CC BY
12Mildly Retarded: Is Much of It Justifiable? // Exceptional Children, 1968. No 35. P. 5-22.
8. Oliver M., Barnes C. Disabled People and Social Policy: from Exclusion to Inclusion. L.: Longman, 1994. 187 p.
9. Order of the Minister of education and science of the Republic of Kazakhstan dated June 1, 2015 No 348 on approval of Conceptual approaches to the development of inclusive education in the Republic of Kazakhstan.
10. Pritchard D. G. The Development of Schools for Handicapped Children in England during the Nineteenth Century // History of Education Quarterly, 1963. Vol. 3. No 4. P. 215-222.
11. Movkebayeva Z. A. Psychological and pedagogical support of disabled students in higher educa-
tional institutions of the Republic of Kazakhstan. [Electronic resource]. Access mode: http://group -global.org/ (accessed: 09.01.2017).
12. Novikov S. I. Separate training as a pedagogical problem // Problems of science, 2015. No 1 (1). Pp. 77-81.
13. Niije B. The Normalization Principle and Its Human Management Implications // The International Social Role Valorization Journal, 1994. Vol. 1. No 2. P. 19-23.
14. Suleimenova R. A. On the issue of inclusive education. «Open school». No 06 (147), August 2015. Pp. 56-58.
15. Suleimenova R. A. Inclusive education in the Republic of Kazakhstan: situation analysis and practical steps. «Open school». No. 4 (135), April 2014.
CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS OF FORMATION OF PROFESSIONAL CULTURE OF FUTURE BACHELORS OF BANKING IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF HIGHER
EDUCATION INSTITUTION
Mykhailyuk N.
Senior teacher of Kharkiv National Semyon Kuznets University of Economics, Kharkiv
KP^EPIÏ, ПОКАЗНИКИ TA PIBHI ^OPMOBAHOCTI ПPОФЕСIЙНОÏ КУЛЬTУPИ МАЙБУТН1Х БAКAЛAВPIВ БАНЮВСЬ^ СОТАВИ В ОСВГСНЬОМУ СЕPЕДОВИЩI
ЗАКЛАДУ ВИЩОÏ ОСВГСИ
Михайлюк Н.В.
Старший викладач Харювського нацiонального економiчного утверситету iMem Семена Кузнеця, Micmo Харюв
Abstract
The article analyses scientific approaches of the development of criteria, indicators and indicators of the formation of professional culture of specialists. Significant criteria, indicators and indicators of the formation of professional culture and bachelor's degrees in banking. The main criteria are: professional competence, professional identity, professional morality. Opening indicators of the level of formation of professional culture in the future of the bank sphere.
Анотащя
У статп проведений аналiз наукових пiдходiв щодо розробки критерпв, показнишв та pîbhîb сформо-ваносп професшно1 культури фахiвцiв. Визначеш критери, показники та рiвнi сформованосп професшно1 культури майбутшх бакалаврiв баншвсько1 справи. Основними критериями визначено: професшна компе-тентнють, професшна вдентичнють, професшна мораль. Розкрип показники рiвнiв сформованосп профе-сшно1 культури майбутшх фахiвцiв баншвсько1 сфери.
Keywords: professional culture of specialists, criteria, indicators and levels of formation of professional culture, interest in professional activity.
Ключовi слова: професшна культура фах1вщв, критери, показники та рiвнi сформованосп професш-но1 культури, штерес до професшно! дiяльностi.
Постановка проблеми.
Вaжливим кроком га шляху розвитку соцiaлъ-но1' свщомосп молодого поколшня e формyвaння нового гаукового економiчного мислення, мотивa-ця до постшного оновлення сво1'х згань тa гавичок, прaгнення до особистого вдоскогалення, до aнaлiзy результат свое1' роботи тa роботи всього колек-тиву. Це зaвдaння стоиъ, y першу чергу, перед зa-клaдaми вищо1' освгги економiчного профiлю, яю
мaють готyвaти фaxiвцiв високо1' професiйноï raa-лiфiкaцiï [1]. Особливо1' вaгомостi нaбyвae вщповь днiстъ рiвня сформовaностi професiйноï культури мaйбyтнix бaкaлaврiв бaнкiвсъкоï спрaви сyчaсним соцiaлъно-економiчним вимогш i потребaм [2,с.4]. Основи професшно1' культури повиннi бути сфор-мовaнi y стyдентiв ще пiд чaс нaвчaння y зaклaдi ви-що1' освiти, aдже соцiyм потребуе фaxiвцiв, здaтниx прaктично вирiшyвaти постaвленi перед ними жит-
тeвi та професшш проблеми. У зв'язку з цим, особ-ливий акцент робиться в питаниях пвдготовки бака-лаврiв баншвсько! справи, осквдьки дiяльнiсть пра-цiвника банку вимагае значних моральних, фiзич-них та штелектуальних затрат, велико! вiддачi сво!й справi, а також високого рiвня сформованостi професшно! культури.
В ходi нашого дослiдження ми провели розбiр критерив, показник1в та рiвнiв сформованостi професшно! культури майбутшх бакалаврiв баншвсько! справи. Це дозволить нам отримати методолоп-чш iнструменти для аналiзу стану сформованосп професшно! культури студента, а також всебiчно оцiнити ефективнiсть навчально-виховного про-цесу.
Аналiз досл1джень i публшацш.
