CC BY
25
чення безпеки закладаються на eTani проектування i ство-рення виробничоУ системи, бiзнeс-процeсiв. 1хня змiнa вщ-буваеться пщ час перепроектування або реЫжиырингу.
Активнi способи забезпечення безпеки пов'язан ¡з сис-темними перетвореннями оргaнiзaцiï. Вони рeaлiзуються за рахунок створення спeцiaльних структур. Наприклад, ство-рення додaтковоï системи - системи управлЫня безпекою або створення додатково'1' системи забезпечення керова-ностi системи бюджетного упрaвлiння [4].
Найважлившою вимогою забезпечення eкономiчноï безпеки пщприемства е кeровaнiсть i вимiрнiсть. Öi двi вимоги тюно пов'язaнi одна з одною. 1х логiчний зв'язок фунтуеться на твер-джeннi «не можна управляти тим, що не можна вимiряти». Ви-мiрювaння знаходяться в площинi спостереження подiй i явищ, що вщбуваються в оргaнiзaцiï. Але не можна вимiрювaти те, що не можна спостергати. Heвiдповiднiсть вимог кeровaностi i ви-мiрностi негативно вiдобрaжaeться на процеа упрaвлiння, що, своею чергою, може призвести до фатальних наслщюв. Керо-вaнiсть розглядаеться в площин досяжностi цiлeй i рeсурсiв, необхщних для 'х досягнення, а також характеризуеться ступе-нем контролю, який рeaлiзуeться в оргaнiзaцiï [4]. Важливють i урахування цих вимог стае найважпившим завданням системи забезпечення eкономiчноï безпеки пiдприeмствa.
Висновки
Стратепчне позицiонувaння пiдприeмствa, цiлi eкономiчноï безпеки, способи i вимоги забезпечення eкономiчноï безпеки е важливими компонентами сутност стрaтeгiчноï спря-мовaностi забезпечення eкономiчноï безпеки пiдприeмствa.
Вiд стратепчного позицiонувaння пiдприeмствa залежить вибiр способу управлЫня витратами суб'екта господарю-вання. Через ресурси-витрати здiйснюeться зв'язок стратепчного позицюнування пiдприeмствa iз забезпеченням його eкономiчноï безпеки.
Забезпечення eкономiчноï безпеки являе собою безпе-рервний процес досягнення стратепчних цiлeй пщприемства при одночаснм рeaлiзaцiï цiлeй його eкономiчноï безпеки.
Досягненням цiлeй eкономiчноï безпеки забезпечуеть-ся як пасивними, так i активними способами забезпечення eкономiчноï безпеки. При цьому необхщно враховувати най-вaжливiшi вимоги цтедосягнення тaкi, як кeровaнiсть i ви-мiрнiсть, якi е нaйвaжливiшими завданнями забезпечення eкономiчноï безпеки сучасного пщприемства.
Список використаних джерел
1. Архипов В. Стратегический анализ инвестиций в реальные активы предприятия / В. Архипов // Международный журнал «Проблемы теории и практики управления». - 2001. - №5. - С. 103-107.
2. Григорьев Л. Менеджмент по нотам: Технология построения эффективных компаний / Л. Григорьев, С. Горелик, Д. Кудрявцев и др.; под ред. Л.Ю. Григорьева. - М.: Альпина Паблишерз, 2010. - 692 с.
3. Добровольский Е. Бюджетирование: шаг за шагом / Е. Добровольский, Б. Карабанов, П. Боровков и др. - СПб.: Питер, 2005. - 448 с.
4. Ладыко Л.Н. Обеспечение экономической безопасности предприятия: сущность и содержание // Вюник Схщноукрапнського на-цюнального ун1верситету 1мен1 Володимира Даля. Науковий журнал №1 (172), ч. 2. - Луганськ: СНУ ¡м. В. Даля, 2012. - С. 6-10.
5. Ляшенко О.М. Концептуалкзацт управлЫня економтною безпекою пщприемства: [монографи] / О.М. Ляшенко. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В. Даля, 2011. - 400 с.
6. Портер М. Э. Конкуренция / Майкл Э. Портер; пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 496 с.
7. Самохвалов В. Как определить ключевые финансовые факторы стоимости? / В. Самохвалов // журнал «Управление компанией». -2004. - №5. - С. 34-38.
8. Франк Е.В. Решение агентской проблемы в российских корпорациях / Е.В. Франк // Экономика, предпринимательство и право. - 2011. - №7. - С. 29-36.
9. Хулей Г. Дж. Позиционирование // В кн. Маркетинг. Бизнес-класс: энциклопедия / Под ред. М. Бейкера / Пер. с англ. под ред. Л. Волковой, С. Божук, Т. Масловой, Л. Ковалик, Н. Розовой. - СПб.: Питер, 2002. - С. 394-402.
10. Экономическая безопасность России: Общий курс: Учебник / Под ред. В.К. Сенчагова. 2-е изд. - М.: Дело, 2005. - 896 с.
УДК 330.322
Т.В. Н1К0ЛАЕВА,
к.е.н., докторант, Нацональний университет державно1 податково1 служби Укра1ни
Критерм ефективност об'склв нерухомого майна в концепци оцшки життсвого циклу
Розглядаеться генезис концепци життевого циклу об'ект'ю капитального будвництва. Показуеться принципова зм'на пщход/в до оцтювання ефективност нерухомого майна для власника, що пов'язано з урахуванням витрат на проектування, спорудження, утримання та експлуатацю об'ект'в, включно з 1хньою утил'защею, а також отриманих вигод чи доходв. Наводяться приклади аналзу вартост життевого циклу об'ект'ю. Показуються нормативно-правов/ та /нформа-цйно-методичн/ проблеми та пропонуються шляхи 1хнього вир0ення стосовно впровадження в Укран оцнки вартост життевого циклу при створенн та експлуатацп об'ект'в, передусм - державно1 власност¡.
Ключов! слова: об'ект, нерухом/сть, життевий цикл, оц1нка, варт/сть, експлуатаця, ефективнсть.
ТВ. НИКОЛАЕВА,
к.э.н., докторант, Национальный университет государственной налоговой службы Украины
Критерии эффективности объектов недвижимого имущества в концепции оценки жизненного цикла
Рассматривается генезис концепции жизненного цикла объектов капитального строительства. Показывается принципиальное изменение подходов к оценке эффективности недвижимого имущества для собственника, что связано с учетом затрат
© Т.В. Н1К0ЛАВВА, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 8 (171)/2015 93
на проектирование, строительство, содержание и эксплуатацию объектов, включая их утилизацию, а также полученных выгод или доходов. Приводятся примеры анализа стоимости жизненного цикла объектов. Показываются нормативно-правовые и информационно-методические проблемы и предлагаются пути их решения по внедрению в Украине оценки стоимости жизненного цикла при создании и эксплуатации объектов, прежде всего - государственной собственности.
