CC BY
18УДК 581.9:581.526.42(477-25)
Л1СОВА РОСЛИНШСТЬ УРОЧИЩА «ЛИСА ГОРА» (КИ1В)
Козир М. С.
1нститут еволюцтног екологйНАН Украши, Ku'ie, geobot2@ukr.net
У статт описано лгсову рослиншсть урочища «Лиса Гора», подано cmTaKCOHOMi4Hy схему, яка нараховуе 2 класи, 3 порядки, 3 союзи i 4 асощаци. Також дано фгтоценотичну характеристику цих рослинних угруповань. Крiм того, в робота пояснюеться як aнтропiчнi фактори впливають на змiну рослинностi урочища.
Ключовi слова: «Лиса Гора», рослиншсть, рослинний покрив, синтаксони, видове багатство, бiорiзномaнiтнiсть.
ВСТУП
Рослинний покрив мют-мегаполюв вщграе надзвичайно важливу роль у забезпеченш 1х нормально1 життещяльносп. Так, вш е «каркасом» мюцевих екосистем i виконуе щлу низку регуляторних функцш серед яких найголовшшими е регенеращя пов^ря, тдтримання ктмату i швелювання його р1зких змш, затримка пилу, в1тр1в, зниження шумових забруднень тощо. Також рослиншсть е джерелом природних рослинних та енергетичних ресуршв, мае соцюкультурну i естетичну цшшсть [12]. Серед ус1х титв ll оргашзацп винятково важливе значення мае люова, оскшьки саме вона, загалом, найбшьше тдтримуе баланс бюсфери, займае перше мюце за площами та приростом бюмаси тощо. В Киев1 люи поширеш на площ1 369 км2, що становить 80-85 % зелено! зони мегаполюу та аналопчно вщграють не меншу роль [1, 4, 6]. Бшьшють ПЗО мюта е, головним чином, люами або люова рослиншсть в них переважае. Наприклад, регюнальний ландшафтний парк «Лиса Гора» площею 137,1 га, який бшьше, шж на 70 % зайнятий деревостаном.
Вивчення рослинност м. Киева особливо актуальне внаслщок зростання антрошчного тиску на природш екосистеми, що вже призводить до !х деградацп, а в подальшому, можливо, i до цшковитого знищення зелено! зони мегаполюу. На нашу думку, запоб^и цьому явищу можна лише шляхом проведення повного дослщження, в першу чергу, лiсових фiтоценозiв, як нaйбiльш значущих, aнaлiзу отриманих даних та розробцi рекомендaцiй для вщповщних оргaнiв й установ, яю забезпечать збереження рослинного покриву мюта. Таким чином, в цш та наступних наших роботах, отримaнi результати дадуть змогу встановити сучасний стан люово! рослинностi, ll багатство i рiзномaнiтнiсть, iнтенсивнiсть i мaсштaбнiсть змш, а також передбачити, якою вона може бути в недалекому майбутньому. I як наслщок -що робити, щоб зберегти ll у належному функцюнальному сташ.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Дослщження проводилися протягом 2009-2012 рр. рекогносцирувальним, маршрутним та нашвстацюнарним методами з виконанням стандартних геоботашчних описiв на основi флористично! класифшацп рослинностi Ж. Браун-
2013 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana (Optimization and Protection of Ecosystems), 8: 71-77.
ISSN 2078-967X Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol, Ukraine.
