CC BY
22
ВИСНОВКИ
1. Запропонована модель безпосереднього протеза (рами) при навантаженш мае пере-мщення серединного перетину за рахунок гнуч-ко-крутильно! деформаци незначним i набагато меншим, нiж перемiщення, спричинене верти-кальним перемiщенням серединного перетину, як твердого цшого, за рахунок оберту крайшх опорних природних зубiв i перемiщення рами як
твердого цшого в напрямку, перпендикулярному до площини протеза (рами), викликаного вертикальною рухливiстю опорних природних зубiв.
2. Стшюсш характеристики нового безпосереднього протеза достатш для замiщення вщ одного до п'яти фронтальних зубiв.
3. Конструкцiя нового безпосереднього протеза мае достатню жорсткiсть для виключення травмування м'яких тканин при функци.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гришин С.Ю., Жолудев С.Е. Восстановление единичных включенных дефектов зубного ряда адгезивными мостовидными протезами с армированием стекловолокном // Стоматолог.-2007.-№2(105).-С.40-44.
2. Кулаков О.Б., Шамшин А.В., Супрунов С.Н. Применение системы Фибер-Сплинт (Fiber-Splint) при лечении заболеваний пародонта и замещении одиночных дефектов зубного ряда // Клинич. стомато-логия.-2005.-№3 (35).-С.34-35.
3. Мокренко Е.В.,Семикозов О.Б. Особенности формирования опорно-армирующих конструкций при
адгезивном протезиро-вании зубных рядов // Сто-матолог.-2006.-№10.-С.41-43.
4. Мусин М.Н., Миняева В.А. Съемные « Им-медиат »- протезы // Новое в стоматологии. -2000. -№ 3.-С.3-9.
5. Сопротивление материалов /Писаренко Г.С., Агарев В.А., Квитка А.Л. и др. - К.: Вища шк.,1993.-656с.
6. Федосьев В.И. Сопротивление материалов.-М.: Наука, 1979.-560 с.
7. Чуйко А.Н., Громов О.В. Некоторые практические вопросы биомеханики мостовидных протезов // Стоматолог.-2003.-№1.-С.48-53.
♦
УДК 61-057.875:371.27:331.108.43
Т.О. Перцева, B.I. Чергтець, Г. С. Канюка
Дтпропетровська державна медична академiя
ЛЩЕНЗШНИЙ 1СПИТ "КРОК-1" ОЧИМА СТУДЕНТ1В
Ключовi слова: студенти-медики, лщензшний ¡спит Key words: medical students, licensed exam
Резюме. Проведен анонимный опрос 384 студентов-медиков с целью изучения психологического напряжения во время их подготовки и сдачи лицензионного экзамена «Крок-1». Определены различные психологические проблемы, а также пожелания студентов, связанные с подготовкой и сдачей лицензионного экзамена, и отношение студентов к такой форме контроля знаний. Выявлены резервы для улучшения подготовки будущих врачей к государственной аттестации. Summary. Anonymous interrogation of 384 medical students in order to study psychologic tension during their preparation and passing of licensed exam "Krok - 1" was carried out. There were defined different psychologic problems as well as students' wishes connected with preparation and passing of a licensed exam and students' attitude to such form of knowledge examination. There were revealed reserves for improving of preparation to state attestation of the doctors-to-be.
В умовах сучасно! осв^и Укра!ни лщензшш юпити для майбутшх лiкарiв стали нормою сту-дентського життя. Зпдно з державним стандартом, для отримання диплома про здобуття вищо! осв^и квалiфiкацiйного рiвня «спещалют»
ус1м в1тчизняним студентам i громадянам шо-земних держав, як1 навчаються в медичних вузах Украши, треба мати сертифшат щодо складання лщензшних юпит1в. Лщензшш юпити проходять у два етапи.
08/ Том XIII/ 2
19
Першим етапом державно! атестаци е штег-рований iспит «Крок-1, загальна лiкарська шд-готовка», який складають студенти IV курсу медичних факультетiв. Цей екзамен перевiряе остаточш, вiдновленi та надбанi знання з 9 базо-вих медико-бiологiчних дисциплш i е дуже вщ-повщальним як для студентiв, так i для викладачiв цих дисциплiн [1].
