CC BY
10трансформацш, наслвдки, вдосконалення тощо, що дiйсно заслуговуе на увагу [4].
Отже, вказанi авторськ1 системи, незважаючи на своeрiднiсть кожно1, пропонують та реалiзують у власний споаб виховання екологiчноï поведiнки дитини, вiдповiдальноï за довiрений ш свiт при-роди, вчать жити та дiяти у ньому розумно, оптимально, не порушуючи його унiкальнiсть та цшсшсть.
Список лiтератури
1. Грюнелиус Е. Вальдорфский детский сад. М.: Мир книги. 1992. 72 с.
2. Дичшвська I. М., Пошманська Т.1. М.М. Монтессорг теоргя i технолопя. К.: Видавничий д1м «Слово», 2009. 304 с.
3. Метод научной педагогики Марии Монтес-сори / Ред. З.Н. Борисова, Р.А. Семерникова. К., 1993. 144 с.
4. Парамонова Л.А., Протасова Е.Ю. Дошкольное и начальное образование за рубежом. История и современность. М.: Академия, 2001. С. 240.
5. Чепель М., Дудник Н. Педагогика Мари Монтессори. К.: Видавничий дiм «Слово», 2017. 272 с.
КРИТЕРЙ ОЦ1НЮВАННЯ ТА Р1ВН1 СФОРМОВАНОСТ1 АКМЕОЛОГIЧНОÏ КОМПЕТЕНЦП У КУРСАНТ1В ВИЩИХ МОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В СПЕЦ1АЛЬНОСТ1 «СУДНОВОД1ННЯ»
Калаштк М.М.
AcnipaHm кафедри педагогжи та психологи початково'1 освти Херсонського державного yuieepcumemy
EVALUTION CRITERIA AND THE LEVEL OF FORMATION OF ACMEOLOGICAL COMPETENCE AMONG CADETS OF HIGHER MARITIME EDUCATIONAL INSTITUTIONS
SPECIALTY «SHIPPINGNAVIGATION»
Kalashnik M.
Postgraduate student of the Department of Pedagogy and Psychology of Primary Education Kherson State University
Анотация
Стаття присвячена проблемi ощнювання ефективносл формування акмеолопчно! компетенцп май-бутшх судноводпв у процесi ix професшно! пiдготовки. Ключовим у педагогiчному вимiрюваннi е визна-чення критерпв ощнювання, вiдповiдниx показник1в та рiвнiв сформованосп названого утворення. Згiдно з основними положеннями теорп педагогiчного вимiрювання у статп висвiтлено критерй' оцiнювання та вщповвдш комплекси показник1в стану сформованосп акмеолопчно! компетенцп', схарактеризовано рiвнi ii прояву.
Abstract
The article is devoted to the problem of assessing the effectiveness of the formation of acmeological competence of futures hip navigators in the process of their professional training. The key in the pedagogical dimension is the definition of assessment criteria, the corresponding indicators and levels of formation of professional new formations. According to the main provisions of the theory of pedagogical measurement, the article highlights the assessment criteria and the corresponding complexes of indicators of the state of formation of acmeological competence, characterizes the level of its manifestation.
Ключовi слова: майбутш судноводп, акмеолопчна компетенция, критерй' i показники ощнювання, рiвнi сформованосп, актуального «акме».
Keywords: future ship navigators, acmeological competence, criteria and indicators of assessment, levels of formation, actual "acme".
Постановка проблеми. Технолопчне онов-лення флоту та шформацшне насичення змюту вищоï морсько1' освгги фамвщв для водного транспорту, що активно пришвидшуеться в останш роки, потребуе ввдповщних змш у змюп професiйноï пiдготовки. Це стосуеться не лише суто професш-них компетенцш майбутнiх спецiалiстiв, а й ïx осо-бистiсноï сфери. Акмеологiчна компетенция, як складова професiйноï компетентностi курсанпв ВМНЗ, у цьому ракурсi поадае найбiльш вагоме
мiсце, оскiльки змютовно поеднуе та iнтегруе осо-биспсш та професiйнi характеритсики.
Метою статтi е обгрунтування критерив i показнишв оцiнювання рiвня сформованостi акмеолопчно!' компетенцiй майбутнix судноводив.
Виходячи з цього, ощнювання процесу формування акмеолопчно1' компетенцiï вмiщуе педа-гопчне дiагностування (розпiзнавання та встанов-лення ознак, що характеризують перебiг педагопч-ного процесу [3, с. 347] i педагопчне вимiрювання
(надання, iз застосуванням чпко визначених правил, чисельного значения певному показнику вiдповiдно до його шльшсного прояву [2, с. 8]) вста-новлених параметрiв. У науковш лiтературi педа-гогiчне дiагностування визначаеться як «вид дiяль-ностi, мета яко! полягае у встановленнi й вивченш ознак, як1 характеризують стан i результати про-цесу навчання, i дозволяють прогнозувати можливi вщхилення, визначати шляхи !х попередження, а також коригувати процес навчання з метою щдви-щення якостi його результату» [10, с. 56].
Розкриттю критерив та показник1в перебiгу рiзних педагогiчних процесiв присвячено доробки I. Булах [2], З. Курлянд [7], Г. £льшково! [11], В. Монахова [6], I. Шдласого [8] та ш. Названi автори надають так тлумачення поняття «критерж»: по-казник, об'ективний прояв чого-небудь [2]; правило, яким треба користуватись при дiагностуваннi [7]; мiрило для визначення, оцiнки предмета, явища [6]; ознака, взята за основу класифжаци мiрило оцiнки та судження, як необхщну та достатню умову прояву або юнування якогось явища чи про-цесу [8].
