CC BY
13
Лiтература
1. Бельков В.П. Особенности главных видов травяного покрова выробук в кисличниках и черничниках. - М.-Л., 1957. - С. 7, 9-11, 21, 24, 31-32.
2. Бельков В.П., Семенова А.К. Влияние травяного покрова на продуктивность лесных насаждений. - М.: Изд-во ЦБНТИ, 1973. - 22 с.
3. Горд1енко М.1., Маурер В.М., Ковалевський С.Б. Методичш вказiвки до вивчен-ня та дослщження лiсових культур. - К., 2000. - 103 с.
4. Морозов Г.Ф. Будущность наших сосняков в связи с типами насаждений в зависимости от хозяйства в них. - СПб., 1909, т. 23. - С. 4-9.
5. Огиевский В.В. Избранные труды. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 356 с.
6. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - 574 с.
7. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1955. - 480 с.
8. Уайльд С.А. Влияние сорной растительности на прирост лесных насаждений// Лесоведение. - 1969, № 1. - С. 43-53._
УДК 630*23 Acnip. Г.Б. Лукащук - УкрДЛТУ
Л1СОВ1ДНОВН1 ПРОЦЕСИ НА ЗРУБАХ ГОРГАН (НА ПРИКЛАД1 ОСМОЛОДСЬКОГО ДЛГ)
Вивчався хщ природних змш на заростаючих зрубах рiзних титв i вшу. Проведено оцшку устшносп природного поновлення основних люоутворюючих порщ за-лежно вщ крутизни схилу, експозицп та вшу зрубiв.
Doctorate H.B. Lukashchuk - USUFWT
Forest renewal processes on Horhani cutover areas (illustrated with Osmoloda's state forestry)
The course of natural changes for renewal cutover areas of different types and age has been studied. The estimate of main forest breeds natural renewal results depending on a steepness of an slope, exposure and has been done.
Вступ. Сучасш засади ведения люового господарства за принципами сталого (збалансованого) розвитку передбачають необхщшсть швидкого за-люнення площ зрубаних лiсiв. При цьому необхщно пам'ятати еколого-еко-иомiчиi аспекти [9]. У першу чергу, формування майбутшх еколопчно i бь олопчно стiйких люових угруповань в цiлому. Досвiд масових люокультур-них заходiв у Карпатах протягом ХХ столтя показав як негативш, так i по-зитивш сторони практичного вирiшення ще! проблеми [8]. До позитивних наслщюв необхщно зарахувати: стан сучасно! вжово! структури лiсiв регь ону, а саме переважання площ середньовжових деревостанiв над молодняка-ми; значш площi ялицевих культур рiзного вiку в горах; вдаш спроби штучного впровадження в лiсовi культури сосни кедрово!, яка зараз у Горганах зростае на площi близько 400 га [7, 10]. До негативного досвiду люовщнов-лення варто вiднести нестшю монокультури смереки, якi зараз масово всиха-ють у Карпатах, а також зазнають вггровашв, буреломiв, швазш ентомошюд-никiв та кореневих захворювань [5, 6].
Значш господарськ та еколопчш проблеми виникали внаслiдок ус-кладненого лiсовiдновлення, яке тривало на окремих площах довгий час. Це
призвело до активiзащl ерозiйних процесiв, формування He3ÍMKHyrax молод-някiв Í3 малощнних деревних та чагарникових порiд.
Зпдно з сучасним концепцiями лiсовiдновлення, ^ím застосування ефективних заходiв штучного створення люових культур, при виборi стратеги господарювання необхiдно враховувати i природш лiсовiдновнi процеси. Вони здатш значною мiрою формувати майбутне поколшня молодого лiсу.
Знання напрямiв природно!' змiни порiд у деревостанах необхщне для оптимального планування агротехнiчних i люогосподарських заходiв, для формування високопродуктивних насаджень майбутнього. Штучне понов-лення деревних порщ необхiдно застосовувати тшьки за вiдсутностi нади на !х успiшне природне поновлення [6]. Тому для вирiшення питань успiшностi природного поновлення люу у конкретних природно-географiчних та люо-рослинних умовах необхщно вивчити хiд природних змiн на заростаючих зрубах рiзних типiв i вжу.
