CC BY
16
УДК330.5:65:658.2
Т.В. Н1КОЛАВВА,
к.е.н., докторант, Нацюнальний университет Державноí податково'1 служби Украни
Досвщ стратепчного управлшня федеральним нерухомим майном: приклад США для Украши
На досвд США показана трансформация в останне десятипття наукових поглядв та економiчноí поптики щодо федерального нерухомого майна. Проводячи загальний аналiз стану портфелю федеральноí нерухомос-ri, звертаеться увага на структуру нфор-мацйного забезпечення ííмакроекономiчного аналiзу задля орган'за^ефективного управпння на державному рiвнi. Проводяться аналогимж орган '!зацею управпння державною нерухомютю у США та перспективною системою для Украни. Робляться посилан-ня на нормативна акти та оргаизацйн ршення у процесс удосконалення управлння державним нерухомим майном.
Ключов1 слова: нерухоме майно, будiвлi, споруди, утримання, експлуатаця, управлння.
ТВ. НИКОЛАЕВА,
к.з.н., докторант, Наииональный университет Государственной налоговой службы Украины
Опыт стратегического управления федеральным недвижимым имуществом: пример США для Украины
На опыте США показана трансформаиия в последнее десятилетие научных взглядов и экономической политики в отношении федерального недвижимого имущества. Проводя общий анализ портфеля федеральной недвижимости, обращается внимание на структуру информаиионного обеспечения ее макроэкономического анализа для организаиии эффективного управления на государственном уровне. Проводятся аналогии между организацией управления государственной недвижимостью в США и перспективной системой для Украины. Делаются ссылки на нормативные акты и организационные решения в процессе совершенствования управления государственным недвижимым имуществом.
Ключевые слова: недвижимое имущество, здания, сооружения, содержание, эксплуатация, управление.
T. NIKOLAIEVA,
Ph.D. (economics), doctorant, National University of State Tax Administration of Ukraine
Experience of federal real estate strategic management: USA example for Ukraine
the experience of the US shows the transformation in the last decade of scientific opinion and economic policy cocerning federal property. Through analysis of the overall portfolio of federal property, the attention is payed to the structure of information support of macroeconomic analysis for organisation of effective property management at the state level. The analogy between the organization of management of federal property in the US and promising system for Ukraine is conducted. References are made to regulations and organizational solutions in the process of federal property management improvment.
Keywords: real estate, buildings, facilities, maintenance,
Постановка проблеми. Федеральний уряд США здмснюе nocTiéHi i значн ¡нвестици у власы об'екти нерухомосп, яю, за даними 2010 року, налiчували близько 429 тис. будiвель площею 307 млн. кв. м i бтьше 482 тис. споруд [1] (для по-рiвняння: у неповному реecтрi державного нерухомого майна, започаткованого у 2005 роф, в Укра'У у 2014 роц налiчува-лося загалом 722 тис. об'ек^в [2], у Pociï - 833 тис. об'ек^в [3]). Призначення цих об'ек^в у США полягало i полягае у за-безпеченн належного виконання основних фунщй держави, покладених на федеральн вщомства - оборони, нацюналь-но''' i громадсько'У безпеки, мiжнарoднoï дипломати, охорони здоров'я i забезпеченн добробуту населення, освоення космосу, сприяння розвитку торпвл^ дiяльнocтi у cферi вщпочин-ку та розваг, збереження юторичноУ та культурно' спадщини, проведення наукових дослщжень тощо. Вщповщно такими об'ектами е: вiйcькoвi об'екти, посольства, офюы та адмУ-стративн будiвлi, cупутникoвi центри, системи зв'язку, центри обробки даних, лкары, музе', лаборатори, дороги i мости, гре-блi i дамби, внутршы воды шляхи, електростанци i багато ¡н-ших титв будiвель, споруд та обладнання.
Вщновна вартють1 уах федеральних об'ек^в поспйно контролюеться урядовими оргаыза^ями. Наприклад, за да-
1 Оц/нка за в/дновною варт/стю у поточних ц1нах е основною в анал131 динам/ки стану нерухомостI, на чому базуеться вся методолопя управл/н-ня варт/стю державного нерухомого майна.
operation, management.
ними GSA2 2006 року, ця вартють становила $1,26 трлн., а за даними GAO3 2008 року - вже $1,7 трлн. KpiM динамки вартост та федеральних каглтальних Ывестицм державою контролюються i щоpiчнi федеральн витрати на утримання та ексглуатафю наявних об'еклв, яю, за тими ж даними GAO, становили у 2008 роц $47 млрд., або 2,8% вщновно'У вартосп майна [1, с. 26].
Ексглуатацмы витрати контролюються та аналiзуються не ттьки загалом, а й гостатейно, зокрема, включають у себе витрати на електроенерпю, яю, як вщомо, схильн до ринко-вих коливань i завжди залишаються значними. Так, за даними FEMP4 2007 року, вщомо, що державы об'екти, зокрема будiвлi, сгоживали 392 трлн. британських теpмiчних оди-ниць (BTU) енерги на суму $6,5 млрд., що становило 13,8% уах ексглуатафйних витрат. (Для гоpiвняння: державна статистика в УкраУн не акумулюе данi i не надае узагальнюючу iнфоpмацiю щодо кiлькостi i вартосп об'eктiв державно!' не-рухомосл, а також здiйснених го роках кагггальних Ывести-
2 GSA — General Services Administration (аналог укранського Державного управл'тня справами) — державне агентство США, утворене в 1949 роц! для координацй дяльност служб, що забезпечують роботу ус\х iнших федеральних органiв.
