CC BY
12
УДК 630*477: 630*.091 Доц. 1.П. Соловт, канд. с.-г наук;
асист. О.В. Дячишин - УкрДЛТУ
Л1СОПОЛ1ТИЧНА РОЛЬ КОНФЕРЕНЦ1Й MIHICTPIB ЩОДО ЗАХИСТУ Л1С1В еВРОПИ
Пщсумовано ochobhí здобутки Конференцш míhíctpíb щодо захисту лтв Свро-пи, розкрито механiзми i'x дiяльностi i лкополгтичне значення на мiжнаpодному i на-цiональному piвнях.
Ключов1 слова: лкова полiтика, стале упpавлiння лками, мiжнаpоднi лкополь тичнi процеси.
Doc. I.P. Soloviy; assist. O. V. Dyachyshyn - USUFWT
The Role of Ministerial Conferences on the Protection of Forests in Europe in Forest Policy Development
The paper is devoted to the Ministerial Conferences on the Protection of Forest's in Europe process. The main achievements of Process, mechanism of activity and role in international and national forest policies have been discussed.
Keywords: forest policy, sustainable forest management, forest policy processes.
Проблема захисту лгав та i'x збереження гостро постала за останш п'ят-десят ромв як у Сврош, так в шших частинах свггу. У першш половиш 1980-х ромв спостеркалося piзке зменшення площi лгав, особливо у кра!нах з низь-ким piвнем доxодiв громадян. Так, щоpiчне скорочення лiсовиx площ станови-ло в 1ндонезй' - 9,2 тис. км2, в Hirepii' - 4 тис. км2, в За!р - 3,7 тис. км2. У крашах з високим piвнем доxодiв скорочення площ лгав вщзначено тшьки у США - 1,59 тис. км2 [1]. В цшому люиспсть територй' Свропи мае тенденцш до зростання, проте науковщв та гpомадськiсть турбуе дегpадацiя лгав у зв'яз-ку з piзними забрудненнями, а також погipшенням якосп коpiнниx насаджень.
Лiси Свропейського континенту мають сво! особливi проблеми, яю привертають увагу численних полiтичниx i еколопчних оpганiзацiй. Особли-ве значення в лшополгтичних процесах, спрямованих на покращення ведення лiсового господарства, мають Конференцп на piвнi мiнiстpiв щодо захисту ль сiв Свропи (MCPFE).
Конференцп на piвнi мiнiстpiв щодо захисту лгав Свропи (MCPFE) займаються юнуючим станом лгав та лшового господарства, попередженням можливих небезпек, а також сприянням сталому розвитку, рацюнальному уп-pавлiнню i використанню лгав Свропи. В MCPFE представлено близько 40 кра!н Свропи, Свропейський Союз, а також в pолi спостеpiгачiв - неевро-пейськi кра!ни i мiжнаpоднi оpганiзацil.
Важливими вixами Свропейсько! лiсовоl полiтики вважають Конфе-ренци Miнiстpiв, якi вiдбулися:1990 piк - Перша Конференщя на piвнi míhíc-тpiв в Стpасбуpзi; 1993 рк - Друга Конфеpенцiя на piвнi мiнiстpiв в Гельсiн-кi; 1998 - Третя Конференщя на piвнi мшс^в в Лiсабонi; 2003 рк - Четвер-та Конфеpенцiя на piвнi мiнiстpiв у Вiднi. MCPFE можна розглядати як вда-лий приклад транскордонно! кооперацЙ на всьому Свропейському континен-tí, оскiльки вщкритий дiалог його учасникiв посприяв розумшню того, що загрози для цшних екосистем не обмежуються теpитоpiальними кордонами.
Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1
MCPFE бере участь у втшенш в життя ртень Конференци з питань довкшля i розвитку, яка вщбулася в 1992 pоцi в Pio-де-Жанейро (UNCED) в рамках Miжуpядoвoí наради з питань лiсiв (IPF) i мiжуpядoвoгo форуму щодо питань лшв (IFF). У чepвнi 2001 року MCPFE одержала статус спостер^ача на Фо-pумi ООН з питань лшв (UNFF) i почала брати участь в його робота. KpiM того, Конференщя активно працюе в peалiзацií' положень piзних Конвенцш ООН, наприклад, Koнвeнцií' про бюрозмаггтя (CBD).