Термiн «показник» визначаеться як «ознака чого-небудь, шльшсна характеристика властиво-стей певного процесу, явище або подiя, на пiдставi яких можна робити висновки про переб^ цього процесу» [4]. Розрiзняють яшсш та кiлькiснi, нор-мативнi та аналиичш показники. Якiснi показники фжсують наявнiсть або вiдсутнiсть вимiрюваних властивостей, ознак i сторiн, кiлькiснi - мiру !х ро-звитку та вираженосп. Нормативнi показники слу-жать орiентирами у дослiдженнi, аналiтичнi вщоб-ражають вiдносини, залежнiсть м1ж дешлькома од-норiвневими або рiзнорiвневими дослщжуваними властивостями чи сторонами предмета. Показник е к1льк1сним чи як1сним складником критерш, характеристикою об'екта, процесу чи явища; поняття «рiвень» ввдтворюе дiалектичний характер процесу розвитку, що дозволяе тзнати предмет у всьому розмагт його властивостей, зв'язк1в i вщносин [1].
Виклад основного матерiалу. Зважаючи на те, що за допомогою критерив визначають тi якостi явища або процесу, що вщображають його суш^ характеристики, щд критерiем рiвня сформованостi акмеолопчно! компетенци курсантiв ВМНЗ ми ро-зумiемо як1сну ознаку або к1льк1сну оцiнку окремих компонента дослiджуваного об'екта; показник визначаемо як яшсну або к1льк1сну характеристику сформованосп кожного критерш.
У багатьох науково-педагопчних дослщжен-нях обгрунтовуються вимоги до показнишв, а саме: показники мають бути зрозумiлими, конкретно-змiстовними, единими для дано! системи, доступ-
ними для вимiрювання; !х мае бути мшмальна шль-к1сть, оск1льки процедура оцшювання мае бути яко-мога проспшою. Загальнi вимоги до видшення i обгрунтування критерив i показнишв зводяться до того, що критери повиннi бути прозорими; перед-бачати можливють к1льк1сного вираження показнишв; вiдображати основнi закономiрностi розвитку дослвджуваного феномена; для кожного критерш шльшсть показник1в мае бути б№шою за три; за допомогою критерив повинш встановлюва-тися зв'язки м1ж всiма компонентами дослщжува-но! системи; якiснi показники повиннi виступати в едностi з к1льк1сними [10, с. 116-118]. Прояв основ-них показнишв надае щдстави для висновку про рiвень сформованостi критерш. Отже, критерш визначае якосп та властивосп дослiджуваного об'екта, а показник - мiру сформованостi кожного критерш. Тобто вибiр критерш зумовлюе правиль-ний вибiр певно! системи показник1в, яшсш характеристики яких залежать ввд того, наск1льки вони об'ективно характеризують певний критерш.
Щд рiвнем розумiемо вiдношення «вищих» i «нижчих» рiвнiв розвитку показник1в певного критерш (тобто рiвень е певною «вершиною», досяг-нутою у процесi формування утворення). Ак-меологiчна компетенцiя курсанпв ВМНЗ переходить на вищий рiвень, якщо поглиблюеться прояв розвитку Г! елементiв або створюються б№ш тiснi зв'язки мiж !! ними. Спираючись на основн1 поло-ження теори рiвневого подходу, видiляемо три рiвнi розвитку кожного критерiю сформованосп акмеолопчно! компетенцii.
З урахуванням специфiки професшно! дiяль-ностi, основними об'ектами педагогiчноi дiагно-стики сформованосп рiвня акмеологiчноi компетенци курсанпв ВМНЗ обрано:
- акме-iнформованiсть (змют i обсяг акме-знань);
- акме-праксис (рiвень прояву акме-вмiнь, дiапазон досвiду);
- сформованiсть професiйно важливих осо-бистiсних акме-якостей, акме-здiбностей i акме-властивостей;
- цiннiснi орiентацii та мотиващя (спрямо-ванiсть дiй i поведiнки);
- активнiсть взаемоди iз зовнiшнiм середови-щем;
- результативнiсть предметно-тзнавально! дiяльностi.
Для вимiрювання названих об'екпв було обрано чотири критери сформованосп акмеолопчно! компетенци майбутнiх судноводив з вiдповiдними показниками !х прояву, розподш яких представлено у таблиц 1.
Таблиця 1.
Критери та показники сформованосп акмеолоriчноí компетенци_
Критерш Показники
Мотивацшний Потреба у забезпеченш життедiяльностi
Потреба у взаеморозумшш та комунiкацii
Внутршньо особистiсна потреба у формуваннi акмеолопчно! компетенци
Мотиващя до особистiсно-професiйного саморозвитку
Мотивацiя до визнання та усшху у професiйнiй дiяльностi
Когнiтивний Змiст, глибина i повнота засвоення акме-знань
Розумшня значення акмеологiчноi компетенцii для професшно! д1яльносп
Знання правил та етичних норм спiлкування
Знання особливостей вербально! та невербально! взаемодi!
Обiзнанiсть з методами та способами виконання професшних завдань
Оволодшня мехашзмами i способами самоконтролю та самооцшки
Праксеологiчний Активнiсть (участь у рiзних видах дiяльностi)
Використання акме-знань на практищ
Прояв акме-вмшь у рiзних ситуацiях
Спрямованiсть дш, адекватнiсть поведiнки
Диапазон досвiду щодо самостшного розв'язання професiйних завдань
Особистiсний Усвщомлення власних здатностей i властивостей, мети i значення дiй
Наявнiсть професшно важливих здiбностей та якостей
Прагнення до особистiсно-професiйного самовдосконалення
Усвiдомлення необхвдносп запобiгання конфлiктiв
Розвинена психомоторика, стресостшшсть
Емпатiя i толерантнiсть
Самооцiнка власно! конкурентоспроможностi
Першим критерiем у перел^ зазначено моти-вацiйний, оск1льки мотивацiя (у переклащ «спону-кання до ди») - це сукупнiсть факторiв, яш визна-чають активнiсть особистостi [3, с. 879], процес спонукання до д1яльносп i досягнення визначених цшей [12], процес психiчноi регуляцii конкретно! д1яльносп, або як цiлу систему процеав, що вiдповiдае за д1яльшсть [9, с.84]. Нам бiльше iмпо-нуе визначення мотиваци у такий спосiб: «ди-намiчний психофiзiологiчний процес, який керуе поведiнкою людини, визначае Гг спрямованiсть, ор-ганiзованiсть, актившсть та усталенiсть, а також здатшсть людини задовольняти сво! потреби у ди» [5, с. 201].
