CC BY
13УДК: 616.895.4:616.89-8.441.44:615.832.9
Л1КУВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАН1В 13 СУ1ЦИДАЛЬНОЮ ПОВЕД1НКОЮ 3 3АСТОСУВАННЯМ МОДИФ1КОВАНО1 КРАН1ОЦЕРЕБРАЛЬНО1
Г1ПОТЕРМН
Р. В. Лакинський ДУ Институт неврологи, псих1атри та наркологи НАМН Украши»
Резюме. У статп викладений комбiнований спосiб лшування депресивних стангв з сущидальною поведшкою iз застосуванням модифшовано! кранюдеребрально! гшотерми ^ стутнчастими змiнами температурного режиму протягом сеансу). Отриман данi свщчать про клгшчно значущу перевагу застосування модифшованого варiанту кранюдеребрально! гшотерми, що потверждаеться результатами психодiагностичного дослщження i прискоре-ним зменшенням iнтенсивностi су1ди1дальних думок, тривоги i вщчуття страху.
Ключовi слова: кранiодеребральна гшотерм1я, су1дидальна поведшка, депресивнi розлади, лшування.
1снуе велика йльшсть дослщжень, спрямованих на лшування депресивних стан1в iз су1дидальною поведшкою [1-3]. Анал1з результатiв дих дослщжень переконуе в тому, що фармакотерап1я з використанням антидепресантiв залишаеться основним напрям-ком терапи ще! патологи. Тривале використання дих препаратiв створюе серйозне фармаколопчне навантаження на хворих з неминучими, у таких випадках, небажаними явищами та погiршенням якосп життя падiентiв [4].
Б1льш того, за багатьма свiдченнями, масоване використання антидепресанпв закономiрно призводить до змш реактивносп представниюв щльового контингенту на зазначеш фармаколопчш препарати, що супроводжуеться збьльшенням частоти випадюв фармакорезистентносп [5, 6]. Тому перспективним напрямком е використання неме-дикаментозних методiв лшування, спрямованих на вiдновлення чутливостi пащенпв до антидепресантiв.
У дьому зв'язку особливо перспективним постае використання такого бюлопчного методу лшування, як крангодеребральна гiпотермiя, в основi яко1 лежить стимулящя продес1в адаптади за механзмами холодового стресу [7]. У псих1атрично1 практищ досить широко застосовуеться спосiб лшування психотичних та непсихотичних розладiв, за шляхом впливу пбернади та гшотерми на головний мозок хворого [8]. Однако недолшом дього способу е недостатнш терапевтичний ефект при тяжких резистентних ендогенних формах депреси, що е причиною зростання термшу перебування в стащонар^ пщвищення медикаментозного навантаження на органзм хворого та, найголовнiше збереження ризику сущидально! поведшки у щх пащенпв.
Саме тому, метою цього дослхдження стала розробка модифiкованого варiанта кранюдеребрально! гшотерми з пщвищеною спроможнiстю стимуляди в лiкуваннi депресивних розладiв ендогенного (F 32-33) i екзогенного ^енезу (F 43) iз сущидальною поведiнкою.
Матер1али та методи досл1дження.
У дослщженш взяли участь 90 оаб, що ско1ли незавершенi сущидальш спроби, з яких: 60 хворих з дiагнозом «реакдя на важкий стрес та порушення адаптади (шифр дiагнозу F43 за МКХ-10)», а решта 30 хворих з дiагнозом «депресивний епiзод та рекурентний депре-сивний розлад (шифр дiагнозу F32-33 за МКХ-10)». Методом парного тдбору було сформовано двi паралельш групи порiвняння (45 осiб кожна) з рiвною питомою вагою кожного iз згаданих вище видiв патологи (по 30 оаб з розладом F43 та по 15 оаб з розладом F32-33 в кожнш групi); а також зiставних (не мали достовiрних вщмшностей одна вщ одно!) за вiком (середнiй вш: I група - (40,36±2,28) рошв, II група - (39,56±2,23) рошв) та низкою iнших содiально-демографiчних та кл1шчних показниюв (табл. 1, 2).
I групу пор1вняння (45 оаб) склали особи, яким на тл стандартно! фармакотерапи та психотерапи був застосований немедикаментозний метод лшування - модифшована кранiодеребральна гiпотермiя (модифшащя полягала в застосуваннi ступшчасто! змiни температурного впливу на головний мозок (докладшше про де - нижче)) [9].