Ключевые слова: объект, недвижимость, жизненный цикл, оценка, стоимость, эксплуатация, эффективность.
T.V. NIKOLAIEVA,
Ph.D. (economics), doctorant, National University of State Tax Administration
Real estate performance criterria in life-cycle assessment concept
The genesis of the life cycle concept of capital assets like buildings and facilitiesis consideredin the article showing a fundamental changes in approach to the assessment of the efficiency of real property items for the owner, due to the total costs of design, construction, maintenance and operation including their utilization and received benefits or income. Some examples of life cycle cost analysis are demonstrated. The regulatory and information-methodological problems and the ways of their decision on the implementation in Ukraine the life cycle assessment in the creation and operation of facilities, first of all - public property - is shown.
Keywords: facility, real estate, life cycle, assessment, cost, operation, efficiency.
Постановка проблеми. Об'екти нерухомосп за вщсут-HOdi природних та вмськових руйнацм можуть експлуату-ватися упродовж вщносно тривалого перюду - 100 i бтьше роюв. Hовi будiвлi та споруди постмно додаються до юную-чого фонду. Вщтак все бтьша частка Ывестицм власниюв капiталiзуeться у нерухомосл, спрямовуеться не на нове бу-дiвництво, а на утримання об'ек^в - ''хшй ремонт, модернЬ зафю та реконструкцю а також на техычне обслуговування. Сутнюы економiчнi вщмшност мiж цими формами вщтво-рення (реновацп) об'еклв та витрат розкрит нами у робот [1]. Зауважимо лише, що вс капiтальнi та поточн витрати ми розумieмо як Ывестици, а всi результати (доходи, власы ви-годи тощо) - як вщповщы складовi окупностi.
На довгому часовому промiжку з точки зору власни-кiв окремих об'ектв часто виявляеться, що iнвестицiйнi, проекты та будiвельнi рiшення, прийнятi при споруджен-нi, можливо, правильнi на той момент, перестають вщпо-вщати новим умовам або потребам експлуатацп. Так, у пе-рiоди низьких цЫ на енергоносií важко було б економiчно виправдати подвiйне або потрмне склiння вiкон; з подо-рожчанням працi почала домiнувати тенден^я викорис-тання оздоблювальних матерiалiв, як зручнiшi та ефектив-нiшi в обслуговуванн тощо. Тому в управлЫы будiвельними об'ектами стала очевидною i актуальною доцiльнiсть роз-ширення перюду 'хнього вартiсного аналiзу з обгрунтуван-ня будiвництва чи придбання об'еклв до тривалого проце-су моыторингу i контролю вартостi 'хнього життевого або, принаймнi, будiвельно-експлуатацiйного циклу, упродовж якого здмснюваы капiтальнi Ывестицп скеровуються не на просте вщтворення споживчих якостей, а пов'язуються зi скороченням наступних поточних витрат, збтьшенням на-ступних доходiв або вигод власника [2].
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Тема-тицi вартост життевого циклу (Life Cycle Costing - LCC) про-дукци рiзних галузей та сфер застосування присвячено чи-мало робiт зарубiжних авторiв, у тому числi оглядова робота Д. Герднера [3].
Рiзнi автори давали свое, як правило, однобiчне, визна-чення життевому циклу. Наприклад, поширеним стало мар-кетингове його визначення як перюду юнування продукту на ринку, не розглядаючи етапи його створення та утилiзацií. I навпаки, з точки зору пщприемства-виробника визначення
життевого циклу охоплюе перюд, доки продукт виробляеть-ся, а з позицп споживача - доки продукт використовуеться.
Г. Xервi визначив LCC як загальну вартють володЫня системою упродовж 'Т термЫу служби. Ця вартiсть включае у себе ва витрати, пов'язанi з пщготовчим етапом, створенням сис-теми, ремонтом, замЫою та утилiзацieю, а також утриманням, навчанням персоналу та експлуатац^ними витратами. Осно-внi процедури управлЫня у концепцГ'' Г. Xервi наступнi: визначення вартостi елеменпв системи; визначення структури витрат по елементах; створення кошторисно'' бази; розробка методiв визначення та аналiзу вартостi життевого циклу [4].
Як бачимо, стосовно об'ек^в нерухомостi структура вартос^ спорудження (наприклад, прямi i накладнi витрати) виявляють-ся недостатыми для LCC. Бiльш широке охоплення елемен^в вартостi полягае в урахуваны послiдовностi формування витрат: пщготовка (обгрунтування) - капiтальнi iнвестицií у спорудження - витрати на утримання та експлуата^ю. Щодо само' кошторисно'' вартос^ спорудження, то и визначення базуеть-ся на трьох методах: обробки статистичних даних по викона-них проектах, застосуваны кореляц^но-регресивного аналiзу, визначеннi вартостi в залежнос^ вiд низки незалежних пара-метрiв. Усi цi методи об'еднуе те, що, на вщмЫу вiд вггчизняно''' практики збiр даних для прийняття ршень починаеться на ран-ых, концептуальних стадiях процесу проектування [5].
Розглядаючи LCC з позицiй аналiзу вартостi (Life Cycle Costing Analysis - LCCA), Д. Хеворт не ттьки запропонував враховувати всi витрати упродовж життевого циклу певно-го управлЫського рiшення власника, а керуватись такими принципами: показники вартос^ життевого циклу повины застосовуватися на вах рiвнях прийняття рiшень у проце-сi проектування (тактичному i стратепчному, рiвнi об'екта та портфелю нерухомосп власника);вартiсть життевого циклу повинна включати в себе ва функцiональнi витрати в межах об'eкта;аналiтичний процес повинен брати до уваги ва фак-тори впливу;аналiтичнi процедури i результати мають бути сумюы з системами фЫансового планування i контролю, що особливо актуально для в^чизняних умов [6]. Бтьше того, Ыформафйне забезпечення мае пщпорядковуватись за-вданням ефективного менеджменту.
