CC BY
0политическое значение боярской думы, которая, хотя и осталась высшим государственным органом, но уже с более узкой компетенцией и не чисто аристократической по составу. потребности государства вызвали к жизни земские соборы, ставшие, как отмечал в.о. ключевский, "расширением центрального правительства"[3, с. 389]. появились новые земские учреждения сословного характера, являвшиеся по сути звеньями местного государственного управления [2, с. 121-127]. завершилось формирование служебной организации общества. общество, разбитое на "множество неустойчивых, подвижных экономических состояний" [3, с. 360], стягивалось в крупные сословные группы согласно роду государственных обязанностей. военная служба всех землевладельцев превратилась в пожизненную и наследственную повинность. торжество принципа условного владения землей означало по существу огосударствление земельной собственности. поместное землевладение количественно уже намного превосходило вотчинное, получив особое распространение на окраинах государства. было практически ликвидировано княжеское землевладение, ограничен рост церковных земель. если вотчинное хозяйство велось трудом холопов, являвшихся собственностью владельцев, то развитие военно-поместной системы способствовало формированию нового типа хозяйства. предопределилось установление крепостного права в общегосударственном масштабе.
в целом же, были доведены "до полного развития те начала военной монархии, - писал р.ю. виппер, - которые наметились" при иване iii. заложенный в xv веке "порядок", принципиально важными чертами которого являлись государственная собственность на землю и условное землевладение как "орудие государственной дисциплины", развился в широкую стройную систему централизма [6, с. 129, 158]. государство становилось «всесильным», определяющим развитие всех сторон общественной жизни.
Список литературы
1. Вопросы истории, 2002. № 11. С.30-53.
2. Исаев И.А. История государства и права России. 3-е изд. М., 2004.
3. Ключевский В.О. Курс русской истории. М., 1957. Т. 2. Ч. 2.
4. Кусаинова Е.В. Русско-ногайские отношения и казачество в конце XV - XVII веке. Волгоград, 2005.
5. Пайпс Р. Россия при старом режиме. М., 1993.
6. Платонов С.Ф. Иван Грозный (1530-1584), Виппер Р.Ю. Иван Грозный. М., 1998.
7. Скрынников Р.Г. Иван Грозный. М., 1975.
8. Скрынников Р.Г. Великий государь Иоанн Васильевич Грозный. Смоленск, 1996. Т. 1.
Медведева В.
стар. наук. cniepo6. eiddrny оперативно'1 тформацИ' Нацюнально'1 бiблiотеки Украти iMeni В. I. Вернадського, канд. icm. наук.
КУЛЬТУРНО-ШФОРМАЦШНА ФУНКЦ1Я БIБЛIОТЕЧНОÏ УСТАНОВИ В СУЧАСНОМУ
СЕРЕДОВИЩ1
THE CULTURAL INFORMATION FUNCTION OF LIBRARY INSTITUTIONS IN TODAY'S
ENVIRONMENT
Medvedeva V.
Cand. Sci., Senior Researcher, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаються особливосп становлення шформацшно1 культури як самостшного наукового напряму пов'язаного з усвщомленням фундаментально! ролi шформацп в сустльному розвитку, зростан-ням обсяпв шформацп, становленням шформацшного сустльства, а також розвиток культурно--шформа-цшно1 функци як частини соцюкультурно1 в сучасних умовах.
ABSTRACT
This article the peculiarities of information culture as an independent scientific direction related to the realization of the fundamental role of information in social development, increasing amounts of information, the information society, and the development of cultural and information function as part of a modern socio -cultural conditions.
Ключовi слова: шформацшна культура, культурно-шформацшна функщя, шформацшна функщя, су-часна бiблiотека, шформацшне сустльство, бiблiотечна установа.
Keywords: information culture, cultural and informational function, information function, modern library, information society, library institution.