Питання визначення критерив, показникiв та рiвнiв сформованостi професшно! культури фахь вця досить широко представлене в розробках вичи-зняних та зарубiжних науковцiв. Зокрема, визна-ченню критерив, показник1в та рiвнiв сформованосп вмiнь i навичок професшно! дiяльностi представник1в рiзних професiй присвяченi досл1-дження Я. Крупського, В.Михалевича [3], С. Гонча-ренко [4], А. Новшова [5], Л. Серман [6], С. Шумо-вецько! [7], О. Жихорсько! [8], М. Ростоки [9], Ю. Рибалко [10], Н. Бурмашно! [11], I. Сабатовсько! [12], Т. Корольово! [13], £. Чернищово!, Н. Гузш [14], Р. Богданова [15], О. Ящук [16], Ю. Безручен-кова, Г. Щуки [17] , А. Казьмерчук [18], О. Нали-вайко[19] та iншi. Проте, не достатньо е вивченим питання визначення критерив, показнишв та рiвнiв сформованосп професшно! культури майбутнiх ба-калаврiв банк1всько1 справи.
Мета статтi: визначити критери, показники та рiвнi сформованосп професшно! культури май-бутнiх бакалаврiв баншвсько! справи в закладу ви-що! освiти.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Для бiльш досконалого аналiзу цього питання слад детальнiше розглянути термiни «критери», «показники», «рiвнi».
Тлумачний словник укра!нсько! мови визначае «критерш» як «пвдставу для оцiнки, визначення або класифжаци чогось; мiрило» [20].
Я. Крупський, В.Михалевич окреслюють «критери» як «мiрило оцiнювання параметрiв, як1 опи-суються певними показниками; мiрило для визначення оцшки предмета, явища; ознака, взята за основу класифжаци» [3].
С. Гончаренко визначае, що «Критери статис-тичнi — показники, яш поеднують у собi методи розрахунку, теоретичну модель розподiлу i правила прийняття рiшення про правдоподiбнiсть нульово! або однiеl iз альтернативних гшотез»[4].
А. Новiков вважае, що «Критери ефективностi професiйного навчання — сукупнють оцiнок ре-зультатiв професiйного навчання. Це:
- витрати часу учшв i педагогiв на досягнення необхщних результатiв;
- витрати зусиль учшв i педагогiв на досягнення необхвдних результатiв за вiдведений час;
- обсяг витрат: фiнансових, матерiально-технi-чних та iнших ресурсiв на досягнення необхвдних результатiв за ввдведений час;
- вiдсоток вiдсiву учшв за повний курс нав-чання;
- ввдповвдшсть рiвня сформованостi загально-наукових та професшних знань, професiйних умшь (компетенцiй) i навичок, тих чи шших професiйно важливих якостей особистосл вимогам професiй-них стандартiв та професiйно-квалiфiкацiйних характеристик;
- працевлаштування випускнишв професiй-ного освiтнього закладу за набутою профеаею, спе-цiaльнiстю; оцшки роботодавщв про !х квалiфiка-ци» [5].
Л. Серман розглядае критерiй як «ознаку, на основi яко! даеться оцiнкa, судження про предмет, об'ект чи явище»[6]. Критерiй конкретизуеться через показники. Критерш призначений для оцшки явища з урахуванням уах його ютотних властивос-тей. Показник характеризуе явище тiльки з одного боку. Уа критерil та показники можуть проявля-тися у рiзнiй мiрi. Досл1дниця дотримуеться таких вимог до вибору критерив: критерп повинш носити шформативний та нейтральний характер, мати мо-жливiсть бути яшсно описаними та конкретизова-ними у виглядф показник1в [6].
С. Шумовецька, aнaлiзуючи розробки вчених, приходить до висновку, що для оцшки сформованосп професшно! культури дощльно використову-вати групи iндикaторiв, об'еднаних спiльною озна-кою, тобто структурш компоненти навчально! дiя-льносп, як1 в1дображають структуру професiйно! культури. Науковець виокремлюе у структурi професшно! культури майбутшх фах1вщв цшшсний, пiзнaвaльний, комунiкaтивний, поведiнковий та професшно особиспсний компоненти та в1дпо-ввдно до них визначае критерi!.
Авторка вважае, що «критерп мають ввдобра-жати структуру професiйно! культури як особисп-сного явища i визначае, що критерiями !! сформова-носп може бути aксiологiчний (слугуе для дiaгнос-тики цiннiсного компонента), когниивний (необх1дний для дiaгностики пiзнaвaльного компонента професшно! культури), дiяльнiсний (призначений для оцшювання поведiнкового компонента), штерактивний (необх1дний для дiaгностики кому-нiкaтивного компонента), особистiсний (вiдповiдaе професшно особиспсному компоненту) критерi!. Авторка пропонуе оцiнювaти сформовaнiсть про-фесiйно! культури майбутшх фaхiвцiв за чотирма рiвнями — низьким, середнiм, достaтнiм i висо-ким» [7].
0. Жихорська поняття «критерiй» використо-вуе як «мiрило, орiентир, iндикaтор, на основi якого в1дбуваеться оцiнкa стану сформованосп професшно! компетентносп фах1вця» [8].
Авторка узагальнюе вимоги вчених щодо видь лення та обгрунтування критерi!в професiйно! культури:
1. «Критери повинш ввдображати основнi за-кономiрностi функцiонувaння об'екта;
2. критери мусять мати сути ознаки предмета, тобто ввдображати необхвдш ознаки та якостi, через свою сутшсть цi якостi та ознаки мають бути стiйкими i постiйними;
3. за допомогою критерпв повиннi встанов-люватися зв'язки м1ж усiма компонентами явища, що аналiзуeться;
4. критери повиннi розкриватися через низку показнишв, залежно ввд прояву яких можна робити висновки про бшьший чи менший ступiнь вира-ження даного критерiю;
5. критери мусять вщбивати динамiку вимь рювано! якостi в часi та просторц
6. якiснi показники повиннi виступати та до-повнювати один одного» [8].
