CC BY
14
ушверситет ш. В. Стефаника (м. 1вано- Франкiвськ) В 0 0 15,3 47,4 37,3
Г 0 30,5 25,4 15,3 28,8
2. Льв1вський держав-ний унiверситет фi-зично! культури А 0 0 7,1 21,4 71,4
Б 0 0 7,1 35,7 57,1
В 0 7,1 42,8 28,5 21,4
Г 0 21,4 35,7 28,5 14,2
Отже, пiдсумки проведеного нами комп'ютерного тестування свiдчать про низький рiвень готовност! випускник1в факультетв фiзичного виховання ВНЗ до проведення туристсько-краезнавчих заход1в з учнями загальноосвггтх шк1л. Аналiз результата показав незадовшьний стан п1дготовки майбутнiх учител1в фiзичноl культури з дисциплiн туристсько-краезнавчого циклу, що вимагае внесення певних змш у змiст навчальних i робочих програм, змiни методологи навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бельський Я. Теоретичнi i методичнi основи пiдвищення ефективностi пращ вчителя фiзичного виховання: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. — К., 2000. — 46 с.
2. Вайда Т. С. Формування еколопчно! культури студента педагопчних вузiв засобами туристсько-краезнавчо1 дiяльностi: Дис. ... канд.. пед. наук. — Херсон, 1998. — 226 с.
3. Генсерук Г. Р. Шдготовка майбутшх учителiв фiзичноl культури до застосування iнформацiйних технологiй у професшнш дiяльностi: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — Тернопшь, 2005. — 20 с.
4. Гуменюк Г. М. Формування нацюнально! самосввдомост учнiв середнього шкiльного вiку засобами туристсько-краезнавчо! роботи. — 1вано-Франк1вськ, 2000. — 158 с.
5. Данилко М. Т. Формування готовност до професшно! дiяльностi майбутнiх учителiв фiзичноl культури: Дис. ... канд. наук з фiзичного виховання та спорту. — Луцьк, 2000. — 190 с.
6. Мщенко Т. М. Педагопчш основи тдготовки майбутнiх учитетв до краезнавчо! роботи в сшьськш малокомплектнiй школi: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — Тернопшь, 2001. — 20 с.
7. Наумчук В. I. Професшна шдготовка майбутшх вчителiв фiзичноl культури в процеи самостiйноl роботи зi спортивних iгор: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — Тернопшь, 2002. — 19 с.
8. Пангелов Б. Структура та змкт тдготовки майбутшх педагопв до туристсько-краезнавчо! роботи в загальноосв^шй школ1// Спортивний вкник Приднiпров'я. — 2005. — № 2. — С. 43-45.
9. Рут С. З. Оргатзацшно-методичт аспекти туристично-краезнавчо! дiяльностi в школi та 1! вплив на органiзм школяр1в: Автореф. дис. ... д-ра наук з фiзичного виховання i спорту. — Харюв, 2005. — 38 с.
10. Сущенко Л. П. Професшна шдготовка майбутшх фахiвцiв фiзичного виховання та спорту (теоретико-методологiчний аспект). — Запорiжжя, 2003. — 442 с.
11. Кмець О. В. Шдготовка майбутшх учителiв географп i бюлогп до краезнавчо-туристсько! роботи з учнями: Дис. ... канд. пед. наук. — К., 2001. — 216 с.
12. Шиян Б. М. Теоретико-методичш основи тдготовки вчтетв фiзичного виховання в педагопчних закладах: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. — К., 1997. — 50 с.
Ольга КЕРЕКЕША
СПЕЦИФ1КА ОРГАШЗАЦИ САМОСТШНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В НА ЗАНЯТТЯХ З ГУМАН1ТАРНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗАКЛАДАХ
Сьогодт пiдготовка майбутнiх економiстiв розглядаеться багатьма вченими з позици оргашзаци самостшно! роботи студентiв (СРС) на заняттях з гуманiтарних дисциплiн в еконо]шчних ВНЗ. Це питания, на нашу думку, е дуже важливим та актуальним в умовах модертзаци економшчно! освiти.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй показав, що названа проблема рашше розглядалась лише частково. 1й придiляли увагу Л. Безчасний, Д. Богиня, С. Бондаревська, С. Змеев, В. Каган, I. Каленюк, Г. Ковальчук, В. Козаков, Н. Левиова, О. Матюшина, В. Огнев'юк, П. Сшорський, I. Сичевников, В. Стасюк, Б. Теплова, Л. Фридман, А. Фурман, Ф. Якушкевич та iншi вчеш.
