CC BY
9
УДК 339.54.012.435
ел. IBAHOB,
Укранський державний университет ф1нанав i м1жнародно'1 торпвп
Критерм проведения ефективно! зовшшньоторговельно! полп*ики в умовах кризових тенденцш розвитку глобально! економши
У статт розкрито критерН здйснення зовн0ньоторговепьно'1 портики, адекватно¡'характерним рисам розвитку сучас-но1 глобально'! екoнoмiки, що попягають у пpoтиpiччi нтегра^йних та дез'ттеграцйних вщносин мiж нацональними гос-подарськими комппексами кран в пе^од розгортання кризових явищ. На oснoвi вщповщних критерНв визначено базoвi принципи i напрями антикризового i посткризового державного регупювання зовн'имньоторговепьно¡' дтпьност'!.
Ключов', слова: зовн'имньоторговепьна полпика, фiнансoвo-екoнoмiчна криза, мiжнаpoдна екoнoмiчна нтегра^я, пpoтекцioнiзм, неол!берал1зм.
Е.И. ИВАНОВ,
Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Критерии проведения эффективной внешнеторговой политики в условиях кризисных тенденций развития глобальной экономики
В статье раскрыто критерии осуществления внешнеторговой политики, адекватной характерным чертам развития современной глобальной экономики, заключающихся в противоречии интеграционных и дезинтеграционных отношений между национальными хозяйственными комплексами стран в период развертывания кризисных явлений. На основе соответствующих критериев определены базовые принципы и направления антикризисного и посткризисного государственного регулирования внешнеторговой деятельности.
Ключевые слова: внешнеторговая политика, финансово-экономический кризис, международная экономическая интеграция, протекционизм, неолиберализм.
YEVHENIVANOV,
Ukrainian State University of Finance and International Trade
The criteria for an effective foreign policy under the global economy crisis
The article deals with the criteria for the implementation of foreign policy that will be adequate to special features of the modern global economy, which consist in contradiction of integration and disintegration trends between national economic complexes of the countries during the deployment of the crisis. On the basis of the relevant criteria, basic principles and areas of crisis and post-crisis foreign trade regulation are defined.
Keywords: foreign policy, the financial and economic crisis, international economic integration, protectionism, neo-liberalism.
Постановка проблеми. Сучасний р1вень розвитку транс-нацюнал1зацп виробництва й ¡нтернацюнал1зацп ycix вид1в економлчних вщносин обумовлюють зростання iмовiрноc-Ti негативного впливу свггових кризових явищ i нав^ь менш загрозливих змЫ у глобальному економiчномy cередовищi на стан i рiвень економiчного добробуту краУн.
Останым часом кризи набули особливо руйывних наслщюв, що безперечно пов'язано з глобалiзацiйними процесами свЬ товоУ економки. Якщо ранше криза виникала в окремм краУн чи окремому репон i це несуттево впливало на економку у свгтовому масштабу то зараз закономiрнicтю стало поши-рення криз з одного репону до ¡ншого. Кризи продемонстру-вали тюну залежнють мiж збтьшенням впливу Ыоземного капгталу у виробничо-господарських комплексах краУн, лiбе-ралiзацieю зовншньоторговельно'У дiяльноcтi та неминучютю фЫансово-валютних потряань в нацюнальних економiкаx.
Лнал!з остантхдослщжень i публЫацш. Доcлiдженню особливостей здiйcнення зовнiшньоторговельноí полiтики держави присвячено наyковi доробки багатьох визнаних вЬ тчизняних вчених, зокрема А.А.Мазарак [1;2], Т.М.Мельник [3], Д.Г.Лук'яненка [4], О.П.Борисенка [5] та ¡н. Однак, попри значну увагу вiтчизняниx економicтiв до виршення проблем регулювання мiжнародноí торгiвлi, визначенню критерив та вимог ефективного впливу держави на зовншньоторго-вельну дiяльнicть cyб'eктiв ЗЕД у кризовий перюд придте-
но недостатню увагу, що потребуе подальших доcлiджень у даному напрямк
Мета статт,i - визначити критери здiйcнення зовышньо-торговельноУ полiтики держави в умовах розгортання кризових явищ в економщ на глобальному i нацiональномy рiвняx.