Авторка пропонуе розглядати показники як ступiнь сформованостi того чи шшого критерiю, як одну одну з характеристик об'екта, процесу чи явища, що виражае шльшсно або яшсно одну зi сто-рiн !х стану [8].
М. Ростока вщзначае, що «критери мають ви-свiтлювати компоненти дослщжуваного явища, процесу, властивостi особистостi тощо. В якостi критерiю в педагопщ розумшть ознаку, на основi яко! здiйснюеться оцiнка, вiдокремлення, озна-чення чи класифiкацiя стану розвитку особистосп, И як1сних характеристик. Педагогiчний критерш обов'язково характеризуеться факторами сощаль-ного та професшного середовища. Класифiкують таю критери: мотивацшно-вольовий, особистiсний, операцiйно-дiяльнiсний, оргашзацшно-технолопч-ний. За допомогою зазначених критерпв можна ви-значити рiвнi сформованосп професшно! компете-нтностi фахiвця: елементарний, базовий, достатнш, гармонiйний»[9]. Щд «показниками» автор розумiе «ствердження наявностi чи вщсутносп якостi об'екта, що вивчаеться, та насшльки вони проявля-ються»[9].
Ю. Рибалко, аналiзуючи професiйну компете-нтнiсть майбутнього фах1вця, виокремлюе наступш критери: «мотивацiйний (рiвень сформованостi професшно! спрямованостi особистостi майбутнього фах1вця), когнiтивний (рiвень засвоення май-бутшм фахiвцем набутих професiйних знань), осо-бистiсний (рiвень сформованостi професiйно важ-ливих i необх1дних якостей та здiбностей особистостей), дiяльнiсний (рiвень оволодшня умiннями та навичками, необх1дними для професшно! дiяльностi майбутнього фах1вця). До показник1в мотивацiйного критерш вщноситься iнтерес до професшно! дiяльностi, бажання працювати та мо-тивацiя досягнення успiху в обранiй спецiальностi . Показниками когштивного критерiю е: володшня професiйно-важливими знаннями (фаховi, управль нсьш, нормативно-правовi, науково-методичнi, предметнi, технологiчнi). До показнишв особисп-сно-дiяльнiсного критерiю вщноситься гуманнiсть, альтру!зм, творчiсть, комунiкативнiсть, креатив-нiсть, патрiотизм, а також сформовашсть системи професiйних вмiнь (прогностичних, когштивних, комунiкативних, конструктивних, оргашзаторсь-ких); володшня сучасними нанотехнолопями, за-стосування прийомiв менеджменту»[10].
Н. Бурмак1на видiляе наступш критери i показники професшно! компетентносп майбутнiх фахь вцiв: знанневий (його показниками е спещально-предметш знання, психолого-педагогiчнi знання та методичш знання студента), дiяльнiсно-практич-ний (його показники: вмшня i навички студента), особиспсно-рефлексивний (мотивацiйний, iндивi-дуально-психологiчний, загально-культурний показники, а також показник самодiагностики). Ана-лiзуючи наукову лггературу, авторка доходить ви-сновку, що юнують рiзнi назви рiвнiв ощнювання професiйно! культури, але м1ж ними юнуе певна змiстовна паралель. Ознаки i змiст низького рiвня сшвпадають з алгоритмiчним, репродуктивним, ем-пiрiчно-iнту!тивним. Ознаки i змiст середнього рь вня е синонiмiчними до евристичного, достатнього, реконструктивного та конструктивного рiвня. А ознаки i змiст високого рiвня е подiбними до твор-чого та рефлексивно-творчого рiвня. Рiзнi назви на-уковцiв вказують на ознаки, яш дослiдники вважа-ють найсуттевшими для характеристики i конкре-тизацi! кожного рiвня [11].
На думку I. Сабатовсько! «пiд критерiями фор-мування професiйно! культури фах1вця вважають суттевi ознаки, що свщчать про досягнення того або шшого рiвня сформованостi професiйно! культури фах1вця. Рiвень — це ступiнь сформованосп профе-сiйно! культури, певний результат розвитку; критери — вимiрювачi рiвнiв. Мiж ними е певний дина-мiчний зв'язок» [12].
Авторка подме професiйну культуру на два рiвнi розвитку: початковий (iнформацiйний) та ви-щiй. На початковому рiвнi ще не досить широк1й стушнь сформованостi системи професiйних знань i поглядiв, а професiйнi здiбностi перебувають у станi формування. З шдвищенням рiвня знань, вмiнь та досввду пiдвищуеться iмовiрнiсть людини досягти певних висот у сво!й працi. Вищий рiвень характеризуеться широким професiйним свггогля-дом, великим обсягом професiйних знань, штереав i вмiнь, творче розумшня виробничо! ситуацi! як проблемного завдання i здатностi розв'язувати його продуктивно, орипнально, ефективно[12].
На думку А. Казьмерчук, «критерi! являють собою властивосл, якостi та ознаки об'екта, що вивчаеться, за допомогою яких можна спостертати за його розвитком, рiвнем функцюнування та станом. Показники являють собою яшсш та шльшсш характеристики сформованостi певного критерш. По-няття «рiвень» ввдображае спiввiдношення «ви-щих» та «нижчих» ступенiв розвитку структур будь-яких об'екпв, процесiв». Науковець видiляе наступнi критери сформованосп професiйно! культури майбутшх фахiвцiв: мотивацiйний критерiй (оцiнюють завдяки встановленню рiвня розвитку професiйно! спрямованосп, iдентичностi, бажанню до самовдосконалення та самореалiзацi! в профе-сiйнiй сфер^, когнiтивний критерiй (характеризуеться рiвнем професiйно-важливих знань про сут-шсть та структуру професiйно! культури, !! форми та види), операцiйно-дiяльнiсний критерш (визна-
чаеться рiвнем творчого стилю професшно! д!яль-ностi ) та рефлективний критерш (самоусвщом-лення себе в професшнш дiяльностi)[18].
