CC BY
13Fomenko Larysa Mykolaivna CRITERIA, INDICATORS ..
pedagogical sciences
UDC 378
КРИТЕРП, ПОКАЗНИКИ ТА Р1ВН1 РОЗВИТКУ ШЗНАВАЛЬНО!
АКТИВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
© 2019
Фоменко Лариса МиколаТвна, аспрантка кафедри креативно! педагогiки та штелектуально! власностi Укратська 1нженерно-педагог1чна академ1я (61003, Украна, Хартв, вул. Утверситетська, 16, e-mail: larisa.fomenko82@gmail.com)
Анотащя. У статп порушено проблему розвитку тзнавально! активносп майбутнiх учителiв iнформатики. Наголошено на необхвдносп визначення критерiального апарату для з'ясування сучасного стану розвитку досль джувано! якостi. На пiдставi аналiзу науково! лiтератури дiйшли висновку, що нинi ще не вироблено едино! системи критерпв, показникiв та рiвнiв розвитку пiзнавально! активностi. У науц вiдомi рiзнi пвдходи щодо визначення ще! системи, чим й актуалiзуеться проблема дослвдження. Розглянуто суть понять «критерш» i «показник» та основш вимоги, яким вони мають ввдповщати. Виокремлено так1 критерi! розвитку тзнавально! активностi майбутнiх учи-телiв шформатики: мотивацiйний, дiяльнiсний, саморегуляцiйний, - що сшввщносш з !! компонентами. Визначено та грунтовно описано показники, як ознаки процесу, що вивчаеться. На основi виокремлених критерi!в i показнишв схарактеризовано рiвнi розвитку дослвджувано! якосп: низький (репродуктивний), середнiй (продуктивний), висо-кий (креативний). За запровадження вищезазначених критерi!в, показникiв i рiвнiв розвитку тзнавально! активнос-тi майбутнiх учителiв iнформатики в експериментальнiй роботi можливо простежити динамiку, виявити недостат-ньо розвинеш складовi, визначити способи подальшого розвитку й обрати методи й засоби, що сприятимуть цьому процесу.
Ключовi слова: пiзнавальна активнiсть, розвиток, критерп, показники, рiвнi розвитку, майбутнi вчителi iнфор-матики.
CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS OF THE DEVELOPMENT OF FUTURE COMPUTER SCIENCE TEACHERS' COGNITIVE ACTIVITY
© 2019
Fomenko Larysa Mykolaivna, postgraduate student of Creative Pedagogy and Intellectual Property Chair Ukrainian Engineering Pedagogical Academy (61003, Ukraine, Kharkiv, Universitetska street, 16, e-mail: larisa.fomenko82@gmail.com)
Abstract. The article deals with the problem of the development of cognitive activity of future computer science teachers. The necessity of determination the criterion apparatus for revealing the present state of development of the investigated quality is emphasized. Based on the analysis of scientific literature it was clarified that at present there is no single system of criteria, indicators and levels of cognitive activity development, there are different approaches among scientists to determine this system, which in turn, actualizes the research problem. The essence of concepts «criterion» and «indicator» and the basic requirements, which they must correspond, are considered. The following criteria for the development of future computer science teachers' cognitive activity are allocated: motivational, activity, self-regulation, which relate to its components. Indicators are identified and described in detail, which are signs of the process being studied. Based on detailed criteria and indicators, the levels of development of the investigated quality are characterized: low (reproductive), average (productive), high (creative). Using the above criteria, indicators and levels of the development of future computer science teachers' cognitive activity in experimental work will enable to trace the dynamics, identify insufficiently developed components, identify the ways of further development and choose the methods and means that will contribute to this process.
