КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ КОЛЕКТИВІВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

KPCTTEPIÏ TA PIBHI PO3BmKy ПPOФЕСIЙНOÏ PЕФЛЕKСIÏ МAЙБУTНIХ KЕPIBНИKIB IНСTPУМЕНTAЛЬНИХ KOЛЕKTИBIB

Мазур Дмитро Володимирович,

Украша, M.PieHe, астрант Рiвненського державного гумантарного утверситету ORCID ID: https://orcid.org/GGGG-GGG2-251G-47G9

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/30062020/7132

ARTICLE INFO

ABSTRACT

professional reflection,

criteria,

levels,

leader of the instrumental ensemble,

management of collective performance.

Received 13 April 2020 Accepted 19 June 2020 Published 30 June 2020

KEYWORDS

This article examines the state and criteria of development of professional self-reflection of future leaders of an instrumental bands. The qualitative characteristic of levels of development of professional self-reflection is defined and four levels of development of this skill are outlined. The value and role of professional self-reflection of the leader of an instrumental band in the context of collective performance management is disclosed. It is noted that the reflexive method makes it possible to comprehend one's own and team members' activities, to predict one's own actions, to form a new thinking style, to detect and anticipate problems in one's own professional activities and improve the quality of work. We also believe that professional reflection is a necessary component of the professional education of the future leader of the instrumental ensemble and the cornerstone principle of successful management of any ensemble performance in particular.

Citation: Mazur D. V. (2020) Criteria and Levels of Development of Professional Self-Reflection of Future Leader of an Instrumental Band. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 5(26). doi: 10.3143 5/rsglobal_ijitss/30062020/7132

Copyright: © 2020 Mazur D. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Постановка проблеми. Cy4aœa гyмaнicтичнa mpaAfflMa мистецько1' оcвiти вимaгae зacтоcyвaння методiв, пpийомiв i фоpм оpгaнiзaцiï нaвчaльного пpоцеcy, cпpямовaних m pозвиток y студенев ^earaBR^ здiбноcтей, фaхових зшнь i вм№, щннюних оpieнтaцiй, мотивaцiï до caмовдоcконaлення тa до a^rami' ^^amBroi' полiфyнкцiонaльноï твоpчоï дiяльноcтi. Мовa йде ^о фоpмyвaння гapмонiйного caмодоcтaтнього «Я», cyб'eктa, який cинеpгетично B6Mpae нaйкpaщi тa нaйcyчacнiшi здо6утки пcихологiчноï, педaгогiчноï, миcтецькоï, пpофiльноï нayки, поcтiйно знaходитьcя в пошуку неcтaндapтних концептyaльних щей тa пiдходiв.

Aнaлiз пpоблемaтики фaховоï пiдготовки мaйбyтнiх кеpiвникiв iнcтpyментaльних колективiв у cиcтемi вищо1' миcтецькоï оcвiти вимaгae cтвоpення тa обrpyнтyвaння RprnepiiE тa покaзникiв piBRa pозвиткy ïx пpофеciйноï pефлекciï i e пеpшочеpговим тa вiдповiдaльним зaвдaнням нaшого доошдження, оcкiльки нaдae змогу дiaгноcтyвaти тa монiтоpити cтaн цього оcобиcтicно-^офе^йного вмiння (пpофеciйнa pефлекciя) мaйбyтнього кеpiвникa, xapaктеpизye ефективнicть пcиxолого-педaгогiчноï cиcтеми подготовки мaйбyтнix кеpiвникiв iнcтpyментaльниx колективiв, уможливлюе здiйcнювaти поpiвняльний aнaлiз pезyльтaтiв тукового доотдження, зaбезпечye можливicть коpигyвaння в ^оцеа пiдготовки мaйбyтнього пpофеciонaлa.

Метою статт e pозкpиття кpитеpiïв тa piвнiв pозвиткy пpофеciйноï pефлекciï у мaйбyтнix кеpiвникiв iнcтpyментaльниx колективiв.

Aнaлiз дослiджень. Biдомi пpедcтaвники мyзично-теоpетичноï, миcтецтвознaвчоï тa пcиxолого-педaгогiчноï нayк (A.B. Кapпов, А.О. Бiзяeвa, В.Ф. Оpлов, Г.М. Пaдaлкa,

Г.П. Щедровицький, Г.С. Сухобська, I.A. Зязюн, Л.М. Мтна, М.М. Марусинець, О.В. Пюкунова, О.М. Городиська, О.М. Олексюк, О.П. Рудницька, О.Я. Ростовський, С.Д. Максименко, Ю.М. Кулюткш, Я.В. Сверлюк та ш.) вивчали та продовжують дослiджувати проблематику професшно1 рефлекси в pi3H^ 11 аспектах та нюансах застосування.

Спираючись на досвiд вивчення даного феномену у теори та практищ вищо1 педагопчно1 та мистецько! освiти, ми визначили критери та рiвнi розвитку професшно1 рефлекси керiвника iнструментального колективу i вважаемо, що проблематика професшно1 рефлекси в контекст управлiння колективним виконавством вимагае подальших грунтовних дослiджень.

