CC BY
21В.И. Гуменюк.
E-Mail: uakafedra@mail.ru
Кримськотатарськ образи й мотиви в поезп Лесi Украшки
УДК: 821.161.2-09
Виктор Иванович Гуменюк.
Крымскотатарские образы
и мотивы в поэзии Леси Украинки
Выдающаяся украинская писательница эпохи раннего модернизма Леся Украинка (Лариса Петровна Косач, в замужестве Квитка; 1871-1913), чье 150-летие отмечается в нынешнем году, уже с выходом ее первого поэтического сборника «На крыльях песен» (1983) снискала широкое признание. Ее неповторимый художественный мир раскрылся в самых разнообразных литературных жанрах, прежде всего в лирической и драматической поэзии. Писательница и в личных путешествиях, и в воплощенном в ее произведениях художественном воображении побывала во многих краях, но Крым имел особое значение в ее жизни и творчестве. На это обратил внимание Иван Франко, подчеркнув, что в лирическом цикле «Крымские воспоминания» мастерство поэтессы «засияло полным блеском». И в этом цикле, и в цикле «Крымские отзвуки», и во многих других произведениях Леси Украинки выразительны, часто доминантны крымскотатарские образы и мотивы, рассматривающиеся в предлагаемой публикации.
Ключевые слова: Леся Украинка, художественный мир, лирика, драма, крымскотатарские образы и мотивы.
Viktor Ivanovych Humeniuk.
Crimean Tatar Images and
Motives in Poetry by Lesya Ukrainka
The outstanding Ukrainian authoress of early modernistic period Lesya Ukrainka (Larysa Petrivna Kosach, in marriage Kvitka, 1871-1913), whose 150 anniversary is marked in this year, yet with her first poetry collection "On the Wings of Songs" (1893) wined wide recognition. Her incomparable artistic world was discovered in most different literary genres, previously in lyric and dramatic poetry. The authoress in her personal travels as well as in artistic imagination, which was embodied in her works, had visited many lands. But Crimea played an especial role in her life and creativity. Ivan Franko was one of the first who paid attention on this. He had stressed that mastership of the poetess in her poetry cycle "Crimean Memories" "shone with whole brilliance". The Crimean Tatar images and motives in this cycle, also in the cycle "Crimean Echo" and many other Lesya Ukrainka's works, are very expressive, often dominant. They are investigated in the proposed article.
Keywords: Lesya Ukrainka, Artistic World, Lyrics, Drama, Crimean Tatar Images and Motives.
Кримська тематика посщае чтьне мюце в творчост визначноТ украТнськоТ письменни-ц Леа УкраТнки, чие 150^ччя вщзначаеться нишшнього року. Про перебування авторки в Криму й пов'язан з кримським краем мотиви ТТ творчост маемо ряд дослщжень, серед яких видтяються монографп Олега Бабишюна [Бабишюн, 1955], Свтани Кочерги [Кочерга, 1998]. Це також розвщки Дмитра Павличка [Павличко, 1921, с. 5-11], Володимира 1ваненка [1ваненко, 1986, с. 6-16], Михайла Вишняка [Драй-Хмара, 1926, с. 73-75], ^i дослщження. Але тема ця, очевидно, насттьки невичерпна, насттьки невичерпне осягнення будь-якоТ
Кримськотатарськ образи й мотиви в поезп Лесi Укра'нки
гранi поетичного свiту письменницi. Мета цieT статтi - дещо пильнше розглянути саме крим-ськотатарськi образи й мотиви в кримському поетичному текст Лесi УкраТнки.
Вперше Леся приТхала в Крим з ма^р'ю - вiдомою украТнською письменницею Оленою Пчiлкою - в липы 1890 року. Близько мюяця вона лкуеться в Саках грязевими ваннами. Згодом у серпы переТздить в Свпатор^. Вiдомо, що тут написаний вiрш «Тиша морська». А вiрш «Грай, моя пюне!..» написаний «серед чистого моря», пщ час плавби кораблем iз GвпаторiT до Севастополя. ^знше вiдбулася дводенна подорож залiзницею до Бахчисарая (вiршi про Бахчисарай - кульмша^я лiричного циклу «Кримськ спогади»). Врештi поТздка в юнному екiпажi зi Севастополя до Ялти, яка теж принесла незабутн поетичш враження. З Ялти Олена Пчтка й Леся УкраТнка виТхали пароплавом до Одеси, а звщти незабаром вони прибули до свого маетку Колодяжне на Волинi. Тут поетеса завершуе ряд вiршiв циклу «Кримськ спогади», який згодом стае окрасою ТТ першоТ поетичноТ збiрки - «На крилах пюень» (1893).
