CC BY
43
ЕКОНОМ1ЧНА СТАТИСТИКА. БУХГАЛТЕРСЬКИй ОБЛ1К ТА АУДИТ
Удк 657.1.012.1:336.74 JEL Classification: М40; F31
КРИПТОАКТИВИ у СИСТЕМ1 БУХГАЛТЕРСЬКОГО 0БЛ1КУ ТА ЗВ1ТН0СТ1
® 2019 БРУХАНСЬКИЙ Р. Ф., СП1ЛЬНИК I. В.
УДК 657.1.012.1:336.74 JEL Classification: M40; F31
Бруханський Р. Ф., Спшьник I. В. Криптоактиви у системi бухгалтерського облiку та звiтностi
Метою cmammi е ¡дентиф'жаф й об(рунтування перспектив виршення проблемы ттеграцп нових криптограф'тних об'ект'в у систему бухгалтерського облку та звiтностi. Зважаючи на нормативно-правову неврегульовансть застосування атрибут'в цифровоi економки, акцентовано увагу на необхiдностi генерування облкового статусу криптоактивiв. Окреслено проблематику визнання криптоактивiв (криптовалюти й ¡нших, вдм'шних в'д криптовалюти, токетзованих активiв) як об'ект'ю бухгалтерського облку. ДоЫджено дискусшне питання 'дентиф'шаци криптовалюти для цлей бухгалтерського облку (грошовими коштами, ¡х ешвалентами, валютою, товарами, запасами, фiнансовими жестищями, нема-терiальними активами тощо). Окреслено проблематику документального тдтвердження здйснених з криптоактивами операцй; iдентифiкацi¡ виду активiв, до якого Ыд вiдносити певн токенiзованi активи; визначення способу оцнювання криптоактивiв з метою забезпечення достовiр-ного вiдображення ¡хвартост'г, забезпечення належноi системи внутршнього контролю опера^й з криптоактивами. Сформульовано припущення про проблематичнсть застосування утверсального шдходу до вiдображення криптоактивiв у системi бухгалтерського облку з огляду на ¡х рiзно-манiтнiсть i вiдмiнностi виконуваних функцй. Визнано, що сприйняття бухгалтерським облком криптоактив'в е достатньо складною у методо-логiчному плаш, однак надзвичайно новiтньою i перспективною проблемою, яка потребуе комплексного вирШення. Ключов'1 слова: криптоактив, криптовалюта, блокчейн, токен, ко1н, об'ект бухгалтерського облку, цифрова економ'жа, криптоiндустрiя. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-145-156 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 17.
Бруханський Руслан Феоктистович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри облку та економ'жо-правового забезпечення агропро-
мислового бiзнесу, Тернопльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Львiвська, 11, Тернопль, 46020, Украна)
E-mail: r.brukhanskyi@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9360-1109
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-6076-2017
Спшьник 1рина Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри облку та економко-правового забезпечення агропромисло-
вого бiзнесу, Тернопльський нацональний економчний ушверситет (вул. Львiвська, 11, Тернопль, 46020, Украна)
E-mail: ispilnyk@yahoo.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8825-3584
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-5475-2017
УДК 657.1.012.1:336.74 JEL Classification: M40; F31 Бруханский Р. Ф., Спильник И. В. Криптоактивы в системе бухгалтерского учета и отчетности
Целью статьи является идентификация и обоснование перспектив решения проблемы интеграции новых криптографических объектов в систему бухгалтерского учета и отчетности. Несмотря на нормативно-правовую неурегулированность применения атрибутов цифровой экономики, акцентировано внимание на необходимости генерирования учетного статуса криптоактивов. Определена проблематика криптоактивов (криптовалют и других, отличных от криптовалют, токенизованих активов) как объектов бухгалтерского учета. Исследован дискуссионный вопрос идентификации крипто-валют для целей бухгалтерского учета (денежными средствами, их эквивалентами, валютой, товарами, запасами, финансовыми инвестициями, нематериальными активами и т. д.). Определена проблематика документального подтверждения осуществленных с крипто-
UDC 657.1.012.1:336.74J EL Classification: M40; F31 Brukhanskyi R. F., Spilnyk I. V. Crypto Assets in the System of Accounting and Reporting
The aim of the article is to identify and justify the prospects for solving the problem of integrating new cryptographic objects into the accounting and reporting system. Despite the lack of legal and regulatory framework for using the attributes of the digital economy, the emphasis is placed on the need to generate the accounting status of crypto assets. The problems of crypto assets (cryptocurrencies and other, different form cryptocurrencies, token-ized assets) as accounting objects are identified. The issue of identification of cryptocurrencies for accounting purposes (cash, cash equivalents, currency, commodities, stocks, financial investments, intangible assets, etc.) is investigated. There defined problems of documentary evidence of transactions performed with crypto assets; identification of the type of assets to which certain tokenized assets should be attributed; determination of the method for evaluating crypto assets in order to ensure a reliable reflection of their
активами операций; идентификации вида активов, к которому следует относить определенные токенизированные активы; определения способа оценивания криптоактивов с целью обеспечения достоверного отражения их стоимости; обеспечения надлежащей системы внутреннего контроля операций с криптоактивами. Сформулировано предположение о проблематичности применения универсального подхода к отражению криптоактивов в системе бухгалтерского учета в связи с их разнообразием и различиями выполняемых функций. Признано, что восприятие бухгалтерским учетом криптоактивов является достаточно сложной в методологическом плане, однако чрезвычайно новейшей и перспективной проблемой, требующей комплексного решения.
Ключевые слова: криптоактив, криптовалюта, блокчейн, токен, коин, объект бухгалтерского учета, цифровая экономика, криптоин-дустрия.
Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 17.
Бруханский Руслан Феоктистович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой учета и экономико-правового обеспечения агропромышленного бизнеса, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: r.brukhanskyi@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9360-1109 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-6076-2017 Спильник Ирина Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры учета и экономико-правового обеспечения агропромышленного бизнеса, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: ispilnyk@yahoo.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8825-3584 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-5475-2017
value; ensuring an adequate system of internal control of transactions with crypto assets. There formulated an assumption about the problematic nature of the application of a universal approach to the reflection of crypto assets in the accounting system due to their diversity and differences in the functions they perform. It is recognized that the accounting of crypto assets is rather complex in terms of methodology, but it is an extremely new and promising problem that requires a comprehensive solution. Keywords: crypto assets, cryptocurrency, blockchain, token, coin, object of accounting, digital economy, crypto industry. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 17.
Brukhanskyi Ruslan F. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting and Economic and Legal Support of Agro-Industrial Business, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., 46020, Ukraine)
E-mail: r.brukhanskyi@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9360-1109 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-6076-2017 Spilnyk Iryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Economic and Legal Support of Agro-Industrial Business, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., 46020, Ukraine) E-mail: ispilnyk@yahoo.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8825-3584 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-5475-2017
Постановка проблеми. Характерною рисою сучас-но! економжи е стрiмкий розвиток и вiртуально! сфери, зростання ролi та проникнення цифрових технологш у ре-альний сектор. Нев^'емною складовою i важливим атрибутом вiртуалiзацil та цифровiзацil економжи е викорис-тання криптографiчних засобш, яи впевнено завойовують право на кнування, подекуди кидаючи виклик усталеним економiчним законам, руйнуючи традицшш уявлення i ви-магаючи радикальних змш у бiзнес-процесах. Використан-ня криптографiчних об'ектш е новим унжальним явищем з поки що обмеженою сферою застосування.
Незважаючи на невизначешсть ринку та в^носно високу волатильшсть, криптовалюти стали незаперечним фактом, який неможливо игорувати. Розумшня того, як працюють таи валюти, i само! Б1оекеЬат (блокчейн) технологи, завдяки якш вони можлив^ сприяе використанню додаткових переваг у веденш бiзнесу. Осильки цифровi валюти набувають поширення та стають прийнятними, все бкьше суб'екпв розглядатимуть !х як об'ект для швесту-вання або будуть практикувати !х як зайб платежу [3].
