CC BY
51техніки виконання штрафного кидка.
Література
1. Бабаханян А. Капризы футбольного мяча // Спортивные игры. - № 5. - 1973. - С. 10-11.
2. Корягин В.М. Подготовка юных баскетболистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ. - 2002. - №25.
- С. 75 - 82.
3. Коузи Б., Пауэр Ф. Баскетбол: концепции и анализ: Пер. с англ. - М.: Физкультура и спорт, 1975. - 272 с.
4. Кудімов В.М. Дослідження форми і параметрів траєкторії польоту м’яча при кидках у баскетболі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ. - 2003. - № 9. - С. 52-58.
5. Линдеберг Ф. Баскетбол: игра и обучение: Пер. с англ. -М.: Физкультура и спорт, 1971. - 280 с.
6. Притыкин В.Н., Лесуков В.А., Гераськин А.А., Родионов А.В. Определение оптимальных траекторий полета мяча и характеристик цели в баскетболе при бросках по кольцу со средних и дальних дистанций // Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 10. - С. 48-54.
7. Спортивные игры. Техника, тактика, методика обучения: Учебник для студентов пед. вузов / Железняк Ю.Д., Порт-нов Ю.М. - М.: Academia, 2002. - 520 с.
8. Спортивні ігри: Підручник для вузів / А.В.Івойлов, В.А.-Титар, С.Ю.Балбенко та ін. / За ред. А.В.Івойлова, В.А.-Титаря. - Харків: Основа, 1993. - 216 с.
9. Сутула В.А., Ян Цзинь Тянь Научное издание: Биомеханика прыжка в длину. - Харьков: Шуст А.И. - 2002. - 108 с.
10. Факторы, определяющие эффективность бросков с дистанции в баскетболе у школьников старшего возраста / Портнов Ю.М., Данилов В.А., Бутузова Л.Л. и др. // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. -2002. - № 3. - С.22-25.
Поступила в редакцию 22.04.2007г.
СТРУКТУРА І ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ У СУЧАСНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УМОВАХ
Курок О.І.
Глухівський державний педагогічний університет
Анотація. У статті визначено структуру і зміст професійної підготовки фахівців з фізичного виховання дошкільників. Розглянуто основні професійні вимоги, призначення фахівців з фізичного виховання дошкільників. Ключові слова: фізичне виховання, дошкільник, професійна підготовка, професійне призначення, кваліфікація.
Аннотация. Курок А.И. Структура и содержание подготовки специалистов по физическому воспитанию дошкольников в современных социокультурных условиях. В статье определенно структуру и содержание профессиональной подготовки специалистов по физическому воспитанию дошкольников. Рассмотрены основные профессиональные требования, назначение специалистов физического воспитания дошкольников.
Ключевые слова: физическое воспитание, дошкольник, профессиональная подготовка, профессиональное назначение, квалификация.
Annotation. Kurok A.I. Structure and the maintenance of preparation of experts on physical training of preschool children in modern sociology cultural conditions. The article devotes to the structure and maintenance of professional preparation of specialists on physical education of preschool children. The basic professional requirements and qualifying purpose of specialists of physical education of preschool children are considered.
Key words: physical education, under-fives, structure of preparation of specialists, professional setting.
Вступ.
Фізична культура є однією з найважливіших цінностей сучасної цивілізації. Вона збагачує людину не тільки фізично, але й духовно. Французький педагог Жорж Демені ще в минулому столітті писав, що “моральне, розумове та фізичне виховання мають один спільний об’єкт - людину” [2,3]. Фізичні вправи високо були оцінені великими мислителями - Арістотелем (384-322 рр. до н.е.), Аві-ценною (980 - 1037 рр. н.е.) [1] та іншими.
Здоров’я - неоціненний скарб людини, дарований їй природою, утримувати, зберігати, доповнювати який потрібно все життя починаючи з раннього дитинства.
Система фізичного виховання дітей і молоді України ґрунтується на принципах індивідуально-орієнтованого підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого застосування різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.
Стратегічною метою фізичного виховання дітей є формування у них фізичного, психічного здоров’я, усвідомлення потреби фізичного вдосконалення, розвитку інтересу і звички до самостійних занять фізичною культурою і спортом, набуття знань і вмінь у сфері здорового способу життя.
