CC BY
13
темою нацюнальних рахунюв 0рган1зацИ' 06'еднаних Нацм 1993 року. Вщповщно до м1жнародних стандарта у систем! нацюнальних рахунюв ¡нституцмы одиниц групуються у п'ять секторю (рис. 2).
Серед них видтяються:
- неф!нансов! корпорацп, до них належать ¡нституц!йн! одиниц!, як! займаються ринковим виробництвом товар!в та послуг для продажу за ц!нами, що покривають витрати ви-робництва i забезпечують прибуток;
- фЫансов! корпорацп - комерцмы Ыституцмы одини-ц!, що спецвлвуються на фЫансово-посередницьюй дтль-ност (банки, страхов! компанп та Ы.);
- сектор загального державного управлЫня, до якого належать органи управл!ння центрального та м!сцевого, неко-мерцмы бюджеты оргаызаци, державы цтьов! та позабю-джетн фонди;
- сектор домашых господарств, що об'еднуе ф!зичних ! юридичних ос!б як споживач!в, а в деяких випадках - як суб'ектв некорпоративно! виробничоУ дтльност!;
- сектор некомерцмних оргаызацй що обслуговують до-машн господарства, до якого входять Ыституцмы одиниц!, створен! окремими групами домашых господарств, для за-безпечення 1'х полгтичних, релтйних ! професмних Ытересю, а також для надання соцвльно-культурних послуг (соц!аль-но-культурн пщроздти не фЫансових корпорацп).
Таким чином, перш! дв! складов!, а саме нефЫансов! та фЬ нансов! корпорацп, можуть утворювати корпоративний сектор за Ышим тдходом. Частина корпоративного сектору, де держава мае у власност бтьше 50% корпоративних прав або володю блокуючим пакетом акцй утворюють держав-ний корпоративний сектор.
Висновки
У процеа досл!дження з'ясовано, що становлення \ функцг онування державного сектору в кра'нах Заходу вщбувалося не одне стол!ття, \ важливим моментом тут е еволюцмний тип роз-витку державного сектору. В!н розвивався разом з регулюючи-ми механ!змами, створювалися !нститути соц!ального захисту населення, спрямован для пом'якшення наслщюв безробгття, скорочення убогости б!льшоУ доступност осв™, медично' допо-моги тощо. Все це сприяло пом'якшенню внутршнк супереч-ностей, перешкоджаючих соцнльному ! економнному процесу. При цьому роль державного сектору неухильно зростала.
В Укра'У в перюд соц!ально-економнних реформ державы пщприемства звинуватили у вах недолках планово'
економки, таких як несприятливють до НТП, низька мотива-цт ! яюсть прац!, представивши !'х юнування виключно нега-тивним явищем. 0днак це далеко не так, оск!льки:
- по-перше, багато недолив, характерних для планово' економки, зумовлено, перш за все, монополию на вла-ду, тотальним одержавленням економки, далеким вщ щеалу рвнем ! яюстю макроекономнного регулювання, необгрун-тованим втручанням держави в мкроекономны процеси;
- по-друге, завдяки, перш за все, дтльност державних пщприемств колишнм Радянський Союз за короткий строк досяг економнного пщйому ! став сильною державою. Все це означае, що на державне пщприемництво не можна по-кладати бтьше, ыж воно повинно ! здатне ефективно вико-нувати поставлен! завдання.
У змшашй економщ свое мюце займае корпоративний сектор з урахуванням його конкретно-!сторичних умов та особливостей. ВЫ не ттьки компенсуе «провали» ринку, а й ефективно виконуе сво' специфны функцп з урахуванням чинника часу.
Список використаних джерел
1. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов: Пер. с англ. - М.: Соцэкгиз, 1962. - 684 с.
2. Классики кейнсианства: В 2-х т. T. I. К теории экономической динамики / Р. Харрод. Экономические циклы и национальный доход. Ч. I-II / Э. Хансен. Предисл. сост.: А. Г. Худокормов. - М.: 0А0 «Издательство «Экономика». 1997. - 416 с.
3. 0йкен В. 0сновные принципы экономической политики: Пер. с нем. - М: Прогресс. Универс, 1995. - 493 с.
4. Самуэльсон П. Экономика. Пер. с англ. / П.А. Самуэльсон. - Севастополь: Ахтиар, 1995. - 384 с. - ISBN 5-87314-002
5. Самуельсон П. Чиста теорт сусптьних витрат // 0публиковано в Review of Economics and Statistics (1954. Vol. 36, no.4. P. 387-389).
6. Бьюкенен Д. Расчет согласия // Сочинения. Пер. с англ. Серия: «Нобелевские лауреаты по экономике». Т. 1 / Фонд экономической инициативы; Гл. ред. кол.: Нуреев Р.М. и др. / - М., «Таурус Альфа», 1997. Бьюкенен Дж., Таллок Г.
7. Ст™ц Дж.Е. Економ!ка державного сектора: Пер. з англ. / А. 0л!йник, Р. Сктьський. - К.: 0снови, 1998. - 856 с.
8. Макконнелл, Кэмпбелл Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. с англ. 11-го изд. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю ; пер. Е.С. Иванова [и др.]. - Репр. изд. - К.: ХаГар, 2000. - 785 с. -ISBN 5-87920-005-1
9. Якобсон Л.И. Государственный сектор экономики: экономическая теория и политика. М.: ГУ-ВШЭ, 2000.
Т.О. ВЛАСЮК,
к.е.н., завщувач В1рдту навчально-наукового та методичного забезпечення ¡нституту вищих кервних кадрВ Национально! академП державного управпння
Проблеми та прюритети удосконалення ¡нституцшного та нормативно-правового забезпечення зовшшньоторговельно! безпеки Украши
У статтi визначаеться основний перелк проблем ¡нституи/йного та нормативно-правового забезпечення зовн'имньо-торговельно! безпеки Укра'ни та розроблен рекомендацИ з удосконалення снуючо' iнституuiйно¡ системи.
Ключов'1 слова: зовн'имньоторговельна безпека, зовнiшньоекономiчна дтльн'ють, економiчна нтегра^я.
