CC BY
9Вчеш записки Тавршського нацiонального унiверситету iM. В.1. Вернадського Серiя «Бшлопя, xiMia». Том 27 (66). 2014. № 3. С. 112-123.
УДК 582.42.47 (477.51)
ЦЕНОТИЧНЕ ТА ФЛОРИСТИЧНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ ПРИРОДНИХ ТЕРИТОР1Й В МЕЖАХ М1СЬКИХ ЗОН ЧЕРН1Г1ВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Потоцька С.О.
Черншвський нащональний педагог1чний утверситет меш Т. Г. Шевченка, Чернтв,
Украта
E-mail: sav-14@ mail. ru
На 0CH0Bi проведених дослщжень, слщ зазначити ряд особливостей, як xapaKTepHi для природних територш в межах MicbKMX зон Чершпвського Полiсся. З'ясовано, що природна дендрофлора мюта Чернiгова налiчуe 63 види, 39 родiв, 24 родини. Люова рослиннiсть за домiнантною класифжащею представлена 72 асоцiацieю, що належать до 14 формацш. 1х поширення i склад дендрофлори обумовлений едафо-к^матичними та орографiчними особливостями мiських зон. Формаци широколистяних лiсiв та ix похiдних (Querceta roboris, Tilieta cordatae, Fraxineta excelsioris, Carpineta betulae) поширеш на плакорах та характеризуются найбшьшою рiзноманiтнiстю видiв деревного i чагарникового яруЫв. До заплав рiчок приурочен формаци Populeta tremulae, Populeta albae, Populeta nigrae и Saliceta albae, до пртеррасних дшянок - угруповання Alneta glutinosae, до надзаплавних терасах - Pineta sylvestris.
Ключовi слова: фiторiзноманiття, дендрофлора, Чернтвське Полюся, мюто Чернiгiв, мiськi зони.
ВСТУП
Зелеш насадження як невщ'емш компоненти урбосистем виконують важливу сощально-еколопчну роль у шдтриманш балансу середовища. До i^ складу входять р1зш типи ¡з р1зномаштною дендрофлорою, як поеднуються ¡з природними масивами. Саме такими е зелеш мюью зони Чершпвського Полюся, зокрема i мюта Чершгова, як включають природш люов1 д1лянки р1чкових заплав, терас та плакор1в, люопарки, парки, сквери, квартальш та вуличш насадження. Мюька система виступае як своерщне поеднання р1зних ландшафта, складових середовища та еколопчних умов.
Чершпвське Полюся мае характер акумулятивноi низовинноi р1внини, бшьша частина я^' в сучасному рельеф1 вщповщае Придшпровськш низовиш. В загальному плаш Чершпвське Полюся являе собою територ1ю з1 слабо-розчленованими заболоченими i розчленованими еродованими горбисто-хвилястими залюеними та безлюними моренними, моренно-зандровими, зандровими м1жр1чковими i алюв1альними терасовими р1внинами, роздшеними сучасними р1чковими i давшми воднольодовиковими долинами [1]. Зпдно з ф1зико-географ1чним районуванням (Нащональний атлас Украши, 2009) Чершпв знаходиться в репош Чершпвського Полюся, (координати 48°37N22°18'E), його площа становить 78 км2 [2]. Загальна площа земель, що знаходяться в адмшютративних межах мюта складае 7132 гектари, площа зелених насаджень мюта Чершгова (станом на 01.01.2014 р.) становить 3100 га [3]. У кшматичному
вщношенш територiя perioHy дослiджень належить до швшчно-захщно! пiдобластi Атлантично-континентально! люово! ктматично! областi. Бiльшy частину територи мюта Чернiгова займають дерново-пiдзолистi cynicTOBi грунти на лесових породах.
Геогрaфiчне положення, природно-екологiчнi умови мiстa Чершгова та його околиць сприяють формуванню моза!чного рослинного покриву територи дослщжень та обумовлюють значною мiрою рiзномaнiтнiсть рослинних угруповань за участю вищв природно! дендрофлори [4].
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
В основу роботи покладеш мaтерiaли польових дослiджень, проведених автором протягом 2009 - 2014 рр. на територи зелено! зони мюта Чершгова. Програма дослщжень включала aнaлiз дендрологiчного складу, структури, еколого-геогрaфiчних, бiоморфологiчних та геоботaнiчних особливостей вцщв природно! дендрофлори. Для визначення еколого-ценотично! приyроченостi видiв природно! дендрофлори здшснено геоботaнiчнi обстеження територiй зелених насаджень Чершгова; геоботашчш описи проводили за загальноприйнятими методиками [5]. Клaсифiкaцi! осередюв природно! рослинностi здiйснено на домшантнш основi.
Об'ект дослiдження - ценотичне та флористичне рiзномaнiття природних територш в межах мiських зон Чершпвського Полiсся (на приклaдi мiстa Чершгова). Предмет дослщження - систематична структура, еколого-ценотичш, геогрaфiчнi та созологiчнi особливост природно! дендрофлори мiстa Чернiговa.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами проведених дослщжень природна дендрофлора мiстa Чершгова нaлiчye 63 види, 39 родiв, з 24 родин та 2 вщдшв (таблиця 1).