Малов^омим е факт, що криптовалюти виникли як побiчний продукт шшого винаходу. Сатоши Накамото, ви-напдник Бкеот - першо! i поки що найважлившо! криптовалюти, нжоли не мав намiру винаходити саме валюту. Найважливша частина винаходу Сатоши полягала у ство-ренш ново! децентралiзовано! електронно! касово! систе-
ми, яка використовуе однорангову мережу без посеред-никш для запобкання подвшному використанню коштш i уникнення центрамзованого контролю платеж1в [15].
Так званий «криптоактив» з'явився усл1д за крип-тограф1чною валютою. I якщо криптовалюта вже мае ба-гатомкьйонну аудиторш користувачш, а !! застосування активно набирае оберпв, то криптограф1чний актив, так би мовити, щойно вступив на шлях випробувань. Проте долае цей шлях швидко й упевнено, адже мае ряд переваг порш-няно з1 звичайними криптограф1чними валютами, осккьки здатен виконувати не ткьки !х основш функц!!, але й надь лений додатковими опщями-функщоналами. На сьогодш найбкьш в1домими е таю криптоактиви, як Bitbon, Xaurum i Gold, яю вважаються наступним кроком у цифровш ево-люц!! тсля криптовалют.
Незважаючи на те, що криптоактиви працюють у ви-м1р1, який не е ф1зичним i може юнувати лише в цифровому формат!, вони внасл1док процесш первинного розмщення в1ртуальних активш можуть стати фшансовим шструмен-том (краудфандингу, швестицш), якого вкрай потребуе су-часне сустльство, завдяки чому в1дкриваються нов! мож-ливост для б1знесу, зростае дкова актившсть [8, с. 384].
Бухгалтерський облж, як мова б1знесу, повинен осво!ти цей нов1тнш «лексикон», працювати з новими ка-тегор1ями та об'ектами задля адекватного в1дображення ще! економ1чно! реальности як у власнш систем! бухгал-
терського облшу, так i у фшансовш звiтностi, для забезпечення !хнього достатньо прозорого розкриття з метою задоволення шформацшних потреб користувачш. Окрiм того, певно! актуальностi набувае проблема такого облiку статкiв i доходiв для цiлей оподаткування. Швидкий тд-йом i нестабiльнiсть криптовалют призвели до збкьшення глобального штересу та уваги з боку оргашзацш, швесто-рiв, регуляторш, урядiв та шших. Стейкхолдери стурбова-нi облжовими та податковими наслiдками, пов'язаними з криптовалютами [10, с. 9].
Однак офщшне використання криптографiчних об'ектiв в економщ залишаеться юридично неврегульо-ваним, а криптоiндустрiя вкрай потребуе шституалiзащ!. Водночас теорiя i практика бухгалтерського облжу пере-бувають у досить жорсткш системi регулювання та орь ентованi на дiяльнiсть у рамках чинного законодавства, з урахуванням певних правил i принцитв, якi встановлю-ються мiжнародними чи нацiональними стандартами бухгалтерського облшу. В^сутшсть належно! правово! осно-ви, директив i стандартiв методологiчних органш у сферi бухгалтерського облiку не сприяе виходу вiртуально! еко-номiки з тш, а для системи облiку вона все ще залишаеться невидимою. I хоча щ питання обговорювалися на зайдан-нях рiзного ршня нащональних i мiжнародних рад з питань бухгалтерського облшу i фшансово! звиноста, кiлька на-цiональних органш з питань бухгалтерського облшу опу-блшували документи для обговорення [11, с. 2], але поки що лише Бкорусь видала офiцiйнi нацiональнi стандарти бухгалтерського облжу для цього нового класу активш [1, с. 437]. Незважаючи на дедалi гостру потребу ринку стосов-но облiку, жодного офщшного документа з цього приводу доа не прийнято. Тому стан криптоактивш як потенцiйних об'ектiв системи облшу i звiтностi залишаеться абсолютно невизначеним [5, с. 295].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Зважаю-чи на ступiнь новизни проблеми, питання криптоактивiв у системi облжу i звiтностi е недостатньо досл^женими, однак цiй та дотичнiй до не! проблематищ цифрових грошей, криптовалюти присвячено публшацп таких зарубiж-них i вiтчизняних учених, як: Д. Блейк, Х. Бiрмен, Г. Велш, Ф. Вуд, Д. Кирiякудiс, М. Метью, Дж. Мазер, С. Накамото, Б. Шдлз, Р. Рассел, А. Зубков, В. Костюченко, О. Новак, О. Петрук, А. С. Стовпова, В. Фостолович, Т. Яцик та ш. Водночас смд зазначити, що пров^ш консалтинговi фiрми (Велика 4: КРМС, РшС, БУ та БеЫйе) займаються досль дженням проблеми i докладають значних зусиль для роз-робки практичних керiвництв у цш царинi [11-14].
Метою статта е iдентифiкацiя та окреслення перспектив виршення проблеми штеграци нових криптографiчних об'ектiв у систему облшу та звггноста. Для цього важливо отримати в1дпов^ь на питання: насккьки криптовалюта й iншi криптографiчнi активи в^пов^ають вимогам щодо визнання !х повноцiнними об'ектами бухгалтерського облжу? Бкьше того, якщо це так, то до якого виду вони належать i як !х облжовувати (iдентифiкувати, оцiнювати, до-кументувати, вiдображати на рахунках облiку)? Для цього доцкьно дослiдити природу певних типш криптографiчних активiв, !х призначення та особливоста, якi можуть бути виршальними для вiдповiдi на поставлен запитання.
Методика дослiдження. Для досягнення поставлено! мети використано таи методи i прийоми теорГ! тзнання, як спостереження, поргвняння, абстрагування, кторичний i лопчний пгдхгд, аналгз i синтез, шдукщя i де-дукщя, встановлення причинно-наслiдкових зв'язив роз-витку процесГв i явищ, типiзацiя, табличний та графiчний методи.
Виклад основного матерiалу. З позицш бухгалтер-сько! науки криптоактиви - потенцiйний об'ект для облжу. У дГяльноста суб'ектав господарювання можуть мати мiсце факти господарського життя, внаслГдок яких вони ста-нуть власниками або розпорядниками криптографiчних об'ектав.
Цг активи гшотетично можуть бути: придбанi; одержат внаслгдок гнвестування в дгяльнгсть акцгонерами (учасниками) товариства; наданг стороннгми швестора-ми; одержат як засгб платежу за продукщю, товари, по-слуги; набутг внаслгдок швестицш на ринку криптовалют: i врешта-решт, емгтованг або одержат самостгйно внаслг-док криптовалютного майнингу, Очгкувано також, що пгд-приемство може здшснювати витрачання криптовалютних активгв, наприклад, на погашення заборгованоста за при-дбану продукщю, товари, послуги; здшснювати розрахунки у криптовалют з робГтниками i службовцями, з учасниками; гнвестувати криптовалюту та збувати ii на вгдповгдному ринку. Перерахованг вище дГ1 з токенами з позицш облжу е фактами господарського життя, що змшюють склад i роз-мгр активГв i зобов'язань оргатзацп, а тому повиннг бути належним чином вгдображенг в облшовш системг.
Однак, перш нгж заглибитися у розгляд облжу крип-тоактивГв, необхгдно з'ясувати !х вгдповгднгсть вимогам, що висуваються до активу. З точки зору бухгалтерсько-го облшу це питання мае принципове значення, оскГльки термгн «актив» е ключовим поняттям ще! науки, мае певну мету й умови визнання.
Вгдповгдно до Концептуально! основи фшансово! звггноста МСФЗ у редакцГ! 2018 р.: «Актив це - нингш-нгй (present) економгчний ресурс, який контролюеть-ся суб'ектом господарювання у результат минулих по-дш». I далг: «Економгчний ресурс - це право, яке мае потенщал для отримання економгчно! вигоди». Тодг як «зобов'язання - це ниншня (present) заборговатсть з пе-редачг економгчних ресурсГв суб'екта господарювання, що виникла в результата минулих подш» [7, с. 53].
Головними змшами у визначент активу е: актив, перш за все, мае розглядатися як «економгчний ресурс», а не надходження економгчних виггд, як це було донедавна; а це означае необов'язкову впевнешсть в отриманнг еко-номгчних виггд, коли низька ймовгршсть отримання еко-номгчних виггд, своею чергою, може вплинути на ргшення щодо визнання та оцгнки активу.