З огляду на зазначене, мотивацiйний критерш визначае наявшсть у курсантiв ВМНЗ внутршшх та зовнiшнiх мотивiв (потреб), що спонукають до формування акмеолопчно! компетенци -неввд'емно! складово! !х майбутньо! професiйно! дiяльностi. За цим критерiем визначаеться: ро-зумiння значення i ролi названо! компетенцii у за-безпеченнi надежного рiвня життедiяльностi та осо-бистiсно! безпеки, в устшному виконаннi про-фесiйних завдань, сформованостi соцiально i професiйно значущих цiнностей, внутрiшньо! потреби до особиспсно-професшного само-вдоскона-лення тау подальшому розвитку акмеологiчноi ком-петенцii.
Когштивний критерiй характеризуе обiзнанiсть курсантiв ВМНЗ iз методами та способами виконання професiйних завдань i визна-чаеться обсягом, повнотою, глибиною та систем-нютю акме-знань, необх1дних для усшшно! про-фесiйноi дiяльностi. Когнiтивний критерш
виявляеться в обсязi та рiвнi засвоення знань, ро-зумiннi сутносп та контексту !х застосування, здат-ностi до критичного аналiзу та узагальнення вщо-мостей, вiдтворення системи акме-понять для розв'язання конкретних професшних завдань.
Щраксеологiчний критерiй характеризуе здатшсть курсантiв ВМНЗ використовувати акме-знання при самостiйному вирiшеннi професiйних завдань, виявляеться через прояв акме-вмшь щодо самовдентифжаци, самоусввдомлення, самоконтролю i самооцiнки та стiйкiсть використання набутих знань, адекватшсть дiй i поведшки. Цей критерiй дозволяе дослiджувати предметно--шзна-вальну та iншi види дiяльностi курсантiв ВМНЗ крiзь призму Г! ефективносп. Показниками критерш е сформованiсть професiйно необхiдних умшь (технологiчних, оргашзацшно-управлшсь-ких, комунiкативних, психолого-педагопчних); рiвень володiння методами i способами само-стiйного розв'язання професiйних завдань; дiапа-зон професiйно орiентованого досвщу (предметно-пiзнавальноi дiяльностi); наявнiсть умшня здiйснювати самоiдентифiкацiю, самоконтроль, са-моаналiз i самооцiнку результатiв професiйно! дiяльностi.
Щровiдним параметром цього критер1ю обрано комплексне вмiння особи перетворювати нагрома-джений життевий i професiйно орiентований досв1д на вищi досягнення, здатшсть мобшзувати себе на подолання труднощiв об'ективного i суб'ективного характеру.
Особиспсний критерiй характеризуеться на-явнiстю професшно важливих особистiсних акме-якостей та акме-здiбностей, як1 визначають резуль-
TaT npo^eciHHoI giagbHOCTi. BiH CnpaMOBaHHH Ha bh-aBgeHHa 3gaTHOCTi MaH6yTHix CygHOBOgiiB go yCBigOMgeHHa BgaCHux 3gi6HOCTeH, MO^gHBOCren i pecypciB, pe(geKCii ^ogo pe3ygbrariB ocoöucTicHO-npo^eciÜHoro po3BHTKy, OpieHTauii Ha CaMOBgOCKOHageHHa. npu BH3HaMeHHi 3MicTy OCOÖucTicHOrO Kpu-
Tepiro mh BuxOgugu 3 TOrO, ^O 3agaTKH groguHH e BpO-g^eHHMH, 6iOgOriMHO 3yMOBgeHHMH nOTeHuinHHMH MO^guBOCT^MH gga pO3BHTKy; 3gi6HOCTi e 6iOgOriMHO Ta COuiagbHO 3yMOBgeHHM nOTeHuiagOM OCO6HCTOCTi gO BHKOHaHHH neBHOrO pOgy giagbHOCTi (pO3yMOBOi, npO^eciHHOi); aKOCTi e aKTyagbHHMH BgaCTHBOCTaMH OCO6HCTOCTi, 3aBgaKH aKHM groguHa MO^e gOCarHyTH neBHOrO pO3BHTKy 3gi6HOCTen, ycnixy b giagbHOCTi, cnigKyBaHHi Ta Hagarog^eHHi 3B'a3Ky 3 OTOMyroMHMH.
3acO6aMH giarHOCTHKH Ha3BaHux nOKa3HHKiB bh-CTynaroTb TaKi MeTOgu: cnOCTepe^eHHa, aHKeTyBaHHa, 6ecigu, TecTyBaHHa, nucbMOBi po6oth KypcaHTiB, ix caMO3BiTH Ta 3BiTH BHKgagaMiB BMH3.
3a CTyneHeM npOaBy nOKa3HHKiB nO KO^HOMy
KpuTepiro BH3HanaeTbca BignOBigHHH piBeHb c(opmo-BaHOCTi aKMeOgOriMHOi KOMneTeHuii. y gOcgig^eHHi
BH3HaneHO TpupiBHeBy CHCTeMy (OpMyBaHHa aKMeOgOriMHOi' KOMneTeHuii MaH6yTHix CygHOBOgiiB: HU3bKuu, cepedmü ma eucoKuu (Ta6guua 2.) Ha OCHOBi BH3HaMeHux HaMH KpuTepiiB Ta BignOBigHux nOKa3-HHKiB. BH3Hanem piBHi iCHyroTb y gOriMHin Ta iepapxiMHin nOCgigOBHOCTi, age bohh He e BigOKpeM-geHHMH OguH Big OgHOro; ko^hhh piBeHb BKgroMae gO-CarHeHHa nOnepegHbOrO, npOTe pO3muproe h gOnOB-Hroe xapaKTepuCTHKH.