3 GAO — Government Accountability Office (Рахункова палата) е аудитор-ським i анал'пично—сл'1дчим органом Конгресу США.
4 FEMP — Federal Energy Management Program — федеральна програ-ма енергоменеджменту.
96 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (172)/2015
© ТВ. Н1КОЛАБВА, 2015
ц1й у будвництво та каттальний ремонт, а також - експлуа-тацмних витрати, тим бтьше, по ''хых статтях.)
Незважаючи на значн масштаби ¡нвестицм, на думку американських анал™юв та зпдно з переосмисленою в останне десятилггтя оф¡ц¡йною позиц¡eю уряду, стан багатьох федеральних об'eкт¡в пог¡ршуeться через багаторнне недо-статне ф¡нансування ¿'хнього утримання та ремонту, зроста-ючого термЫу експлуатац¡í та ¡нших фактора, пов'язаних з неефективним управл¡нням.
Американськ джерела в¡дм¡чають, що зношен¡сть об'ектю, своею чергою, спричинюе нов¡ неефективн експлуатацм-н¡ витрати ¡ створюе ц¡лий ряд ризик¡в, пов'язаних з можли-вим невиконанням основних функцм деяких федеральних агентств, недосягненням намнених ц¡лей державно'' полгги-ки у певних сферах ¡ ф¡нансовою небезпекою для держави. Саме ц¡ явища послужили однюю з причин того, що фЫан-сування основних програм багатьох федеральних агентств стало скорочуватися через необхщнють надолужувати вирЬ шення вказаних ф¡нансових та управл¡нських проблем екс-плуатаци нерухомост¡.
Лнал!з дослджень та публЫащй з проблемы. Управ-л¡нню нерухомим майном державно' власносл, р¡зним аспектам проектування, утримання та експлуатаци буд¡вель присвячено чимало зарубжних публ¡кац¡й, наприклад [4, 5]. У™ для укра'нських фах¡вц¡в цкавим е шлях реформ роз-винених кра'н щодо державно' нерухомост¡, зокрема США.
Мета статт'1 полягае в ¡сторичному та оргаызацмно-ме-тодичному анал^ досв¡ду США у пор¡внянн¡ з проблемами
управлЫня нерухомим майном державно' власност в Укра'У та пошуком шляжв 'хнього виршення.
Виклад основного Marepiany. Усвщомлення виникло-го порочного кола проблем зобов'язало уряд переглянути не-досконалу управлЫську практику, яка призвела до крайньо' зношеност об'ект1в, 'хньо'' авармноси недовикористання федеральних об'ек^в i обмеження можливост просуватися у на-прям1 сталого розвитку, маючи на увазi екологiчнiсть об'ек^в.
Цей тривожний висновок американських фажв^в мав би привернути до себе увагу i вiтчизняних урядовцiв, осктьки про-блеми фактично'' некерованостi державно'' нерухомоси непро-зоростi формування '"' вартостi, недофiнансування Ыфраструк-тури тощо е для Укра'ни питаннями нацюнально'' безпеки.
Детальнiша характеристика портфелю федеральних будЬ вель i споруд США наведена у табл. 1 i на рис. 1 та 2.
^м мониторингу наявноси вартостi державно'' нерухо-мостi та експлуатацiйних витрат у США здмснюеться контроль за '"' використанням. Так, за даними GAO 2010 року, близько 83% загально' площi федеральних будiвель у 50 штатах використовуються безпосередньо державою, 13% - здаються в оренду, а 4% передав в зовншне управлЫня.
0рганiзацiйно федеральн об'екти управляються бiльш нiж 30 мУстерствами (департаментами) i агентствами. Армiя, флот, вiйськово-повiтрянi сили, Miнiстерство (департамент) у справах ветераыв i GSA волод^ть найбiльшою кiлькiстю будiвель i споруд, площа яких наведена у табл. 2.
В Укра'У - аналопчно, державне нерухоме майно передане суб'ектам управлЫня - державним органам, переважно
Таблиця 1. Федеральш 6уд1вл1 i споруди
Функцюнальт типи будiвель Площа, млн. кв. м Функцюнальт типи споруд Kiлькiсть, тис.
АдмУстраци 68,8 1нженерн мережi та комункаци 91
Складськ примщення 42,8 Дороги та мости 58
ОбслуговукУ оргаызацп 38,7 Зони вщпочинку та паркування 88
Багатоквартирнi будинки 33,9 Вiйськовi об'екти 35
Вiйськовi казарми 25,2 Вiдкритi склади 30
Школи 23,4 Системи навгацп та зв'язку 40
Iншi Ыституци 20,6 Mелiоративнi системи 16
Iншi * 56,9 1н1±л ** 124
Разом 310,2 Разом 482
Рисунок 1. Структура площ федеральних буд1вель за функцюнальним призначенням
Джерело: складено автором на основ/ [1].
* Включають: в'язниц / центри утримання пщ вартою, л1карн1, лаборатор) промислов/ буц\вл\, системи зв'язку, музе) та поштов/ в1ддшення ** Включають покриття аеродром<в, пункти контролю харчових продуктов, навгацН, гаван та порти, промислов/ споруди (кр<м бущвель), памятники, музе), об'екти електроенергетики, зал)зниц), науков) об'екти, споруди техничного обслуговування, космЧних досл<джень, озброювальн споруди.
Джерело: [1, с. 29-30] з посиланням на вЗА, 2009.
Рисунок 2. Структура споруд за функцюнальним типом
Джерело: складено автором на основi [1].
