CC BY
31
PUBLIC AUTHORITIES TO TERMS
INFORMATIVE SOCIETY
Danilian O. G.
Some directions of optimization of public authorities in the conditions of informative society are examined in the article. It is proved, that an electronic government is one of the basic forms of increasing efficiency of functioning of public authorities. The basic approaches on the essence of electronic government are analysed. Its basic elements, terms, principles, stages of forming, are considered. The conclusion, is that for forming of electronic government it is necessary to create the opened society, open economy, bringing of necessary changes in the legislation of the country.
Key words: electronic government, public authorities, informative society, innovative technologies.
УДК 130. 3
С. М. Мануйлов, доктор фЫософи, професор
КУЛЬТУРА, ДУХОВН1СТЬ В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Розглянуто культура, духовшсть в шформацшному суспшьста, 1хне функщонування, розвиток та взаемозв'язок. Обгрунтовано положення про те, що в процес шформатизацп сустльства формусться особлива шформацшна культура, яка виступае системою матерiальних i духовних засобiв забезпечення едиосп та гармони у взаемовщносинах людини, сустльства та шформацшного середовища.
Ключовi слова: iнформацiйне суспшьство, iнформацiя, iнформатизацiя, комп'ютеризацiя, культура, духовшсть.
Постановка проблеми. В уЫх сощальних системах 1 фшософських традищях проблеми культури, духовност мали 1 мають велике значення. В той же час дос юнують р1зш шдходи в оцшках 1 розумшш цих понять, а також стосовно 1хнього впливу на людську життед1яльшсть. Як зазначае А. Алексеенко, «кожен по-своему штерпретуе духовшсть 1 надае цьому поняттю шод1 поверхового або ж буденного змюту» [1, с. 4].
З'ясування особливостей трансформаци духовно! життед1яльност1 в умовах становлення шформацшного сустльства е необхщною передумовою формування цшсного уявлення про буття сощуму в нових реал1ях сьогодення.
Анал1з наукових джерел та публжацш свщчить про те, що проблеми культури, духовност завжди були в центр! уваги як заруб1жних, так 1 вггчизняних дослщниюв. Значний внесок у вивчення проблеми культури, духовносл зробили П. М. Бщилл1, О. Шпенглер, Й. Хейзшга, М. Вебер, Е. КасЫрер, Е. Гуссерль, С. АшЫмова, А. Алексеенко, Н. Бородша, Е. Бобосов, Г. Герасимова, М. Каган, С. Кримський, В. Лозовий, В. Пазенок, I. Степаненко, В. Табачковський та ш.
Разом з тим слщ констатувати, що анашз функцiонування та розвитку культури, духовност в умовах становлення шформацшного суспiльства ще не став предметом окремого фшософського дослiдження, тому метою дано! статтi е соцiально-фiлософський ан^з функцiонування та розвитку культури, духовност в iнформацiйному суспiльствi.
З початку розглянемо основш пiдходи до поняття «шформацшне сусшльство». Уперше в достатньо чггкому виглядi iдею iнформацiйного сустльства було сформульовано наприкiнцi 60-х — на початку 70-х роюв ХХ ст. Впровадження самого термша «шформацшне сусшльство» пов'язують з професором Токшського технiчного iнституту Ю. Хаяшi [2, с. 254]. Вагомий внесок у розвиток теори шформацшного сустльства зробили вiдомi захщт дослiдники Дж. Андерле, Д. Белл, Й. Войценбаум, А. Данцш, К. Дойч, в. Масуда, Ф. Махлун, С. Кроуфорд, Ч. Медоу, С. Нора, А. Норманн, Т. Смолян, А. Тоффлер, Дж. Фарадей, К. Штейнбух та ш.
Слщ зазначити, що наприкшщ ХХ ст. утворилися двi групи вчених, як по^зному шдходили до тлумачення поняття «шформацшне сусшльство». Однi з них стверджують, що iнформацiйне сусшльство не пояснюе жодного нового за яюстю явища, яке могло б юнувати протягом останнiх декiлькох десятилггь i не мало б аналоги у попередшх епохах. Iншi дослщники, навпаки, наголошують, що вплив шформацшних технологiй на суспiльство пов'язаний з появою якiсно нових, невiдомих рашше глобальних суспiльних вiдносин, котрi можна описати як появу сустльства, в якому переважають шформацшт послуги. Настае рiзке прискорення при запровадженнi нових технологш у виробничих процесах. Так, вщомий американський футуролог А. Тоффлер вважае, що на сучасному етат знання й шформащя стали найважлившими ресурсами влади, що дозволяють досягти бажаних цшей, мiнiмально витрачаючи ресурси влади, переконання людей в !хнш особистш зацiкавленостi в цих цшях [3].