На сьогодт шформацшна культура вимагае вiд сучасного суспiльства нових знань, особливого стилю мислення, що забезпечуе необхвдну соща-льну адаптацiю до радикальних змiн та гарантуе ri-дне мiсце в iнформацiйному середовищ^
Саме поняття «шформацшна культура» - м1ж-дисциплiнарне, його вивчають представники рiзних областей: культурологи, соцiологи, фшософи, фахь вцi з iнформатики. Застосування поняття «шформа-щя» в культуролопчних дослвдження грунтувалося на працях Ю. А. Шрейдера, А. Н. Лаврухша, I. С. Мелюхiна, I. Г. Моргенштерна, Л. Д. Реймана, А. В. Соколова, В. В. Орлова, В. З. Когана, К. К. Колша, А. Д. Урсула та ш, а також заруб1жних авторiв: М. Кастельса, С. Нора, Т. Стоуньера, О. Тоффлера, Ю. Хаяш^ К. Шеннона, Ф. Емер^ Л. Мшка, Д. Белла та ш.
Першi спроби проанал1зувати генезис шформацшно! культури, виявити i! юторичну й соща-льну зумовленiсть були зроблеш в працях Н. Б. 3i-нов'ево1, Н. А. Рубашна, Е. П. Семенюка та ш. На-далi !х розвинули М. Я. Дворкша, Г. Ю. Кудряшова,
H. В. Лопатiна, С. Т. Мшкша, С. I. Оленев, О. В. Щербшша, Ц. Р. Антонова та ш.
Формуванням понятiйно-термiнологiчного апарату iнформацiйноi' культури займалися
I. К. Керпичев, А. А. Гречихин, В. А. Фокеев, А. Д. Урсул, А. I. Рактгов, та iн. У цш галузi формуванням iнформацiйно! культури займаються також бiблiо-течнi фахiвцi.
Одними iз перших праць, де використовувався термш «шформацшна культура», були публшаци бiблiографiв Е. Л. Шашро, Б. А. Смирновой К. М. Войхансько! та iн.
Результатом цих публшацш стало вироблення уявлень про шформацшну культуру як область культури, що пов'язана з функцюнуванням шформа-цй' в суспiльствi та формуванням шформацшних якостей особистостi.
Метою статп е дослiдження становлення шфо-рмацiйноl культури в сучасних бiблiотечних уста-новах.
В укранському та росшському бiблiотеко-знавствi подаються рiзнi визначення термiну «ш-формацiйна культура». За визначенням проф. Ю. С. Зубова, «шформацшна культура - це систематизо-вана сукупшсть знань, умiнь, навичок, що забезпечуе оптимальне здшснення iнформацiйно! дiяльно-стi, спрямовано! на задоволення як професiйних, так i непрофесiйних потреб» [1]. Згiдно з трактуван-ням Е. П. Семенюка, «шформацшна культура - це стутнь розвинутосп iнформацiйно! взаемодй' та вах iнформацiйних взаемовiдносин у суспiльствi» [2].
Б№ш детально подаеться визначення «шформацшна культура» в навчальному поабнику «Ос-нови iнформацiйного права Украши». Отже, шформацшна культура (ввд лат. cultura - освiта, розви-ток та informatio - роз'яснення) - це:
- сукупнiсть досягнень певного людського сус-пiльства (народу, наци, держави, м1жнародного сшв-товариства) у сферi iнформацiйних ввдносин (у тому чи^ мистецтва, науки, техшки тощо);
- сукупшсть матерiальних, духовних, практич-них надбань сусшльства, як1 ввдображають iсторично досягнутий рiвень розвитку суспiльства й людини у сферi iнформацiйних ввдносин та втшюються в результатах шформацшно! дiяльностi;
- метод формування визначеного в iдеалi рiвня iнформацiйних вщносин;
- рiвень довершеностi в оволодшш знаннями в галузi суспiльних шформацшних ввдносин та дяль-ностi;
- сукупшсть умов, що забезпечують високий рiвень, продуктивнiсть, безпеку iнформацiйних пра-вовiдносин;
- р1вень вщповщносп норм, встановлених у сус-пiльствi, нормам шформацшних правовщносин;
- рiвень фахово! подготовки працiвникiв (пращ-вника) у сферi iнформацiйних правоввдносин та осо-бисто! органiзованостi !х;
- галузь загально! культури (як науки), що ви-вчае проблеми унормування сустльних шформацш-них ввдносин;
- сукупшсть духовних цшностей у сферi шформацшних ввдносин, створених людством упродовж його ютори [3, с. 109-110].