Вiддiл Pinophyta представлений 2 родинами, 3 родами та 3 видами - Pinus sylvestris L., Picea abies (L.) Karst., Juniperus communis L.. Вщдш Magnoliophyta, що переважае за кшьюсними показниками, включае 60 видiв, 36 родiв та 22 родини. За кшьюстю видiв переважають родини Salicaceae (13 вцщв) та Rosaceae (12). 1нш^ включають вiд 1 до 4 вцщв. За кiлькiстю родiв переважае родина Rosaceae (7). Висок рaнговi позици родин Salicaceae i Rosaceae узгоджуються iз зaкономiрностями, властивими флорi Укра!нського Полiсся (Фiторiзномaнiття Укра!нського Полiсся ..., 2006). Це виявляеться також у спектрi провiдних родiв, у якому для полiсько! флори бореальний рiд Salix представлений 16 видами, у регюш дослiджень - 10 видами [6].
Загальний розподш видiв природно! дендрофлори пов'язаний з найбшьшими осередками зелено! мiсько! зони, зокрема з люопарковими територiями, примюькими лiсaми уздовж рiчок та обумовлений едaфiчним режимом, орогрaфiчними особливостями та структурою ценозiв .
Складовими сучасного мiського ландшафту Чернiговa е заплава р. Десни та схили !! високого правого берега, лiсопaрки та урочища - 331,5 га, серед яких "Кордiвкa" (275 га), "Святе" (44), "Мар'!н гай" (12,5); регюнальний ландшафтний парк (дaлi РЛП) - "Яшвщина" (110 га) [7]. Також, певне мюце займають i мюью лiсовi територи - площею 448,57 га, з них "Березовий яр" (12,0 га), урочища:
"Кривулiвщина" (12,12), "Малив яр" (11,7), "Подуавський лiс" (255,0), "Рашевщина" (4,4), територи вздовж Ктвського шосе (30,0 та 120,0) та iншi [3].
Особливостi поширення лiсових ^ho3Îb на окремих природних територiях зеленоï зони мiста Чернiгова наведенi у таблиц 2. Нижче наведено описи найбшьш типових та ряду рщюсних угруповань, вони включають характеристики ïx фiтоценотичного складу та флористичного ядра.
Таблиця 1
Систематична структура природно"! дендрофлори
№ Родина Кшьюсть родiв % вщ загальноï кшькоси родiв Кшьюсть видiв % вщ загальноï кшькоси видiв
1 2 3 4 5 6
Вщдш Pinophyta
1 Pinaceae 2 5,1 2 3,1
2 Cupressaceae 1 2,6 1 1,6
Вщдш Magnoliophyta
3 Aceraceae 1 2,6 3 4,8
4 Apocynaceae 1 2,6 1 1,6
5 Betulaceae 2 5,1 3 4,8
6 Cannabaceae 1 2,6 1 1,6
7 Caprifoliaceae 1 2,6 1 1,6
8 Celastraceae 1 2,6 2 3,1
9 Cistaceae 1 2,6 1 1,6
10 Cornaceae 1 2,6 1 1,6
11 Corylaceae 2 5,1 2 3,1
12 Ericaceae 1 2,6 1 1,6
13 Fabaceae 2 5,1 2 3,1
14 Fagaceae 1 2,6 1 1,6
15 Grossulariaceae 2 5,1 3 4,8
16 Oleaceae 1 2,6 1 1,6
17 Rhamnaceae 2 5,1 2 3,1
18 Rosaceae 8 20,2 12 19,0
19 Salicaceae 2 5,1 13 20,9
20 Sambucaceae 1 2,6 2 3,1
21 Tiliaceae 1 2,6 1 1,6
22 Ulmaceae 1 2,6 4 6,3
23 Vacciniaceae 2 5,1 2 3,1
24 Viburnaceae 1 2,6 1 1,6
Всього 39 100 63 100
YrpynoBaHHa ^opMauji Pineta sylvestris nomupem Ha ginaHKax 6opoBux Tepac pinoK Oipu^Ha Ta Einoycy, nacTK0B0 p. flecHH, Ha gepH0B0-cna60mg30nHcrax ni^aHux Ta cyni^aHHx rpyHTax. TyT nepeBa^aroTb cepegHb0BiK0Bi KynbTypu (".flniB^HHa"), nacTK0B0 CTapi npupogm ginaHKH (yponu^a: "CBaTe", "nogyciBcbKHH nie").
