CC BY
52Таблиця 5 Шкала оцінок показників тестування кваліфікованих волейболісток
Оцінка Відсоток від Макс.знач. біг до 4-х точок (с) 93639 (с) Зріст з вит.рук (см) Стрибок з місця (см) Стрибок з розбігу (см) мет н.м. сидячи (м) мет н.м. лежачи (м) прес 20с (кіл. раз.) спина 20с (кіл. раз.) Віджим 20с (кіл. раз.) О о д
5 100 14,5 8,7 239 50 67 6,4 6,5 25 32 27 215
4 75 15,12 5 9,1 231 45,5 60,25 5,8 6 22,5 29,5 25,25 203,7 5
3 50 15,75 9,5 223 41 53,5 5,2 5,5 20 27 23,5 192,5
2 25 16,38 9,9 215 36,5 46,75 4,6 5 17,5 24,5 21,75 181,2 5
1 0 17 10,3 207 32 40 4 4,5 15 22 20 170
Іванова, нап. 2 т. ліберо швидкісн під 100, ■ ///А0 швидкіснa //// Я витривзл. WW'0* спец. вит Рис. 4. Прикла Косяк, нап.2 т. Зв'язка о-силова -от швидкіснс ч підг \ 100а ,._\\\\ швидкісна відносна сила витривап. у / спе витрив ривалість іди індивідуальних факторних моделей волейболі >-силовa от. У вІдноснa силa ц. злість сток
волейболісток, а також для виявлення найбільш схожих за своєю структурою підготовленості гравців.
Література:
1. Бабушкин В. З. Специализация в спортивных играх. - Киев, 1991. - 164 с.
2. Беляев А.В., Булыкина Л.В. Основы упражнения как средство развития физических качеств волейболистов // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 4, - с. 34.
3. Бююль Ахим, Ефель Петер. 8Р88: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. /Ахим Бююль, Петер Цефель - СП.: ООО «ДиаСофтЮП», 2001. -608 с.
4. Дуаер Марван. Критерии оценки специальной скоростносиловой подготовки волейболистов: Современный олимпийский спорт: Тезисы докладов международного конгресса. - К.: КГИФЕ, 1993. - с. 132.
5. Железняк Ю.Д. Индивидуализация тренировки юных волейболистов: Тезисы научно-практической конференции “Управление тренировочным процессом на основании учета индивидуальных особенностей юных спортсменов”. Часть I. - М., 1991. - с. 37.
6. Козина Ж.Л. Научно-методические пути индивидуализации учебно-тренировочного процесса в спортивных играх // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и ендиноборств в высших учебных заведениях // Сборник статей под ред. Ермакова С.С. / электронная научная конференция, г.Харьков, 15 января 2005 года. - Харьков: ХГА-ДИ, 2005. - С.188.
7. Козина Ж.Л. Алгоритм системного анализа в научных ис-сделованиях в области спортивных игр // Физическое воспитание студентов влорческх специальностей: сб.научн.-трудов под ред.проф. Ермакова С.С. - Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 2006. - № 4. С. 15-26.
8. Козина Ж. Л. Результаты разработки и практического при-
менения алгоритма системного анализа в научных иссде-лованиях в области спортивных игр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК. - 2006. -Випуск № 9. - С. 157-165.
Надійшла до редакції 06.07.2007р.
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Кудикіна Н.В., Потапова Т.В.
КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, м. Київ
Анотація. У статті обґрунтовується модель формування пізнавальної активності особистості, що є універсальною для людей різних вікових категорій - дошкільників, учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ, студентів. Процес моделювання підкріплюється матеріалами експериментального дослідження.
Ключові слова: модель, навчання, особистість, активність.
Аннотация. Кудикина Н.В., Потапова Т.В. Моделирование процесса формирования познавательной активности личности. В статье обосновывается модель формирования познавательной активности личности, которая является универсальной для людей разных возрастных категорий - дошкольников, учащихся общеобразовательных школ и профессионально-технических училищ, студентов. Процесс моделирования подкрепляется материалами экспериментального исследования. Ключевые слова: модель, обучение, личность, активность.
Annotation. Kudikina N.V., Potapova T.V. Modelling of process of formation of cognitive activity of the person. The model of formation of cognitive activity of personality which is universal for people of different age categories -
preschool children, pupils of general education schools and technical training colleges, students, was substantiated in the given article. Process of modeling is supported with materials of an experimental research.
