CC BY
26
прiоритетiв та opieffra^i' на реалiзацiю тих завдань, як постають на мiжнa-родному piBHi.
Л1тература
1. Голос УкраТни. - 2009. - 16 вересня. - № 173. - С. 7.
2. ЗПУ. - 1995. - № 10. - С. 252.
3. ЗУНАУ. - 1999. - № 5. - С. 86.
4. Урядовий кур'ер. - 2009. - 18 серпня. - № 149. - С. 9.
Шульга М.В. Национальные правовые аспекты изменения климата
Исследование посвящено анализу правовых проблем изменения климата на национальном уровне. Рассмотрен широкий круг вопросов относительно отмеченных проблем. В частности, проанализировано действующее экологическое законодательство Украины, которое регулирует отношения относительно предотвращения негативных последствий изменения климата.
Ключевые слова: экологическое законодательство, изменение климата, выбросы в атмосферу, ответственность.
ShulgaM.V. National legal aspects of climate change
The report is devoted to analysis of legal problems of climate changing on the national level. The wide range of questions connected with the mentioned problems has been studied. Specifically, the analysis of current ecological legislation of Ukraine which regulates the relations as for prevention of negative effects of climate changes has been conducted.
Keywords: ecological legislation, climate changes, releases in atmosphere, responsibility. _
УДК 336.24 Астр. О.В. Юречко1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОД1В ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦ1ОНАЛЬНОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ НА ОСНОВ1 М1ЖНАРОДНОГО ДОСВ1ДУ
Проаналiзовано дiяльнiсть мiжнародних державних оргашзацш у галузi збере-ження люового бiорiзноманiття, охорони навколишнього природного середовища. Зазначено основш напрями удосконалення ведення люового господарства на терито-рп Украши.
Ключов1 слова: лiсовi ресурси, люова пол^ика, охорона, навколишне природне середовище.
Основш заходи, що забезпечують збалансоване використання люових ресуршв, полягають в 1хньому рацюнальному використанш, збереженш приро-доохоронно!, економ1чно! та сощально! функцш. Економжо-еколопчна модель збалансованого люокористування повинна забезпечити найефектившше поед-нання цих заход1в, де висока духовна свщомють населення поеднувалася з ви-конанням вимог адмшютративного характеру в ус1х дотичних шстанщях. Адже саме нерацюнальна, часто деструктивна д1яльшсть людини, е причиною пору-шення стану люово! екосистеми, що часто призводить до незворотних змш в 11 генетичному склад1 та вагомо знижуе здатшсть до вщновлення. Цшним у дос-
1 Наук. кер1вник: доц. М.М. Огородник, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
лiдженнi ще! проблеми е мiжнародний досвiд у сферi охорони довюлля, дотри-мання принцишв рацiонального i невиснажливого люокористування.
Вперше на свiтовому рiвнi питання про збереження навколишнього середовища та розвиток люових екосистем, зокрема обговорювали у 1972 р. на конференци у Стокгольмi, що проводилася тд егiдою ООН. Лiс був оха-рактеризований, як найбiльш важлива i складна екологiчна система планети, що здшснюе самостiйне регулювання. Ця конференщя започаткувала швид-кий розвиток мiжнародних i державних органiзацiй зi збереження довкшля. На VII Мiжнародному люовому конгресi, що зiбрався того ж 1972 р. в Бу-енос-АйреЫ, особливо пiдкреслювалася змiна суспiльного статусу лiсiв, пе-ретворення !х у виршальний чинник захисту i стабшзаци природного середовища.