Бланке [13, 23]. Було вщбрано 94 геоботашчних описи. Для обробки геоботашчних MaTepianÍB методом перетворення фiтоценотичних таблиць використовувався пакет програм «FICEN 2» [24]. Для синтaксономiчноi штерпретаци мaтерiaлiв були проaнaлiзовaнi дaнi вiтчизняних [2, 10, 19 ] та зaрубiжних [14-17] фтоценолопв. Видiлення синтaксонiв здiйснювaлося за допомогою програми Libre Office 4. Номенклатура таксошв подано за «Vascular plants of Ukraine» [18]. Оцiнку рекреацшного навантаження здiйснювaли за розробленою нами у сшвавторсга методикою [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Рослиннiсть урочища «Лиса Гора» неодноразово щкавила геоботaнiкiв [7-9, 11]. Авторами було проведено швентаризащю рослинного покриву, картування ценозiв, а також класифшащю рослинностi. Однак вона була зроблена на домшантному принцип та не вiдобрaжae в повному обсязi як сучасний стан рослинност даного об'екту так i новi погляди на саму клaсифiкaцiю. Тому нами проведено новi дослiдження i розроблено продромус та синтaксономiчну схему люово! рослинностi урочища «Лиса Гора» на основi флористично! клaсифiкaцii, яка нараховуе 4 aсоцiaцii, якi входять до 3 союзiв, 3 порядюв та 2 клaсiв.
Синтаксономiчна схема лковот рослинностi урочища «Лиса Гора»
Cl. Carpino-Fagetea Passarge in Passarge et G.Hofmann 1968 O. Fagetalia sylvaticae PAWLOWSKI ET AL. EX TÜXEN 1937
Al. Querco roboris-Tilion cordatae Solomesch et Laivins in Solomeshch et al. 1993 As. Mercurialo perennis-Quercetum roboris Bulokhov et Solomeshch 2003 As. Stellario holosteae-Aceretum platanoidis Bajrak 1996 O. Querco-Carpinetalia Moor 1976 Al. Carpinion betuli Issler 1931
As. Galeobdolono lutei-Carpinetum Shevchyk et al. 1996 CL. QUERCETEA ROBORIS BRAUN-BLANQUET EX OBERDORFER 1957 O. Quercetalia roboris TÜXEN 1931
Al. Pino-Quercion Medwecka-Kornas et al. in Szafer 1959 As. Querco robori-Pinetum W.Matuszkiewicz 1981
Ф^оценотична характеристика лковот рослинносп урочища «Лиса Гора»
У зв'язку з обмеженою кшьюстю сторшок для публшаци ми детально подаемо лише фтоценотичш характеристики асощацш.
Cl. Carpino-Fagetea, O. Fagetalia sylvaticae, Al. Querco roboris-Tilion cordatae As. Mercurialo perennis-Quercetum roboris. Дiaгностичнi види: Acer platanoides L., Aegopodium podagraria L., Carex pilosa Scop., Convallaria majalis L., Corylus avellana L., Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs, Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt, Padus avium Mill., Rubus saxatilis L., Stellaria holostea L., Tilia cordata Mill.
Загальне проективне покриття угруповань складае 100 %. Деревостан ценозiв дво-, триярусний. В першому ярусi зростають Quercus robur 5-60 %, Pinus sylvestris до 15 %, Carpinus betulus до 30 %, Acer platanoides 5-15 %. Поодиноко трапляються
Fraxinus excelsior, Tilia cordata, Quercus borealis. У другому B^MÍ4eHO Sorbus aucuparia (5 %), Acer campestre (5 %). У шдлюку зростають Corylus avellana (560 %), Sambucus nigra (до 15 %) i Euonimus europaea (до 10 %). Добре виражений трав'яний ярус складений Carex pillosa (25-50 %), Impatiens parviflora (до 50 %), Chelidonium majus i Stellaria holostea (по 1-10 %), з проективним покриттям до 5 % зростають Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Ficaria verna, Viola mirabilis та íh.
Загалом дiагностичнi види синтаксону трапляються у рiзних ценозах вщ одиничних екземплярiв i можуть збшьшувати свое проективне покриття аж до 60 %, що залежить, головним чином, вщ еколого- едафiчних особливостей мюцезростань i ступеня порушеностi угруповань. Всього у складi ценозiв асоцiацiï вiдмiчено 47 видiв. ïx кiлькiсть в окремих описах коливаеться вiд 7 до 19.