Наступним етапом розвитку концепцп стало змiщення ак-центiв на урахування доходiв вщ експлуатацГ' об'eктiв. Так, Г. Сасмен довiв вважае, що скорочення витрат i максимi-
зацт дохода на кожному етап життевого циклу продукту не обов'язково приведе до максимального прибутку протя-гом всього термЫу служби [7]. Основний внесок Г. Сасме-на у концеп^ю життевого циклу полягае в ¡нтеграцп двох тонок зору: маркетинговое (формування доход¡в) та виробнино' (скоронення витрат).
Таким нином, переваги концепцп життевого циклу щодо об'eкт¡в нерухомост¡ можна резюмувати таким нином:
- концепцт визнанае вплив результат¡в попередн¡х дм на отримання у перспектив¡ менших витрат, допомагае зна-ходити правильний баланс мж понатковими ¡нвестиц¡ями ¡ експлуатац¡йними (потонними) витратами;
- концепцт стверджуе, що краще р¡шення можливо отри-мати лише при оцЫц в¡дпов¡дноí тонност¡;
- мислення категортми життевого циклу може сприя-ти довгостроковм економп, на в¡дм¡ну вщ короткостроково'' економп ни прибутковост¡.
У вггнизняый науц¡ ¡дея використання методу 1_СС (1_ССД) у кап¡тальному буд¡вництв¡ була вперше викладена на понатку 90-х роюв В.П. H¡колаeвим, зокрема у робот [8, с. 29-40], в останн роки отримала розвиток у статт [9], а також у дослЬ дженнях ряду ¡нших росмських ¡ укра'нських автор¡в, але до-с¡, на жаль, так ¡ не знайшла широкого застосування у прак-тиц¡ ¡нвестиц¡йно-буд¡вельноí дтльност та при експлуатацп об'eкт¡в нерухомого майна.
Автор [8] уперше розглянув ¡нвестицмний цикл як сукупн¡ витрати (вщ'емний грошовий пот¡к) упродовж усього життевого циклу ¡ доходи (додатый грошовий пот¡к) ¡нвестора пюля введення об'екта в експлуатац¡ю. Цей п¡дх¡д принципово вщ-р¡знявся вщ визнанення кап¡тальних вкладень як однонасних понаткових витрат та 'хнього порвняння з наступними се-редньор¡нними потонними доходами, як це вщбувалося згщ-но з теор¡eю ефективност¡ каттальних вкладень соцвлю-тинно' економ¡ки. У розглянутй модел¡ на п¡дготовн¡й стадп у ¡нвестора виникають витрати, пов'язан з куп¡влею земл¡, по-тм (або паралельно) - з передпроектними ¡ проектними роботами; дал¡ - з буд¡вельними ¡ монтажними роботами. Пюля цього настае перюд експлуатац¡йних витрат ¡ доход¡в, формування нистого доходу ¡ прибутку (рис. 1).
На ц1й стадп можливий продаж об'екта та дтянки. За такою схемою прибуток обраховуеться за допомогою звичай-них метод1в проектного анал1зу. Але якщо ¡нвестор мае на-Mip використовувати об'ект у власних ц¡лях, слщ розглядати оч¡куван¡ протягом усього перюду експлуатацiйнi витрати (або собiваpтiсть виробництва продукцп та послуг на даному об'ект), а також втрачений прибуток, викликаний вилучен-ням з обороту коштв на будiвництво, iнфляцiю, податки.
Як бачимо з модели автор передбачав окупнють капiталь-них Ывестицм за рахунок доходiв вiд виробництва, не роз-глядаючи окремо експлуатафйы витрати, пов'язанi саме з нерухомим майном - об'ектом та ¡нол виpобничi витрати. Kpiм того, в аналiзi витрат життевого циклу вЫ не pозpiзняв витрати на експлуата^ю та утримання об'eктiв.
0сновнi ¡деТ концепцií LCA були pозвиненi i опублiкованi в останнiй заpубiжнiй моногpафiчнiй лiтеpатуpi piзноí спецiалi-зацГТ та piзного ступеню узагальнення, наприклад [10].
Розглянутий вище генезис ¡дет вартост життевого циклу при-звiв у результат до появи новггньот концепцп, так званот повнот оцiнки життевого циклу об'екта (англ. - Whole Life Appraisal -WLA) - систематичного облку зацкавленими суб'ектами не тльки всiх витрат, а й доходiв, вигод i pезультатiв, пов'язаних ¡з набуттям у власнiсть активу протягом його фiзичного, еко-номiчного або функцiонального теpмiну служби з метою зве-дення до мУмуму загальних витрат по об'екту, максимiзацiТ pезультатiв, а загалом - забезпечення максимального ефекту.
WLA можна розглядати як сучасну модифка^ю LCC та LCCA. Так, Р. Фленеген, К. Джевел та Д. Нормен [10] вказу-ють i на генезис вщповщних понять: «вартсть використання» - «вартсть життевого циклу» - «повна оцЫка життевого циклу». У першому випадку йдеться про витрати на вже ство-реному об'ект, у другому - про суму витрат на будiвництво та утримання об'екта, в останньому - акцент робиться на ств-вщношення уах витрат життевого циклу i експлуатацмних якостей як вигод. Це показуе змiну пiдходiв до вибору еко-номiчно оптимальних piшень - забезпечення придатнос-тi об'екта для конкретнот мети протягом усього пеpiоду його ¡снування, забезпечення оптимальнот комбiнацií початкових ¡нвестифй, витрат на утримання та експлуата^ю. Щодо лiк-
KaniTajibHi вкладення
Рисунок 1. 1нвестиц1йний цикл
Джерело: складено автором.
вщацмно' вартост1 об'екта, то концеп^я WLA говорить, що на ц1й стади можуть бути як доходи вщ реал1зацП', пщвищен-ня цЫи на землю, так i витрати вщ зносу або нематер1альн1 витрати (штрафи тощо). При цьому важливо, що не завжди йдеться про обов'язкове збтьшення початкових каттальних iнвестицiй заради наступного скорочення поточних та капЬ тальних витрат упродовж певного часу. Бажаною е ситуацiя скорочення тих i ¡нших витрат та збiльшення термiну експлу-атаци в результатi застосування пiдходiв WLC.
Як вказують автори [10], ранше девелопери, якi здавали об'екти в оренду на умовах повного вщшкодування експлуа-тацiйних витрат стосовно орендованого майна, зосереджу-вались на каттальних витратах та íхнiй окупноси бо орен-дарi брали на себе вщповщальнють за прибирання, техычне обслуговування, оплату за електроенергiю, опалення та ¡н-rni комунальнi послуги. В останн роки ситуацiя змЫилася: орендна плата стала залежати вщ ефективностi об'екта при експлуатацп. Це потягло за собою змiни у стратепях власни-кiв, а також виробниюв матерiалiв та обладнання, пщрядни-кiв, врештi - у проектувальниюв.