Якють пiдготовки студентiв до лщензшного iспиту залежить не тiльки вщ !х працездатностi, наполегливостi, рiвня штелектуальних здiбнос-тей i знань, але й вiд психологiчного стану i настрою студенев та викладачiв на висок резуль-тати юпипв. З метою пiдвищення мотиваци сту-дентiв у пiдготовцi до юпиту «Крок-1», а також оволодiння ними методикою тестування в нашо-му вузi проводяться контролi, якi дозволяють спрогнозувати результати майбутнiх лiцензiйних юпипв.
Для зниження психолопчно! напруги тд час пiдготовки до лiцензiйного юпиту ушм бажаю-чим студентам у нашому вузi надаеться допо-мога фахiвцiв психофiзiологiчних дослiджень та проводяться консультацп викладачiв з усiх ба-зових дисциплiн лiцензiйного iспиту. Незважа-ючи на умови, якi створюються для студентiв керiвництвом академи, деканатами, викладачами для позитивного складання лщензшного юпиту, не вшм студентам вдаеться успiшно подолати цей контрольний бар'ер. Центр тестування надае двi можливост для перескладання iспиту. Але залишаеться певний вiдсоток студентiв, якi не можуть пройти перший етап державно! атестаци. В цьому навчальному рощ в медичних вузах Укра!ни не склали лщензшний юпит 8,7% бажаючих стати лiкарями.
Що заважае студентам показати високий р> вень знань при складанш лiцензiйних iспитiв? З якими психолопчними труднощами вони зустрь чаються пiд час пiдготовки до юпипв? Як став-ляться студенти до тако! форми державно! атестаци?
Для вщповщ на щ запитання в нашому вузi тсля проведення лiцензiйного iспиту "Крок-1" було проведено аношмне опитування студентiв.
Його метою було вивчення рiвня психолопч-но! напруги пiд час тдготовки до лiцензiйного iспиту та при його здач^ а також спроба з'я-сувати, чи iснують й iншi проблеми, пов'язанi з його проведенням.
Анкетним аношмним опитуванням були охо-плеш представники всiх груп студентiв, що нав-чаються на 4-му кура ДДМА
В опитуванш взяли участь 77 студеипв А потоку 1-го медичного факультету, 51 студент Б
потоку 1-го медичного факультету, 69 студенпв педiатричного вiддiлення 2-го медичного факультету, 74 студенти медико-профшактичного вщдшення 2-го медичного факультету, 35 сту-дентiв контрактного та 42 студенти шоземного факультетiв.
Всього в опитуванш взяли участь 348 ошб.
Як показало дослщження, кожний другий (50%) студент медично! академи дав оцiнку л> цензiйному юпиту, як юпиту, що шчим не вщ-рiзняеться вiд iнших (традицшних) iспитiв. При цьому третина опитаних студеипв (33%) пов> домили, що цей юпит серед ушх був дуже важ-ким. Найбiльш важким цей юпит виявився для студеипв контрактного факультету (45,7%) та шоземних студентiв (51,1%), серед яких бшьше половини опитаних (54,8%) повiдомили, що при шдготовщ та пiд час здачi iспиту вони зазнали значно! психологiчно! напруги [2].
Приблизно таким же чином оцшили екзамен студенти медико-профшактичного вщдшення 2-го медичного факультету, серед яких 42% вщнесли лщензшний юпит до розряду найбшьш складних. 35% опитаних студентiв педiатричного вiддiлення та 15,7% студентiв 1-го медичного факультету також сприймають лщензшний юпит як найважчий серед ушх складених юпипв.
На питання: "Скшьки часу Ви витрачаете на шдготовку до лiцензiйного юпиту?" - бшьшють студентiв iноземного факультету та половина студеипв контрактного факультету уникнули вщповщь На iнших факультетах вiд 27% до 31% опитаних вщповши, що на шдготовку до цього юпиту вони витратили тиждень.
Бшьш як половина шоземних студенпв та студеипв медико-профiлактичного вiддiлення (52,4% та 53,3%, вщповщно) i половина студенев контрактного факультету вiдповiли, що при шдготовщ до лщензшного юпиту у них максимально задiяна мехашчна пам'ять.
На потоках А i Б 1-го мед. факультету та на педiатричному вщдшенш 2-го мед. факультету у бшьшост студентiв домшуе логiчна пам'ять, але кожний третш студент цих факультетiв дав вщ-повiдь на користь механiчно! пам'ять
Таким чином, можна зробити висновок, що багато студеипв просто запам'ятовують варiанти правильних вiдповiдей, не аналiзуючи змiст пос-тавлених запитань.