30 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (163)/2014
© Т.О. ВЛАСЮК, 2014
Т.А. ВЛАСЮК,
к.э.н., заведующий отделом учебно-научного и методического обеспечения Института высших руководящих кадров Национальной академии государственного управления
Проблемы и приоритеты совершенствования институционального и нормативно-правового обеспечения внешнеторговой
безопасности Украины
В статье определяется основной перечень проблем институционального и нормативно-правового обеспечения внешнеторговой безопасности Украины и разработаны рекомендации по совершенствованию существующей институциональной системы.
Ключевые слова: внешнеторговая безопасность, внешнеэкономическая деятельность, экономическая интеграция.
Постановка проблеми. 3 набуттям незалежност Украина як суверенна та економнно незалежна держава почала активно та цтеспрямовано здмснювати курс на ¡нтегра^ю економки у свгговий економнний прослр. Проте законом^-ност та особливост розвитку свггових галузевих ринк¡в зу-мовлюють неоднозначний вплив на соцвльно-економнний стан краУни, що вимагае в¡д державноУ влади прогнозувати ¡ враховувати насл¡дки впливу зовншньоекономнноУ дтль-ност¡ з метою формування ефективного механ¡зму забезпе-чення зовышньоторговельноУ безпеки - нев¡д'eмноí складо-воУ економнноТ безпеки держави. В цьому аспект важливим залишаеться передбачення та виявлення уах негативних чинниюв, тобто загроз зовн¡шньоторговельн¡й безпец¡ ¡ що-найменше зменшення або нейтрал^ацт Ух впливу. Разом ¡з тим варто абстрагуватися в¡д стрижня формування зовн0-ньоторговельноУ безпеки, тобто виявлення проблем на ¡н-ституц¡йному та нормативно-правовому рюнях.
Для зовшшньоТ торг^ кожноУ держави, у тому чи^ Укра-Уни, дуже важливим е дотримання у прийнятних межах по-казника покриття ¡мпорту експортом, який е ¡ндикатором негативних тенденц¡й у зовншньоторговельному оборо-т¡ краУни, а також експортноУ безпеки, тобто «...конкуренто-спроможност¡ продукци на зовн¡шньому ринку ¡ вщповщнос-т¡ експорту нацюнальним ¡нтересам», та ¡мпортноУ безпеки - «.стану забезпеченост зовышньоУ торг¡вл¡, за якого кра-Уна не вщчувае надм^ноТ залежност¡ в¡д ¡мпорту» [1, с. 179].
Однак багато параметра зовышньоторговельноУ безпеки УкраУни визначаються не сттьки зовн¡шн¡ми, як вну-тр¡шн¡ми чинниками - галузевою структурою економки та кон'юнктурою внутр¡шнього ринку, собвартютю продукций ¡н-новац¡йною активнютю п¡дприeмств, зношен¡стю основних фонд¡в, конкурентоспроможнютю продукци, часткою тЫьо-воУ економки тощо, що в основному пов'язано ¡з проблемами у правовм площин¡. Так, неефективн¡сть функц¡онування економнноТ системи передус¡м пов'язана з недосконалютю нормативно-правовоУ бази, в яку закладено основы засади та механвми дтльност ц^У системи.
На м¡жнародному рвы проблемою е неузгоджен¡сть зако-нодавства р^них краУн, що породжуе низку загроз для ¡сну-вання менш захищеноУ системи. Особливо це стосуеться зо-вн¡шньоí торг¡вл¡, де зовншньоторговельы зв'язки держави в¡д¡грають ключову роль у розвитку економки.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Рвно-ман¡тним ¡нституц¡йним проблемам присвячен¡ науков¡ роз-в¡дки В. Полтеровича, Н. МанохЫо'У, Д. Петросяна, А. Грицен-ка, В. Голяна та ¡нших досл¡дник¡в
0кр¡м цього, проблематика антиЫститутв р¡зноб¡чно роз-глядалася у працях М. Сухарева, феноменолопя виникнен-ня ¡нституфйних мутац¡й ¡ м¡м¡кр¡й довол¡ глибоко досл¡джена 6. Балацьким, проблему ¡нституцмних аном¡й в науков¡й лЬ тератур¡ висв¡тлила Т. Заславська.
Водночас проблеми та прюритети удосконалення ¡нститу-ц¡йного та нормативно-правового забезпечення у контекст зовншньоторговельноУ безпеки УкраУни у науковм лгтерату-р¡ практично не висвгглюються.
Метою статтI е визначення основного перел¡ку проблем ¡нституцмного та нормативно-правового забезпечення зо-вншньоторговельноУ безпеки УкраУни та розробка рекомен-дац¡й з удосконалення ¡снуючоУ ¡нституфйноУ системи.
Виклад основного матер1алу. Узагальнимо проблеми ¡нституфйного та нормативно-правового забезпечення зовншньоторговельноУ безпеки УкраУни за напрямами сп¡вроб¡тництва держави з 6С та краУнами СНД. Зокрема, ¡нституцмну базу для зд¡йснення торговельноУ пол¡тики м¡ж УкраУною та 6С протягом роюв незалежност¡ становили юлька окремих угод, що передбачали еволюцмний розвиток та поглиблення сфер ствпрац стор¡н. Угода про партнерство та спвроб^ництво м¡ж УкраУною ¡ европейськими спвто-вариствами та Ух державами-членами 1994 року [2] запо-чаткувала партнерство мж 6С ¡ УкраУною у багатьох сферах економнноТ й соц¡ально-пол¡тичноí сп¡впрац¡ та створила умови для пщписання Угоди про асоцюцю м¡ж УкраУною та 6С 27 червня 2014 року. В цьому контекст однюю з проблем на законодавчому рвы, як було вище зазначено, е не-узгодженють законодавства, зокрема в рамках створення зони втьноУ торг¡вл¡ (ЗВТ) мж УкраУною та 6С, що вимагае проведення в УкраУн низки реформ в зовншньоторговель-н¡й сфер^ а саме: торг¡вл¡ товарами та послугами, митно-тарифн¡й пол¡тиц¡, стандартизации гармон¡зац¡í податкового законодавства, захисту прав ¡нтелектуальноУ власност¡, дер-жавних закупвлях, ¡нвестиц¡йн¡й та конкурентн¡й пол¡тиц¡.