Таблиця 2. Основн1 федеральш агентства, що управляють нерухомютю
Агентства Загальна кшьмсть об'склв, тис. Площа, млн. кв. м
Сухопутн вмська 251676 86,6
Вмськово-пов^рян сили 134788 56,3
Вмськово-морсью сили 150576 53,7
GSA 9213 37,9
Департамент у справах ветерана 9220 14,5
Департамент енергетики 18354 12,0
Державний департамент 15743 6,8
Разом 58957 267,8
Джерело: [1, с. 31] з посиланням на GSA, 2010.
- мУстерствам та ¡ншим центральним органам виконавчоУ влади, а також Hац¡ональн¡й академи наук, ¡ншим академтм тощо. Але ¡снуе суттева рвниця м¡ж нашими краУнами у ро-зум¡нн¡ функцм управл¡ння державним нерухомим майном та критерив ефективност¡ Ухнього зд¡йснення.
Так, управлЫня державним нерухомим майном у США розглядають як управл¡ння портфелем об'ектв ¡ розум¡ють як систематичний процес утримання, модерызаци та ефек-тивного управл¡ння Ухньою варт¡стю як матер^льних акти-в¡в. На практик це означав поеднання кращих ¡нженерних проектних р¡шень, рац¡онального господарювання на засадах використання здобутюв новггньоУ економко-управлЫ-ськоУ теорп, а також прийняття скоординованих, послщовних ¡ розумних управлЫських р¡шень. Mетодолог¡чно управл¡ння портфелем об'ектв ¡нтегруе п¡дходи менеджменту активв та менеджменту проект¡в у часк
З точки зору основних висновюв, як¡ були зроблен¡ аме-риканськими фахвцями у процес¡ удосконалення управлЫня державною нерухом¡стю, сл¡д в¡дм¡тити наступи.
Велика частка наявного на кожний момент портфелю фе-деральних об'ектв не в¡дпов¡даe новим ц¡лям агентств, а вЬ дображае потреби ведення справ та технолопчне серед-овище перюду Ух спорудження або придбання. Це вимагае пост¡йного перегляду складу портфелю нерухомостк
Так, у результат лише у 2008 ф¡нансовому роц федеральн¡ агентства знесли близько 25 тис. об'ектв, як¡ були визначен як невиг¡дн¡ щодо поточних цтей або як об'екти з низьким ко-еф¡ц¡eнтом використання. Iхн¡ щорны експлуатац¡йн¡ витра-ти становили $119 млн. У 2009 фЫансовому роц додатково були в¡дчужен¡ 19,5 тис. об'ектв з експлуатац¡йними витра-тами в сумТ $149 млн. Проте станом на юнець 2009 фЫан-
сового року федеральн¡ агентства повщомили, що все ще ке-рують бтьш н¡ж 45 тис. об'ектв, як¡ взагал¡ або недостатньо вщповщають Ухн¡м поточним ц¡лям, на чому витрачаеться що-р¡чно б¡льш нТж $1,66 млрд. Якщо звернути увагу на спвстав-н¡сть портфелю нерухомост США та УкраУни, напрошуються висновки про наол в¡рог¡дн¡ втрати [1, с. 19].
Накопичення надлишку майна ¡з низькою ефективн¡стю використання - це результат бтьш ыж столггнього придбання об'eкт¡в для забезпечення виконання змЫних ц¡лей, завдань ¡ федеральних програм, а також наслщок складност утил^а-цп об'eкт¡в. Обставини, як перешкоджають продажу, переходу права власноси знесенню або ¡ншим способам утил^аци -велика к¡льк¡сть правил передач¡ прав власност¡ нефедераль-ним суб'ектам, перешкоди, створен¡ системою федерального бюджету, питання безпеки, пов'язан з розташуванням деяких неефективних об'eкт¡в, а також стан цих об'ектю.
По аналоги напрошуеться висновок про необх¡дн¡сть масштабно'У ¡нвентаризаци та перегляду доц¡льност¡ експлу-атаци та ¡снування об'eкт¡в державно' нерухомост¡ в УкраУ, де, на додаток до проблем США, вщбулися докорЫы транс-формац¡i' економ¡чного укладу, форм власноси структу-ри економки тощо. Очевидно, для цього в УкраУ мае бути створений вщповщний орган управл¡ння, проведен¡ Грунтовы науково-аналггичы досл¡дження, розроблен¡ та внесен¡ змЬ ни до законодавства, п¡дготовлен¡ квал^кован кадри.
Наприклад, у США у 1990 роц ком¡с¡я з розробки концеп-ци проф¡лактичного утримання будвель5 у склад¡ NRC6 запро-понувала провести широку перев¡рку д¡яльност¡ державних
5 Профлактичне утримання передбачае здiйснення заxодiв з теxнiчно-го обслуговування та ремонту у вiдповiдностi до нормативiв незалежно вд фактичного стану будвель та ¡хшх елемен^в.
6 NRC [National Research Council] — На^ональна рада з до^джень.
агентств з утримання i ремонту об'ек^в для розробки рекомен-дацм щодо удосконалення УхньоУ роботи. Kомiсiя дiйшла ви-сновку, що нормальне утримання державних об'ек^в систематично нехтувалося на вах рiвнях влади. Таким чином, краУна розтрачувала своУ активи i спадщину [1, с. 32].
