CC BY
8
УДК 613-057.87:303.621.33
Е.М. Бтецька, Т.Д. Землякова,
л.е. Чуб,
О. В. Антонова
Дтпропетровська державна медична
кафедра загально'1 гтени
(зав. - д.мед.н., проф. Е.М. Бтецька)
Ключовi слова: соцiологiчне до^дження, анкетне опитування, студентський колектив, лекцшний курс, практичнi заняття, роздши гiгiени
Key words: sociologic investigation, questionnaire, collective of students, lecture course, practical classes, units of hygiene
ППСНА - ОЧИМА СТУДЕНТ1В
академiя
Резюме. Проведено социологическое исследование (анкетный опрос) с целью выяснить отношение студентов медицинской академии (лечебные факультеты) к предмету «гигиена» и к качеству преподавания его на кафедре. Опрошено 369 студентов. Анализ анкет позволил получить интересные данные, касающиеся качества лекций и практических занятий, личностных характеристик преподавателей. Высказанные замечания и пожелания студентов будут учтены в разработке мероприятий по оптимизации преподавания общей гигиены на кафедре. Summary. It was carried out sociological investigation (questionnaire) to know the attitude of medical students (medical faculties) toward the subject of "hygiene" and quality of teaching at the dapartment. 369 students were questioned. Questionnaires analysis allowed to obtain important findings about lectures and practical classes quality, characteristic features of the teachers. Proposals and remarks expressed by the students will be taken into account while working out measures aimed at optimization of this discipline teaching at the department.
Реформа вищо! освгги, яка здшснюеться в Ук-ра!ш, повинна вивести суспшьство на яюсно ви-щий стутнь И економiчного, пол^ичного та культурного розвитку. Але неможливо перевести в яюсно вищий стан суспшьство без адекватно! трансформацп у такий же стан особистостей, яю складають суспшьство. Звщси особлива вщпов> дальшсть вищо! школи за тдготовку висококва-лiфiкованих спещашспв. Характерною рисою сучасного студентства Укра!ни е висока гро-мадська активнють, бажання здобути високий осв^нш та культурний рiвень.
Професшна майстернють майбутшх медиюв, як i кожна професшна майстернють, формуеться iз трьох складових: теоретично! ерудици, сучасного володшня методами i техшкою дослщжень, високо! громадсько! вщповщальносп. Ц скла-довi формують едине цiле. Професiйно воло-дiючи засобами дослiджень, кожен вчений та педагог, оцшюючи ефективнiсть свое! дiяль-ностi, повинен уявляти собк чи сягають вони успiхiв, докладаючи зусиль iз навчально-мето-дично! роботи для формування ще! триедино! складово! [7,13,14].
Тому головною метою дослщження е вив-чення вiдношення студенев до предмету "ппе-на", якост його викладання, професiйностi вик-ладачiв - за допомогою соцiологiчних методiв дослiдження [1,2,4,10]. Найважливiшою особли-вютю емпiричного соцiологiчного дослiдження е те, що використовуються специфiчнi методи збо-ру iнформацi!, якi дозволяють вести якюний ана-лiз соцiальних проблем, а також аналiз складових
цих проблем: наприклад, уявлення суспiльства щодо того чи iншого питання. Так, сощолопчш дослiдження широко використовуються для характеристики тако! соцiально! проблеми, як стан здоров'я медичних пращвниюв [11,5,].
1з чотирьох методiв емпiричного дослщжен-ня: аналiз документiв, обстеження, опитування i соцiальний експеримент - ми зупинились на ме-тодi соцiологiчного опитування, а з двох його пiдвидiв: iнтерв'ю та анкетне опитування - нас найбшьш задовольнило анкетне опитування (ан-кетування), яке, починаючи зi сво!х витокiв (Френсю Гальтон, 1874), i донинi не втратило сво! переваг: високо! оперативности можливостi масових обстежень; порiвняно мало! трудоемкос-тi у пiдготовцi та проведенш, обробцi резуль-татiв; вщсутносп впливу дослiджувача на вщпо-вщ респондентiв [10].