Природне поновлення е динамiчним процесом. Його успiшнiсть зале-жить вщ багатьох чинникiв. Основними е тип люу, структура насаджень, особливост деревних порiд, грунтово-геолопчш умови, крутизна схилу, застосування мехашзаци для рубання. При природному поновленш формуються насадження з кращими спадковими якостями, збер^аються i пiдтримуються оптимальнi водно^зичш властивостi грунту.
Об'екти та методика дослвджень. Район дослiджень - Горгани. Вiн належить до Гiрськокарпатського (Вишювсько-Гринявського) геоботашчно-го округу, для якого характерним е зростання смерекових лiсiв [4] з домш-кою бука, ялищ, явора, в'яза.
Геологiчна будова регюну неоднорiдна. Пiвнiчна, зовнiшня, частина складаеться iз глинистих i частково менштових сланцiв, а центральна утво-рена переважно твердими "ямненськими" шсковиками, якi, вивiтрюючись, утворюють каменi-глиби. Швденна, привододiльна, частина складаеться iз товщ "магурських" пiсковикiв i глинистих сланщв. Грунтоутворюючими породами е пухк елювiальнi i делювiальнi вiдклади шсковиюв та глинистих сланцiв рiзного складу. Грунтовий покрив - буроземи, а шд хвойними лiсами - ошдзолеш буроземи. Клiмат вологий - багато опадiв (вiд 800 до 1200 мм). Середня рiчна температура - вщ 4 °С на вершинах до 7 °С у передир'!' [1].
Лiсовiдновнi процеси вивчали на зрубах в Осмолодському ДЛГ.
Об'ектами вивчення були зруби 2000-03 рр. (рис.) швденно-схщно! ек-спозици при крутизш схилу 20-35°. Згiдно з ландшафтно-геоботашчними описами Третяка П.Р., проведених до рубання люу у 1996 рощ, тут зростав ялицево-смерековий деревостан з домшкою клена-явора повнотою 0.6, висо-та якого сягала 24 метри, а дiаметр - 36-40 см, вж - 80-100 роюв. Пiдрiст був досить рясним (табл. 1).
Природне поновлення iз ялини (Picea abies (L.) Karst.), ялищ (Abies alba Mill.), клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), граба (Carpinus betulus L.), бе-рези повисло!' (Betula pendula Roth.), осики (Populus tremula L.), бука (Fagus sylvatica_L.). Природне поновлення шд наметом люу було досить успiшним. Простежувалось переважання однорiчок, яке вiдповiдно становило у клена-
явора - 76.5 тис. особ./га, бука - 4 тис. особ./га, ялицi - 1.25 тис. особ./га. Мо-лодий шдрют (однорiчки) становив 83 % вщ вЫе! кiлькостi природного по-новлення. Процес поновлення пiд наметом люу мав нерiвномiрний характер.
Табл. 1. Ктькьсна структура тдросту (тис. особин) за видовим складом та
(йковими групами до рубання льсу на дт. 3, 4 кв. 6 Осмолодського л'шництва
Назва виду Разом В тому числ1 за вшовими групами
До 1 2-3 4-7 бшьше 7
К-ть %
Клен-яв1р 85,75 76,5 5,25 2,5 1,5 20,7
Бук 6,5 4 2,5 34,5
Граб звичайний 1,75 1,75 24,1
Ялиця 1,5 1,25 0,25
Береза повисла 0,75 0,75 10,3
Осика 0,75 0,75 10,3
Ялина 0,75 0,75
Разом 97,75 81,75 6,25 2,5 7,25
% 100,0 83,6 6,4 2,6 7,4 100,0
Кшьюсть тдросту старше 7-ми роюв становить всього 7.4 %. Проек-тивне покриття трав'яного покриву - 41-50 %. Грунт свгглобурий, прсько-ль совий глееватий слабозмитий, важкосуглинистий. Щебенистють сильна, ка-менистють - слабка. Шдстилаюча прська порода - пухкi дрiбнокаменистi шсковики та глинистi сланцi.
На зрубах закладено облiковi площадки 2*2 м (квадрати) через 20 м поперек схилу. Площадки розмщет паралельно у 2-3 ряди. На кожнш обль ковiй площадцi пiдраховували кiлькiсть самошву i пiдросту за породами i за групами вiку. Для ощнки успiшностi природного поновлення користувалися шкалою, запропонованою проф. М.М. Горшенiним.
