CC BY
102
Сощальна фiлософiя i философия icTopii' УДК 141.7:340.12(477)
О. В. КРАСНОКУТСЬКИЙ1
1Запор1зький нацюнальний ушверситет (Запоршжя), ел. пошта krasnokutskij@rambler.ru, ORCID 0000-0002-7818-2284
КУЛЬТУРНО-ПРАВОВИЙ ЧИННИК ОПТИМ1ЗАЦП РОЗВИТКУ 1ДЕОЛОГП ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРА1Н1
Мета роботи. Дослвдити правовий культурний феномен у багатств1 контур1в його сутносп, тдвищення р1вня даного явища як складову системи детермшант оптишзаци розвитку щеологи державотворення в су-часнш Украш. Метoдoлoгiя. В основу роботи покладено принципи матер1ал1стично! д1алектики, а також принципи юторизму, сощального детермшзму, комплексносл, д1алектично! едносп сощально! теорп та сощально! практики, конкретно--кторичний шдхвд. Наукова новизна. Отримат результати дослщження, що резюмують наукову новизну, можна сформулювати у вигляд1 таких тез: на концептуальному р1вш впер-ше розглянуто культурно-правовий чинник оптим1заци розвитку щеологп державотворення в сучаснш Укра-rni; окреслено три методолопчш моменти, на як1 слщ ор1ентуватися тд час визначення «правово! культури»; удосконалено визначення поняття правово! культури, розкрито цшсний змют даного поняття, названо п'ять переваг запропонованого понят1йно-категор1ального визначення; з'ясовано чотири специф1чш риси правового культурного явища; обгрунтовано необхвдшсть проведення комплексних, виважених фшософсь-ко-наукових дослвджень правово! культури; розроблено робочий шаблон програми вдосконалення й тдви-щення р1вня правово! культури в сучасному укра!нському сустльстш, окреслено чотири провщт концепту-альт напрямки дано! програми. Висновки. Правова культура - окрема категор1я для позначення правово! системи, що вторично склалася, шститупв державно-оргашзованого суспшьства, як1 з нею корелюють, а також обумовлених !х д1яльн1стю правових знань i мотив1в, форм, способ1в i метод1в правово! д1яльност1, щнностей, оцiнок, iз необхiднiстю притаманних кожному народу, класу, наци, iншiй соцiальнiй групi, окре-мiй особистостi на певному еташ !х розвитку. Пiдвищення рiвня правово! культури - це один iз провщних системних чинник1в, культурно-кодових ключiв до оптимiзацi! розвитку вдеологи державотворення в умовах сучасно! Укра!ни. Програма щодо вдосконалення й пiдвищення рiвня правово! культури в сучасному укра!-нському суспiльствi складаеться з чотирьох проввдних концептуальних напрямiв: зростання елементарно! правово! грамотностi громадян; пiдвищення !х правово! освiченостi; пiдвищення теоретичного обгрунтуван-ня iснуючо!' правово! реальностi, перспектив !! подальшого розвитку, збiльшення ефективносп теорй' права; формування прогресивно! правово! вдеологп.
Ключовi слова: культура, щеолопя, суспiльство, держава, правова культура, полггична культура, вдеоло-гiя державотворення..
Актуальшсть
Передущм доцшьно нагадати, що тдвищен-ня р1вня правово! культури, нар1вт ¡з шдви-щенням р1вня культури пол1тично!, а також вщповщальност державно-владних структур у цшому й суб'екпв державно! влади зокрема, входить у так звану «культурну» блочну кон-струкщю системи детермшант оптим1зацп розвитку щеологи державотворення в укра!нсь-кому суспшьсга на еташ його трансформаций яка тд своею епдою принапдно об'еднуе весь комплекс фактор1в, чинниюв, що мають ч1тке культурне забарвлення, культуро-
державотворче спрямування [11, с.13]. Таю
фактори здатш, насамперед, оптим1зувати пе-реб1г державотворчого щеолопчного каузального вщношення, державотворчо-щеолопчно! взаемодп i, одночасно ¡з цим, поступальний плин щеологи державотворення на теренах сучасно! Укра!ни, а також полшшити довколиш-ню державно-владну дшсшсть, навкружне дер-жавно-пол1тичне буття, що, безумовно, знахо-дитиме вщповщне вщображення у наявнш державотворчш щеологи, змшюючи у бшьш позитивну сторону !! нишшнш стан, що, у свою чергу, наблизить нас до розв'язання проблеми !! формування, обумовить становлення ефек-тивно! нацюнально! модел1 державного буд1в-ництва, практики творення й подальшо! розбу-
дoви якicнo нoвoï Укpaïнcькoï дepжaви як дiйcнo cyвepeннoгo й нeзaлeжнoгo, дeмoкpa-тичнoгo, coцiaльнoгo, пpaвoвoгo дepжaвнoгo opгaнiзмy.
Вapтo зayвaжити, щo бaгaтo з тoгo, щo бyлo cкaзaнo нaми пpo гол^ичж кyльтypнe явищe [8], мaе бeзпocepeдне вiднoшeння i дo пpaвoвoï кyльтypи й, вiдпoвiднo, кyльтypнo-пpaвoвoгo чинникa ornra^a^ï poзвиткy iдeoлoгiï дepжa-вoтвopeння в cyчacнiй Укpaïнi. I цьoмy фaктy нe cлiд дивyвaтиcя, aджe i толпиные кyльтypa, i пpaвoвa, як вам дoбpe вiдoмo, зapoджyютьcя й poзвивaютьcя нa oднoмy тлi, мaють пiд coбoю oднaкoвe зeмнe п^^уетя, в ocнoвi якoгo, та-caмпepeд, - пoлiтичнi й пoлiтикo-пpaвoвi в^^етни, щo y зв'язцi cтapтyють дo життя з yтвopeнням дepжaвнoгo opгaнiзмy. Heзвaжaючи нa мaйжe cилy-cилeннy piзнoмaнiтниx пyблiкaцiй з пpивoдy ocмиcлeння piзниx pa-кypciв пpaвoвoгo кyльтypнoгo фeнoмeнa, щo лaвинoю cтaли нaкpивaти мoдepний втизня-ний (paдянcький тa пocтpaдянcький) iнтeлeктy-aльнo-iнфopмaцiйний пpocтip, пoчинaючи з чaciв тaк звaнoï «пepeбyдoви», в кoлi якиx, зoк-peмa, - дecятки мoнoгpaфiчниx poбiт, iншиx дocлiдницькиx пpaць (ocтaннi з якиx - ^a^ О. Бoндapeвa, Н. Онiщeнкo, Н. Пapxoмeнкo тa iн.) [2; 13], y тому чи^ й диcepтaцiйниx (Т. Бa-чинcький, А. Дaнieлян, Г. Хaвapiвcькa тa ш.) [1; 5; 17], тeмa пpaвoвoï кyльтypи зaлишaегьcя, тaк би мoвити, тaемницeю «зa ciмoмa пeчaткaми». I вд пoв'язaнo гoлoвним чинoм iз тим, щo cy-чacнi дocлiдники, пpиcтyпaючи дo poзглядy тиx чи шшж ïï питaнь, чoмycь зaбyвaють вce ж тa-ки ^o гoлoвнe, a caмe: poзiбpaтиcя з виxiдними нaчaлaми, кoнцeптyaльними зacaдaми дo-cлiджeння дaнoгo кyльтypнoгo явищa, тобто y пepшy чepгy oкpecлити ютотш вимipи oCT^m-oгo, з'яcyвaти cyraicra тaкoгo фeнoмeнa, a тa-тож виpoбити й зaпpoпoнyвaти нayкoвoмy то-вapиcтвy вивaжeнe, пoвнoцiннe гонятшш-кaтeгopiaльнe йoгo визнaчeння, якe б мicтилo в co6i пoзнaчeнi вимipи. Внacлiдoк цьoгo мaемo y нaявнiй cyкyпнiй мaci дoвoлi тyмaннi, нeчiткi й бeзcиcтeмнi миcлeнневi тeopeтичнi мoдeлi npa-вoвoï кyльтypи, пoпaдaючи y виxop, пiд влaдy якиx cьoгoдeнний шутач icтини, твepeзo мж-лячий дocлiдник, лeгкo мoжe зaблyкaти, зaбyв-ши, тaк cкaзaти, пpo тe, дe y людини - гoлoвa, a
дe - нoги (нe гoвopячи вжe пpo poзyм). Ду-мaетьcя, щo цi тeзи-зayвaжeння якpaз i стад бpaти дo yвaги тим, xto нaвaжyетьcя в нaш чac вecти мoвy, a тим пaчe - фiлocoфcький тa rny-товий пoшyк, щoдo щoйнo вкaзaнoгo piзнoвидy кyльтypи. Зpeштoю, як cтвepджyвaв к^отк дepжaвoтвopчo-iдeoлoгiчнoï думки, «...xto 6e-peтьcя зa чacткoвi питaння бeз пoпepeдньoгo poзв'язaння зaгaльниx, тoй нeминyчe бyдe нa кoжнoмy кpoцi нecвiдoмo для ce6e «нaтикaти-cя» нa ц зaгaльнi пш^ння» [12, c. 350].