Аналiзуючи цикл «Кримськi спогади», у котрих майстернiсть Лесi УкраТнки «сяе повним блиском», цитуючи сповнеш особливоТ шляхетноТ сили фiнальнi рядки вступного вiршу -«Заспiв», 1ван Франко вiдзначае складнiсть залежностi мистецького хисту вщ умов його формування: «...талант нашоТ писательки доходить до повноТ дозрiлостi, при всiй своТй лiричнiй експансивностi пiдноситься до того об'ективiзму, що вмiе вiдрiзнити власне горе вщ загального порядку фак^в та iдей, не попадае в чорний песимiзм пiд впливом власного страждання» [Франко, 1976-1986, т. 31, с. 226]. Вочевидь, саме ця п^^чена I. Франком особливють свтесприймання авторки дала Тй змогу тонко вщчути i особливу принаднiсть Криму, i драматизм його становища.
Незважаючи на загалом схвальний та глибоко анал^ичний вiдгук I. Франка, збiрка «На крилах пiсень» зазнае в лiтературознавствi неоднозначного поцiнування. Скажiмо, вщомий поет i лiтературознавець Михайло Драй-Хмара у своТй монографп 1926 року, де е чима-ло слушних спостережень, надмiру захоплюеться запереченням мистецькоТ вартостi збiрки «На крилах пюень». «Орипнального в першiй Лесинiй збiрцi мало. - Безапеляцiйно заявляе дослщник, задалеко вiдходячи вiд ФранковоТ об'ективностк - Вона ще не мала власного поетичного знаряддя й користувалася чужим, наслщуючи ма^р, Шевченка, Гайне, Мюссе, Пушкiна, Мщкевича... Мiцкевичевi «Сонети кримськi» викликали, на нашу думку, Лесин «Кримськi спогади». «Марiя смутна чи палка Зарема» - ремшюцен^я з Пушкiна» [Драй-Х-мара, 1926, с. 74-75]. Автор монографп так захоплюеться власною тезою про вториннють Лесиного письма, що не помiчае, насктьки оригiнально поетеса вирiшуе схожi теми, вщвер-то полемiзуючи зi своТми великими попередниками:
Нi, тута не лежить краса гарема,
Марiя смутна чи палка Зарема, -
Тут спочива бахчисарайська слава!
[УкраТнка, 1975-1979, т. 1, с. 108].
Н Пушюн, н нав^ь Мщкевич, автор волелюбноТ драматичноТ поеми «Дзяди» («Поминки»), яку високо цЫувала Леся УкраТнка, не пiднеслись до ствчуття цьому краевi, до туги з приводу згасання його минулоТ величк
До того ж у «Кримських спогадах» такi вiдчутнi саме Лесин мелодiйнi й водночас ч™ й владнi iнтонацiT, що тяжють до афористичноТ пружностi, вiршi циклу позначен своерiдним колоритом, мальовничим i водночас урочо лаконiчним. Немов вщчуваючи поверховнiсть своТх суджень, дослiдник зазначае: «Пщпадаючи пiд тi чи iншi впливи, Леся iнодi шукала таких iмен та образiв у своему й чужому письменств^ якi вщповщали б ТТ настроям, ТТ свто-глядовi, i, знайшовши Тх, вкладала в них своТ найглибшi почуття, зливалися з ними. Одним з таких образiв е образ грецькоТ поетеси - Сафо. Другим таким образом е образ Мари Стюарт. Може, тому з такою сумною любов'ю описуе Леся i Надсонову домiвку в ЯлД що Надсон, якого гризли сухоти, ткав вщ них до Криму» [Драй-Хмара, 1926, с. 76]. СвоТ «найглибшi почуття» вкладае Лес УкраТнка також у не один твiр, в якому виразно звучить чи проглядаеться кримськотатарська тематика.