Oднieю з рекомендацй яка стала стандартом управлЫня державними об'ектами, була така: «Необхщы видатки бюджету для профтактичного утримання та ремонту, а також для матерiальноí iнвентаризацií об'eктiв, як правило, знахо-дяться у дiапазонi вiд 2 до 4 вщсотюв вiд сукупноУ вiдновноí вартостi цих об'ек^в. При вiдсутностi конкретно!' Ыформаци, на пiдставi якоУ повиннi видтятися кошти на утримання та ремонт, фЫансування мае здiйснюватися на рiвнi мУмаль-ного значення. На тих об'ектах, де нехтували проведенням профтактичних заходiв, що викликало вiдставання i нако-пичення необхiдностi в ремонтах, вкладення повинн пере-вищувати вказаний мУмальний рiвень, поки вiдставання об'екта щодо його стану не буде усунене» [6, с. XII].
Незважаючи на спробу унормування витрат на утримання об'етв, у 2003 роц GAO визначила федеральне нерухо-ме майно як область «високого ризику» через давно iснуючi i невиршеы проблеми, якi пов'язанi з надлишком i недовико-ристанням об'ек^в, Ухньою зношенiстю, вiдсутнiстю доступних достовiрних даних для стратегiчного управлiння активами, ви-сокими витратами на орендован площi, витратами на забез-печення збереження майна вщ потенцмноУ загрози тероризму тощо. У сво'й доповр GAO палата заявила, що на вщновлення та ремонт потрiбнi десятки мiльярдiв доларiв. Бiльше того, ни-нiшня позицiя накопичення потреб у багатомтьярдних витра-тах може дмсно поставити пiд загрозу виконання мiсií держави.
Наприклад, DOD7 повiдомило, що багато його об'ек^в не вщповщають вимогам ведення вiйськових дiй та реалiза-цп' оперативних завдань XXI столггтя. Командування оцЫи-ло, що двi третини вмськовоУ iнфраструктури знаходиться у дуже поганому стаы, що може вплинути на здмснення мЬ си i моральний дух вмськовослужбов^в. По аналоги' неваж-ко уявити, як б висновки були зроблен в результатi аналЬ зу об'ек^в нерухомого майна Miноборони УкраУни [1, с. 32].
Занепокоення проявила i GSA: наприклад, деяк з ГУ будЬ вель мали системи електропостачання, як не здатнi витри-мувати навантаження технолопй XXI столiття, що критично позначилося на дiяльностi користувачiв примiщень.
А ось GAO дмшла висновку, що вирiшення проблем мае вщбуватися на найвищому рiвнi i вимагати ефективного ке-рiвництва з боку Конгресу i уряду, бо через масштаб проблем та У'хню складнють ниншы структури управлЫня вияви-лися неспроможними провести змЫи.
Тому у2004 роцi було видано Указ Президента«УправлЫня федеральними нерухомими активами», спрямований на ви-ршення вказаних проблем. Була створена мiжвiдомча рада FRPC8, яка складалася з 24 представниюв найбiльших агентств-власниюв пiд головуванням OMB9.
7 DOD (Department of Defense) — Мнстерство оборони США.
8 FRPC (Federal Real Property Council) — Рада з питань федерального нерухомого майна.
9 OMB (Office of Management and Budget) — Адм'нютративно-бюджет-не управпння при президентов¡ США, яке готуе та подае Конгресу президентский бюджет, сп'впрацюе з мнстерством фнанав ¡ Радою еконо-м1чних консультант'в у розробц податково! програми, анал!зуе д)яльн!сть урядових агентств, консультуе президента з юридичних питань.
3 2004 до юнця 2010 року рада розробила i прийняла до-кументи, спрямован на удосконалення стратеги управлЫ-ня федеральними будiвлями i спорудами, системи управляя техычним станом об'ек^в, а також на розробку плаыв з управлЫня активами, здмснення контролю з метою пщ-вищення надмност об'ек^в, розробку комплексу показниюв ефективносп, пов'язаних з управлiнням портфелями oб'eктiв.
Утiм вщставання у прoведеннi технiчнoгo обслуговування i ремонту продовжувало наростати, зокрема у зв'язку з мето-дoлoгiчними проблемами управлЫня.
Так, у дoпoвiдi GAO США 2008 року щодо федерального нерухомого майна зазначалося: «Фiнанcoвi втрати уряду вщ вщ-ставання у проведены ремонту та техычного обслуговування не встановлеы, але виявлен важливi вiдмiннocтi у тому, як агентства планують, розраховують i акумулюють кошти» [7, с. 4]. Тому OMB сптьно çi створеною радою та FASAB10 було рекомендовано розробити eдинi вимоги звiтнocтi для накопичення даних про фiнанcoвi втрати держави вiд вщставання у проведены тех-нiчнoгo обслуговування та ремонту, бо «ц втрати можуть ¡стотно вплинути надалi на бюджеты ресурси та на довгострокову с™-ккть податково-бюджетноУ системи кра'Уни» [1, с. 33].
Станом на 2011 рк, за даними GAO США, федеральне нерухоме майно все ще знаходилося у списку об'ек^в «високого ризику» через тривакУ проблем, пов'язаних з практикою здачi в оренду, надлишку майна та фiзичнoгo захисту oб'eктiв (запоб^ання неcанкцioнoванoму доступу до об'екта).
^¡м того, icнувала ще низка давыших проблем, що пе-решкоджали ефективним ¡нвести^ям та управлiнню федеральними об'ектами. Серед них - методолопчн проблеми, як у пoвнiй мiрi стосуються i УкраУни:
- надмiрна кoнцентрацiя уваги при cкладаннi кошториав на первicних капiтальних витратах (проектуванн та будiв-ництвi) у пoрiвняннi з витратами наступних бiльш тривалих етатв життевого циклу oб'eктiв (експлуатаци та утримання);
- невiдпoвiднicть методологи бюджетування та oблiку сти-мулюванню екoнoмiчнoï зацiкавленocтi у здiйcненнi ефек-тивних iнвеcтицiй в утримання та ремонт об'ек^в;
- рoзпoдiлений характер прийняття ршень (вiдcутнicть единого керуючого центру) про ¡нвестування державних об'ек^в i пoтoчнi витрати, що призводить до вiдcутнocтi вщ-пoвiдальнocтi за загальне cтратегiчне управлiння.