Keywords: cognitive activity, development, criteria, indicators, levels of development, future computer science teachers.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та П зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. За постшних змш у навчальнш дисциплш «1нформатика», що ввдбуваються тд впливом с^мкого розвитку шформацшних технологш, упровадження !х у рiзнi види дгяльносп, актуалiзуються питання про постановку ново! мети, визначення змюту й засобiв, вибiр методiв i форм пвдготовки вчителiв шформатики [1]. Одним зi способiв удосконалення цього процесу е розвиток тзнавально! активносп, чим зумовлюеться активiзацiя навчально-шзнавально! дгяльносп особистосп, умотивовашсть i цшеспрямовашсть тако! дгяльносп, що сприяе самоосвт, професшному вдо-сконаленню, мобшьносп й конкурентоспроможносп фахiвцiв на ринку пращ. Для устшного розв'язання вищезазначено! проблеми необхвдно розробити критерiальний апарат дослщження, щоб ввд початку роботи можна було зрозумгги, чи вдалося запровадити найбшьш оптимальний варiант розвитку тзнавально! активносп
Проблема формування й розвитку тзнавально! активносп особистосп не е новою в педагопчнш теорп та практищ Однак, проанатзувавши вiдомi науковi пращ з ще! проблеми, дшшли висновку, що ниш не вироблено едино! системи критерпв, показнишв i рiвнiв розвитку тзнавально! активносп, через що ускладнюеться процес вивчення сучасного стану дослвджувано! якосп в майбутшх учителiв шформатики й визначення способiв !! розвитку.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, у яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми й на яких Трунтуеться авторська позищя; визначення не виршених ратше частин загально'1 проблеми. У психолого-педагопчних працях описаш рiзнi шдходи щодо визначення критерпв, ввдповщних !м показнишв i рiвнiв розвитку тзнавально! активносп студенпв заклащв вищо! освгга, зокрема майбутнiх учителiв. Значна шльшсть дослiдникiв визначае критерi! сформованостi тзнавально! активносп вщповвдно до !! компонентного складу. Зокрема, Т. Хоменко визначи-ла три основш критерп дiагностування тзнавально! активносп у студенпв економiчних спешальностей: мотивацiйний, iнструментально-технологiчний, про-цесуальний, - що вiдповiдають аксюлопчному (цiннiсному), гносеологiчному (компетентнiсному) та праксеолопчному (дiяльнiсному) компонентам, а та-кож показники сформованосп кожного критерiю [2, с. 44-45]. Д. Соменко розробив систему показнишв тзнавально! активносп студенпв педагопчних ушверситепв вщповвдно до створено! ним структури пiзнавально!' активностi: мотивацшного, операцшно-дiяльнiсного й дослiдницько-професiйного компоненпв [3, с. 152-153]. Автори виокремили ввдповщно до зазна-чених критерпв три рiвнi пiзнавально! активностi: низький, середнш, високий, - яшсно схарактеризували !х.
Особливiстю iншого пвдходу е визначення критерi!в, за якими можна оцiнити рiвень розвитку не кожного окремого компонента, а шзнавальну
16
Humanitarian Balkan Research. 2019. Т.3. № 2(4)
педагогически науки
Фоменко Лариса Микола1вна КРИТЕРП, ПОКАЗНИКИ ...
активнiсть у цшому. Так, О. Сгорова до основних критерив тзнавально! активностi майбутнiх учителiв гуманiтарного профiлю в процесi науково-дослщно! роботи вiдносить пiзнавальний iнтерес, тзнавальну iнiцiативу та пiзнавальну самостiйнiсть, наголошую-чи при цьому на наявносп й iнших критерпв (повнота й моб№шсть знань, умiнь i навичок, увага, вольовi зу-силля, енергшшсть та усвiдомлення необхiдностi само-вдосконалення, саморозвитку) [4, с. 92-94]. О. Портяна виокремила конативний, когштивний, афективний i комунiкативний компоненти тзнавально! активносп майбутнього психолога, а для и оцiнювання визна-чила по 5-7 критерпв до кожного з компонента [5, с. 449]. Однак, за такого тдходу ускладнюеться про-цес дiагностування рiвнiв розвитку дослвджуваного феномена, а iнодi й загалом унеможливлюеться, оск1льки складно спiввiднести вироблеш критери зi структурою тзнавально! активностi, не завжди зрозумiло, як, з'ясувавши рiвень розвитку активностi за кожним окре-мим критерiем, урахувати його, визначаючи рiвень розвитку тзнавально! активносп загалом.