Метою статтi е освгглення проблеми виникиения певних труднощiв у студенив при органiзацil самостiйноl роботи, а також конкретизащя тих якостей, яю можуть допомогти студентам у подоланш цих труднощ1в.
Економiчна освiта е гумаштарною, тому що економiка — це сощальна наука, яка вивчае виробництво, розподшення та споживання товарiв та послуг. На нашу думку, найбшьш повним можна вважати визначення Л. Робша щодо поняття сучасно! економiки: це наука, котра вивчае поведшку людей як спiввiдношення мiж шнцевим вживанням товарш та обмеженими коштами, в яких е альтернативне використання [7].
Здобуваючи вищу економiчну освггу, студент вивчае як профiлюючi гумаштарш предмети (менеджмент, банк1вська справа, маркетинг, економша пiдприемств тощо), так i не профiлюючi, серед яких — iсторiя, фiлософiя, полiтологiя, соцiологiя, лопка, психологiя та iн. Проаналiзувавши навчальш плани з профiлюючих i непрофшюючих гуманiтарних предмелв за останнi роки в ОДЕУ, стало можливим зробити висновок, що ствввдношення годин, вдаедених на СРС з цих предмепв, практично однакове. Нинi багато говорять про економш часу та доцшьне його використання в процесi здобуття вищо! освiти. Навiщо ж економютам витрачати час на вивчення непрофшюючих гумаштарш предмепв ? Чи е в цьому необхiднiсть?
Перед тим, як вшповюти на це запитання, зазначимо, що у нових соцiально-економiчних умовах зростае значущiсть розвитку здатност до самостшного прийняття рiшень та формування якостей, потрiбних для розумно! й особисто! участi у трудовому процеа колективу, у житп суспшьства, а також умiння критично ощнювати результати свое! д1яльност1, гнучко вносити корективи, за потребою перенавчатись, оволодшати iншою професiею.
Отже, можна зробити висновок, що оперування знаннями якнайбшьшо! кiлькостi гуманiтарних предмелв надае змогу спещалюту з вищою економiчною освиою бути професiйно мобiльним та конкурентоспроможним фахiвцем.
Обсяг шформацп в кожному iз навчальних предметiв е дуже великим i вiн також постшно поповнюеться, вiдтак фахiвцям необхiдно оволодии прийомами самостiйноi' роботи. С. 1ванченко вiдзначае, що нiякоi' професiйноi' мобшьносл не може бути без вмшня самостiйно працювати з iнформацiею. Лопчним е те, що у ВНЗ необхвдно залучати майбутнiх економiстiв до рiзних форм самостiйноi' роботи, навчити !х ефективно працювати самостiйно.
Сьогодш вiдбуваються постiйнi змiни в суспшьств^ виникають новi професii' та новi робочi мiсця, спецiалiсти iнколи вимушеш залишитися без роботи. В економщ ця тенденщя мае специфiчне поняття — тимчасове безробитя. У цьому разi освiчений, мобiльний, висококвалiфiкований, конкурентоспроможний працiвник буде залишатися без роботи недовго; вш зможе швидко опанувати нову спецiальнiсть, опрацьовуючи та додаючи необхвдну нову iнформацiю до сво!х вже сформованих знань.
Навiть тсля зак1нчення ВНЗ та отримання диплому необхвдшсть продовжувати освiту пояснюеться тим, що людина прагне бути конкурентоспроможним спещалютом у сво!й галузi. Ця потреба виникае у зв'язку з постшним оновленням iнформацiйного простору, змшами технологiй, курсами глобалiзацil та штеграцп свiтовоi' економiки.
Динамiзм сучасних сустльних перетворень викликае потребу у фахiвцях, якi вмiють аналiзувати мiнливi соцiально-економiчнi тенденцii', приймати та реалiзовувати нестандартш рiшення у ситуацil ринково! конкуренцп, скасовувати стереотипiзацiю з виробничо! та особисто! сфер взаемоди. Держава повинна забезпечувати пiдготовку квалiфiкованих кадрiв, здатних до творчо! працi, професiйного розвитку, освоения та впровадження наукоемних та шформацшних технологiй, конкурентноспроможних на ринку пращ [3].