Мета crarri - розглянувши генезис концепцп життевого циклу об'eктiв каттального будiвництва, показати принци-пову змЫу пiдходiв, методiв i засобiв оцЫювання власником ефективностi об'eктiв нерухомого майна, продемонструвати приклади iз зарубiжноí практики аналiзу вартостi життевого циклу на низц об'eктiв, визначити проблеми i перспективи впровадження управлiння вартiстю життевого циклу в умовах Укра'ни, зокрема на об'ектах державно' власностк
Виклад основного Marepiany. Kонцепцiя LCC-LCCA-WLA була успiшно реалiзована у державному управлЫ-нi у розвинених кра'нах. Так, вона стала обов'язковою для об'ек^в державного сектору Швецп, Япони, Австрали, США [10, с. 7]. На шляху до впровадження концепцп знаходяться деяк кра'ни ^вденно''' Америки.
Сьогодн концепцiя оцЫки життевого циклу успшно викорис-товуеться у Великобритани в рамках так звано' приватно' фЬ нансово' iнiцiативи (Private Financial Initiative - PFI), близького аналогу нашого державно-приватного партнерства у реалЬ заци довгострокових проектiв, таких як школи, лiкарнi, дороги. Держава виступае у таких проектах ствЫвестором, контрагентом при оподаткуваннi, кредитором. Створюваний iнвесторами консор^ум здмснюе комплекс робгг та послуг ыби в обмЫ на потк доходГв протягом ряду роюв. Аби схема була привабли-вою для приватних учасниюв, держава, наприклад у випадку будiвництва школи чи лiкарнi, сплачуе консор^уму регуляр-ну плату за користування об'ектом, що покривае витрати на буд!вництво, оренду 6удГвлГ (експлуатацiйнi витрати протягом термЫу, наприклад, концеси), витрати на допом!жы послуги та гарантуе прийнятний прибуток. Таким чином, уа витрати упродовж термiну служби i експлуатацiйнi якост стають важливими у под!бних угодах i вимагають попередньо' оцЫки.
Це привело до розвитку вщповщного iнформацiйного та програмного забезпечення [9].
Останн тенденцп у розвитку WLA пов'язан також з кон-цепцieю сталого розвитку (Sustainable Development), при-йняттям у р!зних кра'нах вщповщних будiвельних норм. Роз-ширення концепцп WLA пов'язане також ¡з так званою iнтегрованою лопстичною пщтримкою (Integrated Logistic
Support) - методикою, що використовуеться, наприклад, в aep0K0CMÍ4HÍé галуз1 для гарантп безвщказного функцюну-вання активв, включаючи забезпечення запасними части-нами, ¡нструментами, ремонтним персоналом тощо.
Нормативно-методичне та ¡нформацмне забезпечення. Загальним м¡жнapодним документом, який забезпечуе використання LCC-LCCA-WLA в управлЫы експлуaтaц¡eю об'eкт¡в (Facility Management), е стандарт ISO 14040 [11]. Прогнозування термУв служби, обслуговування та замЫи об'eкт¡в та елемент¡в з метою безпеки регулюються стандартом ISO 15686 [12]. Бтьш засадничим, базовим документом е стандарт з менеджменту активв ISO 55000 [13].
Виходячи з¡ стандартних вимог вельми актуальним, як вказували ще розробники LCCA, ¡ значимим для пщпри-емств ¡ оpгaн¡зaц¡й е пеpех¡д до оц¡нки в повному обсяз¡ вс¡х витрат по можливих альтернативах проекту ¡ вибоp¡ того варвнту, який забезпечить мУмальну загальну вapт¡сть об'екта влaсност¡ за умови його належно' якост¡ ¡ функцю-нaльност¡. Тому LCC-LCCA-WLA повинен виконуватися на якомога ранньому етап проектування, коли ще ¡снуе можли-в¡сть м¡н¡м¡зaц¡ï витрат при змУ проектних p¡шень.
Застосування методу основане на наступай клaсиф¡кaц¡ï основних видв витрат протягом життевого циклу: первинн кaп¡тaльн¡ витрати, енерговитрати, ¡нш¡ експлуатацмы ¡ фЬ нaнсов¡ витрати. Первинн витрати можуть включати капЬ таловкладення в будвництво або pеконстpукц¡ю будвель ¡ споруд, придбання обладнання.
Детальна оц¡нкa кошторисно' вартост буд¡вництвa не е необх¡дною для попередых економ¡чних pозpaхунк¡в аль-тернативних проекпв техн¡чних систем. Спочатку вартють пpоект¡в оц¡нюeться за статистичними даними об'екпв-aнaлог¡в або визначаеться по державних або недержавних зб¡pникaх ¡ базах даних.
Зг¡дно з [9] для цього у США, наприклад, використову-ються модель Tri-services Parametric Estimating System -TPES, що розроблена в Нацюнальному ¡нститут будюельних наук (National Institute of Building Sciences - NIBS) ¡ мютиться в бaз¡ Construction Criteria Base, - CCB1. Модель передба-чае оц¡нку вapтост¡ p¡зних тип¡в будюель, визначаючи осно-вн¡ 'х параметри (поверховють, площу ¡ об'ем, периметр). Для цих же цтей може бути також використана система Success Estimator компани US Cost2.
У ход¡ подальшого проектування LCCA може бути навггь к¡лькa paз¡в повторений у мр того, як з'являеться деталь-н¡шa ¡нфоpмaц¡я про проекты ршення та вapт¡сть об'екта. ДетальнЫ вартюы оц¡нки виробляються на р^них стaд¡ях розробки проекту (30, 60 ¡ 90% готовност¡). U¡ розрахунки у США виконуються за допомогою зб^ниюв одиничних роз-ц¡нок Commercial Unit PriceBook-CUPB або бази даних R.S. Means Building Construction Cost Database3.
Що стосуеться вартост матервлв ¡ обладнання, то 'х можна отримати у базах даних Американського товариства з випробування матервлв - ASTM International4 або ¡нших. Експлуатацмы витрати споруд на енерпю, воду тощо визна-
1 http://www.wbdg.org/
2 http://www.uscost.com/
3 http://rsmeans.reedconstructiondata.com/
4 http://www.astm.org/
чаються на niflCTaBi поточних норм витрат i цЫових прогноз1в. Осктьки витрати eHepriï i, до деяко'1' Mipè - води, залежать вщ конфiгypaцiï споруди i конструкфй, цi витрати зазвичай оцЬ нюються для бyдiвлi в цтому, а не для окремих ïï комnонентiв.