Поява у визначеннг актив1в i зобов'язань такого по-няття, як «економГчний ресурс», свГдчить про те, що Рада з МСБО розглядае активи радше як набГр прав, а не як фь зичнГ об'екти. КрГм того, визначення активГв та зобов'язань бГльше не базуеться на «очГкуваннГ» надходження або зменшення економГчних вигГд.
НовГ дефГнГцГ! наголошують на потенцГалГ активу (зобов'язань) отримувати (передавати) економ1чш вигоди.
Таким чином, суб'ектам господарювання, що практикують операцп з crypto, щоб вiдповiсти на питання, чи можна ви-значити криптоактив як актив у прямому (облшовому) сен-ci, необхiдно з'ясувати, чи е криптографiчний об'ект еконо-мiчним ресурсом або правом, що мае потенщал приносити економiчну вигоду.
Наступна умова визнання криптоактиву повинна ба-зуватися на концепцп контролю i полягае у з'ясуванш того, чи досягнуто контролю над ним i яким чином вш може бути тдтверджений. Тобто крипто визнаеться як актив, коли контроль над цим економiчним ресурсом (правом) отримуеться, i припиняеться, коли контроль втрачаеться. Незважаючи на те, що здатшсть суб'екта господарювання контролювати вигоди, як правило, визначаеться юридич-ними правами, об'ект може, однак, в^пов^ати визначенню активш, навггь коли юридичного контролю немае [7, с. 54]. При оцшщ передачi контролю та власност може бути важ-ливим розглянути в^пов^не правове середовище, особливо в ситуащях, якi е бкьш складними, нiж просто продаж (наприклад, операщя, що включае в себе поточш послуги зберiгача вiд продавця). Для крипто, ця оцшка може вима-гати особливо! уваги до правових питань, що ускладняеть-ся тим, що прецедентне право у цш cферi ткьки починае розвиватися. ^м того, згiдно з МСФЗ актив може бути визнаний за умови, що його варткть може бути дост^р-но визначена [2]. Враховуючи те, що переважна бкьшкть криптоактивiв активно торгуеться, цi критерп визнання можуть бути виконанi.
Припускаючи, що умови визнання активом викона-но, наступне питання стосуватиметься того, як облжову-вати операцп та розкривати дiяльнicть, пов'язану з вико-ристанням рiзних криптографiчних активiв та швестуван-ням у них. Слiд зауважити, що на побудову системи облшу криптоактивiв визначальним чином впливае характер дь яльноcтi суб'екта господарювання, мета i споаб отримання активу та призначення його подальшого використання.
Суб'екти можуть займатися майнингом криптова-люти, здшснювати первicнi пропозицп (емiciю), надавати доступ до товарш i послуг в обмш на токени, утримувати криптовалюту як посередник або агент, набувати крипто-валюту шляхом певних операцш вiд третiх cторiн. А отже, облшова полiтика, визначена для одних випадкш, може бути неприйнятною для шших.
Одна справа - облж держателями запаciв криптова-лют, придбаних у трепх cторiн, iнша - облж у суб'ектш господарювання, яи займаються майнингом чи здшснюють початковi пропозицп кошш (монет) або токенш (маркерiв, жетонш). Певною специфжою вiдзначатиметьcя облiк у cуб'ектiв, що можуть утримувати криптовалюту як швес-тор, як посередник або як агент. Тому у кожному окремому випадку слд застосовувати певний особливий тдпд з ура-хуванням вах обставин, характеристик як криптоактиву, так i ринку для нього.
Подальший виклад забезпечуе розумшня термшв i характеристик криптографiчного активу, якi можуть зу-мовити вiдмiнноcтi у застосованих щодо них певних моделей облжу.
Передуам cлiд визначитися щодо застосовувано'1 термiнологiï. Термiни, що використовуються в крипто-
графiчнiй iндуcтрiï, виникли дещо спонтанно, часто використовуються як взаемозамшш, без врахування к семан-тичного змicту, вiдмiнноcтей та взаемозв'язку мiж ними. Можна спостертати взаемозамiнне використання термiнiв «криптовалюта» i «криптоактиви», що дезорiентуе недо-статньо пошформованих користувачш i регуляторш, не сприяе правильному розумшню '¿х сутносп, взаемозв'язку цих понять i облжовому вiдображенню таких об'ектiв.
Криптовалюта - це лише один тип (тдмножина) криптоактивiв. А криптоактив - це загальний термiн, який стосуеться бкьшосп застосунк1в блокчейн (blockchain) технологй. I хоч единого офщшного визначення не кнуе, можна стверджувати, що криптоактив е цифровим активом, який використовуе криптографш, децентралiзовану однорангову мережу i публiчний реестр у режимi реального часу для регулювання створення нових ланок, перевiрки й убезпечення операцш без втручання будь-якого посеред-ника.
На цей час налiчуетьcя понад 2000 значних крипто-активiв, проте, зпдно з допов^дю KPMG, чимало з-помiж них фактично не мають пов'язаного функцюнального продукту [14].
З огляду на рiзноманiтнicть таких об'екпв, вони можуть бути класифжованими за рiзними ознаками (мета, функцп, моделi оцiнки), однак найcуттевiшими з них е: призначення криптографiчного активу i те, яким чином формуеться притаманна йому цшшсть (варткть). В^по-вiдно до такого пiдходу можна згрупувати криптоактиви, як це наведено на рис. 1.
Криптографiчний актив може бути також описаний або як «токен» (жетон, маркер), або як «кош» (монета). У цей час термш «кош» зазвичай застосовують до крип-тографiчного активу, який мае виражене призначення ви-користовуватися переважно як зааб обмшу, тодi як термш «токен» стосуеться активу, який надае власнику додаткову функцюнальшсть або кориcнicть.
Токен - це цифровий ключ для проходження ^енти-фшацп у певному проекп або для доступу до банивського рахунку. Його вiдмiннicть в^ звичайного пароля в тому, що цифровий ключ весь час змшюеться i постшно генеруе новi числа, яи вiдомi в момент ^ентифшацп лише його власнику. Так, у випадку первинного розмщення токен е розпискою швестору про залучеш у ходi фаундкрафтингу обсяги криптовалюти (як правило, Ethereum або Bitcoin) на розвиток проекту.
Найв^омшим видом криптоактив1в е криптовалюта, наприклад Bitcoin, Ether, Litecoin, Monero, Dash, ZCash. Термш криптовалюта доречно вживати для позначення лише тих криптоактивiв, яи використовуються як засоби обмшу та призначеш для використання як децентрамзова-на альтернатива урядовим валютам ^атним грошам), що можуть бути легко реамзоваш у всьому свт.
Криптовалюти не мають фiзичноï сутносп i взагам не пов'язаш з будь-якою валютою, не тдтримуються жод-ним суверенним урядом, центральним банком, юридичною особою, базовим активом або товаром. Так, Bitcoin, напри-клад, можна вважати криптовалютою, тодi як токени, яи не функцiонують як засоби обмшу загального призначення, - нь
Рис. 1. Типолопя KpMnToaKTMBÎB
Джерело: складено авторами
Оперування криптовалютою дае можливiсть при-ватним особам i шдприемствам здiйснювати прямi розра-хунки мiж собою без посередника, такого як банк або шша фшансова установа. Криптовалюта як непотребуючий до-зволу, незворотний i неперсонiфiкований зааб платежу i нагромадження - це виклик контролю банк1в, фiскальних орган1в i уряд1в за грошовими операщями громадян, новий фактор монетарно'1 та грошово-кредитно'1 полiтики.
Вартiсть (значення) криптовалюти коливаеться за-лежно вiд попиту на цей вид валюти, загально'1 та циркулю-ючо'1 пропозицп, подiбно до традицiйних валют, але й в^ ставки нового поколiння монет i в^ блокчейн-системи, на яий вони заснованi.
Кориснiсть кожно'1 криптовалюти не е однаковою. На сьогодш iснуе два базових криптоактиви - бггкош (Bitcoin) i ефiр (Ether). I хоч ефiр радше пов'язаний з категорiею платформ, у нього е особливi властивостi. Зрештою, для придбання тих чи шших криптовалют або токешв швесто-рам належить конвертувати фiатнi грошi або в бггкош, або в ефiр. Хоча мгж бiткоïном i ефiром е багато вiдмiнностей, вони займають особливе становище на ринку, якого немае в шших криптовалютах. Обидва видобуваються за допомо-гою майнингу i мають чггку грошову полiтику.