Так, метод анкетування широко використо-вувався рiзними авторами протягом 19692003 рр. для аналiзу використання студентами в> льного часу i його ролi у формуванш здорового способу життя - важливо! соцiально! проблеми, яка сто!ть перед сучасним студентством [7,12].
Одна з щкавих робiт Санкт-Петербурзьких авторiв останнiх рокiв дозволила ще раз тд-креслити цiннiсть метода анкетування. Так, анкетне опитування студенев медичного вузу з питань шслядипломно! освiти дозволило виявити ряд проблем, провщною з яких е невщповщнють потреб системи охорони здоров'я у лшарських кадрах i планiв значно! частини студентства старших курсiв щодо одержання певно! спе-
06/ Том XI/1
ill
щальносп та працевлаштування [3].
У той же час даних щодо ощнки того чи ш-шого предмету, якостi його викладання на кафед-рi, оцiнки особистих характеристик викладачiв як окремого предмету дослщження, одержаних методом анкетування, в лiтературi останнiх рокiв ми не знайшли.
Анкетне опитування з метою ощнки вщно-шення студенев до предмету "гшена", а також якост викладання його на кафедрi було про-ведене у 2005 рощ серед студенев трьох спе-щальностей ("лiкувальна справа", "педiатрiя", "медико-профiлактична справа") тсля заюнчен-ня вивчення предмету протягом двох семестрiв, напередоднi екзамену. У дослiдженнях взяли участь 369 респондент: 1-го медичного факультету - 151 чол., 2-го медичного факультету - 131 чол. ( за спещальнютю "педiатрiя" - 61 чол., "медико-профшактична справа" - 70 чол.) , 3-го медичного факультету - 87 чол.
Анкети розроблеш на кафедрi i одержали по-зитивну оцiнку фахiвцiв лаборатори психофiзiо-лопчних дослiджень академи. Анкетування було аношмним (безпечна вимога, яка визначае прав-дивiсть та об'ективнiсть вiдповiдей) [2]. Результата анкетування статистично оброблеш загаль-новизнаними методами, якi дозволили одержати ряд щкавих даних.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Анкетування дозволило встановити, що п-гiену вважають наукою фундаментальною бшь-ше половини студенев 1-го медичного факультету (51 %) i медико-профiлактичного факультету (54%), а також третина студентв 3-го медичного факультету (35%^ студенев спещаль-ностi "педiатрiя" (28%). У той же час понад половину (52%) студентiв-педiатрiв вважають ппену дисциплiною профiльною, !х думку тдтримують 42% студентiв - профшактиюв та 44 % студентiв 3-го медичного факультету, а також небагато бшьше третини студенев 1-го медичного факультету. Вважають ппену факультативною дисциплшою по 20% студенпв-педiатрiв i 3-го медичного факультету, а також 13% студенев 1-го медичного факультету. Цшаво, що такий же вщсоток студеш!в-пед> атрiв, 3-го медичного i 1-го медичного факуль-тетiв (вщповщно 20% та 13%) - складають так звану групу "ризику", тобто групу, до яко! вхо-дять студенти, яю погано навчаються, i взагалi недбайливi студенти. З причини аношмносп анкет напевне шдтвердити цей збiг неможливо, але висновок напрошуеться вiдповiдний.
Той факт, що 4% студенпв-профшактиюв вважають гiгiену факультативною дисциплшою,
особливого коментаря не потребуе. Це випадковi люди в професп, яку обрали.