Діяльність сучасного суспільного життя характеризується, з одного боку, постійним ростом обсягу інформації, високою інтенсивністю процесу навчання, з іншого, - низьким рівнем рухової активності. Гіподинамія стає глобальною проблемою людства і призводить до зниження здоров’я людини, яка живе в світі інформаційних технологій.
Цю проблему можна вирішити лише за умови підвищення загального рівня здоров’я усіх груп населення. Перш за все потрібно розпочинати оздоровлення нації з дітей дошкільного віку, адже саме в цьому віці закладаються основи здоров’я і формується розуміння пріоритетного значення здорового способу життя. За допомогою фізичного виховання можна керувати процесом фізичного розвитку, а отже й впливати на стан здоров’я та фізичної підготовки дітей.
Фізичне виховання дітей дошкільного віку повинно мати єдину, цілісну систему виховних, оздоровчих заходів в режимі дня. Це щоденне проведення ранкової гімнастики, організація обов’язкових фізкультурних занять, рухливих ігор і спортивних розваг на свіжому повітрі та інше.
Поставлені завдання повинен вирішувати компетентний фахівець у сфері фізичного виховання дітей дошкільного віку який володіє цілим рядом професійних якостей.
Тому особливої актуальності набуває проблема підготовки таких фахівців та забезпечення ними дошкільних виховних установ.
Аналіз науково-методичної літератури з проблем підготовки фахівців дозволяє говорити про те, що більшість дослідників воліли б удосконалити існуючу систему педагогічної освіти. На цей факт звертають увагу А.Г.Барабанов, Ю.К.Чернишенко
[16], В.П.Беспалько [9], В.Ф.Ковалевский [11]. Стосовно питання фізичного виховання дітей дошкільного віку такі вчені, як Е.І.Панкратьєв [13,14], Ю.К. Чернишенко. Вони дотримуються думки про те, що загрозливі тенденції, які є в стані здоров’я і рівні фізичної і рухової підготовленості дітей, пояснюються також і недоліками в підготовці кадрів. В зв’язку з цим проблеми навчання фахівців, її організаційні і змістові компоненти є надзвичайно актуальними [16].
Необхідно зазначити, що зміни, які відбулися останнім часом у політичній та економічній сферах сприяли переосмисленню державної політики у системі вищої освіти, такі ж зміни мали місце і у структурі дошкільної освіти.
З початку перетворення системи суспільної дошкільної освіти (1991) число дошкільних закладів скоротилося. Це пов’язано в першу чергу із змінами демографічної ситуації.
За даними держкомстату України за останні 15 років в Україні різко скоротилось число народжуваних. Причини ситуації, що склалася, різні.
Окрім проблеми народжуваності існує проблема збільшення людей, які мають різноманітні патології. Згідно з даними досліджень, організованими Програмою розвитку ООН, з десяти дітей, по меншій мірі, одна народжується з фізичними чи розумовими недоліками або з часом за несприятливих умов набуває їх. За останні десять років число дітей-інвалідів збільшилося більше ніж у два рази.
Проблема народження здорової дитини, її виховання та навчання давно вийшла за межі медичної і перетворилася на соціальну (Н.В. Сєдих 2002)
Ще у ІХ столітті великий учений сходу Абу Алі Ібн Сіна [1], відомий, як Авіценна, писав, що найголовніше в режимі збереження здоров’я є заняття фізичними вправами. Поступово та своєчасно займаючись фізичними вправами, які направленні на усунення хвороби у людей зникає потреба у лікуванні. Той, хто покинув займатися фізичними вправами, часто хворіє, бо сила його організму слабішає внаслідок відмови від рухів.
На думку В.К. Бальсевіча [8], перший етап розвитку систем рухів повинен бути максимально використаний для закладення можливо більшого потенціалу моторики. Акумуляція широкого кола рухових здібностей, високий рівень їхнього розвитку буде сприяти підвищенню рівня працездатності не тільки в дитячі, юнацькі роки, але і в зрілості. Окрім того заняття фізичною культурою є складовою частиною культурного середовища діяльності будь-якого колективу, а також специфічний спосіб спілкування, який відображає цінності культури і розвитку моральних та естетичних якостей особистості [10].
