CC BY
0перекладацькому, текстовому перекладацькому етапах.
Список лггератури
1. Бабаскина Е. Г. Методика овладения переводческой стратегией посредством развития познавательной активности студентов : на примере дисциплины : «Предпереводческий практикум» : дисс. ... кандидата пед. наук : 13.00.02 / Екатерина Геннадиевна Бабаскина. - Курск, 2011. - 183 с.
2. Воробьева М. В. Перевод как средство формирования творческих речевых умений иноязычного межкультурного общения на старших курсах языкового вуза : дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Марина Владимировна Воробьева. - Улан-Удэ, 2014. - 307 с.
3. Гладких Л. Н. Методика обучения письменному учебно-научному общению в общеобразовательной школе (коммуникативно-когнитивный подход) : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Лариса Николаевна Гладких. - Тула, 2007. - 172 с.
4. Методика викладання шоземних мов у се-редшх навчальних закладах : Шдручник. Вид. 2-е, випр. i перероб. / кол. авторiв шд кер. С. Ю. Шко-лаево!. - К. : Ленвгг, 2002. - 328 с.
5. Основы методики преподавания иностранных языков / под ред. проф. В. А. Бухбиндера, В. Штраусса. - К. : Вища школа, 1986. - 329 с.
6. Паачник Т. Д. Методика навчання майбутшх фшолопв писемного двостороннього перекладу
комерцшних лиспв : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Тетяна Дми^вна Паачник. - К., 2011. -300 с.
7. Пасчник Т. Д. Навчання майбутшх перек-ладачiв аналiзу англомовнихукрашомовних комерцшних лиспв з метою здшснення ïx писемного перекладу / Т. Д. Пасчник // 1ноземш мови. - 2012 (70). - № 2 - С. 46-52.
8. Российская педагогическая энциклопедия: В двух томах / гл. ред. В. В. Давыдов. - М. : Научное издательство «Большая Российская Энциклопедия», 1999. т. I—II. [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Ped-agog/russpenc/19 .php
9. Рудакова Л. П. Навчання студенпв ро-зумшня соцiокультурноï шформацп при читанш англомовноï xудожньоï лггератури у вищих мовних навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Людмила Пилитвна Рудакова. - К., 2004. - 255 с.
10. Фабричная Я. Г. Система упражнений для формирования профессионально ориентированной компетентности в письменном двустороннем переводе у будущих преподавателей иностранных языков / Я. Г. Фабричная // http ://www. rusnauka.com/8_NMIW_2014/Pedagogica /2_162893.doc.htm
11. Nord C. Text Analysis in Translator Training / C. Nord. - Amsterdam et Philadelphie : John Benjamins, 1992. - 274 p.
КРИТЕРП ТА ПОКАЗНИКИ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ГУМАН1ТАРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Реброва Г.
астрантка кафедри педагогжи Державного закладу «Швденноукртнський нацюнальний
педагогiчнийутверситет iMeHi К.Д.Ушинського»
EVALUATION CRITERIA AND INDICATORS OF FUTURE TEACHERS' OF HUMANITARIAN
SPECIALTIES ECONOMIC CULTURE
Rebrova H.
postgraduate student of the pedagogic department of the State Institution "South-Ukrainian National
Pedagogical university named after K. D. Ushynsky".
Анотащя
У статп показана дощльшсть застосування поняття «eKOHOMi4Ha культура майбутнього вчителя» з огляду на домшування компетентшсно! парадигми в освт. Представлено смисл та функцп еко HOMi4HOi культури майбутшх учителiв гумаштарних спещальностей: культурно-аксеолопчна, когштивно-розвива-льного, ментально-репрезентативна, професшно-акмеолопчна. На ix основi розроблено компонентну структуру зазначеного феномену. Обгрунтовано дощльшсть розробки критерпв та показнишв ix ощню-вання, що е необxiдним як для дiагностування, так i для перевiрки ефективностi пропонованих теxнологiй формування. Критерiями обрано: iнтелектуальний, самоорганiзацiйний, цiннiсний та продуктивно -шнова-цiйний. Представлено ix показники.