MCPFE е пoстiйнoю оргашзащею, ii структура включае (рис.1):
• конференци на р1вт мш1стр1в;
• зустр1ч1 груп експерт1в, кругл столи, робст групи спец1ального скликання, семшари;
• генеральний координацшний комиет (GCC);
На Конференщях на piвнi мЫс^в приймаються piшeння щодо за-гальних проблем, важливих для лiсiв та люового господарства. У зустpiчах груп експерлв беруть участь представники европейських держав i GC, спос-тepiгачi iз неевропейських держав, мiжнаpoднi i нeуpядoвi оргашзаци, якi працюють в сфepi лiсoвoгo господарства або охорони довкшля. Для oбмiну iнфopмацiею влаштовуються зустpiчi за круглим столом, а для розгляду спе-цифiчних питань скликаються poбoчi групи спeцiальнoгo скликання, семшари. Результати зустpiчeй робочих груп спещального скликання, робочих зус-тpiчeй i сeмiнаpiв подаються на розгляд чергових зустpiчeй груп експерлв.
Завдання Генерального кoopдинацiйнoгo кoмiтeту (GCC) конференци MCPFE полягае у сприянш i кoopдинацií' роботи MCPFE. Вш вiдiгpае роль консультанта групи для забезпечення зв'язку у питаннях впровадження pi-шень MCPFE, а також у зв'язку з питаннями стратепчного розвитку MCPFE. Kpiм того, Генеральний координацшний кoмiтeт в1дпов1дае за фшансування Групи iз зв'язку i piзних видiв ii дiяльнoстi. GCC утворюеться iз чотирьох кра-1н - учасниюв MCPFE - пoпepeднiх та наступних opганiзатopiв кoнфepeнцiй.
Група iз зв'язкiв вперше була створена на базi сeкpeтаpiату Гeльсiнсь-ко1 конференци у Фшлянди. Пiзнiшe вона перемютилася у Лiсабoн, а з
1998 року облаштувалася у Вщш. Ця група ор1ентована на здшснення послуг з метою сприяння i шдтримки сшвпращ м1ж мЫстрами, котр1 вщповщають за люи в Сврош. Також ця група оргашзовуе i проводить вш мiжнароднi зус-трiчi MCPFE, вщповщае за пiдготовку звiтiв та докуменпв, теxнiчну довщко-ву документацiю, котра служить основою цих зустрiчей.
Перша Конференщя на рiвнi мiнiстрiв щодо захисту лiсiв Свропи (MCPFE) вщбулася у Cтрасбурзi в 1990 рощ з шшдативи Францiï та Фшлянда. У нiй взяли участь 30 европейських краш та Свропейський Союз, а також ряд мiжу-рядових органiзацiй у ролi спостерiгачiв. Виходячи iз доцiльностi транскордонного захисту лгав Свропи, учасники прийняли шiсть резолюцiй. Цi резолюцiï за-гострювали увагу на теxнiчнiй та науково-дослщнш спiвпрацi з метою виявлення необхщних даних для прийняття загальних заxодiв стосовно лiсiв Свропи.
Таким чином, Перша Конференщя мiнiстрiв започаткувала поточний полiтичний процес як генератор пропозицш та заxодiв, спрямованих на захист i ращональне використання лгав у Сврош. Пiсля Першо!' конференци мiнiстрiв на регулярнiй основi почали проводитися зустрiчi учасникiв та спостерiгачiв MCPFE з метою впровадження у життя Страсбурзьких резолюцiй.
Hамiри та зобов'язання застосовувати лiсовi принципи та iншi ртен-ня UNCED на регюнальному та нацiональному рiвняx сприяли проведенню Друго! конференцiï на рiвнi мiнiстрiв у Гельсiнкi в 1993 рощ шд спiльним го-ловуванням Фiнляндiï та Португалiï. Додатково до 37 европейських краш i СС змогли приеднатися багато органiзацiй та структур iз приватного сектору, мгж-народне лiсове спiвтовариство та неурядовi органiзацiï екологiчного профiлю.
Загальна Декларащя i чотири Гельсiнськi резолюцiï вщображають шд-xiд Свропи до розв'язання глобальних проблем довкiлля, а саме сприяння принципу сталого лiсокористування i управлшня лiсами, збереження бюроз-магётя, стратегiï вiдносно наслiдкiв можливих змш клiмату для лiсовоï галузi, а також штенсившшу спiвпрацю з крашами, що перебувають на етапi переходу до ринково!' економiки.
