CC BY
46
Висновки. Незвичне для Розточчя поеднання екологiчних чинниюв сприяло формуванню на типологiчному профш А. П'ясецького екстразональ-но1 рослинност заболочених лiсiв i лiсових болгт. Осушення територи стало причиною зменшення розма1ття лiсорослинних умов i втрати унiкальностi типологiчного профiлю.
Лiтература
1. Горошко М.П. Значення типолопчного профшю А.П'ясецького для монiторингу ль сових насаджень природного заповщника "Розточчя" / М.П. Горошко, П.Г. Хомюк // Науко-вий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2005. - Вип. 15.5. - С. 9-13.
2. Дюк В. Data Mining : учебн. курс / В. Дюк, А. Самойленко. - СПб : Изд-во "Питер", 2001. - 368 с.
3. П'ясецький А. Про побудування i бюлопчний розвиток ряду тишв украшського люу / А. П'ясецький // Науковi пращ Лювничо! академп наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 157-166.
4. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широко-лиственных лесов / Д.Н. Цыганов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 198 с.
Скробала В.М. Закономерности распределения лесной растительности на типологическом профиле А. Пясецкого
На основе математического моделирования методами добычи данных установлены комбинации экологических факторов, определяющих общие закономерности пространственного распределения лесной растительности на типологическом профиле А. Пясецкого.
Ключевые слова: лесная растительность, типологический профиль, Расточье, многомерная ординация, математическое моделирование.
Skrobala V.M. Peculiarities of distribution of forest vegetation on A. Pyasetskyy typological profile
On the basis of mathematical modeling by the Data Mining methods the combinations of ecological factors which determine the general peculiarities of the spatial distribution of forest vegetation on A. Pyasetskyy typological profile are set.
Keywords: forest vegetation, typological profile, Roztochya, multidimensional ordination, mathematical modelling.
УДК 639.113.5 (477) Наук. ствроб. С.М. Стельмах -Heopiecbrnü НПП
КУНИЦЯ Л1СОВА В УКРА1Н1: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРС1В
Охарактеризовано сучасний стан популяцп кунищ люово'1 в Укрш'ш. Подано рекомендацп щодо науково обгрунтованого використання ресурав виду. Зпдно з розрахунками, чисельшсть люово'1 кунищ в Укра'ш становить близько 50 тис. осо-бин. Найбiльшi запаси виду зосереджеш в люах Полюся. Проте найвищу щшьшсть звiра зареестровано в Карпатах, а найнижчу - в степовш зош. У середньому по Укра-mi вона становить 5,2 особин на 1000 га люових упдь. Науково обгрунтоваш норми вилучення для кунищ люово'1 встановленi на рiвнi 25-30 %, це дае змогу щорiчно до-бувати близько 12 тис. особин цього виду.
Ключов1 слова: куниця люова, чисельнiсть, щшьшсть, полювання.
В Укра'ш куниця люова (Martes martes L.) - фоновий вид великих ль сових масив1в Полюся, Люостепу i Карпат. Останшм часом заселила бшь-ш1сть лшв степово'' зони. Немае 11 лише в Криму.
Про поширення кунищ люово! на територи нитшньо! Укра!ни в ми-нулому та ii значення в економiцi Кшвсько! Pyci свiдчать писемно-iсторичнi матерiали. Так, у Нестеровому Лггопис вiд 883 р. згадуеться, що "начал Олег воевать с древлянами, потеснил их и брал в них дань по шкурке черной куницы". Збори у населення хутрово! данини, серед яко! куниця займала одне Í3 перших мюць, практикувалися в Укра!ш аж до початку друго! половини ми-нулого тисячолiття. Починаючи з XVII ст., чисельнiсть кунищ ютотно змен-шуеться, це призводить до лжвщаци кунично! данини [8]. У лiтературi бiльш тзнього часу про куницю в Укра!ш мало згадуеться, що говорить про трива-лу депресiю популяци впродовж XVII-XIX ст. У першi роки радянсько! влади було введено заборону на добування кунищ. Згодом чисельшсть звiра почала зростати, що зумовило вщкриття лiцензiйного полювання, i вже у другш по-ловинi 1920-х роюв у республiцi щороку заготовляли 2-3 тис. шкурок люово! та кам'яно! куниць. У часи Друго! свггово! вiйни куниць майже не добували, а пiсля II завершення знову було введено лiцензiйне полювання i посилено заходи щодо охорони та вщтворення цiнних хутрових звiрiв [1, 2]. У 1970-1980-тi роки з причини зростання попиту на хутро дедалi поширюеться неле-гальне добування куниць Як наслщок, бiльша частина шкурок осщае в населення i реалiзуеться через "чорний ринок". Внаслiдок цього чисельшсть звь рiв помiтно скорочуеться, а мюцями куниця лiсова взагалi зникае. 1з середи-ни 1990-х роюв розпочалася нова хвиля росту чисельност^ розширюеться ареал виду в швденному напрямку - звiр починае заселяти степову зону [9].
