CC BY
14
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
С.Л. Копш // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 19-23.
4. Копий С.Л. Дендрохронолопчш методи оцшки впливу господарських заходiв на змь ну приростiв дуба звичайного / С. Л. Копш // Люове господарство, люова, паперова i деревооб-робна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2008. - Вип. 34. - С. 35-42.
5. Копий С.Л. Структурний аналiз високоповнотних грабово-дубових деревостанiв у свiжих грудах / С.Л. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копiй // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.9. - С. 12-20.
6. Строчинский А.А. Методическое и нормативно-информационное обеспечение системы регулирования продуктивности лесных насаждений на Украине : дисс. в виде научн. докл. ... д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.02. - К. : Вид-во "Либщь", 1992. - 70 с.
Копий Л.И., Каганяк Ю.И., Копий С.Л. Методические аспекты исследования динамики основных лесотаксационных показателей грабо-во-дубовых древостоев в условиях дубрав
Исследована динамика средних высоты и диаметра высокобонитетных высоко-полнотных грабово-дубовых насаждений в свежих и влажных грудах. Выделены два поколения граба и отображено изменение их средних показателей в зависимости от возраста дуба. Приведена методика изучения динамики этих показателей для мешаных древостоев.
Ключевые слова: средние высота и диаметр, древостой, динамика, формирование, граб обычный, дуб обычный, модель.
KopijL.I., Kahanjak Yu.Yo., KopijS.L. Methodical aspects of research of dynamics main silvantaxation parameters of hardbeam-oak forest stands in conditions of fresh oak groves
It is investigated dynamics of average of height and diameter be high bonitet and full hardbeam-oak plantings in fresh heap. ^osen two generations of a hornbeam change of their average indices also is displayed depending on age of an oak. The technique of studying of dynamics of these parameters for the mixed forest stands is given.
Keywords: average height and diameter, a forest stand, dynamics, formation, a hornbeam, an oak, model. _
УДК 581.526.3:630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
БАГАТОВИМ1РНА Ф1ТОЦЕНОЛОГ1ЧНА ТИПОЛОГ1Я Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 УКРА1НИ
На основi математично'' формалiзащi домшантно' класифшацп запропоновано узагальнену типолопчну схему лiсiв Украши, вщзначено перспективи подальшого розвитку еколого-лювничо' типологл.
Ключов1 слова: люова типология, домшантна класифшащя, багатовимiрна ор-динащя, математичне моделювання.
На сьогодш юнуе велика кшьюсть тдход1в до класифжацп рослин-носл, переваги \ недолжи яких завжди були предметом гострих суперечок м1ж вченими [2, 3]. 1нтенсивне поширення захщноевропейсько'' еколого-фло-ристичноi класифжацп в останш десятил1ття стало причиною занепаду домь нантноi класифжацп на теренах пострадянських кра'н. Под1бна доля може сшткати й еколого-лшвничу типолопю, подальший розвиток яко'' можливий тшьки на основ1 тюно'' штеграцп з р1зними класифжацшними шдходами. Ма-тер1али наших дослщжень присвячеш математичнш формал1зацп домшан-тно'' класифжацп люово'' рослинност Украши.
16
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7
Об'екти i методи дослiджень. Конструювання узагальнено! типоло-пчно! схеми люово! рослинностi на 0CH0Bi домшантно! класифжацп здшсню-вали шляхом графiчноl вiзуалiзащl результатiв непрямо! ординаци розподiлу 183 видiв-домiнантiв трав'яного покриву в 99 субформацiях. Ощнку комплек-сних градiентiв середовища, як визначають структуру i напрям вардавання люово! рослинностi, виконували на основi аналiзу вiдповiдностей i3 видале-ним трендом (DCA, Detrended Correspondence Analysis) [5]. Для штерпретаци осей ординаци визначали кореляцiю координат видiв з lx екологiчними параметрами за еколопчними шкалами Г. Елленберга [4]. Назви видiв подано зпдно з "Определителем высших растений Украины" [1].
Результати дослвдження. Закономiрностi просторового розподшу ль сово! рослинностi визначаються сукупнiстю клiматичниx, едафiчниx i цено-тичних чинникiв. Фiтоценологiчна типологiя дае змогу вiдобразити цю за-лежшсть на основi поеднання домiнантниx видiв трав'яного покриву й едифi-каторiв деревного ярусу (рис.).