Key words: model, training, the person, activity.
Вступ.
Актуальним завданням для сучасних науковців є дослідження пізнавальної активності особистості, оскільки у людей різних вікових категорій
- дошкільників, учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ, студентів вона далеко не завжди буває високого рівня розвитку.
Пізнавальна активність може проявлятися та формуватися у різних видах діяльності, при чому найсприятливіші умови створюються у тій, яка є провідної для даного вікового періоду.
Висвітлимо моделювання процесу формування пізнавальної активності особистості на матеріалі старшого дошкільного віку, провідною для якого є ігрова діяльність.
Робота виконана за планом НДР КМПУ ім. Б.Д.Грінченка.
Формулювання цілей роботи.
Мета статті полягає у обґрунтуванні моделі формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в інтелектуальних іграх.
Результати досліджень.
Практика роботи дошкільних закладів та результати констатувального експерименту засвідчують, що пізнавальна діяльність дітей старшого дошкільного віку за ознакою якості неоднорідна і не в кожної дитини вона буває активною. Це зумовлює потребу цілеспрямованого формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку. Відомо, що якість педагогічної діяльності є залежною від її теоретичного осмислення. Педагогіка створює наукове забезпечення різних сфер педагогічної дійсності через науково-дослідну діяльність. Теоретична орієнтація, сформована на першому етапі наукового пошуку, перевіряється шляхом теоретичної розвідки.
В умовах нашого дослідження виникла потреба перевірки експериментальним шляхом педагогічних умов і методики формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку у процесі гри та розробки відповідної методики педагогічної роботи.
Одним із методів нашого експериментального дослідження було моделювання досліджуваного педагогічного процесу. Моделювання спирається на мисленнєву операцію аналогія, коли знання, які ми одержували шляхом розгляду одного об’єкта (моделі) переносилися на предмет, який вивчався у процесі дослідження (педагогічні умови формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку). У такий спосіб відкривається можливість перенесення інформації за аналогією від моделі до оригіналу (педагогічного процесу з формування пізнавальної активності у дітей). У цьому полягає сутність застосованого наукового методу моделюван-
ня. Моделювання ми використовували разом із іншими методами дослідження. Зокрема, воно тісно переплетене з педагогічним експериментом.
Вивчаючи предмет дослідження за його моделлю, ми звернулися до особливого виду експерименту - модельного експерименту [9]. Він є методом, що передбачає розробку такої методики використання інтелектуальних ігор з метою формування у дітей старшого дошкільного віку пізнавальної активності у процесі ігрової діяльності, яка в реальній педагогічній практиці дошкільного виховання ще не використовувалася. До моделювання ми ставилися як до процесу, який охоплював: а) мис-леннєвий експеримент; б) обґрунтування та розробку моделі досліджуваного явища. У процесі мислен-нєвого експерименту конструювався ідеальний процес формування у дітей старшого дошкільного віку пізнавальної активності у процесі ігрової діяльності, продумувалися ті моменти, які б могли мати місце в реальній педагогічній роботі. Ідеальна модель допомагала нам виявити найсуттєвіші зв’язки, взаємозалежності, через уявну динамічну модель апробувати можливі ситуації, відмовитися від непотрібних педагогічних дій, методів, прийомів.
Ми враховували, що ефективність наукового методу моделювання залежить від обґрунтованості та вагомості теоретичних позицій дослідника. З метою створення моделі формування у дітей старшого дошкільного віку пізнавальної активності в ігровій діяльності із застосуванням експериментальної методики ми обґрунтували вихідні позиції експериментального дослідження.
Пізнавальну активність ми розглядали як якісну характеристику пізнавальної діяльності, що є суттєвим для розуміння суті пізнавальної активності та для продуктивної організації педагогічної роботи у напрямі її формування. Термінологічне словосполучення пізнавальна активність у нашому розумінні має таку дефінітивну характеристику: це якісний стан пізнавальної діяльності, яка ґрунтується на прагненні особистості активно накопичувати знання на основі особистісно значущих потреб і відповідних їм мотивів та природного прагнення кожної дитини до пізнання оточуючого середовища і самої себе.