Для того щоб майбутнш економiст змiг вiдповiдати вам вищезазначеним вимогам, його треба навчити самост1йно працювати. Для цього у ВНЗ необидно оргашзовувати та проводит СРС.
В процеа органiзацi! СРС у майбуттх економiстiв виникають певт труднощi (бар'ери), як1 в сво!й робот1 деяк1 вченi розглядають як деякий факт, який тяжко передбачити заздалегiдь [5]. Але ми вважаемо, що при вивчент гуманiтарних предметв в економiчному ВНЗ також необидно враховувати щ бар'ери, але не намагаючись !х усувати, тому що !х подолання може бути додатковим стимулом до навчання. Економiка мае тенденцию бути рухливою, вiдтак економютам необх1дно володiти ситуацiею i реагувати на змiни та тенденцИ своечасно, намагаючись уникнути помилок. Таким чином, кажучи про економiчну освiту необхщно зазначити, що викладачам, як1 займаються тдготовкою майбутнiх економiстiв, також неможна iгнорувати пiзнавальнi бар'ери як1 виникають у студенпв, навпаки, !м слщ використовувати ц1 бар'ери. Як? Передуам залучаючи студент1в, майбутнiх економiстiв, до осмислення !хиiх помилок, як1 вже були зроблет ранiше або
потенцшно можливi. Студенти вчаться виявляти та критично аналiзувати сво! помилки, а викладач реально та щлесирямовано готуе !х до майбутньо! професiйнiй д1яльност! Так значно збшьшуються оцiннi та рефлексивнi можливосп майбутшх економiстiв, як1 необхiдиi для умшня вибору стратегii' та оптимального шляху досягнення результату.
Ми вважаемо, що для перевiрки результатiв СРС на предметах гумаштарних дисциплiн необхiдно оргашзовувати так звану оцтно-рефлексивну дiяльнiсть, яка надае змогу оцiнити роботу студенпв.
Необхiдно звернути увагу на те, що юнуе рiзниця мiж термшами «ощнка» та «ввдмика», як1 дуже часто пiдмiияють одне iншим. Оцтка — це особиспсний процес ввдображення образу речей i явищ свпу, знання про них [1], в вiдмiтка — числовий або буквений аналог ощнки, що мае дешлька рангових значень [4].
З цих позицш оцтна дiяльнiсть — це процес порiвняння iснуючого рiвня навчальних досягнень тих, хто навчаеться, з еталоном, що представлений навчальною програмою [4]. Бiльш детально поняття «дiяльнiсть», погоджуючись з М. Забродським, ми розумiемо як специфiчну людську, регульовану свiдомiстю активнiсть, зумовлену потребами i спрямовану на пiзнания та перетворення зовнiшнього свiту людини; фiзичну та психологiчну форму активностi суб'екта; мотивований процес досягнення усвiдомлено поставлено! мети з використанням тих чи шших засобiв та прийомiв для !! досягнення [2].
Ми також згодт з тим, що дуже важливо заздалегiдь повiдомляти студентам оч^ваш результати, показники (критерi!) оцiиювания, мету ощнювання, конкретнi стратегi! (методики) оцшки, а також шкалу ощнювання. Це допоможе студентам виконувати роботу свщомо та самостшно оцiнювати отриманнi поточш знання i навички. Пiд самооцткою ми розумiемо оцiнювания себе, сво!х можливостей, якостей, мiсця серед шших людей, досягнутих результатв у рiзноманiтних сферах життя, в тому чи^ професiйнiй дiяльностi, взаемин з людьми [1].
Поняття оцшно-рефлексивног дiяльностi в психологи та педагопщ розглядаеться як специфiчна форма людсько! дiяльностi, що постшно розвиваеться, виникае одночасно з людиною та мае для не! життево важливе значення. Поняття ощнно! дiяльностi можна визначити як активну взаемодiю людини з оточенням, що спрямована на з'ясування !! яшсно! неоднорiдностi з точки зору присутносл або вiдсутностi в не! життево важливих цiнностей, а також вибiр цiнностей, як1 е найбiльш актуальними для людини. Це поняття базуеться на понятп рефлексi!, мета яко! полягае в уточненi людиною сво!х знань та з'ясуваннi нею основи сво!х знань, а також в з'ясуванш походження тих чи шших знань [5, 125].
