CC BY
77SOCIAL SCIENCES
LIBRARY INSTITUTIONS AND THEIR ACTIVITIES TO NEUTRALIZE THREATS TO THE
NATIONAL INFORMATION SPACE
Horova S.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
Б1БЛЮТЕЧН1 УСТАНОВИ ТА ÏX ДШЛЬШСТЬ ЩОДО НЕЙТРАЛВАЦП ЗАГРОЗ НАЦЮНАЛЬНОМУ 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ ПРОСТОРУ
Горова С.В.
Фонд npesudenmie Украши Нацiональноï бiблiотеки Украши iменi В. I. Вернадського, старший науковий cniepo6imHUK, кандидат наук is соцiальних комуткацш,
м. Кшв
Abstract
Global informatization and Internet technologies have caused not only new qualitative level of development of society, but also generated numerous problems of growth, the solution of which requires the realities of a new information society. These realities are based on the need to implement the fundamental principles of modern society: increasing labor productivity in the information sphere, improving the efficiency of the use of information resources. At the same time, according to the existing experience, library institutions acquire appropriate practical possibilities, expand their range of functions based on the capabilities of electronic information technologies and help to neutralize the threats to the national information space.
Анотащя
Глобальна шформатизащя та штернет-технологи обумовили не лише новий яшсний piBeHb розвитку сустльства, а й породили числент проблеми зростання, виршення яких вимагають реалп нового шфор-мацшного сустльства. Ц реалп базуються на необхвдносп реалiзацiï основоположних принцитв сучас-ного сустльства: тдвищення продуктивносп пращ в шформацшнш сфер^ удосконалення ефективносп використання шформацшних ресурав. При цьому, в новш свош якостi, як про це вже сввдчить наявний досвiд, бiблiотечнi установи набувають вiдповiдних практичних можливостей, розширюють спектр сво1х функцiй, виходячи з можливостей електронних iнформацiйних технологш та сприяють нейтралiзацiï за-гроз нацiональному iнформацiйному простору.
Keywords: national information space, library activity, information, security, information resources, library institutions, global informatization.
Ключовi слова: нацюнальний шформацшний простiр, бiблiотечна дiяльнiсть, iнформацiя, безпека, iнформацiйнi ресурси, бiблiотечнi установи, глобальна iнформатизацiя.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ро-
зробкою питань по данiй проблематищ займаються вiтчизнянi та зарубiжнi науковщ, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровiна, В. М. Горовий, Добко Т. та шш^ проте сучасний стрiмкий розвиток шформа-цiйного суспiльства постiйно дае новий матерiал для науково-практичних узагальнень.
Метою е розгляд бiблiотечноi дiяльностi в кон-текстi розвитку електронних шформацшних ресурав з метою нейтрaлiзaцii загроз нацiональному ш-формацшному простору.
Виклад основного матерiалу. Сьогодт, опе-рування системою сучасних шформацшних ресурав пов'язане з цшим рядом складно вирiшувaних проблем.
Перша з них пов'язана саме з ввдсуттстю в су-часному суспiльствi практики продуктивноi роботи
з великими обсягами шформацп. У серединi мину-лого столггтя суспiльство зiткнулося, при вирь шеннi актуальних проблем, iз труднощами пошуку потрiбноi шформацп у швидкозростаючш системi ресурсiв, рознесених, як уже зауважувалося вище, у бiблiотечних установах, aрхiвaх, наукових та шших iнформaцiйних центрах. При цьому трудовi ви-трати, пов'язaнi з проведениям пошуку, реальш ча-совi межi його здiйснения досить часто ставали спiвзмiрними з витратою вiдповiдних ресурав на виршення iснуючих проблем шляхом повторного створення необхiдних iнформaцiйних продукпв. Дублювання в створеннi знaчноi частини шнова-цiйних ресурсiв суттево знижувало ефективнiсть використання шформацп на найважливших напря-мах iнновaцiйного розвитку.