Пізнавальна активність дітей старшого дошкільного віку передбачає:
- здатність за власним бажанням здійснювати активну пізнавальну діяльність без допомоги або за допомогою дорослих;
- повну або часткову усвідомленість мети пізнання;
- використання у пізнавальній діяльності попередньо накопичених знань та пізнавальних умінь;
- уміння елементарно аналізувати, оцінювати і контролювати власні пізнавальні дії та дії однолітків;
- співвідносити результат з попередньо поставленою метою;
- елементарно корегувати власну пізнавальну діяльність;
- докладати вольових зусиль та долати труднощі у процесі досягнення мети;
- здобувати результат, адекватний або наближений до поставленої мети та задоволення від інтелектуальної роботи [6]. Умовою активного здійснення пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку є позитивне емоційне тло її процесу та створене предметно-ігрове середовище.
Пізнавальна активність формується у процесі життя особистості, а на дошкілля припадає її стартовий період. Пізнавальна активність є складним комплексним поняттям. Її внутрішня структура є адекватною структурі пізнавальної діяльності. Структура пізнавальної діяльності є ізоморфною, тобто тотожною у різних видах діяльності і незалежною від вікової категорії суб’єкта діяльності.
Відтак, різні види пізнавальної діяльності
- загально-пізнавальна діяльність дітей дошкільного віку, навчально-пізнавальна діяльність, яку здійснюють учні загальної школи, професійно-технічних навчальних закладів, студенти, а також і дорослі, які підвищують свою кваліфікацію, здобувають другу освіту, виконують наукове дослідження тощо мають схожу внутрішню будову (структуру).
Аналіз теоретичних основ пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку довів, що повної характеристики структури пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку не було знайдено. Тому для експериментального дослідження пізнавальної активності дітей дошкільного віку за основу психологічної структури пізнавальної діяльності ми беремо структуру, яка обґрунтована Н.Ку-дикіною [6] на основі узагальнення матеріалів досліджень відомих психологів (К.Альбуханова-Славсь-ка, Л.Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, Д.Ель-конін), проведених ними шляхом вивчення як дітей дошкільного віку, так і дорослих [1,2,12,7,10,5]. Оскільки пізнавальна активність є характеристикою пізнавальної діяльності, вихідним поняттям у психологічному аналізі її структури ми беремо дефініцію діяльність. Психологи розглядають діяльність як складну цілісну систему. Відомо, що цілісність є узагальненою характеристикою складних об’єктів. Цілісність пізнавальної діяльності як системи зумовлена суперечністю між знаннями особистості і незнаннями, прагненням пізнати невідоме.
У сфері наукових досліджень дефініція система розглядається як упорядкована сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія, що спрямовані на досягнення певної мети [3,8,9,11]. За С.УГончарен-ком будь-яку пізнавальну діяльність можна розглядати як систему [4, с.305].
Пізнавальна діяльність нами розглядається як організована сукупність компонентів, функціонування яких визначається вектором мета - результат. Мотивується пізнавальна діяльність дітей
старшого дошкільного віку пізнавальним інтересом та креативністю у пізнанні довкілля, які забезпечують активне ставлення дошкільників до процесу пізнання. Наявність мотивації є підставою для виділення у структурі пізнавальної діяльності мотиваційного компоненту. Слід зазначити, що дітям даного віку складно визначити мету власної пізнавальної діяльності, вона здебільшого інтегрується з мотивом, тому у структурі пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку доцільно використовувати термін мотиваційно-цільовий компонент. Процес досягнення мети розкривається через конкретний пізнавальний зміст, тобто ті знання, які вже має особистість і те, що пізнається. Наявність змісту у процесі пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку дає підстави виділення у її структурі змістового компонента.
Мета пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку реалізується через розгортання процесу її досягнення. Процес - сукупність дій та операцій, спрямованих на досягнення результату. Дія
- одиниця людської діяльності, довільна, навмисна, опосередкована активність, спрямована на досягнення мети. У процесі діяльності можуть створюватися нові цілі, що зумовлює застосування нових дій у структурі діяльності. Окрім цього, для діяльності характерні операції - одиниці діяльності; спосіб виконання дії, який визначається умовами ситуації, в якій розгортається діяльність (О.М.Леонтьєв). Отже, у структурі пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку виділяється процесуально-операційний компонент.
Умовою досягнення позитивного результату будь-якої діяльності є здійснення контролю за її ходом та оцінка здобутого результату. Контроль і оцінка є необхідною умовою коригування процесу пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з метою досягнення результату. Це є підставою для виділення у структурі пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку контрольно-оцінного компоненту.