На nочaтковiй стад^'' проекту дaнi вiдносно енергоспоживання можна знайти в комп'ютерних програмах Energy-105, Equest6 та iнших. Програми ENERGY PLUS (DOE), Doe-2.1e, BLAST ви-магають детaльнiшоï вхiдноï iнфоpмaцiï, доступно' на тзых ста-дiях проектування. 1н1±л пакети програм, npизнaченi для вибору обладнання, розповсюджуються його виробниками.
Прогнозы цЫи на енеpгiю можуть бути отриман без-посередньо вiд постачальника або з бази даних прогнозу зростання цЫ на енеpгiю. Витрати на водопостачання ви-значаються аналопчно. Iншi ексnлyaтaцiйнi витрати - на утримання i ремонт - нормувати важче. Тому для розра-хунюв часто використовуються iнженеpнi ексnеpтнi оцЫ-ки. Проте у США можна знайти i статистичну Ыформа^ю та методики и використання i здмснювати розрахунки серед-ньоï вapтостi експлуатацп на одиницю nлощi залежно вщ вiкy, мiсця розташування, nовеpховостi, площi бyдiвлi. А ось система Whitestone Research Building Maintenance and Repair Cost Reference надае piчнi витрати по елементах бyдiвлi, як i витрати на повний експлуатацмний термЫ.
Фiнaнсовi витрати nов'язaнi переважно з процентними ставками i податками. Для бюджетних npоектiв процентних ставок або немае, або використовуються так зван соцiaльнi норми дисконту, хоча це дискуайне питання. При фЫансуван-нi через сnецiaльнi фонди - ставки можуть бути птьговими.
У недержавному сектоpi фiнaнсовi витрати слщ планува-ти на загальних пщставах. Kpiм того, у npоцесi ухвалення Ы-вестицiйного piшення слiд враховувати i негpошовi витрати, а особливо - вигоди. Для цього пропонуеться використовува-ти методику Cost-effective-consider Non-monetary Benefits7.
Параметри, використовуван при aнaлiзi теnеpiшньоï вар-тостi (Present Value), наступи. Ставка дисконту, як вщомо, е мiнiмaльною прийнятною нормою прибутку Ывестора. Для npоектiв, що фЫансуються з держбюджету, держава визна-чае i nyблiкye нормативне значення ставки дисконтуван-ня без урахування Ыфляци8. Горизонт проекту, наприклад, у федеральна npогpaмi енергоменеджменту (FEMP) обмеже-ний 40 роками. У проектах по контрактах на енергозбере-ження горизонт визначаеться теpмiном повернення кредиту. 1нфляфя враховуеться шляхом вживання в розрахунках поспйного або змiнного курсу. Причому перший пщхщ реко-мендуеться для державних npоектiв.
Визначення тепеpiшньоï вapтостi життевого циклу здм-снюеться за формулою:
LCC = I + E + W + O + R - S, (1)
де LCC - тепершня вapтiсть життевого циклу; I - почат-ковi Ывестицп; E - енерговитрати; W - витрати на водопостачання; O - неенергетичн експлуатацмы витрати; R - вар-тiсть кaniтaльних pемонтiв тощо; S - залишкова вapтiсть.
При вибоpi вapiaнтiв проекту використовуються i додатко-вi показники: чиста економiя (Net Savings - NS) - економiя при
5 http://www.wbdg.org/tools/
6 http://doe2.com/equest/
7 https://secure.whitestoneresearch.com/
Bchttp://www.wbdg.org/design/consider_benefits.php/
експлуатацп мЫус piзниця в каттальних iнвестицiях; вщношення економ^т до iнвестицiй (Savings-to-investment Ratio - SIR) - вщ-ношення економГт до piзницi в капггальних iнвестицiях; приведена внутpiшня норма прибутку (Adjusted Internal Rate of Return -AIRR) - piчна прибутковкть альтернативного проекту протягом аналiзованого перюду, включаючи внутpiшнi pеiнвестицií з дис-контуванням; проста i дисконтована окупнють (SPB i DPB).
Використання тих чи ¡нших показникiв також регламенту-еться державними нормативними документами. Наприклад, Федеральним регулятивним кодексом 10 CFR 436a9 пе-редбачене використання показника SIR або AIRR для ран-жування проектв в умовах обмеженого фЫансування. Показники NS, SIR i AIRR використовуються при поpiвняннi пpоектiв на однаковому горизонт. Показники окупност по-piвняннi, якщо вони розраховаы на весь перюд аналiзу, а не лише протягом перюду окупност.
Kpитеpií оцiнки за названими показниками наступнк мiнi-мум LCC, NS > 0 (для визначення ефективност проекту; SIR > 1, AIRR > ставки дисконту (для ранжування проектв); SPB, DPB < перюду аналiзу проекту.
^¡м того, зд^снюеться аналiз невизначеностi, чутли-востi i використовуеться низка ¡нших пiдходiв, щоб уникну-ти ризиюв. Вони описанi детально в Techniques for Treating Uncertainty and Riskin the Economic Evaluation of Building Investments, що видаеться Нацюнальним ¡нститутом стан-даpтiв i технолог^! (NIST).
Використання комп'ютерних програм значно полегшуе процедуру LCCA, допомагае готувати документацiю. Нижче наведено деюлька поширених програм, що рекомендуються у США: Building Life-cycle Cost (BLCC) Program - розроблена NIST для МУстерства енергетики, програми FEMP, ECONPACK — роз-роблеы для проектв, що фiнансуються Miнiстеpством оборони США, а також Success Estimator i Energy-10. У цтому нормативне регулювання застосування процедури LCCA регламен-товане цтим рядом державних документв США.
Як ми зазначали вище, у розвиток описаного загального пщходу на основi аналiзу останнiх заpубiжних методик можна побачити застосовування у проектуваны кpитеpiю сестейна-бiльностi як стйкот (сталот) ефективностi, який додатково роз-глядае не тiльки енергетичы витрати, а й iншi показники:
LCCs = I + Re + С + М + П, (2)
де LCCs - вартють експлуатацп об'екта упродовж життевого циклу з аналiзом сестейнабтьност; I - початковi ¡нвести-цп у створення об'екта (можливо по конструктивних елементах); Re - вартють капггальних ремонтв по конструктивних елементах; С - ¡нол експлуатафйы витрати при «споживан-нi» властивостей об'екта власником або користувачами; М - витрати на утримання об'екта; N - витрати на вщновлення природного середовища.
