КРИМСЬКОТАТАРСЬКА НАРОДНА ПіСНЯ В ДОСЛіДЖЕННЯХ КОМПОЗИТОРА і ФОЛЬКЛОРИСТА ЯГ’Я ШЕРФЕДіНОВА Текст научной статьи по специальности «Искусствоведение»

ФОЛЬКЛОРШЫНАСЛЫКЪ - ФОЛЬКЛОРИСТИКА

О.М. ГУМЕНЮК1, E-mail: [email protected]

Гуменюк Ольга Николаевна.

Крымскотатарская народная песня в исследованиях композитора и фольклориста Яг'я Шерфединова

Лаконизм лирической песни, ее особая художественная емкость предусматривает сочетание незаурядной энергичности, эмоциональной

насыщенности с утонченной игривостью и легкостью поэтического высказывания. Эти жанрово-стилевые черты, весьма характерные и для крымскотатарского песенного фольклора, обуславливают широкое бытование лирической песни, являющейся одним из самых древних и в то же время одним из наиболее непреходящих, наиболее популярных на протяжении многих столетий художественных феноменов.

Научное изучение крымскотатарского фольклора и в частности народной песни приобретает явственные очертания в конце Х1Х - первых десятилетиях ХХ века. Среди фольклористов этого периода следует назвать Алексея Олесницкого. Изданный им фольклорный сборник «Песни крымских турок» увидел свет под маркой московского Лазаревского института восточных языков (1910). Весомые фольклорные сборники вышли также в 20-е и 30-е годы ХХ века.

Заметным явлением в сфере изучения песенного фольклора крымских татар является сборник композитора

1 Гуменюк Ольга Николаевна, д.филол.н., профессор кафедры украинской филологии ГБОУВО РК КИПУ имени Февзи Якубова (Симферополь, Крым)

Кримськотатарська народна тсня в до-слщженнях композитора i фольклориста Яг'я Шерфедшова

УДК: 398.838 (=512.145)

Ягъя Шерфединова (1931). В нем характеризуются особенности песен степных и южнобережных, отмечается значительная роль свадебного обряда в развитии национальной песенной культуры, представлены музыкальные записи и поэтические тексты. Особое значение в развитии крымскотатарской фольклористки имеют также основательные издания Я. Шерфединова, осуществленные в Ташкенте в 1979 и 1990 годах. Я. Шерфединов очертил общественно-исторический контекст возникновения и распространения народной песни крымских татар, обратил внимание на особенности ее музыкальной и словесной поэтики, подчеркнул значимость в сбережении и развитии национальной культуры.

Ключевые слова: Ягъя Шерфединов, фольклор крымских татар, лирическая песня, собирание и изучение устно-поэтического народного творчества.

Humeniuk Olha Mykolayivna.

Crimean Tatar Folk Song in the Studies by Composer and Folklorist Yahya Sherphedinov

The laconism of the lyrical song, its special art focus foresees the connection of an extraordinary energy, emotional saturation with the sophisticated friskiness and the ease of the poetic express. These genre-stylistic features are rather characteristic also for the Crimean Tatar song folklore, they determine alive and vivid mode of the lyrical song, which is one of the most ancient and both one of the greatest, the most popular during many centuries art phenomena.

The beginning of the scientific studies of the Crimean Tatar folklore and folk song in particular takes place in the end of XIX - first decades of the XX century. Speaking about the folklorists of this time, it is necessary to mention А. Olesnitsky, first of all. The folklore digest "Crimean Turk songs", edited by him, was printed under the mark of the Moscow Lazarev Institute of the Eastern languages (1910). The significant folklore digests were also edited in 20-s and 30-s years of the XX century.

The noticeable appearance in the sphere of studying the song folklore of Crimean Tatars is the digest of the composer Yahya Sherphedinov (1931). The peculiarities of the steppe and southern coast are characterized in it, and also the important role of the wedding traditions is described here, musical notes and poetic texts are represented in this digest. The digest, which were edited by Ya. Sherphedinov in Tashkent in 1979 and 1990 years, play the especial role in the development of Crimean Tatar folklore studies. Ya. Sherphedinov expressively described the social-historical context of the appearance and spread of the Crimean Tatar folk song, noticed the peculiarities of its verbal and musical poetics, laid stress on its important role in the saving and development of the national culture.