0днак пом¡тне зростання добробуту може вщбутися за умов одночасноУ л^ералЬацп торг^ ¡з внутр¡шн¡ми реформами, як будуть спрямован¡ на п¡двищення продуктив-ност¡ стратег¡чних галузей, а не виршення цих питань на законодавчому рвы може створити суттeв¡ перешкоди у ефективному забезпеченн¡ зовншньоторговельноУ безпеки. Зокрема, в аналогичному дослщжены [3] Грунтовно про-анал¡зовано переваги та недолки створення ЗВТ УкраУни з 6С ¡ зазначено, що показник ¡ндексу схожост¡ експорту мж УкраУною та 6С р¡вний 0,38. 0сюльки цей ¡ндекс е досить низьким, це говорить про велик потенцмы можливост¡ та
користь зовышньоторговельно'У безпеки УкраУни вщ розвитку такси торпвл^ адже структура експорту iviiœ зазначеними кра'Унами рiзна. Проте невиршення вище зазначених питань у середньостроковм перспективi може посилити сировин-ну орieнтованiсть украУнського експорту, що тюно залежить вiд цiнових коливань на зовншых ринках, пiдвищуe iмпорт-ну залежнiсть вiд високотехнологiчних товарiв та поглиблюе екологiчнi проблеми.
1ншою загрозою, яка наданий час поступово актуалiзу-еться i виникла через укладення Угоди про асоцацю !iœ УкраУною та GC та може загостритися у разi нездiйснення реформування украУнського законодавства, е втрата рин-кiв Митного союзу. Хоча фахiвцi зазначають, що втрати не е настiльки значними, наскiльки зросли потенцмы можливостi (для прикладу: очiкуeться збтьшення експорту до всiх краУн на 36% за умови створення ЗВТ УкраУни i GC, а у разi приед-нання до Митного союзу на 17,9%).
Зауважимо, що вщсутысть державноУ стратегiУ розвитку експорту також негативно впливае на забезпечення зо-внiшньоторговельноi' безпеки УкраУни, що насамперед проявляемся через товарну i географiчну незбалансованiсть експорту та iмпорту. Зазначимо, що в рамках державноУ пщтримки украУнського експорту розроблено Проект На-цюнально'У стратеги розвитку експорту УкраУни [4], в якому зазначено, що у разi реалiзацiУ стратепя сприятиме: забез-печенню стабтьного зростання обсягiв виробництва та ВВП, збтьшенню податкових та валютних надходжень, ство-ренню додаткових робочих мюць, пiдвищенню конкуренто-спроможностi вггчизняно'У економiки, поглибленню iнтеграцiУ економiки у свтовий економiчний простiр, покращенню поточного стану платжного балансу держави.
О^м зазначених основних проблем варто виршити пи-тання вiдсутностi правового поля для функцюнування при-кордонноУ торгiвлi, що породжуе тiньовий аспект ГУ функцюнування. Створення належних правових умов для пщтримки законност перемщення товарiв через митний кордон у рамках прикордонноУ торгiвлi ефективно вплине на розвиток малого пщприемництва та рiвень достатку жителiв прикор-донних територiй.
На Ыституцмному рiвнi можна видiлити такi основы проблеми забезпечення зовншньоторговельно'У безпеки УкраУни, як пов'язанi з нетарифними обмеженнями (лщензуван-ня, квотування, сертифка^я продукци) iноземними кра'Унами. Так, нетарифы методи часто характеризуються протекцю-нiстською та дискримiнацiйною полiтикою, що деформуе товарну структуру, обсяги та напрями торпвлк
Зокрема, протекцюнютська полiтика спрямована на за-хист внутршнього ринку та регулювання торговельного балансу. Проте проблема полягае в тому, що така полiтика створюе бар'ери в торговельному спiвробiтництвi.
Також проблеми виникають iз лщензуванням та сертифЬ кацieю. Öi методи уповтьнюють експорт украУнських това-рiв, а також можуть створити тньовий сегмент у випадку не-ефективного розподту лiцензiй на корупцiйному Грунт, тим самим завдаючи втрати укра'Унському виробнику. Однак ак-тивiзацii' видачi iмпортних лiцензiй на украУнську пшеницю в GC сприяли кiлька основних факторiв: сезонне зростання пропозици пшениц нового врожаю з УкраУни; падЫня якос-
тi власного европейського врожаю пшениц в результатi не-сприятливих погодних умов у перюд вегетаци; побоювання трейдерiв, що воeннi ди в УкраУн можуть блокувати експорт пшениц з нашо'У краУни i бажання вивезти максимальнi обсяги в найкоротол термiни.
Щодо сертифкаци', то цей метод е яккним обмежувальним бар'ером, який забезпечуе захист та контроль безпеки продукци для навколишнього середовища, життя та здоров'я спожи-вача. В результат процесу сертифкаци в УкраУн бракуеться вiд 10 до 15% iмпортноï продукци. Однак невиправданий перелiк товарiв, якi пiдлягають сертифiкацii', складнiсть, велика вартють i тривалiсть цих процедур та надмiрний перелiк необхiдних пе-ревiрок i документiв створюе трудно!^ в отриманнi сертифiкату, скорочуе частку малих i середых пiдприeмств-iмпортерiв, що послаблюе конкуренцiю на внутрiшньому ринку.
Також варто звернути увагу i на таку проблему, як неузго-дженкть стандартiв якостi, а саме питання гармоызаци нацi-онально-технiчних, санггарних та фiтосанiтарних стандартiв УкраУни i GC. Стандарти якостi розробляться та приймаються Мжнародною органiзацieю стандартизацii' (1С0), Мiжнарод-ною електротехнiчною комiсiю (МЕК), Gвропейським комiте-том стандартизацii' (СЕН), Gвропейським комiтетом стандар-тизацii' в електротехнУ (СЕНЛЕК) тощо. 0скiльки для певних видiв товарiв необхiдна наявнкть гiгieнiчного, ветеринарного i фiтосанiтарного сертифкатв, то неприведення украУнських стандартiв у вщповщнють, насамперед на законодавчому рiв-нi, iз нормами торговельного ринку GC створюе загрозу запро-вадження краУнами-партнерами нетарифних методiв регулювання зовншньо'У торгiвлi, ускпаднюе отримання сертифкатв та обмежуе доступ украУнського експорту до цих ринюв.