Зазначимо, що пiд час вивчення психолого-педагопчно! лiтератури ми не вiднайшли наукових розввдок про критери й показники для визначення рiвнiв розвитку тзнавально! активносп майбутнiх учителiв iнформатики, що й зумовило дотльшсть !! розгляду.
Формування щлей статтi (постановка завдання). Мета дослвдження полягае в конкретизацп критерi!в, показник1в i рiвнiв розвитку пiзнавально! активностi майбутнiх учителiв шформатики.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. У педагогщ тд критерiем розумшть розпiзнавальну оз-наку; мiрило ютини, за яким визначаеться, оцiнюеться предмет чи явище [6, с. 459]. Уважаемо доцшьним визначення З. Курлянд, яка пвд критерiем розумiе необхвдну й достатню умову для зародження або iснування певно-го явища чи процесу; вираженiсть тiе! чи iншо! ознаки в процеа або явищi, що вивчаеться [7, с. 9].
Т. Хоменко вважае, що за критерiем виражаеться найбшьш загальна суттева ознака, за якою будуть оцiнюватися, порiвнюватися реальнi педагопчш явища, якостi, процеси [2, с. 35].
Критери оцiнювання педагогiчних явищ мають бути об'ективними, адекватними, ватдними, нейтральними стосовно дослiджуваних явищ та охоплювати всi iстотнi характеристики останшх [6, с. 362-363].
1з погляду А. Воеводи, «критери розвитку тзнавально! активносп особистосп ввдображають суть певного явища, а також за ними фшсуеться дiяльний стан суб'екта, визначаеться самостшшсть дiяльностi, у як1й позначаеться актившсть» [8, с. 48].
Кожному критерш властивi якiснi й шлькюш показники, що, як зазначае С. Овчаров, е вимiрювальними процедурами й за ними визначаеться рiвень ефективносп заданого критерш [9].
В Енциклопеди освiти зазначаеться, що показники е типовими й конкретними чинниками найважливших сторш дослвджуваного явища й мають ввдповщати таким вимогам: простота й доступнiсть для розумшня й застосування, охоплення ютотних ознак i врахування специфiки феномена, надання можливостi здiйснювати кiлькiсне та яшсне оцiнювання розвитку дослiджуваного явища [10].
Отже, пвд критерiями розвитку тзнавально! активносп будемо розумти найбiльш суттевi ознаки, за до-помогою яких будуть оцiнюватися рiвнi розвитку до-слiджувано! якостi. Для кожного критерш визначимо показники - обов'язковi динашчш складники критерi!в - як ознаку процесу, що вивчаеться, конкретш данi про виявлення дослщжувано! якостi й визначення рiвнiв и розвитку.
Обираючи критерi! визначення розвитку тзнаваль-но! активностi майбутнiх учителiв шформатики, ми взя-
ли до уваги и структуру, розроблену нами [11], що скла-даеться з мотивацшного, когнiтивно-дослiдницького та особистiсно-рефлексiйного компонентiв.
Посилаючись на узагальнення науковцiв [2, 3, 4, 5], ми виокремили три основш критери: мотивацiйний, дь яльшсний i саморегуляцiйний, спiввiдноснi зi структур-ними компонентами пiзнавально! активностi майбутшх учителiв iнформатики, що е взаемопов'язаними та взае-мозалежними, а також е основою отнювання рiвня розвитку дослщжувано! якостi.
Для кожного критерш визначили ввдповщт !м кшь-кiснi або якiснi одиницi - показники (див. таблицю 1).
Таблиця 1 - Критери й показники розвитку тзнавально! активносп майбутшх учителiв шформатики*
Критери Показники
Мотивацшний - усвщомлення потреби в шзнанш нового; - сформовашсть внутршньо! мотивацп до шзнання та професшно! д1яльностц - наявшсть шзнавального та професшного штересу
Д1яльшсний - сформовашсть розумових дш (анатз, синтез, пор1вняння, узагальнення, абстра-гування, виокремлення головного, вияв-лення проблем, формулювання висновюв, доведення та спростування, з'ясування причинно-наслщкових зв'язюв); - спроможшсть вщнаходити джерела для здобуття нових знань, критично оцшювати отриману шформащю й послуговуватися нею в професшно-педагопчнш д1яльностц - планування та оргашзащя самостийного навчання.
