CC BY
11
УДК 378.1
Тищенко В.М., доктор фшософи, @ професор кафедри 1стори Украши та eK0H0MÍ4H0i' Teopii' Львiвського нацiонального ушверситету ветеринарно1 медицини та бiотехнологiй iменi С.З.Гжицького
ЛЕКЦ1Я У ВИЩ1Й ШКОЛ1: Ц1Л1СН1СТЬ СТРУКТУРИ
Досвiдчений педагог знае, що заняття у вищому заклащ освiти збагачуе бiльшими знаннями не тому, що навчальна пара тривае майже твтори години (удвое бшьше, нiж шкiльний урок), а за рахунок високого теоретичного рiвня та майстерного викладу. Кожна хвилина вузiвськоl лекци працюе (або не працюе) на набуття знань та на вмшня цi знання використовувати у житп. Економiя часу i економiчнiсть мови лектора знаходяться у прямш залежностi, вони постiйно взаемодiють i будь-яке порушення ще1 взаемоди - вщчутний зрив наших намiрiв i зусиль.
Недостатню ефективнiсть навчально! роботи слщ усувати не збiльшенням обсягу аудиторних годин, а полшшенням !х якостi. Бажано бiльш ретельно добирати навчальний матерiал, старатися знайти споаб повiдомити студентам за вiдносно короткий термш особистих зустрiчей якомога бшьше знань, а для цього !х необхщно подавати в найбiльш компактнш формi. Тому навчальний матерiал слщ систематично переробляти: узагальнювати, замiнювати застарЫ данi бiльш сучасними. Виклад багатьох питань можна скоротити без шкоди для науковость Але лише у тому випадку, якщо студент, слухаючи лекцп, одночасно багато i охоче працюе з тдручниками, навчальними поабниками, монографiями, перiодичною лiтературою, - знання стають мiцними, i !х можна використати у подальшш практичнiй дiяльностi.
Закони невпинного руху керують розвитком усного навчання. Неможливо за власним бажанням перейти вщ одних смислових акцентiв до шших, до середини навчального матерiалу, ^норуючи його початок. Ми робимо (вдало чи не дуже) своер1дний монтаж свое! лекцп, використовуючи строгий тематичний контрапункт, регулюючи частоту нових думок, невщомого студентам матерiалу та ощнки його педагогом.
Методи i прийоми, що забезпечуватимуть цiльову установку академiчно лекцп, рiзноманiтнi. Ц1л1сн1сть структури - одна з найважливших для цього вимог. Вона досягаеться лише тод^ коли вс ланки лекци оргашчно зв'язанi мiж собою, коли вiрно дозуеться навчальний матерiал. Практика показуе, що на якють нашо1 роботи за кафедрою суттево впливають двi крайнощi: нестача матер1алу i перенасичешсть ним. Перша крайнiсть мiстить у to6í найбiльшу i зрозумiлу небезпеку. Кому хоч раз у житт довелося чекати ряивного закiнчення часу лекци (а кожна хвилина тодi здаеться безкiнечною) пiд насмiшливими поглядами студенев, нiколи не захоче повторення цих переживань.
Не так все просто i з перенасичешстю лекци. Абстрактно цю проблему
® Тищенко В.М., 2008
393
в^шити, мaбyть, не можта: 6araTO зaлежить вщ особливостi ayдитоpiï, вiд теми, вщ сaмого виклaдaчa. Обтяженiсть фaктичним мaтеpiaлом пiдштовxye до бaжaння весь його виклaсти, a знaчить, - до фiзичноï скоpомовки. У pезyльтaтi стyдентaм склaдно зосеpедитися нa вyзловиx питaнняx, rpyнтовно ïx пpодyмaти. Пеpенaсиченa, скоpомовнa лекцiя - все ж не втpaченa лекцiя, xочa й дaлеко не нaйкpaщa. I якщо тaкi 6удуть тpaплятися чaсто, зaгaльнa ефектившсть нaвчaння пaдaтиме.
Точне дозyвaння у пеpедaчi знaнь (не менше, aле й не бiльше необxiдного) - обов'язковa вимогa до пpофесiонaлa. Але це, як пpaвило, пpиxодить i3 досвiдом.