Виклад основного материалу. 1сторГГ вщома низка мiжна-родних фiнанcово-економiчниx криз циклiчного (Перша мiжна-родна фЫансова криза 1825 р., Велика Депреая 1929-33 рр., Азiатcька криза 1997 р.) i нециклiчного характеру (Валютна криза США 1861 р., «Чорний понедлок» 1987 р. тощо). Сильною оcобливicтю цих криз ¡з кризами сьогодення залишаеться та, що б^ьшкть криз стосуються фiнанcового та банювського cекторiв. Стабiльна cитyацiя на фЫансових ринках через панiкy за лiченi днi перетворюеться на загрозу для вае'У свгтово'У економiки. Як наслг док, фiнанcова криза переростае в економiчнy через характерну особлив^ь першо'У - нестачу грошових ресурав.
Hаcлiдки останньоУ cвiтовоí фiнанcово-економiчноí кризи поставили пщ великий сумыв здатнicть зовншньотор-говельноУ вiдкритоcтi гарантувати економiчне зростання, а також здатнють краУн, якi розвивають власну економiч-ну систему пiд впливом потужних зовышых iмпyльciв, убез-печити свм розвиток у разi посилення деструктивних явищ глобального чи репонального рiвня.
Практично миттева транcмiciя шокiв у глобально економЬ цi в перюд кризи спонукае держави «закривати» своУ еконо-
200 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 6 (169)/2015
© ел. IBAHOB, 2015
м!чн! системи в!д негативного впливу спекулятивного кап!-талу ! спрямовувати зусилля на розвиток реального сектора економ!ки. Як насл!док, п!д час криз та в умовах ускладнено-го посткризового в!дновлення економ!чного розвитку ство-рюються сприятлив! умови для загострення геопол!тичних конфл!кт!в ! сепаратизму, в економ!чному простор! роз-виваеться негативний протекц!он!зм, а у ф!нансовому пол! виникають валюты в!йни [6, с. 40]. На м!жнародн!й арен! починае переважати сприйняття надм!рноУ в!дкритост! як фактора ризику. У св!товому простор! активно розвивають-ся !деУ захисту нац!ональних !нтерес!в в збереженн! та зм!ц-ненн! економ!чного суверен!тету держав. В!дтак, пр!оритет-н!сть у прийнятт! р!шень щодо розвитку економ!ки в систем! МЕВ перем!щуеться з глобального на нац!ональний р!вень, на якому все част!ше встановлюються бар'ери для потенц!й-но негативного впливу екзогенних чинник!в.
Протекц!он!зм законом!рно набирае оберт!в в пер!од роз-гортання кризових явищ, адже в умовах економ!чного спаду ! зростання безроб!ття уряди краУн в!дчувають на соб! тиск, в першу чергу, внутр!шн!х економ!чних агент!в, а не м!жнарод-ноУ сп!льноти, що спонукае повноважн! нац!ональн! органи до тимчасовоУ в!дмови в!д своУх м!жнародних зобов'язань [7].
Вт!м, головна суперечн!сть зазначених тенденц!й поля-гае у тому, що реальний економ!чний суверен!тет у сучасних умовах можливий лише тод!, коли економ!ка краУни спро-можна забезпечувати поступальний прогресивний роз-виток, займати ст!йке та зростаюче м!сце у м!жнародному под!л! прац!, досягати гнучкост! з точки зору реагування на зовн!шн! та внутр!шн! виклики, а також над!лена потенц!алом адаптац!У до нових тенденц!й глобального розвитку [8, с. 8081]. Зв!дси, основою економ!чного суверен!тету (! передус!м економ!чноУ незалежност!) е спроможн!сть краУни в!дстою-вати своУ нац!ональн! !нтереси на глобальному р!вн!, в межах рег!ональних !нтеграц!йних угрупувань та у двосторонн!х в!д-носинах з !ншими краУнами св!ту.
За таких умов формування рег!ональних !нтеграц!йних угруповань слугуе засобом захисту економ!к краУн, що !нте-груються, в!д негативних насл!дк!в глобал!зац!У. Адже !нте-грац!я в розвинут!й форм! сприяе розвитку виробництва, по-л!пшуе умови для впровадження на ринок новоУ продукц!У, розвитку сп!льноУ !нфраструктури, тому що створюе б!льший за обсягом ринок, який за своУми властивостями под!бний до окремих ринк!в краУн, що вступають в !нтеграц!йне об'еднання. Коли краУни вдаються до створення !нтеграц!йних об'еднань за цими принципами, Ухн! нац!ональн! економ!чн! !нтереси як окремих держав трансформуються в !нтереси цих об'еднань.