Приемно вщм^ити, що за повнощнний, три-етапний юпит (тестовий контроль, усне опитування, здача практичних навичок) з ппени висловилось майже 30 % майбутшх гiгiенiстiв. Решта студентiв вельми скептично вщносяться до тако! форми юпиту: висловились за не! 8,7% студенев 1-го медичного факультету; 6,9% - 3-го медичного факультету i лише 1,6% майбутшх пе-дiатрiв. Непопулярнi серед студентiв усiх факультет i такi форми юпиту, як 2-етапний (тес-товий контроль, складання практичних навичок), а також диференщйований залiк з контрольних питань: за таю форми висловились вщ 8 до 17,4% та вщ 7,5 до 23% студенев вщповщно. У той же час така форма тдведення пiдсумкiв, як диференщйований залш за поточною усшшню-тю, приваблюе бiльшiсть студентiв усiх факуль-тетiв: 74% - 1-го медичного, 68,1% - 3-го медичного, 65,6% - майбутшх педiатрiв i 48% - майбутшх профшактиюв (2-й медичний факультет). У цьому плаш Болонська система викладання, на яку ми переходимо, вщповщае бажанням студенев: iспити з ушх дисциплiн вiдмiняються, а оцiнки виставляються за сумою балiв, якi зароб-ленi за пiдсумками роздiлiв-модулiв протягом усього навчального року.
Високий рiвень лекцiй вiдмiтили вщ 50,8% (педiатричне вiддiлення) до 79,7% (медико-про-фiлактичне вiддiлення) студентiв. Так само вважають 68,4% студенев 1-го медичного та 67,8% студенев 3-го медичного факультета. З наве-дених даних видно, що найменшу оцiнку якостi лекцiй виставили студенти педiатричного вщ-дiлення. Вони ж у 13,1% випадюв вiдмiчають низьку шформативнють лекцiй, у той час як студенти шших спецiальностей вважають так лише в 7,2% (медико-профшактична справа) та 11,5% (3-й медичний факультет) випадюв. Так, таких недолшв, як читання "надто швидко"(3,9 -9,8%), "монотонно" (2,3 - 11,5%), неможливо статистично уникнути, i вони лише шдкреслю-ють думку бшьшосп студенев щодо високого рiвня лекщй. У цьому планi викликае штерес характеристика лекцiй майбутнiми педiатрами. Як видно з вищенаведеного, у цих студентiв найбiльша кiлькiсть претензiй до лекщйного курсу, при цьому високий рiвень лекцiй вiдмiтили ледь бшьше половини потоку (50,8%). Саме на цьому вщдшенш, як вiдмiчалось вище, думку щодо "необов'язковостi" гiгiени як профшьно! i навiть факультативно! дисциплши виказали 72% студентiв.
Данi анкетування дозволили також визначити
точку зору студента щодо якосп практичних занять. Так, студенти 1-го i 3-го медичних факультета у свош бшьшосп (68 - 69 %, вщпо-вщно) вважають, що заняття проводяться "на вщповщному рiвнi". Менш нiж половина (42,6%) майбутшх педiатрiв тако! ж думки, що цшком очiкуване, судячи з ïx оцiнок лекцiйного курсу. Той факт, що менше половини (46,4%) майбутшх гшенюта задоволенi якютю практичних занять, пов'язаний з основною претензieю: недостат-ньою кiлькiстю робочих мiсць. У той же час нещкавими заняття з гiгieни вважають 10,1 -11,6% студента-ппенюта та 1-го медичного факультету, а також 19,5 - 29,5 % студента 3-го медичного факультету i педiатричного вщдшення, вщповщно. Поряд iз цим факт вщсут-ностi усного опитування на заняттях хвилюе лише 2,5 - 6,5% опитаних студента. I в той же час проти тестового контролю висловились об-маль студента: 11,5 - 13,1 %, у середньому. У цшому студенти оцшили якють занять, яю проводить кафедра, позитивно у бшьшосп випадюв.
Бiльшiсть опитаних студентiв (61,6%) вважають забезпеченють пiдручниками та пошбни-ками з предмету цшком достатньою. У той же час вiдмiчають недостатнiсть робочих мiсць на заняттях 17- 27% опитаних, бшьшють з яких -майбутш ппенюти, що вiдмiчалось вище. Крiм того, бшьшють студента (60 - 72%) вважають апаратуру, яка використовуеться на практичних заняттях, застаршою. Поряд iз цим, значна части-на студента вщм^ила той факт, що "... апара-тура хоча i застарша, знаходиться у прекрасному робочому сташ i е ушкальною".