Виклад основного матерiалу. Динамiчне сьогодення нiвелюе колишнi формальш пiдходи та стереотипи навчання в системi освiти; особливiсть пiдготовки майбутшх фахiвцiв потребуе активiзацil iндивiдуально-творчих та особистюних пiдходiв. В даному контекст застосування професшно1 рефлекси майбутнiми керiвниками iнструментальних колективiв стимулюе розвиток професшно-педагопчних особистiсних якостей, якi необхiднi у майбутнш професiйнiй дiяльностi з колективами. Вище сказане ще бiльше актуалiзуеться, оскiльки пiсля закiнчення навчання майбутнш керiвник наштовхуеться на ряд проблем та суперечностей, що стосуються безпосередньо його самостшно! полiфункцiональноl дiяльностi, в якш вiн виступае в ролi i педагога, i психолога, i органiзатора, i керiвника, i диригента тощо. Всi проблеми неможливо передбачити наперед, з огляду на мшливють та швидкозмшювашсть сучасного iнформацiйного свггу. Потрiбнi iнструменти самоконтролю, самовдосконалення, методи, що забезпечать активне мислення, шщативнють та постшну гнучкiсть й мобшьшсть, а значить -успiшну адаптащю до навколишнього середовища. Цим шструментом е професiйна рефлексiя, яка висв^люе слабкi сторони та прогалини в освт керiвника. Робота з колективом е складна та комплексна, тому професшна рефлекшя в даному контекст стимулюе керiвника до збалансованостi, повнощнносп особистого iнтелектуального багажу i досвщу. В результатi застосування професшно1 рефлекси керiвник мае цiлiсне усвiдомлення вше! повноти загальноосвггшх, спецiальних та психолого-педагопчних знань, сво1х реальних можливостей та мае шструмент для подолання негативних явищ.

З огляду на вище сказане, розвиток професшно1 рефлекси у майбутшх керiвникiв iнструментальних колективiв мае вщбуватися ще на початковому еташ навчального процесу. Вiн мае займати чшьне мiсце в навчальних планах фахово1 пiдготовки студентiв мистецького спрямування, оскшьки даний феномен при надежному рiвнi розвитку буде працювати ще на еташ навчання студенев i стимулювати !х до пошуку сутност майбутньо1 фахово1 дiяльностi, виокремлення головного та другорядного, до самостшного пошуку ютинносп в мистецтвi.

В широкому розумшш у психолого-педагогiчнiй довiдковiй лiтературi поняття «критерш» (вiд грец. kriterion - здатнiсть розрiзняти) розглядаеться як тдстава для оцiнки, визначення чи класифшащя чогось; мiрило або мiрка [4] [2] [5, с. 234]; характеризуеться вщображенням основних закономiрностей формування певного явища, iснуючих взаемозв'язкiв мiж компонентами в моделi, динамiкою явища, що вивчаеться, i розкриваеться через специфiчнi ознаки кожного структурного компонента. В галузi психологи поняття «критерш» розглядаеться як стандарт, за допомогою якого можуть прийматися певнi ршення, здiйснюватись оцiнювання або класифiкацiя; рiвень досягнень, що обумовлюеться метою, за ступенем наближення до яко! характеризуеться рiвень прогресу [1]. З точки зору мистецтвознавства та музично1 педагопки наукове обгрунтування критерив забезпечуе визначення рiвня сформованостi певного явища, а також дае можливють прослiдковувати динамшу процесу, що дослiджуеться, i зосередити увагу на недолшах, що сприятиме в кiнцевому результатi виробленню своерщно1 схеми та моделi педагопчно1 роботи в конкретному напрямку [3].

Вивчення професшно1 рефлекси керiвника iнструментального колективу, ll монiторинг та дiагностика забезпечуеться за умови аналiзу та ощнки показникiв змiн, що вiдбуваються в компонентой структурi дослiджуваного явища, та конкретного визначення рiвнiв розвитку професшно1 рефлекси. Вихiдний рiвень розвитку даного вмшня повинен бути вимiряний об'ективно та точно, що буде свщчити про стушнь розвитку дослiджуваного явища, та охарактеризуе ефектившсть реадiзацil оргашзацшно-методичное' системи щодо розвитку професшно1 рефлекси у майбутнього фаивця. Характеристика розвитку професшно1 рефлекси керiвника iнструментадьного колективу встановлюеться вщповщно до визначених критерив, кожен з яких окреслюе вищий рiвень дослiджуваного явища та е щеальним зразком для

nopiBHaHHa 3 HaaBHHMH ^aKTaMH. 3a gonoMororo KpHTepiiB Mo^Ha BCTaHOBHTH yMOBHy Mipy BignoBigHocT icHyronoro piBHa po3BHTKy pe^neKcil' KepiBHHKa iHcTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy, ocarayra aBH^e b ^noMy Ta HagaTH HoMy o6'eKTHBHy oцiнкy.

