновку, що найнесприятлившим iз погляду виникнення СПД е вк жшок до 18 та пюля 30 роюв.
Також було з'ясовано, що у жшок, яю наро-джували вперше, пологи частiше ускладнювалися СПД. Так, у I груп жiнок, яю народжували вперше, було 98 (81,7%), тодi як в II груп таких жiнок було 238 (59,5%).
Одыею з ознак завершення формування стате-во! системи е вк, в якому з'являеться менархе. При ретроспективному вивченн iсторiй пологiв I групи виявлено затзнше менархе у 6,7% випадюв, тодi як в II груп лише у 0,5% випадюв.
Порушення менструального циклу вщповщно спостеркалося у 14,2% та 2,3% жшок.
Непл^я в анамнезi вiдмiчалося у 14 жiнок (11,7%) iз СПД та у 9 жшок (2,3%) iз НПД.
Запальнi процеси жшочих статевих органiв в анамнезi були зареестрованi у 19 жiнок, пологи яких ускладнилися СПД (15,8%) та у 21 жшки iз НПД (5,2%).
У груп родiль iз СПД у 28,3% випадюв в анамнезi був тонзилгг, а при НПД - лише у 5,3%.
На телонефрит хворти 4,2% жiнок iз I групи та лише 0,3% - iз II групи.
При подальшому аналiзi, ми з'ясували, що 28% жшок iз СПД мали рiзний ступiнь порушення лтщ-ного обмшу, тодi як в груп iз НПД таких жiнок було лише 12,8%.
Аби вивчити, як особливост переб^у дано! вапт-ност впливають на перебiг пологiв, ми провели по-рiвняльний аналiз серед жшок I i II групи.
Як в I, так i в II групах жшок спостерталися типовi ускладнення перебiгу вагiтностi, але вони були рiз-ними в юльюсному вiдношеннi.
Так, загроза переривання ваптност у жiнок, пологи яких ускладнилися СПД, вiдмiчалася в 37 ви-падках (30,8%), тодi як в контрольнiй групi, де спо-стерiгалася НПД, таких випадюв було 70 (17,5%).
Нами також з'ясовано, що у 5,2% жшок I групи ва-птнють супроводжувалася багатоводдям, а в II груп лише у 2,8%.
Великий плщ мав мiсце при СПД у 34 випадках (28,3%), а при НПД - у 55 випадках (13,8%).
Анемiя пщ час ваптност в 2,6 разiв частiше зу-стрiчалася серед жiнок I групи.
Серед жшок, пологи яких ускладнилися СПД, у 12,5% випадюв було вiдмiчено переношування ва-птност^ тодi як в контрольнiй групi таких випадюв було в 5 разiв менше (2,5%).
Патолопчний прелiмiнарний перюд був вiдмiче-ний у 14 жшок, пологи яких ускладнилися СПД та в 2 випадках при НПД (11,5% i 0,5% вщповщно).
Таким чином, у ключному перебiгу дано! вапт-ностi виявленi ускладнення, якi мають прямий або опосередкований вплив на характер пологово! д^ яльностi i особливостi перебiгу пологiв.
Також нами було з'ясовано, що серед 120 жЫок
I групи своечасних полопв було 100, а серед жЫок
II групи - 361, що в свою чергу склало 83,3% i 90,2% вiдповiдно.
У 15% випадюв серед 120 пологiв, як усклад-нилися СПД, пологи були затзнтими, що в 6 разiв бiльше, нiж серед жiнок контрольно! групи.
У I груп пологи вщбулися в головному передле-жанн в 91,7% випадкiв, а в сщничному передлежан-нi - в 8,3% випадюв, тодi як в II груп - у 98% та 2% вщповщно.
Ретроспективний аналiз iсторiй пологiв показав, що серед полопв iз СПД у 54,2% випадках мало мюце несвоечасне вилиття навколоплщних вод, тодi як у контрольна групi передчасний розрив плодових оболонок супроводжував пологи лише в 22,3%.
При аналiзi юторм пологiв обох груп жiнок, ми звернули увагу на той факт, що при СПД в 2 рази частше плацента була розташована в дн матки нiж при НПД.