Keywords: Yahya Sherphedinov, Crimean Tatar Folklore, Lyrical Song, Collection and Studying of the Oral Poetic Folk Lyrics.

Наприюнц Х1Х й у першi десят^ччя ХХ стол^ь суттевий внесок у вщродження кримськотатарськоТ духовно! культури вносять фольклористи, зокрема збирачi й дослщники народно! пюнк Виходять вагомi фольклора збiрники Олешя Олесницького [Олесницкий, 1910], Аркадiя Кончевського [Кончевский, 1929], Асана Рефаиова [Refatov, 1932], Ыших укладачiв.

Тд ж над вивченням та збиранням кримськотатарськоТ народно! пюж плщно працюе композитор Яг'я ШерфедЫов, який на початку 30-х роюв видае свм перший фольклористичний збiрник [Шефединов, 1931]. «Цей збiрник, - зазначае дослщник у передмов^ - е результатом багаторiчного знайомства з пюнями рщного мен народу з дитячих л^, а також спе^ального вивчення Тх в подальшi роки. Поспйж контакти з рiзними виконавцями, як давали мен

можпивють записувати рiзнi варiанти пiсень, були використаш мною для ретельно! та багатократно! перевiрки фiксованого матерiалу». З огляду на особливу ритмiчну виразнють, часом навiть акцентованiсть, яка е прикметною рисою кримськотатарського спiву, Я. ШерфедЫов зазначае: «У сво! записи я завжди вважав за необхщне вводити акомпанемент бубна, що веде пщкреслюваний ритм пюы» [Шефединов, 1931, с. 3]. Хоча слщ зазначити, що в тзнших сво!х збiрниках фольклорист далеко не завжди подае пар^ю бубна, бо така акцентованють все ж таки не для кожно! пiснi характерна. У цм досить фунтовый книзi, окрiм передмови, в яюй коротко характеризуються особливост пiсень степових та пiвденнобережних i вказуеться на значну роль вестьного обряду в розвитку нацiонально! пюенносп, подано детальнi музичнi записи, поетичн тексти, пiдрядковi росiйськi переклади й примаки з короткою характеристикою записаних зразюв.

Фольклористи 20-30-х рокiв звертають певну увагу зокрема на емiгрантськi пiснi. Тема тяжкого становища трудящих, наслщком якого стала емiграцiя, загалом вписувалася в паывну в т часи схему класово! боротьби знедоленого трудящого народу та експлуататорських клаав, до яких належали як роайсью чиновники й помщики, так i мiсцевi мурзи та бе!. I все ж ця тема порушувалася вкрай обережно, зокрема в тогочасному збiрнику Я. Шерфедiнова. Характеризуючи стильову специфку народних пiсень степового Криму, Яг'я ШерфедЫов вiдзначае притаманний !м «жвавий та швидкий темп», але притому вказуе також на поширення фольклорних творiв «протилежного типу»: «це тип пiснi сумно!, повiльного руху». Як вважае дослiдник, першою причиною такого стилю е «тяжке юторичне минуле, наприклад, переселення в Туреччину в шютдесятих роках минулого (Х1Х) стол^тя, коли, наляканi грубiстю царських чиновниюв, пiд впливом пропаганди турецьких емiсарiв, кримськi татари спiшно покидали сво! хиж^ нерiдко разом з майном, стихмно тiкали з рщного Криму на чужину». «Ще одне джерело сумного, мрмливого настрою пюень, - додае фольклорист, - це юлам, з якого вилилося загалом усе «фаталютичне» свтевщчуття

татар» [Шерфединов, 1931, с. 3].