II групу пор1вняння (45 оаб) склали особи, якi получали тмьки стандартну фармакотерапiю та психотерашю.
Таблиця 1
Розпод1л обстежених за в1ком на момент обстеження
В1к, рок1в К1льк1сть обстежених, що мають такий в1к
Абсолютн показники, ос1б В1дност показники,%
Група I (п=45) Група II (п=45) Група I (п=45) Група II (п=45)
до 20 рошв 1 1 2,22 2,22
21-30 рошв 15 13 33,33 28,89
31-40 рошв 10 13 22,22 28,89
41-50 рошв 6 7 13,33 15,56
51-60 рошв 7 7 15,56 15,56
>60 рошв 6 4 13,34 8,88
Разом 45 45 100,00 100,00
Примггки: вiдмiнностi за цим показником мiж групами пор1вняння недостовiрнi (р>0,05).
Таблиця 2
Розподт обстежених за р1внем освгси, характером пращ та здмейним станом.
К1льк1сть обстежених, що мають такий р1вень осв1ти
Критери Абсолютн показники, ос1б В1дност показники,%
Група I (п=45) Група II (п=45) Група I (п=45) Група II (п=45)
Р1вень освгти
неповна середня (8 клаив СШ) 9 11 20,00 24,44
середня специальна (8 клаив СШ+ПТУ) 2 3 4,45 6,67
Середня (10 клаив СШ) 9 7 20,00 15,56
середня спещальна (техшкум) 14 11 31,11 24,44
незашнчена вища 5 6 11,11 13,33
Вища 6 7 13,33 15,56
Разом 45 45 100,00 100,00
Характер пращ
ф1зична 15 11 33,33 24,44
розумова 1 2 2,22 4,44
не працюе 17 21 37,78 46,67
студент (ка) ВНЗ 2 3 4,45 6,67
пенсюнер за вжом 9 4 20,00 8,89
пенсюнер за станом здоров'я 1 4 2,22 8,89
Разом 45 45 100,00 100,00
Имейний стан
у шлюб1 14 17 31,11 37,78
розлучеш 14 9 31,11 20,00
школи не перебували у шлюб1 17 16 37,78 35,55
вдов (ц) и- 0 3 0 6,67
Разом 45 45 100,00 100,00
Примгтки: вщмшносп за цим показником мж групами пор1вняння недостов1рш (р>0,05).
Стандартна фармакотерап1я передбачала застосування антидепресанпв, нейролептишв та транквил1затор1в. Через шдивщуальш особливосп хворих (вщмшносп за синдромальною приналежшстю, за толерантшстю до лшарських засоб1в, за вщгуком на психофармакотерашю в анамнез1 та шш.), у р1зних хворих використовувались р1зш групи антидепресанпв, а саме: аштриптилш, кломшрамш, есциталопрам, агомелатин, флуоксетш та сертралш. Тому, для виявлення терапевтичного ефекту модиф1ковано1 крангоцеребрально1 гшотерми, II групу пор1вняння формували таким чином, щоб частота застосування р1зних груп антидепресанпв, а також 1хш середш дози не мали достов1рних вщмшностей вщ аналоичних показнишв вщ I групи.
Стандартна фармакотерап1я доповнювалася ращональною та когнгтивно-бгхевгоральною психотерашею. Основний акцент робили на встановленнг терапевтичного альянсу лгкаря з пащентом з метою можливостг розв'язання гнтраособистгсно! проблеми, що призводило до мобглгзаци механ1зм1в особистгсного захисту та на формування конструктив-них патерн1в реагування на кризовг ситуаци.
Для шлькюно! оцшки псих1чного статусу пащенпв та його динамши протягом лшування використовувався ncuxodiaaHOcmu4HUU. метод який передбачав використання наступних методик: шкала депресп Гам1льтона - HDRS [10], шкала Цунга для самооцшки депресп [11], шкала особистгсно! тривожносп та реактивно! тривоги Сшлбергера-Ханша [12], методика д1агностика прихованих су1цидальних нам1р1в у хворих на психГчш розлади (ДПСНуХнаПР) [13]. Вс пад1енти були обстежеш зазначеними методиками дв1ч1: при надходженш у стацюнарне вгадмення i при виписщ шсля зашнченш тераш!. Отримаш результати були оброблеш методами математичног статистики, (дисперсшний, кореляцГйний та регресшний аналгзи). Обробка даних здГйснювалась за допомогою електронних розрахункових таблиць Excel MS Office 2010 а також спещамзованого програмного пакету Statistica [14, 15].