Причому причини !нтеграц!У розвинутих краУн ! краУн, що розвиваються, е р!зними. Якщо для розвинутих краУн !нте-грац!я породжуеться високим р!внем розвитку продуктивних сил ! виробничих в!дносин, як! переросли нац!ональн! рамки ! намагаються зб!льшити сферу свого розташування ! впливу, то для краУн, що розвиваються, - низьким р!внем економ!ч-ного розвитку, намаганням через об'еднання створити кращ! умови для !ндустр!ал!зац!У та розвитку нац!ональноУ економ!-ки [9, с. 51]. В б!льшост! випадк!в краУни, що розвиваються, об'еднуються з метою послабити економ!чну залежн!сть в!д промислово розвинутих краУн. В!дтак, рег!ональна економ!ч-на !нтеграц!я сприяе подальшому розвитку глобал!зац!йних
процеав, осктьки змщнюе позици нацюнальних економк у глобально конкурентна боротьбк
СтупЫь участ краУн у процесах глобал1заци та можливост отримувати вщ неУ переважно позитивы результати значною м1рою залежать вщ забезпечення стр1мких темтв зростання нацюнально'У економки шляхом ефективно'У координаци нацЬ ональноУ стратеги розвитку i поточноУ пол1тики з краУнами чи репонами, якi об'ективно мають близью стратепчн iнтереси.
Отже, формування зовышньоторговельно'У полiтики держав свггу на сучасному етапi вiдбуваeться на основi проти-рiччя розвитку свгговоУ економiки, яке з одного боку полягае у поглибленнi економiчних Ытеграфйних процесiв, а з iншо-го - у посилены дезiнтеграцiйних процеав на фонi наслiдкiв впливу свгговоУ фiнансово-економiчноi' кризи та затяжного процесу виходу з неУ провщних грав^в мiжнародного ринку.
Прояви цих тенден^й е очевидними. 3 однiei' сторони, кть-кiсть протекцiонiстських заходiв, введених в дю лише у перюд з IV кварталу 2012 р. по III квартал 2013 р. стала найбтьшою, починаючи з листопада 2008 р., який вважаеться часом по-вномасштабного розгортання фiнансово-економiчноi' кризи у свгтовому масштабi. А станом на юнець 2014 р. ця юльюсть збiльшилася ще на 53% порiвняно з усiма застосованими заходами торговельного захисту у перюд з листопада 2008 р. по вересень 2013 р. I хоча водночас мали мюце й деяю заходи з лiбералiзацii' торпвл^ а ряд протекцюнютських заходiв вводився на тимчасов^ основi i вже втратив чиннють, все ж у 2008-2014 рр. юльюсть застосованих у свт заходiв, що об-межують торпвлю, втричi перевищила кiлькiсть заходiв, що були спрямоваы на лiбералiзацiю торгiвлi та припинення по-передньоУ практики антикризового протекцюызму. При цьо-му, 25% протекцюнютських заходiв припадае на краУни «Велико' амки», 68% - на краУни «ВеликоУ двадцятки» [10, с. 59].
Проте, з ЫшоУ сторони, паралельно проводяться Ытенсивы переговори щодо формування так званих «мега-репональ-них» iнтеграцiйних об'еднань, пщ якими в сучаснiй практи-^ маються на увазi угоди про поглиблеы та всеосяжнi зони втьно'У торгiвлi [3ВТ+] мiж краУнами чи репонами, в яких двi або бтьше сторiн посiдають вагоме мюце у свiтовiй торгiв-лi, мiжнародному русi капiталу i глобальних ланцюгах додано''' вартос^ [11, с. 13]. Прикладами таких краУн та регюыв слугу-ють США, ЗС, Япоыя i Китай, а, вiдповiдно, прикладами потен-цiйних «мега-регiональних» iнтеграцiйних об'еднань - Тран-сатлантична 3ВТ мiж США та Звросоюзом (Transatlantic Free Trade Area - TAFTA), а також Угода про Транс-Тихоо-кеанське партнерство (Trans-Pacific Partnership - TPP] мiж краУнами ПвычноУ й ПвденноУ Америки та Схiдноi' Азii' щодо формування 3ВТ+. Успшне завершення переговорiв щодо укладання зазначених угод призведе до суттевих змiн у глобальному торговельному ландшафт шляхом використан-ня найвпливовiшими краУнами свiту переваг зовншньотор-говельноУ лiбералiзацii', обмеженоУ (в геоекономiчних рамках] найбiльш перспективними Ыоземними партнерами.