Проте незважаючи на таку преамбулу, в збiрнику серед соты творiв (коли бути точним - ïx 99) подано лише три невелик зразки емiгрантського фольклору: № 30, № 31, № 32 - ноты записи (с. 29); кримськотатарський текст (с. 70); роайський пщрядковий переклад (с. 82). Ус три твори фольклорист озаглавив словом «Маджир» ^алектна форма слова «муаджир» - «переселенець), а також подав у кожному випадку жанрово-тематичне означення - «Песня эмигрантов». Я. Шерфедшов вмщуе один з варiантiв пюы «Сувукъ-Сув» (назва села, перекладаеться як Прохолодна Вода), яку публкують у сво'|'х збiрникаx також iншi фольклористи. Другий запис фксуе лише журливу розмiрену мелодiю, без тексту. Третiй запис цЫний також насамперед у сво'й музичнiй частинi. Тут маемо своерщний варiант мелодй' пiснi «Айтыр да агъларым» («Скажу та й заплачу»), при^м лише два короткi куплети ïï поетичного тексту. Ця пюня представлена вже в збiрнику О. Олесницького (також з нотами) i вiдома нинi в багатьох, здебтьшого доволi розлогих варiантаx. Паспортизованi записи Я. ШерфедЫова цiннi зокрема й тим, що засвщчують побутування емiгрантськоï пiснi наприкiнцi 20-х рокiв ХХ стол^тя на рiзниx кримських теренах: фольклора твори збирачевi повiдомили 1льяс Кадиров (село Отузи бiля Судака); Б. Арiфова (Феодосiя); Гафар ШерфедЫов iз села Сараймен (Керченський пiвострiв). У пiзнiшиx ташкентських виданнях Я. ШерфедЫова, ясна рiч, навiть натяку немае на емiгрантську пiсню. Усе ж здобутий дослщницький досвiд фольклорист плщно використае й розвине у сво1х пiзнiшиx виданнях.

В часи так звано1 суспiльноï вiдлиги 60-х роюв та пiзнiше своерiдним центром кримськотатарсько! культури стае Ташкент. Саме в Ташкент побачила свiт каытальна праця Я. Шерфедiнова - збiрник «Звучит кайтарма - Янърай къайтарма», де подаеться кiлькасот пiсень та Ыструментальних мелодiй [Шерфединов 1979]. Укладач врахував досвщ видання своïx попередых збiрникiв, а також вiдповiднi прац iншиx фольклористiв, заслуги яких у збережены, вивченнi й популяризацiï народно1 пiснi пiдкреслюе у своïй передмовк У збiрнику подаються ретельнi записи музичних

та поетичних текс^в, а також роайсью пiдрядковi переклади, здебтьшого досить точнi. Окрiм передмови й основних розд^в тут мiститься опис нацюнального весiльного обряду (наприкiнцi роздту, де подаються весiльнi пiснi й Ыструментальы мелодiT), розвiдка «Татарськ танф> (наприкiнцi вiдповiдного роздiлу) та словник дiалектних слiв з Тх аналогами в л^ературый мовi.

У передмовi «Вщ автора» наголошуеться на самобутност й поетичностi кримськотатарських народних пюень, прикметнi риси яких - <шричнють, м'якiсть i теплота» [Шерфединов, 1979, с. 3]. Звертаеться увага на захоплення цими пюнями художника 1вана Айвазовського, який навiть награвав Тхы мелодiT на скрипцi, а також на пробуджену не без впливу I. Айвазовського цкавють до них композиторiв Михайла Гынки та Олександра Спендiарова, котрi використовували кримськотатарський фольклорний мелос у своТй творчостi.

Я. ШерфедЫов звертае увагу на деяк аспекти музичноТ поетики поданих у своТй книзi творiв. Ведучи мову про певну вщмЫнють пiсень окремих кримських регюыв, зазначае, що степовi пiснi здебiльшого лаконiчнiшi й просты, хоча серед них стрiчаються й пюы речитативного характеру. якi, на думку дослщника, мають дуже давне походження. Пюы гiрськоT' мiсцевостi складнЫ за формою, для них характеры розлоп розсыви й неабияка орнаментальнють. Кримськотатарськi

народнi пiснi здебiльшого призначеы для сольного спiву, хоровi стрiчаються рiдше i здебiльшого пов'язанi з обрядами або ж танцями - хоровi пюы до танцю, як-от «Пенжереси ешиль боя» («Вкно в зелеый рамЬ»), становлять особливу групу. Уа хоровi пiснi одноголосi.