OT^e, nepeBipKa e^eKTHBHocri peani3auii opram3aOHHo-MeTogHHHoi CHCTeMH ^ogo po3BHTKy npo^eciÖHoi pe^neKcil' MaH6yraix KepiBHHKiB mcTpyMemanbHHx KoneKTHBiB nepeg6anae po3po6Ky KpmepianbHoro anapaTy, aKHH ^iKcyBaTHMe e^eKTHBHicTb Ta gHHaMiKy po3BHTKy gocnig^yBaHoro HaMH aBH^a b npoцeсi ^axoBol' nigroToBKH.

Po3po6neHa HaMH CHCTeMa KpHTepiiB, noKa3HHKiB i piBHiB po3BHTKy npo^eciÖHoi pe^neKcii MaööyTHix KepiBHHKiB iHcTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB BignoBigae KoMnoHeHTHiM CTpyKTypi gaHoro aBH^a i BKnronae TaKi c^epu TBopnol' po6oTH ynpaBniHHa KoneKTHBHHM BHKoHaBCTBoM, aK ^nnicno-Momuea^üna, пiзнаeаnbно-когнiтиeна, ocoöucmicno-KOMyniKamuena ma dirnbnicno-meopna.

Bu^e 3ragaHa CHCTeMa KpHTepiiB BHcBiTnroe npo^cyanbHicTb po3BHTKy npo^eciÖHoi pe^neKcil' b KoHTeKCTi craHoBneHHa MaH6yraboro $axiB^ nepe3 npH3My npo^eciMmö gianbHocri 3 KoneKTHBoM, nepe3 caMoaHani3 Ta caMoo^HroBaHHa hhm ^axoBol' c^epu b ^noMy, nepe3 Ha6yTTa criHKoro cnpaMyBaHHa go oco6HCTicHoro npo^eciÖHoro caMoBgocKoHaneHHa Ta caMopeani3a^i.

^nnicno-Momuea^üni KpHTepii po3BHTKy npo^etiÖHoi pe^neKcil' xapaKTepH3yroTb ocHoBonono^Hy c^epy TBopnol' gianbHocri KepiBHHKa iHcTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy i BH3HanaroTb npo^eciÖHy 3opieHToBaHicTb CTygemiB (MaH6yraix KepiBHHKiB) Ha ^opMyBaHHa y hhx MoTHBa^i go 3giHcHeHHa npo^eciÖHoi pe^neKcil' He TinbKH caMoro ce6e Ta rnmux cy6'eKTiB B3aeMogii, ane h Ha Bcro TBopny My3HHHo-negarorinHy gianbHicTb b ^noMy h Ha KoHKpeTHi npo^eciÖHi crnyauji 3oKpeMa. flaHHH acneKT 6e3nocepegHbo BnnHBae Ha aKicHHH piBeHb po3BHTKy цiннicннх ycTaHoBoK Ta npo^eciÖHHx ^HHocTeö oco6Hcrocri.

^HHicHo-MoTHBaOöm KpHTepii oxonnroroTb TaKi noKa3HHKH:

• ycBigoMneHHa iHgHBigoM cycninbHoro 3HaneHHa Ta ^HHocri npo^ecii (KepiBHHK iHCTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy) Ta ^ara go nnigHoi pe3ynbTaTHBHoi npa^ b o6pamö c^epi;

• HaaBHicTb y CTygeHTiB criHKoro iHTepecy go nomyKy iHHoBa^ÖHHx MeTogHK, nparHeHHa go Ha6yTTa hobhx npo$eciHHo-3Hany^Hx aKocreö TaKHx, aK npo^eciÖHa pe^neKcia;

• c^opMoBamcTb oco6нcтicнo-цiннoгo cTaBneHHa go BnacHoi TBopnol' gianbHocri, cnpaMoBaHicTb Ha BHKopucTaHHa pe^neKcuBHHx giH, ^axoBoro caMoni3HaHHa Ta caMoBgocKoHaneHHa, Ha caMoocBiTy Ta caMopo3BHToK, Ha oBonogiHHa 3HaHHaMH Ta yMiHHaMH noni^yHK^oHanbHoi xygo^Hboi po6oTH;

• nparHeHHa 3acTocyBaHHa npo^eciÖHoi pe^neKcii b npoцeci ^HTregianbHocri mnaxoM 3acBoeHHa i nepeocMHcneHHa ncuxonoro-negarorinHux 3HaHb;

• piBeHb ^axoBoi caMocBigoMocri Ta HaaBHicTb npo^eciÖHoro MHcneHHa;

• nparHeHHa craTH BHcoKoKnacHHM i KoMneTeHTHHM ^axiB^M mnaxoM 3acTocyBaHHa npo^eciÖHoi pe^neKcii.