Традицiйне проведення вiдробок пропущених занять та лекцш на кафедрi (по суботах) не ви-кликае ентузiазму у студента: лише 9,1% (3-й медичний факультет) i 14,5% майбутшх ririe-нюта тдтримують його, як i 12,2% студента 1-го медичного факультету та 9,8% студента пед> атричного вщдшення. Переважна ж бшьшють студента вважае доцшьним вщпрацьовувати пропуски своему викладачевi протягом робочого тижня вщповщно до довiдок, що виданi деканатами (з оплатою чи без такоГ). Безперечно - така форма вщпрацювань бшьш зручна, але вона, безумовно, вщобразиться на якостi вщробок.
Характеризуючи викладачiв кафедри, у середньому понад 40% студентiв (1-й, 3-й медичш факультети та медико-профшактичне вiддiлення) вважають рiвною мiрою справедливими (33,45 -41,5%) та доброзичливими (37,5 - 43,5%) на rai високоï вимогливосп (62,2 - 84%). У той же час майбутш педiатри, не заперечуючи високоï вимогливосп викладачiв кафедри (60,6% опита-
них), справедливими та доброзичливими вважа-ють ïx лише в 14,5% випадюв. Такi негативнi риси, як фамшьярнють, упередженiсть, пиха-тiсть, вiдмiчають 11 % опитаних студентiв у середньому. В тому, що викладачi кафедри -люди загальноï культури, студенти солщарш. Приведенi данi - стимул для роботи над собою, особливо для молодих викладачiв.
Половина студента ( у середньому 34,4 -81,1%) ушх факультета вважають найбшьш ште-ресним роздшом загально1' гiгieни гiгieну хар-чування. На другому мющ - роздiл ппени ль карень, який вважають найбшьш щкавим тре-тина опитаних студента (29,5%). Однак серед студента 1-го медичного факультету ця кшь-кють дещо вища - 34,4%, що не викликае поди-ву. А ось той факт, що гшена лшарень бшьш приваблива для студента-ппенюта (29%) поряд iз студентами 3-го медичного факультету (28,7%) у порiвняннi з майбутшми педiатрами (усього 26,2%), - звертае на себе увагу. На третьому мющ - роздш гiгieни дiтей та шдл^юв - у середньому 24,6% опитаних. При цьому штерес до цього роздшу найбшьш високий у студента 3-го медичного факультету (37,9%) i педiатричного вщдшення (37,7%). Студенти 1-го медичного факультету (23,1% опитаних) вва-жають роздш дтей та шдл^юв щкавим, але цей штерес у них значно менший у порiвняннi зi студентами шших факультета. Назвали щка-вими iншi роздши гшени, поряд iз гiгieною катастроф, вщ 6,1 до 11% опитаних студента, у середньому. Приемно, що найвищий вщсоток студента, яю проявили штерес до цих роздшв, -серед майбутнix профiлактикiв.
Найбшьша кiлькiсть студентiв (89%) активно вщгукнулась на прохання висловити сво1' заува-ження та пропозицiï щодо оптимiзацiï навчаль-ного процесу на кафедра Поряд iз безумовним прийняттям ушх форм навчально-методично1' роботи ("на високому рiвнi", "оптимально", " добре", "дуже добре") - мали мюце й критичнi зау-важення. Так, щодо лекцшного курсу - поряд iз побажаннями: зменшити кшькють "прозiрок", перейти на мультимедiйне супроводження, видати новий курс лекцiй, - були вiдмiченi й такi, як: читати лекци повiльнiше, дозволити вшьне вiдвiдування лекцiй без вiдробок, конспектувати лекци за бажанням.
Вiдносно оргашзацп навчального процесу в цiлому ряд студента висловили сво1' побажання: виршальними у семестровiй оцiнцi повиннi бути ощнки по семшарах; в олiмпiадi з предмету дозволити брати участь ушм бажаючим, а не лише студентам, яких рекомендують викладачц
06/ Том XI/1
113
деяю заняття проводити у виглядi екскурсiй в лiкарнi, на тдприемства, в саштарно-ешдемю-логiчнi станци тощо.