У своТй кн^ «Художня майстернiсть Лесi УкраТнки - лiрика» детально аналiзуe цикл «Кримськ вiдгуки» Григорiй Аврахов. В поцЫуванш циклу вiн плiдно розвивае погляди I. Франка. Звертаеться увага на наявн в цьому ци^ ознаки драматурпчноТ майстерностi: «Незважаючи на зовышню рiзнохарактернiсть вiршiв, цикл становить певну щейно-тема-тичну цтюнють... Кожен твiр являе собою нiби частку, ступЫь у розробцi наскрiзноТ теми... Конфлкт почуттiв, що мiстився в зачинному вiршi, становить головний нерв усього циклу» [Аврахов, 1964, с. 76].
На глибинний драматизм як суттеву ознаку лiричного циклу «Кримськ спогади», який з особливою виразнiсть виявляеться в сонетах про Бахчисарай, звертае увагу Св^лана Кочерга: «Створюючи художнiй образ палацу, Леся УкраТнка не вдаеться до описiв архтектур-них ознак. 1Т увагою оволодiвають фонтани: Тут водограТв ледве чутна мова, - / Журливо, тихо гомонить вода, / Немов сльозами, краплями спада; / Себе оплакуе оселя ся чудова...1 цей плач не ттьки за минулим багатством i могутнютю. Це плач над долею кримськотатар-ського народу» [Кочерга, 2001, с. 20].
Цикл «Кримськ спогади» був завершений пюля наступноТ поТздки Лесi УкраТнки до Кри-му, здiйсненоТ влiтку 1891 року (перед цим Леся з ма^р'ю перебували у Вщы). У червы Леся з ма^р'ю i сестрою Ольгою прибули залiзницею до Севастополя, а звщти пароплавом до Свпаторп. Через деякий час мати з Ольгою вщ'Тздять, але Лесю вщвщуе брат Михайло (цi вiдвiдини значно тзнше, 1904 року, вiдлупились в елепйному вiршi «Спогад з Свпаторп»). В серпнi Леся УкраТнка вщ'Тздить з Криму.
Вiршi циклу «Кримськ спогади» («Татарочка» - зворушливий портрет дiвчини-пiдлiтка, що чи не вперше надiла чадру; «Бахчисарай», «Бахчисарайський дворець», «Бахчисарайська гробниця», «Негода»), свiдчать, що так само, як i Михайла Коцюбинського, Лесю УкраТнку вабила кримськотатарська тема. 1Т поетична натура, вщкрита духовним чарам всiх часiв i народiв, не могла цiеТ теми обминути. Вона цкавиться кримськотатарським фольклором ^ вочевидь, за прикладом матера яка свого часу зiбрала й видала украТнськ народнi узори, збирае узори кримськотатарсью. Ось що вона пише в просторому листi до свого дядька, видатного фтософа, фольклориста й публщиста Михайла Драгоманова незабаром пюля переТзду з Криму в Бессараб^: «Хотiла б я одну рiч видати, се, власне, узори татарсью, що я в Криму зiбрала, есть Тх чимало i дуже хорошi, ще й надто подiбнi до украТнських... » [УкраТнка, 1975-1979, т. 10, с. 113]. Далi поетеса подае в лист графiчнi зображення найха-рактернiших ф^ур, якi стрiчаються в цих узорах. Очевидно, що ц узори тзнше вiдбились i на змалюваннi побутового тла («Айша в малiй виноградшй альтанцi сидить на низенькому ослош, вкритому великим килимом»), i на вигадливм та стрункiй композицiТ драматичного дiалогу «Айша та Мохаммед», написаного в Ялт 1907 року.
Наступна поТздка Лесi УкраТнки до Криму припадае на юнець 90-х роюв. У червнi 1897 року в товариствi тiтки Олени Петрiвни Тесленко-Приходько вона прибувае до Ялти, зупи-няеться в урочищi Чукурлар в помешканш, дещо вiддаленному вiд моря. Згодом тка вщ'Т-хала, до Леа приТздив брат Михайло з дружиною й тещею, приТздила мати, сестри Ольга та Оксана, але здебтьшого вона жила сама. Перебувала в Ялт близько року, десь до середи-ни червня 1898-го. Ктька разiв мiняла помешкання. Деякий час мешкала разом з випадко-вою знайомою - курсисткою, яка, певно, стала прототипом одного з персонажiв оповщання Леа УкраТнки «Над морем» (1898). Невдовзi пюля приТзду, в липы 1897 року знайомиться з Серпем Мержинським, бторуським со^ал-демократом, з яким зав'язались теплi дружн стосунки i якому присвячена переважна бтьшють любовних вiршiв поетеси. Очевидно, в тому чи^ й вiрш «Схiдна мелодiя», у якому звучить тема розлуки закоханих. Ттьки глибок й гострi особистi переживання в цьому вiршi набувають своерiдного драматичного узагаль-нення, лiрична героТня тут чекае повернення милого, «в чорну, смутну фереджю повитая». Отож у цьому вiршi знову зринають кримськотатарськ мотиви.