3а таких умов все бтьш поширеною в мiжнароднiй науко-вiй думцi стае теза про те, що глобальна фiнансово-економiч-на криза насправдi не змiнила базисы засади неолiберальноi' парадигми зовнiшньоекономiчноi' полiтики провiдних краУн свi-ту, зпдно з якою зовнiшньоторговельний сектор залишаеться не проблемою, а ключем до подолання кризових явищ в на-
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 6 (169)/2015 201
ц!ональн!й економ!ц! [12, с. 9]. Головним для краУни при цьому стае рац!ональний виб!р геоеконом!чних пр!оритет!в - комплексу галузей економ!ки ! географ!чних вектор!в, !нтенсиф!кац!я сп!впрац! за якими дозволить пришвидшити як!сну реструкту-ризац!ю виробничо-господарського комплексу, зростання р!вня м!жнародноУ конкурентоспроможност! краУни та, як насл!-док, подолання кризових явищ в нац!ональн!й економ!ц!. В!д-пов!дно, державний протекц!он!зм переважно набувае форми сприяння в!тчизняним виробникам з метою розвитку Ух екс-портного потенц!алу, а торговельн! бар'ери встановлюються лише проти тих !ноземних конкурент!в, як! несуть загрозу ре-ал!зац!У нац!ональних !нтерес!в за визначеними пр!оритетами.
Отже, розгортання окреслених суперечливих процес!в розвитку глобальноУ економ!ки на сучасному етап! ставить перед державою принципово вищ! вимоги до зд!йснення зовн!ш-ньоторговельноУ пол!тики та дещо зм!щуе акцент у визначен-н! першочергових напрям!в ГУ проведення. Ефективн!сть зо-вн!шньоторговельноУ пол!тики держави з метою протистояти поширенню кризових явищ в нац!ональн!й економ!ц! повинна оц!нюватися з позици реал!зац!й дос! нерозкритих потенц!йних конкурентних переваг виробничо-господарського комплексу краУни на м!жнародному ринку. Адже динам!зм зм!н сучасних св!тових процес!в ставить перед нац!ональними економ!ка-ми завдання нев!дкладного формування умов для перспективного розвитку нових конкурентних переваг, основою якого стае генерац!я внутр!шн!х «рушив» конкурентоспроможност!. 0ск!льки в пер!од рецеси так! переваги не можуть бути реал!-зован! за рахунок ринкових саморегулятор!в, завданням держави стае посилення механ!зм!в Ух формування.
В контекст! особливостей розгортання економ!чноУ кризи в УкраУн!, яка розпочалася в 2014 р., необх!дно зазначити, що в даному випадку виникають додатков! ускладнення для реал!-заци державою антикризовоУ пол!тики в зовн!шньоторговель-н!й сфер!. Адже характерною рисою сучасноУ кризи в!тчиз-няноУ економ!ки е не лише стр!мке пад!ння сукупного попиту (через в!дт!к кап!талу, анем!чн!сть ф!нансового сектору та ви-мушено обтяжливу ф!скальну пол!тику), але й пад!ння сукупноУ пропозици у зв'язку з анекс!ею територи Криму та руйн!вни-ми насл!дками бойових д!й на Сход! краУни. В!дтак, зд!йснен-ня урядом пол!тики стимулювання сукупного попиту в!дпов!д-но до класичних теор!й антикризового регулювання (зокрема, теор!У ефективного попиту Дж. Кейнса) в даному випадку мо-же виявитися згубним, оск!льки в умовах пад!ння сукупноУ пропозици в!тчизняних виробник!в (й характерноУ для УкраУни нерозвиненост! внутр!шнього ринку загалом) зростаючий попит задовольнятиметься за рахунок нарощування !мпорту, що призводитиме до зб!льшення негативного сальдо плат!жного балансу !, як насл!док, початку нового витка рецеси.