Потребуе виршення i таке питання, як створення ефек-тивноУ iнституцiйноi' iнфраструктури пщтримки експорту на державному, громадському та приватному рiвнях. Вщповщ-но на основi iснуючих органiв чи нових механiзмiв (торговi доми, бiзнес-центри, торгово-промисловi палати тощо) мае бути сформована ефективна система забезпечення пщтримки украУнського експорту за допомогою яко'У б вщстою-валися комерцмы нацюнальы iнтереси в мiжнародних орга-ыза^ях, пiд час укладання двохстороннiх та багатостороных торговельних договорiв. Тому вщсутысть системи органiв, яка б сприяла ефективый пiдтримцi експорту на державному, репональному та приватному рiвнях, знижуе рiвень ви-користання експортного потен^алу УкраУни, ускладнюе про-цес пошуку торгiвельних контактiв та доступу експортерiв до зовнiшнiх ринкiв, за певних економiчних змiн, знижуе Ух фЬ нансову стiйкiсть та платоспроможысть.
0крiм того, непрозорiсть системи державноУ фЫансово'У пiдтримки експорту ускладнюе доступ до не'У, збiльшуe ризи-ки та викликае незадоволення експортерiв, створюе умови для бюрократизовано'У та дискримЫацмно'У поведiнки. 0со-бливо це стосуеться вiдшкодування ПДВ в експортних опе-рацiях, а саме складнiсть i формальысть певних процедур створюють заборгованост та перешкоди для отримання такого вщшкодування реальними експортерами, а також не-досконалiсть цього мехаызму сприяе формуванню рiзнома-нiтних тньових схем.
Ще однieю проблемою, яка потребуе негайного виршення, е недосконалють митних процедур. Це пов'язано з тим, що яюсть
надання послуг щодо здмснення митних процедур в Укра'н е вщчутно низькою. Це викликано в основному недолками нормативно-правового, оргаызацмного забезпечення, довготри-валютю та непрозорютю митних процедур та методв ïx здм-снення, незрозумостю нарахування та високими ставками сплати митних платежв, корупцмыстю митних органв (напри-клад, умисне завищення вартост вантажв в експортних опе-рацтх з метою подальшого вщшкодування ПДВ). 0кр1м того, ¡снуе проблема гармоызаци митного законодавства Укра'ни та 6С, першою чергою це стосуеться узгодження единих п¡дxод¡в до митно'' оцЫки товар¡в, унфкаци митних стандарт¡в, обмЫу ¡нформаци м¡ж Укра'ною та 6С. Ус¡ ц¡ негативн¡ аспекти спри-чиняють непродуктивну втрату часу, ухиляння вщ сплати зо-вн¡шньоторговельниx податкв, через контрабанду або «с¡рий бвнес», зб¡льшують корупц¡йну складову, породжують аномю тобто зменшують дов¡ру до державного управлЫня та системи митних органв, що приводить до зменшення надходжень в¡д митних платеж¡в у державний бюджет.
Додамо, що лоб¡ювання власних бвнесНнтересв на державному рвы створюе суттeв¡ перешкоди у створены надмно'' системи зовышньоторговельно'' безпеки Укра'ни. Основною причиною цього явища е злиття власних б¡знесовиx ¡нтерес¡в з владними ршеннями та опортун¡стична поведЫка представни-к¡в влади. Часто до владних структур приходять люди з единою метою - лоб^вання власних бвнесНнтересв, що в результат призводить до деформаци структури експорту, монополваци галузево'' зовышньо'' торг¡вл¡, необгрунтовано'' державно'' пщ-тримки п¡дприeмств у здмснены експортних операц¡й, збть-шення тЫьово'' економ¡ки та банкрутства велико'' частини пщприемств. Усе це посилюе загрозу потрапляння нашо'' держави в ¡нституц¡йну пастку через стагнацю виробництва як результат незбалансовано'' зовышньоторговельно'' пол¡тики та лобЬ ювання власних ¡нтересв певними групами.
Зокрема, таке явище, як монопол¡зац¡я галузево'' зовыш-ньо'' торг¡вл¡, може виникнути ¡ через низьке представництво ¡ захист ¡нтерес¡в малого ¡ середнього бвнесу в питаннях формулювання ¡ реал¡зац¡ï пол¡тики сприяння експорту. Хо-ча значне втручання у зовышню торг¡влю чи монопол¡зац¡я державою окремих галузей зовышньо'' торг¡вл¡ xарактерн¡ кра'нам, що розвиваються. Проте монопол¡зац¡я державою чи певним посередником експортноНмпортних операцм насамперед зменшуе конкуренц¡ю на внутршньому ринку товар¡в, що приводить до завищення цЫ, для населення та заниження закуп¡вельниx ц¡н. А також стае перешкодою у формуванн конкурентоспроможних п¡дприeмств та ство-рення ¡нновафйно'' ¡ високотеxнолог¡чноï продукци. Вс ц¡ про-цеси призводять до деформаци ринково'' економ¡ки та ста-новлять загрози для '' ефективного розвитку.
Також варто вид¡лити таку проблему, як недосконалють ¡н-ституц¡йно'' ¡нфраструктури ¡з обслуговування та просуван-ня товарних потокв в¡тчизняноï продукци на зовышы ринки. B¡дпов¡дно зазначимо, що вщсутнють з боку держави зна-чних крок¡в у формуванн¡, модерызаци та розвитку ¡нститу-ц¡й (товары б^ж^ eврорег¡они, торгово-промислов¡ палати, бвнес-асоцвци, транскордонн¡ теxнолог¡чн¡ та ¡ндустр¡альн¡ парки тощо), як б сприяли зовышньоторговельному спвро-б¡тництву, а також покращенн транспортно'' ¡нфраструктури (дороги, порти, газов¡ та електромереж¡), стримують утво-
рення нових торгвельних зв'язк¡в, зменшують ефективысть зд¡йснення експортно-¡мпортниx операц¡й, а також збтьшу-ють трансакц¡йн¡ витрати.