Ta6.n^H 2
Ценотннна Ta ^nopHCTHHHa xapaKTepucTHKa npupogHoT poenuHHoeri
KinbKicTb
OopMa^a Ac BugiB TepuTopii nomupeHHa
A H
Pineta sylvestris 9 5/3 6/1 yp.: "nogytiBCbKHH nic", "CBare"*, "PameB^HHa", "Eepe30BHH ap", p-H naBniBKa P^n '"flniB^HHa"*
Querceta roboris 12 11 7 yp. KpHByniB^HHa, cx. oKon. MicTa p-HH: nogyciBKa, naBniBKa, HoBoceniBKa
Tilieta cordatae 3 6 7 p-H HoBoceniBKa, cx. oKon. MicTa
Fraxineta excelsioris 6 5/1 6/1 nn. "KopgiBKa", p-H nogyciBKa, naBniBKa
Carpineta betulae 2 4 5 p-H HoBoceniBKa Ta cx. oKon. MicTa
Betuleta pendulae 6 6/1 6/1 yp.: "PameB^HHa", "Eepe30BHH ap", "nogyciBcbKHH nic", "KpuByniB^HHa", niBH. oKon. Micra
Populeta tremulae 9 6 5/1 yp. "Map'iH raö", nn. "KopgiBKa", 3ann. np. 6. p. AecHH
Populeta tremulae 9 6 5/1 yp. "Map'iH raö", nn. "KopgiBKa", 3ann. np. 6. p. AecHH
Populeta albae 2 3 6 nn. "KopgiBKa", 3ann. np. 6. p. flecHH niBg. oKon. MicTa
Populeta nigrae 3 3 6/1 nn. "KopgiBKa", yp. "Map'iH raö", 3ann. np. 6. AecHH, niBg. oKon. MicTa
Robinieta pseudoacaciae 3 3/1 5 yp.: "PameB^HHa», "Eepe30BHH ap", "KpuByniB^HHa", niBH. oKon. MicTa
Robinieta pseudoacaciae 3 3/1 5 yp.: "PameB^HHa», "Eepe30BHH ap", "KpuByniB^HHa", niBH. oKon. MicTa
Alneta glutinosae 5 5 5 nn. "KopgiBKa", p-HH: nogyciBKa, naBniBKa, 3ann. niB. 6. p. AecHH, Oipu^Ha, Einoycy
Alneta (glutinosae) paludosa 5 4 3 nn. "KopgiBKa", p-HH nogyciBKa, naBniBKa
Saliceta albae 5 6 7 nn. "KopgiBKa", 3ann. p. flecHH, CTpu^Ha, Einoycy, niBg. oKon. MicTa
Saliceta cinereae 2 3 9 nn. "KopgiBKa", yp. "nogyciBcbKHH nic", 3ann. p. AecHH, Oipu^Ha, Einoycy, niBg. oKon. MicTa
YMoem no3naneHHH: * - TepuTopil, ^o MaroTb npup0gH0-3an0BigHHH CTaTyc, nn. - niconapK, yp. - ypoHH^e, P^n - perioHanbHHH naHgma^THHH napK, p-H - panoH, oKon. - 0K0nu^, niBH. -niBHinHi, cx. - cxigHi, np. 6. - npaBHH 6eper, niB. 6. - niBHH 6eper, 3ann. - 3annaBa, p. - pinKa, Ac - aco^a^l; BugiB geHgpo^nopu: A - gepeB, H - narapHHKiB; 5/2 - KinbKicTb npupogHux BugiB / BugiB-impogy^miB
На цш територи розшашовано 5 груп асоцiацiй: Pineta graminosa (найбшьш поширена), Pineta myrthilosa, Pineta pteridiosa та Pineta hylocomiosa. В угрупованнях Pineta graminosa домшують Agrostis tenuis Sibth, Calamagrostis epigeios (L.) Roth сшвдомшуе Elytrigia repens (L.) Nevski. На невеликих площах трапляються ценози асощацп Pinetum pteridiosum (aquilini), а на окремих природних соснових дiлянках спостерiгаeться вторгнення Robibnia pseudoacacia L.Найбiльш рiзноманiтним щодо ценозiв формацп Pineta sylvestris виступае мПодусiвський лю" (255 га), лiсовий масив, розташований на лiвiй надзаплавнiй терасi р. Бшоус. Вiн репрезентуе рiзновiковi сосновi угруповання - вiд сухих злакових до зволожених зеленомохових та фрагментарно чорницевих.
Угруповання соснового лiсу куничникового у трав'яному ярусi мають проективне покриття до 50%, серед них Calamagrostis epigeios (L.) Roth. - до 25 - 27%; в якост асектаторiв виступають такi види, як: Veronica spicata L., Euphorbia cyparissias L., Galium boreale L., Pimpinella saxifraga L., Peucedanum oreoselinum (L.) Moench, Veronica chamaedrys L., Viola canina L., Knautia arvensis (L.) Coult, Sedum rupestre L., Jurinea paczoskiana, Helychtysum arenarium (L.) Moench.
Специфша урочища "Подушвський лю" полягае в тому, що тут нами вiдмiчено молодi культури Pinus sylvertis висотою 8 - 10 м, вщсутт на iнших територiях соснових лгав зелено! зони мюта Чершгова. На площах цих культур формуються рiзнотравm та кострицевi ценози, фрагментарно на окремих донках з розрщженим трав'яним покривом - синузн етгейних кущистих лишайникiв роду Cladonia.
Сосняки зеленомоховi поширенi на бiльш знижених вирiвняних дiлянках на територи РЛП "Ялiвщина", урочища "Подусiвський лiс", у райош зелено! зони заводу автозапчастин. Моховий ярус цих ценозiв сформований за участю Pleurozium schreberi (Willd. Ex Brid.) Mitt, Dicranum rugosum Sw. та Politrichum juniteunum Willd, з домiнуванням першого виду.
На найбшьш зволожених, улоговинних та заболочених дiлянках урочища "Подусiвський лiс" та швшчних околицях мiста фрагментарно поширеш угруповання асоцiацiй (далi ас.) Pinetum myrtillosum та Pinetum franguloso-moliniosum (caeruleae), рщкюш для природних територш мюта Чершгова, вони мають науковий штерес як варiацi! гiдрофiльних сосняюв.
У складi дендрофлори ценозiв формацп Pineta sylvestris представлен види аборигенно! групи (11 видiв), на окремих дшянках виявлено участь у деревному ярусi iнтродуцентiв (4), серед них Pinus nigra Am., Padus virginiana (L.) Mill., Amelanchier ovalis Medk, Robibnia pseudoacacia. Природне ядро дано! групи лгав формуе Pinus sylvestris L. з участю Betula pendula Roth., Quercus robur L., Pyrus communis L., Malus sylvestris Mill. Серед чагарниюв, в залежност вщ гщролопчних умов, слщ зазначити участь видiв роду Rubus (R. idaeus L., R. nessensis W. Hall., R. caesius L.) та Sambucus (S. nigra L., S. racemosa L.).
