CC BY
27
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.728.2-089-77-053.9
ШИМОН В.М., ЛИТВАК В.В., ШЕРЕГ1Й А.А.
ДВНЗ «Ужгородський на^ональний унверситет», медичний факультет, кафедра загально!xipypni з курсами травматологи, оперативно!xipypni та судово! медицини
ЛШУВАННЯ ОСТЕОПОРОЗУ У ЛЮДЕЙ СТАРШОГО BiKY ПЮЛЯ ПЕРВИННОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Резюме. На сьогоднi одним '¡з найактуальншихпитань у травматологи i ортопеди е вдновлення функ^й руху в суглобах i опорност юн^вок. Лкування пеpеломiв шийки стегна, особливо у людей лтнього вику, вимагае додаткових витрат, як матеpiальниx, так i моральних. Питання юрурпчного лкування хворих лтнього вiкy в даний час не викликае дискусй. Звдси висновок: лкування пеpеломiв шийки стегна у хворих похилого вiкy — це ендопротезування. Воно ефективне й доступне для хворого, який у найкорош строки стае пра-цездатним.
Ключом слова: остеопороз, ендопротезування, реаблта^я.
Вступ
Протягом останшх десятилпъ Укра!на, як i бть-шють кра!н, шдтверджуе сумну статистику збтьшення питомо! ваги населення старших вшових груп, а вщпо-вщно, ризик i частота переломiв проксимального в!д-дiлу стегново! кiстки теж значно вищi. Пошкодження саме ще! зони в переважнш бiльшостi випадюв харак-теризуе травматизм у ще! групи людей [3]. Переломи дтянки проксимального вiддiлу стегна (31 вщповщно до АО) е найбтьш складними в планi лшування та пе-реносимостi пацiентами, а прогностично — малооб-надiйливими [1, 9]. Втрата юстково! маси у вертлюго-вiй дiлянцi стегново! юстки особами до 85 роюв може сягати 50 % у жшок i 35 % у чоловтв. Остеопороз як основна причина переломiв фiгуруе у близько 1 млн випадюв на рiк, серед них 250 000 переломiв стегна, 500 000 переломiв хребта, 125 000 переломiв зап'ястка та 125 000 шших переломiв [4, 5]. Рiзниця в частотi остеопоротичних переломiв у жшок i чоловiкiв пояс-нюеться бiльш прогресивною втратою юстково! маси у представниць слабко! статi та статистично довшою тривалютю життя жшок.
Найбтьш уразливими до остеопоротичних перело-мiв проксимального вiддiлу стегна люди стають у вiцi 80 роюв. Згiдно з даними американських учених, смерт-нiсть вiд перелому стегна в жшок шсля 50 роыв ста-новить 2,8 %, що дорiвнюе летальност вiд злоякiсних пухлин молочно! залози [5, 6]. Смертнють у пацiентiв пiсля остеопоротичних переломiв стегна впродовж 1 року збтьшуеться з вiком i становить приблизно 20 %, ще 13 % помирають наступного року. У пащентав, яю залишаються живими протягом 18 мюящв, смертнiсть така ж, як у тих, яю не мали переломiв [2, 7, 8]. Одним
iз найактуальнiших питань травматологи та ортопеди е втновлення функцiй ошрносл кiнцiвки i рухомостi в суглобах. Лшування переломiв шийки стегна, особливо в людей старшого вшу, потребуе додаткових затрат, як матер1альних, так i моральних. Традицiйне лiкування не завжди е ефективним у виршенш дано! проблеми, i постае нагальна необхiднiсть пошуку сучасних методiв лшування — це ендопротезування. На сьогодш най-бiльш широковживаним е тотальне ендопротезування кульшового суглоба.
Данi останшх дослщжень показують, що при переломах шийки стегна у хворих старшого вшу мае проводитися лише хiрургiчне лшування, тобто ендопротезування, тодi як проблема нестабшьносп компоненпв ендопротезу в остеопоротичнш юст-щ продовжуе бути гострою для вчених та лiкарiв-практикiв. Одним iз факторiв ризику, який збiльшуе втрату юстково! тканини, е вiк хворого, тяжка супут-ня патологiя, метаболiчнi захворювання юстково! тканини, а також порушення методики хiрургiчного втручання та ведення хворого в шсляоперацшному перюдь
Застосування фармацевтичних препаратiв е одшею з умов вирiшення проблеми остеопорозу, вони сприя-ють вiдновленню юстково! маси.
Мета дослщження: з'ясування ефективност вико-ристання препарату бiвалос як препарату комплексно! профилактики остеопорозу у хворих похилого вшу шсля ендопротезування кульшового суглоба.
© Шимон В.М., Литвак В.В., Шерегш А.А., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Матер1али та методи досл1дження
За перiод 2008—2013 роыв у вiддiленнi ортопеди ЗОКЛ iм. А. Новака було пролшовано 52 хворих похи-лого вiку (понад 60 роыв) з переломами шийки стегна. Хворi були нами розподiленi на деклька груп. Хворих, у яких травми були при падшш з висоти (дерева, даху), було 12; у 20 — при ДТП; травми при падшш на землю з висоти власного росту в зимовий перюд — у 15 хворих. Шсля незрощення (несправжнш суглоб) було нами пролшовано 5 пащентав. Через 1,5 року шсля прове-деного л^вання чггко прослiдковувався асептичний некроз голiвки стегново! кустки. Середнш вiк хворих становив 63—73 роки.