Розробка й впровадження сучасних технологш обробки великих масивiв iнформацii, насамперед електронно!, привела до значного зменшення того дубляжу й втрат, про який так багато говорилося в публшащях перiоду так званого «шформацшного вибуху» 50-60-х рок1в минулого столiтгя. Однак стр!мке збiльшення виробництва ново! шформацп у свiтi у зв'язку з розвитком процеав глобально! ш-форматизацп проблему обробки зростаючих Г! ма-сивiв не знiмаe з порядку денного. I справа в цьому випадку не лише в постшнш необхiдностi вдоско-налення пошукових шструменпв i намагання з Гх допомогою бшьшою мiрою замiнити трудомiсткi операци в роботi iнформацiйних працiвникiв, яш працюють над ввдбором та обробкою потрiбних за-мовникам iнформацiйних ресурав.
Справа також у необхiдностi реагування на зростаючий фактор багатомовностi в 1нтернеп, у повiльному, виходячи з потреб сучасносп, розви-тку якосп перекладу текстiв з мови на мову, виве-дення на загальноцившзацшний рiвень специфiки викладу шформацп при «зростаючш eдностi, цшс-ностi людства, утвердженнi колективностi, як його оргашчноГ властивостi, що е однieю з основних те-нденцiй загальноцивiлiзацiйного процесу» [1]. Во-дночас донесення користувачу згаданоГ специф!ки, запоруки найпродуктивнiшого в самобутносл творения й викладу шформацп рщними мовами, е важ-ливою обставиною сучасних iнформацiйних обмь нiв, цiннiсть яких, iз реалiзацiею можливостей для нацiонального розвитку та штеграцп у вирiшеннi загальносуспiльних проблем постшно збiльшу-еться.
Ускладнення вiдбору необхщно! шформацп з глобальних ресурсiв обумовлюеться також розвитком ринкових ввдносин в iнформацiйнiй сферi i зро-стаючого сегмента iнформацiйних продуктiв та по-слуг, що реалiзуються як товарна продукщя зi зро-стаючою вартiстю.
У загальних обсягах продукованих ресурсiв при Гх постiйному зростанш дедалi складнiше знайти вузькоспецiальну шформацш або ж просто таку, що тематично вiдповiдае запитам користува-чiв. «Неупорядкованiсть, стихiйнiсть й екстенсив-нють розвитку мереж! 1нтернет спонукае кожного дослвдника самостiйно обстежувати iнформацiйне середовище або користуватися послугами шформа-цшних компанiй, iнфопосередникiв. Адже 1нтернет - це нерозбiрливе сховище iнформацii, значна час-тина яко! е неточною, продубльованою або реклам-ною... коли постае питання щодо доступу до висо-кояшсноГ та достов!рно!, рецензованоГ, науково! ш-формацii, багато користувачiв потрапляють у складш ситуацп» [2]. При цьому йдеться про шформацш яюсну. Однак на нишшньому етапi розвитку продукування iнформацiйних ресурсiв глобаль-ний iнформацiйний проспр переповнений низькоп-робною, неяк1сною iнформацiею, iнформацiею шквдливою, з використанням, з метою досягнення пе! чи шшо! политично!, економ!чно! та ш. мети, су-гестивних технологш, що дуже ускладнюе пошуки як1сних ресурсiв. Значнi обсяги неякюно! шформацп обумовленi:
- непрофесшшстю, або ж недостатньою про-фесшнютю, виробник1в ново! шформацп, що прий-шли в дану сферу виробництва на непрофесшному р!вш в контекст! розвитку шформатизацп, забезпе-чення широкого доступу як до використання, так ! до продукування ново! шформацп;
- недотриманням ^гноруванням з тих чи ш-ших причин ) м1жнародних стандарта на шформа-цшне виробництво;
- низьким техшчним р!внем устаткування, на якому здшснюеться виробництво ново! шформацп, що обумовлюе низьку як1сть виготовлення продукта, введення в шформацшний проспр технолопч-них шум!в та ш.;
- наявшсть в шформацшному простор! шкодливо! та ворожо! украшському суспшьству шформацп, введення в нього дезшформацп та шформацп, пов'язано! з к1бертероризмом.