Зayвaживши цe, пepeйдeмo дo фopмyлювaн-ня мeти дaнoï poбoти й виклaдy ocнoвнoгo мa-тepiaлy coцiaльнo-фiлocoфcькoï poзвiдки.
Мета дocлiдження
Мeтa crani - дocлiдити пpaвoвий кyльтyp-ний фeнoмeн y бaгaтcтвi кoнтypiв того cyraoc-тi, пiдвищeння piвня дaнoгo явищa як cклaдoвy cиcтeми дeтepмiнaнт oптимiзaцiï poзвиткy ^eo-лoгiï дepжaвoтвopeння в cyчacнiй Укpaïнi.
Виклад oc^B^ro мaтерiaлу
Як зacвiдчyе пpoвeдeний aнaлiз, пoнягтя пpaвoвoï кyльтypи зaлишaетьcя cьoгoднi пoзa cтpyктypним змicтoм бaгaтьox видaнь дoвiдкo-вoï лiтepaтypи, cлoвникiв тa eнциклoпeдiй, кoтpi, щиpo кaжyчи, ж дocить «бaлyють» йoгo cвoею yвaгoю. Винятoк, як пpaвилo, cтaнoвлять юpидичнi дoвiдникoвi джepeлa тa, в oкpeмиx випaдкax, aнaлoгiчнi джepeлa з дepжaвнoгo yпpaвлiння, яким дaнe пoнягтя, тaк би мoвити, вiддaнo «нa вщкуп» i якi, вiдмeжyвaвшиcь вiд iншиx (нacaмпepeд, фiлocoфcькиx джepeл), вcтaнoвили cвoеpiднy мoнoпoлiю нa пoнятiйнo-кaтeгopiaльнe визнaчeння дaнoï кyльтypи, чим, бeзyмoвнo, cтaвитьcя «пiд yдap» йoгo якicть, eвpиcтичнi, пiзнaвaльнi мoжливocтi пoзнaчeнo-гo ГОняня.
У нaявнoмy кoнцeптyaльнoмy бaчeннi, щo випливaе вiд poзyмoвиx cxeм вчeниx-юpиcтiв i пiдтpимyетьcя iншими дocлiдникaми, кoтpi пpимкнyли дo ïx нayкoвo-пpaвничиx лaв, npa-вoвa кyльтypa пocтaе нeмoв тa «чapiвнa pyra-вичкa», куди вмiщaетьcя гeть yce, щo з'являегьcя, пocтaе, нaкoпичyетьcя y тав^уж-нш пpaвoвiй дiйcнocтi, a тому, вiдпoвiднo дo
цieï лoгiки, немае нiякoгo ceнcy вибyдoвyвaти чiткy лшда кoнcтpyювaння вiдпoвiднoгo гонят-тя, шго визначення (адже все i так ясш!). npo-те, нacпpaвдi, м'ято кaжyчи, не все так ^ocro. I нижчевикладене це пiдтвepджye абшлютш.
Дiйcнo. Кepyючиcь таким баченням i œpe-бyвaючи пiд йoгo впливoм, дeякi aвтopи (пepшa гpyпa) занадто вже cпpoщyють пiдxiд дo визначення гоняття пpaвoвoï кyльтypи, нeoбrpyнтo-вaнo звужуючи йoгo пoнятiйнo-кaтeгopiaльнy iнтepпpeтaцiю, iнкoли нaвiть дo дeкiлькox ств, щo аж нiяк не с^ияе пoвнoцiннoмy poзкpиrтю змicтy дaнoгo гоняття, а тим паче cyтнocтi явища, яке ним пoзнaчaeтьcя. Яcкpaвим ^и-клaдoм цьoгo слугують миcлeннeвi мoдeлi Ю. Шeмшyчeнкa, з пoзицiï ятого пpaвoвa кyльтypa - це «...система дyxoвниx i мaтepiaльниx цш-шстей у cфepi фyнкцioнyвaння ^ава» [18, с.37]. Iншi aвтopи (дpyгa Tpyrn) - тонцептуаль-нi пapтнepи пepшиx, навпаки, не дocить-тo o6-думаш й випpaвдaнo iдyть шляxoм нaдмipнoгo poзшиpeння тлумачення вкaзaнoгo пoняrтя, внacлiдoк чoгo у гeнepoвaниx ними визначен-няx пpaвoвoï кyльтypи якocь нeoбaчнo «poзчи-няеться» йoгo гoлoвний змют, втpaчaerьcя ïx cиcтeмнicть, чiткicть i щейна цiлicнicть. Так, згiднo з тeopeтичними кoнцeптaми А. Ску-pa^^^ro та iн., «пpaвoвa кyльтypa у шиpo-кoмy poзyмiннi - це cycпiльнo-пpaвoвий феш-мен, який включае в себе нaйcyrтeвiшi peзyль-тати сукупвдго пpaвoвoгo дocвiдy cycпiльcтвa, нacaмпepeд пpaвo i пpaвocвiдoмicть, пpaвoвy дiяльнicть i пpaвoвiднocини, зaкoннicть i ^а-вoпopядoк та вiдoбpaжae якicний piвeнь poз-витку пpaвoвoгo буття. У вузьтому poзyмiннi пpaвoвa кyльтypa е cиcтeмoю дyxoвнo-пpaвoвиx цiннocтeй - пpaвoвиx знань, пepeкoнaнь, уяв-лень, cвiтoгляднo-пpaвoвиx opieнтaцiй, щo вiдoбpaжaютьcя в пpaвoвiй cвiдoмocтi людей i opгaнiчнo шедши з ïx coцiaльнo-пpaвoвoю aктивнicтю щoдo ocвoeння та твopeння сус-пiльнo-пpaвoвoгo буття» [15, с.464].
Виoкpeмлюeтьcя, зpeштoю, iщe oднa rarop-та aвтopiв (тpeтя гpyпa), яка пiд впливoм гозна-чeнoгo кoнцeптyaльнoгo бачення ^oro^e cвoepiдний мисленневий мiкc, складений з на-пpaцювaнь пepшoï та дpyгoï aвтopcькиx гpyп, вкaзaниx пiдxoдiв, шляxiв дo пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoï iнтepпpeтaцiï дocлiджyвaнoгo
пoняrтя, щo дoдae дo не1' ще бiльшoï плутанини, ускладнюе i без того тyмaннo-бeзcиcтeмнi вapiaнти дефшщи пpaвoвoï кyльтypи, щo, у cвoю чepгy, неабияк cтpимye тoй чи шший дo-cлiдницький пoшyк. Ось i ^иклад. Сyдiть caмi. ^силаючись, cepeд iншoгo, на Ю. Битяка та I. Яговюка [14, с.5-6], якi, у cвoю чepгy, дpyжньo пocилaютьcя на Ю. Тoдикy [16, с.8], Ю. Кали-нoвcький у ^ле^ивий мoнoгpaфiï «Пpaвo-cвiдoмicть i пpaвoвa кyльтypa як бaзoвi чинни-ки дepжaвoтвopчoгo пpoцecy в Укpaïнi», говто-pюючи майже пoвнicтю «буква дo букви» ш-шиx, пpичoмy без бyдь-якиx oцiнoчниx дyмoк, ^этичн^ зауважень тoщo, пише, зoкpeмa, та-ке: «Узагальнюючи piзнoмaнiтнi тpaктoвки пpaвoвoï кyльтypи та пpaвocвiдoмocтi, щo наведеш у нayкoвиx джepeлax, з нaшoï тoчки зopy, нeoбxiднo визначитись тepмiнoлoгiчнo. Пpaвoвa кyльтypa - це система ^зот^вн^ пpoявiв пpaвoвoï дiйcнocтi, щo кoнцeнтpye в co6í дocягнeння юpидичнoï науки i пpaктики. Вoнa виступае внyтpiшньoю дyxoвнoю cropo-нoю пpaвoвoï системи i пpoнизye пpaвo-cвiдoмicть, пpaвo, пpaвoвiднocини, зaкoннicть i пpaвoпopядoк, пpaвoтвopчy, пpaвoзacтocoвнy та iншi види пpaвoвoï дiяльнocтi. Рaзoм з тим тд пpaвoвoю кyльтypoю в шиpoкoмy ceнci ^ий-нятo poзyмiти усе гозитивне, щo cтвopeнo люд-cтвoм у пpaвoвiй cфepi. У цьoмy acпeктi пpaвo-ва кyльтypa вщбивае стан пpaвocвiдoмocтi, юpидичнoï науки, якють poзpoбки тeкcтiв за-кoнiв, piвeнь пpoфecioнaлiзмy фyнкцioнyвaння пpaвooxopoнниx та iншиx пpaвoзacтocoвниx opгaнiв, poзвитoк пpaвoвoï науки та ocвiти. Пpaвoвa кyльтypa у вузьтому poзyмiннi - це piвeнь знання пpaвa членами cycпiльcтвa i ïx ставлення дo пpaвa, а татож пpecтиж пpaвa у суспшьсга. Вoнa е вaжливoю yмoвoю i зacoбoм змiцнeння зaкoннocтi й пpaвoпopядкy» [6, с.11-12]. Отака, так би мoвити, cвoepiднa пoнятiйнa aбpaкaдaбpa, яка пo cyтi не пpoливae вдocтaль cвiтлa aнi на змют пoняття, щo нас бeзпocepeд-mo цiкaвить, aнi на cyтнicть февдмена, щo ним пoзнaчaeтьcя. Дo peчi, дocить цiкaвий i вельми пpoмoвиcтий факт: пpoцитoвaнi тези - це фак-тичнo oдин единий абзац з y^ï вищeнaзвaнoï мoнoгpaфiï говажшго aвтopcькoгo кoлeктивy, щo пpиcвячeний визначенню «пpaвoвoï культу-pи». Бyдь-якi пoдaльшi кoмeнтapi тут, нaпeвнo,
6удуть зaйвi.