Окреслюючи напрями покращення ¡нституцмного забезпечення зовышньоторговельно'' безпеки Укра'ни, першо-чергову увагу сл¡д звернути на викорЫення тих ¡нституц¡йниx дисфункц¡й, як¡ обмежують розвиток зовн¡шньо'' торг¡вл¡, зокрема на пщтримку тих ¡нституц¡й, функцюнування яких зо-середжене у сфер¡ зовн¡шньоторговельно'' д¡яльност¡ нашо'' держави, а вщтак - чинить безпосередн¡й вплив на и зовн¡ш-ньоторговельну безпеку.
До основних ¡нституфйних дисфункц¡й, пов'язаних ¡з ви-никненням додаткових бар'eр¡в у контекст забезпечення зовн¡шньоторговельно'' безпеки Укра'ни, слщ в¡днести п'ять основних бар'eр¡в.
По-перше, ¡нституц¡йн¡ пастки, як¡ е укорЫеними квазюфек-тивними ¡нститутами, що зменшують рвень трансакц¡йниx ви-трат для учасникв цих пасток, проте зб^ьшують ц¡ витрати для держави в цтому. Тим самим вони несуть вщверту загрозу зо-вн¡шньоторговельн¡й безпец держави, оск¡льки опосередко-вано створюють додаткове навантаження на бюджети рвних р¡вн¡в, пов'язане з необx¡дн¡стю збтьшення ф¡нансовиx видат-к¡в на безпеку, лопстику, пошук ¡нформаци тощо [5].
По-друге, вагомою з погляду деструктивного впливу на зо-вн¡шньоторговельну безпеку держави е так зван¡ антиНнсти-тути або ортогональн¡ ¡нститути. Це таю ¡нституц^ы феноме-ни, яю, будучи привнесеними у сферу зовышньоторговельних в¡дносин нашо'' держави з-за кордону, насамперед з кра'н-член¡в 6С, виявляються не ¡мплементованими в '' ¡нституц¡йне середовище належним чином, а як правило некритично копЬ юються. Внаслщок цього вони неспроможн¡ достатньо корек-тно ¡ глибоко ¡нтегруватися в ¡нституц¡йне середовище Укра'ни, спричиняючи тим самим виникнення збо'в при зд^снены зовн¡шньоеконом¡чноï, насамперед зовышньоторговельно'', д¡яльност¡ господарюючих суб'eкт¡в. Це породжуе загострен-ня соц¡ально'' напруги в сусптьств^ посилення опортунютич-но'' поведЫки населення у прикордонних та ¡нших рег¡онаx, зб¡льшення трансакц¡йниx ¡ фЫансових витрат при зд¡йсненн¡ експортно-¡мпортниx операцм [6].
Третьою ¡стотною ¡нституц¡йною дисфункцию, яка сутте-во знижуе рвень зовн¡шньоторговельноï безпеки Укра'ни, е мутацт та м¡м¡кр¡я низки ¡нститут¡в, задтних у сфер¡ зо-вн¡шньоï торг^ нашо' держави. Мутуючи або м^круючи, ¡нститути тим самим знижують рвень свое'' функцюналь-ност¡ ¡ ефективност впливу на експортер¡в та ¡мпортерв то-вар¡в ¡ послуг, а подекуди ¡ зд¡йснюють в¡дверто деструктив-ний вплив на зовн¡шньоторговельну безпеки нашо'' держави через надання господарюючим суб'ектам вщверто дезорЬ ентуючих ринкових сигналв [7].
Четвертою ¡нституц¡йною дисфункцию, подолання яко'' на-бувае важливост та актуальност¡ в контекст¡ забезпечення зовышньоторговельних безпеки Укра'ни на сучасному ета-п¡ '' розвитку, е анатом¡я окремих ¡нститут¡в, включених у сферу зовышньоторговельно'' д¡яльност¡ нашо'' держави. Порвняно з ус¡ма попередн¡ми ¡нституцмними дисфункц¡ями аном¡я е вщ-носно менш загрозливою для зовн¡шньоторговельно'' безпеки, осктьки основний негативний вплив ц° дисфункци полягае у зменшенн¡ ефективност¡ функц¡онування ¡нститут¡в, що обслу-
говують експортноНмпортну дiяльнiсть вiтчизняних товарови-робникiв через ослаблення та неповноту цих Ыституш [8].
П'ятою iнституцiйною дисфункцieю, що потребуе виокрем-лення у контекст окреслення напрямiв посилення зовыш-ньоторговельно'У безпеки УкраУни, е iнституцiйний вакуум або брак низки Ыститутв, а подекуди i частини Ыституцй, необхщ-них для повноцiнного та ефективного функцюнування сфери зовнiшньоторговельноi' безпеки держави. Таю Ыститути ви-являються вщсутыми переважно через рiзного роду ментальна культуральнi чи соцiальнi проблеми або ж унаслщок пра-вово'У неврегульованостi окремих сегментiв сфери зовышньо'У торгiвлi. Вiдтак, суб'екти зовнiшньоторговельноi' дiяльностi не можуть спиратися на весь спектр необхщних iнститутiв, що здмснюють забезпечення експортно-iмпортних операцiй у бтьшост розвинених держав свiту, стикаючись з вщвертими iнституцiйними прогалинами, якi спричиняють виникнення Ы-ституцiйних розривiв та Ыституцмних ям [9-12].
Прикладами вищеописаних Ыституцйних дисфункцiй у сферi зовышньоторговельно'У дiяльностi УкраУни можуть слу-гувати контрабанда, тiньовi операци, корупцiя як приклади Ы-ституцiйних пасток. Бiржова торгiвля, державне регулювання зовнiшньо-торгiвельноi' дiяльностi, зловживання при вщшко-дуваннi ПДВ та збо'У в роботi Ыших регуляторних механiзмiв у сферi зовышньо'У торгiвлi, включаючи митно-тарифне та не-тарифне регулювання експортно-iмпортних операцiй тощо, як приклади ортогональних або антиЫститутв.
Для подолання Ыституцмного вакууму можуть застосову-ватися двi основнi стратеги вщповщно до специфiки впливу цього вакууму на зовышньоторговельну безпеку держави. По-перше, шляхом адмiнiстративного створення тих Ысти-туцiй, якi повиннi закривати наявн прогалини в Ыституцм-ному середовищк 0днак у цьому разi е ризик перетворення таких Ыституцм в антиiнститути чи Ух ослаблення до рiвня му-тацiУ. По-друге, iнституцiйний вакуум може долатися шляхом формування умов для «вирощування» необхщних Ыститутв, орieнтованих на подолання дисфункцй у сферi зовышньо-торговельно'У дiяльностi, зумовлених вiдповiдним Ыституцм-ним вакуумом. Проте у цьому разi необхщно вносити змiни на рiвнi економiчноy полiтики держави, що вимагае значних зусиль i супроводжуеться численними ризиками.