Kрiм того, американськ фахiвцi видiляють ще два чинни-ки, якi безпосередньо впливають на управлiння федеральним майном i на його ¡нвестування. Одним з них е невизначенicть термiнiв «техычне обслуговування та ремонт» (утримання11), як використовуються у фiнанcoвoму плануваннi.
Так, наприклад, DOE12 i NOAA13 визначають поняття «тех-нiчне обслуговування та ремонт» узагальнено - як поточн роботи, неoбхiднi для пiдтримки майна у стаы, придатному
10 FASAB (Federal Accounting Standards Advisory Board) — Консульта-цйний комтет з федеральних стандарт/в облку.
11 На нашу думку, утримання включае техн/чне обслуговування та вс1 види ремонт/в [6].
12 DOE (DepartmentofEnergy) — Департамент (Мнстерство) енергети-ки. Створене у 1977 роц/ для координацИзаход/в щодо ослаблення енер-гетично! кризи. Займаеться також кер/вництвом / зд/йсненням програм розробки ядерноÏ збро!
13 NOAA (National Oceanic and Atmospheric Administration) — Нац/о-нальна адм/н/страц/я з проблем океану / атмосфери — в/домство м/н/с-терства торг/вл/ США, що займаеться проблемами екологИ пов/тряного / водного середовища; засноване у 1970 р.
для його використання у певних цтях, у тому числ1 профтак-тичний, попереджувальний i позаплановий ремонти. Нато-MicTb, Державний департамент США з експлуатацГ' будiвель на територи iнших кра'н визначае технiчне обслуговування та ремонт вужче - як послугу або роботи, надання та виконання яких передбачае здмснення операцiй перiодичного (регла-ментованого) характеру, з метою запобгання руйнуванню (авари) об'екта (елементу), вiдновлення якого було б бтьш дорогим, ыж попередження. А Служба берегово' охорони США визначае техычне обслуговування, ремонт, а також вщновлення як дГяльнють, спрямовану на утримання будГвлГ у робочому стаы, придтяючи при цьому особливу увагу фЬ зичнм неперервност процеciв. Тому сюди вщносять i замЫу обладнання та систем в юнц 'х економiчного перiоду служби. Керуючись економiчними мiркуваннями, сюди включають i енергетичну модерызацю Додатковi роботи також включають обстеження, експертизу, оцЫку нерухомого майна тощо.
Наведен визначення, а також ù як використовуються ¡н-шими агентствами, сформульован з урахуванням сформовано' там системи та оргаызацмно''' культури, але це ускладнюе зютавлення та нормування обсяпв ¡нвестицм в утримання та ремонт, визначення обсягу фЫансування з боку федерального уряду та за участ неурядових оргаызацм.
У нашм кра'н! ¡снують набагато гострш проблеми термЬ нологи стосовно будГвництва, ремонту, вщповщних витрат [6].
Наступна проблема полягае у бюджетнм полГтицГ, ви-значенн прюритетГв фЫансування не на користь утримання i ремонту. Агентства готують вщповщы бюджеты запити протягом двох роюв до початку року фЫансування. Зазви-чай ¡дентифкацГя проеклв, як вимагають фЫансування, починаеться з визначення рГвня запасу функцюнальност об'ектГв. Методики складання запилв на фЫансування рГз-номаытнк Деяк агентства беруть минул! бюджети i збтьшу-ють Ух на певний вщсоток, щоб покрити ¡нфляцю деяк вра-ховують нов! вимоги програм або намагаються скоротити розрив у результат! вщстрочених проектГв з фЫансування утримання нерухомостк 1н1±л використовують методичн ре-комендацГ' NRC (вщ 2 до 4% вщ поточно' вщновно'' вартост^, а дехто використовуе об'ектну модель розрахунку потреб на утримання, розроблену для DOD.
Слщ зазначити, що визначення прюритету проектГв вщбу-ваеться на рГвн оргаызаци, що мае право затверджувати рЬ шення. Прюритетнють конкретних менш витратних проек^в з техычного обслуговування i ремонту може бути встановле-на на локальному рГвн оргаызаци, у той час як прюритети для дорожчих проектГв встановлюються на рГвн центральних орга-ыв. Процес вщбору проек^в i розстановки прюритетГв досить варГативний - це можуть бути як ¡ндивщуальы, так i колепаль-н ршення, враховуючи вимоги зацкавлених сторн суб'ективы та об'ективы тдходи (останн передбачають використання ма-триць або алгоритмГв для ранжування проектГв тощо.
Вщсутнють стандартизацГ' або порГвнянност робить процес складання заявок на фЫансування для окремих вЬ домств i уряду в цтому складним у план! визначення пози-тивних результа^в або несприятливих наслщюв вщ рГзних ¡нвестицмних стратепй, обмЫу практичним досвщом, а також пщвищення ефективност ¡нвестицм державного рГвня в утримання нерухомостк
Цкаво, що фЫансова криза пщштовхуе державне керГв-ництво до прийняття ршень щодо бтьш ефективного управляя власним нерухомим майном.