Таким чином, ктькюне стввщношення рiзних факторiв ризику виникнення СПД у обстежених нами жЫок I групи значно перевищуе цi ж значення в порiвняннi iз контролем.
Висновки
Осктьки прогнозування будь-яко! патологи скла-дае основу !! профтактики, проведений нами ретроспективний аналiз iсторiй пологiв дозволив вивчити деяк фактори ризику, що сприяють розвитку СПД.
Такими факторами е: вк жiнки до 18 рокiв i пiсля 30 рокiв, пiзне менархе, рiзнi порушення менструального циклу, ускладнений перебк попереднiх ва-птностей i пологiв, запальнi процеси жЫочих стате-вих органiв.
Велике значення для розвитку СПД мають екс-трагенггальы захворювання.
Ускладнення, якi супроводжують дану вагiтнiсть також мають вплив на подальший розвиток пологово! дiяльностi.
Переношена вагiтнiсть, великий плщ, багатовод-дя, сiдничне передлежання плода, несвоечасний розрив плодових оболонок, розташування плаценти в дн матки - все це сприяе розвитку СПД.
Уважно зiбраний анамнез, ретельно вивчений перебк дано! вагггност^ адекватна оцЫка стану ва-гiтно! i плода дае можливють лiкарю прогнозувати можливють розвитку СПД, а своечасно застосован профiлактичнi заходи дадуть змогу зменшити ризик виникнення перинатальних ускладнень.
Перспективи подальших дослiджень. Вивчити залежнiсть розвитку слабкостi пологово! дiяль-ност вiд розмiщення плаценти у порожнин матки.
Лiтература
1. Аккерман Л. И. Особенности течения беременности и родов в зависимости от локализации плаценты / Л. И. Аккерман //
Акушерство и гинекология. - 1983. - № 3. - С. 11-13.
2. Антипина Н. Н. Особенности течения беременности и родов у женщин с хроническими тонзиллитами / Н. Н. Антипина,
A. В. Вышков, С. В. Хабаров // Тезисы IV съезда акушеров-гинекологов БССР. - Минск, 1985. - С. 62-63.
3. Гендель М. Г. Особенности сократительной деятельности и тонуса матки при преждевременном излитии околоплодных вод
у первородящих / М. Г. Гендель // Акушерство и гинекология. - 1984. - № 7. - С. 28-31.
4. Голота В. Я. Особенности течения беременности и родов у пожилых первородящих с ревматическими пороками сердца /
B.Я. Голота, Л. В. Гутман, Л. Д. Москаленко // Акушерство и гинекология. - 1986. - № 12. - С. 61-62.
5. Давыдов С. Н. О некоторых особенностях течения родового акта в зависимости от места прикрепления плаценты /
C.Н.Давыдов, В. М. Орлов, Л. А. Самородинова // Акушерство и гинекология. - 1976. - № 1. - С. 36-39.
УДК 618.5
ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ СЛАБКОСТ1 ПОЛОГОВОТ Д1ЯЛЬНОСТ1
Удовицька Н. О.
Резюме. В статп представлен результати ретроспективного аналiзу юторм полопв iз слабкютю пологово! дiяльностi та з нормальним !! перебком. Визначен фактори ризику розвитку слабкост пологово! дiяль-ност^ серед яких: вк жЫки до 18 роюв i пюля 30 роюв, тзне менархе, рiзнi порушення менструального циклу, ускладнений перебк дано! та попередых вагггностей i полопв, запальн процеси жшочих статевих оргаыв, екстрагенггальы захворювання. Результати дослщження свщчать, що правильно зiбраний анамнез, ретельно вивчений перебк дано! ваптносД адекватна оцЫка стану вагггно! i плода дае можливють лкарю прогнозувати можливють розвитку СПД. Своечасно застосован при цьому профтактичы заходи дадуть змогу зменшити ризик виникнення перинатальних ускладнень.
Ключовi слова: слабкють пологово! дiяльностi, фактори ризику, ваптнють та пологи.