Угруповання асоцiацiï приурочеш до рiвнинниx або з незначним ухилом (5-6°) дшянок на шрих лiсовиx грунтах. Фiтоценози цiеï та шших асоцiацiй зазнають сильного рекреацшного навантаження. Воно загалом характерне для всiеï територiï урочища i проявляеться у розкладаннi численних кострищ, засмiченнi побутовими вiдxодами, витоптуваннi (знищенш рослин i пiдстилки, ущiльненнi грунту), вирубщ деревостану, прокладаннi екстремальних велотрас iз використанням пiдручного будiвельного матерiалу та íh. Пiсля сери дослщжень величин рекреацiйниx навантажень за нашою методикою ми отримали наступнi показники: кострища 0,44±0,05 шт/га, смiтники 11,1±5,5 шт/га, мiсця вiдпочинку 0,56±0,02 %, дороги 0,15±0,06 % (проценти вщ загально1' площi деревостану парку) [5]. Подальший надмiрний вплив сприяе замщенню таких лiсiв на угрупованнями з грабом або кленом гостролистим [3].
As. Stellario holosteae-Aceretum platanoidis. Дiагностичнi види: Acer campestre L., Aegopodium podagraria L., Anemone ranunculoides L., Asarum europaeum L., Corydalis solida (L.) Clairv., Euonymus europaea L., Ficaria verna Huds., Fraxinus excelsior L., Lathyrus vernus (L.) Bernh., Polygonatum multiflorum (L.) All., Pulmonaria obscura Dumort., Quercus robur L., Scilla siberica Haw., Tilia cordata Mill.
Загальне проективне покриття угруповань складае 100 %. Деревостан ценозiв дво-, триярусний. В першому ярус зростають Quercus robur (до 45 %), Acer platanoides (до 50 %), Tilia cordata (5-10 %). З низькою постшнютю вiдмiчено Pinus sylvestris (до 10 %), Carpinus betulus (15 %), Fraxinus excelsior (15 %) та íh. У другому ярусi вiдмiчено Prunus domestica (5-10 %) i поодиноко Acer campestre. У шдлюку iнодi з проективним покриттям до 15-20 % вiдмiчено Sambucus nigra та до 10 % Euonymus europaea. Трав'яний покрив добре виражений i складений Ficaria verna (до 90 %), а також Impatiens parviflora (до 10 %) i Chelidonium majus (до 10 %), у Viola mirabilis (до 5 %), Polygonatum multiflorum (до 5 %), Urtica dioica (до 5 %). Поодиноко вiдмiчено Stellaria media, Asarum europaeum та íh.
Загалом дiагностичнi види асощацп трапляються у рiзниx ценозах вщ одиничних екземплярiв i можуть збшьшувати свое проективне покриття аж до 5060%. Всього у складi таких угруповань вiдмiчено 37 видiв. Флористична насиченють окремих угрупованнь коливаеться вщ 9 до 17 вцщв.
Ценози асощацп приурочеш до рiвнинниx або з ухилом (10-20°) дшянок на шрих люових грунтах, як зазнають сильного рекреацшного впливу. Водночас,
антротчне навантаження i змша еколого-едaфiчних та iнших умов сприяють тому, що угруповання клену гостролистого здатш зaмiщyвaти фiтоценози дуба та граба (чого не вщбуваеться в природних умовах) [3]. Отже, тут таке замщення вже розпочалося i в подальшому площi асощаци ймовiрно зростуть.
O. Querco-Carpinetalia, All. Carpinion betuli
As. Galeobdolono lutei-Carpinetum. Дiaгностичнi види: Acer campestre L., A. platanoides L., Aegopodium podagraria L., Anemone ranunculoides L., Asarum europaeum L., Corydalis solida (L.) Clairv., Euonymus verrucosa Scop., Ficaria verna Huds., Polygonatum multiflorum (L.) All., Pulmonaria obscura Dumort., Quercus robur L., Stellaria holostea L., Tilia cordata Mill., Ulmus glabra Huds.