Так, видтення коотв на утримання державних будГвель та ¡нфраструктури завжди було проблемою. КерГвництво держави i Конгрес США, як вщмГчають фажвц^ завжди були завален! проханнями пщтримати рГзн програми, кожна з яких супроводжувалася переконливими доводами i дока-зами. У 2011 роц фЫансування на утримання федераль-них об'еклв бтьше ыж будь-коли стало проблемним через збтьшення державного боргу. У доповр про фюкальне майбутне США (Choosing the Nation's Fiscal Future), яка бу-ла опублкована у ачн 2010 року NRC та NAPA14, показано, що федеральний уряд витрачае набагато бтьше, ыж отримуе, вщтак - мусить змЫити фЫансову полГтику. Складна фЫансова ситуацГя пщштовхнула до перегляду практики управлЫня федеральними об'ектами, 'хнього утримання i ремонту, до розробки методГв, як будуть бтьш ефективни-ми у довгостроковм перспектив! - забезпечення управлЫ-ня портфелем об'ектГв ¡з застосуванням ¡нформацмних за-собГв i технолопй, а також визнання значущост цих об'ектГв у досягненн цтей державно'' полГтики, енергетично' незалеж-ност та еколопчно' стГйкостГ.
Визнання цГнностГ об'ектГв i 'х важливо'' рол! у реалГзацГ' мГсГ' органГзацГ', усвГдомлення 'х впливу на добробут, здоров'я, без-пеку громадян, а також вплив на навколишне середовище -все це стало стимулом для розробки нових стратепчних пщ-ходГв до управлЫня об'ектами як державного, так i приватного сектора. Важливою нова^ею став перехГд вГд тактичних проблем, завдань i методГв, орГентованих на експлуатацГю окремих будГвель i споруд, до управлГння уам портфелем об'ектГв на основ! рацюнального використання ресурсГв.
Портфельний пГдхГд до управлЫня об'ектами дозволяе ор-гаызацГям Гнтегрувати принцип об'ектно' орГентованост! у процеси корпоративного прийняття ршень та стратепчно-го планування. Як наслщок, об'екти розглядаються як цГннГ активи, яю впливають на загальну ефективнють органГзацГ'.
Упродовж останнГх рокГв федеральы агентства розробля-ють спецГальн! схеми з управлЫня активами. Öi схеми щоро-ку оновлюються i призначаються для того, щоб допомагати у застосуваны стратепчного пГдходу до управлЫня нерухомим майном (об'ектами i землею) показуючи, як вони сприяють реалГзацГ' мюп агентств, структуруючи плани з управлГння капГталом i описуючи, як агентства у сво'й дГяльностГ використовують ф об'екти i як розпоряджаються зайвим нерухомим майном, включаючи планування його утилГзацГ' в поточ-ний момент i у майбутньому.
ФедеральнГ агентства по-рГзному використовують мето-ди портфельного управлГння, рГвень 'х продуманост! i ретель-ност! рГзниться, але вс! усвГдомлюють необхщнють встанов-лення взаемозв'язку мГж ¡нвести^ями в утримання об'ектГв зГ всеосяжно' мГсГею свое'' органГзац!''.
СлГд визнати, що ¡снукУ у США ¡нформацмы Гнструмен-ти та технолог!'' дають можливють це зробити. 1нформацГй-ы технологГ' тепер використовуються не ттьки при проек-туванн! i будГвництвГ, але й для монГторингу стану об'ектГв,
14 NAPA (National Academy of Public Administration] - Нац1ональна академ'!я державного управл'мня США.
витрат енерги та ¡нших експлуатацмних показниюв, для збо-ру даних у рeжим¡ реального часу, для пщтримки стратепч-них ршень, усунення суб'ективних помилок, упередженост ¡ для п¡двищeння eксплуатац¡йноí ефективностк
0ск¡льки орган¡зац¡í можуть працювати через 1нтернет, кон-цeпц¡я орган¡зац¡í ¿хнього робочого простору теж може кори-гуватися. Альтeрнативн¡ способи орган¡зац¡í трудових вщно-син дозволяють людям виконувати роботу вдома або в ¡нших мюцях. Тому помнаеться тeндeнц¡я падЫня попиту на оф¡сну нeрухом¡сть, тод¡ як процес бeзпeрeб¡йного енергопостачан-ня для телекомункацм тощо набувае все бтьшого значення. Вс¡ ц¡ фактори св¡дчать про нeобх¡дн¡сть проведення постмних зм¡н в управл¡нн¡ та утриманн федеральних об'eкт¡в.
У той час як федеральн агентства впроваджували но-в¡ методи управл¡ння, нов¡ умови дтльност були встановле-н¡ у США через законодавч¡ акти, розпорядження ¡ прези-дeнтськ¡ укази. Сенс багатьох з цих документа пов'язаний з необхщнютю урахування т¡сних взаемозв'язкв м¡ж станом об'eкт¡в ¡ навколишым природним середовищем, здоров'ям, безпекою, ефективною дтльнютю людей, витратами ресур-св для експлуатаци та утримання об'ектв.
Що стосуеться здоров'я, безпеки, ефективност д¡яльност¡ персоналу у прим¡щeннях, то ц зв'язки були науково пщтвер-джeн¡, наприклад зв'язок м¡ж наявнктю водопатогенних орга-н¡зм¡в у системах водопостачання ¡ «хворобою лeг¡онeр¡в»; мж зростанням к¡лькост¡ м¡кроорган¡зм¡в у забруднених вентиля-ц¡йних системах ¡ пневмонию; м¡ж викидами чадного газу та отруеннями; м¡ж наявн¡стю рад¡оактивного радону, пасивного курЫня ¡ азбесту в будвлях ¡ раком лeгeн¡в, такими симптомами як подразнення очей, носа ¡ горла, що ¡нод¡ називають синдромом «хворих» буд¡вeль (будвля, в як¡й як¡сть внутр¡шнього повЬ тря е неприйнятною для переважно'1' б¡льшост¡ людей).