Тлумачний словник з основ шформацшно! да-яльностi визначае поняття «шформацшна культура» як рiвень шформатизацп, ступiнь И освоення i яшсть використання людиною; володiння засо-бами i методами iнформатики [4, с. 252].
Поняття «шформацшна культура» включае ба-гато складових:
- культуру пошуку ново! шформаци (використання формальних i неформальних каналiв отри-мання шформаци, освоення можливостей нових ш-формацiйних технологiй i т. д.);
- культуру читання та сприйняття шформаци, розумiння особливостей сучасних текстових по-ввдомлень i необхвдносп аналiзу всього «документального шлейфу»;
- вмшня переробляти велик! масиви шформаци з використанням як iнформацiйних (комп'ютерних) технологш, так i iнтелектуальних нормалiзованих методик (поаспектного аналiзу текстiв, контент-аналiзу, класифжацшного i кластерного аналiзу та т. д.);
- розумшня важливостi м!жособиспсного про-фесiйного сшлкування для усшшносп будь-яко! трудово! д!яльностц
- прагнення до шдвищення р!вня ко-мушкацшно! компетентностi;
- виховання в соб! терпимостi до чужих по-гляд!в i думок, готовносл не пльки отримувати, а й вщдавати знання;
- вмшня знаходити партнерiв по сшльно! д!яльносп з використанням для цього телеко-мушкацшних каналiв зв'язку;
- вмшня чггко й доказово викладати резуль-тати власно! д!яльносл, у тому числ!, з урахуван-ням р!вня шдготовленосп ! настрою цшьово! ауди-тори;
- знання норм, що регламентують викори-стання штелектуально! власносп.
Таким чином шформацшна культура - це й ча-стина загально! культури, i систематизована сукуп-нють знань, умiнь, навичок, що забезпечуе оптима-льне здiйснення iндивiдуально! шформацшно! дiя-льностi, спрямовано! на задоволення особистих iнформацiйних потреб, умiння цшеспрямовано пра-цювати з iнформацieю i використовувати для и отримання, обробки i передачi комп'ютерну шфор-мацшну технологiю, сучаснi технiчнi засоби i ме-тоди.
На сьогоднi оволодшня iнформацiйною культурою - це шлях унiверсалiзацi! якостей особистостi, що сприяе реальному розумiнню свого мiсця i свое! ролi у сучасному суспшьствг Важливу роль у формуваннi шформацшно! культури вщграе освiта, яка повинна формувати нового фах1вця iнформацiйного суспшьства. У сучасного фах1вця необхiдно виробити так1 навички й умiння: диференщацп шформацп, виокремлення значущо! шформацп, вироблення критерив оцiнювання шформацп, «виробляти» шформацш та використовувати И.
Основною ознакою шформацшно! культури е не лише отримання найрiзноманiтнiшо! та рiзно! за яшстю iнформацi!, а й умшня вибирати з великого масиву наявно! iнформацi! найбiльш важливу й потрiбну. До того ж потрiбно вмгги обробити iнформацiю вiдповiдним чином, що не менш важливо, нгж безпосередньо змют iнформацi!.
Проблема розвитку шформацшно! культури користувачiв е сьогоднi одшею з найважливiших в освiтi. Низький рiвень iнформацiйно! культури осо-бистосл стае на перешкодi !! адаптацп та соцiалiза-цi!, перешкоджае професшнш орiентацi! та станов-ленню як повноправного члена суспiльства.
Сьогоднi бiблiотечнi установи з огляду на ви-клики сучасностi, шукають бiльш новi засоби для надання доступу до культурного надбання, забезпе-чують компенсацiю розриву в знаниях людей, пос-тшно надаючи !м iнформацiю щодо нових досяг-нень науки, технiки, культури.
Сучасна бiблiотечна установа - невщ'емна й органiчна частина культури i в той же час вона -один iз найважливiших факторiв культурного роз-витку, розповсюдження, оновлення культурного надбання людства.
