CC BY
43вальної активності дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності:
- необхідність розвитку мотиваційної сфери дитини;
- збагачення знань про навколишнє довкілля;
- розвиток пізнавальних процесів та пізнавальних умінь;
- формування контрольно-оцінних умінь на основі аналізу проміжних і кінцевого результату;
- створення розвивального ігрового середовища;
- компетентність вихователя щодо формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в інтелектуальних іграх.
Отже, викладене дозволяє зробити таке узагальнення: пізнавальна активність особистості, незалежно від її вікових особливостей, є складним системним утворенням. По суті вона є якісною характеристикою пізнавальної діяльності, структура якої охоплює такі компоненти: мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний. Модель формування пізнавальної активності особистості відображає багатокомпонентну структуру діяльності дітей та діяльність педагога, спрямовану на активізацію кожного з компонентів пізнавальної діяльності того, хто навчається. Відтак, вона є бінарною, двоскладовою.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем моделювання процесу формування пізнавальної активності особистості.
Література
1. Альбуханова-Славська А.К. Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. - 320с.
2. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М.: Изд-во АПН РСФСР. - 1957. - 517с.
3. Гончаренко С. У Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. - К.: АПН України, 1995. -45с.
4. Гончаренко С. У Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376с.
5. Кудикіна Н.В. Методологія наукових досліджень : стисло й доступно для початківців: навчально-метод. посібник. -К.: КМПУ, 2004. - 48с.
6. Кудикіна Н.В. Теоретичні засади формування пізнавальної самостійності студентів //Педагогічна освіта. Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць.
- № 4. - /редкол. Бех І.Д., Бєлкіна Е.В., Н.М. Бібік та ін. -К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка - 2005. - С. 21-26.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - Изд. 2-е. - М .: Политиздат. - 1977. - 575с.
8. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: Навч. посіб. /С.УГончаренко, П.М.Олійник, В.К.Федор-ченко та ін.; За ред. С.У Гончаренка, П.М.Олійника. - К.: Вища школа, 2003. - 323с.
9. Новиков А.М. Научно-експериментальная работа в образовательном учреждении. - 2-е изд. - М.: Наука. - 1998. -134с.
10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М.: Учпедгиз. - 1946. - 704с.
11. Сидоренко В.П., Дмитренко П .В. Основи наукових досліджень. - К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. - 259с.
12. Ельконін Д.Б. Психология игры. - М.: Педагогіка. - 1978.
- 304с.
Надійшла до редакції 21.08.2007р.
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - НОВА ФОРМА РЕАБІЛІТАЦІЇ В ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Курок О. І., Шовкопляс О.М. Глухівський державний педагогічний університет
Анотація. В статті розглядаються окремі аспекти застосування ЛФК в практиці дитячих садків, як однієї з форм реабілітації дітей дошкільного віку, та обґрунтовується доцільність впровадження фізреабілітаційної підготовки в практику дошкільних відділень педагогічних училищ. Впровадження фізреабілітаційної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів дасть змогу збільшити рівень компетентності майбутніх вихователів з питань оздоровлення дошкільнят; більш кваліфіковано організовувати фізкультурно - оздоровчі заходи в режимі дня дошкільного закладу.
Ключові слова оздоровлення дітей, професійна підготовка, фізичні вправи, механізми і своєчасність дії. Аннотация. Курок А.И., Шовкопляс О.Н. Лечебная физическая культура - новая форма реабилитации в детских дошкольных учреждениях. В статье рассматриваются отдельные аспекты применения ЛФК в практике детских садиков, как одной из форм реабилитации детей дошкольного возраста, и обосновывается целесообразность внедрения физреабилитационной подготовки в практику дошкольных отделений педагогических училищ. Внедрение физреабилитационной подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений даст возможность повысить уровень компетентности будущих воспитателей по вопросам оздоровления дошкольников; более квалифицированно организовывать физкультурно-оздоровительные мероприятия в режиме дня дошкольного учреждения.
Ключевые слова оздоровления детей, профессиональная подготовка, физические упражнения, механизмы и своевременность действия.