Варто зазначити, що фізкультурно-оздоровча робота завжди була обов’язковим елементом діяльності дошкільних закладів. В останні роки відбувається бурхливе оновлення змісту занять фізичною культурою. Зміни процесу фізичного вдосконалення дітей відбувається в контексті змін
усієї системи освіти. В той же час погіршення стану здоров’я дітей вимагає всебічного вивчення змін у фізичному вихованні дошкільників та їх вплив на процеси виховання та оздоровлення дітей.
Згідно закону України „ Про дошкільну освіту” важливим учасником навчально-виховного процесу у сфері дошкільної освіти є інструктор з фізкультури, педагогічне навантаження якого, незалежно від підпорядкування, типу і форми власності дитячого дошкільного закладу становить 30 академічних годин на тиждень.
Відповідно до цього закону педагогічний працівник дошкільного навчального закладу - особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов’язки.
Серйозною проблемою на сьогоднішній день залишається підготовка фахівців з фізичного виховання для дитячих дошкільних закладів.
Якщо в недавньому минулому про вищу школу говорили перш за все як про “кузню кадрів”, цілком підпорядковувавши її розвиток потребам державного планового господарства, то в соціально-економічних умовах, що змінилися, на думку В.К.Бальсевича [8], ВХ. Баженова, В.С.Баженовой [5], В. Ф. Ковалевского [11], на перший план вийшла її гуманістична і культуротворча місія, яка найяскравіше виявляє себе в задоволенні духовних потреб людей, конкретних людських спільнот [19]. Цю тезу підтверджують і основні вимоги до організації, структури і змісту вищої освіти, представлені в “ Державних стандартах вищої освіти”. В них визначається контури державного освітнього простору, який повинен бути єдиним для нашої країни, а саме:
- декларація загальних вимог до освітніх програм вищої освіти і умов їх реалізації;
- уточнення переліку академічних свобод вищого навчального закладу у визначенні змісту вищої освіти;
- формулювання загальних вимог до переліку напрямів (спеціальностей) вищої освіти;
- визначення порядку розробки і твердження державних вимог до мінімуму змісту і рівня підготовки випускників за конкретними напрями (спеціальностями) вищої освіти як державного компоненту;
- затвердження правил державного контролю за дотриманням вимог державного стандарту вищої освіти.
У Держстандарті встановлені загальні вимоги до змісту вищої освіти у вигляді визначення наступних циклів навчальних дисциплін:
- соціально-гуманітарний цикл дисциплін навчального плану;
- фундаментальний цикл дисциплін (природничо-математичний);
- фаховий (професійно орієнтований).
Важливою особливістю Держстандарту є
обов’язкове включення в освітні програми спеціальних, елективних (за вибором студентів) курсів і факультативних занять.
Держстандарт встановлює багаторівневу структуру підготовки фахівців за схемою:
а) перший рівень - неповна вища освіта
(молодший спеціаліст);
б) другий рівень - підготовка фахівців з кваліфікацією „бакалавр”;
в) третій рівень - підготовка фахівців з кваліфікацією „спеціаліст”;
г) четвертий рівень - „магістр”.
Робота виконана за планом НДР Глухівсь-кого державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Проаналізувавши учбові плани дошкільних відділень педагогічних університетів щодо підготовки фахівців з дошкільного, зокрема фізичного виховання, ми дійшли висновку про те, що існує необхідність розробки та впровадження нової навчальної програми, використання якої на практиці повинно сприяти підготовці фахівців, рівень компетентності яких буде відповідати зазначеним вимогам, які висувають науковці.
Результати досліджень.