На Третш конференцiï мiнiстрiв щодо захисту лгав Свропи, яка вщбу-лася в 1998 рощ, особливу увагу було придшено соцiально-економiчним аспектам сталого користування лiсами. Був зроблений особливий наголос на вщносинах i взаемоди системи "лiс-суспiльство". Також були шдтверджеш важливi результати робiт щодо заxодiв для впровадження резолюцiй, прийня-тих в Гельсiнкi. Пiд головуванням Португалiï та Aвстрiï 36 краш i СС подписали двi Лiсабонськi резолюцiï.
Крiм цього, розпочата сшвпраця з мiнiстерським процесом "Довкшля для Свропи" шляхом схвалення спшьно!' европейсько!' "Робочо!' програми щодо збереження i сприяння бюлопчного i ландшафтного розмагётя в лiсовиx екосистемах, 1997-2000". Дану програму можна розглядати як пан-европейсь-кий вклад у здшснення програми реалiзацiï конвенцiï з бюлопчного розмагётя.
На Лiсабонськiй конференци мшстри вирiшили також створити ро-бочу програму з метою здшснення взятих зобов'язань. Ця Робоча програма (MCPFE Work Programme) була прийнята в 1999 рощ. У не!' входять 40 про-грам дш, спрямованих на розгляд загальноевропейських питань. Таю заходи
Табл. 1. Основш мгжнародш процеси infido критерив та тдикаторш сталого управлтня лгсами
Процес К-ть фите- pii'B К-ть шди-катор1в Р1вень Мюце прийнягтя Дата при-йнятгя Кшь- KÍCTb KpaiH Краши-учаснищ
1шщатива МЬкна-родно'1 оргашзаци з сорпюп трошчною деревиною (ITTO) щодо критерив та шдикаторсв 7 66 Нащональний р1вень та р1вень люогосподарсь-ких шдприемств у воло-гих трошчних люах Йокогама, Япошя Березень 1992 12 Камбоджа, Чщп,1нд1я, 1ндонез1я, Малайз1я, Май-мар,Папуа Нова Гвшея, Фшпшни, Та'шанд, Того, Три-нщад 1 Тобаго, Вануату
Процес сухоГ зони Африки 7 47 Нащональний р1вень Найроби Кенш Листопад 1995 28 Буркша-Фасо, Кабо-Верде, Чад, Гамбия, Гвшея-Бюсау, Мал с Мавриташя, Н1гер1я, Сенегал, Джобауп, Еритрея, Ефюшя, Кешя, Сомал1, Судан, Уганда, Ангола, Ботсвана, Лесото, Малаж, Маврикш, Мозамбш, 1Р1\Р6Р0 Плв-денна Африка, Танзашя, Замбы, 31мбабве, Свазшенд
Пан-Снропсйський люовий процес б 35- КСП.КЛСНИХ, 101 -описовий Борсалып, пом1рт 1 сс-рсдзсмпоморськ1 люи, регюнальний 1 нащональний р1вень Гельсшш, Фшлящдя Лкабон, Поргугал1я Вщень, Австр1я Червень 1993, 1998, квггень 2004 37 Албашя, Австр1я, Бшоруск, Бельпя, Бслгар1я, Хорваты, Чсх1я, Дшпя, Есгошя, Евросоюз, Фщшшдая, Францы, Нь меччина, Грещя, Болгарк, 1сландш, 1рлапд1я, 1тал1я, Лат-шя, Лксгенштейн, Люксембург, Монако, Щцерланди, Литва, Норвепя, Польша, Португашя, Румушя, Рос1я. Словач-чина, Словешя, 1спатя, Швещя, Швейцар1я, Туреччина, УкраУна, Об'еднане Корсствство
Монреальський процес 7 67 11 о м 1 р н ] 1 бореальш люк поза Европою, нащона-льний р1вень Сантьяго, Чщп Лютий 1995 12 Аргентина, Австратя, Канада, Чилр Китай, Япошя, Ре-:публжа Корея, Мексика, Нова Зелащпя, Pociя, Уругвай США
Пропозищя Тара-пото 12 76 Люи Амазонп Тарапото, Перу Лютий 1995 8 Бол1вш, Бразшпя, Колумб1я, Еквадор, Гв1ана, Перу, Суринам, Венесуела
Близько-Схщний процес 7 65 Регюнальний та нащональний р1вень Ка'Гр, Сгипет Жовтень 1996 30 Афганютан, Алжир. Азербайджан, Бахрейн, Кшр, Сгинет, Джобауп, 1ран, 1рак, Йордашя, Кувейт, Киргиз1я, Лшап, Л1вш, Мальта, Мавриташя, Марокко, Оман, Пакистан, Катар, Саущвська Арав1я, Сомал1, Судан, Сир1я. Таджикистан, Туше, Туреччина, Туркмешстан, Арабськ Ем1рати, Смен
Центрально-Американський процес Лепатершо 12 93 Р1вень люового менеджменту Тегущалпа, Гондурас Очень 1997 7 Бел13, Коста-Рика, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, НР карагуа, Панама