О. Наливайко визначае критери професiйно! культури з огляду на системне розумiння культури взагал1, видiлення Г! структурних i функцюнальних компонентiв, тлумачення !! як процесу й результату творчого засвоення й усвщомлення цiнностей, тех-нологiй у процеа професiйноí сaмореaлiзaцií осо-бистосп фaхiвця. Науковець виокремлюе нaступнi критери професшно! культури: цшшсно-мотива-цiйний, когштивно^яльшсний, особистiсно-твор-чий.
Особливостi формування цшшсно-мотивацш-ного критерш визначаються мотивами, цiлями та потребами майбутнього спещал1ста у професш-ному нaвчaннi, вдосконaленнi, сaмовиховaннi, са-морозвитку, цiннiсних установок aктуaлiзaцií в професшнш д1яльносп. Цей компонент зумовлюе нaявнiсть iнтересу до професiйноí д1яльносп, який характеризуеться потребою особистостi у знаннях, в оволодiннi ефективними способами !! оргaнiзaцi!. Також цiннiсно-мотивaцiйний критерш мютить мотив здiйснення професшно! д1яльносп та профе-сiйну спрямовашсть.
Когнiтивно-дiяльнiсний критерiй визнача-еться: теоретичними знаннями , вмiннями та нави-чками, а також способами отримання неохiдно! ш-формaцi! та ефектившстю !! використання; актив-ним використанням отриманих знань, сформованих умiнь, навичок i професiйно важливих якостей у професшнш д1яльносп як неох1дних складових ш-знання й розвитку професшно! культури, самовихо-вання, самовдосконалення. Рiвень розвитку когш-тивно-дiяльнiсного критерiю залежить вiд широти, глибини та системносп знань, в!д умiння установ-лювати мiжособистiснi зв'язки, вибирати оптима-льний стиль комунiкaцi!, володiти способами вербального та невербального спшкування; ввд штеле-ктуального розвитку майбутнього фах1вця.
Особистiсно-творчий критерiй професiйно! культури майбутнього фaхiвця визначаеться його ста-вленням до себе та оточуючих, жо свое! практично! д1яльносп та !! здiйснення. Цей критерш мютить са-мосвiдомiсть, самоконтроль, самооцшку, розу-мiння власно! значущосп та результaтiв свое! д!я-льносп, розумiння себе, а також самореал1зацш в професiйнiй сферi. Особистiсно-творчий критерш визначае розвиток професшно! майстерносп, здат-нiсть знаходити творчi нестaндaртнi ршення про-фесiйних задач [19].
Отже, критери сформованосп професiйно! культури майбутшх бaкaлaврiв банк1всько! справи — це мiрило оцiнювaння результату сформованосп професiйно! культури, а також рiвень досягення ви-кладачем i студентами поставлено! мети в процеа формування навичок професшно! культури.
Склaдовi елементи, яш конкретизують критери сформованосп професшно! культури, можна представши у виглядi показнишв, як1 повиннi охоплю-вати всi сторони наукового дослщження та давати як1сну оцiнку дослвджуваного процесу.
В тлумачному словнику укра!нсько! мови про-понуеться наступне визначення термшв «показ-ник» та «рiвень»:
«Показник — сввдчення, доказ, ознака чого-не-будь.
Показники — нaочнi даш про результати яко-!сь роботи, якогось процесу; даш про досягнення в чому-небудь»[21].
В. Кузьмш, Д. Крилов стверджують, що «кри-терiй — ознака, на пiдстaвi яко! проводиться оць нка, визначення або класифжащя чого-небудь, мi-рило. Поняття «критерш» за сво!м обсягом ширше поняття «показники» i входить в нього як складова частина, е г! компонентом. Якщо критерiй — це яко-стi, влaстивостi дослiджувaного об'екта, то показники — це мiрa сформованосп того чи шшого критерш» [22].
Т. Корольова, анал1зуючи стан сформованосп професшно-етично! культури майбутшх фaхiвцiв, наполягае на тому, що «для визначення його рiвня потрiбнa як1сна i к1льк1сна характеристика крите-рilв»[13]. Авторка пропонуе складати кiлькiсну оцi-нку кожного критерш з оцшок кожного показника. Для виставлення оцiнок кожного показника перед-бачаеться використання шестибально! скали. Оць нки показник1в у дiaпaзонi 0-1 бaлiв вiдповiдaють низькому рiвню, 2-3 — середньому рiвню, 4-5 — оптимальному рiвню сформовaностi професшно-етично! культури майбутшх фaхiвцiв [13].
«Рiвень — ступiнь якостi, величина i таке iнше, досягнутi у чому-небудь» [23].
£. Чернищова, Н. Гузш вважають, що «Рiвень професiонaлiзму — як1сна характеристика ступеня ввдповщносп реальних проявiв людини в д1яльно-стi пропонованим до не! вимогам» [14].