Стад також мати на уваз!, що глобальш шфор-мацшш ресурси под!ляються на оперативш й резервна Останш використовуються не постшно, а час в!д часу. Вщповвдно, ! р!вень доступу до них може бути ускладненим. У сучаснш практищ резервш ш-формацшш ресурси найчастше можуть бути на па-перових або ж шших неелектронних нос1ях, ! це ускладнюе доступ до них. Водночас значення резервно! шформацп в певних критичних обставинах для суспшьства може набувати значно! актуальности
Глобальш шформацшш ресурси сьогодт хара-ктеризуються широкою р!зномаштшстю, зокрема за способом фгксацд. У даному випадку важливим е те, що кожен !з способ!в фшсацд, ! на електронних нос1ях, ! на папер!, на кшоплвщ чи в магштозапиа тощо мае свою технологш творення й використання ресурсу. Приведення цих технологш до ст-льного, електронного знаменника хоча й вщбува-еться, однак, потребуе значних витрат кошта ! часу та поки що не може задовольняти сустльних запита. Потенцшш користувач! в основнш свой маа на сьогодт ще не володшть достатньою м!рою необ-хвдними, дуже р!зномаштними технолопями.
Окремо необхвдно зупинитися на розвитку пошукових систем, шших мехашзм!в нашгацд, харак-терних насамперед для електронних шформацш-них ресурав. Вони стали виходом у виршенш проблем тематичного пошуку шформацп, у вим!р! И к1льк1сних характеристик, вщслщковуванш деяких шших !! параметр!в. I на початковому етат шформатизацп, до кшця минулого столитя та на початку нишшнього, дан! ршення в принцип! задовольняли потреби, що виникали.
Однак з виходом на переднш план проблеми наявносп !нформац!1 шкодливо!, ман!пулятивно! та необхвдносп оперативного, ефективного використання ново! яшсно! !нформац!1 в !нтересах розвитку сучасного сустльства, нейтрал!зац!1 проблем, що виникають перед ним, при зростаючш необхвдносп прискорення вт!лення ново! шформацшно! енерг!! в сусп!льну д!яльн!сть знайдеш технолог!чн! р!шення у сфер! обробки шформацшних масив!в вже е недо-статн!ми. Мова йде при цьому про необхщшсть
удосконалення змютовного aнaлiзу наявних ресур-ав, aиaлiз якостi пiдготовки шформацшних проду-ктiв, вивчення можливостей 1х розвитку та плану-вання на бaзi використання цих можливостей май-бутньоi сустльно! дiяльностi.
Сучaснi пошуковi системи, на жаль, не в змозi здiйснювaти ефективний пошук шформаци в мiж-дисциплiнaрнiй сферi и розвитку, якщо е потреба aнaлiзу змiсту нетотожно! термшологи, проведення аналогш у процесах подiбних, але ввдображених те-рмiнологiчно по-рiзному. Водночас напрями мiж-дисциплiнaрних дослiджень на сьогодш е дуже про-дуктивними при виршенш сучасних суспiльних проблем у рiзних сферах дiяльностi.
Подiбнi проблеми виникають також шд час на-магання використати в iнтересaх власного сустль-ного розвитку культурного надбання iнших нaцiй i нaродiв, залучення до використання в iнтересaх власного розвитку шформацшних ресурав, створе-них в умовах шшо! культурно!' традици, вiдмiнноi морфолопчно! побудови мовних конструкцш. Як справедливо зауважуеться сучасними дослвдни-ками, важливий i до кшця не усввдомлений на сьогодш в зaгaльноцивiлiзaцiйному вимiрi iнтерес до розвитку нащональних мов крiм культуролопчних, загальнодемократичних, гумaиiстичних, полгтич-них мотивiв набуде й певного прагматичного зна-чення. Вiн буде пов'язаний iз зростаючим значен-ням творчо! пращ, що, як показуе суспiльнa практика, завжди е нaйефективнiшою в нащональному культурному середовищi з використанням виража-льних зaсобiв рвдно! мови.