З огляду на це, набагато б!льш бажаною видаеться пол!ти-ка стимулювання пропозиц!У, у тому числ!, шляхом п!дтрим-ки експорту. Тим б!льше, що сучасний розвиток м!жнародних економ!чних в!дносин обумовлюеться св!товою тенденц!-ею пог!ршення умов ф!нансування торговельних операц!й, а УкраУна перебувае в кол! тих краУн, до яких банки ! м!жнарод-н! ф!нансов! !нституц!У застосовують жорстк!ш! вимоги щодо кредитування у зв'язку з !стотним ризиком банкрутства [13, с. 18]. Це робить кредитування м!жнародних торговельних операц!й дорожчим та, як насл!док, зменшуе Ух к!льк!сть.
Законом!рною в!дпов!ддю держави на зазначен! виклики зазвичай е посилення рол! експортно-кредитних агентств, д!яльн!сть яких спрямована на пол!пшення умов ф!нансу-вання, страхування та гарантування експортних операц!й [14, с. 81]. Однак пад!ння економ!чноУ активност! у поед-нанн! з! значним р!внем зовн!шньо'У заборгованост! зумов-люють наявн!сть в УкраУн! перманентного деф!циту державного бюджету, практично позбавляючи уряд засоб!в як для п!дтримки належного функц!онування експортно-кредитних агентств, так ! для субсидування в!тчизняних суб'ект!в ЗЕД чи вт!лення масштабних проект!в розвитку !нфраструктури з метою в!дновлення нац!онального виробництва.
Одним з напрям!в забезпечення позитивних тенденц!й розвитку за рахунок зовн!шньоеконом!чного сектора нац!о-нальноУ економ!ки в короткостроков!й перспектив! тут може слугувати усунення внутр!шн!х бар'ер!в для в!тчизняних ви-робник!в на шляху експорту своеУ продукци чи !нтеграц!У до м!жнародних виробничо-збутових мереж. Адже результати досл!джень засв!дчують, що кожний додатковий дозв!льний п!дпис, який мае отримати експортер, впливае на зниження обсягу зовн!шньоторговельних операц!й на 4,2%, а для висо-котехнолог!чного експорту - на 5% [15, с. 45]. Разом з тим, мультипл!кативний ефект в!д зниження витрат на зд!йснення зовн!шньоторговельноУ операци на 1 дол. США проявляемся у зб!льшенн! варт!сних обсяг!в експорту на 1000 дол. США [16, с. 50]. Таким чином, проведення внутр!шн!х реформ щодо зменшення обтяжливост! ! надм!рноУ бюрократизацп мит-них процедур, зниження р!вня корумпованост! митних орган!в та забезпечення ефективноУ сп!впрац! митних служб р!зних краУн зможуть слугувати чинником актив!зац!У спрямовано-го на !ноземн! ринки внутр!шнього виробництва. А в поеднан-н! з !ншими заходами пол!пшення !нвестиц!йного кл!мату та-ка пол!тика у середньостроковому пер!од! зможе забезпечити створення над!йних точок посткризового в!дновлення еконо-м!ки внасл!док залучення !ноземних !нвестиц!й.
В!дтак, ор!ентований на зовн!шн!й попит посткризовий розвиток, е об'ективно необх!дним для в!тчизняноУ економ!-ки, оск!льки УУ галуз! мають потребу в придбанн! передових технолог!й на св!товому ринку, а домогтися техн!чного пе-реоснащення вони можуть лише за умов достатнього над-ходження валютноУ виручки в!д експортноУ д!яльност! чи !но-земних !нвестор!в.
Д!ева та оперативна реал!зац!я зовн!шньоторговельноУ пол!тики у сфер! п!дтримки ! зростання м!жнародноУ конку-рентоспроможност! нац!ональноУ економ!ки в кризовий пер!-од повинна базуватиметься на таких принципах [17, с. 160]:
- забезпечення розвитку не самих по соб! виробничих по-тужностей, а започаткування технолог!чних перетворень су-часного р!вня ! масштаб!в;
- модерн!зац!я не лише за рахунок випуску окремих това-р!в, але й шляхом формування внутр!шн!х !нституц!йних структур ! механ!зм!в впровадження гнучких технолог!й на основ! !нформац!йних ! комп'ютерних систем з метою забезпечення динам!чного зростання економ!ки на основ! !нновац!й;
- гнучке реагування на зм!ни св!товоУ кон'юнктури ! дивер-сиф!кац!я виробництва задля максимального забезпечення нац!ональних економ!чних !нтерес!в, передус!м економ!чноУ безпеки та високих стандарт!в життя населення;
202 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 6 (169)/2015
- оргаычне включення економки краУни у свтогосподар-cькi глобальн процеси з метою повнiшого використання зо-внiшнix реcyрciв розвитку та розмщення ринкiв збуту про-дукци вiтчизняного виробництва.
