CC BY
17
Таким чином, люове господарство вiд лiсових пожеж терпить ïctothï збитки внаслiдок втрат товарност деревини та потреби здшснення суцiльних санiтарних рубань та люовщновлення. Загальна величина втрат у сосняках в ДП "Змпвське ЛГ" перевищуе в середньому 41001 грн на 1 га.
Лггература
1. Белашов Л.А., Воблая А.С., Жаркова И.В., Туркевич И.В. Экономической оценка ущерба, приченяемого лесам атмосферными загрязнениями : метод. указания. - Ворошиловград, 1978. - 26 с.
2. Ворон В.П., Коваль 1.М., Лещенко В.О. Вплив пожеж на динам1ку рад1ального приросту сосни в люах зелено'1 зони мюта Харкова // Еколопя - шляхи гармошзацп вщносин та суспшьства : зб. тез м1жвуз1всько'1 наук. конф. - Умань, 2009. - С. 105-106.
3. Ворон В.П., Леман А.В., Стельмахова Т.Ф., Плугатар Ю.В. Пожежi як чинник дес-табшзацп стану лю1в зелених зон мют Украши // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 138- 145
4. Ворон В.П., Лещенко В.О., Мельник G.G. Тенденцп виникнення пожеж в люах двох ДП зелено'1 зони м. Харкова // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.3. - С. 22- 28
5. Зибцев С.В. Стан охорони лю1в вщ пожеж в Укра1т та головш напрямки його покра-щення // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С. 319-328.
УДК 630*622 Ст. наук. ствроб. П.Д. Марте, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк,
м. 1вано-Франшвськ
ЫДНОВЛЕННЯ ТА ДИНАМ1КА ПЕРЕТВОРЕНИХ
ЯЛИЦЕВИХ Л1С1В
Наведено результати дослщжень антропогешзованих ялицевих насаджень в Укра'шських Карпатах. Охарактеризовано 1'хню структуру i природне вщновлення, що вщображае ïx здатнiсть до авторегуляцп, степенi адаптацп i стабiльностi в цьому бiотопi, а також позитивш тенденцп' динамiки чисельностi, продуктивностi i цено-тично'1' ролi.
Ключов1 слова: ялицевий деревостани, вщновлення, формування, структура угруповання.
Senior research officer P.D. Markiv; senior research officer Т. V. Parpan -Ukrainian research institute of mountain forestry named after P.S. Pasternak,
Ivano-Frankivsk
Renewal and dynamics the transformed forest of fir forest
The results of researches of anthropogenic silver fir stands in the Ukrainian Carpathians are resulted. Their structure and natural renewal which represents their capacity for autoregulation is described, degrees of adaptation and stability in this biotope, and also positive tendencies of dynamics of quantity, productivity and coenotic role.
Keywords: silver fir stand, renewal, forming, structure of community.
Внаслщок вивчення л1сотв1рних процеЫв природних ялиново-буково-ялицевих прських лшв Карпат встановлено чотири стадшну вщновно-вжову законом1ршсть ïхнього розвитку [1]. У ход1 вщновлення вжов1 поколшня люу проходять ряд стадш: вщ пригшченого тдросту до завоювання пашвного стану у фггоценоз1 та поступового вщмирання. Тривалють стадш розвитку
становить вщ 30 до 80 роюв. Кожна стадiя характеризуеться певною вiковою, таксацшною i морфологiчною будовою деревостану, !х складом, продуктив-нiстю i характером природного вщновлення. Повний цикл вжового розвитку одного поколiння ялицi (вщ появи до розпаду) охоплюе 300-320 роюв. Весь цикл вiкових змш представлений двома якiсно вiдмiнними фазами: абсолютно! переваги ялищ у ф^оценозах i вщносно! переваги бука.