Annotation. Kurok O.I., Shovplyas O.M. Medical Physical Training as a new form of rehabilitation at preschools. The separate aspects of Medical Physical Training’s application in the practice of preschools as one of the forms of preschool’s rehabilitation are defined in the article and expedience of introduction of physical rehabilitation’s preparation in the practice of preschool separations of pedagogical schools is grounded. Introduction of rehabilitation preparation of the future tutors of preschool establishments will enable to raise a level of competence of the future tutors on questions of improvement of preschool children; more is qualified to organize sports improving actions in a mode of day of preschool establishment. Keywords: professional preparation, physical exercises, mechanisms and timeliness of action.
Вступ.
Фізична реабілітація - це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою. ЇЇ засобами є лікувальна фізкультура (ЛФК), лікувальний масаж, фізіотерапія, механотерапія, працетерапія [5,6,7].
Лікувальна фізична культура є методом лікування, що використовує засоби і принципи фізичної культури для лікування захворювань і порушень, попередження їх загострень і ускладнень, відновлення здоров’я і працездатності [5,6].
ЛФК використовується в режимі дня дошкільного закладу, проявляючись у таких формах: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки під час проведення навчаль-
них занять, фізкультурні паузи у перерві між малорухомими заняттями [1,10]. Вони є обов’язковими і мають на меті сприяти зміцненню здоров’я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.
Лікувальна фізична культура в дошкільній установі може також виступати, як нова форма реабілітації дітей 1,5-7 років, що мають різні патологічні
і передпатологічні стани.
На підтримку цього твердження можна говорити про те, що необхідність впровадження ЛФК у практику дошкільних закладів обумовлена великою кількістю різноманітних причин. Серед головних можна виділити наступні: різке погіршення якості здоров’я новонароджених і, як наслідок, -дітей дошкільного віку; погіршення екологічної ситуації, що викликало зниження імунобіологічної реакції дітей. Разом з глобальними соціальними проблемами, що впливають на здоров’ я дитини, можна зазначити і окремі, до яких відноситься підвищена професійна зайнятість батьків, обмеженість вільного часу, чіткий режим роботи поліклінік і кабінетів ЛФК, часом віддаленість їх від місця проживання і очікування в черзі не сприяють зменшенню кількості дітей, що потребують немедикаментозної терапії.
Вже сьогодні вчені та практики звертають у вагу на дошкільні установи, де дитина має раціональний режим, матеріально-технічні умови, необхідні для нівелювання негативних наслідків і своєчасного поліпшення якості здоров’я:
- Вільчковський Е.С - зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку шляхом удосконалення підготовки фахівців дошкільної освіти [1];
- Сєдих Н.В. - вдосконалення системи профілактичних заходів в дошкільному заклад [8];
- Чернишенко - профілактика патологічних станів засобами фізичного виховання [11];
- Фролов В.Г. - загартування дітей дошкільного віку в умовах дошкільного закладу [10];
- Н. Лисенко - використання нестандартного обладнання на заняттях ЛФК [4] та інші.
Своєчасність проведення, дозування різних засобів і методів ЛФК можна віднести до найбільш значущих чинників її впровадження в роботу дошкільних закладів.
ЛФК дозволяє отримувати реабілітаційний ефект при різних захворюваннях. У дошкільних закладах лікувальна фізкультура може бути призначена всім дітям, що мають постійні або тимчасові відхилення в стані здоров’я [3].
Робота виконана за планом НДР Глухівсь-кого державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета полягає у визначенні місця ЛФК у діяльності дошкільного закладу та доцільність впровадження фізреабілітаційної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів.
Результати дослідження.
Протипоказання можуть носити лише тимчасовий характер. До них можна віднести загальне
нездужання, високу температуру [2].
Загальними завданнями ЛФК є наступні:
- загальнозміцнююча дія на організм дитини;
- своєчасна корекція наявного патологічного і передпатологічного стану;
- формування і закріплення навичок правильної постави;
- підвищення неспецифічної реакції організму (підвищення мобілізаційних, адаптаційних сил).
Цілюща дія ЛФК на організм здійснюється шляхом взаємодії нервової і гуморальної систем, моторно-вісцеральними рефлексами. ЛФК покращує порушені хворобою функції, прискорює процеси відновлення, зменшує несприятливі наслідки вимушеної гіпокінезії. Фізичні вправи надають різноманітну дію залежно від їх підбору, методики виконання і ступеня навантаження.
Розрізняють чотири основні механізми лікувальної дії фізичних вправ: тонізуюча, трофічна ОторИе - живлення) дія, формування компенсацій і нормалізація функції (В.К. Добровольський, 1970). Ці механізми достатньо детально описані в спеціальній літературі. Ми лише коротко зупинимося на кожному з них.