В контекcтi останнього з перерахованих принцитв необ-хщно зазначити, що сучасний етап розвитку свтогосподар-ських зв'язкiв все бтьше вирiзняeтьcя полiварiантнicтю по-зицiй краУн-учасниюв переговорного процесу, що, як уже було зазначено, Грунтуеться на Ухньому досить прагматичному прагненнi опкуватись власними нацiональними еконо-мiчними ¡нтересами та суттевому поcлабленнi iдеологiчниx чинниюв в ¡дентифкацп своУх позицiй у питаннях мiжнарод-ноУ торговельноУ полгтики. Вiдтак cпецифiка економiчного розвитку полягае у виглядi рiзновекторноcтi меxанiзмy ко-операци ¡з зовнiшнiм cвiтом, у дотриманн багатовекторного cпiвробiтництва й посиленш геоекономiчноУ' диверcифiкацií.
Використання тих чи ¡нших iнcтрyментiв зовншньотор-говельноУ полiтики за таких умов повинне залежати вщ ви-cновкiв ретельного аналiзy можливих наcлiдкiв Ух впливу на внутршню економiкy та економiкy торгових партнерiв. Тому ухвалюючи рiшення про використання протекцюнютських заxодiв, уряди краУн мають оцЫювати Ух кумулятивний вплив на розвиток нацюнальноУ економiки i враховувати можли-вi вiдповiднi заходи краУн-контрагенлв. При виборi напряму зовншньоторговельноУ полiтики поcлiдовнicть прийняття рЬ шень може бути подана у такому порядку [18, с. 158]:
- визначення адекватност та вщповщност обраного виду полiтики у cферi зовшшньоТ торгiвлi нацiональним економiч-ним ¡нтересам;
- оцiнка та cпiввiдношення економiчниx витрат i вигод cyб'eктiв господарювання вiд реалiзацiУ' державою обраного курсу;
- залучення тих ¡нструмен^в регулювання зовншньое-кономiчноУ' дiяльноcтi, що найповнше сприяють досягненню поставленоУ мети.
Забезпечення яюсноУ зовнiшньоторговельноí полiти-ки з протиди повторному розгортанню кризових явищ по-требуе створення ефективноУ системи мониторингу тенден-цiй розвитку глобальноУ економiки та розроблення заxодiв пом'якшення наcлiдкiв для вiтчизняноУ' економiки глобальноУ рецесп у разi повторного УУ настання. Така система повинна бути покладена в основу державноУ стратеги забезпечення нацюнальноУ економiчноí безпеки. На нацюнальному рiвнi повинен бути створений ефективний ¡нституцмний меxанiзм монiторингy та управлЫня стосовно глобальних економiчниx виклиюв, ризикiв та загроз.
Зовнiшньоторговельна полiтика держави повинна бути оперативною та адекватною за уама напрямами й аспектами економiчноí дiяльноcтi. Ршення щодо застосування державного регулювання у cферi зовшшньоТ торгiвлi повинн бути виваженими, обГрунтованими та своечасними, тому що вiд них залежить не лише устшне здiйcнення зовншньотор-говельноУ дiяльноcтi, а й устшнють антикризовоУ економiчноí полiтики загалом.
В xодi реалiзацií прiоритетiв зовншньоторговельноУ полiти-ки в умовах yповiльненого посткризового зростання для вщ-новлення ефективного залучення нацюнальноУ економки в глобальне економiчне середовище повноважним владним структурам необхщно забезпечити фiнанcовy макроеконо-
мiчнy cтабiлiзацiю, активiзyвати економiчний розвиток, орЬ ентований на формування якicниx позитивних тенден^й за рахунок наyково-теxнiчноí та ¡нвести^йноУ дiяльноcтi. Вдо-сконалення технолопчноУ бази виробництва, що супрово-джуватиметься глибокими якicними змiнами та структурними зрушеннями, е однieю з базових передумов для забезпечення ефективноУ полiтики держави у cферi зовншньоУ торгiвлi.