На цей час чисельшсть люово! кунищ ймовiрно досягла свого шку, звiрiв почали помiчати в стащях, якi ранiше вважалися для них непритаман-ними. Почастiшали випадки знаходження мертвих куниць, а також iз симптомами захворювання шкiри. Все це свщчить про надмiрну переущшьнешсть бiльшостi популяцiй та необхiднiсть в !х регулюваннi шляхом вилучення пев-но! кiлькостi особин. Встановлено, що у переущшьнених популяцiях знижу-ються темпи приросту, пiдвищуеться смертнiсть i згодом спадае чисельшсть [3]. У статистичних звггностях (форма 2-ТП) наведено чисельшсть куниць за-галом, без розподшу на види, що певною мiрою нiвелюе саму достовiрнiсть таких даних. Через особливост екологи кунищ кам'яно! (Martes foina), и чисельшсть визначити дуже складно. Тому у бшьшосп випадюв облiковуеться куниця люова, а куницi кам'яно! рееструеться лише незначний вщсоток.
За результатами проведених польових дослщжень та оброблення пер-винних матерiалiв зимових маршрутних облтв, отриманих iз рiзних регюшв Укра!ни за 2008-2009 рр., ми визначили середню щiльнiсть населення кунищ люово! для кожно! природно! зони. На основi цього проведено екстраполящю на площу лiсових угiдь - придатну для мешкання люово! кунищ, i визначено загальну чисельнiсть виду.
Зпдно з виконаними розрахунками, чисельшсть люово! куницi в Ук-ра!ш становить близько 50 тис. особин. Найбiльшi запаси виду зосереджено в люах Полiсся. Проте найвищу щшьтсть звiра зареестровано в Карпатах, а найнижчу - в степовш зош. У середньому по Укршт вона становить 5,2 особин на 1000 га люових упдь. Науково обгрунтоваш норми вилучення для кунищ люово! встановленi на рiвнi 25-30 % [3-6], це дае змогу добувати близь-
ко 12 тис. особин цього виду (табл.). Щодо кунищ кам'яно!, такi розрахунки зробити складно, тому що звiр у переважнiй бiльшостi мешкае в населених пунктах i не завжди виходить за 1х межi. Однак не шдлягае сумнiву те, що куниця кам'яна в Укрш'т е бшьш численною, нiж лiсова.
Табл. Чисельшсть та можливе вилучення куниц л'шовсн в Укрш'ш
Природна зона Площа л1сових упдь, тис. га Щшьтсть на 1000/га, ос. Чисельшсть, ос. Можливе вилучення, ос.