Abstract
The expediency of the concept of "future teacher's economic culture" given the dominance of the competent paradigm in education is shown in the article. The meaning and functions of the economic culture of future teachers of the humanitarian specialties are presented: cultural-axiological, cognitive-developing, mentally-representative, professional-acmeological. On their basis, the component structure of this phenomenon is developed. The expediency of developing of criteria and their evaluation indicators is substantiated, which is necessary both for diagnosing and for testing the effectiveness of the proposed formation technologies. The following criteria are selected: intellectual, self-organizational, value and productive-innovative. Their indicators are presented.
Ключовi слова: eK0H0Mi4Ha культура вчителя, eKOHOMi4Ha культура майбутнiх y4K^iB гуманiтарних спецiальностей, функцп eKOHOMi4HOi культури, критерп оцiнювання, показники.
Keywords: teacher's economic culture, economic culture of future teachers of humanitarian specialties, functions of economic culture, evaluation criteria, indicators.
Компетентнюна парадигма, що стала домшую-чо1 в освггаш галузi Украши, актуалiзувала мiжпре-дметнi зв'язки та дослiдження. Останне стае основою запровадження штегрованого навчання, орга-нiзацiю крос-культурних форм освоения професи вчителя, що надае 1м можливiсть квалiфiковано за-стосовувати мiжпредметнi зв'язки у формуваинi ць лiсноi картини свiту школярiв. Зазначене зумовлюе поставитися до процесу подготовки майбутнiх учи-телiв гумаиiтарних спещальностей крiзь призму за-своения штеграцп дисциплiн, котрi розглядають рь зш аспекти соцiуму та його культурноi' еволюцii. Зокрема: соцiонiку - концепцп, що виникли на стику соцюлогп та психологii i дае можливють май-бутньому вчителю орiентуватися на типи особисто-стей в сощуш, а також враховувати сучаснi можли-востi отримания iнформацii через ввдповвдш кому-нiкативнi засоби; культурологiю, котра надае можливiсть враховувати типи культури, культурш цiнностi та працювати в умовах пол^льтурних ре-гiонiв; ментальнють, що сприяе бiльш грунтовному розумшню типiв мисления та iснуючих стереотитв у поведiнки, оцiнках та поглядах представникiв рь зних прошаркiв сустльства; економiка, котра у су-часному свiтi стае фактором впливу на будь-яку га-лузь життетворчостi та дiяльностi людини. Зазначене пояснюе важливiсть формування в майбутнiх учителiв гумаиiтарних спецiальностей iнтегральноi компетентностi, якою передбачено здатнють розв'язувати складнi завдання, що характеризу-ються комплекснiстю, спираючись на концептуа-льнi методи рiзних освiтнiх наук; загальних компе-тентностей, у межах яких формуеться здатнють за-стосовувати знаиия у практичних ситуациях (зокрема й соцiокультурнiй сферi та життевих реа-лiв), здатшсть до пошуку, обробления та аналiзу ш-формацii з рiзних джерел, зокрема й шформацшно-комп'ютернi технологи, умшня працювати в ко-мандi та навички мiжособистiсноi взаемодп, ш.
Усе зазначене пiдсилюе гумаиiстичну парадигму освгга як таку, де на перший плани виходить особистють, 11 розвиток i саморозвиток, професшне становления та конкурентна здатнiсть. Особистють займае першу позицш в трiадi: людина-товар-над-прибуток, що стае закономiрнiстю сучасного свiту. Поступово ресурсний пвдхвд до економiчноi галузi втрачае свою ефективнють, що зумовлено актуаль защею людського ресурсу в усiх сферах життедь яльностi суспiльства [8, с. 84].
Економша сьогоднi е домшуючим контентом в ЗМ1, 1КТ, професшнш сферi дiяльностi та буття ко-жио1 особистостi. Важливим аспектом, що ввдно-ситься до iнновацiй економiчноi галузi - додаткове залучення гуманггарно! сфери до економiки, люди-ноцентричних концепцiй та врахуваиия творчостi та винахвдливосп само!' людини, И шщативносп та креативностi. Це надае не лише конкурентоспромо-
жиостi майбутнiм фахiвцям, але й забезпечуе розвиток шновацш економiчноi галузi i сустльства в цшому. Сформувати таку особистють без розши-рения Н культури, здатносл до творчостi, без сти-мулюваиия И духовного потенцiалу (О.Олексюк), и художиьо-ментального досвiду (О. Реброва) спря-мованих на засвоення цшностей культури, сьогоднi вже неможливо.