Довготривале iнтенсивне освоення гiрських лiсiв Карпат призвело до значного поширення похiдних деревостанiв з порушеним циклом !х розвитку в усiх люових формацiях. Бiологiчна особливiсть ялицi, як типово! породи ви-бiркового господарства, найбшьш масштабно вiдобразилися на ходi цих про-цесiв, поширеннi i станi ялицевих лiсiв. Площа ялицевих лiсiв скоротилася з 258,5 до 94 тис. га [2, 3]. Збережеш ялицевi лiси представленi в бшьшост пе-ретвореними в рiзному ступенi деревостанами зi спрощеним складом, вжовою i розмiрною структурою. Це, зазвичай, чист або змiшанi ялиново-ялицевi на-садження, у яких штучно введена ялина. 1нтерес до вивчення змш у складi i структурi фiтоценозiв, якi сформованi пiд впливом господарсько! дiяльностi, зумовлений потребою розроблення способiв контролю над антропогенним впливом для розумного управлшня бiогеоценотичними процесами, що буде сприяти пiдвищенню продуктивносл, стiйкостi i збереженню захисних фун-кцiй лiсових екосистем. З щею метою впродовж останнiх 40 роюв в люах ДП "Делятинське ЛГ, на територи природного заказника "Клива", простежують за динамiкою росту i формуванням перетворених ялицевих насаджень волого! ялиново-буково! суяличини. Дослiдження здiйснювали на постшнш пробнiй площi, яку закладено у 20-му кварталi Любiжнянського люництва. Об'ект пе-ребувае на нижнш частинi схилу швшчно-схщно! експозици стрiмкiстю 18 на висотi 565 м н.р.м. Грунт бурий прсько-люовий, потужний, слабощебенистий, суглинистий. У трав'яному покривi переважають мезо- i мегатрофи. У шдшс-ку зрiдка трапляеться жимолость чорна i звичайна, вовче лико. Тип люу - во-лога ялиново-букова суяличина. Iнвентаризацiю насаджень здшснювали за за-гальноприйнятими в лiсiвництвi методами [4, 5]. Тип вжово! структури вста-новлювали за мшливютю вiку i дiаметрiв дерев [6]. Таксацшш показники деревостану станом на серпень 2007 р. наведено в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревостану
Склад деревостану Меж1 коли- Середт N 18 Повнота М
вання в1ку, роки висота, м д1аметр, см
Патвний ярус
10 Яц од. Ял 124-171 34,2 48,0 274 49,6 0,67 769,7
Пвдлеглий ярус
10 Яц од. Ял 45-67 8,8 7,6 128 0,57 0,01 2,7
ПримШка. Яц - ялиця бша, Я - ялина звичайна; N - кшьюсть ростучих дерев, шт./га; - сума площ поперечного перетину дерев, м2/га; М - запас стовбурно! де-
ревини, м /га
Склад деревостану - 10 Яц одЯ. Межi змши вжу пашвного ярусу 124171 рокiв, а шдлеглого - 45-67 рокiв. За характеристиками мшливосл вiку (20 %) i дiаметрiв (50 %) насадження належить до умовно-рiзновiкового типу вжово! структури. Деревостан характеризуеться значною строкатютю верти-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
97
кально! i горизонтально! будови та поеднанням на вiдносно невеликих пло-щах дерев рiзного вiку та висоти (рис. 1).
Рис. 1. Фотографiя загального вигляду до^джуваного деревостану
Розмщення дерев на плошд нерiвномiрно-групове з наявшстю вираже-них просвiтiв мiж окремими групами, до яких приурочено формування тд-росту (рис. 2). Зiмкненiсть материнського намету 0,6-0,7. Загальна кшьюсть дерев 402 шт./га, з яких 32 % дерева шдлеглого ярусу вжом 45-67 рокiв. Дь апазон коливання дiаметрiв дерев панiвного ярусу 27-75, шдлеглого - 613 см. Абсолютна повнота 50,2 м2, запас 772 м3 на 1 га, поточний середньопе-рюдичний прирют - 9,2 м /га. У насадженш спорадично здiйснювали вибiрку пошкоджених i сухостiйних дерев.