Попри очевидну складнють такого пщходу i вщдалену перспективу його застосування для Укратни, ми вважаемо, що в ¡ншому випадку ринкова ваpтiсть об'екта не може бути еконо-мiчно i науково обгрунтована, вiдтак - витрати на споруджен-ня та утримання об'ектв апpiоpi не можуть бути оптимальними.
Емтричы результати, приклади та моделг Mоделi визначення юльюсно ноpмалiзованих грошових потокiв в управ-
9 http://www1.eere.energy.gov/femp http://www.whitehouse.gov/omb/
лЫы вартютю життевого циклу вперше були запропонован Д. РЫком та Дж. Свеном [14]. Хоча не вс вони були емпЬ рично пщтверджеы, це дало можливють отримати укрупнен пропорци ¡ принципово обговорювати можливост впливу менеджменту на грошов1 потоки, особливо коли йдеться про розподт обмежених ресурса компанп на рвы проекти або про р^ы проекты ршення.
Так, наприклад, було помнено, що за 25-рнний перЬ од експлуатаци звичайна офюна будюля вимагае приблиз-но утрич1 бтьших витрат, ыж вартють и будвництва. Типо-в1 витрати життевого циклу виробничо' буд1вл1 складаються у спювщношены 1:5 (будвництво: утримання та експлуата-
цт] [10, с. 12]. Конкретний приклад пропорцм м1ж витрата-ми на будвництво шктьноУ буд1вл1 та експлуата^ю упродовж 30 роюв до першого каттального ремонту (з дисконтом 4%] показав спювщношення, близьке до 1:1 (рис. 2].
Усереднен витрати життевого циклу об'ектв ¡нфраструк-тури подан¡ на рис 2.
6 й ¡ной переконлив¡ дан¡, як¡ дозволяють встановити, що вартють буд¡вництва пор¡вняна з подальшими витратами на утримання та експлуата^ю об'eкт¡в нерухомост¡. Б¡льш кон-кретн¡ висновки залежать в¡д типу об'екта, плану його ремонта, допустимого р¡вня зносу пор¡вняно з початковим станом, а також вщ методики розрахунюв.
Рисунок 2. Структура витрат життевого циклу шкшьно! 6уд1вл1
Джерело: [10].
Рисунок 3. Структура витрат життевого циклу об'екта ¡нфраструктури
Джерело: [10].
П¡дготовка ¡ проектування о в т ц и I ¡в а у ш Початкове облаштування Утримання, % вщ вартост¡ буд¡вництва
Роки 1 - 10 11 - 20 21 - 30 31 - 40 41 - 50 51 - 60
Види робгг та конструктивн¡ елементи Фарбуван-ня, ремонт пщлоги 'I__ 3 * Н В Механнне та електроо-бладнання Перегородки, вкна ¡ двер¡ Ремонт, замЫа покрвл^ фасаду
Варт¡сть 3 6 9 12 15 15
Сума 3 12 24 45 63 81
20 100 20 143 152 164 185 203 221
Варт¡сть актив¡в 140 130 120 100 80 70
Рвниця -3 -22 -44 -85 -123 - 151
250 200 150 100 50 0
'о вщ вартосп придбання житла
.И__,
а о
Е &
£ ш
■ Поточи витрати
□ Кумулятивна витрати
□ Залишкова вартгсть активю
Рисунок 4. Рацюнальт пропорцм у вартост життевого циклу домоволодшня
Джерело: складено автором.
BapTicTb _ _ M ■ * ................. BapTicTb aicrkiBiB lltt'......."■■■'•«.., iHBGCTHUi'f <\ Mac
5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5 5
10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10
15 15 15 15 15 15 15 15
20 20 20 20 20 20
30 30 30 30
40 40 40
PucyHOK 5. flMHaMÍKa BapTOCTi AOMOBO^OAÍHHA 3a 120 POKÍB
flxepeno: [15].
HaMu y poöoTi [15] 6ynu po3paxoBaH¡ HaBe^eHÍ Ha puc. 4 H0pMan¡30BaH¡ noKa3HHKu BapTocTi xuTTEBoro iiuKny Ha npu-Knafli xuTnoBux o6'ektíb y BenuKo6puTaHÍí.
BuxoflflHu ¡3 HaBefleHoro Bui|e Ha puc. 4 ak npuKnafl cuTy-aöii flnn npuéHflTTn pirneHb noKa3aHo, i|o, BpaxoByraHu HacTo-Ty oHoBneHHn oKpeMux eneMeHT¡B, puHKoBa BapTicTb xuTnoBoí HepyxoMocTi nonuHaranu npu6nu3Ho 3 20-ro poKy BÍfl noHaT-Ky eKcnnyaTaiií oá'eKTa nonuHae He BÍflnoBÍflaTu 3fliécHraBaHuM KaniTanbHuM BuTpaTaM, a nicnn 40-ro poKy, He3BaxaraHu Ha 3fliécHeH¡ noninrneHHfl, nonuHae naflaTu ax flo npoBefleHHn Ka-niTanbHoro peMoHTy. HacTKoBo Ha BapTicTb BnnuBae KanÍTanb-Hué peMoHT ctíhobux KoHcTpyKiiié, nKué npofloBxye xuTTEBué öuKn Ha HacTyníi 60 poK¡B, ane 3¡ 3HaHHuMu BuTpaTaMu i no-cTiéHuM nafliHHAM BapTocTi oá'eKTa.
HacToTa peMoHTy Ta oíoBneHHn, pokíb: $ap6yBaHHn - 5, niflno-ra - flo 10, BHyTpÍ0H¡ Mepexi - 15, MexaHÍHHe o6naflHaHHn - flo 20, eneKTpooánaflHaHHn - 30, ctíhobí neperopoflKu, BÍKHa i flBepi - 40, noKpÍBnn, ^acafl - 40-60, ctíhobí KoHcTpyKiií - 60, $yH-flaMeHTu - 120. 3aranbHe naflÍHHn BapTocTÍ 3yMoBneHe íí «HeBÍfl-HoBnraBanbHora» HacTKora - BapTÍcTra ^yHflaMeHTÍB, a TaKox i ctíhobux KoHcTpyK0¡é, akí He niflnnranu KanÍTanbHoMy peMoHTy.