Учитель також стае особистютю, котра мае бути здатною працювати в умовах ринку та конку-рувати з шшими, спираючись на свiй людський ресурс та професiйну майстершсть. З огляду на це, ро-зширюються вектори прояву педагогiчноi культури, до яких вщноситься й економiчний сегмент. Усе зазначене спонукало введення у науковий тезаурус поияття «економiчна культура вчителя». Цей феномен дослвджувався на Украíнi такими науков-цями, як-от: О. Коваленко, Н.Пасичнiк, Д.Розуме-нко та iн.
О. Коваленко визначае економiчну культуру як штегроване i динамiчне утворения, котре включае систему економiчних цiнностей та економiчне мис-ления, що впливають на стутнь творчостi та сту-тнь реалiзацií' особистостi в професiйнiй дiяльностi [5, с. 139]. Д. Разуменко економiчну культури вчителя штерпретуе як якiсну характеристику рiвия його економiчних, гуманiтарних i педагогiчних знаиь, умiнь та навичок, якi сприяють реалiзацií' здi-бностей, можливостей людини в економiчнiй сферi суспiльства та е базисом економiчного виховання школярiв, як органiчне поеднания розвиненоi еко-номiчноi свiдомостi та практичноi педагогiчноí' дiя-льностi [7]. Iншi вчеш пояснюють сутнiсть еконо-мiчноi культури через И' функцюнальшсть. Зверта-емо увагу на досл^дження А. Сисоево].', котра визначае основнi функцií' економiчноí' культури: як iнформацiйну, свiтоглядну та виховну [10].
Наближеною до нашого погляду на економi-чну культуру вчителя е позищя Ю. Балашовоí' [1]. Учена наголошуе на тому, що економiчна культура в суспiльствi виконуе три основнi функцií': траисля-цiйну, селекцiйну та iнновацiйну. «Трансляцшна функц1я, - пише вчена - забезпечуе передачу з ми-нулого в сьогодения, з сьогодения в майбутне соць ально-економiчних цiнностей, норм, потреб, моти-вiв економiчноi поведшки. Селекцiйна функцiя по-лягае у вiдборi з успадковаиих економiчних цшностей i норм тих, якi е необхвдними для вирi-шения завдань наступних еташв розвитку суспiльс-тва. 1нновацшна функцiя культури полягае у ввдно-вленнi економiчних цiнностей i норм шляхом виро-бления нових i запозичения з iнших культур» [1, с.
9].
У нашому дослвдженш економiчна культура розглядаеться в контексп професiйноí' подготовки майбутнiх учителiв гуманiтарних спецiальностей. Це поияття трактуеться як /нтегроване суспшьно-
oco6ucmicrn професшне утворення, що характеризуется мiрою усвiдомлення та практичного за-стосування особистктю культурно-гуматтар-ного потенщалу економiчних знань у культурно-цттсному, ттелектуально-розвивальному, етно-ментальному, життезбер^альному аспектах i стае чинником ii конкурентноi переваги у сучас-ному освiтньому середовищi. Ц переваги детермь новаш ектраполящею особиспсного економiчного контенту (економiчноi грамотносп, сввдомосп, ми-слення, культурно-змiстовиx конструктiв тощо) у професiйну сферу, що забезпечуе ii ефективнiсть. Зазначене пояснюеться тим, що економiчний контент потенцшно спрямований на оптимiзацiю, са-мооргашзащю та ефективнiсть. Саме це дае «при-буток», котрий не завжди мае бути одразу фшансо-вий, матерiальний. Вiн е прибутком на подальшу перспективу i може бути прибутком духовного, не-матерiального характеру.
Ввдповщно до культурно-гуманiтарного поте-нщалу економiчниx знань, ми виокремлюемо i фу-нкцп економiчноi культури майбутшх учителiв гу-манiтарниx спецiальностей: культурно-аксеолоп-чна, когнiтивно-розвивального, ментально-репрезентативна, професшно-акмеолопчна.