Н.А.Аминов [4], М.Я.Виленский [10] поділяють думку про те, що основою вдосконалення суспільної освіти є необхідність визначення властивостей і якостей, якими повинні володіти фахівці. Вимоги, що пред’являються до цієї важливої сфери життя суспільства, а відповідно і до майбутньої професійної діяльності випускників вищих навчальних закладів, є тією основою, на якій базується розробка кожного компоненту змісту, планів, програм, учбових дисциплін, підручників і т. інше. Цій меті служать кваліфікаційні характеристики. Фахівці, які займаються вирішенням даної проблеми, А.ГБара-банов [7], Ю.К.Чернишенко [17] вважають, що кваліфікаційні характеристики є за своєю суттю нор-мативно-оформленою моделлю професійної діяльності і соціального замовлення і впиливають на відбір і підготовку фахівців для ефективної праці в певній сфері суспільного життя. Вони встановлюють професійне призначення і вимоги до кваліфікації фахівця, а також критерії його придатності і підготовленості до професійної діяльності [15, 16]. А.Г.Барабанов [7] зазначає, що підставами для формування структури і змісту кваліфікаційної характеристики є основні параметри (професія, спеціальність, кваліфікація) і складові професійної діяльності - її предмет, мета, засоби, характер операцій, об’єкт, суб’єкт, умови та очікувані результати. Розглядаючи можливу структуру кваліфікаційних характеристик, В.Ф.Ковалевский [11], О.Ч.Макарова [12] вважають очевидною необхідність наявності наступних розділів в даному документі:
а) професійне призначення і умови використання фахівців;
б) кваліфікаційні вимоги до них у формі системи соціально-орієнтованих і професійно обу-
мовлених завдань з визначенням рівня сформова-ності діяльності фахівця з їх вирішенням;
в) вимоги до атестації фахівців і критерії оцінки якості підсумкової підготовки випускників.
На сучасному етапі у дошкільних закладах фізичним вихованням дітей не завжди займається відповідний фахівець з вищою освітою. Великий відсоток становлять люди, які мають опосередковане відношення до фізичного виховання. Це або випускники педагогічних коледжів, що не мають достатньої підготовки, або випускники фізкультур -них середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, тренери дитячих спортивних шкіл, які недостатньо володіють методикою фізичного виховання дошкільників.
Якщо процесом фізичного виховання дошкільників керує не спеціаліст у цій галузі, то заняття фізичного виховання може втратити своє призначення - перерости у тренування - одна крайність, у викладення теоретичного матеріалу - інша.
Тільки фахівець може провести заняття з фізичного виховання, яке буде цілком інтерпретоване по змісту до віку та рухових потреб дітей дошкільного віку.
Виникає цілком логічна потреба підготовки фахівців фізичного виховання у дошкільних закладах, які могли б отримувати важливі знання з динамічної анатомії, фізіологічних закономірностей фізичного виховання, педагогічних і психологічних особливостей застосування фізичних вправ і ін.
Логіка наукової організації підготовки відповідних фахівців передбачає необхідність визначення професійного призначення фахівця з фізичного виховання дошкільників, кваліфікаційні вимоги до нього.
Професійне призначення фахівців.
Фахівець з дошкільного виховання повинен бути підготовлений для високопрофесійної педагогічної (виховної, навчально-методичної, викладацької), науково-дослідницької і оздоровчої діяльності у сфері освіти (дошкільне виховання), фізичної культури (методика фізичного виховання) і охорони здоров’я (оздоровча і лікувально-відновна фізична культура, реабілітація).
Фахівець орієнтований на вирішення проблем дошкільної освіти, фізичного розвитку і виховання дітей дошкільного віку, охорону і корекцію їх психічного і фізичного здоров’я (табл. 1, 2).
Фахівець призначений для роботи в дошкільних установах (вихователь, методист, завідувач, інструктор по фізичному вихованню), в середніх і вищих учбових закладах (викладач методики фізичного виховання), в дитячих лікувально-профілактичних установах (санаторії, спеціалізовані дитячі дошкільні установи, будинки дитини та ін.) (табл. 3). Фахівець може здійснювати індивідуальну або кооперативну підприємницьку діяльність у сфері дошкільної освіти, корекцію фізичного розвитку і виховання дітей дошкільного віку відповідно до законодавства України.
Фахівець має чіткі уявлення про стан, тенденції розвитку і шляхи вирішення основних соціальних проблем дошкільного виховання.
Кваліфікаційні вимоги до фахівців Фахівець повинен бути підготовлений до активної творчої діяльності щодо розвитку, розподілу і застосуванню знань про розвиток, освіту і виховання дитини дошкільного віку, щодо раціонального використання засобів і методів фізичної культури з метою оптимізації функціональних станів, розвитку рухових можливостей і формування здорового способу життя в період дитинства.