HusbKuü pieeHb C^OpMOBaHOCTi aKMeOgOriMHOi KOMneTeHuii xapaKTeproye KypCamiB BMH3, aKHM npuTaMaHHO iHgu(epeHTHe CTaBgeHHa gO npegMeTHO-ni3HaBagbHOi (Man6yTHbOi npO(eCiHHOi) giagbHOCTi. ^h piBeHb xapaKTepu-3yeTbCa 3aragbHHM yaBgeHHaM npO pOgb i 3HaMeHHa aKMeOgOriMHOi' KOMneTeHuii; HH3bKOro MOTHBauiero npO(etiHHOi KOMyHiKauii Ta Cga6KHM nparHeHHaM gO B3aeMOgii; BigCyTHiCTro BHyTpimHbO-OCO6uCTiCHOi nOTpe6u y (OpMyBaHHi aKMeOgOriMHOi' KOMneTeHuii Ta HH3bKHM piBHeM bmoth-BOBaHOCTi gO OCO6HCTiCHO-npO(etiHHOrO CaMOBgOC-KOHageHHa; BigCyTHiCTro CnpaMyBaHHa Ha npO(etinHe BH3HaHHa, pO3BHTOK Kap'epu.
Ta6guua 2.
XapaKTepuCTHKa piBHiB C(|)OpMOBaHOCTi aKMeOgOriMHOi KOMneTeHuii_
b H
e
B
«
ip
e
£ &
3aragbHa xapaKTepuCTHKa
« s
H
« '3
a
B
s
T O
- 3aragbHe yaBgeHHa npO pOgb i 3HaMeHHa aKMeOgOriMHOi KOMneTeHUii;
- HaaBHiCTb nOTpe6u y BgaCHOMy ®HTTe3a6e3neMeHHi;
- HH3bKa MOTHBauia npO(etiHHOi KOMyHiKauii, Cga6Ke nparHeHHa gO B3aeMOgii;
- HH3bKa MOTHBauia gO OCO6HCTiCHO-npO(etiHHOro CaMOBgOCKOHageHHa;
- BigCyTHa BHyTpimHbO-OCO6uCTiCHa nOTpe6a y (OpMyBaHHi aKMeOgOriMHOi' KOMneTeHuii;
- HH3bKa MOTHBauia gO OCO6HCTiCHO-npO(etiHHOrO CaMOpO3BHTKy;
- Cga6Ke CnpaMyBaHHa Ha npO(erinHe BH3HaHHa, po3bhtok Kap'epu._
«
b
3
s
H
« s
H B
s
Ti iH
r
a
-6paK aKMe-3HaHb a6O nOOguHOKi 6e3CHCTeMHi BigOMOCTi;
-Cga6Ke pO3yMiHHa 3HaMeHHa aKMeOgOriMHOi' KOMneTeHuii gga npO(eCinHOi giagbHOCTi; -HegOCTaTHe pO3yMiHHa HeO6xigHOCTi 3aCTOCOByBam aKMe-3HaHb y BHKOHaHHi npO(eCinHHx 3aB-gaHb;
-BigCyTHiCTb 3HaHb npaBug Ta eTHMHux HOpM CnigKyBaHHa; -BigCyTHiCTb 3HaHb OCO6guBOCTen Bep6agbHOi Ta HeBep6agbHOi B3aeMOgii;
-HegOCTaTHa O6i3HaHiCTb 3 MeTOgaMH Ta CnOCO6aMH CaMOCTiHHOrO BHKOHaHHa npO(eCiHHux 3aB-gaHb;
-BigCyTHiCTb 3HaHb ^OgO TaKTHKH i CTpaTerii OCO6uCTiCHO-npO(eCiHHOrO CaMOBgOCKOHageHHa; -BigCyTHiCTb 3HaHb npO MexaHi3MH Ta CnOCO6H CaMOKOHTpOgro i CaMOOuiHKH._
« s
H iM
ri rOg
O
e
C
-HeBMiHHa npOgyKTHBHO KOMymKyBarn, BigCyTHiCTb 6a®aHHa 6paTH yMaCTb y B3aeMOgii; -He BHKOpuCTOByroTb aKMe -3HaHHa Ha 3aHarrax 3 npO(eCiHHO OpieHTOBaHux guCuungiH; -He BHKOpuCTOByroTb aKMe -3HaHHa Ha 3aHarrax i3 3aragbHO aKageMiMHux guCuungiH 3pigKa; -He 3aCTOCOByroTb aKMe-3HaHb Ha npaKTuui (ngaBagbHOi);
-BigTBOpeHHa BH3HaMeHOi nOCTynOBOCTi a6O CHCTeMH gin gume 3a gOnOMOrOro HaCTaBHHKa a6O KOgeru;
-eni3OguMHa ageKBaTHiCTb gin y TunOBux CHTyauiax, BigCyTHiCTb yMiHb giaTH y HeCTaHgapTHux O6CTaBHHax;
-O6Me®eHHH gOCBig CaMOCTiHHOrO BHKOHaHHa npO(eCinHux 3aBgaHb;
-HH3bKHH piBeHb aKTHBHOCTi._
-не усвщомлюють власш здатносп та властивоси, не можуть визначити мету i значення своeí дiяльностi;
-незначний перелiк та ступiнь розвитку професшно важливих здiбностей та якостей; -слабка рефлекая результaтiв особистiсно-професiйного саморозвитку; -нетерпимiсть дискомфортних стaнiв iнших, неспроможшсть до пристосування до зовнiшнiх обставин;
-не усвщомлення необхiдностi зaпобiгaння конфлiктiв, невмшня ix розв'язувати; -слабка пiзнaвaльнa защкавлешсть;
-сaмооцiнкa влaсноí конкурентоспроможностi на ринку пращ завищена._
-певне розумшня ролi й значення акмеолопчноИ компетенци; -усвщомлена потреба у власному життезабезпеченш;
-неусввдомлена мотиващя професiйноí комунiкaцií, нестшке прагнення до взаемодй; -достатня мотиващя до особистiсно-професiйного самовдосконалення; -ситуативна потреба у формуванш aкмеологiчноí компетенцií; -виражена мотивaцiя до особистiсно-професiйного саморозвитку;
-достатне спрямування на професiйне визнання, розвиток кар'ери._