Другим важливим мiжнародним зiбранням з питань охорони навколишнього середовища стала Конференщя ООН у Рю-де-Жанейро, що вщбула-ся у 1992 р. Вона зiбрала представниюв 179 кра!н свггу, 1600 неурядових ор-ганiзацiй. На конференци було проголошено Концепцiю сталого розвитку ль сового господарства, основш положення яко! вiдображенi у документах "Лю -принципова заява" та "Агенда 21". У цих документах було проголошено: ус кра!ни повинш брати участь в озелененнi Землi шляхом насадження i збереження лiсiв, мати право використовувати люи для свого сощально-економiч-ного розвитку на основi нащонально1 люово1 полггики, яка вiдповiдае принципам сталого розвитку, та створювати стiйкi структури виробництва i спожи-вання, що гарантують екологiчно безпечне використання лiсiв; використання лiсiв повинно бути спрямоване на задоволення сощальних, економiчних, еко-логiчних, культурних i духовних потреб сучасного та майбутнього поколшь; надавати допомогу тим кра!нам, якi розвивають створення нових i захист ста-рих лiсiв, гарантувати планування еколопчно безпечних технологiй ведення лiсового господарства; нащональш програми розвитку лiсового господарства повинш забезпечувати захист ушкальних лiсiв, якi мають культурну, духовну, юторичну та релiгiйну цiнностi; торгiвля люовою продукцiею повинна бути недискримiнацiйною (сприяти обробленню лiсоматерiалiв на мiсцях); до планування залучати корiннi народи, урядовi й неурядовi оргашзаци; домагатися контролю за забрудненнями, що завдають шкоди люам [1, 2].
Наступним етапом укладення мiжнародних угод мiж крашами у галузi охорони довкшля стало шдписання Кiотського протоколу в грудш 1997 р. Вiн став доповненням до Рамково! конвенци ООН зi змiн клiмату, шдписано1 на мiжнароднiй конференци в Рiо-де-Жанейро та узгодив, що кра-1ни-учаснищ зобов'язаш до 2010 р. зменшити викиди парникових газiв у се-редньому на 5,2 % (поршяно з 1990 р.). Украша ратифiкувала Кютський протокол 4 лютого 2004 р.
У грудш 2007 р. в 1ндонезп на островi Балi вiдбулася мiжнародна кон-ференцiя ООН, присвячена заходам боротьби людства проти забруднення довкшля i руйнування кшмату нашо1 планети. У нiй взяли участь представни-ки близько 200 кра1н i узгодили низку заходiв, спрямованих на зменшення
298
Збiрник науково-технiчних праць
шюдливого впливу антропогенного середовища на довкшля. Учасники конференци прийняли так звану "дорожню карту" - план заходiв щодо боротьби з глобальним потеплшням.
Лiсова полiтика Свропейського Союзу щодо розвитку сталого люово-го господарства базуеться на принципах, якi були проголошеш на Конферен-цй' об'еднаних нацiй з довкiлля i розвитку (Рю-де-Жанейро 1992) Свропейсь-кий Парламент на конференщях мiнiстрiв у Страсбурзi (1990), Гельсiнкi (1993), Лiсабонi (1998), Вщш (2003), Варшавi (2007). Ця полггика вщображе-на у таких вщомих документах, як: "Стратегiя", "Програма дiй товариства в лiсовому секторГ (1998) та "Стратегiя Свропейського Союзу в галузi люово-го господарства" (1997).
Стратепя GC у галузi лiсового господарства полягае у боротьбi з еро-зiею, знелiсненням, пожежами та деградащею лiсових екосистем, а також у фшансуванш пiдтримки розвитку сталого люового господарства. Ця стратепя штегрована з полiтикою щодо захисту довкшля та розвитку сшьського господарства. Вона передбачае впровадження дiевих стимулiв спрямованих на розвиток агролiсiвництва.
Перша европейська конференцiя, присвячена збереженню лiсового по-тенцiалу Свропи, шд назвою "Визначення транскордонних механiзмiв для захисту лiсiв" вiдбулася у 1990 р. у Страсбурзь У нш взяли участь мiнiстри 30 европейських краш. Вони зосередили увагу, передуЫм, на технiчнiй i на-уково-дослiднiй спiвпрацi з метою надання необхщних даних щодо вживання загальних природоохоронних заходiв для лiсiв Свропи. Резолюцiï, прийнятi на конференцiï, стали вагомим початком сшвпращ у галузi збереження люо-вого потенцiалу европейських краш [3].