Таким чином, анонiмне анкетування дозволило встановити:
■ бiльшiсть опитаних студенев вважають п-гiену фундаментальною дисциплшою;
■ позитивно оцiнили проведення юпиту з предмету в триетапнiй формi третина студентiв (30% опитаних);
■ високий рiвень лекцiй вiдмiтили, у сере-дньому, 65% опитаних;
■ ощнили проведення занять "на певному рiвнi" понад 60% опитаних;
■ за традицшне проведення вiдпрацювань занять (по суботах) висловилось лише 12% студенев;
■ охарактеризували викладачiв кафедри як справедливих, доброзичливих при високш вимо-гливостi - близько 60% студенев;
■ 61,5% опитаних студенев вважають забез-
печенiсть шдручниками та посiбниками на ка-федрi достатньою;
■ 17% опитаних студенев вказали на не-достатнiсть робочих мiсць, до 60% студентiв вважають апаратуру кафедри застаршою;
■ найбшш цiкавими роздiлами загально! гшени ( з восьми) студенти вважають гшену харчування, гiгiену лiкарень та гшену дггей та пiдлiткiв.
По ряду названих вище пунктiв студенти вис-ловили низку об'ективних (школи - суб'ективних) зауважень, якi кафедра врахуе у сво!й подальшiй робот з розробки засобiв, направлених на опти-мiзацiю навчального процесу.
П1ДСУМОК
Результати анкетування мають велике зна-чення для удосконалення навчально-методично! роботи та навчального процесу, особливо на сучасному етат перебудови i пiдготовки викла-дання дисциплiни за кредитно-модульною системою [8,6,9].
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андрющенко В.П., Горлач Н.И. Социология. - Харьков: Б.и., 1996. - 418с.
2. Введение в практическую социальную психологию / Ред. Ю.М.Жуков, Л.А.Петровская, О.В.Соловьева. - М.: Знание, 1996. - 293с.
3. Горлова О.Е. Анализ использования студентами свободного времени в дни самостоятельных занятий // Гигиена и санитария. - 1993. - №4. - С.57 -58.
4. Гурова Р.Г. Социологические проблемы воспитания. - М.: Знание, 1991. - 287с.
5. Канеп В.В., Липовецкая Л.Л. Научная организация труда в учреждениях здравоохранения. - М.: Медицина, 2001. - 272 с.
6. Оргашзащя учбового процесу в умовах переходу на кредитно-модульну систему навчання / Г.В. Дзяк, Я.С. Березницький, Г.Г. Кабак, 1.В. Люлько // Медичш перспективи. - 2005. - Т. Х, №1. - С.7 - 16.
7. Перцева Т.О., Святенко Т.В. Студентське самоврядування як психолого-педагопчний зааб виховання у лжаря адекватних часу рис особистосп // Медичш перспективи. - 2004. - №3. - С.4-10.
8. Пидаев А.В., Передерий В.Г. Болонский процесс в Европе. - К.: 2004. - 191с.
9. Полщук М.Е. Шдготовка висококваль ф1кованих фах1вщв - першочергове завдання медич-но!' галуз1 // Ваше здоров'я. - 2005. - №6. - С.3.
10. Практикум по социологии / Ред. И.М.Сле-пенко, Н.И.Дряхлов. - М.: Знание, 1988. - 312с.
11. Резниченко М.И. О некоторых результатах изучения с помощью анкет деятельности ЦРБ. -Врачебное дело. - 1996. - №5. - С.153.
12. Рябова Н.В.. Боярский А.П. Анкетный опрос и его роль в изучении свободного времени отечественных, иностранных студентов // Гигиена и санитария. - 1982. - №2. - С.48 - 50.
13. Святенко Т.В. Вплив гумаштарного виховання на саморозвиток особистосп студента // Медичш перспективи. - 2005. - Т. Х, №2. - С.4 - 11.
14. Складов! галузевих стандарпв вищо! освгга напрямку тдготовки 1101 «Медицина» освгтньо-квал1ф1кацшного р1вня «спещалют» у вищих нав-чальних закладах Ш-ГУ р1вшв акредитацп Укра!ни. -К., 2002.
♦