Вaжливе знaчення в ташш pоботi мae якчсний склад аудиторы. Якщо студенти пiдiбpaнi щiльною системою вступнж i пеpеxiдниx iспитiв, якщо сеpед ниx чимaло золотиx тa сpiбниx медaлiстiв, стyдентiв, в чшх домax e солiднi бiблiотеки, i до того ж чaстинa слyxaчiв побyвaлa 3a коpдоном, володie шоземними мовaми, комп'ютеpом, пpобye сво1' сили в поези тa пpозi, - одним словом, стaновить потужний молодiжний iнтелектyaльний коpпyс, - то лектоpy бaжaно вмiти, вpaxовyючи особливостi ayдитоpiï, вiльно пеpебyдовyвaтись нa xодy, не повтоpювaтись у змiстi тa фоpмi виклaдy. Бaгaто вyзiвськиx виклaдaчiв вмшть це pобити. ïx лекци - не меxaнiчнa кaлькa минyлоpiчного чи позaминyлоpiчного i т.д. кypсy, a вapiaнт, який пеpедбaчae постiйний пошук тa yдосконaлення. Виклaдaч не меxaнiчний пеpекaзyвaч, що pa3 i нaзaвжди зaсвоïв текст i виключив особисту yчaсть у пpоцесi твоpчостi.
В еио^ iнфоpмaцiйноï pеволюцiï нaвчaльний мaтеpiaл лекцiй тa пpaктичниx зaнять, може бути ефективним пеpш зa все тод^ коли вiн пов'язaний з aктyaльними потpебaми тиx, кого ми нaвчaeмо. Виклaдaцькa pоботa у дiaлектичномy взaeмозв'язкy з iншими джеpелaми iнфоpмaцiï зобов'язaнa бути конкурентноздатною. Ми не повинш боятися говоpити зi стyдентaми пpо сво1' сyмнiви щодо конкpетниx моментiв нaвчaльного мaтеpiaлy, пpищеплюючи 1'м тим сaмим нaвички кpитичного мислення.
Учительський пошук... Вiн зaвжди виклигае величезний iнтеpес. Студенти, слyxaючи Marëipa, iнодi зaтaмовyють подиx. А вш веде ïx сxодинкaми пiзнaння, вище й вище пiднiмaючи мaнливy nna^y знaнь, i плaнкy влaсного авторитету.
Особливють aвтоpитетy виклaдaчa в тому, що його не вдaeться домaгaтися штучними зaсобaми aбо з допомогою iншиx людей. Вiн досягaeться лише влaсним вмiнням, помноженим нa влaсний тpyд. Нixто не вiдкидae, звюно, впливу тaкого фaктоpa, як тауковий стyпiнь тa нayкове звaння. Студенти з повaгою стaвляться до пpофесоpiв, доцентiв. Але з яким нaстpоeм йдуть студенти нa кожну ташу лекцiю, визнaчaeться лише якiстю pоботи виклaдaчa в ayдитоpiï. Тaлaновитий лектоp, у свою чеpгy, вiдчyвae постшну внyтpiшню потpебy йти до сво!^ yчнiв, бaчити ïx вдячну pеaкцiю нa фaxовiсть Вчителя. А виклaдaч, у якого, нa жaль, мaло що е кpiм фоpмaльного вченого звaння, зapобляe вiд стyдентiв ще одне „звaння", нaзвy якого не xотiлося б вживaти у цьому текстi.
Що з пеpшого погляду xapaктеpизye всix обдapовaниx лектоpiв, незaлежно вiд особливостей пpедметa? Швидкa ощнга ayдитоpiï, вмiння визнaчити зaсоби для устшного пpоведення лекцiï. Зaпоpyкa yraixy,
394
повторимось, не лише у науковому ранз^ а й в самш людиш, в И професшних та особистих якостях. Ця аксюма визначае принципову позицш, зiйти з яко1 справжнiй викладач нiколи не погодиться.
Цицерон говорив, що через недостатнi здiбностi людини, через нестачу вщповщно1 школи, через небажання працювати над собою, - у навчальнш мовi анi розмаху, анi потуги бути не може.4 Значно пiзнiше один з найвщомших педагогiв дев'ятнадцятого столiття Адольф Дистервег, звертаючись до колег, неодноразово пщкреслював: постiйно займайся самоосвiтою - навт тодi, коли вже давно працюеш над освiтою iнших. Без самоудосконалення на шляху служiння iстинi й добру, - ти школи не будеш належати до числа тих, завдяки кому людство рухаеться уперед.5
Лектор будь-якого професiйного рiвня змушений вчитися постiйно. Наполеглива самоосвiта це наша звична, буденна i обов'язкова робота. Без ще1 роботи, без самовдосконалення виникнуть серйознi проблеми, оскшьки вiд якостi лекцiй у виршальнш мiрi залежить оцiнка викладача як фахiвця i як особистостi. Оцшка ця даеться студентами, колегами, керiвництвом навчального закладу. С, нарештi, i самооцшка. Про не! хотiлося б сказати окремо.
Кожна людина, мабуть, краще за iнших знае, як вона сьогодш себе почувае, i як вона виглядае. Навт щедрi комплiменти не повиннi вводити нас у таких випадках в оману. Не повинш на нас дуже дiяти i висловлювання, так би мовити, протилежного гатунку, якщо ми впевнеш в !х необ'ективностi.