У 1993 р. у Гельсшю вщбулася друга мшютерська конференцiя "Сприяння стiйкому i ращональному управлiнню щодо користування лiсiв в Сврош". Пiд час конференцiï взяло участь багато приватних оргашзацш, представники мiжнародних урядових лiсових iнстанцiй i неурядовi оргашза-цiï екологiчного профшю. Загальна Декларацiя i чотири резолюци, прийнятi на конференцiï, вiдображають шдхщ Свропи до вирiшення глобальних проблем навколишнього середовища, а саме: сприяння принципу ращонального користування i управлшня лiсами, збереження бiорiзноманiття, розроблення стратегш щодо наслiдкiв можливо1' змши клiмату для лiсовоï галузi, а також дедалi iнтенсивнiшу кооперацiю у крашах, якi перебувають на етат переходу на ринкову економiку [4].
На третш мiнiстерськiй конференци iз захисту лiсiв в Сврош у Люабо-нi у червш 1998 р. особливу увагу було придшено соцiально-економiчним аспектам сталого використання лiсiв. На конференцiï зосереджено увагу на взаемоди лiсiв та суспшьства. Пiд головуванням Португалiï та Австри 36 кра-ш i Свропейське сшвтовариство пiдписали двi Люабонсью резолюцiï. На Ль сабонськiй конференци мшютри вирiшили створити робочу програму з метою здшснення зобов'язань, узятих на себе на попередшх з'1'здах.
Учетверте засщання мш1стр1в на европейському р1вш щодо збережен-ня лшв вщбулося у квггш 2003 р. у Вщш. На зустр1ч1, яка проводилася шд дев1зом "Жив1 Л1си", також були присутш представники Свропейського сшв-товариства, чотири представники кра!н, розташованих за межами Свропи, а також представники 24 м1жнародних оргашзацш. Сорок европейських кра!н { Свропейське Сшвтовариство шдписали Вщенську декларащю "Свропейськ л1си - загальне благо, загальш обов'язки" { прийняли п'ять Вщенських зо-бов'язань. Декларащя зор1ентована на сшвпрацю м1ж р1зними господарськи-ми секторами { нацюнальними програмами щодо шдтримки лшв, на еконо-м1чнш складовш люових проеклв, на сощально-культурних питаннях, на р1з-номаштност л1сово! флори { фауни { на вплив1 лшв на змшу кшмату. Вперше засщання мш1стр1в вщбувалося за участю р1зних защкавлених сторш. Представники п'яти защкавлених груп (власники лшв, представники люово! про-мисловост1, громадських оргашзацш, оргашзацш з охорони довкшля { на-уковщ) провели бесщи з европейськими Мшютрами { висловили свою думку з нагоди охорони { довготермшового використання лшв [5].
П'ята конференщя на р1вш мш1стр1в, оргашзована шд об'еднаним го-ловуванням Польшд та Норвегп, вщбулась 5-7 листопада 2007 р. у Варшавь У нш брали участь 46 европейських кра!н, а також п'ять краш-спостершач1в та 28 м1жнародних оргашзацш. Усвщомлюючи невщворотшсть процесу змши кшмату та подальш1 його наслщки для люових екосистем { люового госпо-дарства, визнаючи вагому роль л1Ыв у процес пом'якшення наслщюв змши кшмату, мшютри люового господарства кра!н Свропи задекларували, що ра-щональне управлшня л1сами надае вагомий внесок в еколопчну, економ1чну, сощальну та культурну складов! сталого розвитку та особливо у досягнення поставлених м1жнародних цшей.
Укра1на активно бере участь в европейськш { м1жнароднш сшвпращ у сфер1 люового господарства. Приеднання Украши до Паневропейського процесу щодо збереження та захисту лшв Свропи дало можливють визначити рь вень ведення нащонального люового господарства пор1вняно з европейськими кра!нами та довести, що укра!нське лшвництво, як наукова школа, так { практичне виробництво, вщповщае вЫм европейським критер1ям сталого розвитку люового господарства [6].