Д^нки листяних лiсiв територи дослщжень репрезентоваш трьома групами формацш - широколистяними, дрiбнолистяними та листяними люами заболоченими [7]. Широколистянi люи представленi ценозами формацп дубових та !х субформацiями, липових, ясенових, листяш заболоченi - формацiею вiльхових лгав. Вони вимогливi до родючостi грунпв та формуються як на суглинкових св^ло-
cipHx i TeMHO-cipHx onig3ogeHHx, TaK i 6araTHx pi3HoBHgax gepHoBo-nig3ogucTHx cyni^aHHx rpyHTÍB. fliana3oH Bogorocii rpyHTÍB nig mupoKoguciHMH gicaMH gociaTHbo mnpoKHH - Big gy^e cyxnx - go giciB 3 HaggumKoBoro 3Bogo^emcTro.
^ho3h ^opMa^i Querceta roboris Ta cy6$opMa^M 3a ynaciro Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L. po3Mi^em nepeBa^HO Ha ngaKopHHx gigaHKax b cxigHiM, nacTKOBO niBgeHHiM HacTHHi MicTa HepHiroBa. Bohh c^opMyBaguca Ha cipux gicoBHx cyrgHHKoBux Ta gepH0B0-nig30nHCTHx ni^aHHx rpyHTax, ix nomupeHHa Mae ^parMemapHHM Ta MO3aÍHHHH xapaKTep. HaMnomupemmHMH e yrpynoBaHHa ac. Quercetum franguloso-stellariosum, y niggicKy aKHx nepeBa^aroTb Frangula alnus Mill, Corylus avellana L. Ta Euonymus verrucosa Scop. TpaB'aHHH noKpHB Mae noKpHTTa 50 - 70 %, y HbOMy goMiHyroTb (a6o cniBgoMiHyroTb) Aegopodium podograria L., Stellaria holostea L., Convallaria majalis L., Agrostis tenuis L., 3pigKa cniBgoMiHye Pteridium aquilinum (L.) Kuhn.
YrpynoBaHHa ^opMa^i Querceta roboris xapaKTeproyroTbca HaM6igbmHM ^hothhhhm Ta geHgpo^gopucTHHHHM pi3HoMamTTaM, ocHOBy geHgpo^gopu cKgagaroTb 17 a6opnreHHHx BHgiB, 3 hhx 10 - gepeBa Ta 7 - narapHHKH. fleHgpo^gopucTHHHe agpo gepeBHoro apycy gaHoi rpynu цeнoзiв ^opMye Quercus robur i3 ynaciro Acer platanoides, Tilia cordata, Carpinus betulus, Fraxinus excelsior, narapHHKOBoro -Corylus avellana 3 y^aciro, b 3age^Hocii Big yMOB ocBiigeHocii Ta 3Bogo^eHocii, TaKHx BHgiB aK Euonymus europaea L, E. verrucosa Scop., Rubus idaeus, R. caesius Ta Swida sanguinea (L.) Opiz.
Ega^inHa npuyponemcTb ^ho3Íb ^opMa^i Querceta roboris BH3Hanae ix nomupeHHa Ha gicoBHx octpíbhhx gigaHKax, ^o 3HaxogaTbca y cxigHiM Ta niBHinHO-cxigHiM nacTHHax MicTa HepHiroBa. KpiM THnoBHx yrpynoBaHb, y aKHx aK goMiHaTH TpaB'aHoro apycy BHciynaroTb Aegopodium podograria, Stellaria holostea, b ypoHH^i "KpHBoniB^HHa" HaMH BigMineHO ac. Quercetum coryloso-pteridiosum.
B цeнoзax ^opMa^M Querceta, Tilieta, Fraxineta, ^o xapaKTeproyroTb gicoBi gigaHKH b paMoHi HoBocegiBKH Ta cxigHHx oKogu^x m. HepHiroBa HaMH BHgigeHo HH3Ky pigKicHHx BHgiB, 3oKpeMa 3 HepBoHoi KHHru YKpaiHH (2009) - Allium ursinum L., Lilium martagon L., Platanthera bifolia (L.) Rich., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R. Br., Neottia nidus-avis (L.) Bich. Ta perioHagbHoi oxopoHH, cepeg hhx - Equisetum hyemale L., Polipodium vulgare L., Polystichum aculeatum L. Ix 3pociaHHa nigBH^ye цiннicтb Ta ymKanbHicTb gaHoi rpynu gicoBHx gigaHoK y Me^ax 3egeHoi 3ohh MicTa HepHiroBa. Equisetum hyemale Ha oKpeMHx gigaHKax BHciynae aK cniBgoMiHaHT y cKgagi oKpeMHx yrpynoBaHb.
Hicu ^opMa^i Fraxineta excelsior nomupem nepeBa^Ho y ^mpagbrnM Ta cxigHiM nacTHHax giconapKy "KopgiBKa". Bohh 3aMMaroTb HeBegHKi ngo^i i npuyponem nepeBa^Ho go cyrguHHcrax rpymÍB noMipHoro 3Bogo^eHHa. Y gBox'apycHoMy gepeBociaHi, 3iMKHeHicTb - (0,6 - 0,8), 3pociaroTb y nepmoMy nig'apyci (24 - 26 m) -Fraxinus excelsior bíkom 50 - 70 pokíb, noogHHoKo - Populus tremula L. Ta Quercus robur, y gpyroMy (18 - 20 m) - noogHHoKo Tilia cordata, Acer platanoides. TpaBociiM (50 - 80%) yTBoproroTb 3ge6igbmoro Aegopodium podagraria Ta Stellaria holostea, aKi MaroTb npoeKTHBHe noKpHTTa Big 30 - 70% b pi3HHx цeнoзax. B yMoBax nigBH^eHHx ocтpiвцiв y 3angaBi p. flecHH ^opMyroTbca цeнoзн ac. Fraxinetum sparsiherbosum.