На емоцмну насиченiсть та поетичну образночнтонацмну вишуканiсть цього непереач-
Кримськотатарськ образи й мотиви в поезп Лесi УкраТнки
ного лiричного твору звертае увагу С. Кочерга: «Мотив чекання, BipHOCTi i туги за коханим, що так драматично звучить у вipшах, викликаних втратою Серпя Мержинського, чи не впер-ше на повен голос заявляе про себе у поезп «Схщна мелод1я»... Це спpавжнiй шедевр стилн зацп, наповнений живою густою кров'ю жЫочого переживання, гiмн вiдданостi i безмежного кохання, не гордовито-урочистий, а проникливий i зворушливий, яким може бути хiба що вiдшлiфований столiттями народний ств або ж молитва. У рядках поезп - вщлуння стол^ь, i зpоненi вони, безсумнiвно, в Криму, з уст магометанки, згорьованоТ розлукою з коханим. Таке вщчуття залишае наспiвна, немов кримськотатарська музика, «Схщна мелодiя» Лесi УкраТнки» [Кочерга, 2001, с. 34].
«Схщна мелодiя» входить в поетичний цикл «Кримськ вщгуки», який належить до цього ялтинського пеpiоду твоpчостi поетеси. До цього циклу входить i перший поетичний драма-тичний твip письменниц - «lфiгенiя в Тавpидi». П'еса подтена на двi контpастнi частини. У першм, хоpовiй, попеpедженiй не властивою античнiй дpамi детальною вступною ремаркою, маемо копiтке вщтворення давнiх pеалiй. Умовний хор античноТ драми, з невимушеною майстеpнiстю виписаний за законами класичноТ поетики ^ба що pеплiки тут лаконiчнiшi), набувае в Лес УкраТнки побутового виправдання - таврщсью дiвчата перед храмом Ар-темiди вiдпpавляють обряд. Вшановуеться пpихiд «богинi жpицi наймилiшоТ», яка з «краю далекого, з краю незнаного» (ч™ оповiднi штрихи ненав'язливо вплетен в дмовий плин). 1ф^еня звично заходжуеться правити обрядом. Коли дiвчата за ii знаком заходять у храм i жриця лишаеться сама, вона продовжуе молитву, але враз припиняе ТТ. Вщбуваеться подiя, що е зав'язкою драми: «Прости мене, величная богине! / Устами я слова с промовляю, / А в серц Тх нема.» Жриця, схилена перед статуею Артемщи, пщводиться i далi дивиться на море, звертаючись уже не до богиш: «А в серц ттьки ти, / Сдиний мiй, коханий рщний краю!» [УкраТнка, 1975-1979, т. 1, с. 167-168]. Починаеться монолопчна частина п'еси. Тут уже не зовн патетичний i внутpiшньо холодний ритуал, а позбавлена помпезности сповнена сокровенноТ пpистpастi сповiдь, у яюй зринають обриси вiтчизни, постатi родини, кохано-го Ахiлеса (ще наприклад того, як оповщнють i лipизм оpганiчно входять в дiйовий плин). Вщтак виявляеться нестерпна туга величноТ жpицi, конфлiкт в ТТ душк Розвиток конфлiкту, супроводжуваний палкими роздумами про людянють i героТзм, призводить до кульмЫацп: lфiгенiя «замipяеться ножем проти серця». Вона хоче утвердити свое право на зневipу, на слабкють, на розпач крихкоТ жЫочноТ iстоти, «недужоТ тiлом i душею хвороТ». Але знаходить у собi сили не скористатися таким правом. В pолi весни, яка збуджуе ц сили, виступае цього разу одна з улюблених мтолопчних постатей поетеси - Прометей, що його нащадком вщчувае себе 1ф^ешя. Тpичi вона, жриця Аpтемiди, звертаеться до Прометея, чия постать надихае ТТ й надалi нести тягар самоти й ностальгп заради далекоТ й любоТ вiтчизни. Скуль-птурний i водночас ненав'язливий характер ремарок пщкреслюе величну простоту геpоТнi, духовна мщь якоТ виростае з душевноТ теплоти. Такi мотиви також цтком суголоснi кримсь-котатарським pеалiям. Адже, як свщчать зокрема численнi емiгpантськi пiснi, дуже багатьом кримським татарам вже в Х1Х столiттi доводиться вщчути нестерпний тягар ностальгп.