Слщом А. Рефатовим [Refatov, 1932, с. 5-10] Я. ШерфедЫов пiдкреслюе ладове багатство кримськотатарсько' народно' пiснi та ТТ розмаТту метроритмiку. Тут, зазначае дослщник, «використанi всi простi й склады розмiри» [Шерфединов, 1979, с. 6]. Не раз у виконаны народних пюень стрiчаються iнструментальнi вступи, Ытерлюдп, завершальнi каденцп.

Ведучи мову про любовы мотиви в лiричнiй пiснi та в жанрi грайливоТ спiванки - чинi, дослiдник вказуе на цiкавi традицп

побутування фольклорних TBopiB i3 такими мотивами:«ВмЫняскладатипюшдопомагало закоханим. За тодшшми звичаями юнак не повинен був бачитися 3i своею коханою, але вiн мщ примiром, про'жджаючи на конi бiля ïï будинку, вилити в пюню сво''' почуття й призначити побачення. Вона вщповщала йому також за посередництвом пюш. Найчастiше це робилося так спритно, що шхто не мiг запщозрити 'хньо''' таемницЬ> [Шерфединов, 1979, с. 7].

Як i попереднi дослщники, Я. ШерфедЫов говорить про певш впливи на кримськотатарську пiсню мелосу Ыших народiв, зокрема про украшсью впливи: «Мотив пiснi «Ай, чалашым» («Ой, мiй курiнь») веде свое походження вщ укра'нсько' пiснi «Ой чоботи, чоботи»; очевидно «Мен анамным бир къызы эдим» («Я у матерi була одна») теж походить вщ укра'нсько' народно' пiснi» [Шерфединов, 1979, с. 8].

Дослщник подае детальний опис старовинних музичних Ыструмен^в, таких як зурна (соптка), кавал (свистяча дудка), думбелек (пары литаври), саз (струнний щипковий Ыструмент) та шшк Слщ додати, що окремi з цих Ыструмен^в не раз ф^урують у пiсенних текстах, входять до складу промовистих поетичних метафор, як, наприклад, у пюш «Багъчадан бир гуль къопардым» («У саду я троянду зiрвав»): Сазымы алдым элиме, /Яр эшкъына чалмая. / Шештерим янды, туташды (Саз я взяв до рук, / Аби кохану музикою зачарувати. / Гриф загорiвся, спалахнув) [Шерфединов, 1979, с. 81].

Я. ШерфедЫов не обфунтовуе запропоновано' класифкацп пюень, але розподтяе об'емний матерiал таким чином: 1) Пюш епiчнi, iсторичнi, баладш та лiричнi пiснi-роздуми; 2) Пюш та iнструментальнi п'еси весiльного обряду; 3) Колисковi й дитячi пюш; 4) Жартiвливi пiснi; 5) Протяжш лiричнi пiснi (з широкими розсшвами); 6) Напiвпротяжнi й швидкi лiричнi пiснi (з короткими розспiвами та без розсшвувань); 7) Танцювальнi мотиви (пюш та iнструментальна музика); 8) Чини, час^вки, пiснi-iгри з ктьцями; 9) Сучаснi народнi пiснi та фольклоризоваш пiснi радянських композиторiв; 10) Народна Ыструментальна музика; 11) Мелодп iнших народiв, що

увiйшли до побуту татар у виглядi пюень.

Можна сперечатися з такою класифка^ею, як це робить редактор збiрника Л. Лебединський у сво!й пюлямов^ вказуючи на деяку еклектичнiсть окремих розд^в, надто першого. До того ж такий розподт, враховуючи загальний характер пюень, майже не дае уявлення про !х тематичну багатограннють. Однак тут е своя лопка, зумовлена зокрема таким важливим принципом класифкацп пiсенних фольклорних жанрiв як споаб !хнього побутування й музичного виконання.

Майже в кожному розд^ збiрника Я. Шерфедiнова мiстяться любовш пiснi. Втiм найбiльше !х у розд^ п'ятому (Протяжнi лiричнi пюнi...) й шостому (Напiвпротяжнi й швидк лiричнi пiснi.). Можна сказати, що любовш пюш становлять основу цих розд^в, хоча стрiчаються й серед творiв iсторичних, жартiвливих, танцювальних тощо. Тож не нехтуючи класифiкацiею Я. ШерфедЫова, послуговуючись нею, думаеться, при розглядi кримськотатарських пiсень доречно взяти за основу класифкацп таю чинники як характер тематичного мотиву й настроева тональнють.