Така ощнно-рефлексивна дiяльнiсть органiзуеться викладачем. Проведений аналiз лiтератури з урахуванням видiв педагопчно! дiяльностi за I. Харламовим дав нам змогу класифшувати оцiнно-рефлексивну дiяльнiсть викладача за такими типами:
1) ситуацшний;
2) ретроспективний;
3)поточний;
4) перспективний.
Так, сигуащйний тип мiстить дiагностичний, органiзацiйний, комушкативно- стимулюючий, аналiтико-оцiнювальний види педагогично! ощнно-рефлексивно! д1яльност1 викладача. Ретроспективний-органiзацiйний та шформацшно-роз'яснювальний види. Поточний тип включае орiентацiйно-прогностичний, конструктивно-проектувальний, органiзацiйний, комунiкативно-стимулюючий, аналиико-ощнювальний та пошуково-творчий види. Перспективний тип враховуе оргашзащйний, iнформацiйно-роз'яснювальний, комунiкативно-стимулюючий, аналиико-ощнювальний та орiентацiйно-прогностичний види педагопчно! дальность
Ситуацiйний тип оцiнно-рефлексивно! д1яльносп надае змогу викладачу оцiнити д1яльшсть студента у певнiй ситуацi!', за певних обставин, ретроспективний — проаналiзувати попереднi дi! студента й ощнити навчальну поведiнку та вiдчути «настрш» його щодо процесу навчання. Такий аналiз дае змогу викладачу бшьш ефективно спланувати подальший процес навчання, враховуючи «настрiй» студента. Поточний тип ощнно-рефлексивно! дiяльностi надае змогу ощнити поточну дiяльнiсть студента, його вмшня та навички на момент ощнки та спланувати перспективний тип, при якому викладач заздалегiдь передбачае, ввдчувае та оцiнюе майбутнi можливi ди студента, перспективу вмiнь та навичок й те, якими шляхами студент !х
бyдe розвивати. Отжe, викладач вiдiгpae роль кypaтopa-тьютopa навчального пpoцecy; вiн oцiнюe, aнaлiзye, плaнye мaйбyтнi вмiния та навички cтyдeнтa, виpiшye oптимaльнi шляxи ïx нaбyття, в тому чи^ навички caмooцiнки.
Ыи ввaжaeмo, що будь-яка caмooцiнкa бaзyeтьcя на peфлeкciï. Оcoбливo якщо ypaxoвyвaти думку нayкoвцiв, що cьoгoднi викладач з ноия знань пepeтвopюeтьcя на «поводиря» мaйбyтнix eкoнoмicтiв y cвiтoвoмy iнфopмaцiйнoмy пpocтopi.
noняття рефлекыя, погоджуючдоь з А. Ceмeнoвoю [6], ми визначаcмo як poзyмiння людинoю cамoï ce6e, ycвiдoмлення i oцiнкy œoïx diü i вчинюв; cамoпiзнання у виглядi poздyмiв над влатими переживаннями, вiдчyттями i думками.
M^ також ввaжaeмo, що peфлeкciя, як здатнють до caмoпiзнaння та caмoaнaлiзy влacнoï внyтpiшньoï пcиxiчнoï дiяльнocтi, пcиxiчниx якocтeй i cтaнiв, e oднieю з нaйвaжливiшиx xapaктepиcтик cyб'eктнocтi ocoбиcтocтi, aджe вона визнaчae повноту ïï caмoiнтeгpaцiï та caмopeaлiзaцiï як нeпoвтopнoï цiлicнocтi.
Отжe, cпeцiaлicти, як мають cпpaвy з eкoнoмiкoю, мають бути peфлeкcивними, ïx дiяльнicть змyшye ïx до цього. %му одним iз вaжливиx завдань eкoнoмiчнoï ocвiти, на нашу думку, e формування навичок оцiно-рефлексивноï сaмостiйностi eKOHOMicTiB. Пiд цим поняттям ми poзyмieмo здiбнicть ocoбиcтocтi до caмocтiйнoгo оцшювания та чуткого ycвiдoмлeння влacниx peaльниx мoжливocтeй, поточно дiй та дocягнeнь пpoфeciйнoгo напрямку, а також cвoïx вiдиocин iз coцiaльним cвiтoм, як бaзyютьcя на ypaxyвaннi пiзнaвaльниx бap'epiв, що виявляюткя у дiяльнocтi з мeтoю знaxoджeння oптимaльниx cпocoбiв виpiшeння eкoнoмiчниx завдань.