-певний обсяг акме-знань, проте вони безсистемнi;
-наявне розумшня значення акмеолопчно! компетенци для професшно! д1яльносп; -недостатньо глибоке розумшням необхвдносп застосовувати акме-знань при виконaннi професшних завдань;
-наявшсть знань правил та етичних норм спiлкувaння, особливостей вербальноИ та невербаль-ноí взаемодй';
-обiзнaнiсть з методами та способами виконання професшних завдань;
-наявшсть знань про мехашзми та способи самоконтролю й самоощнки, тактику та стратегш
особиспсно-професшного самовдосконалення._
-демонструють вмшня продуктивно комунiкувaти, епiзодично беруть участь у взаемодй; -використовують акме-знання на заняттях з професiйно орiентовaниx та загально акаде-мiчниx дисциплiн;
-адекватно реагують на подразники i виявляють вмiння д1яти у типових ситуащях, проте iнтуíтивно дшть у нестандартних обставинах;
-мають певний досвiд самостшного виконання професiйниx завдань;
-сaмостiйно вщтворюють визначену поступовiсть або систему дш у типових виробничих си-туац1ях;
-рiвень aктивностi достaтнiй._
-усвщомлюють влaснi здaтностi та влaстивостi, можуть визначити мету i значення своеН дiяльностi;
-мають певний перелiк та середнш ступiнь розвитку професiйно важливих здiбностей та яко-стей;
-здaтнi до рефлекси результaтiв особистiсно-професiйного саморозвитку; -середнш стушнь терпимостi до дискомфортних сташв оточуючих, неусввдомлене пристосування до зовтшшх обставин;
-усвiдомлюють вaжливiсть запобтання конфлiктiв на суднi;
-часткова здатшсть до самовдосконалення через визначення б№ш складних професiйниx за-вдань;
-нестiйкий шзнавальний iнтерес;
-сaмооцiнкa влaсноí конкурентоспроможностi на ринку пращ необ'ективна._
«
'53
д
е р
е
О
й и к о с и
m
й и н
О
'н
сти
б о
с Ос
й и н
« '3
а в и т о
й и н в и
н '53
г
гоК
й и н
S 'С
гол
о
е
ксе
а
аПр
й и н
о 'н
с и б о
с Ос
-повне розумiння ролi й значення aкмеологiчноi' компетенци; -усвщомлена потреба брати участь у життезабезпеченш iншиx членiв екiпaжу; -усвщомлена мотивaцiя професiйноi' комунiкaцií, стiйке прагнення до взаеморозумшня i взаемодй';
-висока мотиващя до особиспсно-професшного самовдосконалення;
-усвщомлена потреба у формувaннi aкмеологiчноí компетенци як засобу досягнення осо-биспсно-професшного «акме»;
-стiйкa внутрiшня мотиващя до особиспсно-професшного саморозвитку;
-цiлiсне стiйке спрямування на професшне визнання, розвиток кар'ери._
й и н
« '3
а в и т о
-rgu6OKi CHCTeMHi aKMe -3HaHHa mupoKoro giana3OHy;
-yCBigOMgeHHa 3HaMeHHa aKMeogoriMHoi KOMneTeHuii gga yCnimHoi npo(etiHHoi giagbHOCTi; 5§ -rgu6oKe po3yMiHHa HeO6xigHOCTi 3aCTOCOByBaHHa aKMe-3HaHb npu BHKOHaHHi npo(eCinHHx 3a-
BH BgaHb;
h -MiTKi 3HaHHa npaBug Ta eTHMHux HOpM CnigKyBaHHa, OCo6gHBOCTeH Bep6agbHoi Ta HeBep6agbHoi
rH B3aeMOgii; O
^ -BigbHe OBogogiHHa MeTogaMH Ta CnoCo6aMH CaMOCTiHHOrO BHKOHaHHa npo(eCinHHx 3aBgaHb;
-CHCTeMaTH3OBaHi 3HaHHa npO MexaHi3MH Ta CnoCo6u CaMOKOHTpOgro i CaMOouiHKH, TaKTHKy i
CTpareriro OCo6HCTiCHO-npo(eCiHHoro CaMOBgOCKOHageHHa._
-BHCOKa npOgyKTHBHiCTb KOMyHiKauii, imuiaTHBHiCTb B3aeMogii; | -CHCTeMaTHMHe BHKopuCTaHHa aKMe-3HaHb Ha 3aHaTTax 3 npo(etinHO opiemoBaHux Ta 3aragbHO EE aKageMiMHux guCuungm;
§ -CTiHKi BMiHHa giaTH y TunoBux CHTyauiax, ageKBaraa peaKuia Ha pu3HKH i CTpeC-(aKTOpu; -mupOKHH gOCBig CaMOCTiHHOrO BHKOHaHHa npO(eCinHux 3aBgaHb;
«
g
O
e
^ -CaMOCTinHe BigTBopeHHa BH3HaMeHoi nOCTynOBOCTi a6O CHCTeMH gin y TunoBux Ta HeTunoBux ^ bhpo6hhmhx CHTyauiax;