Покращення стану люових насаджень та процесу люокористування в Укра1ш потребуе, насамперед, удосконалення нормативно-правово! бази ведення люового господарства та анал1з 11 вщмшностей та суперечностей з м1ж-народною. Розроблення та впровадження ново1 нащонально1' л1сово1" пол1тики у галуз1 охорони, вщтворення { використання люових ресурЫв, розроблення шформацшного забезпечення ведення люового господарства, координащя уЫх дотичних структур та оргашзацш дасть змогу змщнити нащональний ресурс, подбати про його розвиток та зберегти для майбутшх поколшь.
Лггература
1. Принципы лесоводства: (декларация Конференции ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 14 июня 1992 года) / Организация объединенных наций: декла-
300
Збiрник науково-техшчних праць
рации (по дате принятия). - 1992. - 32 KB. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/russian/documen/declarat/forest.htm.
2. Синякевич 1.М. Концепщя сталого розвитку люового господарства у контекстi мiж-народно! i нащонально! люово! полiтики / I. Синякевич // Деревообробник. - 2000. - № 13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.derevo- info.com/news.php? i=75.
3. Ministerian Conference on the Protection of Forest in Europe: (General declaration of The First Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe, Strasbourg/France, December 1990) / The MCPFE process. - Страсбург, 1990. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www. mcpfe. org/www-mcpfe/conferences/hel sinki.
4. Афанасенко К.В. Участь делегацл Державного ком^ету люового господарства Укра-!ни у 4-й мшютерськш конференцп i3 захисту люв в Сврош у м. Вщень (Авс^я)/ К.В. Афанасенко // Причорноморський еколопчний бюлетень. - 2004. - № 1(11). - С. 163-166.
5. Попков М.Ю. Международная лесная политика / М.Ю. Попков, Л.В. Полякова, В.Ф. Сторожук // Лiсовий i мисливський журнал. - 2002. - № 2. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.lesovod.org.ua/node/80.
Юрэчко О.В. Внедрение мероприятий по обеспечению рационального лесопользования на основе международного опыта
Проанализирована деятельность международных государственных организаций в отрасли сохранения лесного биомногообразия, охраны окружающей естественной среды. Отмечены основные направления усовершенствования ведения лесного хозяйства на территории Украины.
Ключевые слова: лесные ресурсы, лесная политика, охрана, окружающая природная среда.
Yurechko O.V. Introduction of actions from maintenance rational forest using on the basis of the international experience
The analysis of activity of the international state organizations in the environment of preservation of wood resources, preservations of the environment is carried out. The basic ways of improvement of a forestry on територии Ukraine are resulted.
Keywords: wood resources, forest policy, preservation, environment.
УДК330.15:504.06 Ст. викл. О.М. Яворська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ЗАХИСНИХ Л1СОСМУГ ЯК СКЛАДОВО1 МЕХАН1ЗМУ ТОРГ1ВЛ1 КВОТАМИ ВИКИД1В ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В
Розглянуто еколого-економ1чш аспекти створення захисних люосмуг як складника мехашзму торпвл1 квотами викид1в парникових газ1в. До еколого-економ1чного шструментар1ю управлшня д1яльнютю пщприемств, як забруднюють атмосферне пов1тря, запропоновано ввести використання люонасаджень для коригування квотами викид1в парникових газ1в.
Ключов1 слова: атмосферне повггря, якють, охорона, захисш люосмуги, меха-шзм, квота.
Основними напрямами вдосконалення економiчного мехашзму забез-печення охорони та якост атмосферного пов^я е модершзащя юнуючих шструмеш!в, здiйснювана одночасно з розробленням i впровадженням у практику нових ринкових шструменлв. Свiтовий досвiд доводить, що система еколопчного менеджменту залежить вiд ефективностi економiчного мехашзму природокористування, який базуеться на збалансованому поеднанш
