CC BY
16
жавного регулювання туристичноУ д1яльност1; високий р1вень податюв; низький р1вень ¡нвестиц1й у розвиток матер1альноУ бази туризму; невщповщнють туристичних заклад1в м1жнарод-ним стандартам; недостатне забезпечення туристичноУ галуз1 квал1ф1кованими спе^алютами; вкрай незадовтьний стан транспортноУ ¡нфраструктури; низька поЫформованють по-тенцмних споживач1в туристичного продукту. Для забезпечення д1евост1 ринку туристичних послуг необхщно здмснити низку заход1в щодо розвитку туристичноУ ¡ндустр1У: удосконалення ¡с-нуючоУ законодавчоУ бази та механiзмiв УУ реалiзаци; розвиток та впровадження фiнансово-економiчних механiзмiв для сти-мулювання туристичноУ дiяльностi та залучення Ывестицм; пщ-готовка квалiфiкованих спецiалiстiв; розвиток iнфраструктури, в тому чи^ транспортного забезпечення; створення та реалЬ зацiя програм ¡з захисту довкiлля та культурноУ спадщини; ре-кламноЧнформацмна пiдтримка.
Список використаних джерел
1. Дядечко Л.П. Економка туристичного б1знесу / Л.П. Дядечко. -К.: Центр учбовоУ л1тератури, 2007. - 224 с.
2. Туристичний сектор економки УкраТни: реали та перспективи / М.П. Бондаренко // Eкономiкa i прогнозування. - 2011. - №1. -С. 104-119.
3. Любщева 0.0. Ринок туристичних послуг. - К.: Альтерпрес, 2006. - 436 с.
4. Гонтаржевська Л.1. Ринок туристичних послуг в УкраТн / Л.1. Гонтаржевська. - Донецьк: Схiдний видавничий äiM, 2008. -180 с.
5. Закон УкраГни вiд 15.09.95 №324/95-ВР «Про туризм» // Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни. - 2004. - №13. - С. 180.
6. Туризм в УкраТн [Електрон. ресурс] / Держкомстат УкраТни, 2011. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>.
7. Витрати та ресурси домогосподарств [Електрон. ресурс] / Держкомстат УкраТни, 2011. - Режим доступу: <http://www.ukr-stat.gov.ua>.
8. Транспорт i зв'язок [Електрон. ресурс] / Держкомстат УкраТни, 2011. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua>.
9. «Про схвалення Концепцн ДержавноТ цтьовоТ програми розвитку туризму та курорлв на перюд до 2022 року» <http://zakon2.rada.gov.ua>.
A.B. ЗАКРЕПА,
acnipaHT, Академ'т финансового управления MiiicrepcTBa ф1нанс1в Украни
Д1яльшсть банку в контекст забезпечення економ1чно1 безпеки
У статт'1 на принципах системност'1 i комплексност'1 розглянуто взаемозалежност eKOHOMiHHO'i безпеки дер-жави та бан^всько! дяльносл, понялйний i науковий апарат та Ыдходи iнтегрально'í о^нки стану, проблеми та напрями ¡'хньо'1' реал'зацп, регулятивну роль держави та нормативи впливу, залучення економ'<чного кап'палу банюв у соцiально-економiчний розвиток кран.
Ключов1 слова: економiчна безпека держави, еконо-м'чний каптал банку, економ'<чна безпека банку, методи о^нки, нтегральний показник, державне регулювання.
В статье на принципах системности и комплексности рассмотрены взаимозависимости экономической безопасности государства и банковской деятельности, понятийный и научный аппарат, подходы интегральной оценки состояния, проблемы и направления их реализации, регулирующая роль государства и нормативы влияния, привлечение экономического капитала банков в социально-экономическое развитие страны.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, экономический капитал банка, экономическая безопасность банка, методы оценки, интегральный показатель, государственное регулирование.
The article on the principles of consistency and comprehensiveness of economic interdependence are conside-
red security and banking, conceptual and scientific apparatus and integrated assessment of the approaches, problems and ways of their implementation, the regulatory role of the state and norms influence the involvement of banks in the economic capital of socio-economic development.
Keywords: economic security of the state, the economic capital of the bank, the bank's economic security, evaluation methods, integral index, and regulation.