Результати дослщжень. Як бачимо iз табл. 2, шсля рубання лiсу станом на липень 2003 року природне поновлення деревних видiв рясне. Воно зосереджене бшя насшниюв та стши лiсу. Переважно, це самоЫв молодших вiкових груп. У його складi домiнуе бук - 24,9 тис. особ./га, клен-явiр -8,2 тис. особ./га, ялиця - 4,4 тис. особ./га, в'яз прський - 0,1 тис. особ./га. Розгляд процеЫв люовщновлення за роками показуе, що на облiкових площадках на зрубi 2003 року вiдсутне поновлення старше 7-ми роюв. Збер^ся тшьки бук у кiлькостi 0,8 тис. особ./га. Шдрют, який був шд наметом лiсу, знищений пiд час проведення рубання. На даному зрубi при крутизш схилу 30-35 природне поновлення розподшене нерiвномiрно (плямами).
На другий рж пiсля рубання (зруб 2001 р.) простежуеться переважан-ня бука. Збшьшилася участь ялицi - 0,3 тис. особ./га та клена-явора -0,2 тис. особ./га (табл. 2). Значна участь бука пояснюеться, головним чином, рясним плодоношенням бука в насiнневi роки, коли на 1 м опадае 200-500 го-ршюв. Якщо тшьки 1 % iз них перетвориться у шдрют - його буде 20-50 тис. особ./га [6].
0 20 40 60 80 100
1
1 - лшовий масив,
2
2 - дорога
1 - лiсовий масив, 2 - зруб 2000 року, 3 - дорога Рис. Схеми зрубiв Осмолодського ДЛГ, Осмолодське л-во кв. 6 д. 3,4 i 4(1)
3
2
Табл. 2. Чисельтсть тдросту на зрубах в Осмолодському лiсництвi
Назва породи BiK рубання
2000 р. 2001 р. 2003 р.
>7 Разом Розра-хункова сума >7 Разом Розра-хункова сума >7 Разом Розра-хункова сума
Abies alba Mill. 3,3 14,5 10,5 0,3 5,8 3,5 14,9 7,0
Acer platanoides L. 0,2 0,3 0,4 0,2 0,3 0,2
Acer pseudoplatanus L. 10,7 3,7 4,6 3,6 16,1 6,0
Betula pendula Roth 0,6 17,0 9,3 8,9 4,4
Corylus avellana L. 0,1 0,1 0,2
Fagus sylvatica L. 44,4 90,7 94,0 31,9 68,6 65,7 0,8 40,9 24,9
Grossularia reclinata (L.) Mill. 0,2 0,1
Lonicera flava Sims 0,2 0,1
Picea abies (L.) Karsten 6,3 12,3 12,4 0,2 3,6 2,4 0,2
Populus tremula L. 6,8 14,2 14,5 2,3 1,5 5,0 3,0
Salix aurita L. 1,3 0,8 0,1 0,1
Salix caprea L. 4,9 2,7 0,2 0,1
Sambucus nigra L. 0,7 0,4 0,6 0,5
Sambucus racemosa L. 1,3 0,8
Sorbus aucuparia L. 0,5 3,9 2,7 0,1 0,2 0,2
Ulmus glabra Huds. 0,5 0,3
Разом 62,2 172,3 152,6 32,7 95,2 82,2 0,8 77,6 41,2
Загальна кшьюсть особин буку на другий рiк тсля рубання становить 68,6 тис. особ./га, ялищ - 5,8 тис. особ./га, ялини - 3,6 тис. особ./га. Така кшьюсть пiдросту достатня для вдаовлення як корiнного деревостану, так i захисних фун-кцiй люу. На третей рiк пiсля рубання (зруб 2000 року) загальна чисельтсть бука - 90,7 тис. особ./га, ялищ - 14,5 тис. особ./га, ялини - 12,3 тис. особ./га. Збшь-шуеться участь берези - 17 тис. особ./га та осики - 14,2 тис. особ./га. 1де форму-вання березняюв, тд наметом яких успiшно поновлюються смерека, ялиця, бук. У майбутньому цi плош! можливо будуть заселенi кедровою сосною.
Висновки. Порiвняння наведених даних дае тдстави стверджувати, що:
• тсля проведения рубання збереглося бшьше 75 % тдросту, проте особин старших вшових груп лише 10 %;
• формування молодих насаджень на зрубах ввдбуваеться за рахунок деревних порвд молодших вшових груп;
• на четвертий рш тсля рубання можна прогнозувати такий склад тдросту: 7 Бк1 См1 Бе1 Ял + Кл.яв., в якому особини старшого в1ку становлять 30 %;
• природне поновлення тако! штенсивносп дае змогу забезпечити формування бюлопчно стшкого букового деревостану нас1нневого походження;
• недолшом просторового поширення природного поновлення е його нер1вно-м1ртсть 1 ввдсуттсть на окремих дшянках.