Результати досл1дження та ix обговорення.
Загальна тривалгсть дослГдження в групах порГвняння коливалась в межах 27-32 доби i була представлена трьома етапами:
- перший етап (скрингнг) - попередне дослгдження гз госпгталгзащею, проведення клгнгко-
психопатологгчно! та психодгагностично! оцгнки хворого та початок лгкування у стацгонарному вгадгленш лгкарнг з використанням стандартних психотерапевтичних та фармакологгчних засобгв (1-4 доба з моменту госпгталгзаци в стацгонарне вгддглення);
- другий етап - (5-7 доба з моменту госпгталгзащ! в стацгонарне вгддглення) процедура про-
ведення модифгковано! крангоцеребрально! гшотерми (КЦГ) гз ступгнчатою змгною температурного впливу на головний мозок [9];
- третгй етап - (21 доба з моменту проведення процедури КЦГ) пергод редукцг! синдрому депреси,
повторний аналгз клшшо-психопатологгчно! та психодгагностично! оцшки пацгентгв.
У результат аналгзу скарг хворих г даних клгнгко-психопатологгчного обстеження були виявленг основнг психопатологгчнг синдроми - мгшенг: тривожно-депресивний, тривожно-тужливий, та тривожно-фобгчний. Основними симптомами, що вгдображають тяжкгсть де-пресивного розладу у хворих на екзогеннг F (43) та ендогеннг F (30-39) депресивнг розлади зггдно з результатами шкал депреси Гамгльтона - HDRS, шкали Цунга для самооцшки депреси та шкали особистгсно! тривожносп та реактивно! тривоги Сшлбергера-Ханша були: депре-сивний настргй, домгнування загального тривожного фону настрою, вгдчуття туги, знижен-ня самооцшки, вгдчуття провини, сущщдальш думки, пгдвищена стомлювангсть, порушен-ня концентраци уваги, пригнгченгсть, гшерестези, очгкування нещастя, внутргшня напруга, неспокгй з неможливгстю розслабитися, посилення тривоги на тлг пожвавлення спогадгв про психотравмуючу ситуацгю, фобгчнг хвилювання, порушення сну, вегетативш пароксизми, у виглядг об'ективних ознак вегетативного збудження (серцебиття, лабгльшсть артергального тиску та пульсу, тремор, гшергщроз). Хворг виказували су!цидальнг думки, вважаючи, що !х стан безнадшний, життя не мае сенсу «безвихщшсть повна - пгти з життя своечасно».
Модифгкована КГЦ проводилася хворим натощак. Противопоказанням для проведення КЦГ були стани декомпенсаци серцево-судинно! г дихально! систем; запальнг захворю-вання верхнгх дихальних шляхгв.
Основою вгдмгннгстю запропонованого варганту КЦГ е ступгнчаста змгна температурного режиму кожнг 15 хвилин, протягом 60 хвилин сеансу [9]. Для проведення крангоцеребрально! ггпотермг! застосовувалася методика помгрного охолоджування головного мозку на тлг ди премедикаци гз застосуванням лгтично! сумгшг [16], яка складалась з: анальгетика (анальггн 50% - 2.0 в/м), антиггстамгнного препарату (тавеггл 2.0 мг - в/м) та транквглгзатору (ггдазепам 40-50 мг).
Лггична сум1ш забезпечувало необхгдну блокаду периферичних терморедепторiв з м^мальною травматизацгею хворого, дозволяючи уникнути небажаних б1чних ефекив гшотерми. Через 10-20 хвилин шсля введення препара'ив здшснювалось охолодження зовшшшх покров1в голови за допомогою церебрального повггряного гшотермогенератора ПГВ - 02.
Модифгковна крангоцеребральна ггпотермгя проводилася в наступному режимг: по-чаткова температура теплоносгя складае + 15 °С. У першгй половинг процедури температуру теплонося знижують на 5 °С кожнг 15 хвилин до + 5 °С, у друггй половинг здгйснюеться
11 таке саме стутнчасте пщвищення до початково! температури з аналопчним часовим штервалом та температурним кроком. Таким чином змши температури теплонос1я мали на-ступний вигляд: + 15 + 10 °С ^ +5 °С ^ +10 °С ^ +15 °С.
У процес1 гшотерми проводиться контроль температури на р1вш барабанно! перетин-ки, частоти пульсу та артер1ального тиску.