Aнaлiзyючи пoзнaчeнi кoнцeптyaльнi пози-ц^', вкaзaнi пiдxoди, peзoннo зауважити, що i ^авова кyльтypa й пoлiтичнa е cпopiднeними piзнoвидaми кyльтypнoгo явища, що зapoджy-ютьcя й poзвивaютьcя на одному rai, дepжaвнo-пoлiтичнoмy пiдrpyнтi, а якщо цe так (що цшком oчeвиднo), то пiд чac po6ora над визна-чeнням «пpaвoвoï кyльтypи» cлiд виxoдити, як i у випадку визнaчeння поняття «пол^ична куль-тypa» [8, c.135], iз тpьox (як мiнiмyм) мoмeнтiв: мoмeнт пepший - пpaвoвa кyльтypa пocтae як один iз ocнoвниx piзнoвидiв кyльтypнoгo фeнo-мeнa; дpyгий - у cвoïй cиcтeмнiй цiлicнocтi во-на пpeдcтaвлeнa мaтepiaльнoю й дyxoвнoю cтpyктypoyтвopюючими cклaдoвими; тpeтiй -взятi paзoм цi cклaдoвi виcтyпaють як ^ояви cклaднoï, щoнaймeншe, двopiвнeвoï, ïï cyтнocтi.
Виxoдячи з цього й пpиcтyпaючи до poзpoб-ки визнaчeння «пpaвoвoï кyльтypи», yявляeтьcя можливим i вeльми дopeчним cкopиcтaтиcя до-cвiдoм пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo кoнcтpyю-вання «пoлiтичнoï кyльтypи» [3, c.136-137], дe-фiнiцiю якoï було бeззacтepeжнo взято на oзбpoeння у пoпepeдньoмy дocлiджeнi [8, c.135-136], i на пiдcтaвi poзyмiння та шщально-фiлocoфcькoï iнтepпpeтaцiï тaкиx конвдштв, як «пpaвo», «пpaвoвi вiднocини», «пpaвoвe буття», «пpaвoвa cиcтeмa», «пpaвoвa cвiдoмicть» тощо [9; 10], визначити ^авову кyльтypy як oкpeмy кaтeгopiю для пoзнaчeння пpaвoвoï cиcтeми, що id'opm^ cклaлacя, iнcтитyтiв дepжaвнo-opгaнiзoвaнoгo cycпiльcтвa, якi з нeю кopeлю-ють, а також oбyмoвлeниx ïx дiяльнicтю ^аво-виx знань i мoтивiв, фopм, cпocoбiв i мeтoдiв пpaвoвoï дiяльнocтi, цiннocтeй, oцiнoк, iз жоб-xiднicтю пpитaмaнниx кожному нapoдy, raacy, нaцiï, iншiй coцiaльнiй гpyпi, oкpeмiй ошби-cтocтi на пeвнoмy eтaпi ïx poзвиткy.
Бeзyмoвнo, зaпpoпoнoвaнe визнaчeння ^а-вового кyльтypнoгo явища ж е iдeaльним, воно, звичайно ж, «нeбeзгpiшнe», aлe, тим нe мeнш, пopiвнянo з iншими вiдoмими нам cпpoбaми пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo визнaчeння даного фeнoмeнa, мае oчeвиднi пepeвaги. Пepeвaгa пepшa: дaнe визнaчeння вiдпoвiдae тpьoм вищe-зaзнaчeним мeтoдoлoгiчним мoмeнтaм, на яю cлiд opieнтyвaтиcя, пpиcтyпaючи до poзкpиття змicтy поняття, що нac щкавить. Пepeвaгa дpy-
га: воно дозволяе достатньо повно фiкcyвaти peзyльтaти дiяльнocтi пoпepeднix пoкoлiнь кoнкpeтнo визнaчeнoгo шщального opгaнiзмy у тaкiй нaйвaжливiшiй cфepi його життeдiяль-нocтi, як ^авова, включаючи, пepeдyciм, ма-тepiaльнy й дyxoвнy кyльтypнi cклaдoвi, ком-пожнти, а нe oбмeжyючиcь якoюcь одшею з ниx. Тpeтя з цж пepeвaг полягае у тому, що за^ош^вана дeфiнiцiя aкцeнтye увагу на oбyмoвлeнocтi пpaвoвиx знань, oцiнoк, мoтивiв дiй cyб'eктiв пpaвa peaльнo юнуючими факто-paми мaтepiaльнoгo пopядкy, cepeд якиx, iз одного боку, - уста^ний пopядoк opгaнiзaцiï ^а-вoвoï cиcтeми, кoтpa виcтyпae нacaмпepeд як cyкyпнicть нaявниx пpaвoвиx вадноетн, а з ш-шого, - пoлiтикo-пpaвoвi та iншi iнcтитyти дepжaвнo-opгaнiзoвaнoгo cycпiльcтвa тощо, якi (yci щ фaктopи, взятi paзoм) виcтyпaють най-вaжливiшими cтpyктypними eлeмeнтaми ^а-вoвoï кyльтypи. Чeтвepтa ж пoзнaчeнa тим, що вказана дeфiнiцiя пepeдбaчae можливють i нeoбxiднicть пoдaльшoï кoнцeптyaлiзaцiï ^а-вoвoï кyльтypи кpiзь пpизмy ^^perao-icтopичнoгo пiдxoдy до aнaлiзy даного piзнoви-ду кyльтypнoгo явища, виoкpeмлeння й poзгля-ду кyльтypнo-пpaвoвoï cпeцифiки як вcьoгo людcькoгo cycпiльcтвa в цшому, так i mmpe^ ниx cycпiльcтв, клaciв, нaцiй, piзниx тощальнж гpyп, oкpeмoï ocoбиcтocтi, ocмиcлeння цieï OTe-цифiки, з огляду на швний eтaп icтopичнoгo poзвиткy того чи шшого coцiaльнoгo opгaнiзмy. I, нapeштi, п'ята пepeвaгa пов'язана з тим, що понятшна тpaктoвкa, яка була щойно за^опо-нована, гapмoнiйнo cпiввiднocитьcя з пpoвiдними поняттями й кaтeгopiями ^овад-жуваного нами дocлiджeння пpoблeми фopмy-вання iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння, доповнюе пoнятiйнo-кaтeгopiaльнy кapтинy дoвкoлишньoï peamrocri, пpaвoвoï ïï кoмпoнeнти, що, бeз cyмнiвy, cтвopюe cпpиятливий фон для пов-нoцiннoгo coцiaльнo-фiлocoфcькoгo ocмиcлeн-ня дocлiджyвaнoï пpoблeми.