Л1тература
1. Андр1анов М.С. Грунтово-кшматична характеристика передпрних та прських райошв Карпат// Заходи по збiльшеиию виробництва сшьськогосподарсько! продукци на 100 га землi в передгiриих та прських районах Карпат. - К.: 1958.
2. Бойчук 1.1. Особливосп вщновлення лiсiв прсько! частини басейну рши Лiмиицi// Наук. вiсиик УкрДЛТУ - Львiв: УкрДЛТУ, 1996,- Вип. 5. - С. 21-23.
3. Бойчук I.I., Гайдукевич М.1., Парпан В.1., Петрова Л.М., Третяк П.Р. 1стсря осмолодсько! пущi// Працi НТШ. - Львiв: Наук. Тов. iM. Шевченка, 1998. - 146 с.
4. Геоботашчне районування Украшсько! РСР. - К.: Наук. думка,1977. - с 35.
5. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 254 с.
6. Молотков П.И., Мамонтов Н.И. и др. Естественное возобновление лесов. - Ужгород: Карпаты, 1971. - 122 с.
7. Пацура 1.М. Поширення популяцш сосни кедрово! (Pinus cembra L.) за межами природно-заповщного фонду Осмолодського ДЛГ// Нащональш природш парки: проблеми становлення та розвитку. Матерiали мiжнародноi науково-практично! конференцп, присвяче-но! 20-рiччю Карпатського нащонального природного парку. - Яремче. - 2000. - С. 214-216.
8. Стойко С.М., Третяк П.Р., Бойчук I.I., Онишко З.Д. Сосна кедрова (Pinus cembra L.) на верхнш меж лiсу у Горганах: хоролопя, еколопя, ценологiя// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослiдження, охорона та збагачення бiорiзноманiття. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.9. - С. 173-179.
9. Туниця Ю.Ю. Лiсознавчi витоки еколого-економiчного вчення: iндуктивний тд-хщ// Лiсiвнича академiя наук Укра!ни. Науковi працi. Вип. 1. Львiв: вид-во "Львiвська поль технiкам, 2002. - С. 11-21.
10. Patsura I., Tretyak P. State and dynamic tendencies of Pinus cembra L. population in Gorgany (region of Ukrainian Carpathian Mountains) - http://www.geocities.com/ntshekocembra.
УДК 630*26:630*911 Л.1. Ткач, канд. с.-г. наук -ХДАУ;
Г.Б. Гладун, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА
ОПТИМ1ЗАЦ1Я СТВОРЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ У СТЕПОВ1Й ЗОН1 УКРАШИ
Наведено результати дослщжень стану, динамши росту та агролюомелюратив-hoï ефективностi полезахисних люових насаджень рiзного породного складу у степу Правобережно'1' Украши. Визначено ïx оптимальний породний склад, параметри та оптимальну структуру у вiдповiдних типах умов мюцезростання.
Ключов1 слова: Полезахисш лiсовi смуги, оптимiзацiя, деревнi породи, по-лезахисна лiсистiсть, головнi породи, рют, конструкцiя, агролiсомелiоративна ефек-тившсть.
L.I. Tkach - HNAU named after V. V. Dokuchaev;
G.B. Gladun - URIFFM named after G.M. Vysotskij
Optimization to make and grow of protective forest belts in Stepper zone Ukraine
The study result of condition, grows dynamics and forest melioration efficiency of field protective forest belts with different species composition were presented. Optimal species composition, parameters and optimal structure in proper site condition were defined.
Key words: Field-protective forest belts, optimization, tree species, field protective forest cover, main tree species, grows, construction, forest melioration efficiency.
Полезахисш л1сов1 насадження своïм позитивним впливом сприяють покращенню природного, агролюомелюративного та еколопчного стану в аг-ролюових екосистемах i забезпечують стшке функцюнування аграрного ви-робництва.
За даними Держкомзему Украши (на 01.01.2000 р.) площа полезахисних люових смуг у краш становить 432 тис. га (полезахисна люислсть сягае 1,5 %). Однак, створеш полезахисш насадження не завжди е ефективними.