Як показано у наших попередшх публiкацiяx, економiчна культура майбутнix учителiв гумашта-рних спецiальностей складаеться з когттивно-опе-рацшного, дiяльнiсно-адаптацiйного, ментально-цттсного, мотивацшно-творчого компонентiв [9, 141-142]. Але для устшного формування такого новоутворення як економiчна культура, необxiдно визначити критерп та показники ii ощнювання. Через критерiальний апарат здшснюеться не лише дь агностика рiвня сформованостi, а й ефективнiсть методики формування економiчноi культури майбутшх учителiв гуманiтарниx спецiальностей. Критерш, як характеристичний признак, на основi якого здiйснюеться оцiнка, мае ввдповвдати визна-ченим компонентам та 1х елементам. Така логiка е слушною для дослiдження, якщо за стратепею пе-редбачаеться оцiнювати кожний компонент та його елементи, а також здшснювати мониторинг якостi пiд впливом запропонованих методичних засобiв.
Перший критерш - ттелектуальний, його введено для ощнювання когнiтивно-операцiйного компоненту. Операци мислення, iнтелектуальнi про-цеси мають оперувати якiмось атрибутами, що мю-тять iнформацiю. Переробка шформацп може бути бiльш гнучкою, або, навпаки, повiльною та помил-ковою. Може орiентуватися на пошук контексту, смислових клше, а може й ш: бачити все одноль ншно, стереотипно. 1нтелект, у науковому смисл слова, розумiеться як здiбнiсть до процесу пi-знання. Пiзнавати можна бiльш активно та ефекти-вно та менш активно та неефективно. Отже, здiб-нють до тзнання мае вимiрювальний характер. Про це сввдчать i якостi iнтелекту в концепци М.Холод-но1: багатомiрнiсть, нелшшна динамiка, самоорга-нiзацiя, суб'ектнiсть, контекстуальшсть, унiкаль-нiсть, гетерогеннiсть, мобiльнiсть [11]. Н. Моюеев зв'язував з процесами пiзнання та виявлення i роз-винення iнтелекту поняття «ринку» [6]. Йдеться не
_29
про економiчний феномен ринку, котрий проникае i життеву сферу, а «ринок», що руйнуе старi сис-теми, надаючи можливiсть появлятися новим. 1нте-лект пiдпорядковуючись законам «ринку живих систем» буде прагнути досягти мети, буте проявляти цiкавiсть, гнучкiсть ума в судженнях, оцiнюваннi, вiн характеризуе здатшсть критичного ставлення, та вибракування не важливих, зайвих явищ, систем тощо. Водночас вш характеризуе тяжiння до виявлення зв'язшв, що розширяе систему та веде к ште-граци знань та цiлiсних уявлень щодо картини свiту. 1нтелект е результатом соцiалiзацii' особис-тостi та набуття нею рiзноманiтних форм i видiв досвiду.
Отже, з огляду на зазначене та на розроблеш елементи когнггивно-операцшного компоненту економiчноi культури майбутшх учителiв гуманiта-рних спецiальностей [9], було обрано такi показники:
• стутнь сформованостi знань економiчноi проблематики домiнуючоi фахово! дисциплiни в !! культурно-гуманiстичнiй проекцii;
• орiентацiя в мiждисциплiнарних зв'язках змiстовоi культурно-економiчноi проекцii;
• гнучкiсть, операцiйнiсть та ефектившсть застосування набутих знань.
Другий критерiй - самооргангзацшний; вш оцiнював такi професiйнi якосп, котрi кореспонду-ються з економiчним контентом, водночас реалiзу-ються в практичних дiях щодо професiйного становления та набуття професшних компетентностей [8]. Самооргашзащя особистостi у науковш лiтера-турi спiввiдноситься з синерпею. Слушним вважа-емо iдеi О.Богданова щодо органiзацiйноi' науки -тектологи [3]. Вiн застосовував поняття «оргашза-цiйна зброя», до складу яко! включав: слово, iдею, норму. Якщо слово оргашзуе спiвпрацю людей, по-ясненням !х дiй, то щея - е схемою, вiдповiдно яко! дп обираються та реалiзуються, натомють норма не дае порушити щнносп, етику, право та мораль. Така концепция вiдповiдае квалiфiкацiйним вимо-гам щодо педагопчно1 дiяльностi вчителя. Дотри-муючись цього ми обрали в якосп показнишв за-значеного критерш наступш:
• наявнiсть акмеологiчних умшь щодо еко-номiзацii освiтнього та життевого простору;
• мiра професшно].' умотивованостi на досяг-нення поставлено1 мети як чиннику результатив-носп та успiшностi;
• ступень едносп iнтерверсивностi та самоконтролю в оргашзацп самостiйноi освiтньоi дiяль-носп.