Становлення та розвиток шформацшного сустльства в Укра!т стали предметом дослщження вiтчизняних вчених (Ю. Бажал, Т. Береза, В. Гавловський, О. Григор, В. Данильян, О. Дзьобань, М. Кравець, А. Колодюк, П. Квггкш, А. Мойсеенко, О. Молодцов, I. Утюж та ш.).
Значний внесок у розумшня шформацшного сустльства та перспектив його розвитку в Укра!т зробив В. Данильян. Аналiзуючи рiзнi тдходи до визначення шформацшного сустльства, вш вiдмiчае, що жоден з них не може бути едино правильною методолопчною базою для вивчення настшьки складного комплексного феномену. Розв'язання ще! методолопчно! проблеми можливе тiльки у разi комплексного використання уЫх зазначених пiдходiв до визначення шформацшного сустльства з обов'язковим урахуванням !хшх плюЫв та мiнусiв [4, с. 17]. Шдхщ В. Данильяна до визначення шформацшного сустльства грунтуеться на таких положеннях.
По-перше, слщ вiдзначити, що зрозумiти сутнiсть шформацшного сустльства поза аналiзом сенсоутворюючо! категори «iнформацiя» неможливо. По-друге, iншою важливою складовою питання iнформацiйного суспiльства вбачаеться визнання високо! динамiчностi його розвитку i
глобального хаpактеpy змш y всiх сфеpах життeдiяльностi людини. По-тpетe, пpи визначенш сyтностi iнфоpмацiйного сyспiльства необхiдно викоpистовyвати теpмiн «iнфоpматизацiя».
Виходячи з таких положень, з позицп соцiально-фiлософського аналiзy В. Данильян запpопонyвав таке визначення: iнфоpмацiйне сyспiльство — це яюсно новий етап соцiотехнiчноï еволюцiï сyспiльства, що фоpмyeться в pезyльтатi довгосфокових тенденцiй попеpеднього соцiально-економiчного pозвиткy, який пеpедбачаe збiльшення pолi iнфоpмацiï i знань, а також фоpмyвання та споживання iнфоpмацiйних pесypсiв y вЫх системах життeдiяльностi сyспiльства за допомогою pозвиткy iнфоpмацiйно-комyнiкацiйних технологiй, що юнують y глобальних масштабах [4, с. 22].
^нцепщя iнфоpмацiйного сyспiльства викликае кpитикy з 6оку гумашстично оpieнтованих фiлософiв та наyковцiв, як дотpимyються думки стосовно негативних наслщюв комп'ютеpизацiï, iнфоpматизацiï сyспiльства. Постають питання щодо можливосп гаpмонiйного pозвиткy людини, ïï дyховностi, кyльтypи, соцiyмy в цшому. Дiйсно, iнфоpмацiйно-комп'ютеpна pеволюцiя pеалiзyeться як пpоцес iнфоpматизацiï yсiх сфеp життя сyспiльства i життeдiяльностi людини. ^и цьому все pадикально змшюеться — i матеpiальне виpобництво, i свщомють, i свiтогляд, а також побут i освгга, спiлкyвання i мистецтво. Вони змшюють не тшьки ïхнi зовнiшнi pиси, а й внyтpiшнi механiзми, себто змiст людсь^' дiяльностi. Вiдтак, фоpмyeться загальнопланетаpна цившзащя на засадах, з одного боку, едност i неподiльностi свiтового спiвтоваpиства, а з дpyгого — множинносп, вiдносноï незалежностi та piзноманiтностi наpодiв, кyльтyp. I це, на нашу думку, е скоpiше бiльш позитивним, шж негативним. Ми згоднi з автоpами, якi вважають, що в умовах технолопчного детеpмiнiзмy кyльтypа, духовшсть виконують обмежувальш та стабiлiзyючi функцп, ствоpюючи ефект опосеpедкованого «стику» нових технологш зi споживачем. Тому найважлившими стають людськi pеакцiï, вiдносини, вщчуття та потpеби [5, с. 404]. На цьому наголошуе й А. Алексеенко, вщзначаючи, що дyховнiсть pозглядаeться також в тiсномy взаемозв'язку з ^облемами виpобництва, потpеб, цiнностей, iдеалiв, свiдомостi [1, с. 5].
Kpiм того, одним з важливих ^ш^ив дyховностi, як вважае I. ^валенко, е твоpчiсть, яку тpеба pозyмiти не тiльки як дiяльнiсть, що поpоджye щось нове, таке, що не юнувало pанiше, а й як самоствоpення — твоpчiсть, с^ямована на пошук самого себе, на pеалiзацiю свого сенсу життя [6, с. 112].