Bmchobkm
3acTocyBaHHA ifleí oiiíhku xuTTEBoro iiuKny noHuíaETbcn 3 npoiiecy npoeKTyBaHHA. 3aBxflu ÍcHye HeoáxiflHÍcTb Buáopy Mix anbTepíaTuBHuMu MeTo^aMu flocnmeHHfl nocTaBneHoí MeTu, HanpuKnafl, Buáopy MÍx flBoMa p¡3humu BuflaMu o6naflHaHHn Ann BuKoHaHHA KoHKpeTHoro npoiiecy, a6o MÍx flBoMa p¡3humu KoHcTpyKöinMu 6yn¡Benb, |o npu3Befle flo p¡3Hux KanÍTanbHux i noToHHux BuTpaT. niflxifl Moxe 6yTu nornupeíué i Ha HacTuHu o6'ektíb: o6naflHaHHn, cucTeMu onaneHHn, noKpÍBni, flopoxHE noKpurrn Toi|o. Iflen cnpaBe^nuBa i flnn nepio^y eKcnnyaTaiiií.
Tox KoHöenöin LCC-LCCA-WLA noBuHHa 6yTu Ha HopMa-tubhomó Ta MeTofluHHoMy pÍBHÍ BnpoBa^xeHa y npoiiec npoeK-TyBaHHn, noHuíaraHu 3 éoro paHHÍx cTaflié, |o6 3a6e3neHuTu HaéKpaie cnÍBBÍflHoixieHHfl iíhu i akoctí rnnnxoM po3rnnfly Ta o6rpyHTyBaHHn BapiaHTÍB npoeKTHux pirneHb 3 opÍEHTaiiÍEra Ha eKcnnyaTauiéHÍ akoctí. Öe x cTocyETbcn npoeKTÍB KanÍTanbHoro peMoHTy Ta peKoHcTpyKiiií.
TaKuM huhom, KoHiienTyanbHué niflxifl flnn npuéHnTTn eKo-homíhho e^eKTuBHoro piixieHHn npu Bu6opi BapiaHTy npoeK-Ty HoBoro 6yfliBHuöTBa hu oíoBneHHn o6'ektíb He noBuíeH o6-
MexyBaTucn oflHÍera TÍnbKu oiiÍHKora KoixrropucHoí BapTocTÍ 6yn¡BenbHux po6ÍT, tum 6inbi±ie, íí MÍHÍMÍ3ai4¡Era.
ßK He aubho, y KpaíHax, |o po3BuBaraTbcn, b tomó Hucni b yKpaíHÍ, He3BaxaraHu Ha fle$i|uT 6raflxeTHux koixitíb, KoHieniin Ta ¡HcTpyMeHTapié LCC-LCCA-WLA y flepxaBHoMy ynpaBnÍHHÍ He nornupeHÍ. Hume y MÍxHapoflHux npoeKTax TaKÍ KpaíHu 3My-rneHÍ BÍflnoBÍflHuM huhom o6rpyHToByBaTu KanÍTanbHÍ ¡HBecTuuií.
G KÍnbKa npuHuH, HoMy oiiÍHKa xuTTEBoro iiuKny BuKopucTo-ByeTbcn, Ha xanb, He TaK rnupoKo. Öe - BÍflcyTHÍcTb HaKonuHy-BaHoí BiflKpuToí ¡H^opMauií npo 3fliécHeHÍ nonepeflHÍ KanÍTanbHÍ Ta noToHHÍ BuTpaTu Ha o6'eKTax; BÍflcyTHÍcTb aoctobíphux i aK-TyanbHux flaíux npo noToHHÍ BuTpaTu i eKcnnyaTauiéHÍ nKoc-tí [Buroflu]; HeflocTaTHn ÍH^opMoBaHÍcTb npo pÍBeHb Maé6yTHÍx BuTpaT 3 eKcnnyaTauií o6'ektíb; BÍflcyTHÍcTb 3pyHHoro ^opMaTy npeflcTaBfieHHfl KoMnneKcHoí ¡H^opMauií, a BÍflTaK - BÍflcyTHÍcTb MoTuBauií y 3acTocyBaHHÍ KoHöenöii' [16].
BiflTaK mu nponoHyeMo 3anpoBaflxyBaTu o6oB'n3KoBe Bu3Ha-HeHHn BapTocTÍ xuTTEBoro öuKny y npoeKTyBaHHÍ 6yfliBHuöTBa, KanÍTanbHoro peMoHTy i peKoHcTpyKuií o6'ektíb y flepxaBHoMy i KoMyHanbHoMy ceKTopax, flnn Horo Heo6xiflHo 3anoHaTKyBaTu:
- BefleHHA 6a3 flaíux |oflo cTpyKTypu i BapTocTÍ 6yn¡Benb-hux KoHTpaKTÍB, ^opMyBaHHn Ha 0¡é ochobí hoboí KoixrropucHo-HopMaTuBHoí 6a3u y 6yfliBHuöTBi;
- cTBopeHHn 6a3u flaíux ynpaBuTennMu i HopMyBaHHn eKc-nnyaTauiéHux BuTpaT, y ToMy Hucni Ha yTpuMaHHn 6yfluHKÍB;
- cTBopeHHn HaöioHanbHux a6o aflanTaiöira 3apy6ixHux npo-rpaMHux KoMnneKcÍB flnn ÍH^opMaiiéHoro MoflenraBaHHn aía-n¡3y BapTocTÍ xuTTEBoro |uKny.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. HÍKonaeB B.n., HÍKonaeBa T.B. BiflTBopeHHn xuTnoBoro ^oHfly nK eKo-HoMiHHué npoqec / B.n. HÍKonaeB, T.B. HÍKonaeBa // Bíchuk KaM'nHeqb-noflinbcbKoro HaqioHanbHoro yHÍBepcuTeTy ÍMeíi IBaHa OrieHKa. Ekohomíh-hí HayKu. Bun. 4. - KaM'nHeqb-noflinbcbKué, 2011. - C. 12-15.
2. HÍKonaeBa T.B. ynpaBniHHn ¡HBecTuqiflMu y KoMyHanbHi o6'eKTu Ha 3acaflax aHan¡3y BapTocTÍ xurreBoro quKny / T.B. HÍKonaeBa, B.B. Mefl-BefloBcbKué // KoMMyHanbHoe xo3nécTBo ropofloB: HayH.-TexH. c6. -KuíB: TexHiKa, 2011. - Bwn. 100. - C. 45-53.