Hаcамкiнець cлiд зауважити, що визначальними чинни-ками-передумовами для повноцЫного втiлення вcix окрес-лених напрямiв зовнiшньоторговельноí полiтики (та тic-но переплетених з нею полiтик в ¡нших сферах економки) е ¡нституфйне забезпечення реформ у вiдповiдноcтi до но-вих викликiв глобального середовища, подальший розвиток процесу формування ринковоУ ¡нфраструктури, установлен-ня ефективного законодавчого поля й забезпечення ста-бтьних правил економiчноí дiяльноcтi в краУнл.
Висновки
У забезпеченнi практичноУ реалiзацií зовнiшньоторго-вельноУ полiтики в кризовий перюд прюритетними стають змiцнення нацюнальноУ конкурентоспроможнос^ й забезпечення економiчноí безпеки краУни при невпинному збть-шеннi вiдкритоcтi нацiональноí економiки. Це визначае зо-внiшньоторговельнy складову сучасноУ економiчноí полiтики держави як надзвичайно важливий напрям розвитку нацюнальноУ економки. Непродумана зовншньоторговель-на попршуе економiчний стан, несе теxнологiчнy деграда-цiю, знижуе життевий рiвень населення тощо. Тому в умовах розширення ¡нтеграфйних процеciв, боротьби краУн за конкуренты переваги на фоы затяжного виходу ¡з cвiтовоí фЬ нанcово-економiчноí кризи вiдповiдальнicть уряду за реалЬ зацiю зовнiшньоторговельноí полiтики значно зростае.
Список використаних джерел
1. Мазараю А.А. Регуляторна пол1тика у сфер1 зовн1шньоУ торг!вл1: монограф1я / А.А.Мазараю, Т.М.Мельник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 469 с.
2. Зовн1шньоторговельн1 аспекти конкурентно! пол1тики УкраУ-ни в умовах СОТ: монограф1я / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А.А.Мазараю. - К.: КНТЕУ, 2008. - 309 с.
3. Мельник Т.М. М1жнародна торпвля товарами в умовах глобальноУ конкуренцП": монограф1я / Т.М.Мельник. - К.: КНТЕУ, 2007. - 395 с.
4. Ресурси та модел1 глобального економ1чного розвитку: мо-нограф1я / Д.Г.Лук'яненко та ¡н.; за заг. ред. Д.Г.Лук'яненка та А.М.Поручника. - К.: КНЕУ, 2011. - 703 с.
5. Борисенко О.П. Зовышньоекономнна пол¡тика держави: кон-цепц¡я, cтратег¡я, меxан¡зми реал¡зац¡í: монографи. - Донецьк: Юго-Восток, 2012. - 402 с.
6. Корнвська В.О. Сучасы тенденцГУ розвитку глобального еконо-м¡чно-¡нcтит"yц¡йного простору / В.О.Корнвська // Економ¡ка i про-гнозування. - 2011. - №3. - С. 36-45.
7. Rodrik D. The Myth of Rising Protectionism / Dani Rodrik // Project Sindicate: The World's Opinion Page. - 2009. - Mode of access: https://www.project-syndicate.org/commentary/the-myth-of-rising-protectionism.
8. Жалто Я.А. Економны засади державного суверенпету в гло-бал^ованому cв¡т¡ / Я.А.Жалто, Д.С.Покришка // Зб¡р. мат. м^н. наук. конф. «Hезалежн¡cть УкраУни в глобал¡зованомy cв¡т¡: вектори XXI столпгя». - К.: Н1СД, 2011. - С. 73-83.
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 6 (169)/2015 2 03
9. CTpyKTypHa nepeopieHTaqin 30BHiwHb0'i TopriB^i y cucTeMi <£aKT0-piB eK0H0MiHH0r0 3pocTaHHn: M0H0rpa^in / 3a 3ar. pefl. fl-pa eKOH. Ha-yK, np0#. A.A.Ma3apaKi. - K.: KHTEY, 2011. - 651 c.
10. Evenette S.J. The Global Trade Disorder: The 16th GTA Report / Simon J. Evenette. - London: CEPR Press, 2014. - 138 p.
11. Mega-Regional Trade Agreements: Game Changers or Costly Distraction for the World Trading System / World Economic Forum. -Geneva: WEF, 2014. - 50 p.
12. De Ville F. The European Union's Trade Policy Response to the Crisis: Paradigm lost or reinforced? / Ferdi De Ville, Jan Orbie // European Integration online Papers. - 2011. - Vol.15. - Article 2. - 22 p.
13. Dorsey T. Trade Finance Stumbles / Thomas Dorsey // Finance and Development: a quarterly magazine of the IMF. - 2009. - Vol.46. - №1. - P. 18-19.