Таким чином, бтыхисть iнституцiйних проблем, як знижу-ють рiвень зовншньоторговельно'У безпеки УкраУни, можуть бути подоланими шляхом усунення тих Ыституцйних дис-функцiй, що спричинять Ух виникнення та стеряють укорЫен-ню в нацюнальнм економiцi.
Насамперед це стосуеться iнституцiйних пасток, якi зу-мовлюють поширення iллегальних експортно-iмпортних операцiй i зменшують трансакцiйнi витрати учасникiв зо-вышньо'У торгiвлi через несплату ними чистини митних по-даткiв i зборiв, контрабанду та маыпуляци з поверненням ПДВ. Як уже зазначалося, основними засобами лквщаци Ы-ституцйно'У пастки, окресленими на рiвнi теоретичних уза-гальнень, е: створення конкурентних Ыститутв, iмплемен-тацiя саморуйнуючих елементв i лiбералiзацiя зовнiшнього середовища. В контекст лквщацп вищеописаних Ыституцм-них пасток, як знижують рiвень зовышньоторговельно'У безпеки УкраУни, практичними прикладами механiзмiв, спрямо-ваних на Ух руйнування, можуть виступати:
1. lнституцiоналiзацiя транскордонного простору !iœ УкраУною та GC шляхом формування нових Ыститугв, дЬ яльнiсть яких була б орieнтована на якiсне обслуговування учасниюв прикордонно'У торгiвлi та гармоызаци економiчних iнтересiв виробникiв товарiв i надавачiв послуг на транскор-донних ринках, з одного боку, i споживачiв - з Ышого (такими Ыститутами можуть виступати транскордоны кластери, транскордоны технолопчы, науковi та iндустрiальнi парки, транскордоннi партнерства i промисловi зони тощо). Вказа-на iнституцiоналiзацiя слугуе прикладом створення конкурентних Ыститутв, якi ослаблюють вплив Ыституцйних пасток, оскiльки дозволяють знижувати трансакцiйнi витрати учасникiв зовышньо'У торгiвлi навiть перебуваючи поза межами пастки. Разом iз тим це дозволяе долати i таку Ыститу-цiйну дисфункцiю, як Ыституцйний вакуум.
2. Запровадження декларування видатюв державних служ-бовцiв, насамперед тих, що дотичн до сфери регулювання зо-внiшньоi' торгiвлi, зокрема працвниюв митниць. 1нституцюналЬ зацiя дiяльностi недержавних iнститутiв, наукових установ i ЗМ1, якi здiйснюють громадський контроль у сферi iллегальноi' дЬ яльностi, включаючи iнформацiйно-аналiтичну щодо виявлення та висвгглення проблем корупцii' та контрабанди. Активiза-цiя тако'У дiяльностi в контекст проблем зовышньоторговельно'У безпеки УкраУни слугуватиме прикладом впровадження в Ы-ституцiйнi пастки руйнуючих Ух зсередини Ыститупв, одночасно вирiшуючи проблему подолання Ыституцйного вакууму.
3. Подальша лiбералiзацiя зовнiшньоi' торгiвлi УкраУни в ру^ членства в С0Т та виконання взятих на себе зобов'язань вщповщно до пщписано'У Угоди про Асоцацю з GC (як приклад - формування зовышнього середовища, що сприятиме зниженню трансакцйних витрат уах без винятку учасникiв зовышньо'У торпвл^ нiвелюючи тим самим значи-мють вищеописаних iнституцiйних пасток).
Поряд iз покращенням iнституцiйного забезпечення не менш важливою е роль удосконалення нормативно-правового базису зовнiшньоторговельноi' безпеки УкраУни. Актуаль-нiсть цього питання обумовлена юнуванням значно'У кiлькостi чинникiв негативного впливу у сферi зовнiшньоекономiчноi' дЬ яльностi, якi мають бути нейтралiзованi або, принаймнi, послаблений Ух дестаб^зуючий, руйнiвний вплив (див. табл.).
Ефективысть зовнiшньоекономiчноy дiяльностi як вггчиз-няних, так i iноземних пщприемцв у рамках правово'У системи конкретно''' держави визначаеться, насамперед ступенем досконалост охоплення сфер регулювання i лiберальностi УУ законодавства. УкраУна в даному разi не е винятком.
Проблеми розвитку системи державного управлЫня у сфе-рi ЗЕД, визначення механiзмiв Ух реалiзацii' та забезпечення зовышньоторговельно'У безпеки вимагають розробки науково обГрунтовано'У Концепцii' розвитку зовышньоторговельно'У по-лiтики у контекстi осмислення реальних економiчних проце-сiв, пов'язаних з необхщнютю забезпечення економiчноi' безпеки УкраУни в умовах глобалiзацii' мiжнародних економiчних зв'язкiв з урахуванням комплексного пщходу до розв'язання проблеми, а саме: шляхом поеднання регуляторних, еконо-мiчних, органiзацiйних та правових важелiв державного регулювання ЗЕД через систему державних оргаыв [14, с. 56]. 0сновною метою дано'У концепци е формування зваженого державного пщходу до застосування митно-тарифних та не-
Загрози недосконалого нормативно-правового забезпечення зовжшньоторговельно'! безпеки Украши
Загрози Потенцшт наслщки
Зростання негативного сальдо зовышньо'' торг¡вл¡ Укра'ни Зниження курсу гривы, збтьшення запозичень за кредитами
Деформацт структури експорту - переважання сировини та низька частка продукци з високою доданою вартютю Зростання негативного сальдо зовышньо'' торг^ й диспропорцп м¡ж розвитком добувно'' та переробно'' промисловост¡
Надм^на вщкритють економ¡ки Укра'ни Зростання залежност економ¡ки в¡д зовн¡шньоеконом¡чноï кон'юнктури
0бмеження доступу кра'ни на зовн¡шн¡ ринки через тарифы ¡ нетарифн¡ обмеження Стримування експорту продукц¡'' та завдання збиткв в¡тчизняним виробникам
0бмежене коло партнера у зовн¡шн¡й торг¡вл¡ Надм¡рна експортна та ¡мпортна залежн¡сть в¡д окремих кра'н
Зростання ¡мпортно'' залежност¡ Укра'ни щодо високотехнологнного ¡мпорту енергоносив Зростання негативного сальдо
Низький р¡вень конкурентоспроможност укра'нських товар¡в Попршення фЫансових результат¡в та ¡нвестиц¡йниx можли-востей пщприемств, ïx позиц¡'' на свгтових ринках
Недостатн¡й р¡вень гармоызаци укра'нських стандарт¡в з¡ св¡товими Ризик запровадження нетарифних торговельних бар'ерв
Низька обвнаысть потенц¡йниx покупц¡в укра'нських товарв про експортн¡ можливост¡ Укра'ни Зниження експортних можливостей Укра'ни
Низький рвень рекламного та маркетингового забезпечення продажу укра'нських товарв Зменшення обсягу експорту
Незадовтьний стан фтосаытарного контролю експорту Виникнення ризику запровадження нетарифних обмежень з боку партнерв
Збтьшення контрабанди Скорочення вгтчизняного виробництва
Ц¡нов¡ коливання на зовышых ринках Зростання вартост ¡мпорту (зокрема, через зростання свтових ц¡н на енергоноси)
Джерело: [13, с. 285].