Механізм тонізуючого впливу. Після перенесеної хвороби в ЦНС дитини спостерігається перевага процесів гальмування, це викликано з од -ного боку хворобою, а з іншого - вимушеним зниженням рухової активності. Гальмуються функції всіх систем організму. Застосування спеціальних і загальнорозвиваючих вправ сприяє врівноваженню процесів збудження і гальмування. На цьому фоні поліпшується обмін речовин, покращується функція зовнішнього дихання і кровообігу, активізуються захисні реакції організму Підвищується психоемоційний стан дитини, поліпшується настрій, підсилюючи дію фізичних вправ. Таким чином виявляється загальнотонізуюча дія на весь організм дитини в цілому і на певні органи і системи. Так, дихальні вправи покращують бронхолегеневу прохідність і вентиляцію легенів, а вправи для м’язів черевного пресу нормалізують перистальтику кишечнику.
Трофічна дія фізичних вправ. Під впливом захворювання погіршуються обмін речовин, кровообіг, дихання. Фізичні вправи сприяють покращенню трофіки внутрішніх органів та тканин, затримують розвиток атрофії м’язів і тугорухливості в суглобах. М’язова діяльність стимулює обмінні, окисно-відновні та регенеративні процеси в організмі. У працюючому м’ язі відбувається розширення та збільшення кількості функціонуючих капілярів, посилюється приплив насиченої киснем артеріальної крові та відтік венозної, підвищується швидкість кровотоку, покращується лімфообіг.
Механізм формування компенсацій. Даний механізм виявляється в розвитку тимчасових або постійних заміщень порушених функцій. Фізичні вправи сприяють прискоренню формування компенсацій. Так, при порушеннях дихальної системи з’яв-
ляються ядуха, тахікардія. Під дією фізичних вправ зміцнюється дихальна мускулатура, збільшується рухливість діафрагми, ребер і як наслідок закріплюються навички глибокого і рідкісного дихання.
Механізм нормалізації функції. Після клінічного одужання дитині потрібний ще певний час для відновлення постраждалої функції організму. Правильно підібрані і точно дозовані фізичні вправи в цей період дозволяють нормалізувати діяльність основних систем організму: дихальної, серцево-судинної і нервової, створюють умови для їх оптимального функціонування. От чому так важливо почати заняття лікувальною фізкультурою в перші ж дні після повернення дитини в садок. Ефект від таких занять буде значно більший, ніж у випадку, якщо вони почнуться пізніше.
Лікувальна дія фізичних вправ різноманітна і виявляється комплексно.
Реабілітація дітей після перенесених хвороб і профілактика різних захворювань в умовах дошкільного закладу переважно відповідають III етапу загальної системи реабілітації - поліклінічному (I - стаціонарний, II - санаторний). ЛФК на цьому етапі направлена на повне відновлення послаблених хворобою функцій, усунення наслідків гіпокінезії. З цією метою доцільно використовувати увесь арсенал засобів ЛФК в широкому діапазоні.
Фізичні вправи - головний засіб ЛФК. Розрізняють безліч класифікацій фізичних вправ за анатомічною ознакою, за ступенем активності, за характером рухових дій і т.д. У дошкільній практиці застосування ЛФК найбільш поширені гімнастичні вправи з предметами і без предметів, гри.
Для посилення дії фізичних вправ на заняттях лікувальною гімнастикою можуть використовуватися елементи масажу і самомасажу.
У багатьох дошкільних закладах практикуються майже всі форми ЛФК: ранкова гігієнічна гімнастика, заняття лікувальною гімнастикою, самостійні заняття (під контролем вихователів або батьків), прогулянки, оздоровчий біг, ігрові заняття [1,3,10,11].
Рекомендуються різні способи проведення занять з дошкільниками: індивідуальний, малогру-повий і груповий. При важких патологіях переважають індивідуальний і малогруповий способи проведення процедур лікувальної гімнастики [2,3,1].
Проводячи заняття з дітьми старших і підготовчих груп, слід враховувати основні дидактичні принципи усвідомлення: активності, наочності, доступності і систематичності, послідовності [9].