Пiзnaeanbno-кoгnimueni KpHTepii' xapaKTepH3yroTb piBeHb BonogiHHa cTygeHTaMH cyKynHocTi ncuxonoro-negarorinHHx, MHcre^Ko3HaBHHx, MeTogHHHHx, ^axoBHx, KoMyHiKaTHBHHx 3HaHb Ta 3HaHb 3aranbHHx cyMi^HHx HayK, a oco6nHBo 3HaHb npo npo^eciÖHy pe^neKciro Ta BMiHHa e^eKTHBHo 3acTocoByBaTH ii b npoцeci xygo^Hboro aKTy.

Цro rpyny KpHTepiiB BH3HanaroTb TaKi noKa3HHKH:

• 3aranbHHH iHTeneKTyanbHHH Ta gyxoBHHH piBeHb po3BHTKy oco6Hcrocri;

• aKicHHH piBeHb HaaBHHx iHTerpaTHBHHx 3HaHb i BMiHb, aKi e ochobhom xapaKTepucTHKoro ^axoBol' KoMneTeHTHocTi, Ta 3gaTHicTb BnynHo ix 3acTocoByBaTH y npaKTHHHiH My3HHHo-negarorinHiH gianbHocTi;

• c^opMoBaHicTb, y3aranbHeHicTb Ta ycBigoMnemcTb цinicнol cucTeMH HayKoBHx 3HaHb npo npo^eciÖHy pe^neKciro;

• 3gaTHicTb go aKTHBHoro caMoaHani3y, pe^neKcil', a6cTpaKTHoro MHcneHHa, nomyKy HecTaHgapTHHx pimeHb, po3BHHeHicTb o6paзнo-acoцiaтнвнoгo pagy gna BTineHHa TBopnux 3agyMiB Ta BHpo6neHHa iHgHBigyanbHoi iHTepnpeTa^i;

• ycBigoMneHHa cneцн^iкн, npннцнniв Ta HroaHciB KepyBaHHa iHcTpyMeHTanbHHM KoneKTHBoM;

• 3gaTHicTb go pe^neKcHBHoro aHani3y BiKoBHx oco6nHBocTeH Ta iHgHBigyanbHux My3HHHHx 3gi6HocTeH ynacHHKiB iHcTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy;

• HaaBHicTb ni3HaBanbHoro iHTepecy go po3BHTKy npo^eciHHoi pe^neKcil'.

OcoöucmicHO-KOMyHiKamueHi KpHTepii xapaKTepH3yroTb piBeHb KoMymKaTHBHoi' KynbTypu MaH6yraix KepiBHHKiB iHCTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB, aKHH 6a3yeTbCa Ha oBonogiHHi hhmh ^noro pagy oco6ncTicHHx BonboBHx aKoCTeH, xapaKTepHCTHK Ta 3gi6HoCTeH, pe^neKCHBHoro MHCneHHa, ^o 3a6e3nenye nogonaHHa Henepeg6anyBaHHx npo6neMHHx crnya^ö, iHTepeC go gianorinHoi' B3aeMogii 3 ynaCHHKaMH KoneKTHBy mnaxoM CnpHHHaTTa Ta po3yMiHHa ix nonymB i gyMoK, cnoHyKae go cy6' eKT-Cy6' gkthhx BigHOCHH i MiCTHTb TaKi noKa3HHKH:

• HaaBHicTb BonboBoro oco6ncTicHoro yTBopeHHa Ta ^noro KoMnneKCy nigepCbKHx aKoCTeH (opraHi3oBaHicTb, BignoBiganbmCTb, HanonernHBiCTb, BHMornHBiCTb to^o);

• piBeHb po3BHTKy MopanbHo-eTHHHoi CKnagoBoi oco6ncTocTi (TonepaffraiCTb, cniBHyrra, eMnaTia, pe^neKCia to^o);

• BMiHHa ycnimHo 3acTocoByBaTH HeBep6anbHy (MiMiKa, ^ecTH, MaHyanbHa TexHiKa to^o) Ta Bep6anbHy (opaTopcbKe мнстeцтвo, nepeKoHnHBiCTb apryMema^i' to^o) TexHiKH KoMymKauii;

• HaaBHicTb pe^neKCHBHoi gianorinHoCTi - 3gaTHocTi go cy6'eKT-cy6'eKraoi i Cy6'eKT-o6'eKTHoi B3aeMogii m™ KepiBHHKoM Ta ynaCHHKaMH KoneKTHBy;

• CTyniHb BHKopHCTaHHa pe^neKCHBHHx 3HaHb ^ogo rngHBigyanbHo-nCHxonorinHHx oco6nHBocTeö ynacHHKiB KoneKTHBy Ta 3gaTHicTb 3acTocoByBaTH oCo6HCTiCHo-opiemoBaHHH nigxig b npo^Ci CTaHoBneHHa iHTepaKTHBHHx B3aeMoBigHocHH i TBopnoi спiвпpaцi.