Постановка проблеми. Перюдичы прояви економiчноУ i фЫансово'У кризи, сусптьно'У напруги, недостатност фЫан-сових ресурсiв обумовлюють необхщнють перегляду обгрунтувань прюритетност та першочерговост реалiзацiУ проблем на принципах системност та комплексности ieрар-хи стратепй та визначення якюно новоУ стратеги управлЫня нацюнальною економкою, яка е основною функ^ею держави i обумовлена Конститу^ею УкраУни (стаття 92, пункт 17) [1, ст. 92, п. 17] та Законом УкраУни «Про основи нацюналь-ноУ безпеки УкраУни» [2].
Ыцмована Президентом УкраУни Програма економiчних реформ «Заможне сусптьство, конкурентоспроможна еко-номка, ефективна держава» на 2010-2014 роки практично е реальним кроком по систематизацп проблем розвитку держави та визначення мети, основних завдань та необхщ-них кроюв по подоланню цих проблем. Науково обгрунтоваы
© А.В. ЗАКРЕПА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014 1 39
стратепчн напрями перетворень программ (показники мак-росередовища як базова передумова економ1чного росту, формування режиму максимального сприяння б1знесу, мо-дерыза^я ¡нфраструктури i базових сектор1в, розвиток людського \ со^ального капггалу, пщвищення ефективност державного управлЫня), мета реформи (створення системи управлЫня державними фЫансами для забезпечення стм-кого економ1чного зростання й гарантованого виконання державою своУх функцм).
Метою статт'1 е дослщження та розробка пропозицм що-до напрям1в актив1зац1|'банк1всько1 д1яльност в забезпечен-н реал1зацГ| соц1ально-економ1чних проблем краУни, еконо-м1чноУ безпеки банюв та краУни в цтому.
Виклад основного матершлу. Формування теори безпеки е довол1 молодою наукою, але поняття «нацюнальна безпека» мае свою ¡сторш розвитку, змютовного наповнен-ня та трансформацп до сучасних умов.
ТермЫ «нацюнальна безпека» трактуеться в наукових джерелах по-р1зному, але вс лише уточнюють та детальнЬ ше розкривають суть, що визначена Законом УкраУни «Про основи нацюнальноУ безпеки УкраУни», де ¡з наведених складових (вид\в) нацюнальноУ безпеки найбтьш важливою вважаеться економ\чна безпека як стан нацюнальноУ еко-ном\ки, завдяки характеристикам якоУ забезпечуеться зро-стан ня до хо д\в та за до во лен ня по треб гро ма дян, гос по да -рюючих суб'ект\в та держави в ц\лому, ¡снуе можливють збе-р\гати ст\йк\сть до внутр\шн\х \ зовн\шн\х загроз та виклик\в, формуються внутр\шн\ \ зовн\шн\ умови стаб\льного ¡снуван-ня держави. Суть економ\чноУ безпеки полягае не т\льки в захист нацюнальних ¡нтерес\в станом економ\ки, а \ готовн\-стю \ здатнютю ¡нститут\в влади створити економ\чний ме-хан\зм ефективного регулювання та захисту стратепчного розвитку в\тчизняноУ економ\ки, забезпечення ГУ конкурен-тоспроможност на внутр\шньому \ св\товому ринках, ефек-тивноУучаст\ в св\тових ¡нтеграц\йних \ глобал\зац\й них про-цесах, досягнення европейських стандарта розвитку еко-ном\ки краУни та життя громадян, пщтримання соц\аль-но-пол\тичноУ стаб\льност\ сусп\льства [3, с. 12].
У досл\дженнях та Ух наукових результатах категор\я «еконо-м\чна безпека» як об'ект \ предмет з'явилися лише в 90-х роках минулого столггтя, але не дивлячись на це ктькють та якють досл\джень бурхливо зросла \ вже зараз можна говори-ти про створення окремоУ п\дгалуз\ економ\чноУ науки - науки про економ\чну безпеку. Необхщнють науки про економ\чну безпеку обумовлюе р\зн\ визначення наукового \ понят\йного апарату, Ух значну розб\жн\сть, недостатню розробленють еко-ном\чного механ\зму державного впливу та регулювання впливу ринкових закон\в на вс\ сфери соц\ально-економ\чноУ д\яльност\, необхщнють подальшого розвитку орган\зац\йного, методичного та нормативно-правового забезпечення.
Основними поняттями \ категор\ями, що характеризують економ\чну безпеку, являються граничн значення показни-к\в, за гро зи, при чи ни за гроз, фор ми про яву за гроз.