Африкансыса Ор-гашзащя Деревини (ATO) 28 60 Африкансыа краТни, репональний та нащональний р1вень Л1бревшь, Габон Очень 1993 13 Ангола, Камерун, Центрально-Африканська Республша Конго, Кот-д'Гвуар, Демократична Республика Конго, Екватор1альна Гвшея, Габон, Гана, .Шбсрш, Шпср1я, Сан-Томе 1 Принснп, Танзашя
Репональна iniiu¿i-тива для :iicin по-супшиво! зони Азп 8 49 Азшсыа -Пси, Нащональний р1вень Бопал, Рспя 1999 9 Бангладеш, Бутан, Китай, 1ндая, Монголы, Мянма, Непал, Шр1-Ланка, ТаУланд
охоплюють широкий спектр тем - вщ бюлопчного розмагётя лгав i змш кль мату до розвитку сiльськоï мшцевосп та специфiчних потреб краш Центрально!' та Схщно!' Свропи. Робоча програма MCPFE звертае увагу на таю важливi iнструменти лiсовоï полники, як нацiональнi лiсовi програми (NFP), критери та iндикатори сталого управлшня люами (SFM).
Робоча програма реатазуеться не тiльки крашами - учасниками проце-су MCPFE спiльно з групою i3 зв'язкiв, але i цшим рядом мiжнародних орга-шзацш та iнститутiв, якi працюють у сферi лiсового господарства. Це партнерство шдкреслюе неординарнiсть, якою вирiзняеться MCPFE, а саме на-дання широких можливостей i сприяння ефективнш спiвпрацi у сферi лiсiв та люового господарства.
Критерй' та шдикатори сталого управлiння лiсами запроваджуються в рамках кшькох мiжнародних лiсополiтичних процешв (див. табл. 1), понад 140 краш беруть участь хоча в одному i3 перелiчених процесiв [2]. Oкремi краши одночасно приймають участь у кшькох процесах: наприклад, Рошя - у Пан-европейському i Монреальському - що зумовлено розмагётям ïï лiсiв та розмiщенням !х у рiзних природних зонах. За кшьюстю залучених краш Пан-европейський процес е найбшьшим.
Biденська Конференцiя (квггень, 2004) прийняла такi резолюцй':
• посилення i узгодження дiяльностi щодо ведення сталого л1сового господарства у Сврош через мiжгалузеве си]вроб1тництво i нацюнальш л1сов1 програми;
• посилення економ1чно! життездатноста менеджменту старого лкового господарства в Сврош;
• збереження i збагачення сощального i культурного вим1ру в рамках менеджменту сталого лкового господарства в Сврош;
• збереження i збагачення лкового бюрозмаитя в Сврош;
• ктматичш змши i менеджмент сталого лкового господарства в Сврош.
У прийнятш декларацй' "Свропейськi лiси - спшьш вигоди, подшена вщ-повщальшсть" зроблено спробу дати адекватну вщповщь на глобальнi виклики сучасностi [3]. Зокрема, у декларацй' вказано на необхвдшсть покращення умов для економiчноï' життездатностi сталого уиравлiння лiсами, шдтриманш ролi ль сiв, лiсового господарства i пов'язаних з ним галузей у розвитку сiльських посе-лень та задоволенш вимог урбанiзованих територш, попередженнi природних не-безпек, збшьшення рацiонального використання деревини i3 лгав i3 сталим уп-равлiнням, як виновного i екологiчно чистого ресурсу, стимулювання охорони лiсiв i усунення таких форм стимулювання лiсового господарства, яю негативно впливають на люи i 1'х бiорозмаïття, ефективнi заходи щодо посилення люового законодавства i боротьбу i3 незаконними рубаннями лгав. Наголошено на необ-хiдностi адекватного реагування на змiни форм власносп на лiси в крашах Центрально!' i Сходно!' Свропи. Особливу увагу звернено на необхiднiсть посилення партнерства у сферi лiсовоï' полиики на мiжнародному i национальному рiвнях мiж урядовими, громадськими органiзацiями i приватним сектором.