Загальне проективне покриття угруповань складае 100 %. Деревостан фiтоценозiв триярусний. В першому ярyсi зростають Acer platanoides (до 70 %), Quercus robur (до 60 %), Pinus sylvestris (до 5 %), Fraxinus excelsior, Tilia cordata по 1-15 %. Поодиноко вiдмiчено Robinia pseudoacacia, Quercus borealis. Зрщка трапляеться Betula pendula (до 10 %), Pyrus communis (5 %). У другому ярус вiдмiчено Carpinus betulus (до 50 %), а також з низькою постшнютю Ulmus glabra (до 10 %), U. laevis (до 5 %). У третьому ярус зростають Sorbus aucuparia (до 5 %), Acer campestre (до 5 %), Prunus domestica (до 5 %). У пщлюку з проективним покриттям до 45 % вiдмiчено Corylus avellana, Sambucus nigra до 5 %, а з високою постшнютю i проективним покриттям до 5 % - Euonimus europaea. Трав'яний ярус добре виражений. З проективним покриттям вщ 1 до 50 % вiдмiчено Carex pillosa, Asarum europaeum, Pulmonaria obscura, по 1-15 % мають Impatiens parviflora, Galeobdolon luteum, Galium odoratum, вщ 1 до 10 % - Chelidonium majus, Stellaria holostea, вщ 1 до 5 % - Aegopodium podagraria, Polygonatum multiflorum, Corydalis solida, Ficaria verna, Viola mirabilis та ш.
Загалом дiaгностичнi види асощаци y рiзних ценозах можуть збшьшувати свое проективне покриття до 70 %. Всього y склaдi таких угруповань вiдмiчено 68 вцщв. ïх кшькють в окремих описах коливаеться вщ 8 до 27.
Фтоценози приурочеш до рiвнинних або з ухилом 5-6° люових д^нок з шрими люовими грунтами. Вони найпоширешш^ оскшьки е похщними вщ дубових i дубово-грабових лiсiв (е наступною сyкцесiйною стaдieю в еволюцп лiсiв) [2, 3]. Збiльшенню ix площ сприяе i активна рекреaцiйнa дiяльнiсть, яка одночасно призводить до флористичного збщнення та проникнення швазшних видiв.
Cl. Quercetea roboris, O. Quercetalia roboris, Al. Pino-Quercion
As. Querco robori-Pinetum. Дiaгностичнi види: Anemone nemorosa L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, Carex digitata L., Carpinus betulus L., Corylus avellana L., Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt, Melica nutans L., Oxalis acetosella L., Populus tremula L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Veronica chamaedrys L., Viola riviniana Lam.
Загальне проективне покриття угруповань складае 100 %. Деревостан ценозiв триярусний. В першому ярyсi зростають Quercus robur (5-80 %), Tilia cordata (до 45 %), Acer platanoides (до 50 %). З низькою постшнютю трапляеться Pinus sylvestris (5 %), Betula pendula (до 15 %), Robinia pseudoacacia (до 15 %), Fraxinus excelsior (10 %) та ш. У другому ярус трапляються Carpinus betulus (5-70 %), а також з
низькою постшшстю i проективним покриттям до 10 % вiдмiчено Ulmus glabra, так i U. laevis та ш. У третьому ярус зрiдка зростають Prunus domestica (1-5 %), Sorbus aucuparia (до 10 %). Пщлюок слабо виражений i мае проективне покриття до 40 %. Його складають Corylus avellana, Sambucus nigra (вщ 1 до 40 %), Euonymus europaea (до 30 %) та ш. Трав'яний ярус добре розвинутий i складений Impatiens parviflora, Aegopodium podagraria (по 1-45 %), Asarum europaeum, Galium odoratum, Galeobdolon luteum (по 1-15 %), Pulmonaria obscura (до 5 %) та ш. З низькою постшшстю зростають Convallaria majalis, Convolvulus arvensis, Chelidonium majus, Polygonatum multiflorum (по 1-5 %), Stellaria media (до 15 %), Viola mirabilis (до 10 %), Dryopteris carthusiana, Melica nutans (по 1 %) та ш.