Визначення поняття та анал\з стану економ\чноУ безпеки мютять складов\ елементи:
- економ\чну незалежнють, що обумовлюеться забезпече-нютю ус\ею сукупнютю ресурс\в, основним \ оборотним капиталом, правом р\вноправноУ реал\зац\У товар\в \ послуг на вну-тр\шньому \ свгтовому ринках, можпивютю проведення державного контролю за економ\ко-ф\нансовими операц\ями;
- ст\йк\сть \ стабтьнють економ\ки як мщнють \ над\йн\сть ус\х елемент\в економ\чноУ системи, захист ус\х форм влас-ност\, створення гарант\й для ефективного пщприемництва, стри му ван ня де ста б\ л\ зую чих чин ни к\в;
- здатнють до розвитку \ прогресу, спроможнють самост\й-но реал\зовувати \ захищати нац\ональн\ економ\чн\ ¡нтереси, зд\йснювати ефективну ¡нвестицмноЧнновацмну пол\тику, розвивати ¡нтелектуальний \ людський потенц\ал краУни.
Еволюц\я наукових погляд\в на економ\чну безпеку, УУ про-блеми та напрями реал\зац\У сформувала так\ концепц\У:
- камерал\стську, що базуеться на теори нацюнальноУ пол\-тичноУ економ\У \ ор\ентованоУ на захист зовн\шньоеконом\чноУ безпеки Ф. Люта [4, с. 46], який вважаеться фундатором теоретичного анал\зу проблем економ\чноУ безпеки, автором зазначеноУ концепци, в як\й обгрунтовано взаемозв'язок пев-них стад\й економ\чного розвитку краУни \ в\дпов\дних еконо-м\чних ¡нтерес\в, проблем та загроз, а також необх\дност\ державного протекц\он\зму не т\льки на основ\ поточноУ ефектив-ност\, а й тривалих та опосередкованих насл\дк\в;
- кейнс\анську для захисту в\д внутр\шн\х макроеконом\ч-них загроз [5, с. 76], автор якоУ вважае основними небезпе-ками нац\ональноУ економ\ки безроб\ття \ депрес\ю, подо-лання яких можливе шляхом державних замовлень, субси-д\й та адм\нконтролю за корупц\ею;
- ¡нституц\ональну для захисту в\д адм\н\стративних бар'ер\в, автор якоУ Е. де Сото [6, с. 96] акцентуе увагу на встановлен\ державою ч\тких «правил гри», недотримання яких породжують бюрократичн\ перешкоди в\льн\й конкуренции появу причин зростання «т\ньовоУ» економ\ки. 1деУ ц\еУ концепц\У сприяли втрат\ дов\ри до чиновник\в в розвинених краУнах, яка в транзитивних ще ¡снуе, але допомагають зро-зум\ти ситуац\ю в УкраУн\, де необх\дно забезпечити верховенства права в економ\ц\, захист прав власност\, боротьби з корупц\ею, бюрократизмом.
Посилення м\жнародноУ науково-техн\чноУ та виробничоУ ¡нтеграци, зростання м\жнародних поток\в ¡нвестиц\й, вини-кнення потужних транснац\ональних корпорац\й, появи но-вих взаемозв'язк\в м\ж економ\чним зростанням \ економ\ч-ною безпекою актив\зувати проблеми рег\ональноУ та гло-бальноУ економ\чноУ безпеки та необхщнють Ух досл\дження [7, с. 317; 8, с. 236; 9, с. 84; 10, с. 96]. Одержан\ науков\ ре-зультати досл\джень, пропозицп з реал\зац\У проблем сфор-мували дещо р\зне трансформування теоретичних п\дход\в до сприйняття економ\чноУ безпеки в краУнах з р\зним ступе-нем соц\ально-економ\чного розвитку. В розвинених краУнах ¡з р\внем переважання економ\ки п'ятого \ значноУ част-
1 40 Формування ринкових вщносин в УкраУш № 3 (154)/2014
ки шостого i сьомого технолопчних уклад1в на першому пла-Hi прийнято вважати зовн0н загрози (трансфер технологiй, контроль сировинних i енергетичних ресурав, збереження лщерства, стимулювання мiжнародноï конкурентоспромож-ностi, со^альна рiвновага), а внутрiшнi сприймаються дру-горядними. Положення iнституцiональноï концепцп залиша-ються реальнiстю в транзитивних кра'нах iз високим ступе-нем державного втручання в економiку, що спричиняе бо-ротьбу за «правила гри», сприяе тiнiзацiï економiки, корупци.