Багато експерт1в зазначають, що бiткоïн е особли-вим, осккьки е дефляцшною криптовалютою з обмеже-ною емiсiею. Мережа Ethereum - це платформа з шшим механiзмом попиту i пропозицп. Деякi монети, як Monero з необмеженою пропозицiею i орiентованiстю на при-ватнiсть, стають альтернативою фiат-валютi. У той час як Bitcoin з його обмеженою пропозищею, подiбно до золота, е бкьш доцiльним для iнвестицiй. Незважаючи на те, що вш призначений як зааб платежу, його все частше вважа-ють «цифровим золотом».
У звт KPMG наводяться важливi тенденцп вико-ристання crypto: Bitcoin як цифровий зааб заощадження вартостi, Ethereum як зайб залучення коштав, Litecoin як децентралiзований, захищений криптографiею зааб платежу, який е дешевим i швидким [14].
Кожна криптовалюта мае сво'1 унiкальнi особливостi та характеристики, й причини 1х придбання можуть бути
рiзними, що призводить до рiзних облiкових наслiдкiв, а отже, робить 1х розумiння та облш особливо складними.
Для кращого розумiння криптовалюти здiйснимо характеристику ïï властивостей, адже всi цi властивост слiд брати до уваги у зв'язку з подальшою облiковою по-лiтикою. Для опису властивостей криптовалюти необх^но роздкити транзакцiйнi, грошовi та негрошовi властивостi. Властивостi криптовалют наведет нами у табл. 1.
Незважаючи на те, що криптовалюти покликаш функщонувати як зааб платежу, вони створили надзвичай-но динамiчний, швидко зростаючий iнвестицiйний спеку-лятивний ринок. Через криптовалютш майданчики торг1в, таи як Coinbase, Bitfinex, BitStamp, Bittrex, Okcoin, Roloniex або Shapeshift, здшснюються сотнi криптовалютних опе-рацiй обсягом бкьш нiж 20 м1льярд1в доларiв. Щоденний обсяг 1х торг1в перевищуе сумарний обсяг провiдних евро-пейських фондових бiрж [9].
Пор1вняно з традицшними активами для криптовалюти характерна досить висока мшливють цши. Якщо що-денна волатильнiсть основних валют традицшно коливаеться в^ 0,5 % до 1 %; для такого товару, як золото, можна обгрунтовано очшувати вiд 1 % до 1,5 %; то криптовалюта в^ома сво'1м прийнятними межами волатильносп, якi ста-новлять 10 %. Хоча зафшсоваш торговельнi перюди, коли технiчнi та фундаментальнi ринковi каталiзатори зумов-лювали коливання в межах 20-70 % i бкьше. У той час як середньоденна волатильшсть окремих криптовалют перевищуе 100 % [17].
Волатильшсть криптовалют е суттевою перешкодою для 1х сприйняття бухгалтерським облжом. 1нвестування у криптовалюту пов'язанi з високим ризиком, який мае бути збалансованим низькими запасами волатильность I з огляду на це криптовалюта е винятково непридатним засобом, принаймш, поки що, для здшснення розрахунк1в, наприклад, з оплати пращ. Рiвень волатильностi криптовалюти широко цитуеться як суттеве обмеження, хоча, як очжуеться, у мiру розвитку криптошдустрп вiн повинен знижуватися.
Онлайн-графш коливання курсу бiткоïна (BTC) до долара США (USD) наведено на рис. 2.
1Л
о
Таблиця 1
Властивосп криптовалюти
Вид властивостей Властивкть Характеристика
Транзакцшш властивосп Незворотшсть ГПсля пщтвердження транзащю жодним чином не можна скасувати. Ця операцт не може бути вщмшена Hi и ¡нратором, Hi банком, Hi урядом, навггь якщо кошти надклаы Шахраям або викрадеы в результат злому клкмв або несанкцюнованого доступу до комп'ютера
Псевдоымшсть Yci транзакцм публты, але прив'язки до конкретно'!'особи за замовчуванням немае, проте користувача може бути встановлено, якщо вщома необхщна додаткова ¡нформацт. Ведеться розробка Zerocoin, де планусться замшити псевдоымнкть на аношмшсть
Швидко i глобально Транзакцм в мереж1 вщбуваються практично миттсво i отримують пщтвердження протягом дектькох хвилин. Осктьки вони вщбуваються в гло-бальнш мережь фвичне розташування контрагента жодним чином не впливас на тривалкть процесс
Безпечшсть Криптовалюта кошти fix продукування та транзакцм) захищеы криптографтною системою. Криптографтною валютою може розпоряджатися лише власник закритого ключа. Сувора криптографы i математика великих чисел не дозволяють порушити цю схему
Не потребують дозволу Отримання та надсилання криптографтноТ валюти не вимагас спецтльного дозволу i не може бути заборонене. Для цього noTpiÖHi комп'ютер, 1нтернет та вщповщне програмне забезпечення
TpOLUOBi властивосп Контрольовашсть пропозици Бшышсть криптовалют обмежують пропозиц1ю токешв. У Bitcoin, пропозицт скорочусться з плином часу i досягне остаточного значения при-близно в 2140 роцк Bei криптовалюти контролюють пропозиц1ютокену за графтом, прописаним кодом. Це означав, що грошова пропозицт криптовалюти на кожен визначений момент у майбутньому може бути приблизно визначена вже сьогоды
Немае боргу, але £ носш Fiat-rpomi на бангавському рахунку створюються заборговашетю, тому що суми на рахунку, - це не що ¡нше, як борги. Криптовалюта не £ боргами, це так1 ж rpoiui, як золот1 монети
Виконув деягадагаж якгроиЛ, функци TaKi функцш грошей: м1рила вартосп, засобу обмшу, засобу нагромадження, засобу платежу, евтэвих грошей. Для того щоб бути засобом oöiry, криптовалюта повинна бути м1рилом вартостк Однак через спекулятивну природу криптовалюти (та волатильнкть) вона не може виконувати фунщю м1рила вартостк Хоча чимало прихильнигав криптовалюти з ентузшмом сприймають зростаючу динамку оцшки, яку демонструють то-кени. Проте поки криптовалюти не вщповщатимуть щонайменше трьом критертм, вони не можуть вважатися повноцшними валютами
Немонетары властивосп Вщсутнкть гарантш Осктьки криптовалюта випускасться децентралвовано, жодна держава чи органвацт не бере на себе вщповщальшеть за неГ. HixTO не може га-рантувати обмш Bitcoin, на будь-яга товари або Fiat-rpomi
Без внутршньоТ BaprocTi Не м1стить у co6i внутршньоГ цшносп, а тому не може бути обмшена на будь-який товар як, наприклад, золото
Використання «цифрового гаманця» Криптографтна валюта збер1гавться в «цифровому гаманцЬ, який може бути розмщений у хмарнш служб1 або на окремому комп'ютерк Гама-нець, схожий на в1ртуальний бангавський рахунок, дозволяв вщправляти або отримувати криптовалюту, здшенювати платеж! за товари або по-
Волатильнкть На BiflMiHy Bifl тендерних чи фттних грошей, криптовалюти не девальвують через ¡нфляц1ю. Вони менше пов'язаш з валютним ринком, а бтьше nofliÖHi до золота. Варт1сть криптовалюти зумовлена попитом на неТ. Волатильшсть також пов'язана з ризиком
Нематер1альна форма Криптовалюти не маютьфвично'Гформи й ¡снують ттьки вмережк Для виведення за меж1 цифрового простору мають бути переведен! у ¡ншу валюту або товари, послуги тощо
о S
Z1 "Ö
о а ь ф
Ф К О X
о 3
5"
S
о
ю о
(О
от
■<
X
(Б
■с
о о\ а
ш ш
S
Джерело: розроблено авторами
2,000 0
Рис. 2. Онлайн-графт коливання курсу бггкоша (BTC) до долара США за перюд з серпня 2010 року по червень 2019 року [17]
Особливо цей розвиток прискорився у 2018 рощ, коли до криптопростору увшшли новi фiнансовi крипто-графiчнi iнструменти - платформи блокчейн-еквшаленпв цiнних паперш, стейблкош та iнше [13]. Пропозицп крип-тоактивiв, такi як «первинне кош розмщеня» (ICO) i «пер-винне токен розмщення» (ITO), набирають на свггових фь нансових ринках чималих обертш [14]. Однак регулятори ринку цшних паперiв висловлюють занепокоення щодо таких пропозицш через проблеми, пов'язаш з нестабкь-нiстю, непрозорiстю, оцшкою, зберiганням i лiквiднiстю, а також у зв'язку з використанням нерегульованих крип-товалютних бiрж. 1снуе також значна невизначенiсть щодо того, якою мiрою цi пропозицп можна вважати пропозищею цшних паперш.