Відповідно до професійного призначення фахівець повинен орієнтуватися в основних проблемах галузі дошкільної освіти (табл. 1), знати спе-
цифіку об’єкту і предмету професійної діяльності (табл. 2) і на встановленому даною характеристикою рівні (табл. 3) оволодіти сукупністю основних видів професійної діяльності (табл. 4) Він повинен уміти вирішувати будь-яку конкретну задачу з класу типових, характерних для даної спеціальності, на встановленому для даної кваліфікаційної характеристики рівні сформованості компонентів професійної діяльності.
Система жорстко регламентованої планової підготовки і розподілу випускників вузів недостатньо сприймає реальні потреби суспільства в тій чи іншій спеціальності.
Сьогодні виникла необхідність звільнення від цих традицій, які в умовах ринкових відносин,
Таблиця 1
Основні проблеми дошкільного виховання
Проблеми
Соціальна орієнтація
Потреба в кадрах
Збереження та
зміцнення здоров'я
Формування звичок і навичок здорового способу життя, оптимізація режиму рухової активності, загартування, профілактика хвороб
Вихователь, інструктор
фізичної культури
Фізичне виховання
Оптимізація процесів фізичного, розумового, психічного і соціального розвитку дітей, формування культури рухової діяльності
Методист, викладач фізичного виховання
Вдосконалення системи дошкільного виховання
Науково-методичне обґрунтування і організаційне забезпечення системи дошкільного виховання, підготовка фахівців з методики фізичного виховання
Завідувач, викладач методики фізичного виховання
Таблиця 2
Об'єкт, предмет і профіль діяльності фахівця
Об'єкт Предмет і цілі діяльності Профіль спеціальності
Діти дошкільного віку Зміцнення і збереження здоров'я, фізичний, розумовий і соціальний розвиток, навчання, освіта і виховання Розвиток рухових можливостей, формування культури рухової діяльності, оптимізація режиму рухової активності Дошкільне виховання (вихователь, методист) Фізична культура (викладач)
Діти, які мають відхилення у стані здоров’я та фізичного розвитку Оптимізація фізичного стану, відновлення здоров’я, корекція фізичного розвитку, фізична реабілітація та соціальна адаптація Лікувальна фізична культура та реабілітація (методист)
Система дошкільного виховання Вдосконалення організаційних форм, технологій, ресурсного забезпечення та соціальної орієнтації дошкільного виховання Підготовка спеціалістів з методики фізичного виховання дітей дошкільного віку - викладачів навчальних закладів Дошкільне виховання (завідуючий, методист) Фізична культура (викладач методики фізичної культури)
Таблиця 3 Кваліфікація і посадове призначення фахівця
Об'єкт Предмет і цілі діяльності Профіль фахівця
Методист Методист-інструктор фізичної культури в дошкільних установах, педагог-вихователь за місцем проживання і в місцях загального відпочинку Середня спеціальна, неповна вища
Бакалавр Вихователь, методист з дошкільного виховання, викладач фізичної культури в дошкільних установах Базова, вища
Фахівець магістр Викладач, методист з дошкільного виховання, викладач методики фізичного виховання дітей дошкільного віку, завідувач дитячими установами Спеціальна вища
1
2
3
що розвиваються, гальмують прагнення молоді отримати потрібну для себе професію. Таким чином стає абсолютно очевидним виникнення гострої необхідності вирішення проблеми не тільки якісної перебудови учбового процесу, але і, що надзвичайно важливо, забезпечення реальних потреб у фахівцях з вищою освітою.
Було б неправильно думати, що вища школа повинна виконувати лише замовлення по підготовці фахівців з урахуванням потреб сьогодення. Поступальний розвиток суспільства, його економічний і соціальний потенціал можливий лише в тому випадку, якщо цей процес буде забезпечений відповідними кадрами, здатними працювати на перспективу.
Разом з тим актуальною є проблема незадо-
вільного стану здоров’я, рівня фізичної і рухової підготовленості дітей дошкільного віку свідчать про те, що фахівці з дошкільної освіти не справляються з поставленими завданнями.
Умови виховання в дитячих дошкільних установах такі, що створюється високий ступінь ризику не тільки соматичних, але і психічних порушень. Кількість пропусків відвідування дитячого садочку на кожну дитину 3-6 років в середньому складає 54 дні, четверта частина яких пов’язана із захворюваннями, решта - з карантином. Кількість дітей, які страждають ожирінням зростає на 1% щорічно. За даними прогнозів 85% цих дітей - потенційні хворі серцево-судинними захворюваннями, що відповідає скороченню їх життя на 5-20 років.