Дiяльнiсть бiблiотечних установ е важливим фактором виховання шформацшно! грамотносп особистостi. Ця дiяльнiсть направлена, з одше! сто-рони, на забезпечення основних умов навчання та науково! д1яльносл, з друго! - на культурний розви-ток особистостi. У свою чергу, бiблiотечнi установи здiйснюють комплексний шдхвд до формування ш-формацшно! культури, використовуючи засоби та методи коригування та керування цим процесом; надають можливiсть об'еднувати пiзнавальну та практичну iнформацiйну дiяльнiсть користувачiв. Завдання бiблiотечно! системи полягае в забезпе-ченнi принципово! можливостi зв'язку мгж документом i користувачем, виокремлювати необхiдну iнформацiю з документа, ощнювати та переосми-слювати потрiбну шформацш [5].
Сьогодш e ва пiдстави говорити про формування ново! шформацшно! культури, яка може стати елементом загально! культури сучасного сус-тльства. I! основою можуть стати знання про ш-формацшне середовище, закони !! функцiонування, вмшня орieнтуватися в iнформацiйних потоках. Для вшьно! орieнтацi! в iнформацiйному потощ су-часне суспiльство повинно володгги шфор-мацiйною культурою як одшею зi складових загально! культури. 1нформацшна культура е продуктом рiзних здiбностей особистостi i проявляеться:
- в умшш працювати з рiзною iнформацieю;
- представляти iнформацiю в зрозумшому ви-глядi та вмгга !! ефективно використовувати;
- у знанш особливос-тей iнформацiйних потоков у сво!й галузi дiяльно-стц
- у здатностi використовувати у сво!й дiяльно-стi комп'ютерну шформацшну технолог1ю;
- в умiннi витягати шформацш з рiзних дже-рел як з електронних комунiкацiй, так i з перiодич-но! преси;
- у володшш основами аналiтично! переробки шформаци та iн.
Процес становления шформацшно! культури сучасних користувачiв потребуе диференцшова-ного пiдходу, пiдбору бiльш нових методик i про-грам навчання з урахуванням професiйно!' спецiалi-зацп користувачiв, рiвня !хнiх iнформацiйних потреб та шформацшно! тдготовки, наявних навичок володшня комп'ютерною технiкою та мае здшсню-ватися в бiблiотечнiй установi в таких напрямах це:
- робота з удосконалення комплектування i розкриття бiблiотечних фондiв;
- постшне удосконалення роботи з пiдви-щення рiвня бiблiотечно-бiблiографiчних та iнфор-мацшно-комп'ютерних знань;
- систематичне вивчення динамiки iнформа-цiйних потреб користувачiв, пов'язаних з пiзнава-льною, виробничою дiяльнiстю;
- створення належних умов для задоволення iнформацiйних потреб користувачiв;
- реклама шформацшних послуг сучасних бiблiотечних установ [6].
Форми навчання в^^зняються способом пере-давання iнформацi!, широтою охоплення аудиторi! це: консультац^, виставки, огляди, екскурсп, мето-дичнi поради тощо. Бiльшу перевагу користувачi надають таким заходам як:
- оглядовi екскурсй' по бiблiотецi;
- сти^ лекц^ з основ iнформацiйного по-шуку;
- подготовка i видання методичних порад з ко-ристування базами даних й електронним каталогом;
- розвиток системи наочних засобiв оповiщення про структуру бiблiотеки та !! дов1дково-пошуковий апарат;
- надання читачам можливостi самостiйно на-вчатися з використанням аудiо- i вiдеоматерiалiв та iн [5].
Дiяльнiсть бiблiотечних установ спрямовано на пiдвищення шформацшно! освгга суспiльства,
Ha BigbHHH gyxoBHHH po3bhtok HuraniB, 3agyneHHa go ^HHoCTen BiTHH3HaHoi Ta CBiTOBOl KygbTypH, CTBO-peHHa yMOB gga KygbTypHoi giagbHocri cTaHoBgaTb KygbTypHy, a TOHHime KygbTypHo-iH^opMa^HHy $y-HKqiro 6i6gioTeHHo! ycTaHOBH.
