CC BY
16
11. Козачок Д.В. Еколопчн проблеми студентського мютечка та шляхи !х вирiшення / Д.В. Козачок, А.И. Панасенко // : матер. ХХ Всеукр. наук. конф. "Охорона навколишнього се-редовища та рацiональне використання природних ресурав". - Донецьк, 2010. - С. 51-52.
12. Методическое пособие по определению видов обрезки крон деревьев и кустарников и требований к производству данного вида работ М. : Департамент природопользования и охраны окружающей среды // Постановление Правительства Москвы от 17 января 2006 г. N 32-ПП. - 2006 г. - 45 с.
13. Казанцева М.Н. Экологические последствия радикальной обрезки крон тополя бальзамического (P. balsamifera) в городских насаждениях Тюмени / М.Н. Казанцева, А.А. Соловьева // Вестник экологии, лесоведения и ландшафтоведения. - Ин-т проблем освоения Севера СО РАН. - 2009. - № 9. - С. 128-135.
14. Старова Н. Не обрезайте кроны тополей! / Н. Старова // Наука и жизнь. - М., 1969. № 9. - С. 142-144.
15. Искрин В.И. Диалектика полов / В.И. Искрин. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Санкт-Петербург, 2003. - С. 125-132).
16. Lester D.T. Variation in sex expression in Populus tremuloides Mich. / D.T. Lester // Sil-vae Genet. - 1963. - Vol. 12. - Pp. 141-151.
17. Melchior G.H. 1967 Zwei Funde von zwittrigkeit an Pappeln der Sektion Aigeiros / G.H. Melchior // Silvae Genet, 1967. - Vol. 16. - Pp. 77-80.
Василенко И.Д., Филиппова Л.Н., Фучило Я.Д. Пуховые и беспуховые тополя на территории города Белая Церковь
Приведены материалы касательно количества мужских и женских тополей девяти видов в г. Белая Церковь. Рассмотрены конкретные примеры по обрезке кроны у женских деревьев во избежание образования на них пуха. Установлено, что это мероприятие эффективно при условии его повторного применения через каждые 4-6 лет.
Ключевые слова: тополя пуховые, беспуховые, крона, обрезка.
Vasylenko I.D., Filipova L.M., Fuchylo Ya.D. Down and nondown poplars in Bila Tserkva area
The paper highlights the materials on the number of nine species of male and female poplars in Bila Tserkva. It gives specific examples on crown cutting in female trees in order to prevent downing. It was established that this event effectively under condition of its re-use through every 4-6 years.
Keywords: down poplars, nondown poplars, crown, cutting.
УДК 581.5 Доц. Ю.Ю. Гайова, канд. бюл. наук -
Черкаський державний технолоЯчний унтерситет, м. Черкаси
ПОШИРЕННЯ АСОЩАЦН AEGOPODIO-PARIETARIETUM OFFICINALIS НА ТЕРИТОРН МОШНОГ1РСЬКОГО КРЯЖУ
Виявлено поширення асощаци Aegopodio-Parietarietum officinalis на територи Мошнопрського кряжу Черкасько! области Поширення асощаци наводили рашше лише для Закарпаття i Криму. Дослщженнями шдтверджено, що поширення асощаци характерно для старовинних покинутих дорщ будiвель, ру!н споруд у люах. Провщним фактором, що визначае формування i поширення асощаци, е давнш ан-тропопресинг, тепер незначний.
Ключовг слова: рослинщсть, Мошнопрський кряж, асощащя Aegopodio-Pari-etarietum officinalis.
Методика дослвдження. Важливою складовою дослщження рослин-ного покриву е класифжащя рослинносп, що вщображае ценотичне р1знома-шття. Дослщження проведено на територп Черкасько! област в межах Мош-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.2
нопрського кряжу (рис.) протягом 2003-2011 рр. Геоботашчш описи району здшснювали на пробних далянках за загальноприйнятими методиками. Об-робку геоботанiчних описiв проводили на основi методу перетворення фгго-ценотичних таблиць (пакет програм FICEN 2) з подальшою iдентифiкацieю видiлених синтаксошв за роботами вiтчизняних та зарубiжних авторiв.