Пол1сся 3950 5,5 21725 5431
Карпати 2210 7,2 15912 3978
Лшостеп 1661 5,7 9467 2367
Степ 867 2,3 1994 217
Разом 8682 5,2 49098 11993
Вщомо, що куниць на звiрофермах не розводять, оскшьки через шзню репродуктивну зршсть i тривалий перiод BariTHOCTi займатися кштковим роз-веденням цих звiрiв не рентабельно. Отож, мисливське господарство зали-шаеться единим джерелом постачання на ринок такого виду хутра. До реч^ на зовнiшньому ринку хутро кунищ користуеться досить хорошим попитом. Наприклад, на мiжнaродному хутровому aукцiонi "Союзпушнина" (Санкт-Петербург) у 2007 р., до початку свггово1 економiчноï кризи, середня цiнa шкурки кунищ м'я^' (так в торгiвлi називають хутро лiсовоï куницi) стано-вила 66,49 умовних одиниць [11]. У другш половит 2010 р. попит на хутра знову почав зростати, i вже наприкшщ 2010 р. - початку 2011 р. за "сиру" (не виправлену) шкурку кунищ хутровики-шдприемщ платили в середньому 45 умовних одиниць (360 грн). Як вщомо з практики, хутро кунищ лiсовоï за своею структурою подiбне до соболиного i за яюстю мало поступаеться де-яким його кряжам (тдвидам), наприклад ешсейському, алтайському, то-больському та амурському.
В Украш, на жаль, ресурси кунищ використовують вкрай не дос-татньо. Наприклад, у сезон 2010/2011 рр. затверджено лiмiт добування -369 люових куниць, лише в шести областях [10] (табл. 2). А частка офщшно-го вилучення останшми роками була меншою шж 1 % вщ чисельносп, що наведено в статистичних звггностях (форма 2-ТП). Для порiвняння, у сусщнш Бiлорусi в 2008 р. за чисельност куницi 25,1 тис. особин офщшно добуто 7751 ос., що становить 31 % вщ зaгaльноï чисельностi [7].
Причин тут декшька, однак основним е те, що в Укра].'ш е заборона на використання самоловних знарядь полювання. Хоча капкани i не входять до перелжу заборонених знарядь полювання, однак у ст. 15 Закону Украши "Про мисливське господарство та полювання" зазначено, що добування хут-рових звiрiв пастками можливе лише в наукових щлях та з метою переселен-ня [13]. Фактично, куницю дозволено добувати лише рушницею - за допомо-гою собаки-лайки та шляхом вислщжування по слщах на сшгу. Звичайно, що ресурси куницi можна було б освоювати i рушницею, однак на рiвнi областей термши i дш полювання на хутрових звiрiв переважно зорiентовaнi на зайця i проводяться тшьки у вихщш днi - суботу i недшю. У цi ж днi в люових угiд-дях оргaнiзовуються облавш полювання на копитних. Тому це все спонукае користувaчiв мисливських упдь вiдмовлятися вiд полювань на iншi види,
зокрема й на куницю. Внаслщок цього чисельшсть куницi оцшюеться не об'ективно, або ж свщомо занижуеться.
Табл. 2. Лiмiт добування куницл'шовсн в сезон полювання 2010/2011 рр.
Область Л1мгг/особин
В1нницька 117
Житомирська 17
Льв1вська 193
Полтавська 18
Пвненська 17
Харшвська 7
Всього в Украш 369
Однозначно, що для бшьш ефективного використання ресурЫв люово! куницi та шших цiнних хутрових звiрiв, треба дозволити полювання в ус днi тижня - використовуючи при цьому як активш (з рушницею i собакою), так i пасивнi (самоловами) способи полювання. Щодо використання самоловних знарядь полювання, то необхщно застосовувати бшьш гуманш способи вщ-лову, беручи за приклад досвщ Канади. Ця кра1на повнiстю вiдмовилась вiд використання защемлювальних капканiв, натомiсть перейшла на самолови ново! конструкцй - давлючого типу, в яких звiрi гинуть миттево. Конструкцй декiлькох типiв таких самоловiв розроблено i в Росй, яка теж починае посту-пово переходити вiд защемлювальних до давлючих капканiв. Всеросiйським науково-дослiдним iнститутом мисливського господарства i звiрiвництва (ВНИИОЗ) спещально для вiдлову куницi, соболя та шших дрiбних кунице-вих розроблено i запроваджено в практику капкан прохщний КП-120, типу мконiберм, який уже добре себе зарекомендував на практищ в рiзних регiонах Росй та за 11 межами [12].