Сучасш пошуковi системи не можуть врахову-вати також i необхвдний рiвень узагальнення шфо-рмaцiйних ресурав, розподш ресурсiв за масштабами використання для конкретних цшей. Так, при виршенш конкретних проблем, скaжiмо, очищення води, яка використовуеться цукровим заводом, пра-цiвникaм шдприемства потрiбно одержати шфор-мацш про нaйбiльш ефективш, прийиятнi за варть стю технологи, i зовсiм не з'являються ввдповщт рiшения м1жнародних оргaнiзaцiй з цього питання.
Проблемним питанням при вiдборi iз системи глобальних ресурсiв е також розрiзнення в и зага-льних обсягах потрiбноi шформаци i шквдливо!, неправдиво!', особливо пе1, що е спецiaльно замаско-ваною тд iнформaцiю корисну й шновацшну. Дана обставина е суттевою з огляду на поширення шформацшних вiйн та к1бертероризму. Однак, вона мае суттеве значення також i в процесi розвитку iнфор-мацшних обмiнiв на ринкових засадах.
Дана обставина е особливо важливою з огляду на те, що слабшсть основних суб'екпв укра1'нського iнформaцiйного ринку ^ особливо - при розглядi його як укра1нського сегмента мiжнaродного ринку iнформaцii') призводить до активного входження в цей ринок заруб1жних учасник1в з набагато сильнi-шою мaтерiaльно-технiчною базою, технологiч-ними й фшансовими можливостями, iдеологiею впливу на сусшльш процеси в Укрaiнi, заснованою на власних iнтересaх. Значення вдеолопчно!' скла-дово! зaрубiжного впливу не лише на внутршню
структуру укра'нського ринку, а й мехaнiзми розвитку нашого суспiльствa в цшому, створення в ньому комфортних умов для просування всiх видiв власних товaрiв i забезпечення випдних умов прид-бання укра1нських продуклв - значення цiеl скла-дово! частини зaрубiжиого впливу в нишшшх умо-вах зростае.
Незважаючи, однак, на ва нaявнi проблеми в процесi використовування глобальних iнформaцiй-них ресурсiв, дане джерело поповнення нaцiонaль-них шформацшних баз набувае дедaлi бiльшого значення в збагаченш нaцiонaльних iнформaцiйних баз. Ця обставина пояснюеться тим, що:
- на сьогодш жодна кра!на не може дозволити собi виробництво ново! iнформaцii на всiх напря-мах суспiльного розвитку. Таким чином, в уах кра-!нах свггу користувaчi змушенi виробляти методики залучення зaрубiжних ресурсiв в штересах власного розвитку. Даний процес, у свою чергу, обумовлюе необхiднiсть формування вiдповiдноi правово! бази;
- налагодження м1жнародних iнформaцiйних обмiнiв сприяе економи вiтчизняних ресурсiв на на-прямах iнформaцiйного виробництва, що не е пос-тiйно затребуваними, на яких економiчно неоправ-даним е формування спещально! iнфрaструктури для iнфотворения;
- формування мiжнaродних iнформaцiйних ринков як найефектившша форма iнформaцiйних об-мiнiв сучaсностi обумовлюе як реaлiзaцiю власних iнформaцiйних продуктiв на цих ринках, так i при-дбання тих продуктiв за кордоном, що забезпечу-ють iнновaцiйний розвиток, е корисними для дер-жави i нaцii' i виробництво яких в умовах нашо! кра-!ни, у порiвняннi iз зaрубiжиими зразками е нерентабельним.
При цьому нaцiонaльнi iнтереси диктують не-обхiднiсть дотримання власних штереав в iнфор-мaцiйних обмiнaх. Отже, з уах багатоаспектних дискусiй у середовищi дослiдникiв, що стосуеться сфери шформацшних впливiв, можна на сьогодш зробити один висновок, а саме: вплив глобальних процесгв на будь-яку тформацшну базу е позитив-ним лише доти, поки сприяе творенню ново'1 шформацп в традицгях даног людсько '1 спшьностг, шформацп, що вгдображае навколишню дтснгсть I сприяе П освоенню в штересах щег спшьностг [3].