Рис. Мошногiрський кряж
Характеристика району дослщжень. Територiя Мошногiрського кряжу була частиною земель князя Михайла Воронцова. У 1819 р. Воронцов, од-ружившись iз Слизаветою Ксаверiвною Браницькою, отримав Мошни як по-саг. На лiсистих пагорбах Мошнопр'я було закладено найбiльший у Сврот англiйський парк, посеред нього - розюшний триповерховий палац господаря на 80 юмнат i меншi гостьовi палаци, прибудинковi господарськi споруди, ко-нюшнi. Пiсля смертi Михайла Воронцова маетност у мiстечку Мошни успад-кував його син Семен, а оскшьки вiн не мав дггей, наступною спадкоемицею стала його племшниця Катерина Балашова [1]. Пюля революцп, у 1919 р., Во-ронцовський маеток був повнiстю винищений, усi споруди поруйнованi. Бага-то роюв мiсцевi мешканцi брали цеглу з маетку. До тепер залишилися лише слiди колишнього парку, де ще досi трапляються види-екзоти.
Мошнопрський кряж - це крайова частина льодовиково-тектошчних утворень. Вiн е горстом, вщдшеним вiд борово1 тераси з пiвночi р. Вшьшан-кою та з твдня 1рдинським болотом, що залягае в грабенi, простягаеться з пiвночi на пiвдень на 70 км, зi сходу на захщ - на 15 км (а в окремих мюцях на 35 км), максимальна висота його не перевищуе 245 м н.р.м. i 65 м над рiв-нем р. Дншра. Яри, що його розчленовують, на сво1х схилах мають численш зсуви. Кряж займае перпендикулярне положення щодо р. Днiпра, вш тягнеть-ся вздовж р. Вшьшанки i вiдокремлений вiд власне Кашвських дислокацiй рiвниною межирiччя Вiльшанка - Рось.
Грунти сiрi лiсовi сформован на лесi, рiдше на валунних глинах (Днiпровськiй моренi). Вони мають добре розвинений верхнш гумусово-елю-вiальний горизонт потужнiстю до 30 см i достатньо високий вмiст рухомих форм азоту, фосфору i калто. Нижче розмiщенi ущiльнений iлювiальний горизонт i Грунтоутворювальна порода або лес. Глибина залягання карбонатiв
становить 80-170 см. У тальвегах, що npopi3aKiTb товщу лесових та валунних вiдкладiв i досягають мiсцями пласта буро! глини, сформован дерново-алю-вiально-глейовi Грунти. Мiсцями у тальвегах поширенi сутщаш вiдклади 3i сформованими на них слабоотдзоленими Грунтами [2].
Клiмат району характеризуеться як помiрно континентальний з се-редньою температурою повiтря + 7,0-7,7°С. Найхолоднiшим мiсяцем року вважаеться шчень 3i середньою температурою 5,5-6,1°С нижче нуля, а найтеплшим - липень 3i середньою температурою +19,2-20,8°С. Абсолют-ний мiнiмум температури повпря досягае -34-38°С. Абсолютний максимум +36-39°С припадае на липень-серпень [3].
Результати дослщжень. Рослиннiсть територп - дубов^ дубово-гра-бовi та похiднi вщ них лiси. Видове багатство флори становить близько 170 видiв вищих судинних рослин. У межах збережених коршних лiсiв та на-саджень рiзного вiку з домiнуванням у деревному ярусi Quercus robur найширше представленi угруповання асощацп Galeobdoloni lute ae-Carpine-tum союз Carpinion betuli класу Querco-Fagetea.
Асощащя Aegopodio-Parietarietum officinalis - угруповання, яке вияв-лено в покинутих будiвлях, ру!нах старовинних споруд у люах. У лiтературi !! наведено лише для Криму та Закарпаття [4-5].
• Клас GALIO-URTICETEA Pass. 1967 em Kopecky 1969.
• Порядок Galio-Alliarietalia Oberd. Ex Gors et Th. Mull. 1969.
• Союз Aegopodionpodagrariae R. Tx. 1967 em Hilb., Heiur et Niem. 1972.
• Асощащя Aegopodio-Parietarietum officinalis Elias 1983.