Ощнка ефективносп лшування хворих на депресивш розлади з застосуванням модифшовано! краншцеребрально! гшотерми за даними комплексного психод1агностичного дослщження показано в (табл. 3).
Як можна бачити (табл. 3) запропонований вар1ант модифшовано! кран1оцеребрально1 гшотерми призв1в до б1льш значно! редукци депресивно! симптоматики.
Так, виразшсть депреси (за шкалою Цунга) зменшилась в I грут пор1вняння до 42,09±0,48 балв, а в II грут пор1вняння лише до 46,56±0,77 бал1в (р<0,001).
Таблиця 3
Середт значения показнитв ефективност л1кування (за даними комплексного психод1агностичного досл^дження) у хворих з реакщею на важкий стрес з порушеннями адаптаци (Г 43) та хворих на депресивний етзод та рекурентний депресивний розлад (Г 32-33) разом (п = 90)
До л1кування | Шсля л1к ування
Група I, (з КЦГ) Група II, (без КЦГ) Група I, (з КЦГ) Група II, (без КЦГ)
Депресш (за Гамильтоном) 20,71±1,47 20,07±1,19 13,18±1,01 13,78±1,00
Депрес1я (за Цунгом) 55,44±1,66 56,60±1,49 42,09±0,48 46,56±0,77 1
РТ 3) (за Сп1лбергером-Хашним) 55,47±0,83 57,62±0,93 34,84±0,58 38,64±0,68 1
ОТ 3) (за Сп!лбергером-Хашним) 50,87±0,92 51,93±1,09 38,71±0,54 41,42±0,57 1
Д1агностика прихо-ваних сущидальних нам1р1в у хворих на псих1чш розлади ПА 3) 71,50±1,50 72,15±1,57 65,07±0,97 68,01±1,10 2)
ША 3) 64,58±1,56 64,72±1,93 62,61±1,32 62,74±1,71
НПН 3) 77,60±1,11 76,92±1,11 71,60±0,65 72,92±0,69
ВП 3) 63,61±2,57 63,33±2,74 54,54±1,54 56,10±1,80
П 3) 54,82±1,88 50,12±1,89 39,26±1,02 41,92±1,17
О 3) 58,89±1,95 61,10±2,37 45,18±0,98 46,09±0,98
ВА 3) 37,33±1,54 34,67±1,26 49,95±0,72 48,32±0,80
ФА 3) 44,10±1,84 38,70±2,19 40,43±0,81 38,04±1,31
I 3) 25,68±2,17 31,85±2,14 2) 27,22±2,01 31,94±1,95
Примгтки: 1 - Достов1рн1 (р<0,001) вщмшносп вщ Групи I, вид^лено с1рим кольором). 2) - Достов1рн1 (р<0,05) вщмшносп вщ Групи I, вид^лено ирим кольором). 3) - Скорочення: ПА - психастешчна акцентуац1я,%; ША - шизо!дна акцентуац1я,%; НПН -нервово-псих1чна неспйшсть,%; ВП - вщчуття провини,%; О - образа,%; П - пщозр1лють,%; ВА - вербальна агреия,%; ФА - ф1зична агреия,%; I - штернальнють у имейних вщносинах,%; РТ - реактивна тривога; ОТ - особиспсна тривожшсть.
Аналопчним чином, виразшсть реактивно! тривоги (за шкалою Спмбергера-Ханша) зменшилась в I грут пор1вняння до 34,84±0,58 балв, а в II грут пор1вняння лише до 38,64±0,68 балв (р<0,001), а виразшсть особиспсно! тривожносп за т1ею ж шкалою - до 38,71±0,54 балв та 41,42±0,57 бал1в вщповщно (р<0,001).
Нарешт1, прояви астетчно! акцентуаци (за шкалою ДПСНуХнаПР) зменшилась в I грут пор1вняння до 65,07±0,97%, а в II грут пор1вняння лише до 68,01±1,10% (р<0,05).
Клшшо-психопатолопчне обстеження засвщчило, що наведен вище результати були досягнул за рахунок прискореного зменшення штенсивносл сущидальних думок, тривоги та вщчуття страху шд впливом запропонованого вар1анту модифшовано! КЦГ.
