CC BY
58
УДК 502.3 630*187 Ст наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров -радник голови президи Львiвськоi обласног ради Укратського товариства охорони природи
Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ Л1С1В: М1ЖНАРОДН1 СТАНДАРТИ ОЦ1НКИ
Виконано огляд окремих napaMeTpiB 6iopi3HOMarnTra лiсiв, якi рекомендуються в мiжнародних документах. Найбiльш продуктивним вбачасться комплексний пiдхiд до оцiнки стану бiорiзноманiття лiсiв за структурними, композицшними та функць ональними параметрами люових екосистем.
Ст. наук. ствроб. L.M. Petrova - НУ "Львiвська полiтехнiка";
S.V. Petrov - Ukrainian society for nature protection
Biodiversity of the forests: international standards of evaluation
The review of separate parameters of biodiversity of the forests which are recommended in international documents is executed. The most productive is seemed by a complex estimation taking into account a structure, composition and functional parameters of ecosystems.
Люи протягом тисячол1ть забезпечують численш екосистемш послуги (функци): акумулящю та очищения води, шдтримання складу i фшьтращю повпря, забезпечення продуктами харчування, кормами, лшарськими препаратами, житлом, можливостями для вiдпочинку тощо. На жаль, сьогоднi спостерiгаються темпи знелюнення, якi щорiчно становлять близько 13 млн. га [10], в т.ч. близько 6 млн. га припадае на частку первюних лiсiв, як володь ють винятково багатим бiорiзноманiттям [13].
У ключових публжащях стосовно бiорiзноманiття планети, таких як "Оцшка екосистем на межi тисячолгття", "Червоний список видiв" та ш., вка-зуеться, що все зростаючш бiльшостi лiсових екосистем, популяцiй i видiв в глобальному масштабi загрожуе зникнення внаслщок втрати й деградаци ль сових мiсцезростань [13, 15, 17]. Ймовiрно, що численнi, але науково ще не описанi види вже сьогодш зникають разом зi сво1ми оселищами [12].
Незважаючи на свгтову тенденцiю зростання вщносно! частки лiсiв, призначених для збереження бiорiзноманiття, невiдомими залишаються данi щодо ефективност його збереження, а методи проведення оцшки стану та динамiчних змш бiологiчного рiзноманiття лiсiв знаходяться в стадп розроб-лення та удосконалення [10].
Питання оцiнки стану й мошторингу бiорiзноманiття залишаються в центрi уваги дiяльностi щодо виконання програмних елеменлв i цiлей Кон-венци з бiологiчного рiзноманiття протягом роюв, зокрема в рамках Робочо! програми з бюлопчного рiзноманiття лiсiв [9]. Зокрема, стан збереженост бь орiзноманiття визнано важливим критерiем невиснажливого управлiння люа-ми на мiжнародному рiвнi [7, 16, 19].
Сьогодш продовжуеться дiяльнiсть з розроблення критерив та шдика-торiв, пов'язаних з бiорiзноманiттям. Пiд час розроблення принцитв форму-вання програм монiторингу та перелжу iндикаторiв (показникiв) бiорiзнома-шття на нацiональному рiвнi рекомендуеться використовувати досвщ мiжна-
Науковий вкник, 2008, вип. 18.1
родних шщатив на засадах екосистемного шдходу, який представляе одну з вимог при ре^заци цiлей Конвенци [4, 7, 10, 15].
У цьому контекст найчастiше згадуються Мiнiстерська конференщя 3i захисту лiсiв в Сврош (MCPFE) i Монреальський процес [10],
Монреальський процес представляе собою дiяльнiсть мiждержавноl робочо! групи експертiв з вироблення i застосування науково обгрунтованих критерив та iндикаторiв збереження i невиснажливого управлiння помiрними i бореальними лiсами. Зокрема, "Критерш стану збереження бюлопчного рiз-номашгтя" пропонуеться визначати за шдикаторами екосистемного, видового i генетичного рiзноманiття [7, 19]. Так, шдикатори рiзноманiття екосистем рекомендуеться оцiнювати, враховуючи такi параметри: вщносш площi рiз-них типiв люу вiд загально! люово1 площi; плошд рiзних типiв лiсу з враху-ванням вiкових класiв або сукцесшних стадiй; плошi рiзних типiв люу на те-риторiях рiзного охоронного статусу; плошд рiзних типiв люу на територiях, що охороняються з врахуванням вжових класiв або сукцесшних стадш; сту-пiнь фрагментаци тишв лiсу тощо. Доцiльним вбачаеться також включати оцiнки видового рiзноманiття люових екосистем, наприклад, чисельнiсть "ль сових" (залежних вiд лiсу) видiв, люових видiв рiзного охоронного статусу з врахуванням ризиюв для пiдтримки !х життездатних популяцiй i т.п.