На територп дослщжень вона поширена фрагментарно лише в межах Мошнопрського кряжу на мющ ру!н палацу К.А. Балашово! та вздовж старо-винно! дороги. У процес вiдновлення природно! рослинносп витiсняеться уг-рупованнями класу Querco-Fagetea (формуючи на мiсцi 100-150^чних наса-джень Quercus robur та Quercus borealis угруповання союзу Carpinion betuli). Зрщжено, але постшно, трапляються види класу Robinietea, що свщчить про збiльшений вмiст азоту, характерний для Грунтав поблизу людських поселень.
Табл. Фтоценотична характеристика асощаци'Aegopodio-Parietarietum
officinalis
Номер опису - <N т »п \о t- со а\ о <N т \о t- со а\ о <N <N <N <N m <N
Юльгасть ви-д1в в опис »п <N о <N t> \о <N <N о <N <N <N <N т <N съ \о со со \о »п о <N <N \о СЪ \о Г-<N
З1мкнупсть деревного ярусу <3 со сз СЗ o" о\ o" со СО <3 Г- сэ о\ o" СО сэ со o" о\ o" о\ o" о\ o" о\ o" о\ o" о\ o" о\ сэ o\ o" СЭ
Висота деревного ярусу 12,0 15,0 20,0 18,0 1 20,0 25,0 22,0 21,0 15,0 17,0 I 17,0 17,0 32,0 IS 15,0 17,0 I 20,0 15,0 23,0 17,0 20,0 I 22,0 20,0
Проективне покриття ча-гарникового ярусу о о" сз о о- о <3 о o" о o" <N o" о o" о 0" о сэ о 0" о o" сэ о 0" о сэ о сэ о 0" о 0" о сэ сэ 0" 0" \o o"
Проективне покриття трав'яного ярусу О'ОО! 100,0 0'06 О'ООТ | 35,0 80,0 40,0 35,0 70,0 О'ОО! | 80,0 70,0 95,0 30,0 80,0 | 60,0 80,0 90,0 60,0 45,0 | 60,0 95,0 90,0
Ass. Aegopodio-Parietarietum officinalis
Alliaria petiolata + + 1 + + + + + + 2 + + + 2 3 2 + 2 + + +
Lamium ma-culatum 1 + 2 1 2 + 2 + + 4 + + + + + 2 3 3
Aegopodium podagraria + 5 + 2 + 1 2 + 2 1 1 + 2
Chelidonium majus 1 2 2 + +
Glechoma hederacea + + 2 2 + 5 + + 2 + + + 2 2
Geum urba-num + + + + + + + 2 1
Anthriscus .sylvestris + + + + + +
D.s. cl. Galio-Urticetea
Chaerophyllum temulum 2 2 2
Ranunculus repens + 1
Urtica dioica 3 + 3 3 2 + 2 1 + 1 2 1
Humulus lupulus 2
Galium aparine + + 2 + + + + + + + + +
Ass. Galeobdoloni luteae-Carpinetum Shevchyk, Bakalyna et V. Sl. 1996
Galeobdolon luteum + 1 + 1 + 2 + + + 2
Lathyrus vernus + + + + + + + +
Galium odoratum 2
Dentaria budbifera + 2 + 1 2 + 3 3 2 2 2 2 2
Pulmonaria obscura + + + + + 1 1 1 + + + + 2 2
Mercurialis perennis + + 2 3 4 2 + + + + 1 2
Polygonatum multiflorum + + + 2 + 1 2 + 2 1 2
Asarum europaeum + + + + + 1 + 2 + 2 + + 2 2
Stellaria holostea 3 2 + + 3 2 5 + 3 3 2 2 + 3 3 5 4 3 2 1 4
Carex pillosa + 5 1 1 5 2 + 5 4 + 3 4 4
Dryopteris filix-mas + 3 + + + 2 + + + + +
Impatiens noli-tangere + + 3 2
Fraxinus excelsior 4 3 4 4 3 4
Anemonoides ranunculoides 3 + + 5 + 2 + 2 +
Corydalis cava + + 3 5 2 + + + 2 +
Gagea lutea 1 2 2 +
Corydalis solida 2 + 2 + +
1. ^ícoBe Ta cag0B0-napK0Be rocnogapcTBO
49
Scilla bifolia 1 + + + +
Ficaria verna 1 3 +
Adoxa moschatellina + + + +
Viola odorata + + + + +
Allium ursinum 5 5 5 + 4 2 4 3
Cl. Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieger 1937
Carpinus betulus 5 4 3 2 + + + 3 5 4 4 3 4 2 4 4 5 4 3