Пізнавальна діяльність є ефективною за умови досягнення дитиною дошкільного віку передбачуваного результату. Результат - остаточний, кінцевий підсумок діяльності. Результат пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку -це засвоєні знання, сформовані уміння та навички активного здійснення пізнавальної діяльності, досвід емоційно-позитивного ставлення до процесу пізнання. Результат є необхідним компонентом пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Отже, структура пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку охоплює такі компоненти: мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуально-операційний (з проявом емоційних і вольових процесів), контрольно-оцінний, результативний. На основі викладеного нами було створено модель формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку у процесі ігрової діяльності. Модель виконує дві функції: по-перше, вона є засо-
бом дослідження, по-друге - виконує функцію об’єкта експериментального дослідження замість оригінального досліджуваного педагогічного процесу.
Бінарна модель формування пізнавальної активності особистості представлена на рис 1.
Формування пізнавальної активності - це процес оволодіння індивідом соціальним досвідом пізнання, привласнення його. У дошкільному дитинстві цей процес відбувається стихійно. Завдання вихователя дошкільного навчального закладу полягає у наданні цьому процесу свідомого, цілеспрямованого характеру шляхом використання відповідної методики, яка забезпечує пізнавальній активності свідомої форми руху від нижчого рівня до вищого.
У розробці графічної моделі ми спиралися на той факт, що у процесі формування пізнавальної активності задіяні два суб’єкта: дитина, яка розгортає гру і вихователь, який у цей час, застосовуючи певну методику, сприяє формуванню її пізнавальної активності. Це було підставою для розробки (бінарної) двоблочної моделі цього процесу. Один її блок відображає пізнавальну, представлену у формі гри, структуру пізнавальної діяльності дітей, інший відтворює педагогічну діяльність вихователя, спрямовану на формування пізнавальної активності дошкільників.
Отже, модель процесу формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку засвідчує, що її ядром є цілісна пізнавальна діяльність дитини. Діяльність вихователя щодо предмета дослідження є також системною, вона охоплює такі компоненти: формування мотивації і мети пізнавальної діяльності, збагачення знань (знаннєве наповнення діяльності), розвиток пізнавальних про-
цесів, операцій і умінь, формування контрольно-оцінних дій, формування у дитини прагнення досягти кінцевого результату. Відповідно до специфіки кожного із компонентів педагог має застосовувати адекватні методи і прийоми. Наприклад, сприяючи формуванню змістового компоненту, вихователь широко використовує розповідь, бесіду, пояснення, оцінку (словесні методи); спостереження, демонстрацію предметів, муляжів, іграшок тощо (наочні методи); інтелектуальні ігри, вправи, моделювання (практичні методи).
На основі розробленої моделі пізнавальної діяльності нами було визначено критерії пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку. Вони такі:
- мотиваційно-цільове відображення пізнавальної активності: наявність пізнавального інтересу, прагнення виграти, якнайшвидше досягти мети;
- змістове відображення пізнавальної активності: наявність міцних, систематичних знань, уміння застосовувати їх у грі;
- процесуально-операційне відображення пізнавальної активності: наявність творчого та активного ставлення до процесу пізнання, уміння швидко відбирати інформацію та включатися в гру;
- контрольно-оцінне відображення пізнавальної активності: наявність контрольно-оцінних дій (адекватна самооцінка, самоконтроль, взаємооцінка, взаємоконтроль);
- результативне відображення пізнавальної активності: наявність результату пізнавальної активності та його адекватність поставленій меті.
Аналіз запропонованої моделі дозволив виявити такі педагогічні умови формування пізна-
вальної активності дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності:
- необхідність розвитку мотиваційної сфери дитини;
- збагачення знань про навколишнє довкілля;
- розвиток пізнавальних процесів та пізнавальних умінь;
- формування контрольно-оцінних умінь на основі аналізу проміжних і кінцевого результату;
- створення розвивального ігрового середовища;
- компетентність вихователя щодо формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в інтелектуальних іграх.
Отже, викладене дозволяє зробити таке узагальнення: пізнавальна активність особистості, незалежно від її вікових особливостей, є складним системним утворенням. По суті вона є якісною характеристикою пізнавальної діяльності, структура якої охоплює такі компоненти: мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний. Модель формування пізнавальної активності особистості відображає багатокомпонентну структуру діяльності дітей та діяльність педагога, спрямовану на активізацію кожного з компонентів пізнавальної діяльності того, хто навчається. Відтак, вона є бінарною, двоскладовою.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем моделювання процесу формування пізнавальної активності особистості.