Мiнiстерська конференцiя зi захисту лiсiв в Сврош (MCPFE) е одним з найбшьш важливих лiсових мiжнародних форумiв, у якому беруть участь ке-рiвники органiв державного управлiння з люових питань краш Свропи та представники мiжнародних неурядових органiзацiй.
У ходi роботи MCPFE-процесу запропоновано в рамках Критерш "Збереження i вщновлення бiологiчного рiзноманiття лiсових екосистем" таю шдикатори бiорiзноманiття: склад деревних видiв, вiдновлення, природнiсть, iнтродукованi деревнi види, сухостш й ламань, генетичнi ресурси, ландшаф-тна моза1ка, види, що охороняються, люи, що охороняються та ш. [2, 16, 18]. Вони ощнюються за параметрами площ люових земель, класифiкованих за числом деревних видiв, за типами лiсу, за типами вщновлення всерединi од-новжових та рiзновiкових масивiв, за категорiями: "непорушенi людиною", "квазiприроднi" i "лiсовi культури" та iн. Також враховуються вiдноснi пло-шi, вiдведенi з метою збереження бiорiзноманiття, ландшафтiв i специфiчних природних елементiв, пiд збереження генетично щнних лiсових ресурсiв, просторова моза1ка лiсового покриву на ландшафтному рiвнi, чисельнiсть ль сових видiв, якi знаходяться пiд охороною за категорiями IUCN1 стосовно за-гального числа лiсових видiв тощо.
Питанню iндикаторiв бiорiзноманiття лiсiв Свропи придшяеться знач-на увага у Списку ключових iндикаторiв бiорiзноманiття, якi використову-ються в Свропi [11]. Рекомендовано низку iндикаторiв стану бiорiзноманiття лiсiв для оцiнки динамiки !х екосистемного i видового рiзноманiття, в т.ч. бе-руться до уваги показники площ природних i плантацiйних лiсiв, а також сер-тифiкованих за мiжнародною системою сертифжаци (Forest Stewardship Co-
1 The 2004 IUCN Red List of Threatened Species.
uncil - FSC), охоплених охороною в межах територш за класифжащею IUCN, хвойних, листяних та мшаних лiсiв тощо. Наголошуеться, що вибiр шдика-TOpÏB бiорiзноманiття для оцiнки його стану на нацюнальному рiвнi повинен проводитись за науково-обгрунтованими, статистично достовiрними кшьюс-ними або якiсними параметрами (показниками), як можуть бути вимiрянi або описаш.
У цьому контекстi продуктивним вбачаеться комплексний пiдхiд до ощнки стану бiорiзноманiття лiсiв за параметрами вщповщно до трьох основ-них аспектв дослiджень лiсiв (структура, склад, функщя). Зокрема, в проектi BEAR1, що виконувався на замовлення Свропейського центру охорони при-роди i бiорiзноманiття (ETC/NPB) при Свропейськiй Агенцп навколишнього середовища (EEA) пропонуеться ощнювати бiорiзноманiття лiсiв за такими групами параметрiв [3, 16]:
• структурш, що враховують просторовий розподiл кшьшсних (прямих i до-
тичних) показнишв 'х екосистемного рiзноманiття;
• композицшш, що розкривають аспекти ''х таксономiчного рiзноманiття;
• функцюнапът, що враховують, передушм, ступiнь i напрямок антропогенно''
трансформаций' бiорiзноманiття лiсiв.
В Укра'ш збереження бюр!зномашття та припинення його втрат е одним !з пр1оритет1в державно'' еколопчно'' политики. У перелжу шструменлв виршення цього завдання зазначено актуальшсть запровадження постшного мошторингу кшьюсних та яюсних показниюв природних ресурЫв, а також створення системи науково-обгрунтовано'' ощнки об'екпв бюр!зномашття !з застосуванням екосистемного шдходу [6]. Незважаючи на те, що актуаль-шсть збереження бюлопчного р1зноман1ття лшв визнаеться численними м1жнародними зобов'язаннями Укра'ни2 i низкою державних законодавчих аклв як в галуз1 охорони природи, так i люового господарства [1, 5 та ш.], пи-тання ощнки його стану та динамжи змш на нацюнальному р1вн1 залиша-еться вщкритим.