Як менеджери найбтьшого портфеля об'eкт¡в у США саме федеральн агентства, а не приваты структури були змуше-н¡ показати приклад бтьш ефективного утримання та експлуатаци сво'х буд¡вeль ¡ споруд протягом ¿хнього життевого циклу. У зв'язку з цим було прийнято закони ¡ видано укази, в яких визначен цл спрямован на зниження споживання води, енерги ¡ палива, на пол¡пшeння якост довк¡лля та ско-рочення викидв парникових газ¡в.
Так, наприклад, у Закон «Про енергетичну нeзалeжн¡сть ¡ безпеку» (2007) були визначeн¡ властивост високоефек-тивних «зелених буд¡вeль» ¡ встановлений наб¡р ц¡лeй ¡ ви-х¡дних даних для скорочення споживання енерги, води ¡ палива у федеральних будвлях. Вимоги цього закону можуть бути застосован для нового будвництва, кап¡тального ремонту ¡снуючих об'eкт¡в, зам¡ни встановленого обладнання, реконструкций модeрн¡зац¡í ¡снуючих площ. Цей закон визна-чив високу ефективнють «зелених буд¡вeль» протягом усьо-го життевого циклу в пороняны з аналопчними «не зелени-ми» будвлями, а саме за рахунок:
- скорочення споживання енерги, води та ¡нших матерЬ альних ресурса;
- покращення стану навколишнього для людини середо-вища, в тому чи^ зменшення забруднення пов¡тря всере-дин прим¡щeнь, забезпечення комфортного температурного режиму, покращення осв^лення ¡ акустики, що впливае на здоров'я людей ¡ продуктивн¡сть íхньоí прац¡;
- скорочення негативного впливу на навколишне при-родне середовище протягом життевого циклу будвл^ в тому чи^ забруднення пов¡тряного ¡ водного середовища ¡ утво-рення в¡дход¡в;
- збтьшення використання eколог¡чно чистих матер^лв, у тому числ¡ отриманих з б¡олог¡чноí сировини.
Серед ¡нших положень цкаво, що, маючи в¡дпов¡дн¡ дан обл¡ку, закон конкретно вимагав, аби федеральн агентства знизили загальне споживання енерги на 30% до 2015 року порвняно з¡ споживанням 2003 року.
Аналопчно, але базуючись на облку водоспоживан-ня, Указ Президента США «Про посилення рол¡ федеральних органв в управл¡нн¡ 0НС, енергетикою ¡ транспортом» (2007) встановив вимоги для федеральних агентств щодо скорочення споживання води на 2% щороку до 2015 року й у загальному на 16% по вщношенню до 2007 року. Закон також зобов'язав федеральн агентства до юнця 2015 року перев^ити 15% наявних об'ектв каттального будвни-цтва на предмет вщповщност «Фундаментальним принципам федерального кервництва з п¡двищeння ефективност та сeстeйнаб¡льност¡ буд¡вeль»: зниження загальноí вартост¡ волод¡ння об'ектами; п¡двищeння eнeргeтичноí eфeктивност¡ ¡ забезпечення рац¡онального використання води; створен-ня безпечного, здорового ¡ продуктивного стану всeрeдин¡ примщень; сприяння охорон¡ навколишнього середовища. Наприклад, що стосуеться мкроклмату прим¡щeнь, то ре-комендаци полягали у слщуваны галузевим стандартам щодо систем вентиляци, вологост¡ ¡ температури при розробц та впроваджeнн¡ контролю вологост для запоб¡гання руйну-ванню буд^ ¡ утворенню цв¡л¡, що залежить насамперед вщ eфeктивноí експлуатаци та утримання будвель.
Дал¡, Указ Президента США «Про провщну роль федеральних органв у галуз¡ охорони навколишнього середовища, енергетики та економки», виданий у 2009 роц^ вимагав вщ федеральних агентств на приклад¡ власноí д¡яльност¡ продемонструвати ефективне використання енерги, для чого було встановлено понад 20 цтей.
Висновки
Вкажемо на основы проблеми та рекомендаций яю, на нашу думку, е сп¡льними для США та Укради, враховуючи, що у нашм краУ ситуац¡я з управлЫням державною нeрухом¡стю набагато складыша.
1. 0рган¡зац¡я управл¡ння нерухомим майном у США та в УкраУ мае багато сптьного. Це стосуеться структури портфелю об'ектв, розподту функц¡й по р¡внях управл¡ння тощо. 0днак у США досягнутий кращий рвень ¡нформац¡йного та нормативно-методичного забезпечення управлЫня.
2. Стан багатьох федеральних об'ектв США, як ¡ об'ектв державно!' власност¡ в УкраУ, попршуеться через багаторн-не недостатне фЫансування 1хнього утримання та ремонту, вку та зростаючого тeрм¡ну íхньоí експлуатаци, а також через вплив ¡нших факторв, пов'язаних з неефективним управлЫням.
3. Значна частка наявного на кожний момент портфелю об'ектв не вщповщае новим цтям агентств, як¡ зд¡йснюють eксплуатац¡ю та управлЫня нерухомим майном. Це вимагае пост¡йного мон¡торингу ¡ перегляду доцтьност експлуатаци об'eкт¡в. 0ск¡льки переважну ктьюсть сьогодн¡шн¡х об'eкт¡в
федеральна влада плануе використати протягом наступ-них 20-30 роюв, ocHîBHi зусилля мають бути спрямован на ефективну екcплуатацiю, техычне обслуговування, ремонт i мoдернiзацiю юнуючих oб'eктiв, а не на будiвництвo нових.