Cпeцифiкa opгaнiзaцiï CPC на зaняттяx з гyмaнiтapниx диcциплiн в eкoнoмiчниx ВHЗ пoлягae в ypaxyвaннi тзиавальн^ бap'epiв i cпpямoвyeтьcя на формування оцшно-peфлeкcивнoï caмocтiйнocтi майбутнього eкoнoмicтa, якe мoжливe на пpeдмeтax гумаштарного кypcy нeзaлeжиo вiд того, e вони пpoфiлюючими чи нi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Gpмaкoвa C. C. Формування пpoфeciйнo-пeдaгoгiчниx цiннocтeй у мaйбyтнix yчитeлiв пoчaткoвиx клaciв: Диc. ...канд. тед. наук. — Одeca: ПДПУ iм. К. Д. Ушинcькoгo, 2003. — 224 c.
2. Заброцький M. M. Пeдaгoгiчнa пcиxoлoгiя: Kypc лeкцiй. — К.: MAУП, 2002.
3. Кон^пцш розвитку eкoнoмiчнoï ocвiти в Украш: Зaтвepджeнo кoлeгieю Miнicтepcтвa ocвiти i науки Укpaïни, 4 грудня 2003 р. Haцioнaльнa Доктрина розвитку ocвiти в Укpaïнi. — К.: Pa^yra, 2001. — 54 c.
4. Курлянд З. H. Пeдaгoгiчний ^o^c як cиcтeмa / ^датонка. Haвч. пociбник. — Одeca: ПДПУ, 2001. — C. 45-49.
5. Попков В. А., Kopжyeв А. В. Дидактика выcшeй школы. — 2-e узд., M.: Aкaдeмiя, 2004. — 192 c.
6. Ceмeнoвa А. В. Poзвитoк пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi фaxiвцiв зacoбaми парадигмального мoдeлювaння (iнтepaктивний тpeнiнг). Haвч.-мeтoд. пociбник. — Одeca, 2006. - 130 c.
7. http://en.wikipedia.org/wiki/Social_sciences
бвгешя 1ВАНЧЕНКО
ВИKОРИСТAННЯ М1ЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗKIВ У ФОРМУВAННI ПРОФЕСIЙНОÏ МОБ1ЛЬНОСТ1 МAЙБУТНIX EKOHOMICTIB
У cтаттi в^вмлет педагoгiчнi yмoви фopмyвання пpoфеciйнoï мoбiльнocтi майбуттх екoнoмicтiв. Обtpyнтoваний вибip викopиcтання мiжпpедметних зв 'язюв у npo^ci навчання майбуттх екoнoмicтiв як педагoгiчнoïyмoви ефективнoгo фopмyвання пpoфеciйнoï мoбiльнocтi.
Пpoтиpiччя мiж тeндeнцiями розвитку yкpaïнcькoï eкoнoмiки пepexiднoгo горюну та готовию™ мoлoдиx фaxiвцiв прийияти нoвi форми eкoнoмiчнoï пoвeдiнки, а caмe: пoтpeбaми ринку пpaцi i пpoпoзицieю cиcтeми пiдгoтoвки кaдpiв, coцiaльнo-eкoнoмiчними умовами в дepжaвi й icнyючoю cиcтeмoю навчания, впpoвaджeниям бeзпepepвнoï ocвiти та шбажаниям poбoтoдaвцiв вiдpивaти фaxiвцiв вiд робочж мicць тощо обумовило актуальт^ь звepнeння до пpoблeми формування пpoфeciйнoï мобшьноот мaйбyтнix фaxiвцiв, зoкpeмa eкoнoмicтiв.
Aнaлiз нayкoвиx джepeл зacвiдчив вiдcyтнicть дocлiджeнь cтocoвнo пeдaгoгiчниx умов формування пpoфеciйнoï мoбiльнocтi майбуттх екoнoмicтiв, тд якою ми poзyмieмo