-BHCOKHH piBeHb aKTHBHOCTi._
-CBigOMe BHKopuCTaHHa iHguBigyagbHux BgaCTHBOCTen, CaMOCTinHa nOCTaHOBKa MeTH i pOgi npeg-
MeTHO-ni3HaBagbHOi giagbHOCTi;
-mupOKHH nepegiK Ta bhcokhh CTyniHb po3BHTKy npo(etinHO Ba^guBux 3gi6HOCTen Ta aKOCTen; s -C(OpMOBaHa HaBHMKa gO CaMope(geKCii pe3ygbTariB OCo6HCTiCHO-npo(eCinHoro CaMopo3BHTKy; .y -bhcokhh CTyniHb TepnuMOCTi gO guCKOM(opTHux CTaHiB OTOMyroMux, npuCTOCyBaHHa gO y 3OBHimHix O6CTaBHH;
-CBigOMe BHKopuCTaHHa TexHogorin 3anO6iraHHa a6O MexaHi3MiB pO3B'a3aHHa KOH(giKTiB Ha O CygHi;
-3gaTHiCTb gO CaMOBgOCKOHageHHa Mepe3 BH3HaMeHHa 6igbm CKgagHux npo(etinHHx 3aBgaHb; -CTinKHH ni3HaBagbHHH iHTepeC gO ni3HaHHa Ce6e CaMOrO Ta OTOMyroMux; -ageKBaTHa CaMOouiHKa BgaCHOi KOHKypeHTOCnpoMO^HOCri Ha puHKy npaui._
KypCaHTaM 6paKye aKMe-3HaHb (3OKpeMa ^ogo npaBug Ta HOpM CnigKyBaHHa, Bep6agbHoi Ta HeBep-6agbHOi B3aeMOgii, TaKTHKH Ta CTparerii oco6hctccho-npo(etiHHoro CaMOBgOCKOHageHHa, MexaHi3MiB Ta CnOCO6iB CaMOKOHTpOgro i CaMOouiHKH), BOHH HegO-CTaTHbO O6i3HaHi 3 MeTogaMH Ta CnoCo6aMH bhko-HaHHa npo(etinHHx 3aBgaHb. Bohh He BMiroTb npo-gyKTHBHO KOMyHiKyBaTH Ta B3aeMogiaTH, He BuaBga-roTb aKTHBHOCTi, He BHKopuCTOByroTb aKMe-3HaHHa Ha npaKTuui Ta Ha 3aHarrax 3 npo(etinHO opiemoBaHux h 3aragbHO aKageMiMHux guCuungiH, He geMOHCTpy-roTb BMiHHa npuHMaTH e(eKTHBHi npo(etiHHi Ta ynpaBgiHCbKi pimeHHa i HeCTH BignoBigagbHiCTb 3a hhx; MaroTb O6Me^ehhh gOCBig CaMOCTiHHOrO bhko-HaHHa npO(eCinHux 3aBgaHb. PiBeHb po3BHTKy nCuxo-
MOTOpHKH HH3bKHH, HH3bKHH piBeHb CTpeCOCTiHKOCTi,
nepegiK Ta CTyniHb po3BHTKy npo(etinHO Ba^guBux 3gi6HOCTen Ta aKOCTen He3HaMHHH, Cga6Ka pe(geKCia pe3ygbTariB OCo6HCTiCHO-npo(etiHHoro CaMopo-3BHTKy. KypCaHTH BuaBgaroTb em3oguMHy ageKBar-HiCTb gin y THnOBHx CHTyauiax, y hhx BigCyTHi yMiHHa giaTH y HeCTaHgapTHux o6CTaBHHax, bohh He 3gaTHi ageKBaTHO pearyBarn Ha nogpa3HHKH, He yCBigoMgro-roTb BgaCHi MO^gHBOCTi, He MO^yTb BH3HaMHTH MeTy i 3HaMeHHa CBOei giagbHOCTi ^ogo BHKopuCTaHHa pe-CypCiB i BgaCHux noTeHuin, npOTe MaroTb 3aBH^eHy CaMOOuiHKy BgaCHOi KOHKypeHTO-CnpOMO^HOCTi Ha
puHKy npaui.
npu HH3bKOMy piBHi C(OpMOBaHOCTi aKMeOgOriMHOi KOMneTeHTHOCTi HaBMagbHa giagbHiCTb 3gaeTbCa KypCaHTaM OgHOMaHiTHOro i HeuiKaBOro, ix npeg-MeTHO-ni3HaBagbHa giagbHiCTb e penpogyKTHBHoro. AKMe-3HaHHa HenOBHi Ta nOBepxHeBi, aKMe -BMiHHa He
pO3BHHyTi, aKMe-HaBHMKH He BignpaubOBaHi. Man-6yTHi CygHOBOgii HeBneBHeHi npu BHCgOBgroBaHHi BgaCHux gyMOK i nOrgagiB, He BMiroTb ix apryMemy-BaTH Ta BigCTOroBaTH, He 3gaTHi nepeKOHyBaTH y cboih npaBOTi iHmux; 3OBCiM He npOaBgaroTb iHiuiaTHBy ^OgO OCO6uCTiCHO-npO(eCinHOrO CaMOBgOCKOHageHHa.
CepedHiü pieenb C(OpMOBaHOCTi aKMeOgOriMHOi KOMneTeHuii npuTaMaHHHH KypCaHTaM 3 nepeBa^HO nO3HTHBHHM CTaBgeHHaM gO Man6yTHbOi npO(eCinHOi giagbHOCTi. I xOMa iM xapaKTepHa HeyCBigOMgeHa mo-THBauia npo(eCinHoi KOMyHiKauii Ta HeCTinKe npar-HeHHa go B3aeMogii, HaaBHa CHTyaTHBHa noTpe6a y (opMyBaHHi aKMeogoriMHoi KOMneTeHuii, goCTaTHa MOTHBauia go OCo6uCTiCHO-npo(eCinHoro CaMOBgoC-KOHageHHa Ta Bupa^eHa MOTHBauia go OCo6uCTiCHO-npo(eCinHoro CaMopo3BHTKy. MaH6yTHi CygHOBOgii geMOHCTpyroTb po3yMiHHa pogi h 3HaMeHHa aKMeogoriMHoi KOMneTeHuii gga yCnimHoro BHKOHaHHa npo(eCinHux 3aBgaHb, 3OKpeMa gga yHHKHeHHa mh po3B'a3aHHa KOH(giKTiB. Ha ubOMy piBHi BigMiMa-roTbCa go6pe po3BHHeHi BMiHHa o6rpyHTOByBaTH OCo6guBOCTi B3aeMogii Ta CniBnpaui Ha 6opTy CygHa, aHagi3yBaTH HaCgigKH xh6hhx pimeHb.