Третiй критерiй - цтнкний. Вщомо, що у жит-тевому просторi взагалi та вiтальному досвiдi осо-бистостi (А.Белкiн), зокрема, цiнностi вщграють регулятивну роль. Вони спонукають на стратепю у виборi професii, способу життя та iн. На щнносп вказували Г.Рiккерт, М.Рокiч, Г.Олпорт, Д.Леонтьев, М.Каган та ш. Цшносл розглядаються як про-дукти та атрибути культури, якi умотивовують, спонукають особиспсть залучатися до 11' надбань.
Як правило, щнносп та ïx регулятивна функция ма-ють i свiй економiчний ракурс, оскшьки на цiнностi треба витрачати свш матерiальний прибуток. Отже, вибiр цшностей, ïx кристалiзацiя мае вiдповiдати економiчним можливостям людини та загально-людським цiнностям як найвагомiшим у соцюкуль-турному просторi. Це спонукало виокремлення цш-нiсного критерiю для оцшки сформованостi ментально-цiннiсного компоненту. Показниками цього критерiю були:
• усвщомлення цiнностей культури та ïx еко-номiчноï зумовленостi;
• ступiнь адекватносп цiннiсниx смислiв економiчного контенту у професи та ïx рефлексгя;
• мiра орiентацiï в ментально -цшнюних аспектах економiчноï' культури сустльства, рiзниx культуро-просторових дiапазонiв та ïx педагопч-ного потенцiалу.
Четвертий критерш - продуктивмо^ммова-цшмий. Вiдомо, що конкурентш переваги мае той, xto не тiльки вiдповiдае сучасним вимогам щодо професiйниx компетентностей, а й дещо ïx випере-джае. Тому останшм часом в педагогiцi вважаеться актуальним iнновацiйний пiдxiд та теxнологiï, котрi стимулюють та оптимiзують процес професiйного становления та самостiйностi особистосп майбут-нього фаxiвця. Серед такт ученi визначають ак-меологiчнi теxнологiï' (А.Деркач, А.Майборода, О.Селезньова, Л.Рибалко). Зазначеш теxиологiï вщ-носяться до шновацш в органiзацiï освiтнього про-цесу та набуття професiйниx компетентностей. Отже, продуктивно-шновацшний критерiй оцшю-вав здатшсть та мобшьшсть майбутнix учителiв гу-манiтарниx спецiальностей застосовувати сучасш теxнiки для саморозвитку та для перспективи пода-льшоï професiйноï дiяльностi. Оск1льки сучасна економiчна галузь, зокрема в системi управлiния, застосовуе таю теxнологiï, деяк1 з ниx безпосеред-ньо запозиченi саме з економiчниx практик та менеджменту (партесипативш, етxократичнi, iн.). Але до ïx змiстовоï складовоï вiднесено зв'язки еконо-мiчного контенту iз змiстовою лшею кожноï окре-моï спецiальностi майбутнix учителiв-гуманiтарiï'в.
Показниками цього критерiю були:
• наявшсть установки на економiчне самоза-безпечення у його прямому та опосередкованому смислi;
• ступiнь екстраполяцп надбань економiчноï культури у професшну компетентнiсть;
• винаxiдливiсть у прийнятп рiшень пiд час проблемниx освiтнix ситуацiй iз застосуванням су-часнт педагогiчниx теxнологiй.