Науковий штерес як пограничноареальш угруповання мають ценози ас. Carpinetum caricosum (pilosae) i Carpinetum aegopodiosum (podagrariae), як нами вiдмiченi на схщних околицях мiста Чершгова [7]. Вони е осередками поширення Carpinus betulus на схщнш частиш ареалу та низки рiдкiсних видiв, зокрема зозулинцевих.
Подiбний склад деревних ярушв виявлено у ценозах формацiй Tilieta cordatae, Fraxineta excelsioris, Carpineta betulae, який е бiльш збiдненим кшьюсно. Для угруповань формацп Tilieta cordatae, Fraxineta excelsioris дендрофлористичне ядро складають 13 видiв, з них з них 6 - дерева та 7 - чагарники. Серед ясенових ценозiв вщзначити участь iнтродуцентiв у формуванш пiдросту (Acer negundo L.) та чагарникового ярусу (Amorphafruticosa L., Physocarpus opulifolia (L.) Maxim.).
Ценози Betuleta pendulae сформувалися на мсщ борiв i суборiв та приурочеш до дерново-п1дзолистих пiщаних, частково шрих лiсових rрунтiв iз рiзним ступенем !х зволоження. Значним флористичним рiзноманiттям вiдрiзняються угруповання ас. Betuletum coryloso-dryopteriosum та Betuletum pteridiosum в урочищi "Криволiвщина" та в околицях с. Павлiвки i району заводу автозапчастин.
Деревний ярус березових лгав сформований як комплексне поеднання кшькох вцщв, з переважанням - Betula pendula та окремими включеннями Pinus sylvestris, фрагментарно - Populus tremula, Pyrus communis, Malus sylvestris, Quercus robur. В чагарниковому ярус слщ вщзначити в якост домiнуючих - Corylus avellana L., Frangula alnus Mill. та Amorpha fruticosa. Найвища участь дерев i чагарниюв виявлена у складi асоцiацiй Betuletum coryloso-dryopteriosum та Betuletum pteridiosum.
Угруповання формацп Populeta tremulae е похщними вщ дубових, про що свiдчить склад трав'яного ярусу, приурочешсть ценозiв груп асощацш Populeta corylosa, Populeta frangulosa i Populeta amorfosa до плакорних i заплавних дiлянок пiвнiчно-схiдних, схщних i швденно-схщних околицях мiста Чернiгова.
Бiлотополевi та чорнотополевi лiси в межах мюько! зони поширенi переважно в заплавi р. Десни (лiсопарк "Кордiвка"), фрагментарно в заплавi р. Бшоус. В деревному ярусi даних угруповань у I ярусi Populus alba L., Populus nigra, а в II пiд'ярусi слiд вiдзначити Qurcus robur, Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn.; серед чагарниюв - Swida sanguinea, Rubus caesius, Amorfa fruticosa. 1х флористичний склад визначаеться незначною кшьюстю видiв, в основному з групи рiзнотрав'я (Aristolochia clematis L., Urtica dioca, Urtica gavleopsifolia, Lycopus europeus, Geum urbanum, Lysimachia numullaria).
Тополевi люи характеризуються одноманiтнiстю деревного та чагарникового ярушв (!х основу формують 10 - 12 вцщв). В останньому деяких ценозiв значна участь таких штродуцен^в як Amorpha fruticosa та Physocarpus opulifolia. Найбшьша ценотична та видова рiзноманiтнiсть (дерев i чагарникiв) виявлена у формацп Populeta tremulae.
Ценози формацп Alneta glutinosae в межах регюну дослщжень займають окремi площi у притерасних частинах заплав рiчок Десни, Стрижня i Бiлоусу та представленi 2 групами: ас. Alneta rubosa (caesii), Alneta franulosa (alni). Типовою ас. виступае Alnetum franguloso-urticosum (galeopsifoliae), ценози яко! вiдмiченi на
зволоженж дiлянкax y зaплaвi p. Бшоус. Флоpистичний склад ïï фоpмyeться pядом гiдpофiльниx видiв - Urtica gavleopsifolia, Lithrum salicaria, Bidens tripartite, Calamagrostis neglectum, y piзномy кшькюному сшввщношенш. Пiдлiсок yтвоpюe Salix cinerea. Поодиноко в ньому тpaпляються Frangula alnus, Rubus caesius, з участю Salix cinerea L.. Досить часто навколо стовбypiв Alnus glutinosa зpостae Humulus lupulus L., який в'сгься по стовбypax. Тpaв'яний покpив цж болiт мae моза1'чний xapaкгеp, що пов'язано iз piзною обводненiстю угруповань фоpмaцiï пpотягом вегетaцiйного сезону.