Методолопя наукових дослiджень економiчноï безпеки включае значний перелiк вiдомих теорiй i сучасних методiв, з якого основними слщ вважати такi:
• Tеорiя мотивацп А. Маслоу обгрунтовуе умови та появу потреби в безпец в системi потреб суспiльства. Як правило, потреба в безпец в нормальних умовах життя задоволена, бо людина не вщчувае загроз сво'й безпецi, звiдси вiдсутня мотивацiя. Потреба i мотива^я вiдчутнi в екстремальних си-туацiях (кризи, вiйна, стихмне лихо), коли потрiбна моб^за-^я зусиль для подолання загроз [11, с. 79].
• Tеорiя ци^в на iдеях Й. Шумпетера про трици^чну схему перiодiв коливання в економц п'ятдесяти, десяти i трирiчнi i назвав 'х iменами вiдкривачiв - К. Кондратьева, К. Жугляра, Д. Китчина.
• Tеорiя катастроф як стрибкоподiбнi змiни системи, що стае реак^ею на поступовi змЫи зовнiшнiх умов.
• Tеорiя систем i системного аналiзу (ТАССА) базуеться на комплексному використаннi теори' ймовiрностей, iгор, факторного аналiзу, програмування та можпивосп деком позувати систему економiчноï безпеки на пiдсистеми для до^дження 'х з урахуванням специфки (iнвестицiйна, iнновацiйна, фЫансо-ва, сировинна, енергетична, експортноЧмпортна, вiйськова).
• Tеорiя ризикiв найбiльше використовуеться в фЫансовм безпецi для оцiнки мiри i цЫи ринкових i кредитних ризиюв.
Oсновнi змiни в розвитку м^ародних економiчних вщно-син, економiчноï та фЫансово''' безпеки, що обумовленi прак-тичними потребами та подальшим удосконаленням теори i методологи формування нових процеав в нових со^ально-еко-номiчних умовах з 1970 роюв, вiдбулися по таких напрямах:
- розширення сфер дiяльностi транснацюнальних компанiй i на цiй основi кредитного ринку та фiнансово-кредитних послуг;
- зростання м^ародно'''лквщност та мобтьност м^а-родних фiнансових ресурсiв, збтьшення iнвестицiй у товарнi активи;
- лiбералiзацiя банювсько''' дiяльностi;
- зростання регулятивно' ролi центральних банкiв;
- збiльшення ринку державних та корпоративних цiнних паперiв;
- поява та зростання ролi iнституцiйних iнвесторiв (спть-ного Ывестування, страхових компанiй, недержавних пен-смних фондiв);
- удосконалення нормативно-правового забезпечення дiяльностi регуляторних державних органiв для активiзацiï iнвестицiйно-iнновацiйноï дiяльностi;
- iнтеграцiя кра'н з перехiдною економiкою до системи м^ародних фiнансiв (Emerging Markets);
- дерегулювання фiнансових ринкiв;
- подальший розвиток мiжнародноï фiнансовоï системи (техычна сумiснiсть iнфраструктури, електроннi технологи, фЫансовий iнжинiринг, валютнi союзи, единий платжний простiр, прозорiсть цiноутворення) [12, с. 12].
Посилення концентраци фiнансово-промислового кат-талу, iнтернацiоналiзацiя фiнансових ринкiв, глобалiзацiя фiнансових потокiв сприяло тому, що в розвинених кра'нах обсяги ринюв капiталу як правило в 4-5 раза перевищують обсяги ВВП. В Укра'ы це стввщношення за перюд 2008-2011 рокiв становило 0,976; 0,956; 0,870; 0,809, що засвщчуе тенденцш навiть до зниження цього показни-ка та фiнансову неспроможнiсть банюв належним чином iн-вестувати розвиток економки [13, с. 8, 42].
Нестабтьнють соцiально-економiчноï ситуацР' в Украïнi, низька конкурентоспроможнють економiки, висока зноше-нють основних засобiв працi, низька технолопчнють основ-них виробництв, пробуксовування реформ, недосконалють нормативно-правового поля, тiнiзацiя та коруп^я в усiх сферах дiяльностi, недостатня державна пiдтримка прiори-тетних напрямiв економiчного розвитку та Ыии внутрiшнi i зовнiшнi чинники сприяють формуванню ризиюв та загроз економiчнiй та в тому числi фЫансовм безпецi суб'eктiв гос-подарювання та держави в цтому.