14. Vapa-Tankosic J. Fostering Trade and Export Promotion in Overcoming Global Economic Crisis / Jelena Vapa-Tankosic // International Journal of Euro-Mediterranean Studies. - 2009. - Vol.2. - №1. - P. 79-97.
15. Doing Business 2009: Comparing Regulation in 181 Economies / A publication of the World Bank and the International Finance Corporation. - Washington, IBRD, 2008. - 195 p.
1 6. Doing Business 2009: Reforming through Difficult Times / A co-publication of The World Bank, IFC and Palgrave MacMillan. -Washington, IBRD, 2009. - 215 p.
17. Грущинська Н.М. Мшнародна спецйл1заци економг ки Укра'ни в умовах технолопчних трансформацм: монографт / Н.М.Грущинська. - К.: Стилос, 2011. - 345 с.
18. Довгаль О.А. Протекцюызм i лВералкзм у процес глобал1заци свггово]' економки: питання теорп i методологи / О.А.Довгаль. - X.: НУА, 2004. - 319 с.
УДК: 339.982
Ю.В. ВЛАСЕНКО, Кивський нацональний економ'иний университет
1нновацшний контекст прискореного розвитку економши
У статт! розкрито еволюцю св'повоi науковоi думки щодо теорй прискореного розвитку економки. Проаналзовано концепцю «наздоганяючого» розвитку, концепцю «developmental state» (держава, ор!ентована на розвиток) та теорю «залежного» розвитку як основн! напрями економ!чноi думки XX ст. щодо орган1зацИ' розвитку нацональних економ!к кран, що розвиваються.
Ключов1 слова: наздоганяючий розвиток, залежний розвиток, модерн!зац1я економ!чноi системи, технологична ре-волюц/я, пост!ндустр!альна економ!ка.
Ю.В. ВЛАСЕНКО,
Киевский национальный экономический университет
Инновационный контекст ускоренного развития экономики
В статье раскрыто эволюцию мировой научной мысли относительно теорий ускоренного развития экономики. Проанализирована концепция «догоняющего» развития, концепцию «developmental state» (государство, ориентированное на развитие) и теорию «зависимого» развития как основные направления экономической мысли XX века по организации развития национальных экономик развивающихся стран.
Ключевые слова: догоняющее развитие, зависимое развитие, модернизация экономической системы, технологическая революция, постиндустриальная экономика.
YULIA VLASENKO, Kyiv National Economic University
Innovation context of accelerated economic development
The article deals with the evolution of world scientific opinion on the theories of accelerated economic development. The concept of «overtaking» development, concept of «developmental state» (development oriented state) and the theory of «dependent» development as the main directions of economic thought of the twentieth century regarding the organization of the national economies of developing countries are analyzed.
Keywords: overtaking development, dependent development, modernization of the economic system, the technological revolution, post-industrial economy.
Постановка проблеми. Минуле стол^тя характеризуемся господарськими, со^альними i полггичними рево-люфями, що, в яюйсь мiрi, спричинило нерiвномiрний еко-номiчний розвиток окремих держав. Так, на початку XX стол^тя США стала першою в економiчному вщношен-н державою, змютивши з öiei позици Великобританю Через дектька роюв домЫуючою в бвроп стала ^меччина, що збер^ала свою силу до 1945 року; в 50-т i 60-т роки в перюд протистояння СРСР i США, Япошя зробила свм ю-торичний прорив; в останн роки держави ^вденно-Схщно' Азп i Китай поставили ^6i мету зайняти мюце економiч-
ного лщера в XXI столггп. Таким чином, «наздоганяючий» розвиток став уыверсальною господарською парадигмою, яко' дотримуватись i слщували вс держави, що вщстають в економiчному розвитку.
Лнал13 останнЫ дослщжень та публкащй. Дослщжен-ню факторiв, як сприяють активiзацiï прискореного еконо-мiчного розвитку присвячено прац багатьох визнаних у свт науков^в, зокрема П. Розенштайна-Родана [1], Г. Мюрдаля [2], Р. Пребиша [3], Р. 1нглегарта [4] та Ы. Однак попри ваго-мий внесок зазначених фахiвцiв у формування теоретичних постула^в прискореного розвитку економки, сучасн гло-
204 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 6 (169)/2015
© Ю.В. ВЛАСЕНКО, 2015