Висновок
Запропонований вар1ант комбшованого лшування депресивних сташв обтяжених сущидальною поведшкою 1з застосуванням модифшованог! кран1одеребрально! гшотерми (з1 ступшчастими змшами температурного режиму протягом сеансу) забезпечуе клш1чно значущу перевагу над стандартною антидепресивною фармакотерашею, про що свщчать: прискорене зменшення штенсивносл су!цидальних думок, тривоги та вщчуття страху, а також результати психод1агностичного дослщження (достов1рно бмьша редукщя р1вня
депреси, а також реактивно! тривоги та особистгсно! тривожносп за шкалами Цунга та СпГлбергера-Ханша, вгдповгдно).
Напрямок подальших досл!джень.
З метою пгдвищення якостг поеднаного впливу модифгковано! кранюцеребрально! ггпотермг! (КЦГ) та стандартних психофармакотераиевтичних методгв лгкування у хворих на депресивш розлади Гз сущидальною поведшкою, плануеться провести катамнестичне дослгдження цих хворих протягом двох рошв, що надасть можливють оцши профГлактичну активнГсть заиропонованого методу щодо можливосп скоення наступних су!цидальних спроб.
Лiтература:
1. Filakovic, P. Pharmacotherapy of suicidal behaviour in major depression, schizophrenia and bipolardisorder [Text] / P. Filakovic, AP. Eric // Coll Antropol.- 2013, Sep.- Vol. 37 (3).- P. 1039-44.
2. Rihmer, Z. [Antidepressants, depression and suicide] [Text] / Z. Rihmer // Neuropsychopharmacol Hung.- 2013, Sep.- Vol. 15 (3).- P. 157-64.
3. Cuijpers, P. The effects of psychotherapy for adult depression on suicidality and hopelessness: a systematic review and meta-analysis [Text] / P. Cuijpers, DP. de Beurs, BA. van Spijker [et al] // J. Affect Disord.- 2013, Jan.- Vol. 144 (3).- P. 183-90.
4. Марута, Н. А. Критерий качества жизни в психиатрической практике [Текст] / Н. А. Марута, Т. В. Панько, И. А. Явдак [и др.] // Харьков: РИФ Арсис ЛТД, 2004.- 240 с.
5. Katz, G. Tachyphylaxis/tolerance to antidepressants in treatment of dysthymia: results of a retrospective
naturalistic chart review study [Text] / G. Katz // Psychiatry Clin Neurosci.- 2011, Aug.- Vol. 65 (5).- P. 499-504.
6. Grzesiak, M. [Retrospective assessment of the antidepressants tolerance in the group of patients with
diagnosis of depression and different CYP2D6 genotype] [Text] / M. Grzesiak, A. Beszlej, A. Lebioda [et. al] // Psychiatr Pol.- 2003, May-Jun.- Vol. 37 (3).- P. 433-44.
7. Марута, Н. О. Застосування кранюцеребрально! гшотерми при лжуванш депресивних розладГв у хворих Гз сущидальною поведГнкою: методичш рекомендацп [Текст] / Н. О. Марута, А. М. Бачери-ков, Т. М. Воробйова [та шш.] // Харшв.- 2007.-16 с.
8. Пат. 63708А Украша, МПК7 А 61 М 19/00. Споиб лГкування психотичних та непсихотичних психГчних розладГв [Текст] / П. В. Волошин, А. М. Бачериков, Л. Ф. Шестопалова; заявник i патен-товласник 1нститут неврологи, психГатрп та наркологи АМНУ.- № 2003065046; заявл. 02.06.03; опубл. 15.01.04, Бюл. № 1.
9. Пат. 75654 Украша, МПК7 А 61 N 5/067. Cto^ подолання резистентност в лжуванш ендогенних пси-
хотичних розладГв з сущидальною поведГнкою з застосуванням модифжовано'! кратоцеребрально'! гшотерми [Текст] / А. М. Бачериков, I. В. Лшський, Т. В. Ткаченко [та шш.]; заявник i патентовлас-ник ДУ «1нститут неврологи, психГатрп та наркологи НАМНУ».- № u 201206121; заявл. 21.05.2012; опубл. 10.12.2012, Бюл. № 23.
10. Hamilton, M. A rating scale for depression [Text] / M. Hamilton // J.of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry.- 1960.- № 23.- Р. 56-62.
11. Zung, WW. A self-rating depression scale [Text] / WW. Zung // Archives of General Psychiatry.- 1965.-№ 12.- P. 63-70.
12. Батаршев, А. В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике [Текст] / А. В. Батаршев // СПб.: Речь.- 2005.- С. 44-49.