Лiсовi евтpофнi болота на теpитоpiï pегiонy дослiджень займають незнaчнi площi та ^едставлеш фоpмaцieю Alneta (glutinosae) paludosa. Класичне мiсцезpостaння лiсовиx болiт з домшуванням Alnus glutinosa - це ^т^асна частина заплави, пеpезволоженa та багата мiнеpaльними pечовинaми. Хapaктеpною особливютю вiльшняковиx болiт e мозaïчнiсть pельeфy - нaявнiсть пiдвищень та мiжстовбypовиx знижень. У зниженняx вiльшнякiв зyстpiчaються осоки (Carex riparia Curtis, Carex vesicaria L., Carex acutiformis Ehrh., Carex pseudocyperus L.) та види т^оф^ьного piзнотpaв'я (Calla palustris L., Menyanthes trifoliata L., Naumburgia thyrsiflora (L.) Rchb.). На пpистовбypовиx пiдвищенняx тpaпляються piзнi види пaпоpогей (Thelypteris palustris Schott., Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs., Athyrium filix-femina (L.) Roth., Dryopteris cristata (L.) Gray.), менш г^оф^н види осок (Carex elongate L., Carex spicata Huds.) та види лучно-болотного piзнотpaв'я.
Болотш фоpмaцiï Alneta glutinosae мають найбщшший видовий склад деpевного i чaгapникового яpyсiв. На фот едифiкaтоpa - Alnus glutinosa, iншi види деpевного яpyсy (Populus tremula, Betula pendula, Quercus robur ) не вщ^ають значно1' фiтоценотичноï pолi. Чaгapниковий яpyс сфоpмовaний за участю вищв pодy Rubus (R. caesius, R. nessensis), Swida sanguine та Frangula alnus.
Для pегiонy дослщжень xapaктеpнi також i чaгapниковi евтpофнi болота, як домiнyючий вид вистyпae Salix cinerea, yтвоpюючи вiдповiднy фоpмaцiю. Розмiшyються вони смугами уздовж тpaв'яниx болiт, кaнaлiв i водотокiв, мають часто xapaктеp тимчaсовиx несфоpмовaниx зapостей. Нaйбiльш пошиpеними yгpyповaннями виступають ас.: Salicetum-caricosum i Salicetumphragmitosum.
Веpбовi люи пpиypоченi до зaплaвниx теpитоpiй пpaвого беpегa p. Десни та пpедстaвленi ценозами ас.: Salicetum ruboso-caricosum, Salicetum ruboso-urticosum. Веpбовi лiси вiдpiзняються високим пpоективним покpитгям чaгapникового яpyсy iз видiв pодy Salix. В склaдi деpевного яpyсy слiд видшити тaкi види як Salix caprea, S. alba L., S. fragilis L. Чaгapниковий яpyс xapaктеpизyeться значним piзномaнiгтям видiв (б) pодy Salix (S. triandra L., S. viminalis L., S. acutifolia Willd., S. rosmarinifolia L., S. pentandra L., S. cinerea L.).
На ^^одну складову дендpофлоpи мюта Чеpнiговa та його околиць, зо^ема ïï ценотичну стpyктypy, мають вплив види пiвнiчно-aмеpикaнського, дaлекосxiдного i aзiйського поxодження, що ^ивело до нaтypaлiзaцiï пiвнiчно-aмеpикaнськиx адвенпв (Acer negundo, Amorfa fruticosa, Quercus rubra L., Physocarpus opulifolia, Robinia pseudoacacia), y поpyшеннi пpиpоднi ценози, узлюся i пpидоpожнi теpитоpiï. Слщ вiдзнaчити pяд теpитоpiй в межax зеленоï зони Чеpнiговa, де сфоpмовaнi
угруповання за участю наведених вище вцщв. Цi угруповання вказують про порушенiсть фiтоценотичноï структури природних систем. Найбiльша кiлькiсть таких угруповань, але незначноï площi, видiлена нами на люових територiях у райош с. Новоселiвка, лiсопарку мКордiвкам, урочища "Кривулiвщина" та РЛП мЯлiвщинам. Так, вздовж дороги в напрямку р. Десни в люопарку "Кордiвка" знаходиться загущена ^мкненють деревостану - 0,9) люова дiлянка з Acer negundo (середня висота 12 - 14 м) та Amorpha fruticosa (середня висота - 2 - 3 м) з розрщженим трав'яним покривом. В ньому слщ вщзначити види широкоï екологiчноï амплiтуди, а саме: Geum urbanum, Urtica dioica, Galium aparine L., Lysimachia numullaria. Стовбури окремих дерев обвил Humulus lupulus. На даних дiлянках спостерiгаeться масовий пiдрiст Acer negundo заввишки до 1 м.
Натуралiзацiя та часткове вторгнення Robinia pseudoacacia спостер^аеться в сосновi та березовi ценози в районi заводу автозапчастин, пiвнiчно-схiдних околицях мiста Чершгова. В угрупованнях робiнiевого лiсу з участю Pinus sylvestris спостер^аетъся формування рiзновидового пiдросту з Robinia pseudoacacia, Ulmus glabra Huds. Трав'яний ярус сформований видами широ^' екологiчноï ампл^уди, зокрема Chelidonium majus L., Impatiensparviflora, Galium aparine.
Вздовж люових дор^ спостер^аеться заростання окремих природних д^нок рядом адвентивних видiв Amorfa fruticosa, Acer negundo, Physocarpus opulifolia з самошвом та вегетативним вщтворенням.
Штучш насадження (формацiя Robinieta pseudoacaciae) вiдрiзняються збiдненою ценотичною структурою та видовим складом деревних рослин, в якому ^м Robinia pseudoacacia, незначну участь мають такi види Pinus sylvestris, Betula pendula, Sorbus aucuparia, Ulmus glabra. Окремi змши складу природних ценозiв спостерiгаеться внаслiдок натуратзацп та часткове вторгнення Robinia pseudoacacia (зокрема, у сосновi та березовi ценози у пiвнiчно-схiдних околицях м. Чершгова), а також посиленоï рекреацп.