Таким чином, розроблений критерiальний апа-рат повною мiрою вiдповiдае визначеним компонентам економiчноï' культури майбутнix учителiв гу-манiтарниx спецiальностей. У дослiдженнi його за-стосування доповнювалося, окрiм традицiйниx методiв (анкетування, педагогiчне спостереження, тестування: мотиващя фаxового росту, цiннiсниx орiентацiй та т.), iнновацiйними методами. Серед останнix: опитувальник Н.Рейнвальда, та спеща-льно розробленi завдання на мiжпредметнi зв'язки (кейси, коучинг тощо). Цi методики носять конста-тувальний i формувальний ефект, оск1льки ïx перше застосування може показати й первиннi результата.
PiBHi, KOTpi було отримано, ми ном^вали таким чином: вищiй piBeHb - iнтегрально-орieнтований, оск1льки показуе широкий Kpyro3ip, бачення зв'яз-к1в м1ж дисциплiнами рiзних галузей, гх практичне втiлення, високу самоорганiзацiю, мотивацiю до яшсносп педагогiчниx yмiнь тощо, що показуе осмислену налаштованiсть на отримання професш-ного надприбутку (нематерiального); середнш -вибiрково-рефлексивний, оск1льки показуе наявшсть окреслених у вищому рiвнi якостей лише вод-поввдно до кола усвщомлених мотивацiй та щкаво! шформаци, самоорганiзацiя та прагнення саморозвитку не носять стшкий характер, але як1сно вияв-ляються вщповщно до особистiсниx iнтересiв та потреб; низький - ситyативно-актyалiзований, кот-рий характеризував вщповщш вищому рiвню яко-стi економiчноl культури, але вони проявлялися ситуативно, мали вщповщш нормованi ознаки, проте не були достатньо продуктивними, що свадчить про наявшсть латентних, прихованих, але не цшеспря-мованих i невiдрефлексованиx штенцш щодо про-фесiйного саморозвитку та ошгашзацп професш-ного становления.
Запроваджений критерiальний апарат та обрат методи пiдтвердили свою ефективнiсть в про-цесi експериментального дослiджения.
Список лггератури
1. Балашова Ю.В. Педагопчш умови форму-вання економiчноl культури майбутшх оф^рОв-прикордонник1в: автореф. дис. к.п.н. / Ю.В. Балашова. - Хмельницький, 2002. - 21 с.
2. Белкин А.С. Теория и практика витагенного обучения с голографическим методом проекций / А.С. Белкин. - Екатеринбург : Урал. гос. пед. ун-т., 1997. - 12 с.
3. Богданов А. Очерки организационной науки [Электронный ресурс] /А.Богданов.- Режим доступа:
www.magister.msk.ru/librarv/revolt/bogda001.htm
4. Вихристюк М. О., Юхнов Б. Ю. Викорис-тання соцюшки для вдосконалення системи нема-терiальноi мотивацп персоналу шдприемств маши-нобyдiвноi галyзi // Машинобудування. — 2011. — № 7-8. — ISSN 2079—1747 http://uipa.edu.ua/ua/science?showall=1&catid=0&id= 1780.
5. Коваленко О.В. Формування економiчноi культури стyдентiв ВНЗ як педагопчна проблема / О.В. Коваленко // Вюник Житомирського державного ушверситету. Педагогiчнi науки. - 2011. - Ви-пуск №60. - С. 138-140.
6. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь Разума. https://docplaver.ru/25883585-N-n-moiseev-sudba-civilizacii-put-razuma.html.
7. Разуменко Д.О. Формування економiчноi культури майбутшх yчителiв у фаховш пiдготовцi: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Д.О. Разуменко; Харк. нац. пед. ун-т iм. Г.С.Сковороди. — Х., 2007. — 19 с.
8. Реброва Г.О. Економiчна культура майбутшх yчителiв гумашгарних спещальностей у кон-тексп компетентнiсного подходу // Проблеми якосп дошкiльноi освгга i професiйноi подготовки майбу-
тшх педагопв у вищш школг Матерiали мОжшрод-но! науково-практично! конференцп 26-27 жовтня 2017 року) . Одеса, 2017.- С. 84-85.
9. Реброва Г.О. Сутнють i компонентна культура майбутнього вчителя // Наyковi записки : [зб. наук. праць]. - К.: Вид-во НПУ iменi М.П.Драгома-нова, 2014. - Вип. СХУ11 (117). - С. 136-144.