Р. Богданов вбачае, що «поняття «рiвень» вiдо-бражае дiaлектичний характер процесу розвитку, що дозволяе бaгaтобiчно зрозумiти предмет дослi-дження, всi його влaстивостi, зв'язки й вщносини. Це поняття застосовуеться для вщображення посл1-довностi змiн, де наступш сходинки стану предмету являють собою бiльш велик! за ступенем оргашза-цi! пор!вняно з одшею чи дек1лькома попереднiми сходинками»[15]. Автор пропонуе розглядати рь вень розвитку професшно! культури майбутшх фа-х!вщв як суму р!вн!в розвитку мотивацшно-цшшс-ного, д!яльн!сного та когн!тивного компоненпв професiйно! культури . Ми подмемо думку автора про те, що «до критерив, як1 дозволяють визначити рiвень сформовaностi мотивaцiйно-цiннiсного компоненту можна вщнести:
- рiвень професшно! спрямованосп, що вира-жено у схильносп до професiйно! д1яльност!, сформованосп уявлення про не!, наявносп мотив!в до оволод!ння професiею, подальшо! професiйно! д1я-льност! та досягнення професшно! культури;
- р!вень професшно! щентичносп, який св!д-чить про цшшсне в!дношення до профес!!, усвщом-лення !! значущост! для сусшльства, позитивного в1дношення до себе як майбутнього фах1вця, готов-ност! до професшного зростання та активно! твор-чо! д!яльност!;
- рiвень сформованосп професшно важливих якостей особистосп, який передбачае сформова-нiсть моральних якостей особистостi, необхвдних для ефективно! м1жособиспсно! професшно! взае-модп, активного та самостiйного освоения способiв культурозасвоення та культуротворення, ощню-вання власно! професiйно-культурно! д!яльносп кр!зь призму високих моральних якостей, культур-них цiнностей та норм.
Б№шють науковцiв, як1 дослщують сьогодш проблеми формування у студентiв професiйно! ку-льтури, вважають необхiдним оцiнювати сформо-ванiсть когштивного компоненту професшно! ку-льтури за допомогою встановлення р!вшв професшно! компетентностi. Когштивний компонент професшно! культури майбутнiх фахiвцiв можна визначити рiвнем сформованостi професiйно! компетентности яка сввдчить про засвоення загально-культурних та специфiчних професшних знань про принципи функцiонування установи, умшь прий-няття та реалiзацi! органiзацiйно-управлiнських рь шень з метою ефективно! д!яльносп.
Сформованiсть д!яльшсного компоненту буде визначаеться такими критерiями та показниками, як:
- рiвень творчого стилю професшно! д!яльно-сп, що виявляеться у активнiй освггаьо-шзнаваль-нш д!яльносп, розвинутому творчому мисленню, сформованостi iндивiдуальних технологiй розв'язання професiйних завдань, отримання задо-волення ввд набуття професи та практичного засто-сування професшних знань, готовносп до вияв-лення професiйно! культури у д!яльностц
- рiвень комунiкативно! д!яльносп, що передбачае на пiдставi наявних комушкативних знань та умшь здiйснення ефективно! професшно! та м1жо-собиспсно! взаемоди i виявлення розвинуто! культури спшкування;
- рiвень сформованостi рефлексивно-оцшно! д!яльносп, який передбачае можливють до адекватно! самооцшки власно! професшно! д!яльносп та розвитку професiйно! культури, знаходження шля-х1в до самовдосконалення та реалiзацi! потреб са-моактуалiзацi! у професi!» [15].
О. Ящук розглядае р!вш сформованостi професшно! культури фах1вця наступним чином:
- За р!внем сформованостi професiйних знань, навичок та професiйних умшь;
- за наявшстю цшшсних орiентацiй фахiвця;
- за рiвнем володшня комушкативними навич-ками;
- за рiвнем розвитку творчих здiбностей.
Авторка пов'язуе визначення р!вня професш-
но! культури з проблемою розробки необхiдних для цього критерпв i показник1в. При цьому «критерiй» розумiеться як ознака, на основ! яко! здiйснюеться оцiнка певного явища та судження про нього. Кри-терi! повинш надавати можливють встановлювати зв'язки м!ж уама компонентами дослщжуваного явища.
На думку науковця, базовим критер!ем сформованосп професшно! культури е мотивацшно-цш-
шсний критерш. Професшна д!яльшсть грунту-еться на певних мотивах, яш спонукають фах!вця займатися певним видом професшно! д!яльносп. Отже, характер мотиваци обумовлюе р!вень сформованосп професшно! культури пращвника. У психолог!! вид!ляють внутргшт внутргшт позитивш мотиви, зовшшш позитивш й зовшшш негативш мотиви д!яльносп. Авторка вважае, що наявшсть саме внутршшх позитивних стшких мотив!в свщ-чить про високорозвинену професшну культуру.
У своему дослщженш авторка виокремлюе на-ступш показники критерив формування професш-но! культури:
1. Показниками мотивацшно-цшшсного критерш виступають: повнота розумшня змюту, приз-начення ! цш професшно! д!яльносп, задоволе-шсть вибором професи, розумшня важливосп ! цш-носп професшних знань, !х поповнення та вдосконалення, цшшсне ставлення до колективу сшвробггаишв;
2. когштивний критерш передбачае оцшку наявних у майбутнього фах1вця знань. Його показниками е: мщшсть ! глибина знань, обсяг наявних знань (охоплення вах аспекпв професшно! д!яль-носп та професшно! культури), застосування наявних знань;
3. особиспсний критерш передбачае ви-вчення творчо! активносп особистосп майбутнього фах1вця, що проявляеться в штелектуальнш активности Особиспсний критерш включае в якосп по-казника ! прагнення до професшного самовдосконалення [16].
Ю. Безрученков, Г. Щука вважають, що «по-няття «р!вень» вщображае д!алектичний характер процесу розвитку, що дозволяе багатоб!чно зрозу-мгга предмет дослщження, ва його властивосп, зв'язки й вщносини. Це поняття застосовуеться для ввдображення послщовносп змш, де наступш схо-динки стану предмету являють собою бшьш велик! за ступенем оргашзацп пор!вняно з одшею чи деш-лькома попередн1ми сходинками» [17].