Праця Я. ШерфедЫова насттьки об'емна й фунтовна, що, вочевидь, аж нiяк не е перебтьшенням !! висока оцшка, яка дана в редакторськiй пюлямовк «Звичайно, з огляду на ряд чисто об'ективних причин в такого роду збiрнику не може не бути слабких мюць... Але це не заважае розцЫювати збiрник Я. Шерфедiнова в цтому як видатний внесок в музичну етнографю Ця праця золотими леерами вписуе iм'я !! автора в юторю музично! фольклористики» [Лебединский, 1979, с. 225].

Праця Я. ШерфедЫова, яка вийшла ще й другим виданням [Шерфединов, 1990], мае неабияке значення для збереження, популяризацп та вивчення нацюнального фольклору, насамперед пюенного. Вона значною мiрою Ысшрувала появу нових аналогiчних збiрникiв, виданих уже в Сiмферополi наприкiнцi ХХ й на початку XXI стол^ь. Першим таким збiрником, який засвщчив незгасну зацiкавленiсть кримськотатарською пiсенною культурою в нових сусптьно-юторичних умовах, стала книга «Къырымтатар халкъ йырлары» («Кримськотатарськ народнi

пюж»), подготовлена до друку вщомими композиторами 1льясом Бахшишом та Едемом Налбандовим [Бахшыш, 1996]. Пiзнiше вийшла друком ще одна вагома фольклористична праця 1льяса Бахшиша

[Бахшыш, 2004]], фунтовш видання Фезi Алiева [Алиев, 2001], Аблязiза Велiева та Сервера Какури [Велиев, 2007], Ыших фольклористiв.

Л^ература:

1. Алиев Ф.М. Йыржды далгъалар: Музыка акъкъында фикирлер, хатырлавлар ве тюш-юнджелер. Ташкент: Гъафур Гъулям адына эдебият ве саньат нешрияты, 1989. 152 с.

2. Алиев Ф.М. Антология крымской народной музыки - Къырым халкъ музыкасынынъ антологиясы. Симферополь: Крымское уч-пед. гос. и-во, 2001. 600 с.

3. Бахшыш Ибр., Бахшыш Ил. Къырым татар йырлары. Акъмесджит : Кърымдевнешир, 1940. 142 с.

4. Бахшыш Ил., Налбандов Э. Къырымтатар халкъ йырлары. Акъмесджит : Таврия, 1996. 448 с.

5. Бахшыш Ил. Къырымтатар халкъ йырлары. Симферополь: Къырым девлет окъув нешрияты, 2004. 384 с.

6. Велиев А. Иджреттеки къырымтатарларнынъ оджакъларында сёнмеген Къырым ате-ши. Къырымтатар муаджир тюркюлери / муэлиф ве тертип этиджилер А. Велиев, С. Какура. Симферополь : Кримнавчпеддержвидав, 2007. С. 3-22.

7. Кончевский А. К. Песни Крыма / собраны и записаны А. К. Кончевским. Москва: Гос. изд-во.; Муз. сектор, 1929. 50 с.

8. Лебединский Л. Ягъя Шерфединов и его последний труд / Шерфединов Я. Звучит кай-тарма - Янърай къайтарма. Ташкент: И-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. С. 224-225.

9. Шерфединов Я. Песни и танцы крымских татар. Симферополь: Крымское гос. изд-во; Москва: Гос. муз. изд-во, 1931. 94 с.

10. Шерфединов Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма. Ташкент: Изд-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. 232 с.

11. Шерфединов Я. Янъра къайтарма - Звучи, хайтарма. Ташкент : Гъ. Гъулям адына эдебият ве саньат нешрияты, 1990. 230 с.

12. Refatov H. Qьrьm tatar jьrlarь. Симферополь: Qьrьm devlet ne^ijab, 1932. - 52 + 98 b.

<ч