Саморегуляцшний - допитливють, шщатившсть, наполегливють, ршучкть у подоланш труднощ1в, що виникають в процес шзнання й професшно-педагопчно! д1яльностц - спроможшсть до рефлексп власно! тзнавально! д1яльносп; - емоцшне ставлення до тзнавально! д1яльностг
*(розроблено автором)
За визначеними критерiями та вiдповiдними !м по-казниками пiзнавально! активностi майбутшх учителiв iнформатики можна охарактеризувати рiвнi розвитку дослiджувано! якостi, завдяки чому легко простежити динамiку, виявити недостатньо розвинеш складовi, обрати способи подальшого розвитку й запровадити мето-ди й засоби, що сприятимуть цьому процесу.
Отже, вщповвдно до виокремлених критерi!в i показнишв ми визначили такi рiвнi, що е чинниками розвитку тзнавально! активносп майбутшх учителiв шформатики: початковий (репродуктивний), середнш (продуктивний), високий (креативний).
Пропонуемо якiсну характеристику визначених рiвнiв розвитку пiзнавально! активностi майбутшх учителiв iнформатики.
Для студентiв iз низьким (репродуктивним) рiвнем пiзнавально! активносп властивi такi характеристики: немае потреби в шзнанш; слабка мотиващя щодо необхiдностi й можливостi здобувати новi знання для !х реатзаци в професiйно-педагогiчнiй дiяльностi; iнтерес до тзнання виникае пiд впливом зовшшшх стимулiв, часто зумовлений випадковими обставинами, що привертають увагу студентiв; зазвичай не зверта-ються до викладачiв iз запитаннями; немае iнтересу до майбутньо! професiйно! дiяльностi; не вироблеш вмшня аналiзувати, синтезувати, визначати головне тощо; узагальненням властива емпiричнiсть; запроваджують репродуктивнi способи роботи з матерiалом, надають перевагу копшванню; рiдко застосовують сучасш ме-тоди роботи з шформащею; безiнiцiативнi пiд час вико-нання навчальних завдань; не спроможш зосередитись, рвдко чинять опiр невдачам i зовнiшнiм подразникам; у таких студенпв не вироблене позитивне ставлення до пiзнавально! дiяльностi, домiнують негативш емоцi!; бракуе усввдомленого цiлеспрямованого планування,
Хуманитарни Балкански изследвания. 2019. Т.3. № 2(4)
17
Fomenko Larysa Mykolaivna CRITERIA, INDICATORS ..
pedagogical sciences
caMoMo6ini3ami, caMocrHMynMBaHHa H caMoKomponM b пpoцеci ni3HaBanbHoi gianbHocri; bohh He 6a®aMTb 6pa-th Ha ce6e BignoBiganbHicTb 3a pe3ynbraTH HaBnaHHa, nocTiHHO BunpaBgoByMTb ce6e.