Рис. 2. Фотографiя групи мдросту у "вжнах " материнського намету
Облж пiдросту виконано на кругових майданчиках загальною площею 160 м . Яюсш та кiлькiснi показники його наведено в табл. 2.
Табл. 2. Розмiрна i ктьтсна характеристика тдросту
Порода Кшьшсть тдросту, тис. шт./га/% Розподш тдросту за висотними групами (см), тис. шт./га
10-20 21-30 31-50 51-70 71-90 91-130 >130
Ялиця 25,18 83,6 11,25 3,75 1,06 0,25 0,81 0,81 7,25
Ялина 3,54 11,7 1,25 1,25 0,12 0,12 0,12 0,12 0,56
Яв1р 1,43 4,7 1,25 - 0,06 - 0,06 0,06 -
Всього 30,15 100 % 13,75 45,6 50 16,5 1,24 4,1 0,37 1,3 0,99 3,3 0,99 3,3 7,81 25,9
Пщрют сформований з ялищ з домшками ялини i явора вжом до 40 ро-юв i висотою до 5 м. Загальна кiлькiсть його 30150 шт./га. 62,1 % кшькосп шд-росту припадае на дрiбний (10-30 см) i 37,9 % на крупнiший. Пщрют висотою бiльше 130 см сформований окремими групами в просвiтах материнського намету. Зiмкненiсть материнського намету е досить сприятливою для появи i формування пiдросту. Про це свщчить велика кiлькiсть (18750 шт.) дрiбного пiдросту, який рiвномiрно поширений на площi. Формування пiдросту, за ви-нятком окремих вiкон, вщбулося за останнi 35 рокiв. У наступш 20-30 роюв пройде поступовий перехщ дрiбного пiдросту в крупний, а пiдрiст висотою ви-ще 130 см, якого нараховуеться 7810 шт./га, сформуе шдлеглий ярус деревос-тану. Отже, можна зазначити, що в умовно-рiзновiкових ялицевих насаджен-нях у 140-170^чному вiцi основного поколшня деревостану настае перiод ш-тенсивного формування нового (молодого) поколшня люу.
Порiвняння динамiки таксацiйних показникiв за 40^чний перiод зас-вiдчують, що в насадженш проходять постiйнi процеси вщпаду i вiдновлення запасу деревостану. Найбшьш iстотнi змiни в структурi деревостану вщбули-ся за 19^чний перiод в 1979-1998 рр. (табл. 3). За цей перюд, внаслщок ме-ханiчного пошкодження вершин дерев навалами сшгу, зараженням 1х енто-мошкiдниками та фiтозахворюваннями, вiдбувся значний вщпад дерев. За кiлькiстю вщпало 37 % дерев iз запасом 261 м3/га, а середньоперiодичний рiчний вiдпад становить 13,7 м3/га. При цьому ялина, в кшькост 38 особин, повшстю випала зi складу деревостану. Однак, таксацшш показники стабшь-нi, середнi дiаметр та висота насаджень змшеш в межах 3 %, а запас збшьше-ний на 2 %. Внаслщок зрщження деревостану значно зрiс поточний середньо-перiодичний прирiст ростучих дерев, який порiвняно з попереднiм перiодом в два рази бшьший i складав 14,5 м /га. Показники поточного приросту i вщ-паду деревостану узгоджуються з проведеними ранiше даними дослщжень в ялицевих лiсах [7].
Динамжа таксацiйних показникiв деревостану за 40^чний перiод та-ка: зростання середшх показникiв висоти, дiаметра i кiлькостi дерев стано-вить вщповщно 20, 44 i 18 %. Запас насаджень збшьшився на 46 м , або на 6,3 %. Середньоперюдичний поточний прирют нестабшьний i змiнюеться за-лежно вщ вiку i густоти дерев насадження, а тенденщя його спаду стае помгг-на iз збiльшенням вшу насаджень.