Загалом дiагностичнi види асощаци трапляються у рiзних ценозах вщ одиничних екземплярiв i можуть збшьшувати свое проективне покриття до 80 %. Всього у складi ценозiв синтаксону вiдмiчено 50 видiв. ïx кшьюсть в окремих угрупованнях коливаеться вщ 9 до 20.
Фтоценози приурочеш до рiвнинниx або з ухилом до 20° люових дшянок на сiриx лiсовиx грунтах. Угруповання зазнають сильного рекреацiйного навантаження.
ЗАКЛЮЧЕНИЯ
Таким чином, нами дослщжено лiсову рослиннiсть РЛП «Лиса Гора» i встановлено, що ïï ценотичне багатство налiчуе 2 класи, 3 порядки, 3 союзи та 4 асощаци.
Синтаксономiчно багатшим виявився клас Carpino-Fagetea, який, вщповщно, нараховуе 2 порядки, 2 союзи та 3 асощаци.
Найчаспше вiдмiченi угруповання асощацш Galeobdolono lutei-Carpinetum, дещо рiдше Querco robori-Pinetum, Mercurialo perennis-Quercetum roboris i зовсiм рщко Stellario holosteae-Aceretum platanoidis. Ф™ценози першоï асоцiацiï займають найбiльшi площi тому, що е продовженням еволюцiï дубових i дубово-грабових люв. Також збiльшення ix площ залежить вщ сили антропiчного впливу. При змш низки екологiчниx умов i збшьшенш навантажень (вирубка) цi угруповання поступляться мюцем ценозам, де в першому ярусi домiнуватиме клен гостролистий.
Найбагатшими за кiлькiстю видiв е асощаци Galeobdolono lutei-Carpinetum (68 вцщв), Querco robori-Pinetum (50 видiв), Mercurialo perennis-Quercetum roboris (47 вцщв), Stellario holosteae-Aceretum platanoidis (37 вцщв).
Лiсовi фiтоценози урочища «Лиса Гора» зазнають надмiрного впливу людини, що призводить до порушення структури ценозiв, ïx подальшого спрощення i деградацiï, а також зменшення флористичного i фтоценотичного багатства. При такому впливi природш види поступово витiсняться iнвазiйними, наприклад Impatiens parviflora, Phalacroloma annuum, Alliaria petiolata, Chelidonium majus та ш.
Список л^ератури
1. Альошкша У М. Поширення та характеристика рщккних бютотв м. Киева / У. М. Альошкша //
Укр. ботан. журн. - 2011. - Т. 68, № 1. - С. 76-90.
2. Класифжацш грабових лгав Украши / [Воробйов С. О., Любченко В. М., Соломаха В. А., Орлов
О. О.]. - К.: Фггосоцюцентр, 2008. - 252 с.
3. Д^х Я. П. Якими будуть нашi лгси? / Я. П. Дiдух // Укр. ботан. журн. - 2010. - Т. 67, № 3. -С. 321-343.
4. Д^х Я. П. Бютопи мгста Киева / Я. П. Д^х, У М. Альошкша. - К.: НаУКМА, Аграр Медiа Груп, 2012. - 163 с.
5. Игнатюк А. А. Интегральная оценка рекреационной нагрузки на объекты зеленой зоны г. Киева / А. А. Игнатюк, Л. П. Гапонова, О. М. Пневская, Н. С. Козырь, И. К. Тесленко // Вщновлення порушених природних екосистем: Мат. IV мiжнар. наук. конф. (м. Донецьк, 18-21 жовтня 2011 р.). - Донецьк , 2011 - С. 155-158.
6. Кжв як еколопчна система: природа-людина-виробництво-екологш. - К.: Центр еколопчно! освiти та шформаци, 2001. - 259 с.
7. Любченко В. М. Широколистяш лiси з участю Carpinus betulus L. поблизу м. Киева / В. М. Любченко // Укр. ботан. журн. - 1983. - Т. 40, № 1. - С. 30-34.
8. Падун И. Н. Рекреационные изменения лесной растительности зеленой зоны г. Киева: Дис... канд. биол. наук / И. Н. Падун; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного АН Украинской ССР. - К., 1989. -164 с.