flimbHicHO-meopni KpHTepii' CnpaMoBam Ha BHaBneHHa y MaH6yraix KepiBHHKiB iHCTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB piBHa po3BHTKy npo^eciÖHoi pe^neKcii b KoHTeKCTi ii npaKTHHHoro 3acTocyBaHHa b пpoцeсi TBopnoi po6oTH, roToBHocTi BHKoHyBaTH pi3HoMaHiTHi 3aBgaHHa, noB'a3am 3 KoH^prao-BHKoHaBCbKoro Ta opram3a^HHo-ynpaBnrnCbKoro gianbmciro, tbophhm BTineHHaM HeopgHHapHHx npoeKTiB i 3agyMiB. TaKHM hhhom, mh craepg^yeMo, ^o npo^eciÖHa pe^neKcia Mae npaMe BigHomeHHa go noaBH Ta po3BHTKy ^axoBoi caMocBigoMocTi MaH6yraboro KepiBHHKa mnaxoM TaKoro MHCneHHa, aKe 6yno 6 CnpaMoBaHe Ha caMoro ce6e h Ha npogyKTH TBopnoi пpaцi, a b CBoro nepry, BnnHBae Ha 3aranbHHH piBeHb npo$etioHani3My Ta KpeaTHBHocTi oco6hctoctl

flianbHicHo-TBopni KpHTepii' BHaBnaroTbCa b TaKHx noKa3HHKax:

• piBeHb ycBigoMneHHa BnacHoro TBopnoro 3go6yTKy, Horo 3Hany^ocTi b мнcтeцbкoмy npocTopi;

• HaaBHicTb npoeKTyBanbHo-KoHCTpyKTHBHHx 3gi6HocTeH (opram3a^a HaBnanbHo-BHxoBHoi, koh^ptho! gianbHocTi to^o) b npo^ci ynpaBniHHa KoneKTHBHHM BHKoHaBCTBoM;

• CTyniHb ocMHcneHHa npo^eciÖHoro 3pocTaHHa Ta po3yMiHHa BignoBiganbHoro CTaBneHHa go pe3ynbTaTiB ^axoBoi gianbHocTi;

• 3gaTHicTb go nogonaHHa npo^eciÖHoro BHCHa^eHHa Ta KpH3;

• 3gaTHicTb go 3giHcHeHHa ycnimHoi noni^yHK^oHanbHoi TBopnoi gianbHoori (aHani3 napTHTyp, opKecTpyBaHHa Ta apaH^yBaHHa, npogrocepcTBo Ta MapKeTHHr to^o), ^o 3a6e3nenHTb BHxig iHCTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy Ha bh^hh ^a6enb npo$ecioHani3My;

• CHCTeMHicTb, iHTeHCHBHicTb, aKicHHH piBeHb 3acTocyBaHHa npo^ecinHoi pe^neKcii b TBopniH npaKTHHHiH gianbHocTi.

OT^e, po3po6neHHH KpHTepianbHHH anapaT MomTopuHry Ta giarHocTHKH npo^eciHHoi pe^neKcii KepiBHHKiB iHCTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB BHCBiraroe pi3HoMaHiTHi acneKTH gaHoro BMiHHa Ta CTyniHb nigroToBneHocTi MaH6yraix ^axiB^B go npaKTHHHoi gianbHocTi. CynacHa nigroToBKa KepiBHHKa iHCTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy He Mo»e 6yra e^eKTHBHoro, aK^o MaH6yTHi cпeцianicтн He BHKopHCTOByroTb npo^eciÖHy pe^neKciro, ocKinbKH gaHe BMiHHa 3a6e3nenye nepeocMHcneHHa Bcix 6a3oBHx npo^eciÖHHx 3HaHb i e KnroneM go noganbmoro 3pocTy He TinbKH KepiBHHKa, a h BCboro KoneKTHBy. O6rpymyBaBmH KpHTepii' Ta noKa3HHKH, mh BBa^aeMo 3a goцinbнe BH3HanHTH aKicHy xapaKTepucTHKy piBHiB po3BHTKy npo^ecinHoi pe^neKcii i oKpecnHTH hothph piBHi po3BHTKy gaHoro BMiHHa aK: HH3bKHH, cepegHiH, gocTaTHiH i bhcokhh.

Hu3bKUü pieeHb po3BHTKy npo^eciHHoi pe^neKcii MaH6yTHix KepiBHHKiB iHCTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB xapaKTepH3yeTbca:

• HH3bKHM iHTeneKTyanbHHM piBHeM oCo6uCToCTi, BigCyTHiCTro Hane^HHx ^yHgaMeHTanbHHx nCHxonoro-negarorinHHx, мнcтeцтвoзнaвннx 3HaHb Ta KoMyHiKaTHBHHx aKoCTeH, geзopieнтaцiero ^ogo BH3HaneHHa noTonHHx Ta nepCneKTHBHHx 3aBgaHb i цineн;

• BigCyraiCTO iHTepeCy go CaMopo3BHTKy, CaMooCBiTH Ta CaMoBHpa^eHHa, naCHBHHM BigHomeHHa go MaH6yraboi npo^eCii Ta BigCyTHiCTro 6a^aHHa 3giÖCHroBaTH npo^eCiÖHy pe^neKCiro;