Пpaвoвa кyльтypa, постаючи в нaвкpyжнiй дiйcнocтi як оетовний piзнoвид кyльтypнoгo фeнoмeнa, нacлiдye ва зaгaльнi pиcи цього явища (об'ективний, кoнкpeтний xapaктep та iн.). У той жe чac пpaвoвiй кyльтypi пpитaмaннi також cпeцифiчнi pиcи, що мають, цiлкoм np^ poднo, тюний зв'язок iз ocoбливocтями
пол1тичного культурного явища [8, с.137-138]. Назвемо лише деяю, найголовшш1 з цих рис, т1, що принципово важлив1 для нашо! розвщки: по-перше, правова культура утворюсться й формуеться значно шзшше шших компоненпв загально! культури, серед яких, зокрема, -культура економ1чна, моральна, естетична; И юторичне становлення вщбуваеться й на шаг шзшше культури пол1тично!; по-друге, розви-ток правово! культури зазвичай розпочинаеться з яюсних змш не стшьки у свт матер1альному, скшьки у свт духовному; по-трете, правова культура належить до феномешв надбудовного порядку, внаслщок чого И розвиток, зрештою, обумовлюеться розвитком безпосередньо самого базису; 1 насамкшець, по-четверте (найсут-тевше), шдвищення р1вня вказано! культури робить можливим проведення правово! щео-лопчно-державотворчо! д1яльносп, внаслщок чого й безпосередньо через що здатне обумови-ти, продовжити позитивну динамшу загального перебшу державотворчого щеолопчного каузального вщношення, державотворчо-щеолопчно! взаемоди, а разом з тим - посту-пальний плин щеологи державотворення.
1ншими словами, шдвищення р1вня правово! культури - це один ¡з чинниюв, шлях1в, куль-турно-кодових ключ1в до оптим1заци розвитку державотворчо! щеологи. Приймаючи такий концепт, усвщомлюючи важливють його по-дальшо! проробки, доречно у першу чергу звернути увагу на сучасний стан правово! куль-тури нашого суспшьства. 1з цього приводу вщ-значимо, що бшьшють дослщниюв у тих чи шших сво!х працях, присвячених правовому культурному явищу, говорять про наявшсть широкого спектру деформацш правосвщомост та правово! культури сучасного укра!нського суспшьства. I з цим слщ у цшому погодитись, адже на протяз1 майже двох останшх десятилгть нашо! ютори маемо досить нестабшьну, спо-творену, викривлену, фактично деформовану державно-полгтичну буттевють ( поди суспшь-но-полгтичних потрясшь кшця 2013 р. - першо! половини 2014 р. це яскраво шюструють), !! правову компоненту, що, безумовно, з одного боку, позначаеться на наявнш правовш культур!, викривляючи, неабияк деформуючи !! стан, !нколи доводячи його практично до т!е!
точки, що нав!ть досв!дчене досл!дницьке око починае сумшватися в наявност! бодай-яко!сь правово! культури (хоча вона, насправд!, е, але ж р!вень !! - м!зерний), а з !ншого, вщобра-жаеться безпосередньо у модерних горизонтах правосв!домост!, породжуючи р!зноман!тний спектр !! деформац!й.
Так, як зауважуе одна з поважних груп вгт-чизняних дослщниюв, «об'ективн! умови розвитку Укра!ни наприк!нц! XX - початку XXI столгття характеризуються не тшьки !деальним прагненням сусп!льства до розбудови демократично! правово! держави, але й наявшстю нега-тивних чинниюв, як стимулюють поширення серед полгтичного ютеблшменту та громадян розповсюдження й сплетшня правового шгшз-му, шфантатзму та щеал1зму - основних деформацш правово! свщомосп й культури, при-таманних перехщним суспшьствам через не-сформовашсть правових знань або !гнорування норм закону...Ц суперечлив1 явища, на жаль, сшвюнують у масовш та шдивщуальнш свщо-мосп, утворюючи загальне юридичне безкуль-тур'я, тобто фактичний стан деформаци чи вщ-сутносп правово! культури» [4, с.212-213].
А ось що стверджують !з цього приводу шш1: «Анал1з сучасного стану в1тчизняно! правово! культури свщчить про те, що в сус-шльств1 поширеш правовий шгшзм та шш1 прояви деформаци правово! свщомосп. В цьо-му зв'язку неприпустимим е повторення поми-лок, допущених на попередшх етапах розвитку укра!нсько! державносп, нехтування уроками власно! ютори, коли при наявност! високого р!вня ел!тарно! правово! культури загальний р1вень правово! культури суспшьства залишав-ся довол1 низьким, що об'ективно унеможлив-лювало процес становлення громадянського суспшьства I розбудови правово! держави... Становлення громадянського суспшьства 1 роз-будова укра!нсько! державност на демократич-них, правових засадах - це тривалий, систем-ний полгтико-правовий процес, що передбачае реформування ус1х сфер суспшьного життя, удосконалення мехашзму оргашзаци 1 здшснення влади. Його усшх значною м1рою залежить вщ шдвищення р1вня правово! свщо-мост { правово! культури як окремого громадя-нина, так { суспшьства в цшому» [14, с.4].
Розум1ючи важливють цього моменту -шдвищення р1вня правово! свщомосп й куль-тури, - т чи шш1 авторсью колективи, окрем1 дослщники, здшснюючи анал1з сучасного стану правово! культури нашого суспшьства, нама-гаються окреслити й основш шляхи И форму-вання, нам1тити певш напрями подальшого культурно-правового поступу. «У сучаснш на-уковш л1тератур1, - констатуеться в окремих працях, - анатзуються р1зномаштш шляхи формування правосвщомосп { правово! культури укра!нських громадян. Серед них, зокрема: демократизащя вс1х сфер сощального життя; вдосконалення правотворчого 1 правозастосов-чого процешв; змщнення законносп { правопорядку; розвиток правовщносин; зростання ефективносп д1яльносп вс1е! системи право-суддя; адаптащя законодавства Укра!ни до м1жнародних норм { стандарта прав людини; гармошзащя законодавства Укра!ни !з норма-тивними актами Свропейського Союзу. Разом з тим важливе значення для формування право-свщомост { правово! культури мають таю напрями реал1заци даного процесу як здшснення правового виховання { правового навчання укра!нських громадян, а також шдвищення ефективносп !х правово! шформованосп» [7, с.307]. У зв'язку з цим обгрунтовуеться, що для посилення впливу таких напрям1в на цей про-цес необхщно розвивати с1мейне правове виховання, вдосконалювати вищу юридичну освпу, поширювати вивчення юридичних дисциплш у середнш школ1 й неюридичних вишах, ак-тив1зувати популяризащю правових знань через р1зномаштш канали правово! шформованост укра!нських громадян, шдвищувати доступ-нють права [7, с.325].
Не будемо заперечувати проти правом1р-ност юнування таких думок, мисленневих тео-ретичних позицш щодо шлях1в формування правового культурного явища, незважаючи навпь на те, що деяю з них, дшсно, заслугову-ють щиро! дослщницько! уваги (насамперед, вщносно здшснення правового виховання й навчання громадян та ш.), адже переконаш, що для того, аби вести серйозну дискусда навколо цих шлях1в, детермшант оптим1зацп розвитку позначеного явища в умовах сучасно! Укра!ни, ключов1 з яких потенцшно розглядалися б як
складов! науково обгрунтованого комплексу заход!в !з п!двищення р!вня правово! культури укра!нського суспшьства, необхвдш комплекс-ш, виважеш фшософсько-науков1 дослщження цього феномена, що дають повноцшну теоре-тичну модель останнього, зокрема, й уявлення про базову законом1ршсть, якш вш шдпорядко-вуеться у своему розвитку, до проведення яких, судячи з усього, у впчизняного дослщницького загалу, так би мовити, руки й перо, а головне -розум, ще не дшшли. I, до реч1, якби це було не так, сьогодш тверезомислячий читач не зустр1чав би на сторшках монограф1чних ви-дань дивних мисленневих конструкцш ме-таф1зичного окрасу, умовивод1в сумшвно! якосп на кшталт: «... ми повинш зрозумгги, що, насамперед, процес деформаци правово! культури розпочинаеться з деформаци правово! свщомост^ Деформована правосвщомють обу-мовлюе й вщповщну деформащю правово! культури» [4, с.217].