Таким чином, лiсова рослиннiсть мюта Чернiгова представлена 72 асоцiацiями, що належать до 39 груп асощацш та 14 формацiй. Ценози формацп Pineta sylvestris поширенi на борових терасах рiчок Стрижня та Бшоусу, частково рiчки Десни, на дерново-слабошдзолистих пiщаних грунтах. Серед них переважають середньовiковi культури, частково старi природш дiлянки, якi репрезентують групи асощацш: Pineta hylocomiosa та Pineta graminosa.
Загальний розподш видiв природноï дендрофлори пов'язаний з найбшьшими осередками зеленоï зони мiста Чернiгова, а саме з його люо- i парковими територiями, мiськими лiсами, територiями вздовж магютралей та низки iнших. За кшькюними показниками багатства дендрофлори визначеш формацiï утворюють такий ряд Querceta roboris - Pineta sylvestris - Betuleta pendulae - Tilieta cordatae -Fraxineta excelsioris - Saliceta albae - Populeta tremulae - Alneta glutinosae - Saliceta cinereae - Populeta nigrae - Alneta glutinosae -Carpineta betulae - Populeta albae -Robinieta pseudoacaciae - Alneta (glutinosae) paludosa.
ВИСНОВКИ
1. На ochobî проведених дослiджень зазначено ряд особливостей, як характерш для природних територiй в межах мюьких зон Чернiгiвського Полюся. Так, ценози формацiï Pineta sylvestris репрезентоваш рiзновiковими угрупованнями -вщ сухих злакових до зволожених зеленомохових та фрагментарно чорницевих, окремi з них - характеризуються розвиненим чагарниковим ярусом.
2. Угруповання формацiï Querceta roboris фрагментарно поширеш на вододшьних дiлянках, на сiрих лiсових суглинкових грунтах i характеризуються найбiльшим ценотичним та дендрофлористичним рiзноманiттям, якi представлеш у рiзних ярусах. Подiбний склад деревних ярусiв виявлено у ценозах формацш Tilieta cordatae, Fraxineta excelsioris, Carpineta betulae.
3. Ценози, що належать до формаци Betuleta pendulae, сформувалися на мющ борiв та приурочеш до дерново-пiдзолистих пiщаних грунпв iз рiзним зволоженням. Найвища участь дерев i кущiв виявлена у складi асоцiацiй Betuletum coryloso— dryopteriosum та Betuletum pteridiosum.
4. Тополевi люи характеризуються одноманiтнiстю деревного та чагарникового ярушв. В останньому деяких ценозiв значна участь таких штродуценпв, як: Amorpha fruticosa та Physocarpus opulifolia. Найбшьша ценотична та видова рiзноманiтнiсть (дерев i чагарникiв) виявлена у формаци Populeta tremulae.
5. Вербовi люи вiдрiзняються високим проективним покриттям чагарникового ярусу iз видiв роду Salix. Болотнi формацiï Alneta glutinosae мають найбiднiший видовий склад деревного i чагарникового ярушв.
6. Штучш насадження (формацiя Robinietapseudoacaciae) вiдрiзняються збiдненою ценотичною структурою та видовим складом деревних рослин. Окремi змши складу природних ценозiв спостер^аються внаслiдок натуралiзацiï та часткового вторгнення Robinia pseudoacacia, зокрема у сосновi та березовi ценози, а також посиленоï рекреацiï.
7. З'ясовано, що природна дендрофлора мiста Чертгова, яка налiчуe 63 види iз 39 родiв та 24 родин, е типовою для Лiвобережного Полiсся. Види аборигенно1' дендрофлори входять до складу 14 люових формацiй, що представлеш 72 асощащями.
Список лiтератури
1. Дщух Я. П. Геоботашчне районування Укршни та сум1жних територш / Я. П. Дщух, Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн. - 2003. - Вип. 60. - №1. - С. 6 - 17.
2. Нацюнальний атлас Укршни [Карти] / [редкол.: Б. £. Патон, А. П. Шпак, Л. Г. Руденко та in.]. - К. : Картограф1я, 2009: ш. - ISBN 978-966-475-560-0:792.00. - 440 с.
3. Потоцька С. О. Участь аборигенно1 фракцп дендрофлори у формуванш системи зелено1 зони м. Чершгова / С. О. Потоцька // Матер1али М1жнар. наук.-практ. конф. "Каразшсью природнич1 студи". [Ювшейна конференц1я, присвячена 100-р1ччю професор1в Харк1вського ун1верситету О. М. Матв1енко i Ю. М. Прокуд1на]. - Харьюв. - 2011. - С. 202 - 204.
4. Еколопя мюта Черн1гова // 1нформац1йний бюлетень. - Черн1г1в. - 1997. - 95 с.
5. Методика полевых геоботанических исследований. - М., Л. : Изд-во АН СССР. - 1938. - 214 с.
6. Андриенко Т. Л. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте охраны. / Т. Л. Андриенко, Ю. Р. Шеляг - Сосонко. - К. : Наук. думка, - 1983. - 216 с.
7. Мулярчук С. О. Рослиншсть Чернтвщини. / С. О. Мулярчук - К. : Вища школа, - 1970. - 209 с.