Прогрес в економщ i цифрових технолопях зумовив очевидну необхкшсть у гнучких, багатофункцiональних, забезпечених i легальних iнструментах, якi пiшли дал^ нгж криптовалюта. Здiйснимо короткий огляд вкмшних вiд криптовалюти криптоактивiв. Йтиметься про блокчейн-еквiваленти iнших активiв, або криптотокени.
Токени з матерiальною гарантiею або блокчейн-еквiваленти реальних активш (asset-backet tokens) - це цифровi токени, заснованi на блокчейн-технологп, що е цифровим представленням власност на невiртуальний актив (наприклад, природш ресурси, такi як золото або на-фта, матерiальнi i нематерiальнi об'екти). Усi власники такого криптоактиву повинш бути зареестрованими та тд-твердити свою iдентичнiсть вкповкними документами. Такий пiдхiд не допускае аношмност учасникiв блокчейн-системи, а саме власникш криптоактивiв. Звiдси випливае, що використання криптоактиву е, по суп, використанням оцифровано'1 верси права на володшня будь-яким реально кнуючим ресурсом. Цi переваги зберггають для користу-вачiв тако'1 системи ва юридичнi права використовувати i володiти криптографiчним активом, а також вкповкним реальним активом. Такi токени можуть використовуватися
для передачi права власност на базовi активи без к фiзич-ного перемiщення. Це зааб для продажу базового активу з мшмальними витратами. Справедлива вартiсть такого роду криптоактиву формуеться на основi вартосп базового активу походження. Як наслiдок, бухгалтерський облiк такого активу, ймовiрно, буде обумовлений характером базового активу та в^пов^ним стандартом бухгалтерського облжу [11].
Споживч^ або сервкш токени (utility tokens) - це цифровi маркери, засноваш на блокчейн-технологй, якi надають користувачам право доступу до продукту або по-слуги й отримують свое значення вiд цього права. Термш «платформа» стосуеться програмного забезпечення, яке надае продукт або послугу його користувачам. Щоб по-легшити використання програмного забезпечення, корис-тувачi повиннi володiти чи використовувати певну монету або токен. Утилiти не надають власникам шяко'1 власносп на платформi або актив1в компанп, i хоча вони можуть реа-лiзовуватися м1ж власниками, як правило, не використову-ються як зааб обмiну. Цi токени е передплатою за товари або послуги. Справедлива варткть такого активу формуеться внасл^ок попиту на послугу або продукт емиента. Передоплата за товари або послуги може в^пов^ати ви-значенню нематерiального активу або облшовуватися по-дiбно до iнших передплачених активiв.
Токен-екв1валенти цiнних папер1в (security tokens) -це засноваш на блокчейн-технологп цифровi активи, якi подiбнi за своею природою до традицшних цiнних паперiв (пайових, боргових, пох^них). Вони можуть забезпечити економiчну участь у проект юридичнш особi: iнодi право на отримання грошових коштш або iншого фiнансового активу, яи можуть бути дискрецiйними або обов'язковими; iнодi це можливiсть учасп в прийняттi рiшень компанй та/або залишковий iнтерес у суб'екта господарювання. Справедлива вартють такого криптоактиву залежить вiд успiшностi дiяльностi суб'екта господарювання, осккьки
власник токену, наприклад акцп, у випадку майбутнього прибутку отримуе виплати або шший фшансовий актив. Таким чином, щ фондовi токени в^пов^ають визначенню фiнанcового активу.
Гiбриднi криптографiчнi активи можуть демонструва-ти елементи двох або бкьше вищезазначених шдвидш. Такi криптоактиви вимагають подальшого аналiзу та застосуван-ня профеciйного судження для визначення застосовного об-лжового пiдходу. Фактори, якi необхiдно розглянути, вклю-чатимуть взаемодiю договiрних положень, 1х cутнicть та ак-туальшсть у контекcтi загальних характеристик токену.
Отже, ми бачимо, що криптоактиви вiдрiзняютьcя не ткьки технологiчною реалiзацiею, але й за призначенням. Це змушуе замислитися про те, чи можливо застосовувати единий, унiверcальний шдпд бухгалтерського облiку до таких рiзноманiтних об'ектш. Мабуть, що ш.
У зв'язку з тим, що не кнуе cпецiальних директив (стандартов бухгалтерського облiку), якi б безпосередньо стосувалися криптографiчних активiв, i не кнуе чiткоï га-лузево'1 практики, необх^но звернутися до чинних МСБО (Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку) i МСФЗ (Мiжнароднi стандарти фiнанcовоï звггносп) та застосува-ти закладенi ними принциповi пiдходи [2].
Хоча МСФЗ прямо не посилаються на криптоактиви, в^пов^ на питання щодо облшу криптоактивш, якi демонструють cхожi ознаки до ознак традицiйних активш, cлiд шукати у стандартах, що описують таи активи. Тобто дiя чинних МСФЗ може поширюватися на криптооб'екти в^пов^но до п. 7 Мiжнародного стандарту бухгалтерського облшу 8 «Облiковi полiтики, змiни в облшових оцiнках та помилки», який вимагае використання конкретного стандарту МСФЗ, якщо такий може бути застосовуваним.
Осккьки кнують вiдмiнноcтi в правах i обов'язках, пов'язаних з певними криптографiчними активами, 1х об-лiк може тдпадати пiд дiю рiзних окремих стандарпв, за-лежно вiд намiрiв органiзацiï щодо цих активш. Тому для визначення процедур облшу та виршення питань методологи важливо зрозушти мету володшня та корисшсть криптографiчного активу. Щоб визначити стратепю обль ку для кожного типу криптографiчного активу, необхiдно знайти однозначш вiдповiдi на такi запитання: Яка мета придбання активу? Який очшуваний термш його викорис-тання? У який споаб передбачаеться отримати економiчну вигоду? Як визначити вартicть активу i чи можна ïï досто-вiрно визначити? Наcкiльки лiквiдним е цей актив?
Трактування термiна «криптовалюта» наводить на думку про те, що цей актив доречно трактувати як валюту; однак це зовам не означае, що криптовалюта обов'язково е грошовими коштами або 1х еквшалентом для щлей бухгалтерського облшу [8, с. 386].
Криптовалюти можуть демонструвати певш характеристики активш, яи належать до рiзних класш рахункш бухгалтерського облiку.
Для трактування «крипто» заслуговуе на розгляд до-цкьшсть застосування наведених нижче стандартов щодо облшу рiзних клаciв активiв, зокрема:
■ грошовi кошти (МСБО 7 «Звгг про рух грошових коштш»; МСФЗ 9 «Фiнанcовi iнcтрументи»);
■ негрошовi фiнанcовi активи (МСБО 32 «Фшан-
cовi iнcтрументи: подання», МСФЗ 9 «Фiнанcовi iнcтрументи»);
■ швестицшна нерухомкть (МСБО 40 «1нвестицш-на нерухомкть»);
■ нематерiальнi активи (МСБО 38 «Нематерiальнi активи»);
■ запаси (МСБО 2 «Запаси»).