BiögioTeHHa ycTaHOBa b cynacHHx yMOBax Hagae KopHCTyBanaM gocTyn go Tpagu^nHHx goKyMeHTiB i цн$poвнx MacHBiB, aKi icHyroTb 3a ii Me®aMH. Peagi-зaцia TaKoro gocTyny noB'a3aHa i3 3a6e3neneHHaM ko-pucTyBanaM gocTyny go iHTepHeT-pecypciB Ta ix KBa-gi^iKoBaHe KoHcygbTyBaHHa nig nac nomyKy Heo6xig-hoi iH^opMa^i. y цbOмy пpoцeci 6i6gioTeKa BHKoHye cBoro KygbTypHo-rn^opMaqinHy ^yHKqiro, BoHa e Ba-^guBHM KaHagoM m^opMaqii ^ogo CBiTOBHx npo^-ciB y c$epi HayKH Ta KygbTypH [7].
Bi6gioTeKa opraHi3oBye пpoцec co^agbHoi ko-MymKaqii aK y peagbHoMy, TaK i BipTyagbHoMy npoc-Topi. npu цbOмy BoHa cnpuae ocBoeHHro цbOгo npoc-Topy, oцiнцi i BKgMneHHM noro o6'eKTiB b KygbTypHy npaKTHKy, 3a6e3nenye npucKopeHHa пpoцecy npocTo-poBoi gu$y3ii goKyMeHToBaHoro 3HaHHa, noro 36epe-®eHHa. Bi6gioTeKa CTae KaTagi3aTopoM yTBopeHHa Mi^gu^ungrnapHux 3B'a3KiB, BnpoBag®eHHa b cycni-gbHy npaKTHKy cynacHux iH^opMa^HHHx TexHogorin i Heo6xigHHx HaBHTOK nomyKy, ocBoeHHa, o^hkh i nepepo6KH goKyMeHToBaHoro 3HaHHa, cTHMygroroHH o6ir 3HaHHa, Hapo^ye co^agbHHn m3HaBagbHHn $y-HgaMeHT cycnigbcTBa.
Bi6gioTenHa ycTaHoBa - aKTHBHHH ynacHHK Kygb-TypHHx nogin Mi^HapogHoro, Ha^oHagbHoro, perio-HagbHoro i мicцeвoгo MacmTa6y, npoBigHHK KygbTypHoi nogiTHKH oKpeMHx gep®aB i perioHagbHHx o6'eg-HaHb. BoHa cnpuae 3aKpingeHHro b cycnigbmn пpaктнцi He gHme Kpa^ux B3ip^B KygbTypHoi cnag-^hhh, age i KygbTypHHx HopM, ^o 3a6e3nenyroTb criHKHH po3bhtok eyenigbeTBa.
Bi6gioTeKa aK CTpyKTypHHH egeMeHT rgo6agbHoi cbitoboi 6i6gioTeKH, ^o He Mae $i3HHHux KopgoHiB, 3a6e3nenye nepegany iH^opMa^i npo HaKonuneHe grogcTBoM 3HaHHa 6ygb-aKin grogHHi 6e3 thmtocobhx,
reorpa$iHHHx h iHmHx o6Me®eHb. Ii rn^opMaqinHa
^yHKqia Ha6yBae opiemyronoro, aHagiTHHHoro i o^-hohhoto xapaKTepy [8].
KygbTypHo-rn^opMaqinHa $yH^ia 6i6gioTenHoi ycTaHoBH nocHgroeTbca 3a paxyHoK 6igbmoro HaMa-raHHa cynacHoro cycnigbcTBa go norgH6geHHa 3HaHb cBoei icTopii, KygbTypH, HayKH, a TaKo® go mHpoKoro gocTyny b yMoBax 3aragbHoi rgo6agi3a^i go iH^op-Ma^i ^ogo icTopii', KygbTypH, HayKH iHmHx KpaiH i HapogiB.