Р Q R S Т
DCAj
Рис. Типологiчна схема nicoeoi рослинност1 Украти: A - ординащя eudie трав'яного покриву; B - координащя субформацй nicoeoiрослинность EKonosiHHUü npocmip формацй лiсовоiрослuнностi: C - Abieta albae; D - Alneta glutinosae; E - Carpineta betuli; F - Carpineta orientalis; G - Fageta sylvaticae; H - Junipereta excelsae; I - Piceeta abietis; J- Pinetapallasianae; K - Pineta sylvestris; L - Querceta
petraeae; M - Querceta pubescentis; N - Querceta roboris; O - Saliceta albae; P - Fraxineta excelsioris; Q - Pineto (sylvestris) - Sphagneta; R - Alneto (glutinosae) -Piceeto (abietis) - Sphagneta + Alneto (glutinosae) - Pineto (sylvestris) - Sphagneta; S - Pineta mugi + Duschecieta viridis + Junipereta sibiricae; T - Caraganeta fruticis + Amygdaleta nanae; DCA j = [-2; 12], DCA2 = [-2; 10] - оа тuпологiчноi схеми.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Перша Bicb типолопчно! схеми (рис.) вщображае 3aKOHOMÍpHOCTÍ вертикально! поясностi та широтно! зональностi у розподiлi люово! рослинносп: Í3 збiльшенням температури (коефщент кореляцп г=0,60) зменшуеться воло-гозабезпеченiсть грунту (r=-0,70) i вмiст азоту (г=-0,22), зростае pH грунту (г=0,43). Максимальними значеннями функци DCAi характеризуються цено-зи формацiй Paliureta spina-christi (10,20; 0,00; 4,85; 1,81), Caraganeta fruticis (10,02; 7,15; 0,00; 1,42), Pineta pityusae (9,99; 1,07; 4,59; 2,50), Amygdaleta na-nae (9,77; 7,00; 3,59; 2,41), Pistacieta muticae (9,58; 0,44; 1,47; 2,53), Junipereta excelsae (8,87; 1,57; 2,82; 1,65), Querceta pubescentis (7,38; 2,97; 2,30; 1,71).
Мтмальними значеннями функци DCA1 характеризуються ценози формацш i субформацш Pineto (sylvestris)-Sphagneta oligotrophica (0,00; 5,42; 2,25; 5,01), Junipereta sibiricae (0,18; 2,07; 1,76; 0,00), Pineto (cembrae)-Piceeta abietis (0,75; 2,13; 2,97; 4,87), Pineta mugi (0,90; 2,44; 1,86; 0,96).
Друга вюь типолопчно! схеми (рис.) вщображае вщмшност у форму-ванш заплавних лiсiв: зростання температури (r=0,26), континентальностi клiмату (r=0,39) й освпленосл в ценозi (r=0,42), засолення грунту (r=0,26) на фонi збiльшення його вологозабезпеченост (r=0,34). Максимальнi значення функци DCA2 властивi ценозам формацiй Populeta albae (8,19; 8,98; 3,14; 1,19), Saliceta triandrae (3,94; 7,75; 4,34; 0,85), Saliceta acutifoliae (5,25; 7,69; 2,73; 2,12), Saliceta albae (4,76; 7,20; 4,12; 1,38), Saliceta cinereae (1,52; 6,34; 3,54; 0,89), а також степових ценозiв Caraganeta fruticis i Amygdaleta nanae. У двовимiрному просторi типолопчну схему лiсiв можна представити у виглядi горизонтально розташовано! квадратично! параболи, нижня гшка яко! вщоб-ражае фiтоценотичний ряд високопрш лiси Укра!нських Карпат та сосновi лiси Полiсся ^ лiси швденного узбережжя Криму, а верхня - фгтоценотич-ний ряд лiсовi болота Полюся ^ заплавнi лiси степово! зони.