Культура фах1вця банк1всько! справи почина-еться з мотивацшно-цшшсного компонента, осш-льки, обираючи професш, людина обирае той вид д!яльносп, де вона може реал1зувати себе, проявити сво! нахили, самоствердитися. Наступним етапом е реал!защя когштивного компоненту, коли майбут-тй фах!вець отримуе освиу за спещальшстю та ро-бить перш! кроки в прояв! сво!х зд!бностей в бан-к1вськ1й установи I третш крок — це особиспсний компонент, тобто здатшсть фах!вця проявити сво! профес!йно важлив! та особиспсш якост! в ход! ви-конання профес!йних обов'язк1в.
Отже, анал!зуючи дослщження науковц!в сто-совно формування професшно! культури фах!вщв р!зних галузей та визначеш нами сутн!сть ! структура професшно! культури майбутшх бакалавр!в банк1всько! справи дали можлив!сть окреслити ос-новн! критер!!, показники та р!вш сформованост! профес!йно! культури майбутшх фах1вщв бак1всь-ко! справи.
Перший критер!й — професшна компетент-нкть (когштивний компонент) вщображае р!вень
професшних знань, вмшь та навичок студента, не-обх1дних для виконання посадових обов'як1в, гото-внiсть особи ефективно самореалiзуватися у профе-сп та планувати свiй професiйний розвиток, наяв-нiсть професiйних та загальнокуртурних знань.
Другий критерiй — професшна idenmmnicmb (мотивацшно-цшшсний компонент) ввдображае рь вень професiйного самовизначення iндивiда, осо-бисто! самосвiдомостi та самовираження у сощаль-нiй групi, наявнiсть внутршньо! мотиваци до про-фесiйного навчання та професiйного успiху, розвинене розумшня престижу обрано! професп у суспшьств^
Третш критерш — професшна мораль (особи-спсний компонент) вщображае р!вень морально! свщомосп, морально-цшшсних ор!ентацш ! пере-конань, розвиток комушкативних зд!бностей та навичок д!алопчного спшкування та етично! взаемо-дп, володшня прийомами регуляцп емоцшно-во-льового стану.
Критери, показники та р!вш сформованосп професшно! культури майбутшх бакалавр!в баншв-сько! справи наведено в наступнш таблиц! (Ю.Без-рученков, Г. Шука [17]; Т. Корольова [13]; В. Тер-нопшьська [24]; Н. Нкула [25]; О. Кучерук [26]).
Таблиця 1.
Критерi!, показники та рiвнi сформованостi професiйно! культури майбутнiх бакалаврiв банк1всько!
№з/п Назва критерш (компонент) Показники
1 Професшна ком-петентшсть (ког-ниивний компонент) Сформовашсть у студентiв чiткого розумшня про необхвдшсть отримання професiйних знань, бажання розвитку розумових та творчих здiбностей сту-дентiв, прагнення до самореалiзацi! в професiйнiй дiяльностi та передачi професiйних цiнностей, наявнiсть творчо! активностi, яка е властивiстю i результатом високого рiвня розвитку !хньо! професiйно! культури.
2 Професшна ще-нтичшсть (моти-вацшно -цшшс -ний компонент) Сформованiсть у студенпв сукупностi мотивiв, iнтересiв, потреб, стимулiв для розвитку та удосконалення сво!х професiйних здiбностей та самовираження в сощальнш групi, защкавлешсть у результатах свое! працi, форму-вання активно! життево! позицi!.
3 Професшна мораль (особиспс-ний компонент) Сформовашсть у студенпв осмислено! морально! сввдомосп, морально! по-ведiнки, розумiння правил етикету та моральних ввдносин мiж сшвробггни-ками та клiентами, реалiзацiя особистiсного потенцiалу студента, його мож-ливостей i здiбностей.
Прийнято виокремлювати три р!вш сформованосп професшно! культури: творчий (високий), ча-стково-шщативний (середнш), репродуктивний (низький). Р!вень розвитку професшно! культури майбутшх бакалавр!в банк1всько! справи можна ви-значити як суму р!вшв шзнавального (когниив-ного), мотивацшно-цшшсного та особиспсного компоненпв професшно! культури.
Рiвнi сформованостi когнтивного компоненту професшно! культури майбуттх бакалаврiв банювсько'( справи Творчий (високий) р!вень: наявний високий рь вень професшних та загальнокультурних знань, ус-вщомлена Гхня значущють у здшсненш профе-сшно-культурно! д!яльносп, виявляеться постшна актившсть та значна творчють у навчально-шзнава-льнш д1яльносп та набутп професшного досввду, при цьому значна частина професшних завдань може вир!шуватись самостшно; ведеться самоос-вгга та саморозвиток, штегращя засвоених елемен-пв професшно! культури ! особиспсних прояв!в професюнал!зму.
Частково-шщативний (середнш) р!вень: виявляеться самостшшсть у набутп професшно значу-щих знань, але при частковому стимулюванш з боку викладача; навчально-шзнавальна д!яльшсть спрямована на самоосвггу, у набутп професшного досввду виявляеться шщатива, хоча при цьому ви-никають труднощ! при розв'язанш професшних за-
вдань середнього рiвня складностi; наявнi можли-восп до проблемно-пошуково! дiяльностi з метою набуття професiйно! культури.
Репродуктивний (низький) рiвень: загальноку-льтурнi та професшш знання на рiвнi фактiв, ввдсу-тне загальне розумiння значення професшно! культури, життевий досввд слабо пов'язаний з професш-ними знаниями й досвщ !х професiйного використання забезпечуе тiльки низький рiвень професшно-культурно! дiяльностi, навчально-ш-знавальна дiяльнiсть здшснюеться тiльки пiд впли-вом та за участю викладача.
