CC BY
54Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 367-372.
УДК 343.137.9
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ НА П1ДСТАВ1 УГОДИ ПРО ВИЗНАННЯ ВИНУВАТОСТ1 В1ДПОВ1ДНО ДО НОВОГО КПК УКРА1НИ
Добровольская О. Г.
Мжнародний гумантарний утверситет, м. Одеса, УкраТна
У стат анатзуються проблеми становлення та розвитку ново! форми кримшального проваджен-ня - провадження на тдсташ угод про визнання винуватосп особи. Розкриваються недолжи процесу-ально! форми даного провадження та шляхи и удосконалення.
Ключовi слова: процесуальна форма, угода, визнання вини, судочинство.
Постановка проблеми. Реал1защя щей гумашзму у сфер1 судово-правово! реформы законом1рно обумовлюе появу нових щкавих щей { правових шститут1в. В Новому КПК Укра!ни, що набрав чинност 19 листопада 2012 року передбачена нова особлива форма судового провадження - провадження на шдстав1 угод. Спроба реатзацп даних положень показуе наявшсть багатьох проблем, що обумовлюють дослщження даного шституту.
Актуальшсть проблеми. Прийняття нового КПК Укра!ни, якому передували не один його проект, поставило багато проблем щодо майбутнього правосуддя. Запро-понована в новому процесуальному закош модель спрощеного провадження на шдстав1 угоди про визнання вини викликае багато питань, яю дос не отримали до-статнього наукового дослщження.
Анал1з останшх наукових дослщжень { публшацш, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми показуе як на розма!ття думок вчених так { на багато нерозв'язаних проблем правосуддя [1-23].
Метою дано! роботи е визначення основних ор1ентир1в удосконалення процесу-ально! форми реал1зацп шститут провадження на пщстав1 угод.
Викладення основного матер1алу дослщження. Витоки появи спрощено! модел1 судового розгляду справи можна знаходити у м1жнародних правових актах: у Де-кларацп основних принцишв правосуддя для жертв злочишв та зловживання вла-дою (прийнятою резолющею Генерально! Асамбле! ООН вщ 29 листопада 1985 року), Вщенськш декларацп про злочиншсть та правосуддя: вщповщ1 на виклики XXI стор1ччя (прийнятою резолющею Генерально! Асамбле! ООН вщ 4 грудня 2000 року), Рекомендацп № Я (85) 11 "Вщносно положення потерпшого в рамках кримшального права та кримшального процесу" (прийнятою Комггетом Мшютр1в Ради Свропи вщ 28 червня 1985 року), Рекомендацп № Я (87) 18 "Вщносно спрощення
367
Кримгнальне провадження на тдставг...
кримшального судочинства" (прийнятою K0MÍTeT0M Míhíctpíb Ради Свропи вiд 17 вересня 1987 року).
З прийняттям у 2001 рощ Кримшального кодексу Украши, у втизняному за-конодавствi намiтилися певнi тенденци до реатзаци вказаного пiдходу у врегулю-ваннi кримшально1 полiтики держави. Так, до шдстав звiльнення особи вщ кри-мшально1 вiдповiдальностi вщнесено положення ст. 46 КК Украши "Звшьнення вiд кримшально1 вiдповiдальностi у зв'язку з примиренням винного з потерпшим". Зго-дом даний тдхщ був розширений уже в новому КПК Украши.
Провадження на пiдставi угоди про визнання вини е проявом диференщаци кримшально-процесуально1 форми, як реакци держави на значну завантаженють слiдчих i судових органiв справами, розв'язання кримiнально-правових конфлiктiв у яких та подолання шкiдливих наслiдкiв злочину може бути здшснено з застосуван-ням процесуально! економи.
Вiдповiдно до ст. 468 нового КПК Украши у кримшальному провадженш мо-жуть бути укладенi такi види угод: 1) угода про примирення мiж потерпiлим та пiдозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода мiж прокурором та шдозрюваним чи об-винуваченим про визнання винуватосп.
При цьому зпдно ст. 269 КПК Укра1ни «угода про визнання винуватосп мiж прокурором та шдозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженш щодо кримшальних проступкiв, злочинiв невелико1 чи середньо1 тяжкостi, тяжких злочинiв, внаслщок яких шкода завдана лише державним чи суспшьним iнтересам. Укладення угоди про визнання винуватосп у кримшальному провадженш, в якому бере участь потерпший, не допускаеться».