Таким чином, i становлення укра'нського ринку шформацшних послуг, i ва iншi мехашзми iн-формaцiйних обмшв, що практикуються нинi, ма-ють розвиватися з урахуванням необх1дних зaходiв, що забезпечують iнформaцiйну безпеку нашого су-спiльствa. Вони мають нейтрaлiзувaти можливi за-грози iснувaнню i розвитку Укра1ни, забезпечувати захист економiчного й полiтичного суверенiтету, власно! сощокультурно! iдентичностi. При цьому зовнiшия шформащя aсимiлюеться, перетворю-еться у внутршню, у результaтi чого розширюеться внутршня рiзномaиiтнiсть системи, що, у свою чергу, робить 11 придатною сприймати ще бiльшу зовнiшню рiзномaиiтнiсть [4].
Також важливим е в межах розвитку демократичного процесу дотримання балансу м!ж ввдкрип-стю шформаци ! суспвдьно необхвдними обмежен-нями на и поширення. У систем! цих загроз на сьо-годш найбшьш суттевими е п, що призначеш щлям пвдпорядкування штереав нацш та держав штере-сам транснацюнальних компанш, м1жнародним те-рористичним угрупованням та шшим проблемно-ор!ентованим наддержавним об'еднанням з глоба-льними амбщями.
1ншою помгтною вже сьогодш складовою час-тиною цих загроз е загроза нацюнально -культурно! утфшацд, з допомогою яко! нейтрал!зуеться нацю-нальна, професшна чи шша своервдшсть розвитку, самовдентифжацп. Така нейтрал!защя сприяе лкш-даци можливого опору досягненню певних тактич-них цшей проввдних заруб!жних глобал!затор!в ! за-вдае шкоди загальносуспвдьному розвитку в ць лому. Сьогодш це особливо наочно видно на процесах поширення масово! культури, новитах ре-лтйних течш, культу сили на телеекраш тощо. За твердженням дослвднишв, «народження нового свь тового порядку базуеться не стшьки на економ!ч-них трансформащях, ск1льки на радикальних зсу-вах у духовнш сфер!. Ц зсуви базуються на цвдому комплекс! проблем, нервдко досить далеких ввд без-посередньо шформацшних процеав, однак вони обов'язково ввдображаються в цих процесах у целому, при некритичному сприйнятп можуть ство-рювати небезпеку для украТнського нацюнального розвитку» [5].
Ввдповвдно до системи традицшних об'екпв враження, з точки зору наци чи держави, найб!льш вразливими складовими шформацшно! безпеки е: нацюнальна, економ!чна, полггачна, шформацшна, техшчна, ф!зична, сощальна, вшськова, еколопчна, ресурсна, продовольча, енергетична, фшансово-грошова, цшова, демограф!чна, пожежна, медична, психолопчна, псих!чна, кримшальна безпеки [6].
Як бачимо, комплексний вплив продукованих у свт шформацшних ресурав на вичизняну ш-формацшну основу розвитку сустльства обумов-люе необхвдтсть комплексно! ввдповвдно! реакци. Таким чином, у сфер! оргашзаци сучасно! вичизня-но! реакци на розвиток глобального шформацш-ного простору формуеться ввдповвдна !ерарх1я за-вдань. При цьому на р!вш загальнодержавному на-цюнальш шформацшш штереси мають узгоджуватись !з тими, що ввдповвдають штересам м!жнародного розвитку ! враховувати пвдпорядко-ваш штереси системи власних сощальних структур.
Розвиток шформатизаци в Укра!ш й поси-лення глобального шформацшного тиску на нацю-нальш шформацшш ресурси, конкретизащя загроз, пов'язаних !з застосуванням електронних шформацшних технологш, необхвдшсть, урешп, удоскона-лення процеав, необхвдних для пвдвищення ефек-тивносп використання шформацшних ресурав, як основи шновацшного розвитку, сьогодш обумов-люе необхвдшсть як1сного вдосконалення шформацшно! насиченосп впчизняного шформацшного простору, налагодження ефективних мехашзм!в по-повнення нацюнального шформацшного ресурсу.