CrygeHTaM i3 cepegHiM (npogyKTHBHHM,) piBHeM Bna-CTHBa HecTa6i^bHicTb Bupa®eHHa ni3HaBanbHoi norpe6u, mo BH3HanaeTbca nparHeHHaM 3aHypnracb y cyTb Toro aBH-ma, mo 3aniKaBuno; em3ogHHHicrb BHyrpimHboi MOTHBaqii, ii 3ane®HicTb Big 3oBHimHix cTHMyniB; y TaKHx CTygeHTiB CTiHKHH ni3HaBa^bHHH iHTepec go $axoBHx npegMeTiB, iHTepec go mmux npegMeTiB 3ane®HTb Big piBHa cKnagHocTi npegMeTa; bohh perynapHo 3BepTaMTbca go BHKnagamB i3 3anHTaHHaMH, npoTe цi nnraHHa He 3aB®gu cnpaMoBam Ha rnu6me po3yMiHHa npo6neMH, a nume Ha yTOHHeHHa HecyTTGBHx BigoMocTen; BuaBnaMTb цiкaвicтb i no3HTHB-He CTaBneHHa go Maft6yTHboi npo^ecinHoi gianbHocTi, ane BHKnagaqbKa gianbHicTb 6inbme npuBa6nMe nigepcbKoM no3HqieM, hi® caM npoqec; yMiMTb aHani3yBaTH, BuoKpeM-nMBaru ronoBHe, goxognra bhchob^b i neBHoM MipoM y3a-ranbHMBaTu; peani3yMTb Ha6yTi 3HaHHa, yMiHHa H HaBHHKH npu BHKoHaHHi craHgapTHHx, TunoBHx 3aBgaHb, go6pe giMTb 3a anropuTMaMu; bohh cnpoMo^m BigHaHTH niTeparypHi g®epena gna 3go6yTTa hobhx 3HaHb, ane He 3aB®gu peTenb-ho ix go6upaMTb i He nepeBipaMTb BiporigHicTb oTpuMaHoi iH^opMami; caMocTiHHo opram3oByMTb ni3HaBanbHy gianbHicTb y cnryamax, mo noBTopMMTbca, noTpe6yMTb gonoMoru BHKnagana Ha oKpeMHx eTanax gocnig®eHHa; eni3oguHHo 3giHcHMMTb caMocTiHHHH nomyK BignoBigi Ha nuTaHHa, mo 3aniKaBuno; BuaBnaMTb HanonernuBicrb Ta pimynicTb y nparHeHHi 3aBepmuTH po3nonary cnpaBy, He-3Ba®aroHH Ha TpygHomi, xona HepigKo noTpe6yMTb gogar-KoBoro cTHMynMBaHHa BHKnaganeM; HaBnanbHa gianbHicTb TaKux cTygeHTiB nacre cynpoBog®yeTbca no3HTHBHHMH eмoцiaмн; bohh cnpoMo^m go pe^neKcii, ane He 3aB®gu cBigoMo omHWWTb pe3ynbrarH BnacHoi gianbHocTi H bh3-HanaMTb cnoco6u KopuryBaHHa noMHnoK; roTOBi 6paTH Ha ce6e BignoBiganbHicTb 3a pe3ynbTam gianbHocTi, xona, cTHKaronucb i3 rpygHomaMH, HaMaraMTbca BunpaBgoByBa-th ce6e, BigHaHTH Hi6uTo o6'eKTHBHy npuHHHy HeBHKoHaH-Ha 3aBgaHHa.
,3,na cTygeHTiB i3 bhcokhm (KpeaTHBHHM) piBHeM Bna-cTHBa cTiHKa noTpe6a y 3go6yrri hobhx 3HaHb, bohh 3opieHTOBarn Ha caMoocBiTy Ta TBopne 3gincHeHHa ni3HaBanbHoi gianbHocTi; im BnacrHBa c^opMoBamcrb BHyTpimHboi мoтнвaцii, ycBigoMneHHa Heo6xigHocTi oco6ucTicHoro Ta npo^ecinHoro BgocKoHaneHHa; cTiHKHH ni3HaBanbHHH iHTepec aK go $axoBHx, TaK i go 3aranbHoocBiTHix gucqunnrn; perynapHa nocTaHoBKa 3a-nuTaHb go BHKnagamB i3 MeToM 3aHypnracb y cyTb aBHm, mo BHBnaMTbca, TaKi crygeHTH nparHyTb ocarHyTH ix ne-pe3 npu3My cyMi®Hux rany3eH 3HaHb; ix цiкaвнтb BHKna-gaqbKa gianbHicTb, bohh gonoMaraMTb ogHorpynHHKaM, y aKux BHHHKaMTb yTpygHeHHa; onpaqboByMTb gogaTKoBy niTeparypy 3 MeToM BHBneHHa nepegoBoro negaroriHHoro gocBigy, ynpoBag®eHHa iHHoBamHHHx Ta iH^opMamHHHx TexHonoriH b ocBiTi; BonogiMTb