Man6yTHi CygHOBOgii B^e MaroTb neBHHH o6Car aKMe-3HaHb, npoTe bohh 6e3CHCTeMHi. Pa3OM i3 uhm, y hhx HaaBHi 3HaHHa npaBug Ta eTHMHux HopM CnigKyBaHHa, oCo6guBOCTen Bep6agbHoi Ta HeBep6agbHoi B3aeMogii, MeTogiB i CnoCo6iB BHKOHaHHa npo(eCin-hhx 3aBgaHb, 3HaHHa npo MexaHi3MH Ta CnoCo6u Ca-MOKOHTpogro i CaMOouiHKH, TaKTHKy i CTpaTeriro OCO-6uCTiCHO-npo(eCinHoro CaMopo3BHTKy. npo(eCinHO Ba^guBi aKMe-3HaHHa MaCTKOBO CHCTeMaTH3OBaHi, xoMa Mae MiCue HegoCTaTHbO rgu6oKe po3yMiHHa
необхщносп Их застосування при виконанш про-фесiйниx завдань. Курсанти прагнуть використо-вувати рiзнi форми роботи, виявляючи при цьому доволi глибок знання сутностi колективноí взаемоди. Вони демонструють достaтнi акме-знання iз загально aкaдемiчниx та професшно орiентовaниx дисциплiн, проте у нестандартних си-туaцiяx iнколи зазнають труднощiв при виявленнi aкме-вмiнь у професшнш дiяльностi. У стандарт-них ситуащях швидк1сть реакцй' на поди чи подраз-ники е досить високою, спостертаеться врiвновa-женiсть, критичнiсть i гнучк1сть мислення.
Предметно-пiзнaвaльнa дiяльнiсть майбутшх судноводив усвiдомленa i спрямована на результат, проте ввдповвдальшсть за яшсть роботи виявляеться спорадично. Курсанти усвщомлюють влaснi здат-ностi та властивосп, можуть визначити мету i значения своеН дiяльностi, виявляють достатнш рiвень aктивностi. Вже наявний певний перелш та се-реднiй стутнь розвитку професiйно важливих здiб-ностей та якостей, певна здатшсть до рефлекси ре-зультaтiв особистiсно-професiйного саморозвитку i часткова здaтнiсть до самовдосконалення через визначення бiльш складних професшних завдань. Не повною мiрою сформоваш вмiння здiйснювaти самоконтроль та сaмоaнaлiз дiяльностi, проте само-оцiнкa власноИ конкурентоспроможностi на ринку прaцi все ще необ'ективна.
При середньому рiвнi сформовaностi ак-меологiчноí компетентностi навчальна дiяльнiсть визнаеться шляхом опанування професшно необ-хвдними знаннями та вмшнями, предметно-тзна-вальна дiяльнiсть стае творчо-репродуктивною. Мaйбутнi судноводй' впевненi у власних поглядах i переконаннях, вмiють üx позицiонувaти, проте не вмшть аргументувати; iнiцiaтиву щодо осо-бистiсно-професiйного самовдосконалення виявляють з певною частотою.
Високий pieeHb сформованосп aкмеологiчноi' компетенцп характеризуе курсaнтiв ВМНЗ, як1 вирiзняються позитивно-активним ставленням до оволодiния обраною профеаею, i яким притаманно цшеспрямоване бажання до особиспсно-про-фесiйного самовдосконалення i розвитку кар'ери, професiйного визнання. У них сформовано повне розумшня ролi й значення aкмеологiчноí компетенцп як засобу досягнення особиспсно-професшного «акме». Мaйбутнi судноводй' вже мають усвщом-лену потребу брати участь у життезабезпеченш ш-ших члешв екiпaжу та усввдомлену мотивaцiю про-фесiйноí комушкацп, стiйке прагнення до взаемо-розумiння i взаемоди.
Майбутш судноводй з таким рiвнем демонструють системш грунтовнi акме-знання, вмшть швидко орiентувaтися у рiзниx ситуащях про-фесiйноí взаемоди (зокрема нестандартних), реагу-вати на дй' оточуючих, приймати прaвильнi рiшення та вщповвдати за них; прагнуть зaпобiгти виник-ненню конфлiктниx ситуaцiй та вмшть Их вирiшу-вати. Характерними для таких курсанпв е актив-шсть, енергiйнiсть, сформовaнiсть професiйно зна-чущих цiннiсниx орiентaцiй та емоцiй, що
сприяють досягненню визначених цiлей пред-метно-пiзнавальноi дiяльностi. Для представникiв ще! групи характерний високий рiвень розвитку професшно важливих особистюних якостей i здiб-ностей; у них ввдзначаеться вiдсутнiсть емоцiйноl напруженостi при виконанш професшно орiентова-них завдань, усвщомлення значущостi та емпатil до тих, хто оточуе. Таких курсантiв вирiзняе виразне мовлення, аргументацiя та яскравють думок, вмiння переконувати у сво!й обгрунтованiй правотi.
Стабiльна точнiсть виконання стандартних професiйних завдань, несуттева шльшсть недолiкiв та виявлення творчого шдходу при розв'язаннi нестандартних ситуацш зумовлена опануванням iндивiдуально значущих акме-знань, вмiнням за-стосовувати цi знання, адекватним виявленням про-фесiйно важливих якостей i здiбностей, оволодiн-ням змiстом, методами та способами виконання професшно! д1яльносп. Курсантам притаманний високий рiвень самоорганiзацi! та здатностi пла-нувати, контролювати, регулювати та аналiзувати свою дiяльнiсть; вони здатнi до ввдповвдальносп за як1сть i результата роботи.