Pieni сформованостi мотивацiйно-цiннiсного компоненту професшно! культури майбуттх ба-KaMaepie банювсько'1 справи
Творчий (високий) рiвень: висока внутршня тяга до отримання знань та до навчально-професш-но! дiяльностi в цшому, наявнiсть багатьох стиму-лiв, що знаходяться у постiйнiй динамiцi, позити-вне ставлення до процесу регулярного вдоскона-лення професiйних навичок, тзнавальний iнтерес е внутрiшнiм регулятором щодо навчально-профе-сiйно! дiяльностi, високий штерес до змiсту майбу-тньо! професи, досить висока сформованiсть образу свое! професшно! д1яльносп, висока мотивацiя до устху.
Частково-iнiцiативний (середнiй) рiвень: наяв-нiсть внутрiшньо! мотивацi! до професшного навчання та подальшо! професшно! дiяльностi, недо-статня орiентацiя на досягнення певних результапв
та на сам процес д!яльносп, часткове бажання удо-сконалювати професшну д!яльшсть та самостшно розвиватися, середнш р!вень шзнавальних штере-ав, не досить усвщомлена потреба здшснювати ор-гашзовану навчально-шзнавальну д!яльшсть, не досить сформован! мотиви самореал!заци вдивща в д!яльносп.
Репродуктивний (низький) р!вень: низький рь вень внутршньо! мотиваци до професшного нав-чання та подальшо! професшно! д!яльносп, ввдсут-шсть актуальних мотив!в, спрямованих на активш ди, ситуативна защкавлешсть у позитивних результатах свое! пращ, небажання професшного та осо-биспсного росту, низьш мотиви оволодшня профе-сшною майстершстю, не досить розвинене розумшня престижу професи у сусшльств! та значущосп професшних знань та вмшь, вщсутшсть штересу до обрано! професи.
Рiвнi сформованостi особисткного компоненту профестно'1 культури майбутшх бакалаврiв банювсько'( справи
Творчий (високий) р!вень: здатшсть ефективно застосовувати професшно-етичш знання, продук-тувати !х у площину практичних умшь та навичок з метою виршення професшних завдань, наявшсть навичок культурного м!жособиспсного виршення моральних кол!зш та розв'язання конфлжтних си-туацш, проява творчих зд!бностей пвд час реал!заци практичних умшь ! навичок етично! взаемоди, пре-валювання д!алопчно! комушкативно! спрямовано-сп, особиста обгрунтована позищя щодо прояву власних почутпв, нахил!в та дш, умшня контролю-вати свш емоцшний стан у р!зних ситуащях.
Частково-шщативний (середнш) р!вень: часткове розумшня сутносп професшно-етично! культури, не досить сформоване вмшня обирати опти-мальш способи сшлкування та доцшьно використо-вувати стил! сшлкування, не завжди налагоджена д!алопчна взаемод!я з об'ектами впливу, не досить розвинене умшня обирати тактику професшно-етично! поведшки, не завжди може володгти прийо-мами регуляци емоцшно-вольового стану.
Репродуктивний (низький) р!вень: несформо-вана комушкатившсть, присутня нездатшсть обирати оптимальш способи сшлкування в ситуаци взаемоди, аргументувати та ввдстоювати власну по-зицш, доцшьно використовувати стил спшку-вання; ввдсутшсть умшня робити висновки, аналь зувати та виправляти помилки у вибор! тактики професшно-етично! поведшки; вщсутшсть умшня здшснювати самоанал!з, самооцшку результапв дь яльносп, несформована система моральних та ети-чних цшностей, не достатньо сформовано почуття вщповвдальносп, вщсутшсть креативносп.
Висновки. Отже, визначеш критери, показники та р!вш сформованосп професшно! культури майбутшх бакалавр!в баншвсько! справи дають мо-жливють оцшити сформовашсть когштивного, мо-тивацшно-цшшсного та особиспсного компонента професшно! культури з метою перев!рки та шд-вищення ефективносп педагопчних умов та ефективносп навчально-виховного процесу у заклад! вищо! освгга.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Бiлан Н. Формування навичок шшомов-ного професiйного спiлкування майбутшх фах1вщв аграрного профiлю. URL : http://nbuv. gov.ua/UJRN/Mir_2016_3_3 5.
2. Вереская М.Р. Формування професшно! компетентносп майбутнiх фахiвцiв з менеджменту економiчно! безпеки в сучасних умовах:[моногра-фiя] / М.Р. Вереская. — Л.: ПА1С, 2017. — 159 с.
3. Крупський Я.В., Михалевич В.М., Тлу-мачний словник з шформацшно-педагопчних тех-нологiй. URL: http://194.44.152.155/elib/local/r105 pdf .
4. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопч-ний словник. URL: http://surl.li/sgfn
5. Новиков А.М. Педагогика. Словарь системы основних понятий. URL: http://surl.li/sgfo
6. Серман Л.1. Аналiз показнишв та рiвнiв сформованостi професшного iмiджу майбутнiх учителiв iноземних мов. URL: http://surl.li/sgfp
7. Шумовецька С. Критери, показники та рь вш сформованостi професiйно! культури офщера-прикордонника. URL: http://surl.li/sgfq
8. Жихорська О. Критери, показники та рiвнi сформованосп професшно! компетентностi на-вчально-допом1жного персоналу вищого навчаль-ного закладу. URL: http://surl.li/sgfr
9. Ростока М.Л. Критери, показники та рiвнi сформованосп професшно! компетентносп майбутшх облшовщв з реестрацп бухгалтерських даних. URL: http://surl.li/sgfs
10. Рибалко Ю.В. Основнi критери, рiвнi та показники сформованосп професшно! компетентносп майбутшх еколопв. URL: http://surl.li/sgfu
11. Бурмакша Н.С. Рiвнi сформованостi показ-ник1в особиспсно-рефлексивного критерiю профе-сiйно-педагогiчно! компетентностi мапстранта аг-рарно! спецiальностi. URL: http://surl.li/sgfv
12. Сабатовська 1.С. Професiйна культура особистосп: структура та критерi!вимiрювання. URL: http://www.confcontact.com/20110531/so_sabat.htm.