Загалом, на нашу думку, роль MCPFE як регюнального процесу глобально!' лiсовоï' полники зростае, однак ефективнiсть його залежатиме вiд практично!' реалiзацü' прийнятих докуменпв на нацiональному рiвнi. Для Ук-раши, зокрема, актуальними завданнями е оновлення лiсового законодавства i розробка та впровадження нацюнально!' лiсовоï' програми.
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
■HiTepaiypa
1. CHHHKCEHH I.M. EKOHOMiKa nicoKopHcryBaHHa: niqpyiHHK. - hsbíb: I3MH, 2000. - C. 402.
2. Castaneda, F. Criteria and indicators for sustainable forest management: international processes, current status and the way ahead. - Unasylva 203, vol. 51, 2000, pp. 34-40.
3. Vienna Living Forest Summit Declaration "European Forests-Common Benefits, Shared Responsibilities". - Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe; 28-30 April 2003, Vienna, Austria. _
УДК 756.035 Проф. Я.М. Ханик1, д-р техн. наук -
НУ "ЛъвЬвсъка полтехтка "
1НТЕГРУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНО! ОСВ1ТИ В еВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТ1Р НА ПРИКЛАД1 УКРАША-БЕЛЬГШ
Описано оргатзащю i змкт подготовки висококватфжованих робггниюв на прикладi Бельги.
Prof. Ya.M. Hanyk - National University "L'vivpolytechnic" In the European space on an example Ukraine-Belgium
It is described the organisation and the contents of training of highly skilled workers on an example of Belgium.
Професшно-техшчна освота е одшею з ланок професшно!' освоти i основною формою подготовки висококвашфшованих роботниюв для рiзниx га-лузей промисловосп. Без робпничих кадрiв надежно!' професiйноï' подготовки неможливо реалiзувати новiтнi теxнологiï, забезпечувати випуск конкурен-тноздатно! продукцiï, подняти економiку держави до рiвня цивЫзованих краш.
Професiйно-теxнiчна освiта в крашах Заходно! Свропи характери-зуеться рiзноманiтнiстю форм i методiв навчання, своерщною структурою i пiдпорядкованiстю, безперервнiстю тощо.
С багато сшльного мiж зарубожними професiйно-теxнiчними закладами i аналопчними в Украш, хоча в багатьох питаниях е гстотш вiдмiнностi. Тiсна сшвпраця мiж цими закладами, обмiн досводом, навчально-методичними матерь алами, аналiз i запозичення перспективних освiтнix технолопй сприяе взаемозба-гаченню, вдосконаленню i подальшому розвитку форм i методiв подготовки ро-бiтникiв високо! квалiфiкацiï. Таке творче сшвроботництво, започатковане, зокрема, мож професiйно-теxнiчними закладами Львiвськоï' обласп i Бельгiï.
Бельгiйська професiйно-теxнiчна освота мае сво! особливостi, на яы варто звернути увагу. При шдготовщ спецiалiстiв в навчальних закладах Бельги чiтко простежуеться "триединий пiдxiд", який формуеться як едшсть розуму, серця i руки. Це означае, що результатом навчально-виховного про-цесу повинен бути фаxiвець високо! квалiфiкацiï, який одночасно з сводомим громадянином свое! держави, людиною, що глибоко щнуе i дотримуеться ви-соких моральних принципов i, який на практиц може творчо реалозувати сво! знання. Особливе мюце в цш педагопчнш троадо займае виховання людини, громадянина свое! держави. Спостереження показали, що поставлена мета
1 гслсвний ^уксший cпiвpoбiтник IПППO AПH Укpaïни (Main scientific employee IPPPC APC of Ukraine)
6. Ocвiтянcькi пpoблeми вищoï шкйли
287