KygbTypHa $yHKqia 6i6gioTeKH iHHoBa^nHoi Mogegi nepeg6anae nomHpeHHa KygbTypHHx взipцiв, BBegeHHa ix y cHcTeMy ochobhhx ^HHicHo-cMucgo-bhx i HopMaTHBHo-perygaTHBHux ycTaHoBoK KygbTypH, y ToMy Hucgi rn^opMaqinHoi, KpuTepiiB o^hok i пpннцнпiв Big6opy coцiagbнo npuHHaTHHx $opM i cnoco6iB 3gincHeHHa giagbHocri b cycnigbcTBi 3HaHb. BoHa cTae Ba®guBoro gaHKoro b cucTeMi ocBiTH Hace-geHHa (npaBoBoro, eKogoriHHoro, xygo®Hboro, Kpae-3HaBnoro).
_27
Будучи важливою ланкою у сфер! сощальних комушкацш б!блютека суттево впливае на усшш-ний розвиток найважливших напрям!в життед!аль-носп сустльства.
Проводиться значна робота з! збереження на-цюнально! спадщини: б!бл!ографування, консерва-щя й створення страхових копш докуменпв, яш становgать особливо цшну частину фонд!в ! книж-кових пам'яток.
Б!блютечна установа як культурно-шформа-цшний центр сучасного штелектуального сустльс-тва:
- сприяе поширенню цшностей нацюнально! культури ! ознайомленню з шшими культурами, ви-ховуе повагу до них;
- розвивае ! п!дтримуе вивчення, збереження, розповсюдження та захист нац!онально! культури;
- сприяе орган!зац!1 соц!ального м!жкультур-ного д!алогу;
- створюе умови для !ндив!дуально! та колек-тивно! творчосп [9].
Сучасна !нформац!йна культура постае як сту-п!нь досконалосл сусп!льства в ц!лому або певно! його частини з використання шформаци в ус!х мо-жливих формах життед1яльносп.
На сьогодн! в шформацшному сусп!льств!, за-снованому на знаннях, новою шформацшною культурою повинш волод!ти не т!льки фах!вц!, але ! все д!ездатне населения. При цьому п!двищувати-меться загальний штелектуальний р!вень, б!льш широке знайомство з досягненнями науково-тех-н!чного прогресу й можливостями !х використання в сощальнш практиц!. У процес! !нформац!йно1 взаемодп м1ж наукою й сусп!льством, що в останн! десятир!ччя стае дедал! б!льш !нтенсивним, дуже важливо забезпечити визначений р!вень !нформо-ваност! сустльства про соц!ально значущ! тенден-ци розвитку науково-техн!чного прогресу. [10].
Як показують результати соц!олог!чних досл!-джень, як1 проводять б!бл!отеки р!зних систем ! в!-домств, б!льш!сть респонденпв висловлюють поба-жаииа щодо, проведення масових заход!в та поши-рення !нформац!1 про заходи, що вщбуватимуться в б!бл!отечн!й установ!.
Рейтинг популярноси форм масово! роботи виглядае таким чином: зустр!ч! з ц!кавими людьми, тематичш вечори, театраgiзованi вистави, беади, !гри, в!кторини. Важливою формою роботи б!блю-теки респонденти-користувач! вважають д!яльшсть клуб!в за !нтересами та любительсьш об'еднаниа при б!бл!отеках, що сприяють розвитку творчо! са-мореал!зац!! особистосп. Серед тематичних спря-мувань клуб!в за !нтересами сл1д в!дзначити нау-ково-п!знавальний, л!тературний, краезнавчий, еко-лопчний, !сторичний, естетичний, правовий напрями. Користувач! б!бл!отечних заклад!в за-ц!кавлен! у створенш при б!бл!отеках !грових комнат, музе!в книги, правових центр!в [11].
Пошук нових форм та метод!в соц!окультурно! дiальностi б!бл!отек в Украш сприяе активному поширенню досвщу реорган!зац!! б!бл!отек з конк-ретним читацьким призначенням, диференц!ац!ею напрям!в. 1деться про д!лов! б!бл!отеки, б!бл!отеки
духовно! лиератури, бiблiотеки-музе!, бiблiотеки-салони, бiблiотеки-театри, бiблiотеки як центри на-цiонально! культури та iн. При цьому бiблiотечнi заклади як культурш центри мають кооперувати сво! зусилля з рiзними iнститутами й оргашзащями. Дослiдження закономiрностей розвитку бiблiотек як соцюкультурних центрiв в Укра!нi потребуе зу-силь науковцiв i практиков щодо застосування у практичнiй д1яльносп нових iнформацiйних техно-логiй, а також активiзацi! шформацшно-просвггаи-цько!, соцюкультурно! функцiй бiблiотек.