Потоцкая С.А. Ценотическое и флористическое разнообразие природных территорий в пределах городских зон Черниговского Полесья / С.А. Потоцкая // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2014. - Т. 27 (66), № 3. - С.112-123.
На основе проведенных исследований выявлен ряд особенностей, которые характерны для природных территорий в пределах городских зон Черниговского Полесья. Установлено, что природная дендрофлора территории исследования насчитывает 63 вида, 39 родов, 24 семейства. Лесная растительность согласно доминантной классификации представлена 72 ассоциациями, принадлежащими к 14 формациям. Распространение сообществ и состав дендрофлоры обусловлен эдафо-климатическими и орографическими особенностями окрестностей города Чернигова. Формации широколиственных лесов и их производных (Querceta roboris, Tilieta cordatae, Fraxineta excelsioris, Carpineta betulae), распространенных на плакорах, характеризуются наибольшим разнообразием видов древесного и кустарникового ярусов. К пойменным участкам рек приурочены формации Populeta tremulae, Populeta albae, Populeta nigrae и Saliceta albae, к притеррасным сообщества - Alneta glutinosae, к надпойменным террасам - Pineta sylvestris.
Ключевые слова: фиторазнообразие, дендрофлора, Черниговское Полесье, город Чернигов, городские зоны.
COENOTIC AND FLORISTIC DIVERSITY OF NATURAL AREAS WITHIN URBAN ZONES OF CHERNIHIV POLISSIA
Pototska S.O.
Chernigov State Pedagogical Taras Shevchenko University, Chernigov, Ukraine
E-mail: sav-14@ mail. ru
Based on the conducted researches, a number of features should be noted, that are typical for the natural areas within urban zones of Chernihiv Polissia. It was found that natural dendroflora of Chernihiv contains 63 species, 39 genera, 24 families. Forest vegetation in accordance with the dominant classification is represented by 72 associations which belong to 14 formations. Systematic, bio-morphological, ecological and geographical analyses of cultivated dendroflora were made.
Cenoses of Pineta sylvestris formation are spread on sandy terraces of Stryzhen and Bilous rivers, partially of Desna river, on sod low-podzolic sandy soils. Among them middle-aged plantings prevail, partially old natural areas, which represent groups of associations: Pineta hylocomiosa and Pineta graminosa.
There are occasionally groupings of Pinetum pteridiosum (aquilini) association on sabulous soils. The latest and some other cenoses of pine forests are characterized by developed shrub layer, at some plots a content of introduced species (Pinus nigra, Padus virginiana) is found in a tree layer.
Groupings of Querceta roboris formation are fragmentarily spread at watershed areas, at grey forest clay-loam soils and are characterized by the largest cenotic and dendrofloral diversity, which are represented at different layers. A similar composition of tree layers is found in cenoses of Tilieta cordatae, Fraxineta excelsioris, Carpineta betulae formations. The latest are found occasionally, unlike other broad-leaved forests they have simplified and smaller in species composition structure of the tree layer, but are characterized by high sozological factors (5 species are from the Red Book of Ukraine (2009).
Cenoses, which belong to Betuleta pendulae formation, were formed in place of pinewoods and confined to the sod-podzol sandy soils with different moisture. The largest content of trees and shrubs is found in the composition of Betuletum coryloso-dryopteriosum and Betuletumpteridiosum associations.
Poplar forests are characterized by uniformity of tree and shrub layers. In the latest of some cenoses there is a large content of the following introduced species: Amorpha fruticosa and Physocarpus opulifolia. The largest cenotic and dendrofloral diversity (of trees and shrubs) is found in formation Populeta tremulae. Willow forests are characterized by high plant cover of shrub layer containing species of Salix genus.
Bog formations Alneta glutinosae have the smallest species composition of tree and shrub layers.
Artificial stalks (formation Robinieta pseudoacaciae) is characterized by impoverished cenotic structure and species composition of woody plants. Occasional changes in the composition of natural cenoses occur as a result of naturalization and partial irruption of Robinia pseudoacacia (particularly in pine and birch cenoses at the north-eastern outskirts of Chernihiv), and also of enhanced reaction.
The overall distribution of species of natural dendroflora is connected with the largest centers of the green area of Chernihiv, including its forest-park territories, suburban forests along Desna river and its tributaries, and is caused by edaphic regime, orographic peculiarities of the territory and by structure of cenoses.
Keywords: dendroflora, Chernihiv Polissia, Chernihiv, urban zones, phytodiversity.
References
1. Didukh Y.P., Sheliag-Sosonko Y.R. Geobotanical subdivision of Ukraine and adjacent territories, Ukrainian botanic magazine, 60, №1, 6-17 (2003).
2. The National Atlas of Ukraine [Maps], [Editorial board.: B. Y. Paton, A. P. Shpak, L. G. Rudenko, and others.], 440 p. (Cartography, 2009).
3. Pototska S.O. Participation of native fraction of dendroflora in formation of the Chernigov green zone system. International Scientific and Practical Conference "Karazin natural science studios", 202 - 204 (Kharkov, 2011).
4. Chernigov's ecology, 95 p. (Chernihiv,1997).
5. Methods of the field geobotanical research, 214 p. (Publisher AS USSR, 1938).
6. Andriyenko T.L., Sheliag-Sosonko Y.R. The flora of Ukrainian Polesye in respect of the aspect of conservation, 216 p. (Naukova dumka, 1983).
7. Muliarchuk S.O. Chernihiv flora, 209 p. (Vyshcha shkola, 1970).
nocmynuna e pedaKU,uw 16.10.2014 г.