Таблиця 4 Основні види і компоненти професійної діяльності
Види діяльності Зміст і етапи (або елементи) діяльності Компоненти
1 2 3
1. Формує освоєння професії, надбання та підвищення кваліфікації 1.1. Соціальна та професійна орієнтація 1.2. Професійна освіта 1.3. Професійна підготовка 1.4. Соціальна і професійна адаптація 1.5. Наукова організація праці Проективний Г ностичний Конструктивний Комунікативний Організаційний
2. Педагогічна - яка розвиває навчання і виховання дітей дошкільного віку, зміцнення та збереження здоров’я, фізична та психологічна адаптація та реабілітація 2.1 .Аналіз і оцінка умов діяльності та стану здоров’я учнів 2.2. Постановка мети та завдань 2.3. Планування навчально-виховного процесу 2.4. Підбір і розподіл змісту засобів і методів проведення занять 2.5. Ресурсне забезпечення занять (створення середовища розвитку дитини) 2.6. Організація діяльності тих, хто займається 2.7. Активізація пізнавальної і формуючої активності 2.8. Спрямоване формування здібностей, властивостей, умінь і знань 2.9. Оперативний контроль навантаження і ефективності занять 2.10. Демонстрація та оцінка результатів діяльності 2.11. Підсумковий контроль, облік Г ностичний Проективний Проективний Конструктивний Конструктивний Організаційний Комунікативний Конструктивний Г ностичний Комунікативний Г ностичний
Науково-методична розробка нових знань, методик, технологій 3.1. Інформаційний пошук 3.2. Розробка програми науково-дослідної роботи 3.3. Організація і проведення науково-дослідної роботи 3.4. Отримання, оцінка і аналіз результатів 3.5. Впровадження результатів 3.6. Трансляція наукових знань Г ностичний Проективний Організаційний Конструктивний Г ностичний Комунікативний
Соціальний розвиток системи дошкільного виховання 4.1. Визначення пріоритетних напрямів 4.2. Організація діяльності колективу дитячого дошкільного закладу 4.3. Ресурсне забезпечення діяльності дитячого дошкільного закладу 4.4. Підготовка і підвищення кваліфікації 4.5. Контроль, облік, оцінка результатів Г ностичний Організаційний Проективний Конструктивний
Близько 50% дітей потребують психокорекції, характеризуються серйозним психологічними негараздами. Кількість інфекційних захворювань набуває характеру стихійного лиха, з яким практично не справляються ні педіатри, ні батьки. У переважній більшості діти, починаючи з дошкільного віку, вже страждають дефіцитом рухів і незагартованістю.
Однією з причин ситуації, що склалася, є, на думку багатьох учених, недостатній рівень володіння перш за все віковою методикою фізичного виховання вихователями які займаються фізичним вихованням дошкільників.
В зв’язку з цим готувати високопрофесійні кадри на сьогоднішній день можна тільки на основі оригінальних, розроблених в ініціативному порядку кваліфікаційних характеристик і учбових планів.
Розробці документів, що регламентують зміст навчання, передує вирішення надзвичайно важливої проблеми - вибору схеми підготовки фахівців з дошкільного фізичного виховання.
Висновки.
Розглядаючи можливі структури побудови системи підготовки можна зробити висновок про найбільшу доцільність варіанту “Фізкультурне відділення дошкільного факультету педагогічного університету”. Така структура системи навчання організаційно підкріплює основну ідею учбового плану - об’єднання глибокої підготовки з фундаментальних психолого-педагогічних і медико-біологіч-них проблем дошкільного виховання із не менш серйозним рівнем знань і сформованості навиків з теорії і методики фізичного виховання дошкільників. При цьому перше є базисом для другого.
Визначення структури навчання дозволяє перейти до розробки кваліфікаційної характеристики фахівця з дошкільного фізичного виховання.
Кваліфікаційна характеристика за своєю суттю є одним з основних документів організації учбового процесу, в якому повинні бути відбиті професійні і соціальні функції фахівців, описані якості, знання і уміння, необхідні випускникам вузів для успішної діяльності.