На нашу думку, врахування досвщу м1жнародних шщатив з вироб-лення i застосування науково обгрунтованих критерив та шдикатор1в бюр!зно-машття лiсiв сприятиме комплексному вирiшенню питання його збереження.
Висновки
Питання ощнки стану й мошторингу бiорiзноманiття лiсiв залишають-ся в центрi уваги дiяльностi щодо виконання програмних елеменлв i цiлей Конвенцiï з бюлопчного рiзноманiття.
Стан збереженостi бiорiзноманiття визнано на мiжнародному рiвнi як важливий критерiй невиснажливого управлiння лiсами. Шд час розроблення
1 Програма BEAR - стльна iнiцiатива Мiжнародноï федераци астронавтики (IAF) i европейського коошчно-го агентства (ESA) [8]. ,Щяльшсть спрямована на створення мереж! дослщницьких органiзацiй за програ-мою Глобального мониторингу в iнтересах безпеки i захисту довшлля (GMES). Зокрема, Укра'на з 2004 р. бере участь в проекп FEMINE (Мошторинг екосистеми лгав швшчно'' Свразiï).
2 Зокрема, ратифшовано Конвенцiю про охорону бюлопчного рiзноманiття, Конвенцш про охорону дико'' фауни, флори та природного середовища 'х перебування в Сврош, подписано низку резолюцiй мшютерсь-ких конференцш з невиснажливого управлiння лiсами, в т.ч. "S6. Свропейська мережа для дослщження ль сових екосистем" (Страсбург, 1990), "H2 Генеральш принципи збереження бюлопчного р!зномашття лгав Свропи" (Хельсинки, 1993) та ш.
Науковий ¡¡¡сник, 2008, вип. 18.1
нацiональних критерив та iндикаторiв для забезпечення невиснажливого ль сокористування широко застосовують рекомендаци Мшютерсько! конферен-ци 3Í захисту лiсiв в Gвропi i Монреальського процесу.
Монреальський процес стосовно збереження i стшкосп бореальних i помiрних лiсiв Свiту рекомендуе оцшювати рiзноманiття лiсiв за типами люу з врахуванням його вiкових i сукцесшних стадiй, а в Сврош переважае оцiнка за ознаками "природност лiсум - полiдомiнiнтностi та рiзновiковостi дере-востану, наявностi природного поновлення тощо.
З метою прийняття ршень стосовно вибору iндикаторiв, якi адекватно вщдзеркалюють стан бiорiзноманiття в люових екосистемах, а також розроблення вщповщних монiторингових процедур продуктивним вбачаеться ком-плексний пiдхiд до оцшки стану бiорiзноманiття лiсiв за параметрами вщпо-вiдно до трьох основних аспектiв дослiджень лiсiв (структура, склад, функщя).
Л1тература
1. Державна Програма "Люи Украши" на 2002 2015 роки. Затверджено Постановою Кабшету МЫстр1в Укра'ни № 581 вщ 29 квггня 2002 р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.myland.org.ua/ukr /12/169/108/176/291/1446.
2. Европейский список критериев и наиболее подходящих количественных индикаторов. Конференция Министров по вопросам сохранения лесов в Европе. 16 17 июня 1993 г. Хельсинки. - М.: ВНИИЦлесресурс, 1995. - 19 с.
3. Заугольнова Л.Б., Ханина Л.Г. Параметры мониторинга биоразнообразия лесов России на федеральном и региональном уровнях// Лесоведение. - 2004, № 3. - С. 3 14.
4. КБР КСУ8: Цели к 2010 г. и Экосистемный подход. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.iucn.org/themes/CEM/ documents/newsletters/2006/iucn_ecosystems_2006.
5. Концепщя збереження бюлопчного р1зномашття Укра'ни. Затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Украши N 439 вщ 12 травня 1997 р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.uarivers.net/law/ 17_biodiversity.pdf.
6. Концепщя нащонально! еколопчно! пол1тики Укра'ни на перюд до 2020 р. Розпоря-дження Кабшету Мшютр1в Укра'ни вщ 17 жовтня 2007 р., № 880-р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.gdo.kiev.ua/.
7. Критерии и индикаторы для сохранения и устойчивого управления умеренных и бо-реальных лесов. Монреальский процесс. - М.: ВНИИЦлесресурс, 1995. - 25 с.