Що стосуеться безпосеpедньо кyльтypи та ïï мiсця в iнфоpмацiйномy сyспiльствi, то, як вщомо, вона iснye в пpедметних та особистих фоpмах. Пpедметнi фоpми кyльтypи — це наслiдки дiяльностi людей, певна система матеpiальних та духовних цшностей: засоби i знаpяддя ^ащ, пpедмети побуту, наyковi знання, фшософсью та pелiгiйнi системи, тpадицiï, юpидичнi закони тощо. Iншими словами, кyльтypа — це безпосеpедня pеалiзацiя людсь^' свободи, що ствоpюe новi символи — цшносп, зpазки людськоï поведшки, виpобництва та вiдносин. «Kyльтypа, — як вважають автоpи
монографи «Морфолопя культури: тезаурус» — це явище, яке створюеться людиною, людським суспiльством i яке утворюе ïx. Воно, на вiдмiну вiд бюлопчних основ людини, не успадковуеться генетично, а засвоюеться нею в процес дiяльностi. Забезпечена людською дiяльнiстю, культура може бути визначена як сукупшсть вЫх досягнень людства» [7, с. 7]. Тому кожне досягнення культури шдносить людину i е неповторним за своею значущдстю, свiдчить про новi людськi можливостi.
Культура шформацшного сустльства вщзначаеться стрiмкiстю змiни, розвитку в уЫх сферах життедiяльностi людини, в тому чи^ у сферi освiти. Наприклад, у сферi осв^и культура iнформацiйного суспiльства передбачае створення единого шформацшного освгтнього простору держави та його штегращю у свгтовий простiр. Звiдси змiнюються ключовi моменти освiтньоï парадигми, здiйснюеться переxiд вщ «освiти на все життя» до «освгти протягом життя». В рамках освiтньоï парадигми тривае пошук нових освгтшх методик та теxнологiй, нового способу передавання знань, розвитку шзнавальних здiбностей [8, с. 188].
Одним з найважливших соцiокультурниx явищ за останш 15-20 рокiв е шформацшна культура людини та суспiльства. Об'ективна необхщшсть у видiленнi специфiчноï iнформацiйноï компоненти загальноï культури виникае, як вважае Е. Семенюк, лише з поглибленням шформацшного тдходу до тзнання дшсносп (як загальнонаукового методологiчного середовища) [9, с. 20]. З цим слщ погодитись. I, з нашо!' точки зору, визначальну роль тут вадграе та обставина, що на базi шформацшно-обчислювально1' теxнiки i технологи утворився новий вид сощальних (людина — машина) комушкацш, розвиваються процеси комп'ютеризаци та iнформатизацiï сустльства. Саме щ процеси, викликанi колосальним зростанням обсягу iнформацiï i необхщшстю ïï оброблення, е в кшцевому результатi джерелом iнформацiйноï культури як ново!' компоненти культури.
Е. Тоффлер один з перших помгтив докоршш змiни, що мали мiсце останшм часом у культурi суспiльства, особливо захщного. Зростаюча сила потоку шформацшного обмшу мiж людьми породила новий тип культури, в якш все шдпорядковане необxiдностi класифiкацiï, унiфiкацiï для найбiльшоï компреси та пiдвишення ефективност iнформацiï при передаваннi вiд людини до людини чи то особисто, чи то через засоби масовоï шформаци [10].
Сьогодш е аксюмою те, що знання у виглядi iнформацiï — це найважливiший чинник суспiльно-економiчного розвитку. Iнформатизацiя виявилась одшею з найiстотнiшиx закономiрностей прогресу, основою вщкриття перед цивiлiзацiею нових обрив виживання i глобального розвитку.
Процес шформатизаци покликаний усунути суперечностi, що набувають трагiчноï форми, мiж буттям людства, що стихшно розвиваеться, i свщомютю, що надто вiдстае. 1нформатизащя — це переxiд суспiльства, його культури до нового яюсного стану, вихщ на новi iсторичнi рубеж^ що ведуть до iнформацiйного сустльства [2, с. 255].
Важливою ознакою функцiонування та розвитку культури, духовност в iнформацiйному суспiльствi е вплив технiки на розвиток людини та суспiльства. Технiка — це передуЫм засiб дiяльностi, взаемозв'язок з природою та суспшьством, тобто техшка — це здiбнiсть не тшьки людини, а й природи. В широкому сенс технiка не обмежуеться св^ом природи, вона притаманна i духовному, наприклад, технiка мислення, техшка дискусш, технiка любовi, технiка живопису, техшка управлшня тощо.