Щодо використання собак-лайок для полювань на куницю, то тут ви-никають таю проблеми. Так, проведений аналiз робочих якостей лайок, як наявш в Укра1ш, засвiдчив, що тшьки 10 % собак, бшьш-менш працюють по куницi, а висококласш - вузькоспецiалiзованi лайки-куничницi взагалi е рщ-кiстю. Однак практичний досвщ свiдчить, що саме з такими собаками можна ефективно полювати на куницю. На жаль, в Укра!ш кшолопчну роботу в цьому напрямку майже не ведуть. Лайок переважно використовують для полювань на копитних звiрiв та пернату дичину. Як уже зазначалося, проблем-ним е також те, що бшьшють користувачiв люових мисливських угiдь спещ-алiзуеться на копитних (кабанах, козулях, оленях), i задля недопущення зайвого фактора турбування всшяко обмежують полювання на iншi види мисливських тварин, особливо з собаками. Тому, через згадаш причини, по-лювання на куницю з лайкою найближчим часом, мабуть, не набуде широкого застосування.
Щодо полювання на цей вид шляхом вислщжування, то його усшш-шсть, головним чином, залежить вiд погодних умов - наявност та стану сш-гового покриву, i в умовах Укра!ни е малоефективним. Таким чином, для бшьш ефективного використання ресуршв кунищ необхiдно дозволити само-ловш способи полювання - використовуючи капкани ново! конструкцй, типу мконiберм.
Теоретичнi основи управлшня популяцiями люово! куницi досить змютовно висвiтлено в працях М. Гракова [4, 5]. Цей автор зазначае, що за середньо! плодючостi та нормально! статево-вiковоi структури частка моло-дих особин у популящях лiсовоi куницi становить 35-45 %. Рекомендован норми вилучення за хорошого стану кормово! бази повинш не перевищувати 30 % вщ передпромислово! чисельностi, що забезпечуватиме розширене вщ-творення популяцп в оптимальних умовах проживання. У разi попршення кормово! бази, частку вилучення необхщно збiльшувати до 40 %. Наступного сезону добування потрiбно обмежити до 25 % поголiв,я. Такий шдхщ дасть змогу вчасно вилучати залишки популяцп i поповнювати втрати за рахунок вщтворення. I враховуючи те, що статево-вжова структура то! частини особин, яка вилучаеться, залежить вщ характеру промислу - рекомендуемо зас-тосовувати самоловний промисел у поеднанш iз добуванням рушницею. Самоловами потрiбно вилучати не менше 50-60 % вiд сезонно! норми.
Отже, враховуючи те, що в Укра!ш ресурси кунищ лiсовоi значною мiрою недовикористовуються - необхiдно насамперед внести змши до Закону Укра!ни "Про мисливське господарство та полювання": зняти заборону на самоловш способи полювання; роздiлити полювання на любительське i про-мислове; внести пункт про промислове полювання на хутрових звiрiв самоловами, i дозволити його виключно егерськiй служба На рiвнi областей пот-рiбно усунути рiзнi не обгрунтоваш обмеження.
Ресурси кунищ та шших хутрових звiрiв не можливо осво!ти сповна вщкриваючи полювання тiльки по вихщних днях (субота, недiля). Специфiка полювання на куницю, особливо з самоловами, вимагае належно! квалiфiка-цп. Тому промислове полювання на цей вид повинно бути прюритетним для штатних пращвниюв мисливських господарств (егерiв, мисливствознавщв) як спосiб додаткового заробiтку. До того ж еколопчно виважене використан-ня ресурсiв куницi зменшить негативний вплив на борову дичину i зайця русака, що сприятиме збшьшенню iхньоi чисельностi та шдвищенню продук-тивностi лiсових мисливських упдь.
Таким чином, чисельнiсть лiсовоi кунищ в бшьшосп лiсових угiдь Ук-ра!ни перебувае на достатньо високому рiвнi, це дае змогу запровадити про-мисловi способи полювання i щорiчно добувати близько 12 тис. особин виду.
Лггература
1. Абеленцев В.1. Куницев1 / B.I. Абеленцев // Фауна Украши. - К. : Вид-во АН УРСР, 1968. - Т. 1, вип. 3. - 279 с.