3. Gardner D. The product life cycle: A critical look at the literature // Reviewof marketing, 1987. - P. 162-195.
4. Harvey G. Life-cycle costing: a review of the technique // Management accounting, October, 1976. - P. 343-347.
5. Нколаев В.П. Hobí засади цЫоутворення в ¡нвестицмно-будг вельному процес / В.П. Нколаев // Формування ринкових вщно-син в УкраМ Зб. наук. праць / Наук. ред. 1.Г. Манцуров. - К.: НДЕ1 M¡нeкономpозвитку ¡ тоpг¡вл¡, 2010. - №4.- С. 71-77.
6. Haworth D. Theprinciplesof life-cyclecosting // Industrialforum, 1975. - Vol. 6. - Р. 13-20.
7. Susman G. Product life cycle management // Journal of cost management, Vol. 3, Summer, 1989. - Р. 8-22.
8. Николаев В.П. Введение в рыночную экономику строительства / В.П. Николаев. - К.: Будвельник, 1991. - 88 с.
9. Николаев В.П. Информационное и нормативно-методическое обеспечение анализа жизненного цикла капитальных инвестиций / В.П. Николаев // Формування ринкових вдносин в Укран Зб. наук. праць / Наук. ред. 1.Г. Манцуров. - К.: НДЕ1 Мнекономрозвитку ¡ торгт, 2011. - №9. - С. 88-93.
10. Flanagan R., Jewell C., Norman G. Whole life appraisa lfor construction / John Wiley and Sons, 2005. - 182 р.
11. ISO 14040: 2006. Экологический менеджмент. Оценка жизненного цикла. Принципы и структурная схема. [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.iso.org/iso/ru/catalogue
12. ISO 15686-4: 2014. CTpom~eflbCTBO 3flaHMH. nraHMpoBaHMe cpoKa Cfly*6bi c MCTOflb3OBaHMeM MH<£opMaqMOHHoro Mofle™poBaHMH 3flaHMR. [E^eKTpoH. pecypc]. - PexMM flocTyny: http://www.iso.org/ iso/ru/iso_catalogue
13. ISO 55000: 2014. MeHefl^MeHT aKTMBoB. 063op, npMHqunbi m TexHo^orwn. [E^eKTpoH. pecypc]. - Pe^MM flocTyny: http://www.iso. org/iso/ru/home/store/catalogue_tc
14. Rink D. Swan. J. Product life cycle research: A Literature review // Journal of business Research, Vol 40, 1979. - P. 219-243.
1 5. HiKo^aeBa T.B. HayKoBo-MeToflMHHi ochobm ynpaB^iHHH roc-noflapcbKMMM cucTeMaMM floMoBo^ofliHHR fluc. ...KaHfl. eKoH. HayK: 08.00.04 / HiKo^aeBa TeTHHa Bo^oflMMMpiBHa. - K.: HflEI, 2013. -175 c.
16. HMKo^aeB B. Me^flyHapoflHbie K^accu^MKaqMM m HopMb b ynpaB^eHMM cToMMocTbio *M3HeHHoro qMKna o6beKToB / B. Hmko-^aeB, n. naHTe^eeB, M. XypaKoBcKan // Me^flyHapoflHoe npaBo m npoB^eMb MHTerpaqMM: HayHHo-aHa^MTMHecKMH m npaKTMHecKMM *yp-Ha^. - 5aKy: BaKMHcKMM rocyflapcTBeHHbiu yHMBepcMTeT. - 2014. -№3. - C. 391-398.
B.C. Н1ЦЕНК0,
к.е.н., доцент, Одеський нацюнальний университет ím. I.I. Мечн1кова
Методичш шдходи до формування рацюнально! збутово! пол1тики аграрних пщприемств
У статт доспджено ефективнсть збутовоí полпики аграрних Шдприемств на ornoBÍ аналíзу впливу чинник'в збутовоí полпики. Встановлено, що формування визначальних принципов ефективно'1' збутовоí полтики сльськогосподарських пщприемств базуеться на екoнoмÍчних, полтичних, ринкових, ннова^йних та соц/ально-культурних чинниках.
Ключов! слова: збутова пoлÍтика аграрних пщприемств, ефективнсть збутовоí полтики, чинники збутовоí полтики, канали реалíзацíí сльськогосподарськоí продукц/í.
B.C. НИЦЕНКО,
к.э.н., доцент, Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова
Методические подходы к формированию рациональной сбытовой политики аграрных предприятий
В статье исследована эффективность сбытовой политики аграрных предприятий на основе анализа влияния факторов сбытовой политики. Установлено, что формирование определяющих принципов эффективной сбытовой политики сельскохозяйственных предприятий базируется на экономических, политических, рыночных, инновационных и социально-культурных факторах.
Ключевые слова: сбытовая политика аграрных предприятий, эффективность сбытовой политики, факторы сбытовой политики, каналы реализации сельскохозяйственной продукции.
V.S. NITSENKO,
Ph.D, associate professor, Odessa I.I. Mechnikov National University
Methodical approaches to forming of rational marketing policy of agricultural enterprises
In the article investigational efficiency of sale policy of agrarian enterprises is on the basis of analysis of influence of factors of sale policy. It is set that forming of determining principles of effective sale policy of agricultural enterprises is based on economic, political, market, innovative and social'no-kul'turnikh factors.
Keywords: sale policy of agrarian enterprises, efficiency of sale policy, factors of sale policy, ductings of realization of agricultural produce.
Постановка проблеми. Фоpмувaння збутовоУ пол1ти-ки для аграрних пщприемств Ó^ai^ е одн1ею з нeвiд'eмниx умов досян^ння устху. 0днaк тpeбa мaти нa увaзi, що нa ви-бip, форму peaлiзaцii тa побудову eфeктивноi збутовоУ полЬ тики впливaють бaгaто чинниюв: продукт, cтaвлeння до ньо-го cпоживaчiв, Ухы вимоги тa пepeвaги, плaтоcпpоможнicть,
типи поcepeдникiв, юльюсть piB4iB кaнaлiв товapоpуxу, ix шиpинa тa piвeнь iнтeнcивноcтi, ступЫь конкуpeнцii тощо. При фоpмувaннi влacноi збутовоi полiтики слщ звaжaти нa тe, що вонa е cклaдовою комплeкcноi пpогpaми мapкeтингу i мae змiнний xapaктep, тобто i'i мeтa, зaвдaння тa пiдxоди до пpaктичноi peaлiзaцii нe повиннi бути конcтaнтою.
100 Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 8 (171)/2015
© B.C. Н1ЦЕНК0,2015