Забезпечення фЫансово''' стiйкостi банкiв в умовах глобалЬ зацГ'' фiнансових ринкiв, загострення конкуренци, зростання ризикiв та кризових проявiв, необхiдностi дотримання нових вимог Базельсько' угоди можливе при пошуку та впрова-дженнi системи адекватних засобiв мiнiмiзацiï негативного впливу загроз та виклиюв, формування банкiвськоï безпеки.
Аналiз наукових джерел щодо дослiдження понятмного апарату, проблем та напрямiв 'х реалiзацiï щодо економiчноï безпеки банкiвськоï дiяльностi засвщчуе, що наукове забезпечення зазначених процеав мае суттeвi недоопрацювання концептуального характеру, е дискусмним та потребуе уточ-нень, бо результати наукових дослщжень в основному стос-уються виявлення, локалiзацiï, усунення правопорушень працiвникiв банкiв у матерiальнiй та Ытелектуальый сферi, але не охоплюють засобiв менеджменту та зовнiшньоеко-номiчних вiдносин банкiв [14, с. 4].
Слщ вважати недостатньо дослщженими поняття «безпека банку» («безпека банювсько' дiяльностi», «банкiвська безпека»), «економiчна безпека банку», «фЫансова безпека комерцiйного банку», вщсутнють науково обгрунтовано' та використовувано'концепц^'та мехаызму як системи засобiв впливу НБУ на забезпечення економiчноï безпеки банюв-сько' дiяльностi. Потребують дослщження визначення i класифка^я загроз, обгрунтування системи показникiв ви-мiру 'х впливу на банкiвську безпеку, регуляторiв безпеки та стабiльностi функцiонування, мюця i ролi рiзних суб'eктiв системи, 'х завдань i функцм.
Формування ринкових в1дносин в Укра'1'Hi № 3 (154)/2014 1 41
Haйбiльш вдaлим ^щ ввaжaти визнaчeння пoняття «era-нoмiчнa бeзпeкa бaнкy» як «cтaн, зa якoгo зaбeзпeчyeтьcя eкoнoмiчний poзвитoк i cтaбiльнicть дiяльнocтi бaнкy, гapaн-тoвaний зaxиcт йoгo pecypciв, здaтнicть aдeквaтнo i бэз cyr-тeвиx втpaт peaгyвaти нa змiни внyтpiшньoï i зoвнiшньoï тyaцiï [13, c. 4]. У цэй жэ чac нaм пpeдcтaвляeтьcя, щo виз-нaчeння цьoгo пoняття пoвиннo включaти тaкoж cпpoмoж-нicть бaнкy фiнaнcyвaння poзвитoк eкoнoмiки ^ai™ зaco-бaми кpeдитyвaння нa пpинципax дocтyпнocтi тa дoвгocтpo-кoвocтi кpeдитiв, щo е ocнoвнoю кoмпoнeнтoю фiнaнcoвoï мoдeлi pинкoвoï eкoнoмiки [15, c. 141 ].
З ypaxyвaнням визнaчeнь тa вимoг (O.I. Бapaнoвcькoгo, B. Бoбиля, M. Зyбкa тa iн.) пoняття «eкoнoмiчнa бeзпeкa бaн-ку» ^щ фopмyлювaти тaким чинoм - цэ opгaнiзaцiйнo-фi-нaнcoвий cтaн бaнкy, i^o зaбeзпeчye cтaбiльнe i вфвктивнв йoгo фyнкцioнyвaння, фopмyвaння eкoнoмiчнoгo кaпiтaлy тa paцioнaльнe йoгo вклaдeння для виpiшeння пpiopитeтниx нaпpямiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy ^ai™.