Сучасш шформацшш штереси Украши з огляду на посилення глобальних вплив!в дедал бь льшою м!рою пов'язуються з оргашзащею збере-ження в нацюнальних штересах продукпв ! технологш конкретно! економ!чно! значущосл, !з захис-том ново! суспшьно значущо! шформаци наукового р!вня орган!зац!!, як !нформац!! найвищого р!вня якост!, що акумулюе в соб! !нтелектуальне осво-ення нових факпв та процес!в громадського життя, необхвдних для сусп!льного розвитку, вир!шенням вае! системи проблем, пов'язаних з оргашзащею !нформац!йно! безпеки Укра!ни [7]. I якщо на р!вн! законотворчому, нормотворчому формуеться, хоч ! не з належною оперативн!стю правова база для ви-роблення в1дпов!дно! пол!тики, то в систем! шформацшних структур украТнського сустльства надежна координащя все ще в1дсутня.
Таким чином, доходимо висновку про необх!д-шсть, по-перше, в умовах зростаючих глобальних вплив!в формування широко! загальнодержавно! системи шформацшних структур, що задовольняли б запити сустльства на актуальну для розвитку ш-формац!ю, сприяли б !! ефективному використанню в кра!ш ! в систем! м!жнародних обмшв, задовольняли б необх!дн! потреби в оргашзаци сучасно! ш-формацшно! безпеки по-друге, налагодження централ!зованого контролю ! вироблення ч!тко! за-гальнонац!онально! пол!тики стосовно орган!зац!! сустльно корисно! !нформац!йно! д!яльност! в Ук-ра!н!. При цьому дуже важливим завданням в нин!-шн!х умовах е налагодження широкого доступу до шформацшних ресурав уам категор!ям користува-ч!в ! орган!зац1я !нформування !х про зм!ст наявних ресурс!в.
Задоволення даних потреб сусп!льства зд!йс-нюеться трьома основними способами:
- виробництвом ново! !нформац!!, що в!дпов!-дае напрямам сусп!льного розвитку, введенням !! в сусп!льний об!г через систему нацюнальних !нфор-мац!йних комун!кац!й, представленням через систему м!жнародних комушкацш на м!жнародн! !н-формац!йн! ринки, а також спрямування на компле-ктац!ю в!тчизняних !нформац!йних баз, у тому числ! й б!бл!отечних фонд!в;
- введення в широкий сустльний об!г !нфор-мац!йних ресурс!в, що мютяться у фондах б!бл!оте-чних установ, арх1вних заклад!в, !нших шформацшних баз ! становлять нацюнально-культурну ду-ховну ц!нн!сть, створену попередшми покол!ннями укра!нського народу ! е системою важливих ор!ен-тир!в у сучасному нац!ональному розвитку;
- ввдбором необх1дно! в !нтересах розвитку украшського народу !нформац!! з ресурс!в глобального шформацшного простору.
При цьому, якщо доставка ново! шформаци та шформаци з наявних в Укршш шформацшних баз ввдбуваеться через систему впчизняних комун!ка-ц!й ! здшснюеться в!дпов!дними !нформац!йними прац!вниками, ор!ентованим на яшсне !нформа-ц!йне обслуговування (б!блютекарями, прац!вни-ками арх!вних установ, сшвробггаиками анал!тич-них центр!в чи фонд!в), то ресурси глобального !н-формацшного простору, за виключенням
виконання певних договiрних зобов'язань у рамках бiзнес-проектiв та здшсненням зумисного впливу на шформащйний простiр i бази Украни, несанкщ-онований нею, ц ресурси просто предстaвленi ко-ристувачу. I вiдбiр шформацп покладаеться на нього.
Склaднiсть цього вiдбору в умовах дефщиту часу, наявних величезних обсягiв iнформaцiйних ресурсiв, структурно! !х рiзномaнiтностi й рiзно!' якостi робить i нaуковцiв, i бiзнесменiв, i полтич-них дiячiв у сучасному iнформaцiйному просторi, не зважаючи навиъ на гiпотетично чiтке уявлення про те, що вони намагаються знайти, дедaлi зроста-ючою мiрою дилетантами. Робота в сучасних шформацшних масивах, iз залученням сучасних техно-логiй потребуе специфiчних професiйних навишв i, урештi, виокремлення серед шформацшних нових ПPофесiй - оперaторiв шформацшними ресурсами. 1хня допомога пiдвищуе ефектившсть викорис-тaиия iнформaцiйних ресурсiв, продуктившсть прaцi всiх кaтегорiй користувaчiв.