ochobhhmh cnoco6aMH po3yMoBux giH (aHani3, cuHTe3, nopiBHaHHa, y3aranbHeHHa Tomo); y TaKux cTygeHTiB c^opMoBam BMiHHa nomyKy, o6-po6KH h penpe3eHTaqii iн$opмaцii, ynpoBag®eHHa HoBiTHix цн$poвнx TexHonoriH; ycM oTpuMaHy iH^opMaqiro bohh niggaMTb KpHTHHHoMy aHani3y; cnpoMo®Hi caMocTiHHo nopymuTH npo6neMy h BigHaHTH cnoco6u ii po3B'a3aHHa; aKTHBHo TBopno peani3yMTb Bupo6neHi BMiHHa h HaBHHKH gna BupimeHHa hobhx 3aBgaHb; e^eKTHBHo opraHi3oByMTb BnacHy ni3HaBanbHy gianbHicTb, yMiMTb caMocTiHHo no-cTaBHTH h BHKoHaTH HaBnanbHi 3aBgaHHa; iM npuTaMaH-Ha iHiqiaTHBHicTb y BcboMy: Big BH3HaneHHa MeTH go oqiHMBaHHa BnacHux gin i pe3ynbTaTiB; bohh 3ocepeg®eHi h Mo6ini3oBaHi npu BHKoHaHHi 3aBgaHb; HanonernHBi h pimyni npu nogonaHHi TpygHomiB; TaKi cTygeHTH BuaB-naMTb aKTHBHe no3HTHBHe cTaBneHHa go ni3HaBanbHoi gianbHocTi, y hhx goMiHyMTb no3HTHBHi eMoqii; qi cTygeHTH cBigoMo oqiHMMTb pe3ynbTaTH BnacHoi gianbHocTi h BigHaxogaTb cnoco6u ycyHeHHa 6ygb-aKHx noMH.ioic
bohh cnpoMo®Hi go pe^neKcii Ta caMoperynaqii cBoei gianbHocTi; BignoBiganbHi 3a pe3ynbraTH HaBnaHHa h no-KnagaMTbca TinbKH Ha ce6e.
BUCHOBKU docmdwemn u nepcnexmueu nodanbwux poseidoK цbого nanpxMy. OT®e, oqiHMBaHHa ni3HaBanbHoi aKTHBHocri MaH6yTHix yHHTeniB iH^opMaTHKH e cKnag-hhm i KoMnneKcHHM npoqecoM, mo o6yMoBneHHH mupo-tom h HeogHo3HanHicTM BH3HaneHHa noHaTb i cTpyKTypu gocnig®yBaHoi aKocTi. ^na 3'acyBaHHa piBHa po3BHTKy ni3HaBanbHoi aKTHBHocTi BBa®aeMo goqinbHHM 3anpoBag-®eHHa TaKHx KpuTepiiB: MoTHBaqiHHoro, gianbHicHoro Ta caMoperynaqiHHoro, - mo cniBBigHocHi 3 MoTHBaqiHHHM, KorHiTHBHo-gocnigHHqbKHM h oco6HcricHo-pe$neKciHHHM KoMnoHeHTaMH gocnig®yBaHoi aKocTi. ^ga ko®ho-ro 3 KpuTepiiB BH3HaneHo noKa3HHKH, aK o6oB'a3KoBi gHHaMinHi cKnagHHKH KpuTepiiB, Ha nigcTaBi aKHx Mo®Ha BH3HanHTH piBeHb po3BHTKy aK oKpeMHx cKna-goBHx nacTHH ni3HaBanbHoi aKTHBHocTi MaH6yTHix yHHTeniB iH^opMaTHKH, TaK i piBeHb ii po3BHTKy 3aranoM. BignoBigHo go KpuTepiiB i noKa3HHKiB mh BuoKpeMHnu Tpu piBHi po3BHTKy ni3HaBanbHoi aKTHBHocTi MaH6yTHix yHHTeniB iH^opMaTHKH, a caMe: HH3bKHH (penpogyKTHB-hhh), cepegHiH (npogyKTHBHun) i bhcokhh (KpeaTHBHuH). 3anpoBag®eHHa b eKcnepuMeHTanbHin po6oTi BuoKpeM-neHHx KpuTepiiB, noKa3HHKiB npu BH3HaneHHi piBHiB po3BHTKy ni3HaBanbHoi aKTHBHocTi MaH6yTHix yHHTeniB iH^opMaTHKH e nigcTaBoM gna Bce6inHoro oqiHMBaHHa piBHa po3BHTKy gocnig®yBaHoi aKocTi b Ko®Horo oKpeMo-ro cTygeHTa H opram3ami po6oTH no ii po3BHTKy nig nac HaBHaHHa cTygeHTiB y Bumux ocBiTHix 3aKnagax.