2. Абеленцев В.И. Лесная куница: Украина и Молдавия / В.И. Абеленцев // Соболь, куницы, харза. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - С. 186-193.
3. Асписов Д.И. Куница и ее промысел / Д.И. Асписов, Н.Н. Граков, В.Ф. Морозов. - М. : Изд-во "Економика", 1967. - 83 с.
4. Граков Н.Н. Теоретические основы динамики численности и управления популяциями лесной куницы / Н.Н. Граков // Труды ВНИИОЗ, 1976. - Вып. 26. - С. 87-96.
5. Граков Н.Н. Экологические основы рационального использования ресурсов лесной куницы в СССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук. - Свердловск, 1978. - 36 с.
6. Граков Н.Н. Лесная куница / Н.Н. Граков. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 110 с.
7. Кононов С. Лесная куница: использование ресурсов / С. Кононов // Охота - национальный охотничий журнал, 2010. - № 11. - С. 24-27.
8. Сокур Т.1. Iсторичнi змiни та використання фауни ссавцiв Украши / Т.1. Сокур. - К. : Вид-во АНУ, 1961. - 82 с.
9. Стельмах С.М. Люова куниця / С.М. Стельмах // Люовий i мисливський журнал. -2005. - № 1. - С. 37-38.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada/gov/ua.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mbifur.com/auction_sp_ian07.htm.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rangerkirov.livejournal.com/34312.html.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.viptrophy.com/articles/2053.
Стельмах С.М. Куница лесная в Украине: состояние и перспективы использования ресурсов
Наведена характеристика современного состояния популяции куницы лесной в Украине. Даны рекомендации научно обоснованного использования ресурсов вида. Согласно расчетам, численность лесной куницы в Украине составляет около 50 тыс. особей. Наибольшие запасы вида сосредоточены в лесах Полесья. Однако наивысшая плотность зверя отмечена в Карпатах, а самая низкая - в степной зоне. В среднем по Украине она составляет 5,2 особи на 1000 га лесных угодий. Поскольку научно обоснованные нормы изъятия для куницы лесной установлены на уровне 25-30 %, это дает возможность ежегодно добывать около 12 тыс. особей этого вида.
Ключевые слова: лесная куница, численность, плотность, охота.
Stelmach S.M. Marten in Ukraine: state and prospects of the use of resources
The current state of marten populations in Ukraine. The recommendations on evidence-based resource type. According to calculations, the number of forest marten in Ukraine is about 50 thousand individuals. The largest reserves are concentrated in the woods kind of Polesie. However, the highest density of animals marked in the Carpathians, and the lowest in the plains. On average across Ukraine it is 5.2 individuals on 1000 hectares of forest. And because, scientifically based standards for removal of marten set at 25-30 %o, it allows to extract annually about 12 thousand individuals of this species.
Keywords: marten, humber, density, hunting._
УДК 630*17:582:630*231 Проф. Я.Д. Фучило, д-р с.-г. наук;
астр. О.Ю. Рябухт - НУБШ Украти, м. Кит
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНОВИХ Л1С1В СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результата дослщжень стану природного поновлення сосни зви-чайно! та шших порщ у люах Схщного Полюся. Визначено оптимальш умови, в яких можна розраховувати на устшне природне вщновлення. Вивчено вплив заходiв сприяння природному поновленню на штенсившсть появи самоаву сосни.
Ключов1 слова: люовщновлення, сосна звичайна, природне поновлення, мше-ралiзацiя грунту.
Зважаючи на те, що люи становлять найпотужшшу на нашш планер рослинну формащю, яка ютотно впливае на кругооб^ речовин та енерги, на стабшзащю еколопчно! рiвноваги в бюсфер^ проблема усшшного вщтво-рення люових фiтоценозiв е надзвичайно актуальною. В Укра!ш люовщнов-лення переважно вщбуваеться шляхом створення люових культур. Значно рщше застосовуеться вирощування люу iз самоЫву насаджень-попередниюв (природне вщновлення). Бшьш широке використання природного вщновлення мае важливе економiчне i еколопчне значення, оскшьки воно дае змогу до