УДК 618.5
ФАКТОРЫ, СПОСОБСТВУЮЩИЕ РАЗВИТИЮ СЛАБОСТИ РОДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Удовицкая Н. О.
Резюме. В статье представлены результаты ретроспективного анализа историй родов со слабостью родовой деятельности и с ее нормальным течением. Определены факторы риска развития слабости родовой деятельности, среди которых: возраст женщины до 18 лет и после 30 лет, позднее менархе, различные нарушения менструального цикла, осложненное течение данной и предыдущих беременностей и родов, воспалительные процессы женских половых органов, экстрагенитальные заболевания. Результаты исследова-
ния показывают, что правильно собранный анамнез, тщательно изученное течение данной беременности, адекватная оценка состояния беременной и плода дает возможность врачу прогнозировать возможность развития СПД. Своевременно примененные при этом профилактические мероприятия позволят уменьшить риск возникновения перинатальных осложнений.
Ключевые слова: слабость родовой деятельности, факторы риска, беременность и роды.
UDC 618.5
FACTORS, PROVOKING DEVELOPMENT OF UTERINE INERTIA
Udovytska N. O.
Abstract. Nowadays, the uterine inertia remains a serious complication, that aggravates childbirth and becomes dangerous to the health of the mother and fetus.
The aim of the study was to determine factors that cause the development of uterine inertia. A comparative study was performed by retrospective analysis of 120 childbirth case histories, accompanied by the weakness of labor activity (WLA) - group I, and 400 birth history with normal labor activity (NLA) - group II.
Analysis of the women age composition stated that WLA is noted most often before the age of 18 and after the age of 30. In primiparas, childbirth was more often complicated by WLA - 98 cases (81,7%), while the II group consisted of 238 (59.5%) women.
In a retrospective study of the group I birth histories, delayed menarche was revealed in 6.7% of women, whereas in group II only in 0.5% of cases. Menstrual disorder, correspondingly was observed in 14.2% and 2.3% of women. Infertility in anamnesis was noted in 14 women (11,7%) with WLA and 9 women (2,3%) with NLA. Inflammatory processes of female genital organs were recorded in anamnesis in 19 women with complicated by WLA deliveries (15.8 %) and in 21 women with NLA (5.2%). The threatened miscarriage among women whose childbirth was complicated by WLA was observed in 37 cases (30.8%), whereas in the control group was 70 (17,5%). Pregnancy of 5.2% of women in group I was accompanied by polyhydramnios, and in group II - 2.8%. Big fetus was stated in 34 cases (28,3%) in WLA, while in 55 cases (13.8%) in NLA. Postmaturity was noted in 12.5% of cases among women with complicated by WLA childbirth, whereas it was 5 times less (2.5%) in the control group. Pathological preliminary period was observed in 14 women whose childbirth was complicated by WLA and in 2 cases during NLA (11.5% and 0.5% correspondingly). It was stated 100 term birth among 120 women of group I, and 361 among women of group II, which in turn was 83.3% and 90.2%, correspondingly. In 15% of cases in 120 deliveries, which were complicated by WLA, the delayed birth occured, which is 6 times higher than among women of the control group. In group I the birth took place in cephalic presentation in 91.7% of cases and 8,3% of cases in breech presentation, whereas in group II - 98% and 2%, correspondingly. Among the childbirth with WLA, the untimely discharge of amniotic fluid was noted in 54,2% of cases, whereas in the control group the premature rupture of membranes accompanied birth only in 22.3%. Also in WLA placenta was located in the bottom of the uterus 2 times often than in NLA.
Thus, the risk factors that provoke development of WLA include: the age of the woman before18 and after 30 years, delayed menarche, various menstrual disorders, complications during present or previous pregnancies and childbirth, inflammatory processes of female genital organs, extra-genital diseases. The results of the study suggest, that properly collected anamnesis, carefully studied course of the current pregnancy, an adequate assessment of the pregnant woman and fetus allow the physician to predict the possibility of WLA development. Timely administered preventative measures will reduce the risk of perinatal complications.
Keywords: uterine inertia, risk factors, pregnancy and delivery.
Рецензент - проф. Громова А. М.
Стаття надшшла 09.01.2016 року