Література
1. Альбуханова-Славська А.К. Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. - 320с.
2. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М.: Изд-во АПН РСФСР. - 1957. - 517с.
3. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. - К.: АПН України, 1995. -45с.
4. Гончаренко С. У Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376с.
5. Кудикіна Н.В. Методологія наукових досліджень : стисло й доступно для початківців: навчально-метод. посібник. -К.: КМПУ, 2004. - 48с.
6. Кудикіна Н.В. Теоретичні засади формування пізнавальної самостійності студентів //Педагогічна освіта. Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць.
- № 4. - /редкол. Бех І.Д., Бєлкіна Е.В., Н.М. Бібік та ін. -К.: КМПУ ім.. Б.Д. Грінченка - 2005. - С. 21-26.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - Изд. 2-е. - М .: Политиздат. - 1977. - 575с.
8. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: Навч. посіб. /С.У.Гончаренко, П.М.Олійник, В.К.Федор-ченко та ін.; За ред. С.У Гончаренка, П.М.Олійника. - К.: Вища школа, 2003. - 323с.
9. Новиков А.М. Научно-експериментальная работа в образовательном учреждении. - 2-е изд. - М.: Наука. - 1998. -134с.
10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М.: Учпедгиз. - 1946. - 704с.
11. Сидоренко В.П., Дмитренко П .В. Основи наукових досліджень. - К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. - 259с.
12. Ельконін Д.Б. Психология игры. - М.: Педагогіка. - 1978.
- 304с.
Надійшла до редакції 21.08.2007р.
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - НОВА ФОРМА РЕАБІЛІТАЦІЇ В ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Курок О. І., Шовкопляс О.М. Глухівський державний педагогічний університет
Анотація. В статті розглядаються окремі аспекти застосування ЛФК в практиці дитячих садків, як однієї з форм реабілітації дітей дошкільного віку, та обґрунтовується доцільність впровадження фізреабілітаційної підготовки в практику дошкільних відділень педагогічних училищ. Впровадження фізреабілітаційної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів дасть змогу збільшити рівень компетентності майбутніх вихователів з питань оздоровлення дошкільнят; більш кваліфіковано організовувати фізкультурно - оздоровчі заходи в режимі дня дошкільного закладу.
Ключові слова оздоровлення дітей, професійна підготовка, фізичні вправи, механізми і своєчасність дії. Аннотация. Курок А.И., Шовкопляс О.Н. Лечебная физическая культура - новая форма реабилитации в детских дошкольных учреждениях. В статье рассматриваются отдельные аспекты применения ЛФК в практике детских садиков, как одной из форм реабилитации детей дошкольного возраста, и обосновывается целесообразность внедрения физреабилитационной подготовки в практику дошкольных отделений педагогических училищ. Внедрение физреабилитационной подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений даст возможность повысить уровень компетентности будущих воспитателей по вопросам оздоровления дошкольников; более квалифицированно организовывать физкультурно-оздоровительные мероприятия в режиме дня дошкольного учреждения.
Ключевые слова оздоровления детей, профессиональная подготовка, физические упражнения, механизмы и своевременность действия.
Annotation. Kurok O.I., Shovplyas O.M. Medical Physical Training as a new form of rehabilitation at preschools. The separate aspects of Medical Physical Training’s application in the practice of preschools as one of the forms of preschool’s rehabilitation are defined in the article and expedience of introduction of physical rehabilitation’s preparation in the practice of preschool separations of pedagogical schools is grounded. Introduction of rehabilitation preparation of the future tutors of preschool establishments will enable to raise a level of competence of the future tutors on questions of improvement of preschool children; more is qualified to organize sports improving actions in a mode of day of preschool establishment. Keywords: professional preparation, physical exercises, mechanisms and timeliness of action.
Вступ.
Фізична реабілітація - це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною і лікувальною метою. ЇЇ засобами є лікувальна фізкультура (ЛФК), лікувальний масаж, фізіотерапія, механотерапія, працетерапія [5,6,7].
Лікувальна фізична культура є методом лікування, що використовує засоби і принципи фізичної культури для лікування захворювань і порушень, попередження їх загострень і ускладнень, відновлення здоров’я і працездатності [5,6].
ЛФК використовується в режимі дня дошкільного закладу, проявляючись у таких формах: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки під час проведення навчаль-