Quercus robur + 4 5 5 3 + + 3 5 3 4 5 5 4 5 5 3 4
Quercus borealis 3 5
Tilia cordata 3 3 + + 3 + 3 3 5 4 3
Acer platano-ides 3 3 + + 3 + 5 3 + 3
Pinus sylvestris 4 4 5 5
Euonymus verrucosa + + + + + 3
Euonymus europaea + +
Corylus avellana 3 + 3
Polygonatum odoratum + + + 1 + + + 1 + + +
Convallaria majalis 4 + + + 2
Carex digitata + 1
Omphalodes scorpioides + + +
D.s. cl. Robinietea
Rubus caesius + + + +
Sambucus nigra + + + 3 + + 4 5 + + 4 4
Impatiens parviflora 1 2
Swida sanqui-nea +
Geranium robertianum 2 + 1
Bh£h, qo TpanjaroTbca jame b ogHOMy onuci
Scutellaria altissima 1
Geranium sanguineum +
Galeopsis speciosa +
Lathyrus niger +
Polygonum cgnvolvulus +
Populus tremula 3
Sorbus aria +
Pulsatilla latifolia +
Calamagros-tis canescens +
50
36ipHHK HayKOBO-TexHÍMHUx npaqb
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2013. - Вип. 23.2
Кшьюсть видiв в описах - до 25, 3iMKHyTicTb деревного ярусу - 0,81,0, середня висота - 18-25 м. Деревний ярус сформований Quercus robur, Quercus borealis, Fraxinus excelsior, Carpinus betulus, Tilia cordata, Acer platano-ides, мюцями Pinus sylvestris. Чагарниковий ярус через значну затшешсть не виражений, зрщка трапляються Euonymus verrucosa, Euonymus europaea, Corylus avellana, Rubus caesius, Sambucus nigra. Загальне проективне покриття трав'яного ярусу - до 40 %, домшанти травостою: Alliaria petiolata, Lami-um maculatum. Д.в.: Aegopodium podagraria, Alliaria petiolata, Chelidonium ma-jus, Geum urbanum, Glechoma hederacea, Lamium maculatum. Висновки:
1. Асощащя Aegopodio-Parietarietum officinalis формуеться в м1сцях ко-лишнього посиленого антропогенного навантаження поблизу старовин-них покинутих дорщ буд1вель, рyïн споруд у л1сах.
2. Имов1рно, угруповання формуеться як сукцесшна стад1я у процес вщ-новлення лiсовоï рослинносл в м1сцях 1з давшм антропопресингом, який е провщним фактором, що визначае формування i поширення асоцiацiï.
3. На тепер, через незначне антропонавантаження, асоцiацiя Aegopodio-Pa-rietarietum officinalis витасняеться угрупованнями корiнноï рослинностi союзу Carpinion betuli.
Л1тература
1. Мошногородищенское имение Е.А. Балышевой Киевской губернии Черкасского уезда при местечках Мошны и Городище / сост. М.Е. Филипченко. - К., 1896. - 586 с.
2. Дщух Я.П. Законом1рносп формування лгав Мошнопрського кряжу залежно вщ еко-лопчних умов / Я.П. Дщух, Ф.Б. Вольвач, А.М. Темченко // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут боташки 1м. М.Г. Холодного НАН Украши. - 1987. - Т. 43, № 1. - С. 11-16.
3. Новикова В.1. Географ1я Черкасько!' обласп / В.1. Новикова. - Черкаси : Вид-во "Ви-б1р", 2000. - 79 с.
4. Соломаха В.А. Синантропна рослиншсть Украши / В.А. Соломаха, О.В. Костильов, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 252 с.
5. Соломаха В.А. Синтаксоном1я рослинносл Украши / В.А. Соломаха / // Украшський фггоценолопчний зб1рник. - Сер.: А. - 1996. - Вип. 4 (5). - 120 с.