10. Сисоева А.А. Формирование экономической культуры студентов педвуза как условие их профессиональной подготовки [Электронный ресурс]: автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.01
«Общая педагогика» / Алла Алексеевна Сысоева. -Тула, 1998. - Режим доступа: http ://www. dissercat.com/content/formirovanie -ekonomicheskoi-kulturv-studentov-pedvuza-kak-uslovie-ikh-professionalnoi-podgot
11. Холодная М.А. Структурно-интегративная методология в исследовании интеллекта [Электронный ресурс] / М.А. Холодная. // Психологические исследования. - Режим доступа http://psvstudv.ru/index.php/componen.
PHYSIOLOGICAL INDICATORS - IMPORTANT FUNCTIONS OF THE FUNCTIONAL STATE OF
THE MEDICAL HIGH SCHOOL
Savchuk T.P.
PhD, assistant, physiology department Bukovina State Medical University, Department of Physiology, c. Chernivtsi, Ukraine
Abstract
The future trade of students of medical high schools demands a high level of preparation and is connected to the high responsibility that demands a sufficient level physiological adaptation. Features of such adaptation are individual, depend on a functional condition of the student and are determined by physiological indicators of balance of vegetative nervous system.
Keywords: Physiological indicators, normotonic, sympathotonic, vagotonic, a functional condition.
The complexity of the medical profession increases from year to year, which, in turn, raises the increased requirements for adaptation opportunities of future physicians. An intense psychoemotional load, which is associated with the learning of the material, helps to reduce the level of adaptive capabilities of the young organism, disability, psychological resistance to stress situations and the destruction of stereotypes. The above can lead to deterioration of health, negatively affect the effectiveness of learning and gaining professional skills [1,2]. The future profession of students of medical universities requires a high level of training and is associated with responsibility for the life and health of patients. Therefore, the considerable physical and intellectual load of students from the first days of study (changing the usual way of life and social environment, aggravation of interpersonal relationships outside the family, etc.) require a high level of psycho-physiological adaptation to new conditions. The combination of all the above-mentioned factors allows the student-physician to be attributed to a group of people with a pronounced risk of progression of functional deviations and chronic diseases. It is the level of activity of the nervous system, in which behavioral reactions are realized, determines the functional state (FS) of a person [3,4,5].
FS in various working situations is called a functional working condition (FRS). "Stable" Fed is characterized by the highest for the given individual, the efficiency and reliability of work, when the human body tries to act optimally, maximizing its capabilities. Influence on the FS can be carried out in two ways. On the one hand, there are a number of individual factors that influence the effectiveness of its functioning. On the other hand, the person himself can activate his FS. The level of the FRS of a person consists of several periods: perestroika, adaptation and fatigue. Indicators
of the dynamics of the FRS reflect the dynamics of its performance, and the FS itself depends on the level of activity of the nervous system. Emotional tension is manifested in changes in the regulation of the activity of internal organs, which is carried out by the sympathetic and parasympathetic nervous systems. Sympathetics and parasympatotonics differ in the level of emotional arousal and reactivity. High CNS reactivity can lead to inadequate reactions of the individual to the usual psycho-emotional load [1,2,7].
For example, the activities of surgeons (surgeons, obstetricians, gynecologists, anesthetists, etc.) are associated with a high degree of responsibility, the need to risk the health and life of others, the immediate adoption of immediate decisions, caused by a shortage of time. The specifics of the work of a doctor requires him physical strength, high individual skills, load on the sensory system, musculoskeletal system and, most of all, the stress on the psycho-emotional sphere. Individual responses to the psycho-emotional load may be related to the state of the autonomic nervous system, which determines the functional state of the student and predicts the possibility of effective learning, motivation for learning, and response to emotional stress [3,8,9].
The purpose of our work is to investigate the level of functional state of a medical student depending on the activity of the autonomic nervous system. As a physiological indicator of the functional state assessment, we selected a study of vegetative indices. The hypothesis of the study was that there is a certain correlation between the autonomic balance of the organism, the vegetative reactions to stress and the functional state. From the proposed goal follows the following tasks: 1) the determination of the vegetative balance of the organism during the normal educational process and during the period of modules; 2) determining the functional state of students by