Натомють саме зараз вельми доречно !, як уявляеться, якраз на час запропонувати робо-чий шаблон, первинне змютовне наповнення вщповщно! програми щодо вдосконалення й шдвищення р1вня правово! культури в сучас-ному укра!нському сустльсга, до детально! проробки, лопчного доопрацювання й ре-атзацп яко! можна буде приступати невщклад-но. Зважаючи на спорщненють, граничну близьюсть полпичного й правового культурних явищ, розробку такого програмного продукту доцшьно розпочати, ор1ентуючись концептуально на лопку, формат { змют вже презентовано! аналопчно! програми, спрямовано! на вдосконалення, шдвищення р1вня полггично! культури [8, с.140-142]. А значить, програма, що нас щкавить, буде складатися, щонайменше, з чо-тирьох провщних концептуальних напрям1в, виступаючих у рол1 своерщних культуротвор-чо-правових дороговказ1в.
I перший такий напрям - це, без сумшву, зростання елементарно! правово! грамотност громадян, широких народних мас. А задля цього, передуем, необидно: а) обгрунтовано ви-значити й публ1чно оприлюднити той мшмум правових знань, яким повинш володгги широк! народш маси, вся громадсьюсть сучасно! Укра!ни;
б) чiткo визнaчити кoлo нaйбiльш aктyaль-ниx пpaвoвиx пш^нь, y тому чиcлi й дepжaвo-твopчиx; в) пoтypбyвaтиcя пpo ïx (знaнь, пи-тaнь) дocтyпний i зpoзyмiлий для piзниx кaтe-roprn нaceлeння, гpoмaдян виклaд;
г) вдocкoнaлювaти фopми пpoпaгaнди ^a-вoвиx зтань. Дpyгий нaпpям вiдпoвiднoï ^o-гpaми - цe пiдвищeння пpaвoвoï ocвiчeнocтi гpoмaдян, шиpoкиx вepcт нaceлeння Hpa'™. Слiд пaм'ятaти, щo вoнa, тaкa ocвiчeнicть, мoжe виникнути лишe зa paxyнoк пoеднaння пpaвoвoï гpaмoтнocтi з вмшням poзбиpaтиcя y тав^уж-нш дiйcнocтi, пpaвoвoмy життi, визнaчaти cвoе мicцe в ньoмy, знaxoдити тaм для ceбe, cepeд iншoгo, вщговщну точку oпopи, пoдaльшoï a^ тивнocтi й ocoбиcтicнoгo, гpoмaдянcькo-пpaвoвoгo зpocтaння. Тaкe вмiння мoжe бути cфopмoвaнe, вiдтoчeнe тiльки чepeз пoвнoцiннe зaлyчeння людини й гpoмaдянинa, шиpoкиx нapoдниx мac y coцiaльнy твopчicть, пpaвoвий ïï вимip. Тpeтiй пpoгpaмний нaпpямoк - шдви-щeння тeopeтичнoгo oбrpyнтyвaння icнyючoï пpaвoвoï peaльнocтi, пepcпeктив ïï пoдaльшoгo poзвиткy, збiльшeння eфeктивнocтi тeopiï ^a-вa. I, нapeштi, чeтвepтий нaпpям пpoгpaми, пoв'язaнoï з вдocкoнaлeнням i пiдвищeнням piвня пpaвoвoï кyльтypи в cyчacнoмy y^arnc^ кoмy cy^^CT^, - цe, звичaйнo ж, фopмyвaння пpoгpecивнoï пpaвoвoï iдeoлoгiï як cвoеpiднoï вepшини poзвиткy пoзнaчeнoгo кyльтypнoгo явищa в мeжax вiдпoвiднoгo cycпiльнoгo op-гaнiзмy.
Нaукoвa нoвизнa
Отpимaнi peзyльтaти дocлiджeння, щo pe-зюмують шутову нoвизнy, мoжнa cфopмyлю-вaти y виглядi oкpeмиx тeз: пo-пepшe, та тон-цeптyaльнoмy piвнi впepшe poзглянyтo куль-тypнo-пpaвoвий чинник oптимiзaцiï poзвиткy iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння в cyчacнiй Укpaïнi; пo-дpyгe, oкpecлeнo тpи мeтoдoлoгiчнi мoмeн-ти, нa якi cлiд opiентyвaтиcя пiд чac визнaчeння «пpaвoвoï кyльтypи»; пo-тpeте, yдocкoнaлeнo визнaчeння пoняття пpaвoвoï кyльтypи, poзкpи-то цiлicний змют дaнoгo пoняття, нaзвaнo п'ять пepeвaг зaпpoпoнoвaнoгo пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo визнaчeння; пo-чeтвepтe, з'яcoвaнo чoтиpи cпeцифiчнi pиcи пpaвoвoгo
кyльтypнoгo явищa; пo-п'ятe, oбrpyнтoвaнo нeoбxiднicть пpoвeдeння кoмплeкcниx, вивaжe-ниx фiлocoфcькo-нayкoвиx дocлiджeнь пpaвoвoï кyльтypи; пo-шocтe, poзpoблeнo poбoчий шaб-лoн пpoгpaми вдocкoнaлeння й пiдвищeння piв-ня пpaвoвoï кyльтypи в cyчacнoмy yкpaïнcькoмy cy^^CT^, oкpecлeнo чoтиpи пpoвiднi ^н^п-тyaльнi нaпpямки дaнoï пpoгpaми.
BUCMOBRII
1. Визнaчaючи пoняття «пpaвoвa кyльтypa», poзкpивaючи йoгo цiлicний змicт, cлiд виxoди-ти з тpьox мoмeнтiв: пo-пepшe, пpaвoвa культу-pa пocтaе як oдин iз ocнoвниx piзнoвидiв куль-тypнoгo фeнoмeнa; пo-дpyгe, y cвoïй cиcтeмнiй цiлicнocтi вoнa пpeдcтaвлeнa мaтepiaльнoю й дyxoвнoю cтpyктypoyтвopюючими cклaдoвими; пo-тpeте, взятi paзoм цi cклaдoвi вистутають як пpoяви cклaднoï, щoнaймeншe, двopiвнeвoï, ïï cyтнocтi.
2. Виxoдячи iз дaниx мeтoдoлoгiчниx гози-цiй, пpaвoвy кyльтypy мoжнa визнaчити як o^ peмy кaтeгopiю для пoзнaчeння пpaвoвoï cиcтe-ми, щo icтopичнo cклaлacя, iнcтитyтiв дepжaв-нo-opгaнiзoвaнoгo cycпiльcтвa, як з нeю rape-люють, a тaкoж oбyмoвлeниx ïx дiяльнicтю пpaвoвиx знaнь i мoтивiв, фopм, cпocoбiв i мe-тoдiв пpaвoвoï дiяльнocтi, цiннocтeй, oцiнoк, iз нeoбxiднicтю пpитaмaнниx кoжнoмy нapoдy, клacy, нaцiï, шшш coцiaльнiй гpyпi, oкpeмiй ocoбиcтocтi m пeвнoмy eтaпi ïx poзвиткy.
3. Зaпpoпoнoвaнe визнaчeння пpaвoвoгo кyльтypнoгo явищa, пopiвнянo з iншими c^o-бaми пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo визнaчeння дaнoгo фeнoмeнa, мaе pяд (п'ять) oчeвидниx пepeвaг, cepeд якиx, нacaмпepeд, виoкpeмлю-ютьcя тaкi: a) дaнe визнaчeння вiдпoвiдaе тpьoм вищeнaзвaним мeтoдoлoгiчним мoмeнтaм, нa як cлiд opiентyвaтиcя, пpиcтyпaючи дo poз-кpиття змicтy «пpaвoвoï кyльтypи»; б) вoнo дoзвoляе дocтaтньo пoвнo фiкcyвaти peзyльтaти дiяльнocтi пoпepeднix пoкoлiнь ^^perao ви-знaчeнoгo coцiaльнoгo opгaнiзмy y тaкiй шй-вaжливiшiй cфepi того життедiяльнocтi, як ^a-вoвa, включaючи, y пepшy чepгy, мaтepiaльнy й дyxoвнy кyльтypнi cклaдoвi, a ж oбмeжyючиcь якoюcь oднiею з ниx; в) зaпpoпoнoвaнa дe-фiнiцiя a^ernye yвaгy нa oбyмoвлeнocтi пpaвo-
вих знань, оцшок, мотив1в дш суб'екпв права реально юнуючими факторами матер!ального порядку, серед яких, ¿з одного боку, - устале-ний порядок оргатзаци правово! системи, кот-ра виступае передуем як сукупшсть наявних правових вщносин, а з шшого, - пол1тико-правов! та шш! шститути державно-оргашзованого суспшьства тощо, як (ус фак-тори, взят разом) виступають найважлившими структурними елементами правово! культури, тощо.