Ще один кримський перюд життя Леа УкраТнки припадае на 1907-1908 роки. Тут пись-менниця перебувала разом зi своТм близьким другом, згодом чоловком К. В. Квiткою майже Автора роки з нетривалими виТздами на Волинь та КиТв (вл^ку 1907 року Леся й Кв^ка в Киевi повiнчалися) та до БерлЫа (навеснi 1908 року). Леся й Кв^ка жили в Севастополе Алупцi, Балаклавi, СвпатоpiТ, найдовше в Ялт^ де Климент Васильович дютав призначення помiчника слiдчого. В цей перюд у Криму Леся УкраТнка завершуе драматичн поеми «Кассандра» та «У пущЬ>, пише дiалог «Айша та Мохаммед», в якому, як i в деяких ранше напи-саних вipшах, своеpiдно окреслюеться мусульманська тематика, та iншi твори.
З Кримом пов'язано немало важливих сторЫок життя Лесi УкраТнки, а кримськ й зокрема кpимськотатаpськi мотиви в ТТ творчост належать до найбтьш виразних та характерних.
Л^ература:
1. Аврахов Г. Художня майстернють Лес1 УкраТнки - л1рика. КиТв: Рад школа, 1964. 234 с.
2. Бабиш^н О. Леся УкраТнка в Криму. С1мферополь: Кримвидав, 1955. 104 с.
3. Вишняк М. Крим в житт I творчост Лес1 УкраТнки // Леся УкраТнка I сучаснють: тези доповщей та повщомлень м1жнародноТ науково-теоретичноТ конференц1Т. Одеса: Одеський держ. ун-т ¡м. I. I. Мечникова, 1993. С. 73-75.
4. Драй-Хмара М. Леся УкраТнка: життя й творчють. Харк1в: 1926. 156 с.
5. Iваненко В. Крим в житп й творчост Лес1 УкраТнки // УкраТнка Леся. Кримськ1 спогади. С1мфе-рополь: Тавр1я, 1986. С. 5-16.
6. Косач-Кривинюк О. Леся УкраТнка: хронолопя життя I творчости. Нью-Йорк: УкраТнська втьна академ1я наук у США, 1970. 926 с.
7. Кочерга С. 1ф1ген1я в Таврида стор1нки кримського л1топису Лес1 УкраТнки. С1мферополь: Крим-ське навчально-педагопчне державне вид-во, 1998. 112 с.
8. Кочерга С. «Кипарисова плочка» в украТнськ1й л1тератур1 // УкраТнка Леся. Кв1тка на долош в1чност1 - Бакъийлик авучындаки чечек: вибран твори - сайлама эсерле. С1мферополь: Доля, 2001. С. 6-45.
9. Маковей О. На крилах шсень. Твори Леа УкраТнки // Правдива юкра Прометея: л1тературно-кри-тичн1 прац1 про Лесю УкраТнку. КиТв: Рад. школа, 1989. С.17-23.
10. Мороз М. О. Л1топис життя I творчост Лес1 УкраТнки. КиТв: Наукова думка, 1993. 632 с.
11. ПавличкоД. Крим у творчост Леа УкраТнки // УкраТнка Леся. Кримськ1 вщгуки: В1рш1, оповщан-ня. - С1мферополь: Тавр1я, 1981. С. 5-11.
12. Укра/нкаЛеся. З1брання твор1в: у 12 т. - К.: Наукова думка, 1975-1979.
13. Укра/нка Леся. Квпжа на долон1 в1чносп - Бакъийлик авучындаки чечек: вибраы твори - сайлама эсерле. С1мферополь: Доля, 2001. 224 с. .
14. Укра/нка Леся. Кримськ1 вщгуки: в1рш1, опов1дання. С1мферополь: Тавр1я, 1981. 136 с.
15. Укра/нка Леся. Кримськ1 спогади. С1мферополь: Тавр1я, 1986. 304 с.
16. Франко I. З1брання твор1в: у 50 т. КиТв: Наукова думка, 1976-1986.