Запровадженню даних форм спрощеного судового процесу передували певш дискусп науковцiв. Спершу ще до прийняття дiючого КК Украши В. М. Тертишник пропонував передбачити в закош правило про те, що справи про злочини невелико1 тяжкостi закриваються за примиренням сторш при умовi повного вiдшкодування матерiальноl i компенсаци морально1 шкоди потерпшому [19, с. 500-501]. Але автор був проти запровадження так звано1 "угоди про визнання вини", яка набула поши-рення в США. Такий тдхщ отримав пiдтримку в юридичнш лiтературi [18, с. 1- 7; 23, с. 42].
"Суд, - як зазначае Олександр Тертишник, - мае бути активним дослщником об-ставин справи. Без цього неможливо докопатись до ютини в складних умовах кримшального процесу, де сторони нерщко защкавлеш в справi i готовi на протидда встановленню правди, де не виключеш факти непрофесiоналiзму, корупц^, безвiдповiдальностi, фарисейства i просто фальсифшацш... Чи потрiбен нам суд, -риторично запитуе О. Тертишник, - "в образi сови", що "лiниво спостерiгае за дебатами сторш та неквапливо крокуе до винесення вироку", не досить тклуючись про його законшсть i справедливiсть? [18, с. 1-17]".
На думку В. Тертишника, угода про визнання вини (США) та мирова угода й дшове каяття - це рiзновиди правового компромюу. Але принципова рiзниця мiж угодою про визнання вини i мировою угодою та дшовим каяттям ось у чому. В
368
першому випадку предметом угоди е питання факту - сама ютина (визнання чи не визнання вини) та юридична кв^фшащя дш особи, часто незалежно вщ доказiв в справi та само! об'ективно! дiйсностi.
Згiдно юридичного компромюу на пiдставi мирово! угоди злочин мае бути роз-крито, встановлення ютини мае бути безсумнiвним (вс сумнiви, якщо вичерпанi можливостi !х усунення, тлумачаться i вирiшуються на користь обвинуваченого); мае бути дана належна оцшка поди злочину та здшснена правильна юридична квалiфiкацiя дш обвинуваченого; вiдповiдi на головнi питання справи (чи мало мюце дiяння, у вчиненнi якого обвинувачуеться шдсудний, чи мiстить це дiяння склад злочину i якою саме статтею кримiнального закону вiн передбачений, чи вчинив це дiяння шдсудний, чи винний шдсудний у вчиненш цього злочину) здшснюються беззаперечно лише на пiдставi доказiв.
Лише на цш основi, на основi встановлено! об'ективно! iстини та правильно! юридично! оцiнки скоеного злочину, коли вина особи у скоенш злочину доказана, здшснюеться компромiс щодо конкретного розв'язання справи з урахуванням тяж-косп злочину, особистостi обвинуваченого та пом'якшуючих вiдповiдальнiсть об-ставин. Такий компромю здiйснюеться не вiдносно питань об'ективно! ютини, а щодо шших обставин, яю е умовами розв'язання справи без кримшального покаранш обвинуваченого [16,с.107-112].
Але законодавець визнав доцшьним застосувати в нашому законодавствi шсти-тут угоди щодо визнання винуватосп. В ст. 472 КПК Укра!ни визначено, що «в угодi про визнання винуватостi зазначаються !! сторони, формулювання пiдозри чи обвинувачення та його правова квалiфiкацiя з зазначенням статтi (частини статп) закону Укра!ни про кримiнальну вщповщальнють, iстотнi для вiдповiдного кримшального провадження обставини, беззастережне визнання шдозрюваним чи обвинуваченим свое! винуватосп у вчиненш кримшального правопорушення, обов'язки шдозрюваного чи обвинуваченого щодо сшвпращ у викритп кримшаль-ного правопорушення, вчиненого шшою особою (якщо вщповщш домовленостi мали мiсце), узгоджене покарання та згода пiдозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звшьнення вщ його вщбування з ви-пробуванням, наслiдки укладення та затвердження угоди».