На питання: "Чи допомогла Вам шдготовка до здачi лiцензiйного iспиту досягти бшьш високого рiвня професiйних знань?" - 38% опитаних сту-денпв дали позитивну вiдповiдь. При цьому кожний другий студент А i Б потоюв 1-го медичного факультету (57,4%), 54,3% 3-го медичного
факультету та 51,4% медико-профшактичного вщдшення 2-го медичного факультету вiдповiли "И". Бшьше за всiх систематизувати знання лщензшний iспит допомагае iноземним студентам (61,9%) та майбутшм педiатрам (41,3%).
Ректорському контролю знань дали позитивну оцшку 68,7% всiх опитаних студенев. Найбiльш високо оцiнили результати, досягнув в резуль-татi проведення ректорського контролю, студен-ти педiатричного вщдшення (94,1%), контрактного факультету (74,3%) та 1-го медичного факультету (71,3%).
На питання: "Чи мобiлiзуе Вашi сили бага-торазовий контроль знань по технологи тестового юпиту, запропонованш центром тестуван-ня?"
"Так" - вщповши 47,3% опитаних студентiв;
"Н1" - вiдповiли 39,6% опитаних студентiв;
"Не знаю "- вiдповiли 60% студенев контрактного факультету.
За даними анкетного опитування, бiльш як половина студенев академи дуже стомлюються пiд час лщензшного iспиту. Особливо сильна стомлюванють зафiксована серед студентiв 2-го медичного факультету. На педiатричному вщ-дшенш факультету цей показник сягае 76,7%, на медико-профшактичному вiддiленнi - 67,6%, на контрактному факультет - 68,6%. Найбшьш виражену втому студенти вщчувають протягам друго! години здачi юпиту. Цей факт у сво!х анкетах вщм^или 47,3% всiх опитаних [3].
На питання: "Чи збшьшуе Ваше напруження те, що питання в тестах по рiзним дисциплiнам ставляться в розкид?" - 39% опитаних вщповши, що "н1", але приблизно така ж кiлькiсть студенев (33,2%) дали ствердну вiдповiдь.
Слщ зазначити, що 66,5% студентiв вщповши, що при пiдготовцi до лщензшного юпиту вони не вщчувають необхщност в консультащях. Вщсут-нiсть ще! потребi вiдмiчають 80% студентiв контрактного факультету. При цьому серед шо-земних студенпв потребу в проведенш консуль-тацiй перед здачею лщензшного юпиту вщчувають 66,7% опитаних. 28,8% студенев, що бажали консультацш, хотiли !х отримати, голов-ним чином, з фармакологи, фiзюлоril. Найбшьшу користь студенти отримали вiд консультацш з патолопчно! анатомй, гютологи.
Виявилось, що при пiдготовцi до лщензшного юпиту студенти використовують, головним чином, збiрки теспв та зразки питань лщензшних iспитiв минулих рошв. На це вказало 88,6% студенев всiх факультетiв. Але, крiм цього, майже кожний другий студент (49,2%) викорис-товуе методичну лiтературу кафедр. 82%
опитаних не вщчувають дефщиту в методичних пошбниках та iнших джерелах лтератури при пiдготовцi до лщензшного юпиту.
Кафедра
Сво1х викладачiв пам'ятають
Патолопчно! анатомй (+8,8) Кафедра — 85,7 по УкраМ - 76,9
Патоф1зюлогН (+6,6) Каф. - 72,6 по УкраМ - 66,0
ПетологН (+5,4) Кафедра - 82,4 по УкраМ - 77,0
Мiкробiологií (+4,6) Кафедра - 77,3 по УкраШ — 72,7
БюлогН (+4,3) Кафедра - 82,3 по Укршт - 78,0
Анатомй людини (+4,1) Кафедра - 75,6 по УкраШ — 71,5
Фiзiолоrii (+1,9) Кафедра - 73,9 по УкраМ - 72,0
БiохiмH (+0,8) Кафедра - 78,7 Украша - 77,9
Фарма^ологН (-0,8) Кафедра - 75,0 по УкраМ - 75,8
99,4%
92,8%
96,2%
89,6%
87,9%
91,2%
86,9%
95,4%
80,4%
Цшаво вщм^ити, що лщензшний юпит, на думку бiльшостi студенев (63,6%), не вщо-бражуе об'ективно1 оцiнки знань. Це вiдзначили 75,7% студенпв А i Б потошв 1-го мед. Факультету, 74,5% - педiатричного i 64,8% медико-профшактичного вщдшень 2-го медичного факультету та 74,3% студенев контрактного факультету. Серед шоземних студенев таке вра-ження склалось лише у 14,3% опитаних.