nepcneKTHBoM noganbmux gocnig®eHb yBa®aeMo 3'acyBaHHa cynacHoro cTaHy po3BHTKy ni3HaBanbHoi aKTHBHocTi MaH6yTHix yHHTeniB iH^opMaTHKH 3a BuoKpeM-neHHMH KpuTepiaMH H noKa3HHKaMH. CnHCOK HITEPATYPH:
1. XapKiecbKa A. A. Anarns mnnxie ydocKOHaRennn sMicmy npo^eciunoi mdsomoeKU Maudymnboso enumem in^opMamuKn. AKmyanbni npodneMU depxaenosoynpaernnnn, nedasosiKU ma ncuxonosii: s6. nayK. np. Xepcon. naц. mexn. yn-my. 2014. C. 172—174.
2. XoMenKo T. B. nedasosinni yMoeu poseumKy nisnaeanbno'i aKmuenocmi cmydenmie eKonoMinnux cne^aRbnocmeu y npoцeci $axoeo'i nidsomoeKu: duc. ... Kand. ned. nayK: 13.00.04. Binnu^, 2010. 257 c.
3. CoMenKo ff. B. PoseumoK nisnaeaRbno'i aKmuenocmi cmydenmie nedasosinnux ynieepcumemie y npo^ci naenannn fyisuKu s euKopucman-nnM infyopMawuno-KoMyniKawunux mexnonosiu: duc. ... Kand. ned. nayK: 13.00.02. Kipoeospad, 2015. 252 c.
4. Csopoea O. B. nedasosinni yMoeu poseumKy nisnaeanbno'i aKmuenocmi Mau6ymnix ynumerne syManimapnoso npocpinm y npo^ci nayKoeo-docnidnoi po6omu : duc... Kand. ned. nayK: 13.00.04. XapKie, 2009. 221 c.
5. nopmnna O. B. Kpumepii i noKasnuKu cfyopMoeanocmi nisnaeanbno'i aKmuenocmi Mau6ymnboso ncuxonosa. npodneMu cynacno'i ncuxonosii. 2016. Bun. 32. C. 444-454.
6. HepnineecbKuu ff. B. Memodonosin nayKoeoi dinnbnocmi: naenanb-nuu nocidnuK. 3a ped. npofyecopa ff. B. HepnineecbKoso. Bud. 2-se, donoe. Binnu^: Bud-eo AMCKn, 2010. 484 c.
7. Kypnnnd 3. H. npofyeciuna ycmanenicmb enumenn-ocnoea uoso nedasosinnoi Maucmepnocmi. Odeca, 1995. 160 c.
8. Boeeoda A.M. WopMyeannn (ftaxoeoi KoMnemenmnocmi Mau6ymnix ynumenie MameMamuKu saco6aMu poseumKy nisnaeanbno'i aKmuenocmi : duc... Kand. ned. nayK: 13.00.04. Binn^n, 2009. 241 c.
9. Oenapoe C. M. Indueidyanbno-dufyepenwuoeanuu nidxid y npofyeciuniu nidsomoe^ Mau6ymnix ynumenie infyopMamuKu: aemopefy. duc... Kand. ned. nayK: 13.00.04. MumoMup, 2005. 217 c.
10. KpeMenb B. r. Еnцuкnonedin oceimu. Kuie, WpinKoM Inmep, 2008. 1040 c.
11. 0oMenKo fl. M. nisnaeanbna aKmuenicmb Mau6ymnix ynumenie infyopMamuKu: defyinimuenuu ma cmpyKmypnuu ananis. HayKoei sanucKu Binnu^Koso depxaenoso nedasosinnoso ynieepcumemy iMeni Muxauna Koцw6uncbкoгo: s6. nayK. npa^. Cepin: nedasosiKa i ncuxonosin. 2018. Bun. 55. C. 124-130.
18
Humanitarian Balkan Research. 2019. T.3. № 2(4)