Дocлiджeння opгaнiзaцiïтa peaлiзaцiï зaxoдiв щoдo зaбeз-пвчвння eкoнoмiчнoï бвзпвки в бaнкax пoкaзye, щo цэй вид бвзпвки oкpeмo нэ видiляeтьcя, a oкpeмi функци включeнi в зaгaльнi oбoв'язки cил бвзпвки нa piвнi зaxиcтy i зoвciм нэ тpaнcфopмyютьcя в дiяльнicть iншиx пiдpoздiлiв бaнкy, в пвpшy чвpгy пo гoлoвниx нaпpямax бaнкiвcькoï дiяльнocтi, в якиx cкoнцвнтpoвaнi фiнaнcoвi pвcypcи бaнкiв - мaтepiaль-нoï i фiнaнcoвoï cфepи. Близькo 2Q% бaнки витpaчaють гаш™ нa фopмyвaння ocнoвниx зacoбiв, пoнaд 5Q% - ви-кopиcтoвyютьcя y бaнкiвcькиx oпвpaцiяx, 2Q% - нa зaбвз-пэчэння дiяльнocтi. Звiдcи ocнoвнi зycилля бaнкiвcькoï бэз-пэки мaють зocвpвджyвaтиcя нa зaxиcтi мaтвpiaльниx цЫ-нocтвй (ocнoвниx зacoбiв) тa бaнкiвcькиx oпвpaцiй.
Tвopвтичнi ocнoви кoнцвпцiï oцiнки вкoнoмiчнoï бэзпэки бaнкy бaзyютьcя нa нвoбxiднocтi мoдвлювaння iнтвгpaльнo-гo пoкaзникa з ypaxyвaнням впливу cпвцiaльниx yзaгaльнe-ниx кpитвpiïв oцiнки фiнaнcoвoгo cтaнy бaнкy тa нopмaтивiв yпpaвлiнcькиx pio^^ Зaпpoпoнoвaнa мoдвль poзpaxyнкy iнтвгpaльнoгo пoкaзникa тa cyкyпнicть чинникiв впливу нa ньoгo нaйбiльшoю мipoю кoнcoлiдyють дaнi пpo пpoцвcи pe-гyлювaння дiяльнicтю бaнкy, е дocтyпними iз cтaтзвiтнocтi тa cпiвcтaвними [16, c. 44].
Мэтодига визнaчвння iнтвгpaльнoгo пoкaзникa вкoнoмiч-нoï бэзпэки бaнкy вклю^е визнaчвння тa вpaxyвaння впливу iндикaтopiв pвнтaбвльнocтi aктивiв, твмпiв зpocтaння влacнoгo кaпiтaлy, чacтки бaнкy (aктивiв) нa бaнкiвcькoмy pинкy, кoвфiцieнтa caмoдocтaтнocтi бaнкy (cпiввiднoшвння влacнoгo кaпiтaлy дo зaгaльнoгo oбcягy aктивiв бaнкy), eвo-люцiйнy нaдiйнicть бaнкy (oцiнкa мoжливocтi викoнaння бaн-кoм зoбoв'язaнь пepeд влacникaми, клieнтaми i вклaдникa-ми бaнкy нa ocнoвi взaeмoзaлвжнocтвй oбyмoвлeниx нop-мaтивiв для poзpaxyнкiв бэз нeвипpaвдaнoгo pизикy i йoгo знaчeння тим бiльшв, чим мэнший ступЫь pизикy aктивниx oпвpaцiй) тa нopмaтивiв кaпiтaлy (мiнiмaльнoгo poзмipy pe-гyлятивнoгo, aдвквaтнocтi pвгyлятивнoгo, aдвквaтнocтi oc-
нoвнoгo кaпiтaлy) i нopмaтивiв лiквiднocтi (миттeвoï, пoтoч-нoï, кopoткocтpoкoвoï).