4. Правовш культур! притамант, як мшмум, чотири специф!чш риси: а) вона утво-рюеться й формуеться значно шзтше шших компонента загально! культури; б) розвиток правово! культури зазвичай розпочинаеться з яюсних змш не стшьки у свт матер1альному, скшьки у свт духовному; в) правова культура належить до фенометв надбудовного порядку, внаслщок чого !! розвиток, зрештою, обумо-влюеться розвитком безпосередньо самого базису; г) тдвищення р1вня вказано! культури робить можливим проведення правово! щео-лопчно-державотворчо! д!яльносп, внаслщок чого здатне обумовити, продовжити позитивну динамшу загального переб1гу державотворчого щеолопчного каузального вщношення, держа-вотворчо-щеолопчно! взаемоди, а разом з тим { поступальний плин щеологи державотворення. А отже, тдвищення р1вня правово! культури -це один ¿з провщних системних чинниюв, куль-турно-кодових ключ1в до ошташзаци розвитку дослщжувано! щеологи в умовах сучасно! Укра!ни.
5. На протяз! двох останшх десятатть вгг-чизняно! ютори нестабшьна, спотворена, вик-ривлена, фактично деформована державно-пол1тична буттевють, !! правова компонента, обумовила ютотш викривлення, наявш дефор-мацп в сучаснш правовш культур! укра!нського суспшьства, внасл!док чого !! р!вень протягом тривалого часу залишаеться м!н!мальним, м!зерним, що, врешт!-решт, стримуе поступальний розвиток державотворчо! !деолог!! Укра!ни, гальмуе повноц!нне розгортання нац!онального державотворчого процесу.
6. Для того, аби вести серйозну дискусда навколо шлях!в оптим!заци розвитку правового культурного явища в умовах сучасно! Укра!ни,
ключов! з яких потенцшно розглядалися б як складов! науково обгрунтованого комплексу заход!в !з п!двищення р!вня правово! культури укра!нського сусп!льства, необх!дн! комплекс-н!, виважеш ф!лософсько-науков! досл!дження цього феномена, що дають повноц!нну теоре-тичну модель останнього, зокрема, й уявлення про базову законом!ршсть, як!й в!н тдпорядко-вуеться у своему розвитку.
7. Програма щодо вдосконалення й шдви-щення р!вня правово! культури в сучасному укра!нському сусп!льств!, до детально! пророб-ки, лог!чного доопрацювання й реал!заци яко! можна приступати нев!дкладно, складаеться з чотирьох провщних концептуальних напрям!в, виступаючих у рол! своер!дних культуротвор-чо-правових дороговказ!в: по-перше, зростання елементарно! правово! грамотност! громадян; по-друге, тдвищення !х правово! осв!ченост!; по-трете, тдвищення теоретичного обгрунту-вання !снуючо! правово! реальности перспектив !! подальшого розвитку, збшьшення ефектив-ност! теор!! права; по-четверте, формування прогресивно! правово! щеологи.
А тимчасом у контекст! сказаного, семи шд-сумовуючих тез, - невеличка ремарка. За великим рахунком у навкружнш об'ективнш дер-жавно-пол!тичн!й д!йсност! маемо справу з! складним культурним нашаруванням, непе-рес!чним утворенням - пол!тико-правовою культурою й, якщо спробувати вести мову про !! оптим!зац!ю, вдосконалення, п!двищення р!в-ня дано! культури, то лог!чно говорити про необхщшсть наявност! робочих шаблошв !з в!дпов!дним первинним зм!стовним наповнен-ням, детально! проробки, концептуального до-опрацювання й нев!дкладно! реал!зац!! едино! цшюно! пол!тико-правово! культуротворчо! програми, складено! з двох фундаментальних блок!в, роздшв, р!вн!в. I перший з них - це презентований нами рашше програмний продукт, спрямований на вдосконалення, тдвищення р!вня пол!тично! культури в сучасному укра!нському сусшльств!, а другий - щойно представлений аналопчний продукт щодо вдосконалення й тдвищення р!вня правово! культури в означеному сусшльств!.
Впевнет, глибоко переконат, а тому й не втрачаемо над!!, що така едина культуротворча
пpoгpaмa, гpaмoтнo, rpyнтoвнo, вceбiчнo ^o-poблeнa й oпpaцьoвaнa, вжe нa пpoмiжнoмy eтaпi cвoeï pea^a^ï здaтнa пpивecти дo госту-пoвoгo пiдвищeння зaгaльнoгo piвня пoлiтикo-пpaвoвoï кyльтypи в yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi, щo цiлкoм пpиpoднo cпpиятимe aктивнocтi ^а-вoвoï дepжaвoтвopчo-iдeoлoгiчнoï дiяльнocтi y мeжax ocтaнньoгo, a paзoм з тим - зaкoнoмip-нoмy вкopiнeнню cимeтpичнocтi звopoтнoгo впливу пpaвoвoï cвiдoмocтi m пoлiтичнy y cra-цифiчнiй дepжaвoтвopчo-iдeoлoгiчнiй взaeмoдiï, щo, зpeштoю, oбyмoвить фopмyвaння гов-
СПИСОК BИКOРИCTAHИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бaчинcький Т. В. Фopмyвaння ocнoв пpaвoвo-гo cвiтoглядy тa пpaвoвoï кyльтypи шкiльнoï мoлoдi (фiлocoфcькo-пpaвoвий вимip) : авто-peф. диc. ra здoбyття нayк. cтyпeня кaнд. юpид. нayк : cпeц. 12.00.12 «Фiлocoфiя ^а-ва» I Т. В. Бaчинcький. - Льв1в, 2013. - 18 c.
2. Бoндapeв А. c.Юpидичecкaя oтвeтcтвeннocть и бeзoтвeтcтвeннocть - cтopoны пpaвoвoй кyльтypы и aнтикyльтypы cyбъeктoв пpaвa I А. c.Бoндapeв ; Accoциaция Юpидичecкий цeнтp. - СПб. : Юpидичecкий цeнтp ^ecc, 2008. - 185 c.
3. Boлoвик В. И. Филocoфия пoлитичecкoгo coзнaния : мoнoгpaфия I В. И. Boлoвик. - За-пopoжьe : Пpocвiтa, 2006. - 204 c.
4. Tepacira Л. M. Дeфopмaцiï пpaвocвiдoмocтi тa пpaвoвoï кyльтypи cyчacнoгo yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa I Л. M. ^pacira, M. I. Пашв, M. П. Tpeбiн II Пpaвocвiдoмicть i пpaвoвa куль-тypa як бaзoвi чинники дepжaвoтвopчoгo ^o^cy в Укpaïнi : мoнoгpaфiя I [Л. M. paciнa, О. Г. Дaнильян, О. П. Дзьoбaнь тa iн.] ; Haц. юpид. акад. Укpaïни iм. Яpocлaвa Myдpoгo. - Х. : Пpaвo, 2009. - c.212-243.
5. Дaниeлян А. Г. Coвpeмeнныe пpoблeмы и тeндeнции фopмиpoвaния пpaвoвoй кyльтypы : aвтopeф. диc. нa coиcкaниe yчёнoй cтeпeни кaнд. юpид. нayк : cœ^ 12.00.01 «Teopия и иcтopия гocyдapcтвa и пpaвa, иcтopия ^аю-вьк yчeний» I А. Г. Дaниeлян. - Epeвaн, 2012. - 26 c.
6. Кaлинoвcький Ю. Ю. Пpaвocвiдoмicть i ^а-вoвa кyльтypa як oб'eкти ф^тоф^га-пpaвoвoгo диcкypcy (кoнцeптyaльний вимip) I Ю. Ю. Кaлинoвcький II Пpaвocвiдoмicть i пpaвoвa кyльтypa як бaзoвi чинники дepжa-вoтвopчoгo пpoцecy в Укpaïнi : мoнoгpaфiя I [Л. M. ^pacira, О. Г. Дaнильян, О. П. Дзьo-
нoцiннoгo фopмaтy тaкoï взaeмoдiï i, вiдпoвiднo, пocтyпaльний poзвитoк iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння в кpaïнi шляxoм oднocтopoн-ньoï дiï пoлiтичнoï cвiдoмocтi та пpaвoвy й от-мeтpичнoгo звopoтнoгo впливу пpaвocвiдoмocтi нa пoлiтичнy cвiдoмicть.