Суспiльство мае бути заздалепдь пвдготовлене до сприйняття нових досягнень науки, техшки й технологш. У першу чергу, це стосуеться шфор-мацiйно! сфери суспiльства, у якш змiни ввдбува-ються найбшьш швидко i е найбiльш радикаль-ними.
Здатнiсть суспiльства досить швидко сприй-мати й практично використовувати в штересах за-безпечення свое! життедiяльностi новi знання, тех-нологi!, техшчш засоби й iнформацiйнi ресурси становить нову шформацшну культуру сусшль-ства. Рiвень розвитку цiе! культури, зокрема, може бути важливим iнтегральним показником рiвия розвитку суспiльства в шформацшному столiттi. Але, iнформацiйна культура поки е показником не зага-льно!, а швидше професiйно! культури людини. Основою iнформацiйно! культури можуть виступати знання про шформацшне середовище, про закони !! функцiонуваиия, також умiния орiентуватися в ш-формацiйних потоках.
Отже, прiоритетнiсть в шформацшнш поль тицi, шдвищення рiвия iнформоваиостi населення та якостi освггаього процесу, умiния та навички працювати в сучасних iнформацiйних мережах, ко-ристуватися новими типами комп'ютерно! техшки дае змогу сформувати бiльш нову шформацшну культуру.
Список лггератури
1. Зубов Ю. С. Библиография и художественное развитие личности: монография / Ю. С. Зубов. - М. : Книга, 1979. - 144 с.
2. Семенюк Э. П. Информационная культура общества и прогресс информатики / Э. П. Семенюк // НТИ. - Сер. 1. - 1994. - № 7. - С. 3.
3. Цимбалюк B. C. Основи шформацшного права Укра!ни : навч. поаб / В. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський. - К. : Знання, 2004. - 274 с.
4. Тлумачний словник з основ шформатики. -К.:Укра!на, 1НТ1, 1995. - 252 с.
5. Пласичук В. П. Информационно-сетевая культура пользователей: проблемы и решения [Электронный ресурс] : доклад на IV конференции «Право и Интернет: теория и практика», 17 декаб. 2002 г. / В. П. Пласичук. - Режим доступа: www.parkmedia.ru/conf.asp?ob no=362. - Загл. с экрана.
6. Бекас I. В. Формування шформацшно! культури користувачiв в бiблiотецi ВНЗ [Електронний ресурс] / I. В. Бекас. - Режим доступу: library.tup.km.ua-about_library-metodob-Buleten05-bul5_2.htm. - Назва з екрана.
7. Евстигнеева Г. А. Научная библиотека в информационном обществе / Г. А. Евстигнеева // Науч. и техн. б-ки. - 2004. - № 8. - С. 5-15.
8. Фарсов В. Р. Социальная роль - социальные функции - библиотечная деятельность / В. Р. Фарсов // Методолог, аспекты изучения процессов функционирования библ. систем: Сб. науч. тр. / ГПБ им. М. Е. Салтыкова-Щедрина. - Л., 1982. - С. 21-36.
9. Захарова Н. Культурно--шформацшна функ-щя науково! бiблiотеки в сучасних умовах / Н. Захарова // Наук. пр. Нац. б-ки Укра!ни iм. В. I. Вернадского. - К., 2013. - Вип. 36. - С. 447-451.
10. Шлапак Ю. Формування шформацшно! культури: особистють як користувач сучасно! бiблiо-теки / Ю. Шлапак // Наук. пр. Нац. б-ки Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2012. - Вип. 33. - С. 148-158.
11. Российское библиотековедение: XX век. Направления развития, проблемы и итоги. Опыт моногр. исслед. / [сост. и предисл. Ю. П. Меленть-евой]. - М. : Гранд--Фаир; Изд-во РГБ «Пашков дом», 2003. - С. 168-177.