8. Нащональне косм1чне агентство Укра'ни. Новини. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.nkau.gov.ua/ pdf/booklet_dzz_all.pdf.
9. Седьмая конференция сторон Конвенции о биологическом разнообразии (Куала-Лумпур, 9 20 и 27 февраля 2004 г.). [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.biodat.ru/.
10. Углубленный обзор расширенной программы работы по биологическому разнообразию лесов. UNEP/CBD/SBSTTA/13/3. 13 November 2007. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.cbd.int/doc/meetings/ sbstta/sbstta-13/official/sbstta-13 03-ru.doc.
11. An Inventory of Biodiverrsity indicators in Europe 2002, Ben Delbaere, Technical report, N 92, EEA. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://reports.eea.europa.eu/technical_re-port_2004_92/en/Technical92.
12. Dirzon, R. and Raven, P.H. Global state of biodiversity and loss// Annual Review of Environment and Resources, 28(1). - 2003. - 137 167.
13. Global forest resources assessment 2005: Progress towards sustainable forest management. FAO: Rome. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.fao.org/ htm.
14. Larsson T-B., Dias S., Frank G., Puumalainen J., Richard D., Tommeras B.A., Watt A., Wolfslehner B. Assessing forest biodiversity on a pan-European scale. BEAR: Indicators for monitoring and evaluation of forest biodiversity in Europe. Technical report 7. 2001. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.algonet.se/bear.
15. Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and human well-being. Island Press: Washington, Covelo, London, 2005. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.millenniu-massessment.org.
16. Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE). Sound Forestry - Sustainable Development. Helsinki: Ministry of Agr. and For., 1993. - 161 p.
17. The 2004 IUCN Red List of Threatened Species: A global species assessment. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.iucnredlist.org.
18. The improved pan-European indicators for sustainable forest management. Proc. of the 4 Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE). - Vienna, Austria, 2003. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mcpfe.org/livingforestsummit.
19. The Montreal Process. Criteria and indicators for the conservation and sustainable management of temperate and boreal forests. - Hull, Quebec: Canadian Forest Service, 1995. - P. 120.
УДК 615.322 Доц. Л.1. Демкевич, канд. техн. наук - Львiвська КА;
магктр О.В. Cu6ipHa, тженер - Львiвська РДЦ СМС1
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ 1НФРАЧЕРВОНО1 СПЕКТРОСКОПЫ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ РОСЛИННО1 Л1КАРСЬКО1 СИРОВИНИ
Лшарсько-техшчна рослинна сировина останшми роками досить широко вико-ристовуеться у р1зних галузях народного господарства. Застосовуючи метод шфра-червоно'х' спектроскопа, можна одержати шформащю про молекулярно-структурний склад окремих вид1в сировини, що мае наукове i практичне значення.
Assoc. prof. L.I. Demkevych -L'viv commercial academy; master's degree O.V. Sybirna, engineer - L'viv Regional state center of standardization, metrological and certification
Using of method of infra-red spectroscopy is for the study of chemical
composition of digister
The question of the wide use of medical-technical digister is considered in different industries of national economy. The results of application of method of infra-red spectroscopy are resulted, as a result information is got about molecular structural composition of separate types of raw material which has a scientific and practical value.
Рослинна сировина, зокрема лжарсько-техшчна, останшми роками досить широко використовуеться у рiзних галузях народного господарства, у харчовш промисловост^ для виробництва безалкогольних напо1в, кисломо-лочних продукпв, кондитерських та шших виробiв, для отримання натураль-них барвниюв, виготовлення, екстрактв, бальзамiв, насто1в, настоянок тощо.
Застосовуючи метод шфрачервоно1 спектроскопи, можна отримати ш-формащю про молекулярно-структурний склад окремих видiв рослинно1 сировини, що мае наукове i практичне значення. У дослщах ми використали спиртовi та водш витяжки iз сухо1 та свiжоl шипшини, водш витяжки iз сухо1 та свiжоl кропиви.
Спектральний аналiз дослщжуваних зразюв рослинно1 сировини проводили на шфрачервоному спектрометрi 1КС-14 з призмою, виготовленою з кристалiв хлористого натрш в iнтервалi частот 1700-700 см". Вщомо, що рух атомiв, з яких складаються молекули, можна розглядати як результат двох видiв коливань - розтягувального i згинаючого. Частоти коливань залежать
1 Регюнальний державний центр стандартизацп, метрологи i сертифжаци