Економiчнa ситуaцiя в держaвi не сприяе ство-ренню нових високопродуктивних шформацшних центрш. I в той же час поза суспшьною увагою три-валий час у перiод становлення ново! укрансько! держави в процес розвитку iнформaтизaцii суст-льства залишалися бiблiотечнi та aрхiвнi установи, традицшш iнформaцiйнi центри нашого минуло го.
У своему оптимальному вaрiaнтi цi мехашзми мають бути, очевидно, у нашш кра!'ш пов'язаними з розвитком бiблiотечноi дiяльностi. Цей розвиток, однак, мае базуватися на сучаснш технологiчнiй ос-новi при вдосконaленнi дiяльностi бiблiотечних ус-танов як зaгaльносуспiльних шформацшних цент-рiв, у яких мають працювати квaлiфiковaиi шфор-мaцiйнi пращвники, посередники мiж виробниками й користувачами шформащею, мiж наявним у сус-пiльствi iнформaцiйним ресурсом i сощальними структурами, що на ньому базуеться. При цьому бь блiотечнi установи ввдповщатимуть вимогам сього-дення, устшно виконуватимуть роль основних еле-менпв iнфрaструктури з керування iнфоресурсaми суспшьства за таких умов:
1) коли 1хня технiко-технологiчнa база забезпе-чуватиме можливiсть керування електронними потоками шформацп;
2) коли вони зможуть ефективно працювати в глобальному шформацшному просторi, ввдбира-ючи необх1дну нашому суспiльству iнформaцiю;
3) коли стануть центрами нaдiйного збере-ження ново! електронно! i переведено!' з шших носив у форму електронно! шформацп, структурова-но! i надшно керовано!';
4) коли переведена в електронну форму шфор-мaцiя з фондiв бiблiотек упроваджуватиметься в ак-тивний обiг, створюючи единi масиви з новою, утверджуючи нaпрaцьовaнi поколшнями трaдицi!' iнфотворения;
5) коли за рахунок плaиомiрного комплекту-вання фондiв новою iнформaцiею буде вiдновлено й змщнено внутрiшнi мiжгaлузевi зв'язки, що спри-ятимуть удосконаленню всiе!' системи шформацшних баз суспшьства;
6) коли бiблiотечнi установи зi свого боку ак-тивiзують роботу з дистанцшного обслуговування користувaчiв, в1дпрацьовуватимуть технологи, що забезпечать тдвищення ефективностi викорис-тання iнформaцi!', у тому чи^ й шляхом aдaптaцi!' до потреб замовника, з урахуванням специфiки його сприймання, за aнaлогiею з процесами спiлку-вання;
7) коли бiблiотечнi установи розпочнуть про-цес входження як повноправних суб'ектiв на iнфо-рмацшш ринки, що може мати для них не лише фь нансове значення. Адже ринок - хороший iндикa-тор будь-яко! дiяльностi;
8) коли бiблiотечнi установи як загальносуст-льнi iнформaцiйнi центри стануть також центрами передового досвiду, науково! думки, просвгга й освiти для категорш громадян, що долучаються до сучасних шформацшних технологш, та вводять !х у свiй спосiб життя [8].
Варто також зауважити, що в новш сво!й яко-сп, як про це вже сввдчить наявний досв1д, бiблiо-течнi установи набувають нових практичних мож-ливостей, розширюють спектр сво!х функцiй, вихо-дячи з можливостей електронних шформацшних технологш.
Так, комп'ютеризащя бiблiотек стала сприят-ливим фактором для тдвищення якосп трaдицiй-них уже нaпрямiв дiяльностi, пов'язаних з обслуго-вуванням читaчiв у залах бiблiотеки, налагоджен-ням iнформaцi!' про нaявнi ресурси, скороченням термшв обробки ново! лггератури при комплекту-вaинi та ш.