Третя вiсь типологiчно! схеми характеризуе залежнiсть розподiлу рос-линност вiд сукупно! ди вмiсту вологи, азоту i солей, а четверта - вмюту азоту i кислотност грунту. Динамiчнi тенденци лiсово! рослинност у розрiзi формацiй вiдображають координати домшантних видiв: Aegilops biuncialis (10,52; -0,19), Aegopodium podagraria (3,52; 3,63), Agrostis stolonifera (5,13; 7,81), Andromeda polifolia (-0,63; 5,86), Brachypodium sylvaticum (5,71; 2,31), Calamagrostis arundi-nacea (2,07; 2,57), Calluna vulgaris (1,35; 5,41), Carex brizoides (3,09; 4,51), Carex humilis (6,65; 4,59), Carex limosa (-0,15; 5,22), Carex pilosa (3,57; 3,40), Dentaria bulbifera (3,90; 2,24), Deschampsia caespitosa (-0,09; 2,50), Dryopteris filix-mas (2,65; 3,47), Empetrum nigrum (-0,50; 2,73), Eriophorum vaginatum (0,07; 5,55), Festuca valesiaca (8,77; 1,65), Galium odoratum (3,47; 3,10), Glechoma hederacea (5,26; 7,14), Koeleria glauca (5,39; 7,95), Laser trilobum (6,19; 2,72), Ledum palustre (0,47; 5,76), Luzulapilosa (4,89; 1,96), Melica nutans (4,85; 4,50), Mercurialis perennis (4,90; 2,28), Molinia coerulea (2,55; 5,21), Nardus stricta (1,36; 3,45), Oxa-lis acetosella (2,03; 3,59), Poa angustifolia (7,88; 7,22), Poa nemoralis (4,46; 2,24), Pteridium aquilinum (3,35; 4,84), Sanicula europaea (3,85; 3,55), Scheuchzeria palustris (-1,09; 6,13), Scirpus sylvaticus (1,42; 5,39), Stipa lessingiana (10,96; 7,66), Symphytum cordatum (2,43; 3,49), Urtica dioica (4,15; 4,78), Vaccinium myrtillus (2,02; 3,41), Vaccinium uliginosum (1,20; 5,75), Vinca minor (4,07; 3,08).
Автор цього дослщження не е прихильником методiв непрямо! орди-нацп рослинного покриву. Пряма ординащя дае бшьше можливостей для ма-
18
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7
тематично! штерпретацн р1зномаштних законом1рностей просторового роз-подшу рослинность У цьому i полягае перевага в1тчизняно! еколого-лшвни-чо! типологп, яка через вщкритють свое! системи придатна для синтезу як з домшантною, так i з бшьш прогресивною еколого-флористичною класифжа-щями люово! рослинносл.
Висновки. Незважаючи на примггивну структуру, домшантна класифь кащя синтезуе в соб1 глибок знання. Математична формашзащя цих знань у вигляд1 фггоценолопчно! типолопчно! схеми дае змогу вир1шувати питання динам1чних тенденцш люово! рослинносп, пояснювати мехашзм формування потенцшних ф1тоценоструктур, вщмшност у просторовому розподш люових формацш. Законом1рно, що еколого-флористична класифжащя волод1е ще бшьшою шформатившстю. Оскшьки дослщження взаемозв'язюв м1ж рослин-шстю та еколопчними умовами середовища слугують теоретичною основою для ращонального використання i вщтворення рослинного покриву, збережен-ня бюрозма!ття, у перспектив! еколого-лшвнича типолопя повинна стати бага-товим1рною схемою !з бшьшою кшьюстю градацш титв люорослинних умов.
Лггература
1. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П. С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 456 с.
3. Продромус растительности Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 272 с.
4. Ellenberg H. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa / H. Ellenberg, H.E. Weber, R. Dull et al. // Scripta geobot. - 1992. - Vol. 18. - 258 s.
5. Leps J. Multivariate Analysis of Ecological Data using CANOCO / J. Leps, P. Smilauer. -Cambridge : University Press, 2003. - 270 p.
Скробала В.М. Многомерная фитоценологическая типология лесной растительности Украины
На основе математической формализации доминантной классификации предложена обобщенная типологическая схема лесов Украины, отмечены перспективы дальнейшего развития эколого-лесоводственной типологии.
Ключевые слова: лесная типология, доминантная классификация, многомерная ординация, математическое моделирование.
Skrobala V.M. Multidimensional phytocoenological typology of the Ukraine forest vegetation
On the basis of mathematical formalization of dominance classification the generalized typological chart of Ukraine forests is offered, the prospects of subsequent development of ecological typology are marked.
Keywords: forest typology, dominance classification, multidimensional ordination, mathematical modeling.
УДК 630*5 Доц. В.М. Куриляк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ВЕРТИКАЛЬНО! СТРУКТУРИ БУКНЯК1В
ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Проаналiзовано особливосп вертикально'' структуры складних букових дере-восташв у переважаючих групах букових титв люу Передкарпаття. Встановлено за-кономiрностi мшливосп таксацшних ознак яруав залежно вщ груп титв люу i наведено середш таксацшш показники деревосташв за ярусами.
Ключов1 слова: бук люовий, вертикальна структура, ярус, таксацшш показники.