13. Корольова Т.В. Стан сформованосп про-фесшно-етично! культури майбутнього лiкаря. URL: http://surl.li/sgfx
14. Чернищова £.Р., Гузш Н.В., Ляхоцький В.П. та шшг Термiнологiчний словник з основ шд-готовки наукових та науково-педагогiчних ка^в пiслядипломно!' педагогiчно!' освiти. URL: http://surl.li/sgfy
15. Богданов Р.1. Формування рiвня професiй-но! компетентностi майбутнiх фах!вщв сфери ресторанного господарства. URL: http://surl.li/sgga
16. Ящук О.В. Критерiально-рiвневий п1дх1д до формування професiйно!' культури медичних фа-хiвцiв молодшо! квалiфiкацi!. URL: https://inInk.ru/bB5Q2
17. Безрученков Ю.В., Шука Г.П. Визначення рiвня сформованосп професшно! культури майбутшх фах1вщв сфери ресторанного господарства. URL: https://tourlib. net/statti_ukr/bezruchenkov2. htm.
18. Казьмерчук А. Критерп та показники сфо-рмованосп професшно! культури майбутшх мене-джерiв туризму. URL: http://surl.li/sggb
19. Наливайко О. Компоненти, критери, показники та рiвнi сформованостi професшно! культури майбутнiх амейних лiкарiв. URL: http://surl.li/sggd
20. Словник укра!нсько! мови. URL: http://sum.in.ua/s/kryterij.
21. Словник украшсько! мови. URL: http://sum.in.ua/s/pokaznyk.
22. Кузьмш В.К., Крилов Д.А., Комелша В.А., Кузьмiн Н.В. Этнопедагогическая компетентность педагога: критерии, показатели и уровни сформи-рованности. URL: http://surl.li/sgge
23. Словник украшсько! мови. URL: http://sum.in.ua/s/rivenj.
24. Терношльська B.I. Cy4acHi тенденцй' моти-вацп нaвчaльно-професiйно! дiяльностi студентiв. URL: http://surl.li/sggf
25. Шкула Н.В. Критерй' та показники сформо-вaностi методично! культури майбутшх учителiв початкових клaсiв. URL: http://journals.uran.ua/apppfo/article/view/84700/8052 5.
26. Кучерук О.С. Характеристика мотива-цшно-цшшсного компоненту шклюзивно! компе-тентностi майбутнього вчителя. URL: https ://inlnk.ru/r9xzm
THE CONCEPT OF "ACTING ABILITIES" IN PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL
RESEARCH
Sadykova I.
SOUTH Ural state Institute of arts named after P. I. Tchaikovsky», teacher of the Department of choral conducting
Russia, Chelyabinsk
ПОНЯТИЕ «АКТЕРСКИЕ СПОСОБНОСТИ» В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ
ИССЛЕДОВАНИЯХ
Садыкова И.Р.
ГБОУ ВО «Южно-Уральский государственный институт искусств имени П.И. Чайковского»,
преподаватель кафедры хорового дирижирования
Россия, г. Челябинск
Abstract
The article reveals the concept of "acting abilities", which is one of the most important concepts in theatrical literature, as well as in relation to the professional activity of an actor. The author deduces his own concept of "acting abilities", based on the analysis of psychological and pedagogical literature devoted to the problem of abilities, and sources that reveal the specifics of the actor's work; at the same time, the main attention is paid to reincarnation as a key acting ability.
Аннотация
В статье раскрывается понятие «актерские способности», которое является одним из важных понятий в театральной литературе, а также применительно к профессиональной деятельности актера. Автор выводит свое собственное понятие «актерские способности», исходя из анализа психолого-педагогической литературы, посвященной проблеме способностей, и источников, раскрывающих специфику работы актера; при этом основное внимание уделяется перевоплощению как ключевой актерской способности.
Keywords: abilities, acting skills, actor, reincarnation.
Ключевые слова: способности, актерские способности, актер, перевоплощение.
Понятие «актёрские способности» является одним из основных понятий в театральной литературе и в педагогических трудах, посвященных актёрскому мастерству. Для его уточнения необходимо проанализировать два понятия, которые являются «родовыми» по отношению к основному -понятия «способности» и «актерские».
С.И. Ожегов дает такое определение понятию «способности» -природная одаренность, талантливость; умение, а также возможность производить какие-то действия [8, с.75]. Из выше сказанного, мы понимаем, что способности имеют врожденное свойство, которые применительно к какому-либо действию дают положительный результат.
Хочется отметить, что проблема способностей в истории отечественной психологии рассматривалась неоднократно (Л.Л. Бочкарев, Л.С. Выготский, В.П. Каширин, Д.К. Кирнарская, В.А. Крутецкий, Н.С. Лейтес, В.И. Петрушин, К.К. Платонов С.Л. Рубинштейн, В.А.Сластенин, Б.М. Теплов, В.Д. Шадриков и др.).
Ряд исследователей (В.П. Каширин, В.И. Пет-рушин, С.Л. Рубинштейн) придерживаются сходной точки зрения и в своих работах пишут о том, что способности обладают врожденным свойством.
Другой ряд исследователей (Л.С. Выготский, Д.К. Кирнарская, Б.М. Теплов, и др.) освещают иной аспект этой проблемы. Они говорят о том, что