тарифних мехаызмв регулювання торговельних процес¡в та посилення контрольно'' функци держави за протканням да-ного процесу та забезпечення економнно'' безпеки держави в умовах ¡нтеграци Укра'ни до свггового економ¡чного простору. Змютовне наповнення дано'' Концепци мае утримувати: обгрунтування об'ективних передумов, сутност¡ ¡ рол¡ зовыш-ньоторговельно'' пол¡тики Укра'ни; розроблення методоло-г¡чного ¡нструментар¡ю дослщження зовышньоторговельно'' пол¡тики за умов формування ¡нтеграцмно'' економ¡ки; обгрунтування методолопчних п¡дxод¡в до формування засад та принципв функц¡онування зовн¡шньоторговельно'' полЬ тики в глобальному ринковому середовище аналв сучасних моделей зовн¡шньоторговельно'' пол¡тики наднацюнального р¡вня та визначення можливост¡ ïx адаптаци для використан-ня в Укра'ы з метою реал¡зац¡'' '' економ¡чниx ¡нтерес¡в та ¡н-тересв нац¡онально'' безпеки на св¡товому ринку; визначення критерив й важел¡в пщвищення ефективност¡ функцюнуван-ня системи державного регулювання та контролю зовышньо'' торг^ в контекст¡ забезпечення '' економнно'' безпеки; дослщження м¡сця ¡ рол¡ правових регулятор¡в в Укра'ы у розвитку глобальних ¡нтеграцмних процес¡в та ïx впливу на стан економнно'' безпеки; аналв економнних насл¡дк¡в ¡нтегру-вання Укра'ни до свггового простору на глобальному рвы в контекст забезпечення '' нацюнально'' безпеки; моделювання процесу тарифного та нетарифного реформування з ураху-ванням ¡нтеграцмних процесв та вимог економнно'' безпеки.
У цтому анал¡з сучасного стану нормативно-правового забезпечення зовышньоекономнно'' дтльност та зовыш-ньоторговельно'' безпеки дозволяе вид¡лити т¡ ж сам¡ не-дол¡ки, що xарактерн¡ для всього чинного законодавства, зокрема: нестабтьысть та внутршня суперечлив¡сть зако-нодавчих актв у сфер¡, що досл¡джуeться; диспропорцт у
сп¡вв¡дношенн¡ закон¡в та пщзаконних акт¡в; в¡дсутн¡сть ме-xан¡зм¡в реалваци нормативних акт¡в та ¡н. Вщтак, вдоско-налення нормативно-правового забезпечення зовышньо-торговельно'' безпеки передбачае зв¡льнення вщ застар¡лиx норм, усунення прогалин, упорядкування з метою ефектив-ного використання актв законодавства та систематизац¡ю зовышньоторговельного законодавства.
Сл¡д звернути увагу на те, що тут е довол¡ суттевий напра-цьований св¡товий досвщ. Так, у сучасних умовах уыфкацт ¡нституц¡ональниx ¡ нормативно-правових ¡нструмент¡в вщЬ грае важливу роль у процесах регулювання та гарантування безпеки мжнародних торговельно-економнних в¡дносин. Св¡товий досв¡д забезпечення гармоызаци правових, адмУ-стративних та оргаызацмних аспект¡в зовышньоторговель-но'' безпеки засвщчуе ефективн¡сть м¡жнародноï сп¡впрац¡ для '' забезпечення. Сьогодн¡ м¡жнародна сумюысть регу-ляторних принцип¡в е результатом багатостороных мждер-жавних угод та домовленостей.
Важливу роль у цьому процес врграе рег¡ональна еконо-мнна ¡нтеграц¡я, усп¡шними прикладами яко'' е Бвропейський Союз (БС), П¡вн¡чноамериканська зона втьно'' торг¡вл¡ м¡ж США, Канадою та Мексикою (НАФТА), Пвденно-американ-ський ринок, що об'еднуе Аргентину, Бразилю Уругвай, Парагвай (МЕРК0СУР), Асоцвцт кра'н П¡вденно-Сx¡дно'' Ази (АСЕАН). 0собливу роль п¡д час регулювання нетарифних бар'ерв, спрощення теxн¡чниx ¡ регулятивних обмежень вЬ д¡грають також мжнароды оргаызаци, зокрема Св¡това ор-гаызацт торг¡вл¡ (С0Т). 0сновними документами С0Т щодо усунення нетарифних бар'ерв е Угода про теxн¡чн¡ бар'ери в торг^ (Ток¡йський раунд) та Угода про саытары та фгтоса-ытары заходи (Уругвайський раунд). Закликаючи використо-вувати м¡жнародн¡ стандарти, С0Т визнае право кра'н вста-
новлювати техычы регламенти, стандарти i процедури, як покликанi гарантувати безпеку та здоров'я громадян, навко-лишнього середовища та економки загалом, однак наголо-шуе, що норми та стандарти, процес тестування та сертифЬ кацiя не повинн створювати зайвих перешкод у торпвлг
Висновки
Головними проблемами Ыституцйного та нормативно-правового забезпечення зовншньоторговельно'У безпеки УкраУни е недостатньо ефективне правове поле та неузгодженють законодавства УкраУни i GC у зовншньоторговельнм сферО ¡н-ституцiйнi бар'ери, якi призводять до монополiзацii', лоб^вання та iнших проблем «iнституцiйного поля», а також недосконала Ыституцмна Ыфраструктура забезпечення ефективного зо-внiшньоторговельного спiвробiтництва нашоУ держави.