Так, лише ми найбшьш точно знаемо, як ми сьогодш себе почуваемо, як ми виглядаемо i (продовжуемо думку), - що ми вмiемо робити краще, а що прше; що у нас вийшло добре, а що не виходить майже завжди.
Давно практикую ставити собi ощнки (по п'ятибальнiй системi) за прочитану лекцiю i за проведенi семшари. Цих оцiнок не бачить шхто, але допомагають вони вiдчутно. Багато !х назбиралося за роки вузiвськоl роботи... Все тут е - вщ "2" до "5". Яю домiнують? Мабуть, тут краще висловитися тим кшьком поколiнням студентiв, з якими i для яких мав честь i щастя працювати. Не знаю, що вони скажуть, але беззастережно прийму !х вердикт.
I ще про одне. Реакцiя студентсько! аудитора корегуе мову й поведшку викладача, примушуючи його нерiдко переробляти на ходу створюваний ним навчальний матерiал. Проте уникати проблем суб'ективного порядку не завжди удаеться.
В авiацil серед основних причин аваршних випадкiв називаються вiдмова технiки i т.з. "вщмова пшота". Наважимося ввести у дидактичний обiг термiн „вщмова лектора", щоб розглянути малодослiджений момент невдачi вузiвськоl пари.
Вiдмова лектора... Йдеться аж нiяк не про об'ективш рiзкi змiни у сташ здоров'я викладача за кафедрою: вщ цього бережи нас, Господи. И, маються на
4 Марк Туллий Цицерон. Чистота и ясность речи // Об ораторском искусстве. - Москва: Госполигиздат, 1963. - С. 54.
5 Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - Москва: Учпедгиз, 1956. - С. 136-203.
395
yBa3i серйозш професшш зриви, що pi3Hi за походженням, але найчастше е прорахунками щодо обсягу матерiалу та часу лекцп.
Як правило, таке трапляеться з недостатньо досвщчиними лекторами, хоча не гарантоваш вщ цього й вузiвськi "старожили". Уявимо ситуацiю: лектор (чомусь так сталося) достроково використав весь запланований на сьогоднi матерiал, глянув на годинник, а там ще!.. Фiзiологiчна реакцiя: пульс 120, кров у голову, руки й ноги стають малослухняними, в поглядi - розгубленiсть, нiяковiсть, вагання. У викладi настала тривожна пауза. Лектор зупинився, замовк, "вщмовив"...
Далi дуже важливою е реакцiя студентiв. Вщмова викладача за кафедрою може викликати наростаючий невдоволений (ще гiрше - недоброзичливий) шум аудитора, а може - напружено-здивовану тишу. Нашi вихованщ по-рiзному вiдреагують на лекторський провал, - все залежатиме в1д того, як довго у професшному план знають нас студенти, i як часто трапляеться з нами вищезгадане лихо. 1деальний варiант: знають давно, але це, що сталося зараз, -бачать уперше. Bri iншi варiанти - гiршi, i рiзняться лише силою негативного заряду, спрямованого проти нашо! професшно! безпорадностi.
Хоч один раз, але це траплялося майже з кожним iз викладачiв вищо! школи. Один раз. На бшьше ми просто не маемо права.
Працюючи у студентськш аудиторп, бажано володiти почуттям самоконтролю, здатшстю до об'ективно! оцiнки якостi i прогнозу результатiв свое! роботи. I якщо ми бачимо, що над лекщею нависае загроза невдачi (а може, - й провалу), то у вщповвд за це нам слщ вважати лише себе i шкого шшого. Однак, якою б вщчутною не була невдача, вона не повинна призвести до розгубленост та вщчаю. Негативний результат теж результат. У всякому разi - шформащя для роздумiв. I обов'язок вузiвського педагога - шукати оптимальш комунiкацiйнi шляхи, новi засоби для устшного досягнення навчально-виховних вершин.
Лiтература
Стаття е авторським матерiалом, частиною власно! концепци, з найбiльш повним висвiтленням яко! Шановнi Читачi можуть ознайомитись у монографiях: Тищенко В.М. У еолодтнях Логоса. - Льеге: Сполом, 2002. - 342 с.; Тищенко В.М. Викладач еищог школи: феномен професп. - Льеге: Сполом, 2006. - 398 с.; Тищенко В.М. Лакотчна Украта. - Льеге: Сполом, 2008. - 320 с.
Summary V. Tyshchenko
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
LECTURE IN HIGHER SCHOOL: CONTINUUM OF STRUCTURE
Communicative characteristic of educational lectures consists in specifically, that teacher and students are in a status of systematic mutual observation, interdiscipline.
Стаття надшшла до редакцИ 7.08.2008
396