Гаевая Ю.Ю. Распространение ассоциации AEGOPODIO-PARI-ETARIETUM OFFICINALIS на территории Мошногорского кряжа
Обнаружено произрастание ассоциации Aegopodio-Parietarietum officinalis на территории Мошногорского кряжа Черкасской области. Распространение ассоциации ранее приводились только для Закарпатья и Крыма. Исследования подтверждают данные о связи мест распространения ассоциации с заброшенными старинными дорогами, строениями, руинами сооружений в лесах. Наиболее значимым фактором, определяющим формирование и распространение ассоциации, является давний атро-попрессинг, незначительный в настоящее время.
Ключевые слова: растительность, Мошногорский кряж, ассоциация Aegopodio-Parietarietum officinalis.
Gaiova Yu.Yu. Spreading association AEGOPODIO-PARIETARIETUM OFFICINALIS on territory Moshnogorsky mountain
Identified vegetation associations Aegopodio-Parietarietum officinalis in Moshno-gosky mountain Cherkasy region. Previously, the spread of the association are for Zacar-pathia and Crimea. Studies confirm data on the distribution of places due to the association of old abandoned roads, buildings, ruins in the woods. The most important factor, that de-
termines the formation and spread of the association, is a long-time anthropogenic influence, insignificant at present.
Keywords: vegetation, Moshnogorsky mountain, Association Aegopodio-Parietari-etum officinalis.
УДК 712.42:581.9 Ст. викл. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук;
доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ ГАЗОН1В НА ТЕРИТОРП БОТАН1ЧНОГО САДУ
НЛТУ УКРА1НИ
Дослщжено просторовi особливост формування газошв територп. Визначено видовий склад трав'яного покриву, бюеколопчш особливосп найбшьш поширених видiв рослин газонiв. Пдабрано рекомендований асортимент рослин, визначено ос-новнi проблеми формування газонiв територп.
Ключовг слова: газон, трав'яш рослини, асортимент, мошторинг.
Вступ. З кожним роком зростае попит на послуги у сфер1 зеленого гос-подарства. Дедал1 бшьше мешканщв мют та сш хочуть мати гарно, професшно сформований ландшафт бшя свое! осел1 чи у прогулянковш зош. Композици квтв, групи деревно-чагарниково! рослинносл набувають естетичного значения лише за наявносп контрастного, високо естетичного компонента - газону. Газон - один з найважливших елеменлв оформлення сад1в 1 парков 1з р1з-номаштними можливостями та тенденщями розвитку 1 вдосконалення.
Основш види, що формують газон - представники родини Роасеае, або просто злаки. Яюсть газошв залежить вщ складу застосовувано! травосу-мш1, режиму його подальшого використання, експлуатацп та догляду. 1сну-ють штучш та природш газони. Велике значення мае призначення газону, вщ цього 1 залежить склад та вид травосумш^
Мета та завдання дослвджень. Здшснити ощнювання та анал1з стану юнуючого газонного покриву на приклад1 Боташчного саду НЛТУ Укра!ни по вул. Ген.Чупринки (м. Льв1в). Дослщити сум1жш територп зелених наса-джень у м. Львовь
Основними завданнями було:
• достдти просторов1 особливоси формування газонш у дослщжуваних наса-дженнях;
• з'ясувати особливоси найбшьш поширених видш трав'яно! рослинностх тд час формування газонш;
• пщбрати асортимент рослин, дати характеристику щодо придатност1 його для використання у травосумшах газонного покриття;
• визначити умови утримання трав'яних рослин на територп Боташчного саду та прилеглих територш, !х еколого-бюлопчш особливоси розвитку. Методика досл1джень. Щд час дослщжень використано загальноп-
рийняп боташчш, еколопчш та л1с1вничо-таксащйш методики [1, 3-5, 8, 11].
Структуру (видову, просторову, популяцшну) газонних ф1тоценоз1в дослщжували шляхом складання ф1тоценотичних опишв за загальноприйня-тою методикою (Ярошенко, 1961) [7]. Вивчаючи поширення дослщжуваних вид1в рослин, брали до уваги вплив р1зних фактор1в: антропогенного наванта-