• оргашзащею управлшня колективним виконавством без використання рефлексивного анатзу щодо шдивщуально-психолопчних якостей та потреб учасникiв колективу, використанням стереотипного мислення та шаблонного шдходу в повсякденнш дiяльностi;

• поверхневим та формальним вiдношенням до оргашзацп роботи колективу (вiдсутнiсть партнерських контактiв з учасниками, незнання партитури, невмiння правильно скласти репертуар, невмше проведення репетицiй, невмiння мобiлiзувати колектив до концертно1 дiяльностi, вiдсутнiсть практичного досвщу, структурованих знань та навичок роботи тощо);

• наявнiстю уривчастих знань про поняття «професшна рефлекшя» або повною ïx вiдсутнiстю.

Як правило, на цьому рiвнi студенти - майбутш керiвники iнструментальниx колективiв - не мають навичок застосування професiйноï рефлексiï. Керування колективним виконавством вщбуваеться хаотично i неконтрольовано; багато в чому залежить не вщ органiзацiйниx та вольових якостей особистост керiвника, а вiд професiйного рiвня учасникiв колективу та навколишнього оточення. Не використовуючи рефлексивний аналiз, фаxiвцi вiдчувають значнi труднощi в управлшш, вiдбуваeться формалiзацiя творчого процесу, перед учасниками колективу не ставляться смисловi художньо-образш завдання. Авторитет керiвника знаходиться на доволi низькому рiвнi, оскшьки репетицiï проводяться неконструктивно, не налагоджена психоло-педагопчна взаeмодiя, керiвник не розумie специфiчноï природи виникнення конфлiктiв, тому вдасться до неконструктивно!' критики, маншуляцш, iгноруe iнтереси учасникiв, у його судженнях присутня категоричнiсть.

Отже, студенти - майбутш керiвники iнструментальниx колективiв - на такому рiвнi не володдать професiйною рефлексieю, не спроможш керувати iнструментальним колективом через нестачу базових знань, вмiнь та навичок.

Середтй р1вень розвитку професшно1' рефлекси майбутшх керiвникiв iнструментальниx колективiв характеризуеться:

• посередшм рiвнем загальнотеоретичних та практичних знань, вмiнь та навичок, поверхневим розумшням поняття «професшна рефлекшя» та непевнiстю ïï застосування на практищ;

• домiнуванням копiювання управлшських пiдxодiв iншиx авторитетних керiвникiв, невпевнешстю у сво1'х дiяx та вчинках у зв'язку зi слабо розвиненою професiйною рефлексiею;

• бажанням виршувати псиxолого-педагогiчнi завдання на основi рефлексивного аналiзу, але розв'язування конфлiктiв вщбуваеться неконструктивно, зi слабкою аргументацiею та недосташм володiнням рефлексивними вмiннями;

• недостатньою мобiльнiстю у вирiшеннi оргашзацшно-педагопчних аспектiв, рефлексивне мислення слабо розвинене i базуеться на певних стереотипах;

• в репетицiйнiй робот керiвник не емоцiйний та не проявляе емпатiю (слабо рефлексуе), в процес творчого акту концентруе увагу переважно на вщтворенш музичного тексту, а не на розкритп образно-смислового змюту;

• домiнуванням власних штерешв над колективними, недостатнiстю особистюно-орiентованого пiдxоду до кожного з учасниюв, але вже певним врахуванням ïx потреб;

• нестшким бажанням до самоосв^и та самоаналiзу, розвитку професшно1' рефлексiï як унiверсального засобу виявлення та становлення власно1' творчо1' шдивщуальносп.

На середньому рiвнi студенти проявляють слабкий iнтерес до набуття низки психолого-педагопчних знань, що розкривають сутшсть та закономiрностi професiйноï рефлексiï. Як результат - наявшсть у майбутшх керiвникiв недостатньо розвинених рефлексивних умшь, що викликае певнi труднощi при аналiзi та осмисленнi результатiв творчих пошуюв, конфлiктнi ситуацiï не завжди вдало розв'язуються. Студенти недостатньо володтть умiнням виявляти та вiдображати можливост учасникiв колективу. У сво1'й репетицшнш дiяльностi вони керуються тiльки ращональним пiдxодом щодо творчого акту та швелюють емоцiйно-почуттеву сферу, перцепцiю, заглиблення в xудожнiй образ, тому штерес до пiзнання, самореалiзацiï та творчост загалом слабкий.