Розглянемо припущення чи прийнятно криптова-люту визнавати готшкою (або е^валентом грошових ко-шпв). Пункт 6 МСБО 7 визначае гопвку «як грошi в raci i депозити на вимогу. Валюта (гопвка) - це фiнанcовий актив, осильки вiн е засобом обмшу...». Валюта (включаючи iноземну валюту) зазвичай облшовуеться як готшка. Можливо, деяи (але не ва) криптовалюти можуть використову-ватися як зааб обмiну; адже саме це було первкною метою призначення бшкош i деяких iнших криптовалют. Проте на сьогодш криптовалюти, схоже, е обмеженим засобом обмь ну порiвняно з бiльшicтю традицiйних валют. Частково цей факт мае мкце тому, що, на в^мшу вiд встановлених валют, таких як долар США, вони не тдтримуються жодним центральним банком i не визнаються законним плапжним засобом у бкьшосп юрисдикцш. Крiм того, деякi дуже впливовi фiнанcовi установи у США i Канадi заборонили придбання криптовалюти на платформах кредитних карт, посилаючись на «високу волатильнicть i ризик, як пров^ш фактори, що зумовлюють 1хне рiшення» [6, с. 6].
Криптовалюта також не в^пов^ае визначенню еквь валент1в грошових кошт1в, наведеному в п. 6 МСБО 7, яи е «короткостроковими, виcоколiквiдними iнвеcтицiями, що легко конвертуються у вiдомi суми грошових коштш i яи тддаються незначному ризику змiни вартоcтi», адже вони не е короткостроковими, мають значш коливання, i не можуть бути легко конвертоваш у вiдомi суми. ^м того, у деяких випадках кнують обмеження на лшв^нкть таких валют i перетворення к на валюту. Тому на сьогодш в^о-браження в облiку криптовалюти як гопвки або екв1вален-та грошових кошпв е сумн1вним. Тобто всупереч свош на-звi криптовалюта не е валютою для щлей бухгалтерського облшу. Принаймш, поки що.
Насильки прийнятним е розгляд криптовалюти як негрошового фшансового активу? Ключовою характеристикою фшансового активу е те, що власник фшансового активу мае договiрне право на отримання грошових ко-шпв або шшого фшансового активу в^ iншого суб'екта для обмшу фшансових актив1в або фшансових зобов'язань з iншою оргашзацшю за умов, якi потенцiйно випдш для власника. Власник криптовалюти взагалi не володiе таким договiрним правом. Тому, вочевидь, криптовалюта не в^-пов^ае визначенню негрошового фiнанcового активу в^-повiдно до МСБО 32 та МСФЗ 9.
Проте певш контракти на майбутню купшлю або продаж криптовалют (наприклад, форвардш контракти або опцюни) чи iншi контракти, яи розраховуються в гро-шовш формi на оcновi руху в певнш криптовалютi, можуть вiдповiдати визначенню деривативу i тдлягати облiку як фiнанcовi iнcтрументи.
Чи е криптовалюта швестицшною нерухомicтю? Пункт 5 МСБО 40 визначае швестицшну нерухомicть як «нерухомкть (земля або будшля (частина будшл^ або 1х
поеднання), що утримуеться (власником або лiзингоодер-жувачем за фiнансовою орендою) для отримання орендно'1 плати або для збкьшення капiталу. Деякi тдприемства утримують криптовалюти для збiльшення катталу, але криптовалюти не е нерухомютю (тобто землею або будiв-лями), як зазначено у визначенш швестицшно'1 нерухомос-тi. Таким чином, не cхоже на те, що криптовалюта е швес-тицiйною нерухомктю в рамках МСБО 40.
А чи е криптовалюта нематерiальним активом? Сут-шсть нематерiального активу визначено у п. 8 МСБО 38 як «немонетарний актив, який не мае фiзичноï субстанцп та може бути кентифшований». Криптовалюти, як правило, е немонетарними, осккьки вони не вкповкають визна-ченню монетарних активiв у МСБО 38, тобто «утримуваш грошi та активи, якi мають бути отримаш у фiксованiй або визначенш суш грошей». Отже, видаеться, що багато криптовалют, ймовiрно, вкповкатимуть визначенню нематерь альних активiв i, отже, знаходяться в межах МСБО 38.
Однак, з огляду на те, що нематерiальнi активи е складовою необоротних активш, це означае, що термш реалiзацiï таких активiв може бути не менше одного року, або операцшного циклу, якщо такий тривае понад один рж. Таке вкнесення криптовалюти унеможливлюе ïï застосування за прямим призначенням як засобу платежу i роз-рахункш для поточного використання.
На додаток до функцш криптоактиву необхкно вра-ховувати причину, з яко'1 сторона набула актив, i яи подаль-шi намiри щодо нього. Наприклад, визначення токену як нематерiального активу вкповкно до МСБО 38 залежить вiд мети утримання: якщо метою е продаж цього криптоактиву, то вш буде класифжований як «утримуваний для продажу» i таким чином виключений зы сфери застосування МСБО 38; а тодi його доречнше вiдображати у складi запасiв, керуючись МСБО 2.
1снують iншi важливi аспекти, пов'язаш, насамперед, з оцiнюванням нематерiальних активiв.
I хоча багато хто вважае, що криптовалюти, таи як Bitcoin, доречнше оцшювати за справедливою вартктю кожного перюду, iснують лише обмежеш обставини, за яких US-GAAP у це час тдтримують це, наприклад, коли криптовалюта утримуеться як швестищя швестицшно'1 компанп. Загалом же таи нематерiальнi активи не шдля-гають переоцшць Вартiсть криптовалюти у держателш, незважаючи на коливання ринку, повинна визнаватися та оцiнюватися за iсторичною собiвартiстю. А зменшення ко-рисностi визнаеться лише тод^ коли ïï балансова варткть перевищуе справедливу вартiсть. Подальше скасування ра-нiше визнаних збиткш вк знецiнення заборонено [6, с. 8].
Чи можна криптовалюту визнати запасами? Пункт 3 МСБО 38 зазначае, що вш не застосовуеться до нематерь альних активiв, утримуваних для продажу в ходi звичайно'1 дiяльностi, i що таи нематерiальнi активи повиннi облшо-вуватися вiдповiдно до МСБО 2. Криптовалюти в рамках МСБО 2 будуть оцшюватися за нижчою вартктю та чистою вартктю реалiзацiï за загальною моделлю запасiв, як це вимагаеться згiдно з МСБО 2. Як наслкок, зменшення чисто'1 вартостi реалiзацiï буде вiдображено у Звт про прибутки та збитки, тодi як збкьшення чисто'1 вартост ре-алiзацiï, що перевищуе ранше зареестрованi зниження, не буде зафжсовано.
Отже, у зв'язку з к цифровою природою i неодноз-начшстю ознак, а також залежно вк мети 1х придбання та термшу очiкуваного використання, можливiсть однозначного вкнесення криптографiчних об'ектiв до певного виду активiв (i не ткьки у складi активу балансу, але й у його пасивО у системi облiку е доволi складною методолопчною проблемою. У багатьох випадках вкповкдю на питання про вкнесення певного активу до вiдповiдноï групи може бути i «так», i «ш», або «не зовам».
1снуе точка зору, що таи криптовалюти, як Ether, Мовдго, близьи до традицшних валют, як тi, що тдтриму-ються суверенними урядами, а тому 1х доречно оцiнювати за справедливою (ринковою) вартктю. Iншi ж розглядають Bitcoin як товар, вважаючи його «цифровим золотом».
У цьому контекст заслуговуе на увагу досвiд Бко-руа, де, виходячи з ïï найменування як валюти i мехашзму звернення, криптовалюту розглядають як вид грошових коштш, що потребуе перерахунку за офщшним курсом у нацiональну грошову одиницю. Однак Нацюнальний банк Бiлорусi (так само, як i будь-який шший банк) не може встановлювати свiтовi курси криптовалют, що означае вк-сутшсть офiцiйно встановленого 1х курсу. Внаслкок цього таке положення не може бути виконане оргашзащями за жодних умов. Хоча для цкей оподаткування вiдчуження токенiв розглядаеться як реалiзацiя майнових прав, якi зпдно з Iнструкцiею з бухгалтерського облжу нематерiаль-них активiв до них належать. Це свкчить про можливють вiдносити токени до нематерiальних активiв з подальшим вiдображенням 1х на вкповкному рахунку [1, с. 438].