Ми провели анатз надходження хворих у клшшу ортопеди: у першу добу було госштатзовано 32 трав-мованих, до 10 днiв — 11, через мюяць вiд настання травми — 4 травмованих, 2 хворих були переведеш до нас уже через 3 мюяш, 3 травмованих iз несправжшм суглобом — шсля 1,5 року лшування в районних лшар-нях (травматологiчних вщдтеннях).
При зборi анамнезу звертали увагу на таы момен-ти, як мехашзм травми, тривалiсть часу до звернення в медичний заклад, обсяг надано! медично! допомоги. Протягом перших двох дiб пiсля травми в клшшу було госпiталiзовано 38 хворих, тодi як у 2 пащентав травма в анамнезi була 8 мюящв тому, а в 1 хворого час вщ травми становив рш.
Первинне ендопротезування кульшового суглоба пiсля перелому та несправжшх суглобiв шийки стегново! ыстки виконано 41 хворому. Середнiй вш хворих становить 70 рокiв, у бтьшосп травма була незначна. В 11 хворих травма сталася при сходженш по сходах i вивиху нижньо! кiнцiвки, у 20 хворих — при ковзанш по сшгу та падiннi, у 7 пащентав травма вiдбулася при вставаннi з лiжка, 3 хворих не змогли пригадати, за яких умов виник перелом.
За цей перюд було проведено х^рурпчне втручання у 38 пащентав, iншi хворi були на скелетному витягу, шсля якого через деякий перюд зрощень не настало i було проведено первинне ендопротезування.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Анaлiзуючи данi лiтератури та власних дослщжень, доходимо висновку, що однополюсш протези покaзaнi хворим похилого вшу старше 70 роыв iз вираженою су-путньою пaтологiею.
У 38 хворих старшого вшу з ушкодженням шийки стегново! ыстки в плаш консервативно! корекцп за-стосовували препарат бiвaлос (стронцiю ранелат) по 2 г на добу. Призначення бiвaлосу починалося вщра-зу пiсля ендопротезування i тривало протягом трьох мюящв. При лiкувaннi неспрaвжнiх суглобiв шийки стегна хворим крiм бiвaлосу також призначали ос-теогенон. Остеогенон починали призначати за 3 мь сяш до ендопротезування, а пiсля ендопротезування протягом 1,5 мюяця призначали по 2 табл. 3 рази на день, а поим по 1 табл. 3 рази на день протягом 1-го мюяця.
За умови добро! реабштащ! хворим у тсляопера-цшному перiодi було призначено вщповщне л^вання: масаж, ЛФК, фiтотерaпiя. ЛФК проводилася разом з палатними лшарями та лiкaрем-реaбiлiтологом у першi 2—3 тижш дозовано, без зайвих навантажень, а з 3-4-го тижня навантаження поступово збтьшували. За цей перюд вiдмiчaлося вiдновлення м'язiв оперовано! ын-цiвки та вiдновлення координаци рухiв у кiнцiвцi.
Вiдновнa терaпiя в стaцiонaрi була розрахована на 4 тижш, у подальшому реaбiлiтaцiйне л^вання про-водилося амбулаторно за розробленою нами схемою, iндивiдуaльно для кожного хворого. Контроль проводили один раз на мюяць протягом 6 мюящв, а шсля цього — 1 раз на 3 мюящ.
Ми ощнювали щтьнють ыстково! структури за до-помогою денситометра, а також ктшчно та рентгено-лопчно, у деяких хворих проведено комп'ютерну томо-грaфiю, а також враховували стан хворого.
Клiнiчнi прояви ефективносп нашо! терапГ! у 32 хворих були виявлеш на 4-му тижш шсля лшування бi-валосом та остеогеноном. Це проявлялося покращен-ням стану хворого, зменшенням болю, нормaлiзaцiею сну та активнютю хворого. Треба вщзначити, що у 38 хворих до хiрургiчного лiкувaння були скарги на бол^ як1 пiсля х^рурпчного лiкувaння зменшилися.
На комп'ютернiй томографи у 15 хворих було ви-явлено зменшення кiстково! тканини бтя нiжки ендо-протезу.
Вiдмiчaемо, що у 3 хворих була реакщя на остеогенон, що проявилася висипами на шырних покривах, нудотою, i в 1 хворого була блювота, в одного пaцiен-та була погана переносимють препaрaтiв i заниження дози не дало ефекту, препарат було вщмшено.
Висновки
Хочемо вщмгтити, що оптимальним методом лiку-вання переломiв шийки стегна у хворих похилого вшу е ендопротезування, яке е ефективним i доступним для пащента. Метод дозволяе досягнути раннього повер-нення до прaцездaтностi.