Отже, майбутнi керiвники iнструментальниx колективiв на середньому рiвнi мають слаборозвинену професiйну рефлексiю, спроможш керувати шструментальним колективом, але ефектившсть тако1' працi доволi низька.

ffocmamhiü pieehb po3BHTKy npo^eCiÖHoi pe^neKCii Maö6yTmx KepiBHHKiB iHCTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB xapaKTepH3yeTbCa:

• BonogiHHaM BenHKoro o6Cary 3HaHb 3 nCHxonorii, negaroriKH, мнcтeцтвoзнaвcтвa, CyMi^HHx HayK, mupoKHM Kpyro3opoM, po3BHHeHHM ^axoBHM MHCneHHaM, HiTKiM yCBigoMneHHaM Ba^nHBoCTi npo^eCiÖHoi pe^neKCii, ^o yMo^nHBnroe rHyHKiCTb b ynpaBniHHi KoneKTHBHHM BHKoHaBCTBoM;

• HaaBHiCTO iHTepeCy go CaMoynpaBniHHa i CaMoperyna^i, 6a^aHHaM 3giMCHroBaTH npo^eCiÖHy pe^neKCiro, ^o Bigo6pa^ae TeHgeH^ro ^axoBoro poCTy MaH6yraboro KepiBHHKa aK Cy6'eKTa ni3HaBanbHoi i HaBHanbHo-npo^eCiÖHoi gianbHoCTi;

• nepCneKTHBHHM ^opMyBaHHaM «.3»-oCo6HCTOCTi aK KepiBHHKa iHCTpyMeHTanbHoro KoneKTHBy: Ha gaHoMy eTani po3BHBaroTbCa npo^eCiÖHo- 3Hany^i aKoCTi TaKi, aK BHMornHBiCTb, цinecпpaмoвaнicтb, caмoopгaнiзaцia, KoMyHiKa6enbHiCTb, nigepCTBo, npa^nro6mCTb, onTHMi3M to^o i HaaBHiCTb pe^neKCHBHHx pea^iH, aKi CnpuaroTb npo^etiÖHoMy CaMoBH3HaneHHro;

• nparHeHHaM go ygoCKoHaneHHa Mi^oCo6uCTiCHHx CToCyHKiB i B3aeMopo3yMiHHa, oBonogiHHaM TexHiKoro pe^neKCHBHoro aHani3y, ^o Cnpuae goCarHeHHro nCHxonoriHHo-no3HTHBHoro piBHa CninKyBaHHa Ta kom^optho! aTMoC^epu y KoneKTHBi;

• yCBigoMneHHaM cпeцн^iкн po6oTH 3 iHCTpyMeHTanbHHM KoneKTHBoM, ogHaK eni3ogHHHo noTpe6ye KoHCynbTa^H 3 6inbm KBani^iKoBaHHMH Cne^aniCTaMH.

Ha goCTaTHboMy piBHi MaH6yTHiH KepiBHHK BHaBnae CaMoCTiHmCTb y npHMHarri pimeHb, niTKo yCBigoMnroe MeTy, y Hboro goCTaTHbo C^opMoBam BMiHHa CaMoaHani3y Ta CaMoni3HaHHa, BMiHHa Bigo6pa^aTH oCo6uCTe CTaBneHHa go o6'eKTa ni3HaHHa; ane BiH Bonogie o6Me^eHHM 3anaCoM giH ^ogo npo6neMHHx Cmya^H, ix nogonaHHa noTpe6ye 3HaHHHx 3yCHnb Ta aK npaBHno gonoMoru 6inbm KoMneTeHTHHx ^axiB^B.

OT^e, MaH6yTHi KepiBHHKH iHCTpyMeHTanbHHx KoneKTHBiB Ha goCTaTHboMy piBHi MaroTb goCHTb po3BHHeHy npo^eCiÖHy pe^neKCiro; ynpaBniHHa iHCTpyMeHTanbHHM KoneKTHBoM 3giÖCHroeTbCa yCnimHo.

Bucokuü pieehb po3BHTKy npo^eCiÖHoi pe^neKCii y CTygeHTiB xapaKTepH3yeTbCa:

• roTOBmCTro go 3giÖCHeHHa noni^yHK^oHanbHoi TBopnoi gianbHoCTi Ha oCHoBi Ha6yTHx пoвнoцiнннx rnu6oKHx CHCTeMaTHHHHx TeopeTHHHHx 3HaHb Ta BMiHb, yCBigoMneHHaM HroaHCiB Ta aCneKTiB peani3a^i npo^eCiÖHoi pe^neKCii y BnaCHoMy ^Hrri Ta ^axoBiH gianbHoCTi;

• KpeaTHBHHM nigxogoM Ta 3aCToCyBaHHaM iHHoBa^HHHx MeTogiB Ta npuHoMiB, ^o e 3anopyKoro yCnimHoro ynpaBniHHa KoneKTHBoM;

• po3yMiHHaM coцioкynbтypнoгo 3HaneHHa npo^eCii Ta 3MiCTy MaH6yTHboi gianbHoCTi, nparHeHHaM oTpHMaTH goCBig ynpaBniHHa B^e giroHHM tbophhm KoneKTHBoM, a 3a Horo BigCyTHoCTi - BnaCHHMH CHnaMH ctbophth HoBy xygo^Hro CTpyKTypHy ogнннцro (Mana $opMa - gyeTH, Tpio, KBapTeTH to^o; aHCaM6nb, KaMepHHH opKeCTp);