Для викoнaння poзpaxyнкiв, пopiвняльнoгo aнaлiзy тa зaвep-шaльнoï oцiнки cтaнy вкoнoмiчнoï бэзпэки бaнкy визнaчвнo тa oбгJpyнтoвaнo знaчeння тa piввнь впливу нacтyпниx нopмaтивiв:
- нopмaтив мiнiмaльнoгo poзмipy peгyлятивнoгo кaпiтaлy, щo вcтaнoвлюeтьcя диpвктивнo (нэ мэншэ 1 млн. eвpo для кooпepaтивниx; 3 млн. eвpo - для peгioнaльниx; 5 млн. eвpo для мiжpвгioнaльниx бaнкiв);
- нopмaтив aдвквaтнocтi pвгyлятивнoгo кaпiтaлy (з 01.04.2004 нэ мэншэ Ю% вiд cyмapниx aктивiв з ypaxyвaн-ням pизикiв тa бэз pвзвpвiв зa aктивними oпвpaцiями) для пoпвpвджвння пвpвклaдaння кpeдитнoгo pизикy нa нвпoввp-нэння бaнкiвcькиx aктивiв нa вклaдникiв i ^эдит^в бaнкy;
- нopмaтив aдвквaтнocтi ocнoвнoгo кaпiтaлy (нэ мэншэ 4% вщ зaгaльниx aктивiв) для cпpoмoжнocтi зaxиcтy ^эди-тopiв i вклaдникiв вщ нвпвpвдбaчyвaниx збиткiв пpи piзнo-мaнiтниx pизикax;
- нopмaтив миттeвoï лiквiднocтi (нэ мэншэ 2Q% кoштiв в raci тa нa кopвcпoндвнтcькиx paxyнкax вiд пoтoчниx paxyн-кiв) для здaтнocтi зaбвзпвчyвaти cвoeчacнв викoнaння зo-бoв'язaнь виcoкoлiквiдними aктивaми;
- нopмaтив пoтoчнoï лiквiднocтi (нэ мэншэ 35% aктивiв пвpвиннoï i втopиннoï лiквiднocтi вiд зoбoв'язaнь бaнкy) для визнaчeння збaлaнcoвaнocтi пo cтpoкax i cyмax лiквiдниx aктивiв i зoбoв'язaнь бaнкy;
- нopмaтив кopoткocтpoкoвoï лiквiднocтi (нэ мэншэ 2Q% лiквiдниx aктивiв вщ кopoткocтpoкoвиx зoбoв'язaнь - дo 1 po^) для кoнтpoлю здaтнocтi викoнyвaти кopoткocтpoкoвi зoбoв'язaння бaнкy зa paxyнoк лiквiдниx aктивiв.
Bиcнoвки
Зaбвзпвчвння cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння фiнaнcoвoï cиcтвми y знaчнiй мipi oбyмoвлюe pвзyльтaтивнicть дiяльнo-CTÍ бaнкiвcькoï cфвpи, ocкiльки чвpвз бaнки вiдбyвaeтьcя фopмyвaння, викopиcтaння i pyx бiльшoïчacтини фiнaнcoвиx pвcypciв двpжaви. O^^^ caмв твндвнцп бaнкiвcькoï дiяльнocтi в ocтaннi poки cтaли пpичинoю пiкoвиx зaгo-cтpвнь кpизoвиx явищ, пoштoвxoм дo глoбaльниx тpaн-cфopмaцiй гocпoдapcькиx cиcтвм, тo дocлiджвння фiнaнco-вoгo cтaнy бaнкiв, вкoнoмiчнoï бэзпэки бaнкiвcькoï дiяльнo-cтi в кoнтвкcтi ïx впливу нa вкoнoмiчнy бэзпэку ^ai™ е aктy-aльним нaпpямoм дocлiджeння в cyчacнiй нayцi.
Здiйcнювaнi бaнкiвcькi oпвpaцiï в ocнoвнoмy opieнтoвaнi нa змэншэння кpвдитyвaння кopпopaтивнoгo, pвaльнoгo ce^-opy вкoнoмiки тa нa poзшиpвння пopтфeля збвpвжвння pвнтa-бвльнocтi aктивiв зa мiнiмaльниx pизикiв пpи кopoткиx тepмi-нax вклaдвння кoштiв. Cвpвд ocнoвниx пpoблвм opгaнiзaцiï вфвктивнoï дiяльнocтi бaнкiвcькoгo cвктopy cлiд виoкpвмити нвoбxiднicть нopмaлiзaцiï cтpyктypи бaлaнciв, pвкaпiтaлiзaцiï, opгaнiзaцiï eфeктивнoгo кpвдитyвaння pвaльнoгo cвктopy вкoнoмiки зa paxyнoк дocтyпнocтi кpвдитiв iз-зa знижэння пpoцвнтa тa дoвгocтpoкoвocтi кpвдитiв, cкopoчeння cпвкyля-
1 42 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (154)/2014
тивного ринку банювських послуг та високомаржинального споживчого кредитування, особливо в видах д1яльност1, де кредити сприяють зростанню ¡мпорту та опосередковано ni-двищують ризиковiсть банкiвськоí дiяльностi в Украíнi.
Для пщтримки банкiвськоí дiяльностi i фЫансовоТ системи крайни в цiлому державне регулювання фiнансових потокiв повинно бути орieнтованим на подальше утвердження в державi фiнансовоí моделi ринковоíекономiки шляхом формування економiчного механiзму з замiною окремих компонента функцюнуючих донинi iз моделi адмУстративноТ мо-делi - централiзацiя державою доходiв господарюючих суб'екта, перерозподiл фiнансових ресурсiв, короткостро-ковють та висока цiна кредитiв.