Поряд iз цим набуло розвитку обслуговування електронними ресурсами з допомогою бiблiотеч-них сaйтiв. «Сучасний етап розвитку та поширення 1Т в Украш дозволяе розглядати веб-сайт як осно-вний i надзвичайно дiевий iнструмент дистaицiй-ного Ю користувaчiв бiблiотек усiх типiв i видiв. I мова йде не лише про ознайомлення вiдвiдувaчiв веб-сайту зi структурою, розкладом роботи, контактною шформащею та мюцем розташування бiблi-отек тощо. Для сучасно! бiблiотеки е нормою ве-дення ЕК нових надходжень i оперативне онов-лення останнього на власному веб-сайп, формування та представлення тематичних списков лiтерaтури та повнотекстових документiв, шфор-мування про киижковi i мистецьш виставки та про-ведення культурно-масових зaходiв, представлення систематизованого перелiку веб-посилань (лшшв) з aнотaцiями, наведення впорядковано! дов1дково! соцiaльно!' чи науково! шформацп тощо» [9].
Також отримало вщповщний розвиток обслу-говування електронними ресурсами з допомогою адресно! дистантно! доставки користувачам доку-ментiв. В1дбуваеться розвиток повнотекстових електронних бiблiотек та участь у наповненш як1сною шформащею сощальних мереж.
Характерною особливiстю дiяльностi сучасних бiблiотечних установ е продукування власних iнформaцiйно-aнaлiтичних ресурсiв у режимi «iн-формaцiя про шформацш», що розкривае змiст бi-блютечних фондiв з актуальних проблем сустльно! дiяльностi, змiст нових глобальних шформацшних
ресурав, пов'язаних i3 сусшльно корисною проблематикою. Таш видання, що в концентрованш формi розповвдають про новi iнформацiйнi напрацю-вання, оснащенi багатим доввдковим матерiалом, сприяють удосконаленню використання шформа-цiйних ресyрсiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. KpeMiHb В. Г. Полтгачна безпека Украши: концептyальнi засоби та система забезпечення : мо-нографiя / В. Г. Кремiнь, I. Ф. Бшько, С. I. Голова-щенко. - К. : МАУП, 1998. - С. 8.
2. Добко Т. Довiдково-бiблiографiчна дiяль-нють наукових бiблiотек Нацюнально! академи наук Украши: становления та розвиток (XX ст. - перше десятилитя XXI ст.) / Тетяна Добко ; ввд. ред. О. С. Онищенко ; НАН Украши. Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К., 2013. - С. 257.
3. Горовий В. М. Особливосп розвитку сощальних шформацшних баз сучасного украшського сустльства / В. М. Горовий. - К. : НБУВ. - 2005. -С. 203.
4. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом / В. Г. Афанасьев. - С. 117.
5. Штегращя Украши у свггове сшвтоварис-тво в контекст розвитку бiблiотечних шформацшних технологш / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровша,
В. М. Горовий та ш] ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iM. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011. - С. 256.
6. Тардаскта Т. М. Менеджмент шформацшно! безпеки в галузi зв'язку / Т. М. Тардаскша, В. Г. Кононович. - Одеса : ОНАЗ iM. О. С. Попова, 2011. - С. 10-11.
7. Олтник О. В. Полiтико-правовi аспекти формування шформацшного сустльства суверенно! i незалежно! держави [Електронний ресурс] / О. В. Олшник, О. В. Соснш, Л. £. Шиманський. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/Sosnin 2.htm. - Назва з екрана;
8. Нацюнальний шформацшний суверештет у контексп розвитку новггшх шформацшних технологш/ НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011;
9. Марутян Р. Нацюнальш шформацшш ресурси як першооснова шформацшного суверень тету Украши / Р. Марутян // Актуальш проблеми мiжнародноï безпеки: украшський вимiр. - К. : ВД «Стилос», 2010.
10. В. Горовий. Сощальш шформацшш кому-шкацпдх наповнення i ресурс / В. Горовий. - К., 2010. - С. 220-221.
11. 1саенко О. 1нновацшш бiблiотечнi технологи шформацшного обслуговування : монографiя / Олександр 1саенко ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К., 2011. - С. 52.