В шформацшному суспiльствi технiчнi системи створюють засоби i передумови гармонiзацiï життя i процеЫв у суспiльствi. I це дшсно так. Ми бачимо вже в нашi часи, як прогрес техшки дае змогу переборювати смертельш ранiше хвороби, зменшувати гостроту екологiчноï кризи, вирiшувати конфлiктнi ситуацiï у суспшьств^ забезпечувати динамiчний стан суспiльноï iнфраструктури, але, як вважае О. Петров, громадсьюсть непокоïть те, що за кожним новим поворотом у науково-техшчному потощ виникають новi небезпеки, i наперед невщомо, чим повинно буде людство розраховуватися за чергову техшчну вигадку [11, с. 27].
К. Ясперс писав, що техшка не тшьки наближуе нас до шзнання, а й вщкривае перед нами новий свгт та новi можливосп iснування у ньому. Вш один з перших порушив проблему ново1' естетики у технологiзованому свт [12].
Висновки. Iнформацiйне суспiльство, де в широкому плаш використовуються сучасш технологiï, iнформатизацiя та комп'ютеризацiя, пов'язане з формуванням нових зв'язюв i потоюв в управлiннi, науцi, освт, виробництвi, культурi взагалi. Прiоритетними проблемами шформацшного сустльства, на наш погляд, е не стшьки техтчт, а насамперед сощокультурш, духовнi критери, що мають ефективно i гармоншно забезпечувати взаемозв'язок людини i комушкацшного середовища, сприяти збереженню та формуванню духовних щнностей на всiх етапах вторичного розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеенко, А. П. Природа духовност / А. П. Алексеенко. монографiя. — Х.: Факт, 2004.
2. Утюж, I. Г. Освгта в iнформацiйному суспiльствi / I. Г. Утюж // Фшософсько-антрополопчш студи 2008. — К.: Стилос; Д.: ДНУ, 2008. — С. 254-260.
3. Тоффлер, Э. Третья волна / Э. Тоффлер; [Пер. с англ. ]. — М.: ООО «Изд-во АСТ», 1999.
4. Данильян В. О. 1нформацшне суспшьство та перспективи його розвитку в Укра1'ш (сощально-фшософський аналiз) / В. О. Данильян. монографiя. — Х.: Право, 2008.
5. Кравець, М. С. 1нформацшне суспiльство: засади сощально-фiлософського аналiзу / М. С. Кравець // Фшософсько-антрополопчш студи 2008. — К.: «Стилос»; Д.: ДНУ, 2008.
6. Коваленко, I. I. Духовшсть як методолопчна передумова дослщження правово! культури украшського соцiуму / I. I. Коваленко // Наук. зап. Харк. ун-ту Повпр. Сил. Сощальна фiлософiя, психологiя. — Х.: ХУПС, 2008. — Вип. 1(30). — С. 110-115.
7. Морфолопя культури: тезаурус / за ред. проф. О. Лозового. — Х.: Право, 2007.
8. Образование, общество, культура: монография / под общ. ред. В. Ф. Сухиной. — Х.: Изд-во Народ. укр. акад., 2006.
9. Семенюк, Е. ^формащйна культура сустльства / Е. Семенюк // Совр. общество. — 1993. — № 1. — С. 20-26.
10. Тоффлер, Э. Раса, власть и культура / Э. Тоффлер // Новая технократическая волна на Западе / сост. и вступ. ст. П. С. Гуревича. — М.: Прогресс, 1986.
11. Петров, О. О. Методолопчш проблеми фшософи науки та техшки / О. О. Петров // Наук. зап. Харк. ун-ту Повгтр. Сил. Сощальна фiлософiя, психолопя. — Х.: ХУПС, 2007. — Вип. 2 (28). — С. 24-31.
12. Ясперс, К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс [Пер. с нем. и вступ. ст. П. П. Гайденко, коммент. В. Н. Катасонова]. — 2-е изд. — М.: Республика, 1994.
Культура, духовность в информационном обществе
Мануйлов Е. М.
Рассмотрены культура, духовность в информационном обществе, их функционирование, развитие и взаимосвязь. Обосновано положения о том, что в процессе информатизации общества формируется особая информационная культура, выступающая системой материальных и духовных средств обеспечения единства и гармонии во взаимоотношениях человека, общества и информационной среды.
Ключевые слова: информационное общество, информация, информатизация, компьютеризация, культура, духовность.
The culture, spirituality in informational society
Manuylov Y.
The culture, spirituality in informational society, their function, development and interaction are described in the article. The provision is grounded that formation of special informational culture, which is the system of material and spiritual ways of providing consubstantiality and harmony in interaction beyond people, society and informational environment takes place in the process of social informatization.
Key words: informational society, information, informatization, computerization, culture, spirituality.
УДК 111. 852