Даш, що ми отримали при х^рурпчному та реaбiлi-тaцiйному лiкувaннi хворих похилого вшу з викорис-танням препарапв бiвaлос та остеогенон, свщчать, що цi препарати доцiльно застосовувати як профилактику нестaбiльностi компонентiв ендопротезу в тсляопера-цiйному перiодi.
Хiрургiчне втручання, а особливо з цементним крь пленням, необхiдно розглядати як важливий фактор у лiкувaннi остеопорозу.
Список л1тератури
1. Анкин Л.М., Анкин М.Л. Практическая травматология. Европейские стандарты диагностики и лечения — М.: Книга-плюс, 2002. — 480с.
2. Гайко Г.В., Кукурудза Л.П., Торчинський В.П., Шд-гаецький В.М., Сулима О.М., Осадчук Т.1. Ендопротезування кульшового суглоба у хворих похилого вшу при переломах проксимального вiддiлу стегновоI шстки // Тотальне i ревтйне ендопротезування великих сугло-
112
Травма, ISSN 1608-1706
Том 14, №4 • 2013
6ie: Мат-ли Наук.-практ. конф. з мiжнар. участю. — Кшв — Львiв, 2003. — С. 11-15.
3. Герцен T.I., Проник A.I, Остапчук М.П., Малавi AMip. Тpавматологiя лтнього вку.— Кшв: Сталь, 2003. — 170 с.
4. Травматология и ортопедия. Руководство для врачей в 3 томах. Т. 2/ Под ред. Ю.Г. Шапошникова. — М.: Медицина, 1997. — 592 с.
5. Поворознюк В.В., Нейко 6.М., Головач 1.Ю. Глюко-кортикоИд-шдукований остеопороз. — Кшв: ТМК, 2000. — 208 с.
6. Berend K.R., Hanna J., Smith T.M., Mallory T.H., Lom-bardi A.V. Acute hip arthroplasty for the treatment of intertrochanteric fractures in the elderly // Journal Surgery and Orthopedy Adv. — 2005 Winter. — 14(4). — 185-9.
7. Haidukewych G.J., Berry D.J. Hip arthroplasty for salvage offailed treatment of intertrochanteric hip fractures// Jour-
Шимон В.М., Литвак В.В., Шерегий А.А. ГУВЗ «Ужгородский национальный университет», медицинский факультет, кафедра общей хирургии с курсами травматологии, оперативной хирургии и судебной медицины
ЛЕЧЕНИЕ ОСТЕОПОРОЗА У ЛЮДЕЙ СТАРШЕГО ВОЗРАСТА ПОСЛЕ ПЕРВИЧНОГО ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА
Резюме. На сегодняшний день одним из самых актуальных вопросов в травматологии и ортопедии является восстановление функций движения в суставах и опорности конечности. Лечение переломов шейки бедра, особенно у людей пожилого возраста, требует дополнительных затрат, как материальных, так и моральных. Вопрос хирургического лечения больных пожилого возраста в данный период не вызывает дискуссий. Отсюда вывод: лечение переломов шейки бедра у больных пожилого возраста — это эндопротезирование. Оно эффективно и доступно для больного, который в кратчайшие сроки становится трудоспособным.
Ключевые слова: остеопороз, эндопротезирование, реабилитация.
nal of Bone and Joint Surgery America. — 2003 May. — 85-A(5). — 899-904.
8. Haentjens P., Casteleyn P.P., Opdecam P. Primary bipolar arthroplasty or total hip arthroplasty for the treatment of unstable intertrochanteric and subtrochanteric fractures in elderly patients //Acta Orthopedic. Belgium. — 1994. — 60 — Suppl. 1. — 124-8.
9. Haentjens P., Casteleyn P.P., De BoeckH, HandelbergF, Opdecam P. Treatment of unstable intertrochanteric and subtrochanteric fractures in elderly patients. Primary bipolar arthroplasty compared with internal fixation // Journal of Bone and Joint Surgery America. — 1989 Sep. — 71(8). — 1214-25.
10. White B.L., Fisher W.D., Laurin C.A. Rate of mortality for elderly patients after fracture ofthe hip in the 1980's// Journal of Bone and Joint Surgery. — 1987. — 69A. — P. 241-248.
OmpuMaHO 07.07.13 □
Shimon V.M., Lytvak V. V., SheregiyA.A. Higher State Educational Institution «Uzhgorod National University», Medical Faculty, Department of General Surgery with the Courses of Traumatology, Operative Surgery and Forensic Medicine, Uzhgorod, Ukraine
TREATMENT OF OSTEOPOROSIS IN ELDERLY PEOPLE
AFTER PRIMARY HIP REPLACEMENT
Summary. Today, one of the most pressing issues in traumatology and orthopedics is restoration of the functions of motion in the joints and the supporting of the limb. Treatment of femoral neck fractures, especially in the elderly, require additional costs, both material and moral. Questions of surgical treatment of elderly patients now does not cause debate. Hence the conclusion: the treatment of hip fractures in elderly patients — is joint replacement. It is effective and available to the patient, who is able to work as soon as possible.
Key words: osteoporosis, endoprosthesis replacement, rehabilitation.