1. Лкове та садово-паркове господарство
99
Табл. 3. Динамика. таксацШних показнитв деревостану
Показники Роки обстежень
1967 1972 1979 1998 2007
Склад 9Яц1Я 9Яц1Я 9Яц1Я 10Яц 10Яцод.Я
В1к, роки 84-131 89-136 96-142 115-161 124-171
Середня висота, м 28,4 30,0 32,5 33,5 34,2
Середнш д1аметер, см 33,4 35,1 37,5 46,0 48,0
Кшьшсть ростучих дерев, шт./га:
- ялищ 542 518 437 302 400
-ялини 76 85 38 - 2
Площа поперечного перетину, м2/га 52,6 56,4 51,5 50,2 49,6
Запас, м3/га 726 799 714 728 772
Ввдпад, м3/га - 19,6 13,7 4,3
Приршт, м3/га 14,6 7,5 14,5 9,2
Пвдршт, тис. шт./га 24,5 30,15
Висновки. У перетворених господарською дiяльнiстю ялицевих лiсах вiдбуваеться вiдновлення встановлених закономiрностей природних лiсотвiр-них процесiв. У 140-170^чному умовно-рiзновiковому перетвореному яли-цевому насадженш створюються оптимальнi умови для появи i розвитку природного поновлення. Високо шднят крони, спорадичний вщпад дерев та !хне поодиноке вирубування створюють оптимальнi умови освггленост^ яка сприяе iнтенсивнiй появi i розвитку пiдросту. При цьому формуеться групо-во-рiзновiкова структура пiдросту, який приурочений до просвтв у намет деревостану. Такi групи чiтко видшяються у старшого та крупномiрного шд-росту, висота якого бiльше 2-х метрiв. 40-рiчний перiод появи i розвитку тд-росту спiвпадае з перюдом формування поколiнь панiвного ярусу деревостану. Порiвняння вiку старшого поколшня деревостану i пiдросту св^ить про 130 - 150-рiчний цикл появи i розвитку молодого поколшня люу.
Прискорення темпiв формування насаджень можливе шляхом здш-снення групово-вибiркових рубань у поеднаннi з доглядовими рубаннями в шдлеглих ярусах деревостану. Формування складних високопродуктивних групово-рiзновiкових деревосташв сприятиме швидкому вирощуванню крупно! i середньо! дiлово!' деревини, пiдвишенню стiйкостi та захисних i естетич-них функцiй ялицевих лiсiв.
Лггература
1. Маркив П.Д., Питикин А.И. Восстановительно-возрастная динамика елово-буково-пих-товых лесов Украинских Карпат // Лесоведение. - М. : Изд-во "Наука". - 1985. - № 6. - С. 44-49.
2. Дати оцшку динампчних змш тд впливом антропогенних 1 техногенних фактор1в на основ1 мошторингових дослщжень в люах репону Карпат: зв1т НДР (заключний) теми № 24 // Укра!нський науково-дослщний ш-т прського лю1вництва 1м. П.С. Пастернака, № ДР 0100И001489. - 1вано-Франювськ, 2002. - С. 80-93, 177 с.
3. Парпан Т.В. Бюлого-географ1чш особливосп ялищ бшо! у Центральны Сврот та в Укра!ш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.3. - С. 54-69.
4. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 511 с.
5. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 440 с.
6. Маркив П.Д., Питикин А.И. Возрастная структура древостоев елово-буково-пихто-вых лесов Украинских Карпат // Лесоведение. - М. : Изд-во "Наука", 1986. - № 6. - С. 39-45.
7. Маркив П.Д., Питикин А.И. Продуктивность горных пихтовых лесов Карпат // Лесное хозяйство, 1990. - № 12. - С. 16-18._