4. Надлишок майна ¡з низькою ефективнicтю його використання е результатом багатoрiчнoгo придбання об'ек^в для забезпечення виконання змiнних цтей, завдань i програм, а також наслщком складност утилiзацiï oб'eктiв. Обставини, як перешкоджають продажу, переходу права власноси знесен-ню або ¡ншим способам утилiзацiï, - cкладнicть правил пе-редачi прав влаcнocтi недержавним суб'ектам, перешкоди, cтвoренi бюджетною системою, питання безпеки тощо.
5. Необхщы видатки для нормального огляду, утримання та ремонту об'ек^в, як правило, знаходяться у дiапазoнi вщ 2 до 4 вщсотюв вiд 1'хньо'1' вщновно''' вартocтi. При вiдcутнocтi конкретно!' ^формаци, на пiдcтавi яко!' пoвиннi видiлятиcя бюджетнi ко-шти на утримання та ремонт, фЫансування мае здмснювати-ся на рiвнi мiнiмальнoгo значення. На тих об'ектах, де допущене вiдcтавання, вкладення повинн перевищувати вказаний мУ-мальний рiвень, поки стан об'екту не буде нoрмалiзoваний.
6. Hинiшнi структури виявилися неспроможними прово-дити змiнив cиcтемi управлiння державним нерухомим майном. Тому подальше реформування управлЫня державною нерухомютю мае вiдбуватиcя починаючи з найвищого рiвня i вимагае ефективного керiвництва з боку законодавчо' та виконавчо' гiлoк влади, що зумовлене масштабом проблем та 'хньою складнютю. Дoцiльним е створення мiжвiдoмчoгo керiвнoгo органу.
7. Серйозними е методолопчн проблеми управлiння нерухомим майном держави. Hеoбхiднo максимально стандар-тизувати вщповщы процедури i методи, що застосовуються рiзними суб'ектами управлiння. Важливо унiфiкувати сис-
тему oблiку, звггност i статистики щодо нерухомого майна державно' власностк
8. Об'еднання управлЫня федеральними об'ектами в один портфель е основною метoдoлoгiчнoю задачею. На додаток: ус пoвиннi уcвiдoмити необхщнють встановлен-ня взаемозв'язку мiж Ывести^ями в утримання портфелю oб'eктiв зi всеосяжно' мicieю свое' оргаызацп.
Список використаних джерел
1. Predicting outcomes of investments in maintenance and repair of federal facilities. - Washington D.C.: The National Academies Press, 2011. - 135 p.
2. ОфМйний сайт Фонду держаного майна Укра'ни. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.spfu.gov.ua.
3. Официальный сайт Росимущества. - [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.rosim.ru/about/reports/statistics
4. Total asset management manual / Government asset management Committee. - Sydney: 2001. - 392 p.
5. Booty, F. Facilities management handbook. 4-th edition / F. Booty. - Oxford: Elsevier., 2009. - 459 p.
6. NRC (National Research Council). Committing to the Cost of Ownership: Maintenance and Repair of Public Buildings. Washington, D.C.: 1990. - [Електрон. ресурс]. - Режим дocтупу:https://books. google.com.ua/books/about/
7. Federal Real Property: Government's Fiscal Exposure from Repair and Maintenance Backlogs Is Unclear. Washington, D.C.: GAO, 2008. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.gao.gov/ products/GA0-09-10
8. Нколаева Т.В. Науково-методичн основи управляя госпо-дарськими системами домоволодЫня / Т.В. Нколаева. Автореф. дис. ...к.е.н.: 08.00.04 / Нколаева Тетяна Володимирвна. - К.: НДЕ1, 2013. - 20 с.
1.1. СТР1Л0К,
к.е.н., Кивська державна академiя водного транспорту iм. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Рейтингова оцшка суднобуд1вних-судноремонтних завод1в
У статт висвплено основн положення процесу рейтингового оцнювання суднобудвних-судноремонтних завод/в за запропонованим методичним подходом, який передбачае особливост ¡хнbeiдяльност'!. За допомогою сформовано'1' сис-теми показниюв отримано ^зносторонню характеристику якост виробничо'1', фнансовоi, споживчо'1', корпоративно-со-цальноi сфер дтльност п>дприемств галузi суднобудування та судноремонту з визначенням пдерських пози^й.
Ключов! слова: рейтингова оцнка, суднобуд1вн'1-судноремонтн'1 заводи.
И.И. СТРЕЛОК,
к.е.н., Киевская государственная академия водного транспорта им. гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Рейтинговая оценка судостроительных-судоремонтных заводов
В статье освещены основные положения процесса рейтингового оценивания судостроительных-судоремонтных заводов по предложенным методическим подходам, предусматривающим особенности их деятельности. С помощью сформированной системы показателей получена разносторонняя характеристика качества производственной, финансовой, потребительской, корпоративно-социальной сфер деятельности предприятий отрасли судостроения и судоремонта с определением лидерских позиций.
Ключевые слова: рейтинговая оценка, судостроительные-судоремонтные заводы.
I. STRILOK,
Candidate of Sciences [Economics], Kyiv state maritime academy after hetman Petro Konashevich-Sahaydachniy
Rating of the shipbuilding and ship-repairing plants
The article highlights the main provisions of the rating assessment process shipbuilding and ship-repairing plants proposed methodological approach that included analysis of their activities. With the help of the formed system of indicators received the
102 Формування ринкових вщносин в Укра'нп № 9 (172)/2015
© 1.1. СТР1Л0К, 2015