13. Марута, Н. О. Дгагностика прихованих су!цидальних намгргв у хворих на психгчнг розлади: методичш рекомендацп [Текст] / Н. О. Марута, А. М. Бачериков, Т. В. Ткаченко [та шт.] // Харшв.-2011.-16 с.
14. Гублер, Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов [Текст] /Е.В. Гублер// М.: Медицина, 1978.- 294 с.
15. Лапач С. Н. Статистические методы в медико - биологических исследованиях с использованием Excel [Текст] / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич.- К.: Морион, 2000.- 320 с.
16. Пат. 4341 Украша, МПК7 А 61 К 31/00. ЛГтична сушш для проведення пбернацп та гшотерми [Текст] / П. В. Волошин, А. М. Бачериков, Т. В. Ткаченко; заявник i патентовласник 1нститут неврологи, психГатрп та наркологи АМНУ.- № 20040403105; заявл. 27.04.04; опубл. 17.01.05, Бюл. № 1.
ЛЕЧЕНИЕ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ С СУИЦИДАЛЬНЫМ ПОВЕДЕНИЕМ С ПРИМЕНЕНИЕМ МОДИФИЦИРОВАННОЙ КРАНИОЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ГИПОТЕРМИИ
Р. В. Лакинский
ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины»
Резюме. В статье изложен комбинированный способ лечения депрессивных состояний с суицидальным поведением с применением модифицированной краниоцеребральной гипотермии (со ступенчатыми изменениями температурного режима в течение сеанса). Полученные
данные свидетельствуют о клинически значимом преимуществе применения модифицированного варианта краниоцеребральной гипотермии, что потверждается результатами психодиагностического исследования и ускореным уменьшением интенсивности суицидальных мыслей, тревоги и ощущения страха.
Ключевые слова: краниоцеребральная гипотермия, суицидальное поведение, депрессивные расстройства, лечение.
TREATMENT OF THE DEPRESSIVE DISORDERS WITH SUICIDAL BEHAVIOUR BY MODIFIED CRANIOCEREBRAL HYPOTHERMIA
R. V. Lakynskyi
SI «Institute of neurology, psychiatry and narcology of NAMS of Ukraine»
Resume. The article informs about the method of treatment of depressions with a suicidality using by the modified craniocerebral hypothermia (with the step changes of temperature condition during a session). The data demonstrates clinically meaningful advantage of application of the method, according to results of psychodyagnostic investigation and decreasing of intensity of suicidal ideas, enxiety and fear.
Key words: ^an^e^tea! hypothermia, suicidal behaviour, depressed disorders, treatment.
УДК 159.9
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ КОНФЛИКТНОГО ПОВЕДЕНИЯ В СРЕДЕ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
Н. С. Ольшевская Крымский государственный медицинский университет имени С. И. Георгиевского
Резюме. Представлены результаты исследования индивидуально-психологических характеристик студентов медицинского университета. Выявлено их влияние на поведение в конфликтных ситуациях, типы агрессивных реакций, выбор стилей межличностных взаимоотношений.
Ключевые слова: конфликт, типы агрессии, стратегии поведения, стили межличностных взаимоотношений.
Социальные конфликты неизбежны в любом обществе, поскольку являются необходимым условием общественного развития. Усложнение социальной структуры, появление несовпадающих, а порой и взаимоисключающих интересов создают источники для потенциальных конфликтов. Вместе с тем в сложной социальной системе существуют механизмы успешного урегулирования и разрешения конфликтов. Поэтому проблема любого общества состоит в том, чтобы не допустить или максимально снизить негативные последствия конфликта, использовать его для позитивного решения возникших проблем [1-5]. В условиях развития профессионально-ориентированной системы учебно-воспитательной работы в медицинском ВУЗе, ее четкой направленности на квалификационные требования к выпускникам очевидной является необходимость учета педагогами высшей школы личностных особенностей студентов. Развертывание профессионально-ориентированной системы учебно-воспитательной работы в медицинском ВУЗе, ее четкая направленность на квалификационные требования к выпускникам, показывает, что эффективность обучения во многом зависит от меры учета педагогами высшей школы личностных особенностей студентов. В связи с этим особое значение представляет детальное изучение таких личностных особенностей как эмпатийность, личностная тревожность, конфликтность и агрессивность [6].
Конфликтное поведение является результатом внутренних и внешних противоречий между потребностью в самоутверждении и возможностью ее удовлетворения, самооценкой и оценкой группы, требованиями группы и собственными установками, то есть выступает