Список використаних джерел
1. Конституц1я УкраТни. - К.: Преса УкраТни, 1997. - 80 с.
2. Про основи нацюнальноТ безпеки УкраТни: Закон УкраТни вщ 19.06.2003 №964-IV // В1домост1 ВерховноТ Ради УкраТни. -2003. - №39. - С. 351 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
3. Экономическая безопасность: Производство-Финансы-Банки / Под ред. В.К. Сенчагова. - М.: Финстатинформ, 1998. - 621 с.
4. Лист Ф. Национальная система политической экономии / Ф. Лист. - М.: Европа, 2005. - 346 с.
5. Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег / Д.М. Кейнс. - М.: Экономика, 1993.
6. Luciani G. The economic content of security // Journal of Public policy. - 1989. - Vol. 8. - №2. - P. 151-173.
7. Cable V. What is International Economic Security? // International Affairs. - 1995. - Vol. 71. - №2. - P. 305-324.
8. Greer B. European economic security // Securing Europe's future / Ed. By Flanagan St., Hampson F.-L. - 1986. - P. 221-244.
9. Kahler M. Economic security in an Era of Globalization: Definition an Provision / Presentation to the Conference on Globalization and Economic Security in Asia: Governance and Institutions. Institute of Defense and Strategic Studies, Singapore. - 11 Sep., 2003.
10. Poirson H. Economic Security, Private Investment, and Growth in Developing Countries // International Monetary Fund Working Paper. - 1998. - 98/4, January.
11. Maslow Abraham H. Motivation and Personality N.Y.: Har-per&Row, 1970; СПб.: Евразия, 1999 // Пер. A.M. Татлыбаевой. -С. 77-105.
12. Науменкова С.В. Розвиток фЫансового сектору УкраТни в умовах формування новоТ фЫансово'Т архтектури / С.В. Науменкова, С.В. Мщенко. - К.: УБС, ЦНД НБУ, 2009. - 384 с.
13. Бобиль В. Теоретичний аспект комплексноТ системи антикри-зового управлЫня банювськими ризиками / В. Бобиль // Банюв-ська справа. - 2013. - №2. - С. 3-20.
14. Диба M.I. Економiчна безпека банюв: стан та проблеми / M.I. Диба, С.В. Яременко // Банювська справа. - 2013. - №4. -С. 3-10.
15. ФЫансова думка УкраТни: у 3 т. / За наук. ред. В.М. Федосова. - К.: Кондор, 2010. - 405 с.
16. Васильченко З.М. Моделювання Ытегрального показника економiчноí безпеки банку / З.М. Васильченко, 1.М. Васильченко// Банювська справа. - 2006. - №5-6. - С. 44-57.
Д.М. АРТЕМЕНКО,
acnipaHT, Ки1вський нацональний економ1чний университет im. Вадима Гетьмана
Особливост застосування окремих
методичних шдход1в при оцшщ та переоцшщ вартост забезпечення за кредитними операщями баншв
У статт запропонован ун1фкован механзми оцнки та переоцнки вартост пакет акцй, ц/лсних майнових ком-плекав, майна i майнових прав п1д час масово1 оцнки портфелю застав банку. Конкретн Ыдходи та методи оцнки в межах розроблених методичних засад в1дпов1дають чинному законодавству щодо здйснення професйно1 оцночно1 яяльност в Украм, а також нацональним i м1жнародним стандартам оцнки та задовольняють вимогам положень Нацонального банку Украни про порядок формування i ви-користання банками Украни резерв1в для в1дшкодування можливих втрат за активними банювськими операциями.
Ключов1 слова: ринкова вартсть, кредитна операця, оцночн процедури, п1дх1д до оцнки, б1ржовий реестр,
оцнка, резерв, котирування, дисконт, цлсний майновий комплекс.
В статье предложены унифицированные механизмы оценки и переоценки стоимости пакетов акций, целостных имущественных комплексов, имущества и имущественных прав во время массовой оценки портфеля залогов банка. Конкретные подходы и методы оценки в пределах разработанных методических принципов отвечают действующему законодательству относительно осуществления профессиональной оценочной деятельности в Украине, а также национальным и международным стандартам оценки и удовлетворяют требованиям положений Национального банка Украины о порядке
© Д.М. АРТЕМЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'1'Hi № 3 (154)/2014 1 43