Курсанти iз високим рiвнем сформованостi ак-меологiчноi компетенцii володшть техно-логiчними, органiзацiйно-управлiнськими, ко-мушкативними, психолого-педагогiчними акме-вмiннями, необх1дними для ефективно! про-фесiйно! дiяльностi, адекватно ощнюють власну конкуренто-спроможнiсть. Характерна наявшсть позитивних емоцiй, як1 виникають у процеа про-фесiйно! взаемодii, високий стутнь терпимосл до дискомфортних сташв оточуючих, умiння присто-совуватися до характерiв i звичок iнших члешв екшажу. У таких курсантiв наявне бажання досягти високих професiйних результата. При високому рiвнi сформованостi акмеолопчно! компетентностi майбутнi судноводi! до навчально! дiяльностi пiд-ходять творчо, виявляють шщативу у предметно-пiзнавальнiй д1яльносп.
П1дсумовуючи зазначене, констатуемо, що назваш критерii (мотивацiйний, когнiтивний, прак-сеолопчний, особистiсний), показники та вiдповiднi !м рiвнi (низький, середнiй, високий) сформованосп акмеологiчноi компетенцii характе-ризують результат - рiвень актуального «акме», якого мають досягти майбутш судноводй у своему особиспсно-професшному розвитку шд час нав-чання у ВМНЗ.
Висновки. Аналiз наукових джерел дозволив уточнити змiст понять «критерш» i «показники» та обгрунтувати сутшсть критерi!в i показник1в сфор-мованосп акмеологiчноi компетенцi! майбутнiх судноводi!в. Визначеш чотири критерi! та вiдповiднi !м показники надають можливiсть оцiнити рiвень сформованостi вiдповiдноi компе-тенцi! й спрогнозувати Г! подальший розвиток.
Список л^ератури
1. Бех I. Д. Особиспсно зорiентоване вихо-вання: Наук.-метод. Поабник. Ки!в: «1ЗМН», 1998. - 204 с.
2. Булах I. Психолопчний аналiз вивчення
внутршньоособистюних конфлжпв у заруб1жних та вичизняних джерелах [Електронний ресурс] // Шжнародний науковий форум: соцiологiя, психолопя, педагогiка, менеджмент. 2010. Вип. 2. -С. 108-118. / Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2010_2_12
3. Великий тлумачний словник украГнсько! мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В. Бусел. Ки!в ; Iрпiнь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
4. Гончаренко С. Укра!нський педагогiчний словник. Кшв: «Либвдь», 1997. - 376 с.
5. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб: «Питер», 2002. - 512 с.
6. Монахов В. М. Аксиоматический подход к проектированию
педагогической технологии. // Педагогика. 1997. № 6. С. 26 - 31.
7. Педагопка вищо! школи: Навч. поаб. / З.Н. Курлянд, Р.! Хмелюк, А.В. Семенова та ш.; За ред. З.Н. Курлянд. - 3-те вид., перероб. i доп. - Кшв: «Знання», 2007 - 495 с.
8. Щдласий I. П. Продуктивний педагог. Наспльна книга вчителя. XapKiB: «Основам», 2010.
— 360 с.
9. Семиченко В.А. Концепция целостности и ее реализация в профессиональной подготовке будущих учителей (психолого-педагогический аспект) [Текст] : дис...д-ра психол.наук. - Кшв, КГПИ им. М.П. Драгоманова 1992. - 432 с.
10. Сидоренко В. К. Основи наукових до-слщжень : навч. поаб. Кшв: «РННЦТ "ДЩ1Т"», 2000. - 259 с.
11. Теоретичш i методичш засади моделювання фаховоГ компетентностi керiвникiв закладiв освiти : [монографiя] / £льшкова Г. В., Зайченко О. I., Маслов В. I. та ш.; [за ред. Г. В. СльшковоГ]. - КиГв-Чершвщ: «Книги - ХХ1», 2010.
- 234 с.
12. Weinstein C. E. The Teaching of Learning Strategies. // Handbook of research on teaching / [edited by M. C. Wittrock]. New York: «Macmillian», 1986. - P. 315 - 327.
К ВОПРОСУ О СООТВЕТСТВИИ ТРЕБОВАНИЙ К УРОВНЮ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ КАЧЕСТВУ ПРОГРАММ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА В
ТЕХНИЧЕСКИХ ВУЗАХ
Ефимова А.Н.
Сибирский государственный университет науки и технологий имени академика М.Ф. Решетнева, старший преподаватель Кафедры технического иностранного языка
Карчава О.В.
Сибирский государственный университет науки и технологий имени академика М.Ф. Решетнева, старший преподаватель Кафедры технического иностранного языка
DISCREPANCY BETWEEN PROFESSIONAL TRAINING REQUIREMENTS AND QUALITY OF FOREIGN LANGUAGE LEARNING IN TECHNICAL UNIVERSITIES
Efimova A.
Siberian state university of science and technology named after academician M.F. Reshetnev, senior teacher of the Technical foreign language department
Karchava O.
Siberian state university of science and technology named after academician M.F. Reshetnev, senior teacher of the Technical foreign language department
Аннотация
В ходе ускоренного развития современного производства и деловой сферы быстро возрастают требования к уровню подготовки технических специалистов в вузах. Знание иностранного языка совершенно необходимо для качественной подготовки инженерных кадров, однако программы изучения иностранного языка в вузах сокращаются. Для достижения высоких результатов обучения требуется изменение подхода к изучению данного предмета в технических вузах.
Abstract
Rapid development of all industry and business spheres sets high demands for the level of training of technical specialists in universities. Foreign language learning becomes absolutely necessary for qualified engineering personnel. However, foreign language study terms in universities are being reduced to minimum. To meet the growing requirements to the level of foreign language study, higher education needs a different approach to this subject in technical universities.