Удосконалення системи Ыституцйного забезпечення та нормативно-правового поля зовншньоторговельноУ безпеки УкраУни повинн орieнтуватися на подолання iнституцiйних проблем, як знижують ефективнiсть господарюючих суб'eктiв у сферi зовнiшньоi' торгiвлi через нарощування Ух трансакцм-них витрат (через контрабанду, iллегалiзацiю експортноНм-портних операцй i прикордонно'У торгiвлi, корупцiю при пере-тинi кордону тощо, як тягнуть за собою додатковi витрати на безпеку та операцйну дiяльнiсть), iнтеграцiю нашоУ держави у свгтовий соцiально-економiчний простiр i пiдвищення стабть-ностi та сприятливостi вiтчизняного законодавства для розвитку вщповщних зовншньоторговельних зв'язкiв i вiдносин.
Список використаних джерел
1. Сухоруков А.1. Нацюнальна економ1чна безпека: Навч. пос1бник / А.1. Сухоруков, С.З. Мошенський, 0.М. Петрук; за ред. д.е.н., проф., заслуженого економ1ста УкраУни А.1. Сухорукова. - Житомир: ПП. «Рута», 2010. - 384 с.
2. Закон УкраУни вщ 10.11.94 №237 «Про ратифкацю Угоди про партнерство i сп1вробтництво м1ж УкраУною i бвропейськими Сп1в-товариствами та Ух державами-членами»// [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
3. Панченко В., Аврамченко К., Фтпчук В. та ¡ншг Вплив створення зони вшьноУ торг^ з 6С на економ^у УкраУни. Аналiтичне дослг дження. - КиУв, 2013.
4. Проект Нацюнально'У стратеги розвитку експорту УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/ zed/strategy/ukr/4589.html
5. Полтерович В.М. Институциональные ловушки и экономические реформы / В.М. Полтерович // Экономика и математические методы. - 1999. - Т. 35. - Вып. 2. - С. 1-37.
6. Сухарев М.В. Социальные антиинституты / М.В. Сухарев // Экономическая социология / Электронный журнал. - 2004. - Т. 5. - №5. - С. 63-73.
7. Балацкий Е. Мутация и мимикрия экономических институтов / Е. Балацкий [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. kapital-rus.ru/index.php/articles/article/176728.
8. Заславская Т.И. Современное российское общество: Социальный механизм трансформации / Т.И. Заславская. - М.: Дело, 2004. - 400 с.
9. Манохина Н. Феномен институционального вакуума: сущность, причины возникновения и диагностика // Н. Манохина // Психология и экономика. - 2008. - Т. 1. - №1-2. - С. 140-145.
10. Петросян Д. Институциональные патологии национальной экономики / Д. Петросян [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www. auditfin.com/fin/2007/2/Petrosian/Petrosian%20.pdf.
11. Гриценко А. Институциональная архитектоника: предмет, основные законы, методология / А. Гриценко // Научные труды Дон НТУ. Серия: экономическая. - 2006. - Вып. 103-1. - С. 31-37.
12. Голян В. Институциональные разрывы земельной реформы в Украине / В. Голян // Економют. - 2012. - №3. - С. 7-11.
13. Система економнноУ безпеки держави [Текст] / Пщ заг. ред. д.е.н., проф., заслуженого економюта УкраУни А. Сухорукова // На-цюнальний ¡нститут проблем м^народноУ безпеки при РНБ0 УкраУни. - К.: ВД «Стилос», 2009. - 685 с.
14. Глобальний конкурентней прослр: [монографя] / 0.Г. Блорус, Ю.М. Пахомов, 1.Ю. Гузенко, 0.К. Скаленко, 0.В. Гаврилюк; КиУв. нац. екон. ун-т ¡м. В. Гетьмана, 1н-т свт. економки i мжнар. вдносин НАН УкраУни, Мжнар. асоц. «УкраУна - Рим. клуб, Мжнар. н-т глобалстики. - К., 2007. - 680 с.
УДК 338.124.4:336.717.18
В.О. ТКАЧУК,
здобувач, Академя финансового управлння
Особливост кризи лшвщносл в банмвському сектор! Украши у 2014 роц
Криза лкв 'щност/ е р/зновидом банквсько'(кризи. У загальному план/ криза лкв 'щност/ - це така ситуаця, коли велика юльюсть вкладникв банку вимагають зняття бтьшост/ заощаджень, н1ж зазвичай для задоволення нормальних потреб, / банки змушен/ зам/щувати вилучення кошт1в, позичаючи ресурси за п/двищеною в/дсотковою ставкою. Криза лкв/д-ност/, як правило, непередбачувана / дуже часто може бути обумовлена в/дсутн/стю впевненост громадських кл у конкретному банку або несподваною потребою кл/ент'ю банку у готвкових коштах не для споживання, а для альтернативного заощадження. Криза лкв 'щност/ може зрештою призвести до «наб/гу на банк» / навть до неплатоспроможност банку.
Ключов1 слова: ризик лкв/дносИ, криза лкв/дност¡, фнансова слйкють банку, подолання кризи у банквському сектор./.
В.А. ТКАЧУК,
соискатель, Академия финансового управления
Особенности кризиса ликвидности в банковском секторе Украины в 2014 году
Кризис ликвидности является разновидностью банковского кризиса. В общем плане кризис ликвидности - это такая ситуация, когда большое количество вкладчиков банка требуют снятия большинства сбережений, чем обычно
36 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (163)/2014
© В.О. ТКАЧУК, 2014