Цей новий шститут тiльки починае аналiзуватись вченими. На користь запро-вадження даного iнституту називаються таю аргументи: введення iнституту угод вщображае напрям розвитку кримiнального процесу Укра!ни щодо його подальшого скорочення i спрощення; такi змiни пов'язанi з бшьшим спрямуванням Кодексу на розвиток процесу в напрямi його гумашзаци, забезпечення змагальностi та рiвностi сторш;
Рекомендащя № Я(87)18 Комiтету Мiнiстрiв Ради Свропи стосовно спрощення кримшального правосуддя, зокрема, розглядае угоди як принципи та способи про-цесуально! економi!; спрощення та скорочення процедури розгляду кримшальних справ, зменшення строюв перебування осiб пiд вартою, заощадження коштiв та часу, що витрачаються на розгляд кримшально! справи, позасудове виршення кон-
369
Кримгнальне провадження на тдставг...
флштних ситуацш, зменшення навантаження на суд та суддю [6, с. 962-968; 7, с. 328].
Практика укладання угод в кримшальному провадженнi неодноразово була предметом розгляду у Свропейському судi з прав людини ( справи «Ншолов проти Болгарп», «Бабар Ахмад та Iншi проти Сполученого Королiвства» та iншi). ЕСПЛ зазначав, що саме по œ6i iснування таких спрощених процедур не суперечить Кон-венцiï з прав людини та практищ Свропейського суду з прав людини, але наголосив на дотримання умови - вщповщшсть угоди фактичним обставинам справи.
Угоду про визнання винуватосп можна визначити як юридичну домовлешсть сторiн обвинувачення (виключно прокурора та, безумовно, без учас—ri потерпшого) та захисту (обвинуваченого або тдсудного) щодо вирiшення кримiнальноï справи на взаемовигщних умовах - визнання обвинуваченим своeï винуватостi в обмш на узгоджену мiру покарання, що визначена законом щодо кримшальних проступюв, злочинiв невеликоï чи середньоï тяжкосп тяжких злочинiв, внаслiдок яких шкода завдана лише державним чи суспшьним штересам (ч. 4 ст. 469 КПК).
Як бачимо, практику застосування угоди про визнання вини автори зазвичай пов'язують з обмшом на узгоджену мiру покарання. Виникае проблема: якщо вина обвинуваченого доведена доказами, який сенс суду домовлятись про покарання. З шшого боку, чи не будуть мати мюце застосування «обмшу на мiру покарання» за умови сумшвних доказiв винуватостi обвинуваченого. А тут е небезпека засудження саме невинуватих ошб, вiдступу вщ цiлей процесу i принципiв справедливость
Висновок. Думаеться що застосування шституту угоди про визнання вини слщ застосовувати лише при доведеност вини, а само визнання вини розцшювати як позитивний виховний момент, обставину що пом'якшуе вщповщальшсть, а в су-купностi з дiйовим каяттям може бути i обставиною, що звшьняе особу вiд вiдповiдальностi.
У закош доцшьно бiльш детально визначити змют та форму процесуальних до-кументiв, якi складаються пщ час провадження на пiдставi угоди про визнання винуватосп особи, яю створювали б додаткову гарантда дотримання прав обвинуваченого (тдсудного) та прийняття законних та обгрунтованих рiшень.
Перспективи подальшого дослiдження проблеми вбачаються в розробцi пропо-зицш щодо удосконалення процесуально1' форми провадження на пiдставi угоди про визнання винуватосп особи, розробцi комплексу механiзмiв противаг проти судо-вих помилок та змщнення гарантiй прав i свобод людини.
Список лггератури:
1. Верещак В. М. Судовий компротс у крим1нальному судочинств1 / В. М. Верещак. // Вгсник Верховного Суду Украши. - 2000. - № 1. - С. 41- 43;
2. Гайворонська I. 1сторичний розвиток мирного i компромгсного вир1шення кримгнально - правових конфлжтш на украгнських землях.//Юридична Украïна. - 2008. - №5. - С.105.
3. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2002. - 544 с. - С. 70.
370
4. Житний О. О. Звшьнення ввд кримшально1 вщповщальносп у зв'язку з дшовим каяттям: Моно-графiя. - Харкiв, 2004.
5. Костш М. Щодо реал1зацп принципу з'ясування гстини у кримшальному судочинст // Право Украши. - 2004. - №7. - С. 48-50.
6. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар/ За заг. ред. профе-сорiв В. Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М. С. Шумила. - Ки1в: Юстшан, 2012. - 1224 с. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар/ За заг. ред. професорш В. Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М. С. Шумила. - Кшв: Юсптан, 2012. - 1224 с.
7. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2 ./ О. М. Бандурка, Э. М. Блаж1вський, та ш., за заг. ред. В. Я. Тацш, В. П. Пшонки, А.В. Портнова. - Х.: Право, 2012. - 664 с.
8. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: структурно-лопчш схеми i таблищ, типов! бланки та зразки процесуальних докуменпв: науково-практичний поибник / Андреев Р. Г., Блажшський С. М., Гошовський м. I. та вн. - К.: Алерта, 2012. - 736 с.
9. Маляренко В. Т. Реформування кримшального процесу Украши в контекста европейських стан-дартiв: теор1я, гсторш i практика: Монограф1я / В. Т. Маляренко. - Кшв: "1н Юре", 2004. - 544 с.
10. Мойсик В. УПК к принятию еще не готов // Юридическая практика. - 2004. - № 29. - С. 1-4.
11. Нескороджена Л. Л. Мирова угода та угода про визнання вини : можливгсть !х застосування в кримшальному процеа Украши / Л. Л. Нескороджена // Вгсник Верховного Суду Украши. — 2001. — № 1. — С. 58—60;
12. Осипова Н. П. Компромгс // Юридична енциклопедш. - Т. 3. - Кигв: Вид. "Украшська енцикло-пед1я" 1м. П. М. Бажана, 2001. - С.196-197.
13. Парфило О. А. Кримшально-процесуальний компромгс - необхщшсть продиктована часом // Тео-р1я та практика кримшалгстичного забезпечення розкриття та розсл1дування злочишв у сучасних умо-вах: тези доповвдей мш. нук. пакт.кнференци. - Ч. 1.. - Кшв: Нацюнальна академ1я внутргшн1х справ Украгни, 2001. - С. 53-56;
14. Тертишник В. Безсуду i сл1дства: гостр1 кути реформування крим1нально-процесуального законо-давства / В. Тертишник // Юридичний журнал. - 2004. - №11. - С. 116-118.
15. Тертишник В. Гостр1 кути реформування кримшального процесу: им раз. не для нас / В. Тертишник // Право i суспшьство. - 2012. - №1. - С. 259-262.
16. Тертишник В. Компромгс у кримшальному процеи / В. М. Тертишник // Шдприемництво, госпо-дарство i право. - 2002. - №11. - С.107-112.
17. Тертишник В. Концептуальна модель КПК Украши й актуальш проблеми реал1зацп щей правово1 держави у сфер1 правосуддя // Право Украгни. - 2003. - №11. - С. 89-94.
18. Тертышник А. Судебная власть и судопроизводство // Юридическая практика. - 2004. - № 27. - С. 1-17;
19. Тертышник В. М. Уголовный процесс. Изд. 3-е дополненное и переработанное. - Харьков, 2000. -С. 500-501.
20. Туркота С. Правовий компромю у кримшальному судочинсгш // Право Украши. - 2001. - №12. -С.69-71
21. Усатий Г. О. Кримшально-правовий компромгс. - Кшв, 2001. - С. 3-128; Верещак В. М. Судовий компромгс у кримшальному судочинст // Вюник Верховного Суду Украши. - 2000. - №1. - С. 41- 43.
22. Шевчук С. Свропейський Суд з прав людини та украшська судова система: необх1дтсть узгод-ження судово1 практики / С. Шевчук // Право Украши. - 2011. - №7. - 88-91.
23. Шмаленя С. Негативне в скороченш судового слвдства // Вюник прокуратури. - 2003. - №6. - С. 42.
Добровольская О. Г. Уголовное производство на основании сделки о признании вины в соответствии с новым УПК Украины / О. Г. Добровольская // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. -С. 367-372.
В статье анализируются проблемы становления и развития новой формы уголовного производства - производство на основании сделки о признании вины. Раскрываются недостатки процессуальной формы данного производства и пути ее совершенствования.
Ключевые слова: процессуальная форма, сделка, признание вины, судопроизводство.
371
KpuMwaxbHe npoeadweHHH Ha mdcmaei.
Olga G. Dobrovolskaya. Criminal proceedings on the basis of the agreement on the recognition of culpability, according to the new KPK Ukrainian / Olga G. Dobrovolskaya // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - P. 367-372.
This article analyses the problems of formation and development of a new form of criminal proceedings, the proceedings on the basis of agreements on recognition of culpability. Procedural shortcomings are a form of proceedings and ways of its improvement.
Keywords: procedural form, agreement, acknowledgment of guilt, litigation.
372