На питання: "Що заважае Вам отримати бшьш високу оцшку на лщензшному iспитi? -46% опитаних вщповши: "великий обсяг шфор-маци та неможливiсть И освоення на один ек-замен"; 43,8% - дефiцит часу для кращо1 тдго-товки", 22,9% - власну неорганiзованiсть. На не-достатнють базових знань для успiшного скла-дання iспиту вказало лише 9,8% опитаних. На рiзних факультетах це виглядае наступним чином: на 1-му медичному це 9,6% опитаних, на педiатричному та медико-профшактичному вщ-
08/ Том XIII/ 2
21
дшеннях 2-го медичного факультету - 5,9% та 7,6%, вщповщно, на шоземному - 9,5%, на 3-му медичному - 22,9%.
В анкетах студенти виклали сво! погляди на те, "що, на !х думку, слщ змiнити для того, щоб на екзамет вони вiдчували себе бшьш комфортно". 55% - бажають зменшення кiлькостi тестiв, 27% вважають доцiльним збiльшити тер-мiн шдготовки до iспиту, разом iз тим, 51% вказали на невпевненiсть у власних знаннях з усiх предме^в.
В анкетах студентам було також запропо-новано назвати прiзвища викладачiв рiзних дисциплiн, якi готували !х до здачi лiцензiйного iспиту. Метою цього питання була спроба з'я-сувати вплив особистосп викладача на привер-нення уваги студента до предмету. Аналiз даних анкетування показав, що студенти 4-го курсу пам'ятають сво!х викладачiв на кафедрах наступ-ним чином (табл.).
Аналiз приведених результатiв показав, що на кафедрах, де викладачiв пам'ятають бiльше сту-дентiв, - результат iспиту вищий. Причому цей результат не залежав вiд того, на якому курс вiдбулось знайомство студента зi сво!м вчи-телем. Цi данi показують, що особистють викладача, як i ранiше, продовжуе вiдiгравати суттеву роль у зацiкавленостi учня в оволодшш знан-нями, а пiдбiр кадрiв е важливим фактором за-безпечення якостi навчання.
Побажання студенев щодо змiн при прове-денш лiцензiйного iспиту були наступними:
- зменшити кiлькiсть тестiв (55%);
- збшьшити термiн пiдготовки до юпиту (27%);
- покращити пiдготовку з базових дисциплiн, особливо з бiохiмi! та патологiчно! фiзiологi!;
- проводити Крок-1 у декiлька етапiв, «щоб перевiрити реальнi знання, а не мехашчну па-м'ять»;
- зменшити кшьюсть людей в аудиторi!, роби-ти перерви, не дозволяти блукати студентам шсля завершення роботи над вщповщями;
- розпочинати iспит о 9-00 ранку, а не о 8-00;
- вщмшити юпит як такий, що не висв^люе дiйсного рiвня пiдготовки.
На жаль, бiльшiсть побажань студенев вияви-лись неконструктивними, i малопридатними для реального використання. Але, таким чином, ано-нiмне опитування студенев дозволило виявити деякi психологiчнi проблеми, пов'язаш з тдго-товкою та складанням лiцензiйного iспиту «Крок-1», а також побачити резерви, яю треба використовувати викладачам i студентам для полшшення пiдготовки майбутнiх лiкарiв до державно! атестацп [4].
Ректорат, ЦМК та лабораторiя психофiзiо-логiчних дослщжень планують i надалi проводити дослщження, спрямованi на виявлення ре-зервiв у пiдвищеннi якостi навчання в ДДМА.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андронов В.П. Профессиональное мышление врача и возможности его формирования // Психологическая наука психологическое образование.-1999.-№2.- С.33-45.
2. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния // Психологические проблемы профессиональной деятельности / Отв. ред. Л.Г.Дикая, А.Н.Занковский.-М.: Наука, 1991.-С.114-156.
3. Климов Е.А. Королькова Г.Ф. О некоторых эмоциональных переживаниях как психодиагностических индикаторах в профконсультации // Проблемы интегрального исследования индивидуальности.- Пермь, 1978.-С.41-45.
4. Ясько Б.А. Психология личности и труда врача : Курс лекций / Б.А. Ясько. - Ростов н/Д : Фе-шкс, 2005.- 304с.
♦