Водночас Мшктерство фiнансiв Чех11 рекомендуе розглядати криптовалюту як складову запаав (товар) [16]. Однак у США, вкповкно до US-GAAP, схиляються до думки, що криптовалюта вкповкае визначенню нематеркль-ного активу безстрокового термшу користування, оск1льки з нею не передаються конкретш права на гопвку або право власностi у юридичнш особi, як, наприклад, з фшансовими iнструментами [14].
Кожен з перерахованих шдходш мае сильнi i слаби сторони та може бути як доречним в одному випадку, так i неприйнятним в шшому. Хоча застосування пiдходу на основi превалювання сутностi операцiй, здаеться, мае най-бiльший сенс, воно залишае можливють для неоднознач-ностi трактування одного й того ж активу за рiзними стандартами МСФЗ. Це, своею чергою, зумовлюе класифшащю на основi застосування професiйного судження, що вкпо-вiдним чином стосуеться забезпечення достовiрностi, по-рiвнянностi й зрозумкосп фiнансовоï звiтностi - наргжних положень засад подання iнформацiï за МСФЗ. Прийняття окремого стандарту бачиться бкьш доречним, але, воче-видь, на поточному етат цей клас актив1в не е достатньо представницьким, щоб гарантувати його повне охоплення стандартом.
Вкмшш вiд криптовалюти криптоактиви, такi як токени, при 1х розмщенш можуть передавати певну функцiо-нальшсть або мати фiнансовi характеристики, таи як права на товари або послуги, або участь у прибутку компанп або проекту. Розмщення юридичними особами створених ними токешв призводить до виникнення зобов'язання перед 1х власниками. У деяких випадках ця участь може бути прямим володшням часткою в каштал^ тодi як в шшому, -
це може бути договiрне право на фшансовий контракт (боргове право на придбання, прив'язане до вартост крип-тоактиву), або угоди щодо пох^них фшансових шструмен-тiв, таких як форварди, ф'ючерси та швестицп у фонди, яи володiють штересами у криптоактивах. У кожному випад-ку бухгалтерський облiк повинен в^ображати такий пере-хiд прав i обов'язив.
Емiтентам i держателям криптоактивiв cлiд ретель-но оцiнювати cпецифiчнi характеристики активу для визначення в^пов^ного облiку. Емiтенти визначатимуть, чи слд облiковувати криптоактив (токен, кош) як борг, власний каттал, право на товари або послуги у фшансових звгах. Як i держателi визначатимуть, чи е певний криптоактив фшансовим активом, правом на товари (послуги) або щось шше.
Наприклад, криптотоварш та сервюш токени при-дбаваються для використання послуг, яи надае цей актив. Так, придбання криптоактивш Golem дае право викорис-товувати розподкену обчислювальну потужшсть. У цьому випадку актив мае контрактний статус i може бути класи-фiкований як фшансовий шструмент (вiдповiдно до МСФЗ 9) за справедливою вартютю витрат на придбання та опе-рацiй для первюного визнання.
Або ж токен, який передае певш права на грошовi кошти в майбутньому перюд^ може в^пов^ати визначенню боргового забезпечення або позики, незалежно в^ того, чи передбачено блокчейн-системою право власност на цей криптоактив.
Звичайно, також важливо оцшити вiдповiднicть транзакцп з криптоактивами чинним законодавчим i нор-мативним вимогам. Наприклад, випуск токешзованих цш-них паперш може потребувати вiдповiдноï реестрацп, якщо вiн не тдлягае звкьненню.
Щоб точно оцшити крипто, отримане в обмiн на товари або послуги, компанп може знадобитися зверну-тися до фахшщв i застосувати профеciйне судження. Не-зважаючи на те, що Bitcoin регулярно здшснюе торговлю i в значних обсягах, це не обов'язково стосуеться шших цифрових активiв. Для визначення справедливо! вартоcтi утримуваного криптоактиву може виявитися необх^ним оцiнити та розглянути шформащю з багатьох джерел.
Потребують свого виршення й iншi облшово-технологiчнi питання. Так, для зберОгання криптовалюти використовуеться електронний гаманець, який необх^но cпецiально придбавати. Обслуговування гаманця платне. Яким чином в облшу в^ображати купшлю та обслуговування електронного гаманця, проведення транзакцш з ним? 1снуе ризик злому гаманця, можна втратити до ньо-го доступ (наприклад, через вих^ з ладу комп'ютера або через втрату телефона, до якого деяи гаманщ прикршлеш тощо). 1снуе також ризик втрати грошей через шахрайство продавця тсля платежу, тобто тсля перерахування коштiв криптовалюта може не бути переведена покупцю. Постае питання, як в^образити в бухгалтерському облiку списан-ня чи отримання бггкошш у таий ситуацп?
Розрiзняють операцп поповнення рахунку для здш-снення операцiй на торговельному майданчику, придбання криптовалюти на торгах i переведення ïï на свш гаманець. При цьому неминуче виникне чимало професшних питань: як роздкити цi операцп в бухгалтерському облшу; що буде
1х документальним пiдтвердженням? Яким мае бути доку-ментальне пiдтвердження наявноcтi криптовалюти i опе-рацiй з нею? Що вважати цим документом? Як тдтвердити власшсть на гаманець i наявшсть бiткоïнiв у гаманцi? Як при документальному тдтвердженш бути з тим фактом, що тдприемство вiдкривае свш псевдошм щодо гаманця-сховища бико'Мв? На якi витрати списувати плату за придбання й обслуговування електронних гаманщв i здш-снення операцш з криптовалютою? А отже, при визнанш криптовалюти як об'екта бухгалтерського облшу постають питання з тдтвердженням його тдконтрольносп як активу [4, с. 78].
Використання криптографiчних шструменпв, що передбачае ведення децентралiзованих реестр1в i запис1в, актуалiзуе необх^шсть ефективно'1 системи внутрiшнього контролю для в^пов^ на ключовi питання: У який спо-ciб органiзацiя може засв^чити право влаcноcтi на певний криптоактив? Як пересв^читися, що криптоактиви суб'екта господарювання е безпечними i що приватш клю-чi не cкомпрометованi? Якщо залучаються треп сторони (наприклад зберкачО, наск1льки оргашзащя може бути певною, що зберОгач здiйcнюе належний контроль? Як, враховуючи потенцшну анонiмнicть учасник1в блокчейн-системи, пересв^читися, що вci пов'язанi сторони операцп iдентифiкованi, врахованi та пов^омлеш? Яким чином за-безпечено оцшювання крипто за справедливою вартicтю? Яким чином можливо довести, що ва криптотранзакцп охоплено та належним чином воображено у фiнанcових звiтах та примггках? Чи оцiнено додатковi ризики сутте-вих викривлень (включаючи ризики шахрайства), пов'язаш з криптографiею, та чи розроблено й впроваджено контр-ольш заходи задля зниження цих ризиив? Яким чином за-безпечено дотримання вах вiдповiдних закон1в i правил?
Суб'екти господарювання, яи працюють з крип-тоактвами, повиннi усв^омлювати вiдповiдальнicть за контроль над власним середовищем, оцшювати та реагу-вати на новi ризики у сво'1х процесах, пов'язанi з блокчейн-технолопями, а також з належною ретельшстю й аналiзом здiйcнювати заходи для забезпечення того, щоб в^пов^-ними засобами контролю володка cервicна оргашзащя.
Висновки. Таким чином, професшне i наукове об-говорення облiку криптоактивш розпочато, а методичш органiзацiï з облшу та регуляторш органи активно досль джують цю сферу, яка вкрай потребуе iнcтитуалiзацiï. 1з зростанням штересу до криптоiндуcтрiï зростатиме i ккь-кicть посередник1в, зацiкавлених у придбанш, продажу та зберiганнi цих активiв. Це пiдвищуе важливicть впрова-дження виважено'1 облiковоï полiтики та забезпечення ÏÏ поcлiдовного застосування для подiбних операцiй, а також в^пов^ного розкриття у фiнанcовiй звiтноcтi для шфор-мування користувач1в.