Пepcпeктиви пoдaльшиx poзвiдoк у дaнoмy нaпpямкy - кoнцeптyaльний aнaлiз тpeтьoгo, «opгaшзaдiйнoгo» блoкy cиcтeми дeтepмiнaнт oптимiзaцiï poзвиткy iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння в cyчacнoмy yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi.
бaнь тa ш.] ; Haц. юpид. aкaд. У^аши iм. Яpocлaвa Myдpoгo. - Х. : Пpaвo, 2009. - c.10-29.
7. Клiмoвa Г. П. Ocнoвнi шляxи фopмyвaння пpaвocвiдoмocтi i пpaвoвoï кyльтypи y^arn-cькиx гpoмaдян в yмoвax poзбyдoви пpaвoвoï дepжaви I Г. П. Клiмoвa II Пpaвocвiдoмicть i пpaвoвa кyльтypa як бaзoвi чинники дepжa-вoтвopчoгo пpoцecy в Укpaïнi : мoнoгpaфiя I [Л. M. ^pacira, О. Г. Данильян, О. П. Дзьo-бань та iн.] ; Haц. юpид. акад. Укpaïни iм. Яpocлaвa Myдpoгo. - Х. : Пpaвo, 2009. -c.307-325.
8. Кpacнoкyтcький О. В. Важлива cклaдoвa ctc-тeми дeтepмiнaнт oптимiзaцiï poзвиткy weo-лoгiï дepжaвoтвopeння I О. В. ^a^o^TC^ кий II Кyльтypoлoгiчний вicник: нayкoвo-тeopeтичний щopiчник Hижньoï Haдднiпpянщини. - 2014. - Вип. 33. - c.132-144.
9. Кpacнoкyтcький О. В. Bтopинний cyтнicний cтpyктypний acпeкт iдeoлoгiï дepжaвoтвopeн-ня I О. В. Кpacнoкyтcький II Гiлeя: нayкoвий вicник : [зб. наук. ^адь]. - 2012. - Вип. 62 (№ 7). - C. 403-410.
10. Кpacнoкyтcький О. В. ^а^ва cвiдoмicть як пepeтвopюючa нacлiдкoвa cклaдoвa пpoдecy фopмyвaння iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння I О. В. Кpacнoкyтcький II Кyльтypoлoгiчний вicник: нayкoвo-тeopeтичний щopiчник Hиж-ньoï Haдднiпpянщини. - 2013. - Вип. 31. -c.105-116.
11. Кpacнoкyтcький О. В. Cиcтeмa ocнoвниx дe-тepмiнaнт oптимiзaцiï poзвиткy iдeoлoгiï дepжaвoтвopeння в yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi на eтaпi йoгo тpaнcфopмaцiï I О. В. ^aœo-кутський II Aктyaльнi пpoблeми coдiaльнo-гyмaнiтapниx наук : мaтepiaли II Bcey^. наук. кoнф., 29-30 лист. 2013 p., ^mpo^^
ровськ. Ч. II / наук. ред. О. Ю. Висоцький. -Д. : Роял Принт, 2013. - с.12-15.
12. Ленш В. I. Ставлення до буржуазних партш / В. I. Ленш // Повне з1брання твор1в / В. I. Ленш ; [пер. i3 5-го рос. видання] ; Iнститут юторп партй' ЦК КП Укра!'ни - фiлiал шсти-туту марксизму-ленiнiзму при ЦК КПРС. - К. : Видавництво полгтично!' лiтератури Укра!'ни, 1971. - Т. 15. - с.350-369.
13. Онщенко Н. М. Концептуальнi засади забез-печення правово! культури населения в Украш : наук. доп. / Н. М. Онщенко, Н. М. Пархоменко, О. Л. Бопшч ; Нац. акад. наук Укра!'ни, Ш-т держави i права iм. В. М. Ко-рецького. - К. : !н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!'ни, 2011. - 69 с.
14. Правова культура в умовах становлення гро-мадянського суспiльства : монографiя / [Би-тяк Ю. П., Яковюк I. В., Петришин О. В. та ш.] ; за ред. Ю. П. Битяка, I. В. Яковюка ; НД державного будiвництва та мiсцевого самоврядування АПрН Укра!'ни. - Х. : Право, 2007. - 246 с.
15. Скурапвський А. В. Правова культура / А. В. Скурапвський, В. А. Скурапвський // Енцик-
А. В. КРАСНОКУТСКИЙ1
'Запорожский национальный университет (Запорожье), эл. почта krasnokutskij@rambler.ru, ORCID 0000-0002-7818-2284
КУЛЬТУРНО-ПРАВОВОЙ ФАКТОР ОПТИМИЗАЦИИ РАЗВИТИЯ ИДЕОЛОГИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО СТРОИТЕЛЬСТВА В УКРАИНЕ
Цель работы. Исследовать правовой культурный феномен в богатстве контуров его сущности, повышение уровня данного явления как составляющую системы детерминант оптимизации развития идеологии государственного строительства в современной Украине. Методология. В основу работы положены принципы материалистической диалектики, а также принципы историзма, социального детерминизма, комплексности, диалектического единства социальной теории и социальной практики, конкретно-исторический подход. Научная новизна. Полученные результаты исследования, которые резюмируют научную новизну, можно сформулировать в виде таких тезисов: на концептуальном уровне впервые рассмотрен культурно-правовой фактор оптимизации развития идеологии государственного строительства в современной Украине; обозначены три методологических момента, на которые следует ориентироваться при определении «правовой культуры»; усовершенствовано определение понятия правовой культуры, раскрыто целостное содержание данного понятия, названы пять преимуществ предложенного понятийно-категориального определения; выяснены четыре специфические черты правового культурного явления; обоснована необходимость проведения комплексных, взвешенных философско-научных исследований правовой культуры; разработан рабочий шаблон программы усовершенствования и повышения уровня правовой культуры в современном украинском обществе, обозначены четыре ведущие концептуальные направления данной программы. Выводы. Правовая культура - отдельная категория для обозначения исторически сложившейся правовой системы, институтов государственно-организованного общества, которые с ней коррелируют, а также обусловленных их деятельностью правовых знаний и мотивов, форм, способов и методов правовой деятельности, ценностей, оце-
лопед^я державного управлшня : у 8 т. / [на-ук.-ред. колепя : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш.] ; Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Укра!ни. - К. : НАДУ, 2011. - Т. 1 : Теор1я державного управлшня / [наук.-ред. колег1я : В. М. Князев (ствголова), I. В. Розпутенко (сшвголова) та ш.]. - 2011. - с.464-467.
16. Тодыка Ю. Н. Конституционные основы формирования правовой культуры : монография / Ю. Н. Тодыка. - Х. : Райдер, 2001. -160 с.
17. Хавар1вська Г. с.Теоретичш засади форму-вання правово! культури в систем! мюцевих оргашв виконавчо! влади Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теор!я та !стор!я державного управлшня» / Г. с.Хавар!вська. -Льв!в, 2011. - 20 с.
18. Шемшученко Ю. с.Правова культура / Ю. с.Шемшученко // Юридична енциклопед!я : в 6 т. / [редкол. : Ю. с.Шемшученко (голова) та ш.] ; НАН Укра!ни. 1н-т держави ! права !м. В. М. Корецького НАН Укра!ни. - К. : Укра!нська енциклопед!я !м. М. П. Бажана, 1998. - Т. 5 : П-С. - 2003. - с.37.
нок, с необходимостью присущих каждому народу, классу, нации, другой социальной группе, отдельной личности на определённом этапе их развития. Повышение уровня правовой культуры - это один из ведущих системных факторов, культурно-кодовых ключей к оптимизации развития идеологии государственного строительства в условиях современной Украины. Программа по усовершенствованию и повышению уровня правовой культуры в современном украинском обществе состоит из четырёх ведущих концептуальных направлений: рост элементарной правовой грамотности граждан; повышение их правовой образованности; повышение теоретического обоснования существующей правовой реальности, перспектив её дальнейшего развития, увеличение эффективности теории права; формирование прогрессивной правовой идеологии.
Ключевые слова: культура, идеология, общество, государство, правовая культура, политическая культура, идеология государственного строительства.