Слід звертати увагу на дозування навантажень: воно повинно бути адекватним стану дитини і його психомоторному розвитку [5]. Основними критеріями дозування є підбір фізичних вправ, кількість повторень, щільність навантаження впродовж заняття, вихідні положення при виконанні вправ, темп [1].
Розрізняють три види навантаження: велике, середнє і мале (за проф. В.О. Епіфановим). При великому навантаженні використовуються всі
фізичні вправи, без обмежень. При середньому навантаженні виключаються біг, стрибки, складноко-ординаційні вправи. При малому навантаженні перевага віддається елементарним вправам для верхніх і нижніх кінцівок у поєднанні з дихальними вправами. При проведенні занять лікувальною гімнастикою в дитячому дошкільному закладі доцільніше використовувати середні навантаження.
Курс ЛФК поділяється на три періоди: початковий, основний і завершальний. Тривалість профілактичного або лікувального курсу складає 1,5-
2 місяці. У рік дитина повинна пройти мінімум два курси лікування. Діти з важкими формами захворювань можуть займатися без перерви. При неможливості щоденних занять доцільні три заняття на тиждень: щопонеділка, середи та п’ятниці. Тривалість заняття лікувальною гімнастикою для дітей з більшістю нозологічних форм складає 20-25 хв., з неврологічною патологією і після травм - до 30-35 хв. [6,7].
Дані наукових досліджень та статистичні дані свідчать про досить високий рівень розповсюдження захворюваності серед дітей дошкільного віку. Найбільш поширеними є : порушення постави, плоскостопість, бронхолегеневі патології, залишкові явища вроджених патологій, загроза міопії (особливо в підготовчих групах) [12,8].
Зважаючи на високий рівень захворюваності дітей дошкільного віку, розповсюдженості зазначених патологій, не виникає сумніву щодо доцільності впровадження фізреабілітаційних заходів у практику дошкільного закладу. Але у штатний розклад дошкільної установи загального типу не входить фахівець з фізичної реабілітації. Враховуючи актуальність даної проблеми виходом із ситуації, що склалася, на наш погляд, може бути вдосконалення підготовки фахівців з дошкільного виховання. Цього можна досягти за рахунок насичення варіативної частини навчальних програм дошкільних відділень.
Виходячи з цього міркування нами на базі Кременчуцького педагогічного училища та Глухівсь-кого педагогічного університету був розроблений та впроваджений у навчальний процес експериментальний курс «Основи превентивної реабілітації дітей дошкільного віку» на факультетах дошкільного виховання. Розрахований на 54 год. Курс містив 18 год. лекційних занять, 18 год. - практичних та 18 год. були винесені на самостійне опрацювання. Велика увага, при розробці курсу, приділялася питанням ЛФК, як одному з головних засобів фізичної реабілітації, ефективному методу лікування різноманітних патологій та одному з найбільш ефективних чинників формування здоров’я.
Висновки.
Впровадження фізреабілітаційної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів дасть змогу:
- збільшити рівень компетентності майбутніх вихователів з питань оздоровлення дошкільнят;
- більш кваліфіковано організовувати фізкультур-
но - оздоровчі заходи в режимі дня дошкільного закладу, зокрема ЛФК;
Своєчасне та кваліфіковане застосування програми фізичної реабілітації дітей в дошкільних установах дозволить позитивно впливати на якість здоров’я дітей.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем реабілітації в дитячих дошкільних закладах.
Література
1. Вільчковський Е.С. , Курок О.І. Теорія і методики фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч посіб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 428 с.
2. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина : Учеб. для студентов мед. вузов: Рек. Упр. науч. и образоват. мед. учреждений М-ва здравоохранения РФ / Епифанов Виталий Александрович. - М.: Медицина. - 1999. - 304 с.
3. Замановский Ю.Ф. Здоровый дошкольник - // Дошкольное воспитание. 1995.№ 5 с. 11-17.
4. Лисенко Н., Безгіна В. Нестандартне обладнання на заняттях з лікувальної фізкультури. // Дошкільне виховання, 2005, №6. - С. 24-25.
5. Мурза В.П. Психолого-фізична реабілітація. Підручник.
- К.: «Олан», 2005. - 608с.
6. Мухін В.М. Фізична реабілітація. Вид. друге, пер. і доповнене. К.: «Олімп. Література», 2005. - 471с.
7. Попов С.Н. Физическая реабилитация. Учебник для академий и институтов физической культуры. - Ростов Н/Д. «Феникс», 1999. - 608с.