Діяльність фахівців-дошкільників з фізичного виховання, як і будь-яка інша професійна діяльність, направлена на вирішення життєво важливих завдань, складність яких визначається рівнем кваліфікації фахівця.
Отже результатом професійної освіти повинен стати не окремо взятий фахівець, а сама професійна діяльність. Кваліфікаційна характеристика повинна бути описана у формі системи основних завдань або системи видів діяльності. Такий підхід найбільш продуктивний при складанні кваліфікаційної характеристики фахівця з дошкільного фізичного виховання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем підготовки фахівців з фізичного виховання дошкільників.
Література
1. Абу ибн Сына. Трактат по гигиене. - Ташкент, 1982. - 76 с.
2. Адаптация организма учащихся к учебной и физической
нагрузкам / Под ред. А.Г.Хрипковой, М.В. Антроповой. -М.: Педагогика, 1982. - 240 с.
3. Аксенова Н. Повышение уровня двигательной активности и дозировка физической нагрузки на физкультурных занятиях // Дошкольное воспитание. - 2000. - № б. - С. 37-48.
4. Аминов Н.А. Модели управления образованием и стили преподавания //Вопросы психологии. -1994. - №2. - С. 8899.
5. Баженов В.Г., Баженова B.C. Профессиональная подготовка специалистов к интегральному изучению личности воспитанника //Гиннология и интегративная антропология на службе педагогики, спортивной медицины и психотерапевтической практики: Мат. науч.-методич. конф. - М., 1989. -1б1.
6. Барабанов А.Г., Чернышенко Ю.К. Научно-методические основы подготовки специалистов по дошкольному образованию //Учебное пособие для ВУЗов физической культуры. - Краснодар, 1994. - 159 с.
7. Барабанов А.Г. Высшее физкультурное образование. Проблемы и решения. - М.: ФОН, 1995. - 187 с.
8. Бальсевич В.К. Физическая подготовка в системе воспитания культуры здорового образа жизни человека (методологический, экологический и организационный аспекты) // Теория и практика физической культуры. -1990. - № 1. - С. 22 - 2б.
9. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. -М., 1989. - 191с.
10. Виленский М.Я. Формирование физической культуры личности учителяв процессе его профессиональной подготовки: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. - М., 1990. - 84 с.
11. Ковалевский В.Ф. Научно-педагогические основы организации и стимулирования учебно-познавательной деятельности студентов //Теоретико-методологические основы совершенствования учебно-воспитательного процесса в институтах и техникумах физической культуры: Тез. докл.
- Волгоград, 1989. - С. 50-52.
12. Макарова О.Ч., Чунаев А.А. Профессиональная образовательная программа для специализации “Физическая культура ребенка” (Открытый научно-педагогический проект) //Теория и практика физической культуры. - 1994.
- № 7. - С. 14.
13. Панкратьев Е.И. Педагогические проблемы физического воспитания детей дошкольного возраста //Теория и практика физической культуры. -1990. № 11 - С. 13-15.
14. Панкратьев Е.И. Физическое воспитание детей дошкольного возраста новая учебная дисциплина факультета физической культуры //Теория и практика физической культуры. - 1994. -№3-4.-С.31.
15. Чернышенко Ю.К., Ковалевский A.M. Особенности перехода на многоуровневую структуру подготовки специалистов по физической культуре и спорту: Тез. докл. между-нар. науч. конф. 12-14 апреля 1993. - Тернополь, 1993. - Ч. 1. - С. 43-45.
16. Чернышенко Ю.К. Содержание подготовки специалистов по дошкольному физическому воспитанию //Актуальные проблемы физической культуры: Материалы региональной научно-практической конференции. - Т. 1У - Ч. 1. - Ростов-на-Дону, 1995.-С. 125-12б.
17. Чернышенко Ю.К. Структура и содержание подготовки специалистов по дошкольному воспитанию //Вестник Южнороссийского отделения международной академии наук высшей школы: “Природа. Общество, Человек”. -Крас- нодар, 199б. - № 1 (4). - С. 38-52.
18. Седых Н.В. Здоровьесберегающие технологии в дошкольных учреждениях Волгограда // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка, 2002. - № 1. - С. 49-57.
19. Фролов И.Т. Перспективы человека. - М.: Политиздат, 1983. - 33б с.
Надійшла до редакції 28.02.2007р.