• nparHeHHaM go gyxoBHoro Ta MHCTe^Koro CaMoBgoCKoHaneHHa, C^opMoBamCTro BonboBHx pHC xapaKTepy, ^opMyBaHHaM oco6нcтocтi-мнтцa, gna aKoro BnaCTHBa rapMoHia m™ paцioнanbннм Ta eMo^ÖHHM, nomyK opurrnanbHoro Ta CaMo6yTHboro b мнcтeцbкoмy npoCTopi;

• b peneTH^HmH po6oTi CTaBHTbCa aкцeнт He TinbKH Ha goCKoHane BHKoHaHHa My3HHHoro MaTepiany, ane H Ha po3KpHTTa o6pa3Ho-xygo^Hboro 3MiCTy, ^o 3giHCHroeTbCa Hepe3 pe^neKCHBHe CnpHHMaHHa мнcтeцbкнx o6pa3iB Ta Cnpuae noaBi CBoepigHoi iHTepnpeTa^i;

• 3gaTHiCTro Mo6inbHo pearyBaTH Ha Henepg6anyBam o6CTaBHHH b ^Hrri KoneKTHBy, mBHgKo npogyKyBaTH HeCTaHgapTHi igei Ta 3HaxogHTH pimeHHa mnaxoM aKTHBHoro BHKopHCTaHHa pe^neKCHBHHx BMiHb, Bigo6pa^aronu Mo^nHBoCTi ko^hoto 3 ynaCHHKiB;

• BnpoBag^eHHaM oCo6HCTiCHo-opiemoBaHoro nigxogy mnaxoM pe^neKCHBHoro BH3HaneHHa iHgHBigyanbHux xapaKTepHCTHK ko^hoto 3 ynaCHHKiB, gianoriHHoro B3aeMogiero, ^o BHaBnaeTbCa y noaBi CninbHoi nCHxonoriHHoi egHoCTi KoneKTHBy;

• CnpoMo^HiCTro o6paTH npaBHnbHy TaKTHKy i CTpaTeriro ynpaBniHHa KoneKTHBHHM BHKoHaBCTBoM Ha oCHoBi pe^neKCHBHoro aHani3y.

Ha BHCoKoMy piBHi CTygeHT b noBHoMy o6Ca3i Bonogie npo^etiMHoro pe^neKCiero, BHaBnae CTiHKe 6a^aHHa go nornu6neHHa B^e oTpuMaHHx TeopeTHHHHx 3HaHb, goCnig^ye Ta aHani3ye BiTHH3HaHi H 3apy6rnm g^epena 3 gaHoi npo6neMaTHKH. Y TBopniH gianbHoCTi BHaBnaeTbCa aCKpaBo BHpa^eHHH oCo6uCTiCHHH 3MiCT npo^eCiHHoi pe^neKCii. MaH6yTHiH KepiBHHK onepye

рiзноманiтними шструментами впливу на колектив i його дiяльнiсть, а спонукання до рефлекси стае чинником формування позитивних мiжособистiсниx взаемовiдносин, стимулюе iнiцiативнiсть учасниюв колективу. Майбутнiй керiвник вiльно застосовуе як репродуктивш, так i продуктивш пiдxоди щодо управлiння колективним виконавством.

Отже, завдяки високому розвитку професшно1' рефлекси, творчш зрiлостi та гармоншному «Я» домiнуе демократичний стиль управлшня та самооргашзащя колективу.

Висновки. Виходячи з вище сказаного, можна зробити висновок, що творча робота керiвника музичного колективу надзвичайно складна, i не кожен здатний ïï виконувати. Майбутнш спещалют повинен мати комплекс професшно-особистюних якостей як загальнолюдських, так i художшх, пiдrрунтям для розкриття i розвитку яких е професшна рефлекшя. Володiючи професiйною рефлексiею, керiвник iнструментального колективу спроможний осмислити власну дiяльнiсть, сформувати комплекс вимог до себе та адекватно оцшити як свою дiяльнiсть, так i дiяльнiсть членiв колективу, прогнозувати сво1' ди, виявляти i передбачати проблеми у свош дiяльностi, шляхом формування нового стилю мислення вдосконалювати якiсть творчого процесу. Це слугуватиме досягненню першочергового завдання: формуванню особистосп висококласного компетентного професюнала -майбутнього лiдера-керiвника шструментального колективу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Большой толковый психологический словарь. (2001). (Т. 1). Москва : АСТ : Вече.

2. Пжевський, В. К., Головченко, В. В., Ковальський, В. С. (2002). Популярна юридична енциклопедгя. Кшв : Юршком 1нтер.

3. Рудницька, О. П. (2005). Педагоггка: загальна та мистецька. Тернопшь: Навчальна книга - Богдан.

4. Яременко, В. В., Слшушко, О. М. (2001). (Т. 2). Новий тлумачний словник укратськог мови. Кшв: Акотт.

5. Ярцева, В. Н. (Ред.). (1998). Большой энциклопедический словарь. Москва : Большая российская энциклопедия.