8. Сєдих Н.В. Функциональное сосотояние дошкольников Волгограда. // Вестник СамГУ - Естественнонаучная серия. 2004, №2 (32). - С. 168 - 175.
9. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. - К.: «Академвидав», 2005.
- 560с.
10. Фролов В.Г. Физкультурные занятия на воздухе с детьми дошкольнолго возраста. - М., 1983.
11. Чернишенко Ю,К. Научно-педагогические основания инновационных направлений в системе физического воспитания детей дошкольного возраста. Дис. док. пед. наук. Краснодар 1998г.
12. http://www.ukrstat. gov.ua/
Надійшла до редакції 30.08.2007р.
ЗДОРОВОТВОРНІ ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ РУДОЛЬФА ШТАЙНЕРА
Лукашенко О. М.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Анотація. Висвітлено провідні ідеї Р.Штайнера щодо збереження й зміцнення здоров’я учнів, які базуються на концепції салютогенезу (походження здоров’я людини), передбачають реалізацію пріоритетів свободи людини та людинознавства в навчально-виховному процесі, вимагають дотримання принципів цілісності педагогічного процесу й особистісно-орієнтованої спрямованості формування індивідуальності школяра. Ключові слова. Р.Штайнер, здоров’ятворення, салюге-нез, вільний розвиток, людинознавство.
Аннотация. Лукашенко О.Н. Здоровьесозидающие педагогические идеи Рудольфа Штайнера. Раскрыто ведущие идеи Р.Штайнера о сохранении и укреплении здоровья учащихся, которые основываются на концепции салютогенезиса (происхождения здоровья), предполагают реализацию приоритетов свободы человека и человековедения при обучении и воспитании, требуют соблюдения принципов целостности педагогического
процесса и личностно-ориентированной направленности формирования индивидуальности школьника. Ключевые слова. Р.Штайнер, здоровьесозидание, салю-тогенезис, свободное развитие, человековедение. Annotation. Lukashenko O.M. Rudolf Steiner’s health-forming pedagogical ideas. Rudolf Steiner’s main ideas of preservation and strengthening of pupils’ health are revealed. These ideas are based on the conception of the origin of health, and they provide for realization of priorities of human’s freedom and human study while learning and educating, and they demand observance of the principles of integrated pedagogical process and personal-oriented direction of forming of pupil’s individuality.
Key words: R.Steiner, health-forming, the origin if health, free development, human study.
Вступ.
Сьогодні проблеми здоров’я людини викликають зацікавленість широкого кола вчених і практиків - філософів, культурологів, соціологів, медиків, психологів. Вочевидь, що осторонь від цих питань не може знаходитися педагогічна наука і шкільна практика, пріоритетним завданням і результатом шкільної освіти є здоровий духовний, соціальний, психічний, фізичний розвиток особистості (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті).
Практична реалізація завдання формування здоров’я учнів через освіту передбачає історико-пе-дагогічний аналіз, осмислення й упровадження досвіду організації здоров’язберігаючого педагогічного процесу. Одним з яскравих прикладів діяльності навчальних закладів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я учнів, є вальдорфська школа, основоположником якої є Рудольф Штайнер, видатний європейський мислитель, учений, соціолог, психолог, педагог, засновник духовно-наукового людинознавства - антропософії.
Аналіз психолого-педагогічних джерел (В.Загвоздкін, О.Іонова, О.Омельченко, А.Пінський та ін.) [1-6] дозволяє зробити висновок про те, що питання формування здоров’я зростаючого покоління у творчості Р.Штайнера досліджуються у сучасній педагогіці. Однак ці питання вивчено недостатньо, зокрема, у науковій літературі не отримали системного висвітлення людинознавчі засади розвитку здорової дитини, розроблені Р.Штайнером.
Робота виконана відповідно до планів НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Метою роботи є систематизація теоретичних ідей Р. Штайнера щодо здорового розвитку учнів у процесі навчання.
Результати дослідження.
У процесі наукового пошуку встановлено, що особливу увагу Р. Штайнер звертав на необхідність побудови навчально-виховного процесу, основою якого має бути концепція салютогенезу (від. лат. salus - здоров’я і genesis - творення, походження). Наріжним каменем цієї концепції є питання про те, чи не є більш важливим з’ясувати, яким чином організм людини може залишатися у здоровому