За умов в^сутносп cпецiальних cтандартiв i директив для того, щоб ^ентифшувати крипто, отримане в обмш на товари або послуги, певним видом активу i точно його оцшити, компанп необхiдно прийняти рiшення, керуючись професшним судженням, або звернутися по квалiфiковану допомогу до фах1вц1в. Для визначення справедливо! вар-тоcтi утримуваного крипто може виявитися необх^ним розглянути шформащю з багатьох джерел. Безсумшвно, що кожен криптоактив повинен розглядатися в^пов^но
до його специфГчних характеристик. Однак практика застосування МСБО i МСФЗ, яи були створеш до виникнен-ня цифрово! економжи i не передбачали криптографГчних активГв, не сприяе вГдображенню крипто вГдповГдно до !х економГчно! сутносп та забезпеченню яисних характеристик шформацп для користувачГв фшансово! звиность Цей новинш та шновацшний напрям значно виграв би вГд перегляду чинних стандарпв облшу та звГгность
1снуе спектр суттевих аспекпв, яи потребують по-дальших дослГджень, осильки облжова наука та практика виявилися не готовими до виклиив криптошдустрГ! i все ще визначаються з прийнятним облшовим тдходом, однак цифровГ технологи та вГртуальш ринки продовжують дина-мГчно розвиватися.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зубков А. С. Актуальные изменения бухгалтерского учета в условиях развития цифровой экономики. URL: http://e. biblio.bru.by/bitstream/handle/1212121212/6544/438.pdf
2. Miжнароднi стандарти фшансовоТ звггносп. URL: https://www.minfin.gov.ua/news/view/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti--pereklad-ukrainskoiu-movoiu---rik?category =dohidna-politika&subcategory=buhgalterskij-oblik
3. Про схвалення Концепци розвитку цифровоТ еконо-мiки та суспiльства УкраТни на 2018-2020 роки та затверджен-ня плану заходiв щодо ТТ реалiзацiТ: Розпорядження Kабiнету Miнiстрiв вщ 17.01.2018 № 67-р // Верховна Рада УкраТни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-р
4. Стовпова А. С. Криптоактиви як об'скт бухгалтерського облiку. Економка та держава. 2018. № 8. С. 76-80.
5. Яцик Т. В. Поняття крипто-активiв у систем фшансо-вого облту. Молодий вчений. Економ'чн науки. 2019. № 2 (66). С. 295-298.
6. An Introduction to Accounting for Cryptocurrencies under IFRS. CPA Canada. May 2018. URL: https://www.cpacanada. ca/en/business-and-accounting-resources/financial-and-non-financial-reporting/international-financial-reporting-standards-ifrs/publications/accounting-for-cryptocurrencies-under-ifrs
7. Basis for Conclusions on the Conceptual Framework for Financial Reporting. IFRS'Conceptual Framework. March, 2018. URL: https://www.ifrs.org/-/media/project/conceptual-framework/ fact-sheet-project-summary-and-feedback-statement/conceptual-framework-project-summary.pdf
8. Brukhanskyi R., Spilnyk I. Cryptographic Objects in the Accounting System // Proceedings of 9th International Conference on Advanced Computer Information Technologies, ACIT'2019. р. 384-387.
9. Crypto Currency Market Capitalisation, CoinMarketCap. URL: https://coinmarketcap.com/
10. Cryptocurrencies and blockchain. Legal context and implications for financial crime, money laundering and tax evasion. Study, requested by the TAX3 committee of European Parlament. PE 619.024 - July 2018. URL: http://www.europarl.europa.eu/ cmsdata/150761/TAX3%20Study%20on%20cryptocurrencies%20 and%20 blockchain.pdf
11. Cryptographic Assets and Related Transactions: Accounting Considerations under IFRS: PwC, In depth INT 2018-12. URL: https://www.pwc.com/gx/en/audit-services/ifrs/publications/ ifrs-16/cryptographic-assets-related-transactions-accounting-considerations-ifrs-pwc-in-depth.pdf
12. Deloitte. Financial Reporting Alert 18-9 July 9, 2018. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/ Documents/audit/ASC/FRA/2018/us-aers-fra-classification-of-cryptocurrency-holdings.pdf
13. IFRS: Accounting for crypto-assets. EY, 2018. URL: https:// www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-IFRS-Accounting-for-crypto-assets/$File/EY-IFRS-Accounting-for-crypto-assets.pdf
14. KPMG report: 'cryptoassets are now impossible to ignore' but there are still challenges facing institualization URL: https:// www.theblockcrypto.com/2018/11/19/kpmg-report-cryptoassets-are-now-impossible-to-ignore-but-there-are-still-challenges-facing-institutionalization/
15. Nakamoto S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
16. Regulation of Cryptocurrency Around the World. URL: https://www.loc.gov/law/help/cryptocurrency/world-survey. php#czech
17. FinStat. URL: https://finstat.info/dinamika-kursa-dollara-ssha-k-bitkoin-usd-btc
REFERENCES
"An Introduction to Accounting for Cryptocurrencies under IFRS. CPA Canada". May 2018. https://www.cpacanada.ca/en/ business-and-accounting-resources/financial-and-non-finan-ciakeporting/intemational-finandakeporting-standards-ifrs/ publications/accounting-for-cryptocurrencies-under-ifrs
"Basis for Conclusions on the Conceptual Framework for Financial Reporting". IFRS®Conceptual Framework. March, 2018. https://www.ifrs.org/-/media/project/conceptual-framework/ fact-sheet-project-summary-and-feedback-statement/concep-tual-framework-project-summary.pdf
Brukhanskyi, R., and Spilnyk, I. "Cryptographic Objects in the Accounting System". Proceedings of 9th International Conference on Advanced Computer Information Technologies. ACIT'2019. 384-387.
"Cryptocurrencies and blockchain. Legal context and implications for financial crime, money laundering and tax evasion". Study, requested by the TAX3 committee of European Parlament. PE 619. 024 - July 2018. http://www.europarl.europa.eu/ cmsdata/150761/TAX3%20Study%20on%20cryptocurren-cies%20and%20blockchain.pdf
Crypto Currency Market Capitalisation, CoinMarketCap website. https://coinmarketcap.com/
Cryptographic Assets and Related Transactions: Accounting Considerations under IFRS: PwC, In depth INT 2018-12. https:// www.pwc.com/gx/en/audit-services/ifrs/publications/ifrs-16/ cryptographic-assets-related-transactions-accounting-consid-erations-ifrs-pwc-in-depth.pdf
"Deloitte". Financial Reporting Alert 18-9 July 9, 2018. https:// www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/us/Documents/audit/ ASC/FRA/2018/us-aers-fra-classification-of-cryptocurrency-holdings.pdf
FinStat. https://finstat.info/dinamika-kursa-dollara-ssha-k-bitkoin-usd-btc"IFRS: Accounting for crypto-assets". EY, 2018. https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-IFRS-Ac-counting-for-crypto-assets/$File/EY-IFRS-Accounting-for-crypto-assets.pdf
"KPMG report: 'cryptoassets are now impossible to ignore' but there are still challenges facing institualization". https://www. theblockcrypto.com/2018/11/19/kpmg-report-cryptoassets-are-now-impossible-to-ignore-but-there-are-still-challenges-facing-institutionalization/
[Legal Act of Ukraine] (2018). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-p
"Mizhnarodni standarty finansovoi zvitnosti" [International Financial Reporting Standards]. https://www.minfin.gov.ua/news/ view/mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti--pereklad-ukrainskoiu-movoiu---rik?category=dohidna-politika&subcateg ory=buhgalterskij-oblik
Nakamoto, S. "Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System". https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
"Regulation of Cryptocurrency Around the World". https:// www.loc.gov/law/help/cryptocurrency/world-survey.php#czech Stovpova, A. S. "Kryptoaktyvy yak obiekt bukhhalterskoho
obliku" [Cryptographic assets as an object of accounting]. Ekono-mika ta derzhava, no. 8 (2018): 76-80.
Yatsyk, T. V. "Poniattia krypto-aktyviv u systemi finansovoho obliku" [The concept of crypt assets in the financial accounting system]. Molodyi vchenyi. Ekonomichni nauky, no. 2 (66) (2019): 295298.
Zubkov, A. S. "Aktualnyye izmeneniya bukhgalterskogo ucheta v usloviyakh razvitiya tsifrovoy ekonomiki" [Current changes in accounting in the development of the digital economy]. http://e. biblio.bru.by/bitstream/handle/1212121212/6544/438.pdf
Cmamma Hadmmna do pedawii05.04.2019 p.