0. V. KRASNOKUTSKYI1
1Zaporizhzhya National University (Zaporizhia), e-mail krasnokutskij@rambler.ru, ORCID 0000-0002-7818-2284
CULTURAL AND LEGAL FACTORS OF OPTIMIZATION OF THE IDEOLOGY OF STATE-BUILDING IN UKRAINE
The Purpose is to investigate the legal cultural phenomenon in the riches of the contours of its essence, raising the level of this phenomenon as part of the system of determinants of the optimization of ideology of state-building in modern Ukraine. Methodology. The study is based on the principles of materialist dialectics and the principles of historicism, social determinism, complexity. Scientific novelty. The cultural and legal factors of optimization of the ideology of state-building are conceptually considered for the first time in modern Ukraine; three methodological points that should be targeted in the definition of «legal culture» are outlined; the definition of legal culture is improved; a working template program of improvement and increase of the level of legal culture in contemporary Ukrainian society is developed; four key conceptual areas of the program are outlined. Conclusions. Legal culture can be defined as a separate category to mark the legal system which was historically formed and the institutions of a state-organized society that are correlated with it, and also the legal knowledge and motives, forms, techniques and methods of legal activities, values, estimates with the necessity inherent to every people, class, nation, community groups, to the individual person at a certain stage of their development. Rise of the level of legal awareness is one of the leading systematic factors, cultural and code keys to optimizing the development of state-building ideology in the conditions of today's Ukraine. The program for the improvement and enhancement of legal culture in contemporary Ukrainian society is composed of four major conceptual areas: the growth of basic legal literacy; the rise of their legal awareness; the increase of theoretical justification of the existing legal reality, the prospects for its future development, the increase of the efficiency of the legal theory; progressive formation of legal ideology.
Key words: culture, ideology, society, state, legal culture, political culture, the ideology of the state-building.
REFERENCES
1. Bachynskyi T.V. Formuvannia osnov pravovoho svitohliadu ta pravovoi kultury shkilnoi molodi (filosofsko-pravovyi vymir) [Forming the foundations of legal world outlook and legal culture of school youth (philosophical-legal survey)]. Abstract of thesis for the degree of candidate of legal sciences in specialty 12.00.12 «Philosophy of law». Lviv, 2013. 18 p.
2. Bondarev A.S. Yuridicheskaya otvetstvennost i bezotvetstvennost - storony pravovoy kultury i antikultury subektov prava [Legal responsibility and irresponsibility - sides of the legal culture and anticulture of subjects of law]. Saint Petersburg, Yuridicheskiy tsentr Press Publ., 2008. 185 p.
3. Volovik V.I. Filosofiya politicheskogo soznaniya [Philosophy of political consciousness]. Zaporozhye, Prosvita Publ., 2006. 204 p.
4. Herasina L.M., Panov M.I., Trebin M.P. Deformatsii pravosvidomosti ta pravovoi kultury suchasnoho ukrainskoho suspilstva [Deformations of legal consciousness and legal culture of modern Ukrainian society], in Herasina L.M., Danylian O.H., Dzoban O.P. et al. Pravosvidomist i pravova kultura yak bazovi chynnyky
derzhavotvorchoho protsesu v Ukraini [Legal consciousness and legal culture as basic factors of process of state building in Ukraine]. Kharkiv, Pravo Publ., 2009, pp. 212-243.
5. Danielyan A.G. Sovremennye problemy i tendentsii formirovaniya pravovoy kultury [Modern problems and trends of shaping the legal culture]. Abstract of thesis for the degree of candidate of legal sciences in specialty 12.00.01 «Theory and history of state and law, the history of legal doctrines». Yerevan, 2012. 26 p.
6. Kalynovskyi Yu.Yu. Pravosvidomist i pravova kultura yak obiekty filosofsko-pravovoho dyskursu (kontseptualnyi vymir) [Legal consciousness and legal culture as objects of philosophical and legal discourse (conceptual survey)], in Herasina L.M., Danylian O.H., Dzoban O.P. et al. Pravosvidomist i pravova kultura yak bazovi chynnyky derzhavotvorchoho protsesu v Ukraini [Legal consciousness and legal culture as basic factors of process of state building in Ukraine]. Kharkiv, Pravo Publ., 2009, pp. 10-29.
7. Klimova H.P. Osnovni shliakhy formuvannia pravosvidomosti i pravovoi kultury ukrainskykh hromadian v umovakh rozbudovy pravovoi derzhavy [The main ways of formation legal consciousness and legal culture of Ukrainian citizens in conditions building of legal state], in Herasina L.M., Danylian O.H., Dzoban O.P. et al. Pravosvidomist i pravova kultura yak bazovi chynnyky derzhavotvorchoho protsesu v Ukraini [Legal consciousness and legal culture as basic factors of process of state building in Ukraine]. Kharkiv, Pravo Publ., 2009, pp. 307-325.
8. Krasnokutskyi O.V. Vazhlyva skladova systemy determinant optymizatsii rozvytku ideolohii derzhavotvorennia [Important component of system of determinants of optimizing of development of the ideology of statebuilding]. Kulturolohichnyi visnyk: naukovo-teoretychnyi shchorichnyk Nyzhnoi Naddniprianshchyny -Culturological herald: scientifically and theoretical yearbook of Lower Dnieper, 2014, issue 33, pp. 132-144.
9. Krasnokutskyi O.V. Vtorynnyi sutnisnyi strukturnyi aspekt ideolohii derzhavotvorennia [Secondary essential structural aspect of the ideology of state-building]. Hileia: naukovyi visnyk - Gileya: scientific herald, 2012, issue 62 (no. 7), pp. 403-410.
10. Krasnokutskyi O.V. Pravova svidomist yak peretvoriuiucha naslidkova skladova protsesu formuvannia ideolohii derzhavotvorennia [Legal consciousness as transformative of resulting of component of process of formation of the ideology of state-building]. Kulturolohichnyi visnyk: naukovo-teoretychnyi shchorichnyk Nyzhnoi Naddniprianshchyny - Culturological herald: scientifically and theoretical yearbook of Lower Dnieper, 2013, issue 31, pp. 105-116.
11. Krasnokutskyi O.V. Systema osnovnykh determinant optymizatsii rozvytku ideolohii derzhavotvorennia v ukrainskomu suspilstvi na etapi yoho transformatsii [The system of main determinants of optimization of development ideology of state-building in Ukrainian society during its transformation], in Aktualni problemy sotsialno-humanitarnykh nauk: materialy II Vseukrainskoi naukovoi konferentsii [Current problems of social and human sciences: materials Second of All-Ukrainian scientific conference]. Dnipropetrovsk, Roial Prynt Publ., 2013, part II, pp. 12-15.
12. Lenin V.I. Stavlennia do burzhuaznykh partii [Attitudes toward the bourgeois parties], in Lenin V.I. Povne zibrannia tvoriv [The complete works]. Kyiv, Political Literature Ukraine Publ., 1971, vol. 15, pp. 350-369.
13. Onishchenko N.M., Parkhomenko N.M., Bohinich O.L. Kontseptualni zasady zabezpechennia pravovoi kultury naselennia v Ukraini [Conceptual foundations the providing of legal culture of the population in Ukraine]. Kyiv, In-t derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy Publ., 2011. 69 p.
14. Bytiak Yu.P., Yakoviuk I.V., Petryshyn O.V. et al. Pravova kultura v umovakh stanovlennia hromadianskoho suspilstva [Legal culture in terms becoming of civil society]. Kharkiv, Pravo Publ., 2007. 246 p.
15. Skurativskyi A.V. Pravova kultura [The legal culture], in Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia [Encyclopedia of public administration]. Kyiv, NADU Publ., 2011, vol. 1, pp. 464-467.
16. Todyka Yu.N. Konstitutsionnye osnovy formirovaniya pravovoy kultury [Constitutional basis of the formation of legal culture]. Kharkov, Rayder Publ., 2001. 160 p.
17. Khavarivska H.S. Teoretychni zasady formuvannia pravovoi kultury v systemi mistsevykh orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy [Theoretical bases of formation of legal culture in the system of local executive power bodies of Ukraine]. Abstract of thesis for the degree of candidate of sciences in public administration in specialty 25.00.01 «Theory and history of public administration». Lviv, 2011. 20 p.
18. Shemshuchenko Yu.S. Pravova kultura [The legal culture], in Yurydychna entsyklopediia [Legal encyclopedia]. Kyiv, Ukrainska entsyklopediia im. M.P. Bazhana Publ., 2003, vol. 5, p. 37.
HagiMmna go pegKonerii' 30.07.2014 npHHHaia go gpyKy 28.11.2014