9. Падун И. Н. Рекреационные изменения лесной растительности зеленой зоны г. Киева: Автореф. дис... канд. биол. Наук / И. Н. Падун. - Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного АН Украинской ССР. -К., 1989. - 19 с.
10. Соломаха В. А. Синтаксономiя рослинносл Украши / В. А. Соломаха // Укр. фггоцен. зб. - 1996. -Сер. А, вип. 4 (5). - 119 с.
11. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Рослиншсть урочища Лиса Гора (околиц м. Киева) / Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Я. П. Двдух, А. I. Кузьмичов, I. М. Падун // Укр. ботан. журн. - 1984. - Т. 41, № 1. - С. 86-90.
12. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Бiорiзноманiтнiсть: концепщя, культура та роль науки / Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн. - 2008. - Т. 65, № 1. - С. 3-25.
13. Юнатов А. А. Типы и содержание геоботанических исследований. Выбор пробных площадей и заложение экологических профилей / А. А. Юнатов - М.-Л.: Наука, 1964. - (Полевая геоботаника) Т. 3. - С. 9-36.
14. Borhidi A. Critical Revision of the Hungarian Plant Communities / A. Borhidi - Pecs, 1996. - 138 p.
15. Borhidi A. Magyarorszag novenytarsulasai / A. Borhidi. - Budapest: Akademiai Kiado, 2003. - 610 p.
16. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszkiewicz. -Warszawa: PWN, 2001. - 537s.
17. Moravec J. Roslinna spolecenstva Ceske republiky a jejich ochrozeni / J. Moravec. - Severoces. Prir., 1995. - 206 s.
18. Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk. - Kiev: M. G. Kholodny Institute of Botany, 1999. - 345 p.
19. Onyshchenko V. A. Forests of order Fagetalia sylvaticae in Ukraine / ed.: S. L. Mosyakin / V. A. Onyshchenko. - Kyiv: Alterpress, 2009. - 212 p.
20. Rodwell J. The Diversity of European Vegetation. An overview of phytosociological alliances and their relationships to EUNIS habitats / [J. Rodwell, J. Schaminee, L. Mucina et al.]. - Wageningen, 2002. - 168 p.
21. Sirenko I. P. Creation a Databases for Floristic and Phytocoenologic Researches / I. P. Sirenko // Укр. фггоцен. зб. - 1996. - Сер. А, вип. 1. - С. 9-11.
22. Szata roslinna Polski. T. I. / [Red. Szafera W. i Zarzyckiego K.] - Warszawa: PWN, 1972. - 615 s.
23. Westhoff V. The Braun-Blanquet approach / Westhoff V., Maarel E. van der. // Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation / [Ed. by R. H. Whittaker]. - The Hague, 1973. - P. 619-726.
Козырь Н. С. Лесная растительность урочиша «Лысая Гора» (Киев) // Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2013. Вып. 8. С. 71-77.
В работе дано описание лесной растительности урочища «Лысая Гора», синтаксономическая схема, которая насчытывает 2 класса, 3 порядка, 3 союза и 4 ассоциации. Также подано фитоценотическую характеристику растительних сообществ. Кроме того, объясняется какие антропогенные факторы влияют на растительность урочища.
Ключевые слова: «Лысая Гора», растительность, растительный покров, синтаксоны, видовое богатство, биоразнообразие.
Kozyr M. S. Forest vegetation of «Lysa Gora» natural landmark (Kyiv) // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2013. Iss. 8. P. 71-77.
In this paper contains a description of the forest vegetation of «Lysa Gora» natural landmark, given syntaxonomic scheme which has 2 classes, 3 orders, 3 unions and 4 associations. Also was given phytocoenotic characteristic of plant communities was given. Besides, the anthropogenic factors which influencing on vegetation of the natural landmark were detected ant their action was explained.
Key words: «Lysa Gora», vegetation, vegetation cover, syntaxons, species richness, biodiversity.
Поступила в редакцию 09.09.2013 г.
